Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.»
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108315 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» / О.Й. Стасюк // Український історичний журнал. — 2014. — № 3. — С. 233-236. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108315 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1083152016-11-03T03:03:04Z Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» Стасюк, О.Й. Хроніка 2014 Article Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» / О.Й. Стасюк // Український історичний журнал. — 2014. — № 3. — С. 233-236. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108315 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Стасюк, О.Й. Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» Український історичний журнал |
| format |
Article |
| author |
Стасюк, О.Й. |
| author_facet |
Стасюк, О.Й. |
| author_sort |
Стасюк, О.Й. |
| title |
Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» |
| title_short |
Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» |
| title_full |
Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» |
| title_fullStr |
Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» |
| title_full_unstemmed |
Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» |
| title_sort |
міжнародна наукова конференція «проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108315 |
| citation_txt |
Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-х рр.» / О.Й. Стасюк // Український історичний журнал. — 2014. — № 3. — С. 233-236. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT stasûkoj mížnarodnanaukovakonferencíâproblemidoslídžennâukraínsʹkogovizvolʹnogoruhu19201950hrr |
| first_indexed |
2025-07-07T21:20:47Z |
| last_indexed |
2025-07-07T21:20:47Z |
| _version_ |
1837024672396345344 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2014. – №3
Події Другої світової війни та пов’язаний із ними широкий спектр наукових тем
і проблем продовжують привертати до себе пильну увагу дослідників, суспільства за-
галом, адже ціла низка фактографічних, теоретико-методологічних, історіософських
та інших проблем ще й донині не з’ясовані. Як наслідок, дуже часто маємо справи
з абсолютно протилежними оцінками причин і підсумків війни, системи політичних
взаємин воюючих сторін, функціонування та ролі задіяних військово-політичних фор-
мацій, знакових постатей тощо. Професійний обов’язок істориків – донести до грома-
дян правду про ці події, спираючись на ґрунтовне вивчення джерел й оминаючи будь-
які політичні чи інші інсинуації. Саме таке завдання ставили перед собою учасники
міжнародної наукової конференції, котра відбулася 25 жовтня 2013 р. у сесійній залі
Львівської обласної ради. Організаторами заходу виступили Львівська обласна рада,
Львівська облдержадміністрація, Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН
України, Львівський національний університет імені І.Франка, комунальне підпри-
ємство Львівської облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національ-
но-визвольних змагань та жертв воєн, депортації і політичних репресій «Доля», Центр
незалежних історичних студій.
У конференції взяли участь близько 60 істориків із різних областей України та
з-за кордону (у тому числі з Києва, Донецька, Львова, Миколаєва, Полтави, Одеси,
Луцька, Острога, Пряшева (Словаччина) та ін.), що забезпечило науковому форуму
міжнародний і міжреґіональний статус та надзвичайно насичену наукову програму.
Учасники конференції зосередили свою увагу на наступних питаннях: історіографічні,
джерелознавчі та термінологічні аспекти дослідження українського визвольного руху
1930–1950-х рр.; відносини з сусідніми народами й визвольними рухами Центрально-
Східної Європи; проблеми української колаборації з нацистським і радянським режи-
мами в контексті сучасної методології; морально-правові аспекти боротьби ОУН та
УПА, діяльність національного руху опору під оглядом соціальної історії, реґіоналісти-
ки, мікроісторії та біографістики.
Під час пленарного засідання з доповіддю «Український визвольний рух середини
ХХ ст. у суспільно-політичних і наукових дискусіях сучасності» виступив Анатолій
Русначенко (Київ), який указав на фіґурантів дискусій та окреслив найбільш контр-
аверсійні теми й проблеми, до яких зарахував засади ідейно-політичної платформи та
програми ОУН, проголошення незалежності України актом від 30 червня, українсько-
польське протистояння на Волині, відображення подій Другої світової війни в історич-
ній пам’яті народу та ін. Дослідник наголосив, що розв’язка зазначених питань надалі
здійснюється з двох протилежних позицій – україноцентричної та комуно-імперської,
що перешкоджає формуванню єдиної української ідентичності й ставить нашу країну
на грань геополітичного розколу. Доповідь А.Русначенка спровокувала серед присут-
ніх полеміку з приводу термінологічного апарату проблеми, котрим послуговуються
сучасні українські історики.
Професор Національного університету «Острозька академія» Володимир
Трофимович у доповіді «Німецький чинник в українсько-польському протистоянні на
Волині та Галичині в роки Другої світової війни» наголосив на суспільній значущості
О.Й.СтаСюк (Львів)
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«пРОбЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСьКОГО ВИЗВОЛьНОГО
РУХУ 1920–1950-х рр.»
Український історичний журнал. – 2014. – №3
234 Хроніка
питання, що спонукає вчених до проведення науково виваженого й точного аналізу
минулих подій. На основі маловідомих джерел дослідник довів, що важливу роль в
ескалації конфлікту відіграли позиції двох імперіалістичних держав – Німеччини та
СРСР, які розігрували українську й польську карти.
