Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій
У статті окреслено доцільність подібного порів- няльного демографічного аналізу, націленого на конструктивне вирішення наявних у регіоні проблем у світлі світового досвіду. Демографічний розвиток Волинської та Рівненської областей демонструє відповідність глобальним трендам. Проте мають місце тенден...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
| Назва видання: | Вісник економічної науки України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108152 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій / Р.С. Чорний // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 132-138. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108152 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1081522016-10-31T03:02:13Z Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій Чорний, Р.С. Наукові статті У статті окреслено доцільність подібного порів- няльного демографічного аналізу, націленого на конструктивне вирішення наявних у регіоні проблем у світлі світового досвіду. Демографічний розвиток Волинської та Рівненської областей демонструє відповідність глобальним трендам. Проте мають місце тенденції більш кориговані як національними чинниками впливу (політичні події, економічні труднощі держави, зокрема високий рівень інфляції), так і регіональними факторами (усталені норми дітності населення, високі рівні шлюбності, специфіка регіональних ринків праці). В статье обозначена целесообразность подобного сравнительного демографического анализа, нацеленного на конструктивное решение имеющихся в регионе проблем в свете мирового опыта. Демографическое развитие Волынской и Ровенской областей демонстрирует соответствие глобальным трендам. Однако имеют место тенденции более корректируемые как национальными факторами воздействия (политические события, экономические трудности государства, в частности высокий уровень инфляции), так и региональными факторами (устоявшиеся нормы детности населения, высокие уровни брачности, специфика региональных рынков труда). The article outlines the feasibility of such a comparative demographic analysis aimed at constructive solutions available regional problems in the light of international experience. Demographic development Volyn and Rivne regions demonstrates compliance with global trends. However, there are more trends corrected by national factors influence (political events, economic difficulties of the state, including high inflation) and regional factors (fertility norms established population,high levels of marriage, specific regional labor markets). 2015 Article Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій / Р.С. Чорний // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 132-138. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1729-7206 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108152 uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові статті Наукові статті |
| spellingShingle |
Наукові статті Наукові статті Чорний, Р.С. Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій Вісник економічної науки України |
| description |
У статті окреслено доцільність подібного порів- няльного демографічного аналізу, націленого на конструктивне вирішення наявних у регіоні проблем у світлі світового досвіду. Демографічний розвиток Волинської та Рівненської областей демонструє відповідність глобальним трендам. Проте мають місце тенденції більш кориговані як національними чинниками впливу (політичні події, економічні труднощі держави, зокрема високий рівень інфляції), так і регіональними факторами (усталені норми дітності населення, високі рівні шлюбності, специфіка регіональних ринків праці). |
| format |
Article |
| author |
Чорний, Р.С. |
| author_facet |
Чорний, Р.С. |
| author_sort |
Чорний, Р.С. |
| title |
Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій |
| title_short |
Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій |
| title_full |
Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій |
| title_fullStr |
Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій |
| title_full_unstemmed |
Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій |
| title_sort |
особливості демографічного розвитку волинської та рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наукові статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108152 |
| citation_txt |
Особливості демографічного розвитку Волинської та Рівненської областей у контексті глобальних демографічних тенденцій / Р.С. Чорний // Вісник економічної науки України. — 2015. — № 2 (29). — С. 132-138. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Вісник економічної науки України |
| work_keys_str_mv |
AT čornijrs osoblivostídemografíčnogorozvitkuvolinsʹkoítarívnensʹkoíoblastejukontekstíglobalʹnihdemografíčnihtendencíj |
| first_indexed |
2025-07-07T21:02:52Z |
| last_indexed |
2025-07-07T21:02:52Z |
| _version_ |
1837023548607037440 |
| fulltext |
ЧОРНИЙ Р. С.
132 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
21. Войнаренко М.П. Ділова активність підпри-
ємств: проблеми аналізу та оцінки: [монографія]:
[Текст] / М.П. Войнаренко, Т.Г. Рзаєва. — Хмельни-
цький: ХНУ, 2008. — 284 с.
22. Абчук В.А. Система управления организацией
[Текст]: учеб. пособие для студ. вузов / А.Ф. Борисов,
А.В. Воронцов, В.А. Абчук. — СПб.: Перспектива,
2010. — 335 с.
