Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту

Статтю присвячено проблемам складних взаємо- відносин еволюції відповідальності бізнесу і менеджменту у контексті глобалізації. Аналізуються сучасні аспекти економічної глобалізації з точки зору міжнародного менеджменту. На основі визначення стратегії і стратегічного менеджменту в аспекті моральної...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Літовченко, Б.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Наукові статті
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108135
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту / Б.В. Літовченко // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 47-52. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-108135
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1081352016-10-31T03:02:36Z Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту Літовченко, Б.В. Наукові статті Статтю присвячено проблемам складних взаємо- відносин еволюції відповідальності бізнесу і менеджменту у контексті глобалізації. Аналізуються сучасні аспекти економічної глобалізації з точки зору міжнародного менеджменту. На основі визначення стратегії і стратегічного менеджменту в аспекті моральної відповідальності зроблено припущення про дворівневий розвиток стратегій сучасних національних організацій. Статья посвящена проблемам сложных взаимоотношений эволюции ответственности бизнеса и менеджмента в контексте глобализации. Анализируются современные аспекты экономической глобализации с точки зрения международного менеджмента. На основе определения стратегии и стратегического менеджмента в аспекте моральной ответственности делается предположение о двухуровневом развитии стратегий современных национальных организаций. On the base of the strategy and strategic management determination, including the moral responsibility, the preposition about.The article is devoted to the complicated evolution problems of interrelationships among business and management responsibilities in the context of the globalization. The contemporary aspects of the economic globalization from the point of international management view are analyzed. On the base of a strategy and strategy management determination in the aspect of the moral responsibility a preposition about development of two-level strategies in the modern national organizations is made. 2015 Article Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту / Б.В. Літовченко // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 47-52. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108135 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукові статті Наукові статті
spellingShingle	Наукові статті Наукові статті Літовченко, Б.В. Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту Вісник економічної науки України
description	Статтю присвячено проблемам складних взаємо- відносин еволюції відповідальності бізнесу і менеджменту у контексті глобалізації. Аналізуються сучасні аспекти економічної глобалізації з точки зору міжнародного менеджменту. На основі визначення стратегії і стратегічного менеджменту в аспекті моральної відповідальності зроблено припущення про дворівневий розвиток стратегій сучасних національних організацій.
format	Article
author	Літовченко, Б.В.
author_facet	Літовченко, Б.В.
author_sort	Літовченко, Б.В.
title	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту
title_short	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту
title_full	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту
title_fullStr	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту
title_full_unstemmed	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту
title_sort	глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Наукові статті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108135
citation_txt	Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту / Б.В. Літовченко // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 47-52. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT lítovčenkobv globalízacíâírozvitokvídpovídalʹnostínacíonalʹnogomenedžmentu
first_indexed	2025-07-07T20:58:35Z
last_indexed	2025-07-07T20:58:35Z
