Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення

Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення

Експериментально обґрунтована можливість безпосереднього застосування природного мінералу халькопіриту (CuFeS₂) для ефективного Li⁺-інтеркаляційного струмоутворення. Проаналізовано залежності зміни енергії Гіббса та кінетичних параметрів реакції інтеркалювання від ступеня «гостьового» літієвого нава...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Біщанюк, Т.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Науковий фізико-технологічний центр МОН та НАН України 2014
Назва видання:Физическая инженерия поверхности
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108479
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення / Т.М. Біщанюк // Физическая инженерия поверхности. — 2014. — Т. 12, № 3. — С. 386-391— Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-108479
record_format dspace
spelling irk-123456789-1084792016-11-06T03:02:33Z Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення Біщанюк, Т.М. Експериментально обґрунтована можливість безпосереднього застосування природного мінералу халькопіриту (CuFeS₂) для ефективного Li⁺-інтеркаляційного струмоутворення. Проаналізовано залежності зміни енергії Гіббса та кінетичних параметрів реакції інтеркалювання від ступеня «гостьового» літієвого навантаження. Показано, що відмінною особливістю літій-інтеркаляційного струмоутворення в дослідженому мінералі є та, що зі збільшенням вмісту літію в структурі CuFeS₂ кінетичні параметри — опір стадії перенесення заряду і дифузійний опір — суттєво зменшуються, що забезпечує високу потужнісну спроможність катодів літієвого джерела струму впродовж всього розряду. Экспериментально обоснована возможность непосредственного применения природного минерала халькопирита (CuFeS₂) для эффективного Li⁺-интеркаляционного токообразования. Проанализированы зависимости изменения энергии Гиббса и кинетических параметров реакции интеркалирования от степени «гостевой» литиевой нагрузки. Показано, что отличительной особенностью литий-интеркаляционного токообразования в исследованном минерале является то, что с увеличением содержания лития в структуре CuFeS₂ кинетические параметры — сопротивление стадии переноса заряда и диффузионное сопротивление — существенно уменьшаются, что обеспечивает высокую мощностную способность катодов литиевого источника тока в течение всего разряда. The possibility of direct application of natural mineral chalcopyrite (CuFeS₂) for efficient Li⁺- intercalated current formation has been experimentally proved. The dependences of the Gibbs energy and the kinetic parameters of the intercalation reaction on the degree of «guest» lithium loading have been analyzed. It is shown that the distinguishing feature of lithium intercalated current formation in studied mineral is that, with increasing lithium content in the structure of CuFeS₂, kinetic parameters such as stage charge transfer resistance and diffusion resistance are significantly reduced, providing high capacity of cathode in lithium power source throughout the discharge. 2014 Article Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення / Т.М. Біщанюк // Физическая инженерия поверхности. — 2014. — Т. 12, № 3. — С. 386-391— Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1999-8074 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108479 541.136.2 uk Физическая инженерия поверхности Науковий фізико-технологічний центр МОН та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Експериментально обґрунтована можливість безпосереднього застосування природного мінералу халькопіриту (CuFeS₂) для ефективного Li⁺-інтеркаляційного струмоутворення. Проаналізовано залежності зміни енергії Гіббса та кінетичних параметрів реакції інтеркалювання від ступеня «гостьового» літієвого навантаження. Показано, що відмінною особливістю літій-інтеркаляційного струмоутворення в дослідженому мінералі є та, що зі збільшенням вмісту літію в структурі CuFeS₂ кінетичні параметри — опір стадії перенесення заряду і дифузійний опір — суттєво зменшуються, що забезпечує високу потужнісну спроможність катодів літієвого джерела струму впродовж всього розряду.
format Article
author Біщанюк, Т.М.
spellingShingle Біщанюк, Т.М.
Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
Физическая инженерия поверхности
author_facet Біщанюк, Т.М.
author_sort Біщанюк, Т.М.
title Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
title_short Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
title_full Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
title_fullStr Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
title_full_unstemmed Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
title_sort халькопірит як природний мінерал-господар для lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення
publisher Науковий фізико-технологічний центр МОН та НАН України
publishDate 2014
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108479
citation_txt Халькопірит як природний мінерал-господар для Lі⁺-інтеркаляційного струмоутворення / Т.М. Біщанюк // Физическая инженерия поверхности. — 2014. — Т. 12, № 3. — С. 386-391— Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Физическая инженерия поверхности
work_keys_str_mv AT bíŝanûktm halʹkopíritâkprirodnijmíneralgospodardlâlíínterkalâcíjnogostrumoutvorennâ
first_indexed 2025-07-07T21:33:34Z
last_indexed 2025-07-07T21:33:34Z
_version_ 1837025476558716928
fulltext ХОЛЬКОПЕРІТ ЯК ПРИРОДНИЙ МІНЕРАЛ-ГОСПОДАР ДЛЯ Lі+-ІНТЕРКАЛЯЦІЙНОГО СТРУМОУТВОРЕННЯ ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 3, vol. 12, No. 3386 © Біщанюк Т. M., 2014 386 УДК 541.136.2 ХАЛЬКОПІРИТ ЯК ПРИРОДНИЙ МІНЕРАЛ-ГОСПОДАР ДЛЯ Lі+-ІНТЕРКАЛЯЦІЙНОГО СТРУМОУТВОРЕННЯ Т. М. Біщанюк Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Надійшла до редакції 15. 09. 2014 Експериментально обґрунтована можливість безпосереднього застосування природного мі­ не ралу халькопіриту (CuFeS2) для ефективного Li+­інтеркаляційного струмоутворен ня. Проаналізовано залежності зміни енергії Гіббса та кінетичних параметрів реакції ін тер ­ калювання від ступеня «гостьового» літієвого навантаження. Показано, що відмінною особ ­ ливістю літій­інтеркаляційного струмоутворення в дослідженому мінералі є та, що зі збіль­ шен ням вмісту літію в структурі CuFeS2 кінетичні параметри — опір стадії перенесення заряду і дифузійний опір — суттєво зменшуються, що забезпечує високу потужнісну спро мож ність катодів літієвого джерела струму впродовж всього розряду. Ключові слова: халькопірит, інтеркаляція, енергія Гіббса, діаграма Найквіста, коефіцієнт дифузії. ХАЛЬКОПИРИТ КАК ПРИРОДНЫЙ МИНЕРАЛ-ХОЗЯИН ДЛЯ Li+-ИНТЕРКАЛЯЦИОННОГО ТОКООБРАЗОВАНИЯ Т. Н. Бищанюк Экспериментально обоснована возможность непосредственного применения природного мине­ рала халькопирита (CuFeS2) для эффективного Li+­интеркаляционного токообразования. Про­ анализированы зависимости изменения энергии Гиббса и кинетических параметров реакции интеркалирования от степени «гостевой» литиевой нагрузки. Показано, что отличительной осо­ бенностью литий­интеркаляционного токообразования в исследованном минерале является то, что с увеличением содержания лития в структуре CuFeS2 кинетические параметры — сопротив­ ление стадии переноса заряда и диффузионное сопротивление — существенно уменьшаются, что обеспечивает высокую мощностную способность катодов литиевого источника тока в те че­ ние всего разряда. Ключевые слова: халькопирит, интеркаляция, энергия Гиббса, диаграмма Найквиста, коэф­ фициент диффузии. CHALCOPYRITE AS NATURAL HOST-MINERAL FOR Li+-INTERCALATED CURRENT FORMATION T. M. Bishchaniuk The possibility of direct application of natural mineral chalcopyrite (CuFeS2) for efficient Li+­ intercalated current formation has been experimentally proved. The dependences of the Gibbs energy and the kinetic parameters of the intercalation reaction on the degree of «guest» lithium loading have been analyzed. It is shown that the distinguishing feature of lithium intercalated current formation in studied mineral is that, with increasing lithium content in the structure of CuFeS2, kinetic parameters such as stage charge transfer resistance and diffusion resistance are significantly reduced, providing high capacity of cathode in lithium power source throughout the discharge. Keywords: chalcopyrite, intercalation, Gibbs energy, Nyquist diagram, diffusion coefficient. ВСТУП Сьогодні переважна