23. Рикардо Д. Соч.: в 4 т. [Текст] / Д. Рикардо;
[пер. под ред. М. Смит]. — М.: Госполитиздат, 1955. —
Т.1: Начала политической экономии и налогового об-
ложения. — 1955. — 360 с.
24. Маркс К. Избранные соч.: в 9 т. [Текст] / К.
Маркс, Ф. Энгельс. — М.: Политиздат, 1987. — Т. 7. —
1987. — 811 с.
25. Кларк Дж.Б. Распределение богатства [Текст]
/ Джон Бейтс Кларк; [пер. с англ. А.А. Белых, А.В.
Полетаев]. — М.: Экономика, 1992. — 447 с.
26. Фесенко І.А. Методологія управління розвит-
ком вугільної промисловості: [монографія]: [Текст] /
І.А.Фесенко. — Донецьк: ІЕП НАН України; Алчевськ:
ДонДТУ, 2010. — 490 с.
27. Харченко В.А. Економічна сутність ефекту і
ефективності виробництва [Текст] / В.А. Харченко //
Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелек-
туальної власності: Зб. наук праць. - Маріуполь: Вега-
Принт, 2009. — С.312-315.
28. Ковальчук І.В. Економіка підприємства:
Навч. посіб.: [Текст] / І.В. Ковальчук. — К.: Знання,
2008. — 679 c.
29. Захарова О.В. Управління інвестуванням у
людський капітал: методологія, оцінка, планування
[Текст] / О.В. Захарова. — Донецьк: ДонНТУ, 2010. —
378 с.
30. Загородній А.Г. Фінансовий словник [Текст] /
А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. — 4-е
вид., випр. та доп. — К.: Т-во «Знання», КОО; Л.:
Львів. банк. ін.-ту НБУ, 2002. — 566 с.
31. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: Навч.
посіб.: [Текст] / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. — К.:
Кондор, 2007. — 676c.
32. Рябкова О.В. Сущность результативности и
эффективности деятельности предприятия [Текст] /
О.В.Рябкова // Вiсник Хмельницького нацiонального
унiверситету. Економiчнi науки. — 2013. — Т.3. — №3
(200). — С. 43-46.
Р. С. Чорний
д-р екон. наук
м. Нововолинськ
ОСОБЛИВОСТІ ДЕМОГРАФІЧНОГО РОЗВИТКУ ВОЛИНСЬКОЇ
ТА РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ У КОНТЕКСТІ
ГЛОБАЛЬНИХ ДЕМОГРАФІЧНИХ ТЕНДЕНЦІЙ
Актуальність проблеми. У непростих реаліях укра-
їнської державності зміна параметрів демографічного
відтворення завжди характеризується репрезентатив-
ністю. З одного боку, вони віддзеркалюють внутрішню
українську специфіку, у тому числі регіональну, з ін-
шого боку, будучи частиною відкритої національної
економіки, сповна відображають вразливість щодо
глобальних викликів: демографічних, економічних,
політичних, екологічних тощо. Прикордонні регіони з
огляду на своє географічне розташування апріорі ви-
ступають територіями першочергового прояву глоба-
льних тенденцій, зокрема демографічних. Постійний
інтерес до перебігу демографічних процесів у даних
регіонах зумовлений виразною їх специфікою.
Аналіз останніх наукових досліджень. Дослідження
параметрів населення України загалом та її регіонів
зокрема, специфіки формування режиму демографіч-
ного відтворення й міграційної мобільності населення,
особливостей його розселення залишаються у фокусі
уваги науковців різних галузей знань: демографів, ге-
ронтологів, економістів, географів, соціологів, етног-
рафів тощо. Теоретичні основи демографічних дослі-
джень напрацьовані багатьма українськими вченими:
починаючи з Ю. Корчак-Чепурківського, М. Птухи
(початок ХХ ст.) та, продовжуючи плеяду на сучас-
ному етапі, В. Джаман, О. Заставецька, Е. Лібанова,
В. Стешенко, А. Позняк, І. Прибиткова, У. Садова,
Л. Шевчук, О. Хомра та інші.