_version_	1837023275761270784
fulltext	ЛІТОВЧЕНКО Б. В. 2015/№2 47 Б. В. Літовченко канд. екон. наук м. Дніпропетровськ ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І РОЗВИТОК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Постановка проблеми. Поняття глобалізації з’яви- лося у сфері менеджменту на початку 80-х років ХХ ст. Міжнародний менеджмент вперше почав роз- глядати глобалізацію як всесвітню тенденцію розши- рення бізнесу за межі власної національної еконо- міки — у світі глобальної економіки будь-яка організа- ція з будь-якої країни може стати конкурентом [1, с. 3]. Подальшим етапом розвитку досліджень глобалі- зації став її всезагальний рівень — вона починається розглядатися теоретиками і практиками багатьох галу- зей досліджень як процес всесвітньої політичної, еко- номічної, територіальної, військової, екологічної, со- ціальної, культурної та інформаційної взаємодії бага- тьох держав світу для створення глобальної цивілізації (мета суспільства) або всесвітньої культури (сьогодні глобальний менеджмент у багатьох відношеннях ство- рюється міжнародними організаціями — ООН, НАТО, СОТ, ЄС тощо — які встановлюють “правила гри” у глобальному ринковому середовищі). Саме тому про- блема комплексних соціально-етичних взаємовідно- син суспільства, бізнесу і менеджменту у глобальному середовищі являється вельми актуальною як з теоре- тичної, так і практичної точок зору. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загалом, головною метою глобалізації як міжнародні організа- ції, так і автори сучасних досліджень вважають реалі- зацію концепції поступального розвитку світової еко- номіки на основі росту науковомісткої сфери та сфери послуг завдяки стратегії піднесення національних еко- номік держав, що розвиваються, до рівня конкуренто- спроможної інноваційної економіки, їх перетворення на повноцінних суб’єктів світової економіки та вибору гідного статусу у світовій системі [2, с. 62; 3, с. 26-27]. Так, професор гарвардської школи бізнесу Тео- дор Левітт, який передбачив появу глобалізації, вихо- див з припущення про можливість зменшення розриву у доходах населення багатих і бідних країн завдяки глобальним засобам інформації і зниженням вартості комунікацій [4]. Поруч з цим, на думку іншого до- слідника росту нерівності капіталізму — професора економіки Масачусетського інституту Лестера Туроу — економічна глобалізація була викликана різким зрос- танням розриву у доходах багатих і бідних у 80-х роках ХХ ст. порівняно з 50-60-ми роками, коли “людська культура і людські цінності вперше почали формува- тися спрямованими на максимізацію прибутків елект- ронними засобами масової інформації” [5, с. 3]. Пік інтересу до соціально-етичних аспектів гло- балізації, зокрема корпоративної соціальної відповіда- льності (КСВ) як об’єкту досліджень, припадає на по- чаток ХХІ ст. після приєднання України до проекту ООН “Глобальний договір: корпоративне громадян- ство і світова економіка” — висунутої у 2000 р. ініці- ативи, яка спрямована на заохочення суб’єктів бізнесу до поліпшення власної корпоративної соціальної та екологічної поведінки згідно з десятьма принципами, 1 Наприклад, за висновками експертів ООН (UN WESP), такі геополітичні чинники, як конфлікт в Україні і епідемія Ебола, сповільнили темпи росту світової економіки які відображають певні стандарти праці, прав людини, охорони довкілля, боротьби з корупцією [6]. Саме цій проблемі присвячені дисертаційні до- слідження [7; 8], наукові публікації і демократичне об- говорення на багатьох “круглих столах” національних науковців [9; 10; 11]. Загалом, аналізуючи соціально-етичні проблеми, сучасна наукова думка схиляється до вузькоспеціалі- зованих підходів, a priory досліджуючи окремі прин- ципи і стандарти (захист прав людини, екологію, бла- годійність, спонсорство, боротьбу з корупцією, нав- чання персоналу, його розвиток, соціальне забезпе- чення тощо), що призводить до дифузії (розсіювання) вивчення предмету досліджень економістів, право- знавців, соціологів, екологів та ін. Постановка завдання та мета. Не зважаючи на тенденції розвитку світової економіки на зламі ХХ— ХХІ ст., проблеми етики і моральності організаційної поведінки