Професор Житомирського державного університету імені І.Франка Галина
Стародубець, виступаючи з доповіддю «На перетині двох світів: Волинь в умовах укра-
їнського національно-визвольного руху 1940-х рр.», акцентувала увагу слухачів на
непростій ситуації, що склалася у цьому реґіоні в момент зародження там збройних
формацій різних політичних спрямувань і була як наслідком політичних стратегій без-
посередніх учасників війни, так і суто специфічних місцевих обставин. Значну частину
виступу дослідниця присвятила аналізу українсько-польського збройного протистоян-
ня, відзначивши позитивну динаміку в дослідженні проблеми, яка полягає в переве-
денні дискусій із політичної площини в історичну, що неодмінно має позначитися на
добросусідських взаєминах між обома народами.
Ігор Мамонтов (Київ) у доповіді «Правові проблеми боротьби ОУН і УПА з точки
зору сучасної юридичної науки» підкреслив, що аналіз зазначених подій у світлі норм
міжнародного гуманітарного права й чинного законодавства України дозволить спрос-
тувати численні міфи про український національно-визвольний рух 1930–1950-х рр.,
позбавить обговорювані питання непотрібної емоційної напруги. Дослідник наголо-
сив, що застосування міждисциплінарних підходів до вивчення проблематики періоду
Другої світової війни бажане й доцільне, оскільки підвищуватиме продуктивність до-
сліджень, сприятиме об’єктивнішому висвітленню подій.
Завершив пленарне засідання виступ львівського історика, завідувача ка федри
історії України Українського католицького університету Олександра Зайцева на
тему «Стратегія і тактика націоналістичного повстання у воєнній доктрині Михайла
Колодзінського». Доповідач охарактеризував воєнно-політичну доктрину ОУН між-
воєнного періоду, вступивши в дискусію з попередніми дослідниками зазначеної тема-
тики стосовно її окремих положень.
Серед найбільш цікавих доповідей, які прозвучали під час секційних засідань, слід
відзначити виступ мол. наук. співроб. Інституту українознавства імені І.Крип’якевича
НАН України, співробітниці Центру досліджень визвольного руху Марти Гавришко
«Ставлення представників ліберального фемінізму до ОУН у 1929–1939 рр.».
Дослідниця схарактеризувала Союз українок (1921 р.) та його політичну надбудову –
Дружину княгині Ольги (1938 р.) як головних і послідовних репрезентантів лібераль-
ного фемінізму на західноукраїнських землях у міжвоєнний час та виділила кілька
основних причин, які викликали конфлікти між цими організаціями й ОУН. На думку
доповідачки, вони стосувалися як суто феміністичних (право на працю, «природа» жін-
ки, репродуктивні функції, ґендерні ролі жінок), так і національних (методи й форми
політичної діяльності, політична програма) питань.
Доцент Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(Луцьк) Оксана Каліщук у виступі «Позиція проводів українського та польського ви-
звольних рухів як чинник ескалації міжнаціонального конфлікту в роки Другої світо-
вої війни» вказала на неправомірність закидів окремих, здебільшого польських на-
уковців, які ескалацію конфлікту вбачають винятково в радикальній ідеології ОУН,
оскільки ідеологія сама по собі не може бути причиною якихось подій у суспільній
Український історичний журнал. – 2014. – №3
Хроніка 235
історії, стосунках між народами. Посилаючись на фраґментарність джерельної бази
досліджуваної проблеми, авторка наголосила, що зрозуміти природу українсько-поль-
ських взаємин періоду Другої світової можна лише в контексті попередньої історії спів-
життя двох сусідніх народів.
Канд. іст. наук, професор кафедри історії України Полтавського національного
педагогічного університету імені В.Короленка Людмила Бабенко, опрацьовуючи тему
«Агентурно-оперативні аспекти чекістської діяльності у процесі підготовки Львівського
церковного собору 1946 р.», висвітлила технології й окремі методи радянських органів
державної безпеки, спрямовані на ліквідацію Української греко-католицької церкви
шляхом впливу на її ієрархів. Історик підкреслила цілковиту політичну заанґажова-
ність та антирелігійну спрямованість дій влади, вмонтованість органів держбезпеки
у процес ліквідації церкви, на конкретних прикладах продемонструвала, що основні
зусилля спецслужб у підготовці «об’єднавчого» процесу церков упродовж 1944–1945 рр.
було спрямовано на руйнування єдності в поглядах і позиціях вищого керівництва
УГКЦ та схиляння його до співпраці з радянською владою. Маловідомим сторінкам
діяльності ОУН у міжвоєнний період присвячувалася доповідь київського дослідника,
директора Музею УНР Олександра Кучерука «Категорія присяжних членів у структурі
ОУН у 1930-х рр.».