Особливості демографічного розвитку Волин-
ської та Рівненської областей відстежують головно у
руслі загальноукраїнських досліджень. Так, структура
найбільшого ВУЗу Рівненської області у м. Острог –
Національного університету “Острозька академія”
(п’ять факультетів та Інститут права) та відповідна під-
готовка фахівців за 16 спеціальностями обумовлюють
(режим доступу: http://www.oa.edu.ua/ua/science/
sjournal/) концентрацію досліджень на економічних,
історичних, правових та міжнародних аспектах демо-
графічних процесів в області, що підтверджено окре-
мими публікаціями [1, 2, 9]. Подібна ситуація й у
Східноєвропейському національному університеті
імені Лесі Українки (м. Луцьк), що об’єднує 7 інсти-
тутів та 9 факультетів: Науковий вісник СНУ імені
Лесі Українки видається за такими напрямами: біоло-
гічні, економічні, історичні науки, міжнародні відно-
сини, педагогічні, фізичні, філологічні, філософські,
хімічні науки (режим доступу: http://eenu.edu.ua/uk/
vimogi-do-oformlennya-statey-u-fahovi-vidannya). Окре-
мий огляд переліку науково-дослідних робіт, що вико-
нуються на кафедрах в межах робочого часу виклада-
чів (режим доступу: http://eenu.edu.ua/uk/page/naukova-
diyalnist-0) також підтверджує тематичну обмеженість
досліджень демографічних процесів у Волинській об-
ласті.
Демогеографічну ситуацію західноукраїнського
пограниччя: у межах Волинської й Львівської облас-
ЧОРНИЙ Р. С.
2015/№2 133
тей, свого часу досліджувано Н. Прицюк [8]. Окремі
структурні розділи присвячено населенню відповідних
областей у Стратегіях економічного розвитку на перс-
пективу, до 2020 року [4, 5].
Викладений огляд наукових досліджень за даним
напрямком доводить доцільність подібних досліджень
в обраному регіоні.
Мета роботи полягає у з’ясуванні специфіки пе-
ребігу демографічних процесів у двох прикордонних
північно-західних поліських областях, де фіксована
зміна тренду демографічного відтворення, й відсте-
женні впливу у даному регіоні світових тенденцій.
Викладення основного матеріалу дослідження. У
динаміці кількості населення обох областей у спосте-
режуваному періоді (1995-2013 рр.) виокремлюємо два
періоди: депопуляції (1995-2009 рр.) й приросту (2009-
2013 рр.) (рис. 1). За обчисленими темпами приро-
сту/скорочення населення оптимістичніша картина
притаманна Рівненській області: кількість населення
області у періоді депопуляції скорочувалася повільні-
шими темпами -3,03% (у Волинській області: -4,09%),
проте й демографічний приріст був більш вагоміший:
0,63% (у Волинській області: 0,45%).
Рис. 1. Динаміка кількості постійного населення Волинської та Рівненської областей, 1995-2013 рр. [6, 7]
У супереч світовим депопуляційним трендам, які
спостережувані у більшості країн світу, в обох облас-
тях на тлі природного приросту населення виразна
інша демографічна тенденція ― старіння населення
(рис. 2). Її прояв на сучасному етапі латентний: більша
частина працездатного населення сконцентрована у
старшому працездатному віці (старше 45 р.) й до того
ж частка дітей (0-15 рр.) у загальній кількості насе-
лення обох областей з плином часу також зменшу-
ється. У недалекому майбутньому когорта осіб після-
працездатного віку щораз поповнюватиметься, не ма-
ючи адекватного заміщення з боку осіб допрацездат-
ного віку. У Європі недостачу робочої сили, зумовлену
прогресуючим демографічним старінням, компенсу-
ють прибуттям трудових мігрантів, у тому числі укра-
їнських. В українських реаліях таке заміщення мож-
ливе внаслідок міжрегіональної міграції, активізованої
на сучасному етапі подіями на сході країни, або шля-
хом створення більш привабливих умов працевлашту-
вання, самозайнятості для так званих трудових репат-
ріантів з країн ЄС, США, Канади та інших.
Рис. 2. Зміни вікової структури населення Волинської та Рівненської областей, станом на 1995 та 2013 рр. [6, 7]
ЧОРНИЙ Р. С.