будуть актуалізуватися з огляду на розвиток теорії та практики економіки і менеджменту. У світлі сучасних тенденцій розвитку знань про менеджмент, які зміщуються від класичних поглядів на організацію як механізм до її органістичної природи, доречно роз- глянути питання про організацію на мікро-, макро- і мегарівнях як людський організм, у якому менеджмент виконує роль центральної нервової системи і несе від- повідальність за її народження, розвиток і соціально- етичні взаємовідносини з середовищем. У такому аспекті, метою дослідження являється розробка бачення моральної стратегії як організацій- ної поведінки, яка органічно вписується у “правила гри” сучасного багатокультурного глобального середо- вища. Виклад основного матеріалу дослідження. Пара- доксально, але можна зробити припущення, що поява категорії “глобалізація” в економічній теорії і менедж- менті має свої витоки з інституту етики бізнесу — а саме, на макрорівні — проблеми економічного розпо- ділу і справедливості, на мікрорівні — технократичної і гуманістичної природи корпорацій (рис. 1). Звичайно, сучасний світ не є досконалим, і жодна всесвітня організація (наприклад, ООН чи НАТО) не може самостійно протистояти виклику світу, який гло- балізується. Світові події початку ХХІ ст. (повітряний напад терористів на Всесвітній торгівельний центр, трагедія літака над Смоленськом, військово-політичне становище в Україні, агресивна геополітика Росії, по- ява епідемії Ебола, нова хвиля загроз тероризму у За- хідній Європі) не лише вплинули на темпи розвитку світової економіки, змінили погляди на роль менедж- менту і організацій у сучасній світовій спільноті, а й поставили людство перед дилемами у всіх аспектах життєдіяльності соціуму, вирішуючи досягнення цілей миру, безпеки, розвитку, прав людини та основних свобод1. у 2014 р. до 2,6%, а політика Росії призведе до практично нульового росту економіки країни у 2015 р. [12, с. 1]. ЛІТОВЧЕНКО Б. В. 48 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Розвиток глобалізації Розвиток менеджменту Розвиток відповідальності Економічна глобалізація кінець ХХ — початок ХХІ ст. Менеджмент, що навчає Моральна відповідальність менеджменту Рис. 1. Розвиток глобалізації у контексті відповідальності менеджменту Тому, задумана спочатку як чисто міжурядова ор- ганізація, в кінці ХХ ст. ООН почала поширювати сферу своєї дії на громадянське суспільство й бізнес. Поступальний та безперервний процес партнерства і залучення бізнесу та громадянського суспільства до вирішення глобальних проблем стали однією з голов- них інновацій ООН, таких, наприклад, як Глобальний договір1. Протягом останніх років Глобальний договір (ГД) з експериментальної ініціативи перетворився на рух, що об'єднує понад 8000 компаній та інших організацій з більш ніж 130 країн. На сьогодні у світі існує близько 1 Глобальний договір — це добровільна міжнародна ме- режа корпоративного громадянства, ініційована з метою під- тримки участі як приватного сектора, так і інших соціальних дійових осіб у заохоченні відповідального корпоративного 80 локальних мереж ГД у різних країнах. Українська мережа Глобального договору розпочала свою діяль- ність у 2006 р. Саме в цей час активізується діяльність міжнародних та національних неурядових організацій, які пропагують залучення національного бізнесу до соціальної відповідальності (ПРООН в Україні, ЮНІСЕФ в Україні, Фонд Євразія в Україні, Мережа громадянської дії в Україні (UCAN)). В сучасному глобалізаційному середовищі на зміну класичній парадигмі соціальної корпоративної відповідальності з’являється нове бачення — “соці- альна відповідальність бізнесу” (СВБ) — яку можна громадянства та сприянні загальним соціальним і екологіч- ним принципам для вирішення проблем глобалізації [13, с. 6]. Багатонаціональний бізнес Соціальна відповідальність бізнесу 80 — 90-ті роки ХХ ст. Міжнародний бізнес 70-ті роки ХХ ст. Корпоративна соціальна відповідальність Транснаціоналізація бізнесу Моральність і соціальна відповідальність бізнесмена 50-60-ті роки ХХ ст. «організація» = «бізнес» «техноцентризм» vs «гуманоцентризм» Адміністративний менеджмент Управління за цілями Стратегічне управління Стратегічний