У доповіді «Організація українських націоналістів та інтелігенція» ст. наук. спів-
роб. Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України Олександра Стасюк
проаналізувала соціальне тло національно-визвольного руху 1930–1950-х рр., виділи-
ла хронологічні, структурно-організаційні та реґіональні особливості проблеми, наго-
лосила на провідній ролі інтеліґенції, яка впродовж усього періоду боротьби зберігала
за собою цей статус усупереч асоціальній ідеї «ініціативної меншості», проповідуваній
Д.Донцовим та ідеологами ОУН. Дослідниця висвітлила політику Організації україн-
ських націоналістів й Української повстанської армії стосовно залучення представни-
ків інтеліґентних професій до лав підпілля, відзначила непростий характер стосунків
ОУН та частини інтеліґенції, котра не поділяла націоналістичних поглядів, указала
на причини конфліктів і непорозумінь, навела відповідні статистичні дані. Проблеми
соціального складу УПА торкнувся також Андрій Боляновський (Львів), який проана-
лізував наявність і роль іноземців у повстанських відділах упродовж 1943–1945 рр.,
обґрунтувавши хронологічні, структурні та кількісні аспекти теми.
Багато уваги під час роботи конференції було приділено питанням функціонуван-
ня окремих структур і кадровому складу ОУН та УПА (Михайло Романюк (Львів) –
«Структура та діяльність референтури служби безпеки Золочівського окружного проводу
ОУН», Василь Ільницький (Дрогобич) – «Участь представників Східної України в націо-
нально-визвольному русі на теренах Карпатського краю ОУН (1945–1954 рр.)», Віктор
Ревегук, Надія Кочерга (Полтава) – «Похідні групи ОУН у Полтаві (1941–1942 рр.)»,
Андрій Сухих (Острог) – «Протиборство групи УПА «Заграва» з Тернопільським пар-
тизанським з’єднанням імені М.С.Хрущова (1943–1944 рр.)»), історіографічним і дже-
релознавчим аспектам проблеми (Георгій Папакін (Київ) – «Джерельний контент
визвольних змагань 1939–1956 рр.», Роман Грицьків (Львів) – «Найновіша історіо-
графія Української повстанської армії: концепції та підходи», Володимир Ковальчук
(Київ) «Обліково-статистичні документи УПА та їх значення», Ігор Гаврилів (Львів) –
«Українсько-польський конфлікт напередодні та в роки Другої світової війни: спроба
аналізу сучасних досліджень»), біографістиці національно-визвольного руху (Андрій
Український історичний журнал. – 2014. – №3
236 Хроніка
Сова (Львів) – «Фізичний вишкіл членів УВО та ОУН у міжвоєнній Галичині (на
прикладі Романа Шухевича)», Василь Футала (Дрогобич) – «Історіографічний образ
Євгена Коновальця») та ін.
У перерві між пленарним і секційними засіданнями відбулася презентація нових
видань. Із черговим науковим збірником статей з серії «Україна: культурна спадщи-
на, національна свідомість, державність» (голова редколеґії М.Литвин, упорядники й
наукові редактори М.Романюк, О.Стасюк; вип.24, Львів, 2012 р.), присвяченим тема-
тиці національно-визвольного руху середини ХХ ст., присутніх ознайомила науковий
редактор видання, ст. наук. співроб. Інституту українознавства імені І.Крип’якевича
НАН України О.Стасюк. Дослідник біографії та публіцистичної спадщини Петра
Федуна («Полтави») Михайло Романюк повідомив про вихід другого тому збірника
«Концепція самостійної України: Документи і матеріали» (упорядник і відповідальний
редактор М.Романюк; Львів, 2013 р.), до якого ввійшли нововіднайдені праці оунів-
ського публіциста та його епістолярна спадщина.
Перед учасниками конференції виступили також наукові співробітники На ціо-
нального музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Ігор Дерев’яний та Ірина Єзерська,
які презентували монографії І.Дерев’яного «Сила волі: Євген Коновалець» (Львів,
2013 р.) та І.Геля «Виклик системі: український визвольний рух другої половини
XХ ст.» (редактор та упорядник І.Єзерська; Львів, 2013 р.). Ці книги побачили світ у се-
рії «Наш формат історії» – спільному видавничому проекті Центру досліджень визволь-
ного руху, Мистецької аґенції «Наш формат» та львівського видавництва «Часопис».
Відтепер за сприяння Львівської обласної ради конференція, присвячена пробле-
мам українського національно-визвольного руху середини ХХ ст., проводитиметься у
Львові щорічно. Організатори планують розширювати тематику обговорюваних проб-
лем та коло учасників, запрошуючи до співпраці фахівців із суміжних дисциплін, а та-
кож відомих громадсько-політичних діячів та журналістів задля перетворення конфе-
ренції на впливовий науковий форум, який сприятиме формуванню нового бачення
вітчизняної історії.
|