134 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Міграційна мобільність населення Волинської та
Рівненської областей доволі висока, як і в інших об-
ластях заходу країни, проте прояв її неоднаково ви-
ражений у межах обох регіонів (рис. 3). У Рівненській
області фіксовано значне міграційне скорочення насе-
лення упродовж 1995-2013 рр., у Волинській області з
2008 р. наявна зміна тренду просторових переміщень
населення. Обидві області потерпають від значних
обсягів безробіття населення: у Рівненській області
навантаження на одне робоче місце на кінець грудня
2014 р. складало 20 осіб, у Волинській ― 15 [6, 7], яке
й спонукає людей до міграційної мобільності.
Рівненська область у 2014 р. характеризувалася
індексом промислової продукції на рівні 103,6% до
рівня попереднього року. Тут зменшилося виробниц-
тво у добувній промисловості та розробленні кар’єрів
на 5,1%, а також знизився випуск продукції перероб-
ної промисловості на 2,7%. Збільшення обсягів відбу-
лося у виробництві продуктів борошномельно-
круп’яної промисловості, крохмалів та крохмальних
продуктів (на 1,7%), хліба та хлібобулочних і борош-
няних виробів (на 2,1%), напоїв (на 30,6%). На 5,5%
збільшився випуск продукції у текстильному виробни-
цтві, виробництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та ін-
ших матеріалів. Незначне зростання обсягів (на 0,5%)
зафіксовано у виготовленні виробів з деревини та ко-
рка, крім меблів та на 0,3% у виробництві хімічних ре-
човин і хімічної продукції, а також у виробництві гу-
мових, пластмасових виробів та іншої неметалевої мі-
неральної продукції (на 0,9%). Товарна структура
зовнішньої торгівлі детермінувала збільшення, хоч і
доволі помірковане, обсягів промислового виробни-
цтва у Рівненській області як і обсяги критичного
рівня зайнятості населення. Порівняно з 2013 р. індекс
обсягу сільськогосподарського виробництва в обла-
сті склав 105,5%; на 4,7% зросли обсяги будівництва
[7].
Рис. 3. Міграційний приріст / скорочення населення Волинської та Рівненської областей у динаміці [6, 7]
У Волинській області виробництво промислової
продукції порівняно з минулим роком скоротилось на
0,4%. Зниження промислового виробництва в області,
як констатують аналітики, обумовлено скороченням
обсягів у постачанні електроенергії, газу, пари та кон-
диційного повітря (на 5,6%). У переробній промисло-
вості приріст становив 0,3%. Зокрема, зростання від-
булось у машинобудуванні, крім ремонту і монтажу
машин і устаткування, текстильному виробництві, ви-
робництві одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших ма-
теріалів, гумових і пластмасових виробів, іншої неме-
талевої мінеральної продукції (на 26,3 — 5,8%), подіб-
но як і у Рівненській області. Водночас скоротились
обсяги у металургійному виробництві, виробництві го-
тових металевих виробів, крім машин і устаткування,
у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюно-
вих виробів, у виробленні виробів з деревини, вироб-
ництві паперу та поліграфічній діяльності, у виробни-
цтві хімічних речовин і хімічної продукції, коксу та
продуктів нафтоперероблення, меблів та ін. (на 2,9 —
33,2%). Натомість у Волинській області суттєво зросли
обсяги у добувній промисловості і розробленні
кар’єрів (на 15,6%), чим частково можна пояснити
зміну міграційного вектора в області. Зниження обся-
гів сільськогосподарського виробництва склало 2,8%,
у тому числі в аграрних підприємствах — 0,6%, у гос-
подарствах населення — 3,9%. Лише 2/3 обсягів попе-
реднього року склав індекс будівельної продукції у
2014 р., головно через скорочення обсягів будівництва
інженерних споруд та нежитлових будівель [6].
У Рівненській області рівень зареєстрованого без-
робіття практично однаковий і у міських поселеннях,
і у сільській місцевості (відповідно 2,5% і 2,4%), у Во-
линській області рівень безробіття населення дифе-
ренційований за районами та містами: нижчі його рі-
вні зафіксовані у Камінь-Каширському, Іваничівсь-
кому, Ковельському районах та м. Ковелі (1,1 - 2,8%),
значно вищі – у м. Нововолинську, м. Володимир-Во-
линському та районі, Любомльському районі (8,3% -
6,8%). Вже традиційно в українських реаліях більшість
у когорті незайнятих становлять жінки та молоді люди
віком до 35 років, у розподілі за місцем проживання
серед безробітних домінують сільські мешканці. А по-
заяк в обох областях більшість населення проживає у
сільській місцевості, виїзд переважно за кордон у по-
шуках роботи здійснюють молоді люди, які у більшості
своїй є вихідцями із сільської місцевості.