менеджмент Корпоративна соціальна інтеграція ЛІТОВЧЕНКО Б. В. 2015/№2 49 звести до різних поглядів неурядових організацій і на- ціонального бізнесу в Україні (табл. 1). Розуміння розвитку поглядів на СВБ теоретиками менеджменту можна продемонструвати на прикладі підходу до цієї проблеми класика стратегічного мене- джменту і міжнародної конкуренції М. Портера, який стверджував, що сучасним компаніям потрібно відхо- дити від захисних заходів у бік попереджувальної інте- грації соціальних ініціатив у конкурентну стратегію бізнесу. В подальшому його ідеї трансформувалися у погляди на моральну мету бізнесу — внесення вкладу у процвітання будь-якого співтовариства. На зміну протистоянню урядів, які “спотворюють правила і стимули для бізнесу”, і прагненню короткострокових прибутків корпорацій, “які ухиляються від соціальних і екологічних наслідків своїх дій”, необхідно спряму- вати спільні зусилля на сприяння соціального і бізне- сового потенціалу економічному розвитку і змінити спосіб мислення компаній і суспільства стосовно один одного, а саме: “Неурядові організації, уряди і компа- нії повинні припинити думати в термінах “корпорати- вної соціальної відповідальності” і почати думати в те- рмінах “корпоративної соціальної інтеграції” [15, с. 91-92]. Згідно положень концепції проактивності П. Гласберна, бізнес повинен грати в цьому процесі вирішальну роль, змінюючи свою поведінку від реагу- вання на виклики сталого розвитку до проактивного стратегічного підходу який систематично розширює можливості врядування задля сталого розвитку на ос- нові навчання [16]. Значною мірою така трансформація поглядів ви- никла з огляду на те, що в кінці ХХ ст. в природі ка- піталізму відбулися певні зміни, які змусили пере- осмислити його природу з огляду на появу так званої “тектонічної економіки” (поняття тектоніки запози- чене з геології) під впливом глобалізаційних процесів. За думкою Л. Туроу, існують т.зв. економічні “текто- нічні плити” (повільні основи землі, які володіють ве- ликою могутністю, навіть коли приховані від очевид- ного зору): 1. “Кінець комунізму” — третина людства і одна чверть території світу в даний час вступили в капіта- лістичний всесвіт (таким чином, двополярність мо- ралі — комуністичної (моральний кодекс будівельника комунізму) і капіталістичної (homo homini lupus est) пе- ретворилася на єдину (homo homini nigil est)). 2. “Мозок керує владою” — сьогодні в економіці домінують антропогенні галузі, розроблені людським інтелектом (наприклад, програмне забезпечення), і компанії галузі інформаційних технологій (ІТ) можуть процвітати у будь-якому місці, тому що вони не при- в'язані до специфічних природних ресурсів, таких як вугілля чи нафта — але виникає закономірне питання: “Чи розвиток знань сприяє зміцненню моралі?”. Таблиця 1 Визначення соціальної відповідальності бізнесу Назва організації Визначення Зелена книга Європейського союзу Інтеграція соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємств та в їхню взаємодію з зацікавленими сторонами на до- бровільній основі Бізнес задля соціальної від- повідальності (BSR) Досягнення комерційного успіху засобами, які передбачають дотримання мо- ральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища Міжнародний форум лідерів бізнесу (IBLF) Сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти соціального, економічного та екологічно усталеного роз- витку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його не- гативного впливу. Всесвітня ділова рада за ста- лий розвиток (WBCSD) Зобов’язання бізнесу сприяти усталеному економічному розвитку, працюючи з робітниками, їхніми сім’ями, місцевою громадою та суспільством у цілому для поліпшення якості їхнього життя ДТЕК, «Енергія лідера: соціальний вимір», 2007 СВБ — це філософія довгострокового розвитку, котра дозволяє гармонійно по- єднувати успішний бізнес з базовими загальнолюдськими цінностями і в доста- тній мірі враховувати пріоритети національного розвитку СКМ, «Звіт про сталий роз- виток «Систем Кепітал Менедж- мент», 2008—2009 СВБ — це форма структуризації відносин між бізнесом, суспільством і владою на основі взаємної вигоди і з врахуванням міжнародних стандартів Оболонь, «Соціальний звіт компанії «Оболонь»: Сталий розвиток у 2007—2008 рр.») СВБ — це гармонійне співіснування, взаємодія та постійний діалог із суспільс- твом Складено за: [13, с. 3; 14, с. 6]. 3. “Нова демографія” — населення світу зростає більш швидкими темпами, старіє і рухається у напрямі з бідних країн у багаті, поширюючи люмпенізацію працівників, що, знову ж таки, ставить проблему мо- ральності бізнесу перед дилемою протистояння чи прийняття зростаючій більшості “чужої” суспільної моралі. 4. “Глобальна економіка” — сьогодні все, що може бути зроблено в будь-якому місці, може прода- ватися в будь-якому іншому місці. Світова економіка стає все більш взаємозалежною, незалежно від фізич- ного перебування суб’єктів економіки — необхідність оцінювати власні дії з огляду на конкретну культуру ЛІТОВЧЕНКО Б. В. 50 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ середовища функціонування стає все більш актуаль- ною для багатонаціонального менеджменту. 5. “Відсутність наддержави” — жодна наддержава світу не здатна встановлювати і підтримувати правила економічної гри у двадцять першому столітті, яке значно відрізняється від минулого — якщо США були останні 50 років економічним локомотивом і рушій- ною силою світової економіки, то, згідно постулатів тектонічної економіки, навіть якщо епіцентром еко- номічного землетрусу буде США, Мексика чи Європа, то вибухові хвилі докотяться до Тихоокеанського регі- ону [5]. Таким чином, внутрішні проблеми капіталізму, видимі ще при його народженні (нестабільність, зрос- тання нерівності, люмпенізація), і сьогодні все ще че- кають свого рішення, зокрема, з огляду на природу і діяльність головного суб’єкта соціально-економічної системи капіталізму — корпорації. Певна частина дослідників у соціально-еконо- мічній галузі порівнює корпорацію з машиною (меха- нізмом), метою якої є задоволення прибутків, на що направлена її структура — і тому не можна вважати ко- рпорацію соціально відповідальною або очікувати від неї таких моральних характеристик, як честь, совість чи симпатія — лише люди в корпорації можуть діяти морально чи аморально нести відповідальність за власні вчинки. Інші вважають, що корпорацію не мо- жна розглядати як сукупність її членів — вона повинна стежити за умовами праці, ефективністю і продуктив- ністю, впливом середовища. Структура корпорації ви- магає цілісність поведінки співробітників з огляду на рішення керівництва — і в цьому створюється благо для суспільства (як виразився Г. Форд: “Що вигідно Форду — те вигідно Америці” [17]. Загалом, на протязі останніх сорока років диску- сії навколо проблеми відповідальності бізнесу точи- лися вздовж чотирьох складових “піраміди корпора- тивної соціальної відповідальності”, яку запропонував ще у 1979 р. і до цього часу продовжує у своїх працях А. Керролл (табл. 2). За таких умов середовища, питання про корпора- тивну моральність зводиться до проблеми, чи явля- ються корпорації видом організації, якій притаманна моральна відповідальність1. Якщо корпорації можуть приймати розумні і моральні рішення, значить, що вони можуть розглядатися як такі, що заслуговують на осудження чи достойну похвалу за свою поведінку. Проблема полягає в тому, чи слід вважати внутрішню корпоративну структуру прийняття рішення достат- ньою для того, щоб у неї існувала моральна відпові- дальність. Вона ускладнюється у зв’язку з існуванням моральної відповідальності людей у самій корпорації — структура внутрішнього корпоративного рішення (corporate internal decision structure — CIDS) залежить виключно від особистостей, які складають менедж- мент корпорації — саме вони можуть діяти як мора- льно, так і аморально — і саме вони несуть відповіда- льність за свої дії. Таблиця 2 Розуміння чотирьох складових корпоративної соціальної відповідальності Тип відповідальності Соціальне очікування Пояснення Економічна Вимоги бізнесу від суспільства Бути прибутковим. Максимізація продаж, мінімізація витрат. Бути уважним до дивідендної політики. Забезпечувати інвесто- рів адекватними і привабливими доходами на їх інвестиції Юридична Вимоги бізнесу від суспільства Дотримуватися всім законам, притаманним регулюванню: охо- рони оточуючого