Пожвавлення просторових переміщень україн-
ського населення у пошуках працевлаштування, мож-
ливостей кар’єрного зростання й забезпечення у під-
сумку вищого рівня життя ― ще один з проявів світо-
вих трендів демографічного розвитку. Украй низькі
ЧОРНИЙ Р. С.
2015/№2 135
рівні оплати праці, обумовлені низькою часткою заро-
бітної платні у собівартості продукції, буквально “про-
вокують” просторові переміщення українців, націлені
на більш прийнятні умови заробітку у ближньому чи
дальньому зарубіжжі.
Індикативним показником соціально-економіч-
ного становища у регіоні виступає рівень народжува-
ності, будучи водночас свідченням “опірності” й
адаптивності населення економічним, психологічним
та іншим ризикам. В обох областях упродовж 1995-
2013 рр. спостерігаються доволі високі порівняно із за-
гальноукраїнськими показники сумарного коефіцієнта
народжуваності, з деякою перевагою значень у Рів-
ненській області. В обох областях відбулося зміщення
черговості народжень у старші вікові групи жінок, як
це фіксовано у більшості країн світу, зокрема європей-
ських. Суттєво зменшилась частота народжень жін-
ками молодшими за 19 років, а також у віковій групі
20-24 рр., на який припадає здобуття освітнього рівня;
а реалізацію відкладених народжень на сучасному
етапі жінки зосередили у віці 25-39 рр. (рис. 4). Сти-
мулювальна демографічна політика, запроваджена з
2005 р. у країні, виступила у даному контексті каталі-
затором подібних змін у демовідтворювальній поведі-
нці населення загалом й населення даних областей зо-
крема.
Міжобласні відмінності демографічного розвитку
Волинської та Рівненської областей обумовлені й різ-
ними рівнями смертності, за величиною якого виріз-
няється Волинська область. І хоч у підсумку в обох
регіонах фіксований природний приріст населення (з
2008-2009 рр.) вищі рівні народжуваності та нижчі рі-
вні смертності населення у Рівненській області обумо-
влюють вищий природний приріст населення, а пара-
лельно й значно відчутніший міграційний відтік (див.
рис. 3).
Волинська область Рівненська область
Рис. 4. Зміна коефіцієнтів народжуваності в областях за віком матері [6, 7]
У переліку причин смертності населення обох об-
ластей як у 1995, так і у 2013 р. домінуючі позиції
займали хвороби систем кровообігу (3/4 усіх помер-
лих); причиною смерті кожного десятого мешканця
досліджуваного регіону ставали новоутворення. Упро-
довж досліджуваного періоду зафіксовано зниження
частоти смертей від зовнішніх причин смерті, хворіб
органів травлення, органів дихання, деяких інфекцій-
них та паразитарних хвороб. Тому, мабуть можна кон-
статувати зростання самозбережувальної поведінки
населення, дієвості превентивних заходів та відповід-
ної інформаційної політики профілактики захворю-
вань, переймання глобальних норм здорового способу
життя, запозичених як із конкретного досвіду перебу-
вання в інших країнах, так і навіяне кіно, телебачен-
ням, Інтернетом.
Вагомий вплив на перебіг демографічних проце-
сів в обох областях має активність населення на
шлюбному ринку, зважаючи на те, що до 80% наро-
джень відбувається саме у шлюбі. Динаміка коефіці-
єнтів шлюбності у Волинській і Рівненській областях
мають однакову конфігурацію (рис. 5), й візуально ви-
ражену закономірність: амплітуда шлюбної активності
припадає на рік, що передує високосному (1995, 1999,
2003, 2007, 2011), а її спад відповідно фіксовано у ви-
сокосні роки (1996, 2000, 2004, 2008, 2012). В інших
країнах, до прикладу, у сусідній Польщі, таких зако-
номірностей статистика не відображає. Проте, й нижчі
рівні розлучуваності на тлі реалізованих усталених
норм дітності засвідчують більше поширення у світі
інших форм шлюбу. В Україні та її областях, де домі-
нує традиційний шлюб, освячений Церквою, просте-
жується й сезонна динаміка шлюбності населення, де-
термінована релігійним календарем. Особливо ви-
разно це простежується у регіонах з невисоким рівнем
урбанізації, таких як Волинська і Рівненська області.
У обох областях переважає жіноче населення (по
53%). Високі рівні смертності чоловічого населення у
старшому працездатному віці виступають причиною
статевих дисбалансів у складі населення, все більш на-
глядних із зростанням віку. Середня очікувана трива-
лість життя населення в обох областях у 2013 р. скла-
дала 71 рік, у тому числі чоловічого населення 66 ро-
ків, жінок ― 77 років (на 11 років більше). Така вагома
вікова різниця у середній тривалості життя при на-
родженні чоловіків і жінок, що характерно і для всієї
України, вважається безпрецедентною у світі з часів
ІІ Світової війни.
Доволі “типовим” як для українських аграрних
регіонів виглядає розселення населення Волинської та
Рівненської областей. Рівень урбанізації у Волинській
області вищий (52%), ніж у Рівненській (47%). Значна
централізація в управлінні територією проявляється
концентрацію доволі значної частки населення в об-
ласних центрах регіонів: по 21% населення обох обла-
стей зосереджено у Луцьку і у Рівному. У чотирьох
ЧОРНИЙ Р. С.
136 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Рис. 5. Динаміка коефіцієнтів шлюбності у Волинській та Рівненській областях [6, 7]
найбільших містах Волинської області сконцентро-
вано 37% населення області (рис. 6), у чотирьох най-
більших містах Рівненської області – 30% відповідно
(рис. 7).
За показником середньої щільності населення
Волинська (52 особи/км2) і Рівненська (58 осіб/км2)
області належать до групи найменш щільно заселених
в Україні [3]. В адміністративному відношенні в обла-
стях по 11 міст, 16 адміністративних районів, у яких
більш-менш рівномірно розподілене населення з тією
лиш різницею, що у Рівненській області більша кіль-
кість залюднених районів (табл. 1); 22 смт у Волинсь-
кій області (10 з яких людністю від 3 до 5 тис. осіб, а
7 смт – від 5 до 10 тис.) та 16 смт у Рівненській області
з усередненою кількістю населення від 3 до 5 тис. осіб.
Рис. 6. Територіальний розподіл наявного населення Волинської області, станом на 01.01.2014 р. [6]
Висновки: Проведений порівняльний аналіз де-
мографічного розвитку Волинської та Рівненської об-
ластей дозволив виокремити наступні висновки у кон-
тексті їх відповідності глобальним демографічним
тенденціям.
1. Демографічний розвиток України загалом і її
регіонів зокрема об’єктивно відображають тренди де-
мографічних змін у світі. Завершення третьої фази де-
мографічного переходу в українських регіонах має
диференційований прояв через підвищення рівнів
смертності, обумовлених демографічним старінням та
сповільненням зниження рівнів народжуваності. Саме
у Волинській та Рівненській областях завершення тре-
тьої фази демографічного переходу, через яку прой-
шли вже більшість країн світу, виразно простежуване.
2. Волинська та Рівненська області, формуючи
єдиний економічний Північно-Західний район, з при-
близно однаковим ВРП, характеризуються висхідною
динамікою кількості населення, подібними структур-
ними змінами у його складі: віковому, статевому. До-
волі однотипними є й низка соціально-економічних
детермінантів демографічного розвитку областей.
ЧОРНИЙ Р. С.
2015/№2 137
Рис. 7. Територіальний розподіл наявного населення Рівненської області, станом на 01.01.2014 р. [7]
Таблиця 1
Групування адміністративних районів Волинської та Рівненської областей
за чисельністю наявного населення, станом на 01.01.2014 р. [3]
Області
Кіль-
кість
районів
з них за чисельністю населення:
від 10 до
20 тис.
від 20 до
30 тис.
від 30 до
40 тис.
від 40 до
50 тис.
від 50 до
60 тис.
від 60 до
100 тис.
100 тис.