середовища і прав споживачів; охорони праці зайнятих. Виконання контрактних зобов’язань. Гарантування честі і достоїнства Етична Очікування біз- несу від суспіль- ства Уникання двозначності. Повага до букви і духу закону. Припу- щення, що закон є основою поведінки. Дія вище мінімуму встановленого рівня. Діяти правильно, справедливо і чесно. Стверджувати етичне лідерство Філантропічна Бажаність/ очікуваність біз- несу від суспіль- ства Бути хорошим корпоративним громадянином. Віддача. Робити корпоративний вклад. Забезпечувати програми, які підтриму- ють спільноту — освіту, охорону здоров’я, культури, мистецтва и громадянства. Сприяння покращанню спільноти. Залучення до волонтерства. Складено за: [18, сс. 35-36]. Як свідчить практика міжнародного бізнесу, су- часні корпорації реорганізують свою структуру управ- ління, створюючи структурні підрозділи і колегіальні органи з питань впровадження СВБ, які несуть зага- льну відповідальність за розробку, розвиток та управ- ління програмами СВБ та персоналом, включаючи за- 1 Існують, по меншій мірі, три види поняття “моральної відповідальності”: відповідальність за вчинені дії; відповіда- льність в рамках соціальної ролі впливу на інших; відповіда- льність за вплив на особисту моральність прийнятих рішень [19, с. 156-158]. Перефразовуючи Антуана Сент-Екзюпері, доволення споживачів, бізнес-етику, виконання зако- нів та правил, захист навколишнього середовища та залучення громадськості. Посада менеджеру з СВБ є досить поширеним явищем в практиці провідних корпорацій країн з рин- ковою економікою, де давно існує така спеціальність, а в університетах ведеться підготовка професійних ме- можна сказати, що з точки зору менеджменту, у першому сенсі це означає “Ми відповідальні за тих, кого приручили”; у другому — “Ми відповідальні за тих, кому доручили”; у тре- тьому — “Ми відповідальні перед тими, хто нам довірився”. ЛІТОВЧЕНКО Б. В. 2015/№2 51 неджерів з цього питання. В Україні цей вид діяльно- сті поки що є малопоширеним. І, незважаючи на те, що ще у 2010 р. Міністерство освіти і науки України рекомендувало ввести вивчення дисципліни “Корпо- ративна соціальна відповідальність” до програм підго- товки бакалаврів з економіки і менеджменту, лише у не багатьох національних університетах існують магіс- терські програми з підготовки таких фахівців [20]. Звичайно, корпорації не можуть вести себе як “правильні громадяни”. Але першим кроком до мора- льності може стати розуміння відповідальності її ме- неджерів з СВБ, які створюють етичну атмосферу все- редині організації, а це призводить до позитивних на- слідків моральності бізнесу. Основні вимоги до ком- петенції таких менеджерів зосереджені на розумінні важливості їхньої ролі у якості сполучних ланок між компанією та її внутрішніми і зовнішніми клієнтами (табл. 3). З нашої точки зору, менеджмент політичних і ді- лових організацій несе перед суспільством потрійну відповідальність: юридичну (адміністративну), соці- альну і моральну. Таблиця 3 Вимоги до компетенції менеджера СВБ Компетенція Опис вимоги Обізнаність Менеджер ознайомлений з ролями різних гравців в суспільстві та внеском, що вони його здійснюють своєю власною справою Розуміння Менеджер відчуває тенденції в со- ціальній та економічній сферах та яким чином вони впливають на ве- дення бізнесу Застосування Менеджер активно залучається до справжнього втілення та забезпе- чення соціальних та екологічних інтересів в бізнесі Інтеграція Менеджер відповідає за управлін- ські рішення, які визначають та свідчать про соціальний та еколо- гічний вплив бізнеса Лідерство Менеджер розробляє бізнес страте- гії, які, з одного боку, відповідають законодавству, а з іншого - закріп- люють більш суттєві вимоги Складено за: [13, с. 26]. Юридична (адміністративна) відповідальність (management responsibility) — дотримання конкретних законів і норм регулювання, які визначають що може і чого не може робити організація. Соціальна відповідальність (social responsibility) — певний рівень добровільного реагування організації на соціальні проблеми. Моральна відповідальність (moral responsibility) — прийняття і слідування “правилам гри” культури сере- довища функціонування організації. З огляду на це, моральний чинник повинен стати невід’ємною складовою системи CIDS менеджменту сучасної організації. Таким чином, можна стверджу- вати, що стратегія — це тип поведінки організації, яка відповідає “правилам гри” культури середовища, вдо- сконалює його, тим самим, задовольняючи інтереси її засновників, власників, менеджменту і персоналу, а стратегічний менеджмент — повноваження і відпові- дальність за втілення конкурентних переваг організації у конкретному культурному середовищі. З огляду на існування таких чинників організа- ційного середовища, можна зробити припущення про наявність стратегій організаційної поведінки двох рів- нів: вищого і нижчого. Звичайно, цей водорозділ на практиці певною мірою є умовним, але, з точки зору теорії і практики менеджменту у контексті моральної відповідальності менеджменту він може мати такий вигляд (табл. 4): Таблиця 4 Основні риси організаційних стратегій* Показники Стратегія нижчого рівня Стратегія вищого рівня Мета прибуток виживання Принцип існу- вання руйнація створення Тип поведінки реактивність проактивність Відносини з се- редовищем ворожість толерантність Концепція уп- равління адміністратив- ний менедж- мент, управління за цілями організація, яка навчається, організація, яка навчає Характер мене- джменту самореалізація, самодостат- ність пожертва, трансферабель- ність * Складено автором. З огляду на інтегровану природу менеджменту у призмі знань, можна проілюструвати такий підхід до аналізу предмету дослідження на основі проведення аналогій з різних галузей науки і практики життєдіяль- ності світової спільноти (табл. 5): Таблиця 5 Риси стратегій: аналогії галузей знань і практики* Галузі Стратегія нижчого рівня Стратегія вищого рівня Математика дії першого порядку дії другого порядку Теорія ігор “виграв - програв” “виграв - виграв” Астороно- мія галактика Птолемея галактика Копер- ніка Біологія безхребетність хребетоподібність Геологія сейсматика тектоніка Соціологія інтравентизм екстравентизм Психологія хитрість інтелект Література Джен Ейр, Роксолана Том Сойер, Остап Бендер Фольклор “Два барани” “Дві кізоньки” Кіно (фільм “Зайчик”) “Люби не себя в цирке, а цирк в себе” Спорт (фут- бол) Кріштіауну Роналдо (ФК “Реал”) Ліонель Мессі (ФК ”Барселона”) * Складено автором. Сучасні вимоги глобального бізнесу істотно від- різняються від звичних критеріїв успішного мене- джера. Якщо звичайний процес прийняття рішень ба- зувався на фактах та інформації, то у багатонаціональ- ному бізнесі в умовах міжкультурного середовища більш надійними є інтуїція, почуття і враження. Факти ЛІТОВЧЕНКО Б. В. 52 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ добре використовувати в межах однієї культури, а аргументація ними менш переконлива, ніж враження та інтуїція, які засновані не тільки на документованій інформації, але й невловимих процесах, які важко до- вести фактами. Висновки з проведеного дослідження. Глобалізація ставить до національного менеджменту такі вимоги: глобальне мислення, тобто розуміння того, що світо- вий бізнес швидко змінюється і стає все більш вза- ємозалежним; готовність управляти змінами і транс- акціями у глобальному середовищі; здатність працю- вати з людьми з різними світоглядами та культурними цінностями; здатність створювати систему навчання та пристосування до змін конкурентного середовища глобальної економіки, залучаючи для цього весь пер- сонал і мотивуючи його вдосконалення; далекоглядно- перспективне орієнтування у комплексних ринках міжнародного середовища; координація взаємозалеж- ностей бізнесових функцій (маркетингових і виробни- чих) через національні кордони; трансферабельність, тобто готовність прийняти закордонне призначення на основі знання інших культур та вміння ведення пе- реговорів; усвідомлення наявності національних куль- тур і розуміння, що навіть в умовах глобалізації ринки культурно відмінні. Жоден підприємець чи менеджер не може досягти успіху без глибокого розуміння наці- ональної культури країни, де вони роблять бізнес [21, с. 39-41]. Проблеми етики і моральності організаційної по- ведінки будуть актуалізуватися з огляду на розвиток теорії та практики економіки і