і більше
Волинська
16
1
3
5
1
3
3
---
Рівненська
16
1
1
5
2
2
4
1
3. У руслі світових тенденцій зростає міграційна
мотивація мешканців даних прикордонних областей,
пожвавлена сучасними українськими політико-еконо-
мічними реаліями. Відчутніші обсяги міграційного
скорочення населення зафіксовано у менш урбанізо-
ваній Рівненській області, у якій і рівень безробіття
вищий.
4. Як і у багатьох країнах світу, в областях про-
гресує демографічне старіння, на сучасному етапі
більш виражене старінням осіб працездатного віку. З
іншого боку, що теж відповідає світовим трендам, зріс
усереднений репродуктивний вік жінок, у якому вони
народжують уперше. До того ж відбулося зміщення
черговості народжень у старші вікові групи фертиль-
ного віку жіночого населення.
5. Більш інерційною у поступовості глобальним
трендам виглядає ситуація на шлюбному ринку обох
областей. У даному регіоні домінує традиційний
шлюб, освячений Церквою, а сам процес шлюбності
доволі сильно підпорядкований релігійному календа-
реві та усталеними стереотипами.
6. Звертає увагу вагома вікова різниця у середній
тривалості життя при народженні чоловіків і жінок,
характерна для населення України у цілому, а також
структура причин смерті. За зростання вітальної пове-
дінки населення, провадження здорового способу та
розвитку превентивної медицини різницю у тривало-
сті життя представників обох статей вдасться скоро-
тити, як і структуру причин смертності населення,
зменшивши суттєво частку смертей від хвороб сер-
цево-судинної системи, як це підтверджують світові
здобутки.
7. Зростаючу поляризацію у розселенні та життє-
діяльності населення обох областей вартує нівелювати
шляхом обмеження зростання обласних центрів, зосе-
редженням нових місць прикладання праці у перифе-
рійних районах та малих містечках, зберігаючи при
цьому каркас розселення населення, особливо сіль-
ського, знову ж таки відповідно до світового досвіду.
Список використаних джерел
1. Вертелецька Н.В. Динаміка етнонаціональної
структури населення Рівненщини у повоєнний період
(1944-1953 рр.) [Електронний ресурс] /Н.В. Вертеле-
цька. — Режим доступу: http://science.kpnu.edu.ua/wp-
content/uploads/sites/7/2014/pdf/hist/visn/4/5_4.pdf.
2. Данильчук В.Р. Остарбайтери з Рівненщини:
джерельна база дослідження [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.istznu.org/dc/ file.php?host_
id=1&path=page/issues/37/danilchuk.pdf.
3. Демографічний щорічник “Населення Укра-
їни” [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Державна стратегія регіонального розвитку на
період до 2020 року [Електронний ресурс]. — Режим
доступу: http://volynrada.gov.ua/node/29409.
ШАХОВАЛОВА Є. О.
138 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
5. Стратегія економічного та соціального розви-
тку Рівненської області на період до 2020 року [Елек-
тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rv.gov.
ua/ sitenew/data/upload/files/ekon/str.pdf.
6. Офіційний веб-сайт Головного управління ста-
тистики у Волинській області [Електронний ресурс]. —
Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/.
7. Офіційний веб-сайт Головного управління
статистики у Рівненській області [Електронний ре-
сурс]. — Режим доступу: http://www.rv.ukrstat.gov.ua/.
8. Прицюк Н. Демогеографічна ситуація західно-
українського пограниччя: монографія / Н. Прицюк. —
Львів: ВЦ Львів. ун-ту імені Івана Франка, 2007. —
152 с.
9. Янковська Л. Соціальна захищеність насе-
лення: проблеми виміру [Електронний ресурс] / Л.Я.
Янковська, Н.П. Топішко // Наукові записки Націо-
нального університету “Острозька академія”. Серія:
Економіка. — 2014. — Вип. 25. — С.79-87. — Режим до-
ступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoa_2014_25_16.pdf.
Є. О. Шаховалова
м. Київ
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ФОРМИ, МЕТОДИ І ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ
Постановка проблеми. Обсяги виробництва про-
дукції, рівень продуктивності праці і підвищення еко-
номічної ефективності господарської діяльності під-
приємств значною мірою визначаються та залежать від
забезпеченості їх основними засобами. Їх недостат-
ність та незадовільний стан зумовлюють зниження
економічної ефективності діяльності підприємства.
Забезпечення фінансування відтворення основних за-
собів є однією з головних умов успішного розвитку
підприємств та конкурентоспроможності їх продукції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослі-
дженню відтворення основних засобів та його фінан-
сового забезпечення присвячено наукові праці україн-
ських вчених-економістів: В. Андрійчука, В. Амбро-
сова, І. Бланка, Л. Буряка, А. Гальчинського, О. Ґудзь,
О. Дація, М. Дем’яненка, О. Єранкіна, П. Лайко,
І. Лукінова, С. Мочерного, М. Огійчук, А. Пересади,
Г. Підлісецького, С. Покропивного, П. Саблука та ін.
Однак існує ряд невирішених проблем щодо фі-
нансового забезпечення відтворення основних засобів
аграрних підприємств, які потребують дослідження.
Мета статті — поглибити теоретичні та методичні
засади визначення сутності, форм, методів і джерел
фінансового забезпечення відтворення основних засо-
бів підприємств.
Виклад основного матеріалу дослідження. Відтво-
рення основних засобів безпосередньо пов’язані зі
зносом основних засобів. Зносу підлягають всі основні
засоби незалежно від їх участі у процесі виробництва.
Визначення сутності зносу основних засобів фахів-
цями не має однозначного трактування. Зустрічаються
ототожнення понять «знос» та «зношування».
На нашу думку, зношування основних засобів яв-
ляє собою процес втрати основними засобами варто-
сті, фізичних та моральних властивостей внаслідок ви-
робничого використання основних засобів. А знос —
це результат (втраченої вартості, якості, інноваційного
рівня та продуктивності) зношування при виробни-
чому використанні основних засобів.
К. Маркс стверджував: «…будь-який суспільний
процес виробництва, який розглядається в постійному
зв’язку і безупинному потоці свого поновлення, є в
той же час процесом відтворення» [5, с. 578].
Теоретичною основою аналізу відтворення ос-
новних засобів має бути положення К. Маркса про
кругообіг основного капіталу [6, с. 161], згідно з яким,
в процесі кругообігу основного капіталу відбувається
перенесення його вартості на готовий продукт, пере-
творення в грошову форму і накопичення вартості за-
собів праці у вигляді резервного грошового фонду. На-
ступним етапом є перетворення основного капіталу в
предметну форму засобів праці.
Вивчення і аналіз нормативних документів, на-
укових публікацій, навчальної літератури дозволили
узагальнити, систематизувати точки зору фахівців і
дати авторське визначення сутності відтворення ос-
новних засобів. Відтворення основних засобів — це
процес підтримки потужностей підприємства, розши-
рення без якісного поліпшення виробничих об’єктів,
переобладнання з якісним поліпшенням виробничих
об’єктів під час їх зношування в процесі виробничого
використання, нарахування амортизаційних відраху-
вань, використання амортизаційних відрахувань та ін-
ших фінансових ресурсів для фінансового забезпе-
чення відтворення основних засобів.
Розрізняють два типи відтворення основних засо-
бів — екстенсивне та інтенсивне. Основою цієї класи-
фікації є твердження К. Маркса про розширене від-
творення. К. Маркс зазначав, що «через відомі про-
міжки часу здійснюється…відтворення в розширеному
масштабі: розширеному екстенсивно, якщо розширю-
ється тільки поле виробництва; розширеному інтен-
сивно, якщо застосовуються більш ефективні засоби
виробництва» [4, с. 193].
С.Ф. Покропивний розглядає дві форми відтво-
рення основних засобів — екстенсивну та інтенсивну
[10, с. 115-116]. Автор ототожнює типи і форми від-
творення, що є недоречним, оскільки кожному з типів
відтворення (екстенсивному та інтенсивному) підпо-
рядковуються різні форми його здійснення, які впли-
вають на кінцевий результат відтворення (відбувається
якісне поліпшення виробничого об’єкту чи ні).
Вчені-економісти визначають і характеризують
різні форми відтворення основних засобів (табл. 1).
Узагальнюючи дослідження і пропозиції науков-
ців стосовно форм відтворення основних засобів під-
приємств автором пропонується виділити вісім варі-
антів і поділити їх на три групи (типи) залежно від
впливу на виробничий об’єкт з метою підтримання
потужностей підприємства, якісного поліпшення -
|