менеджменту. Можна передбачити, що менеджмент сучасної організації (корпорації) сьогодні і у майбутньому повинен: − навчитися важливості (та й необхідності) мо- рального ведення діяльності на всіх рівнях ієрархії уп- равління; − робити реальні зусилля для серйозного відно- шення до моральності своїх членів — менеджери всіх рівнів управління, а також співробітники, не можуть ставити власні цілі понад організаційними — і їх рі- шення повинні бути моральними в широкому сенсі цього слова; − відмовитися від протистояння демократич- ному обговоренню власної діяльності — менеджмент повинен рахуватися з думками власників (акціонерів), персоналу, споживачів і суспільства в цілому; − визнати плюралістичність середовища, в якому існує і функціонує організація — як частина се- редовища, вони впливають на соціум, але й інші соці- альні групи впливають на них — і в цьому генерується майбутній розвиток суспільства. Список використаних джерел 1. Cullen G.B. Multinational management: A Stra- tegic Approach. — 2nd ed. — South-Western: Thomson Learning, 2002. — 664 p. 2. Горбань Г. Процвітання чи пастка? Підводні камені світової глобалізації / Горбань Г. // Синергія. — 2003. — № 2 (6). — С. 59-62. 3. Шергін С. Сучасний вимір глобалізації: кон- цепції і реальність / Шергін С. // Світогляд. — 2008. — № 4. — С. 26-33. 4. Levitt T. The Globalization of Markets [Електронний ресурс] / Levitt T. // Harvard Business Report. — 1988. — May-June. — PP. 92-102. 5. Thurow L. C. The Future of Capitalism. How Today’s Economic Forces Shape Tomorrow’s World. — N.Y.: Penguin Putnam Inc., 1996. — 384 p. 6. Глобальний договір: корпоративне громадянс- тво і світова економіка. — К.: Секретаріат мережі Гло- бального договору в Україні, 2008. — 6 с. 7. Шаповал В.М. Соціальна відповідальність у системі підприємницької діяльності: дис. д-ра екон. наук.: 08.00.01 / В.М. Шаповал; Дніпропетр. нац. гірн. Ун-т. — Дніпропетровськ, 2012. — 455 с. 8. Марущак Н.В. Ефективність соціальної відпо- відальності ТНК: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.02 / Н.В. Марущак. — КНУ, 2014. — 23 с. 9. Лазоренко О. Посібник із корпоративної соці- альної відповідальності / О. Лазоренко, Р. Колишко. — К.:Видавництво «Енергія», 2008. — 96 с. 10. Компанієць В.В. Сутність корпоративної со- ціальної відповідальності: базові підходи західної нау- кової думки / Компанієць В.В. // Вісник Хмельниць- кого національного університету. — 2013. — № 4, т. 1. — С. 250-251. 11. Соціальна відповідальність влади, бізнесу, громадян: монографія: у 2-х т. / за ред. Г.Г. Півняка; М-во освіти і науки України; Нац. гірн. ун-т. — Дніп- ропетровськ: НГУ, 2014. — Т.1. — 629 с. 12. World Economic Situation and Prospects 2015. — New York. UN, 2015. — 19 Jan. — 6 р. 13. Соціальна відповідальність бізнесу: розуміння та впровадження. — К.: КІТ, 2005. — 30 с. 14. Нефінансова звітність: інструмент соціально відповідального бізнесу. — К.: Global Compact Network Ukraine, ТОВ «Інжиніринг», 2010. — 82 с. 15. Porter M., Strategy and Society: the Link Between Competitive Advantages and Corporate Social Responsi- bility / M. Porter, M. Kramer // Harvard Business Review. — 2006. — Vol. 84, № 12. — P. 78-92. 16. Glasbergen P. Managing Environmental Disputes: Network Management as an Alternative (Environment of Management) / P. Glasbergen. — Springer, 1994. — 2004 p. 17. Нещадин А. Общественные ценности, этика предпринимательства и процессы глобализации / А. Нещадин // Экономические стратегии. — 2002. — № 2. — С. 7-9. 18. Archie B. Carroll, Ann R. Duchholtz. Business & Society: Ethics, Sustainability, and Stakeholder Manage- ment, Ninth Edition, Stamford: Cengage Learning, 2015 — 284 p. 19. Show W.H. Business Ethics. — Belmont, Wadsworth Publishing Co, California, 1991. — 400 p. 20. Про запровадження вивчення дисципліни “Корпоративна соціальна відповідальність”: лист МОН України “від 15.06.2010 р. № 1/9-429. 21. Літовченко Б. Глобалізаційні виклики сучас- ному менеджменту / Літовченко Б. // Економічний дискурс: міжнар. зб. наук. пр. [м. Львів]. — Тернопіль: Крок, 2014. — Вип. 3. — 308 с.

Глобалізація і розвиток відповідальності національного менеджменту

Репозитарії

Схожі ресурси