більшість відомих елек­ трохімічних систем генерування і фа ра де ­ єв ського накопичення енергії в якості як ка тод них­, так і анодно­активних матеріалів міс тять речовини, запаси яких на стадії висна ження [1]. Водночас застосовувані ни ні синтетичні структури уже не можуть забез печити всезростаючі вимоги сучасної техніки: отриманні значення питомої ємності (для елементів, що є на ринку) не перевищу­ ють 200 мА*год/г, що становить тільки ~1/20 Т. M. БІЩАНЮК ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 3, vol. 12, No. 3 387 від теоретично можливої по відношенню до електрохімічного еквіваленту літію. Врахо­ вуючи жорсткі вимоги ринку щодо вартості од нієї ват­години електричної енергії та еко ло гічної безпеки неодмінно постає за­ да ча по шуку нової ресурсної бази для при­ строїв автономної енергетики з розряду де шевих, еко логічно безпечних, широко роз повсюдже них в природі речовин. Оче­ видно, що най пер спективнішим підходом є її формуван ня з природних мінералів, запаси яких є до стат німи для використання в досяж­ ному майбут ньому. Для цього вони повинні володіти струк турою з наявною системою го­ стьових по зицій і певною енергією впровад­ ження катіонів літію, добрими дифузійними ха рактеристиками, відповідною будовою енер гетичного спектру [2], хімічною і елек­ тро хімічною стійкістю. Цим вимогам пов­ ною мірою можуть відповідати при род ні мі нерали з шаруватою чи канальною струк­ турою. В роботах [2, 3] була показана прин­ ципова можливість реалізації літій­катіонної струмоутворюючої реакції в шаруватому таль ку та його модифікатів. В природі широко розповсюджений ще один клас мінералів, який володіє досту­ пною розвинутою системою гостьових по­ зицій. Це — халькопірит, фрагмент будови кристалічні структури якого показаний на рис. 1 [4]. CuFeS2 відноситься до I­III­VI2 сполук і відомий серед потрійних напівпровідників, як антиферомагнітний напівпровідник. Він володіє незвичайними оптичними, елек­ тричними та магнітними властивостями. За нашими даними халькопірит не дослід жу­ вався, як можливий кандидат в ка тод ні ма­ теріали літієвих джерел стру му. Власне з’я­ су ванню такої можливості і присвячена дана робота. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТУ Вихідний халькопірит монодиспергував ся до розміру частинок ~42 ± 3 мкм. Для елек­ трохімічних досліджень фор мувалися елек троди площею 0,45 см2 на ні ке ле вій сіт ці. Склад електроду визна чався спів від ­ но шенням: активний матеріал — струмо­ провідна добавка (ацетиленова са жа) — в’яжучий агент як 85 %: 10 %: 5 %. Ма са активного матеріалу не перевищувала 7 мг. Термодинамічні закономірності лі ті ­ є вої інтеркаляції досліджувалися в трьох­ електродній електрохімічній комірці з одномолярним розчином LiBF4 в γ­бу ти­ ролактоні, літієвим протиелектродом і хлор­срібним електродом порівняння з ор­ га нічним електролітом. Кінетика процесів ін теркаляційного струмоутворення вивча­ лася методом імпедансної спектроскопії в діапазоні частот 10–3—106 Гц за допомогою вимірювального комплексу «AUTOLAB» фір ми «ECO CHEMIE» (Голандія), укомплек­ то ваного комп’ютерними програмами FRA­ 2 та GPES. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ На рис. 2 наведені залежності зміни енергії Гіббса (∆G(x)) та диференціальної ємності Li+­інтеркаляційної струмоутворюючої ре­ ак ції халькопіриту від ступеня гостьового навантаження х (х — кількість впровадже­ них катіонів літію, що припадає на одну фор мульну одиницю CuFeS2). Бачимо, що на концентраційній х — осі гостьового наван­ таження LixCuFeS2 наявні інтервали сталості зміни енергії Гіббса реакції впроваджен­ ня Li+ (0,3 < x < 1; 1,1 < x < 1,4) для яких похідні ∂х/∂(∆G) прямують до безмежності (чорні точки). Це вказує на фазові переходи першого роду, тобто на існування в зазна­ чених інтервалах двохфазних областей. По­ ява двохфазної області в багатьох випадках S Cu Fe Рис. 1. Фрагмент структури халькопіриту ХОЛЬКОПЕРІТ ЯК ПРИРОДНИЙ МІНЕРАЛ-ГОСПОДАР ДЛЯ Lі+-ІНТЕРКАЛЯЦІЙНОГО СТРУМОУТВОРЕННЯ ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 3, vol. 12, No. 3388 обумовлена сильною взаємодією «гостьо­ вих» катіонів з аніонами «господаря», при якій може виникати далекий порядок аж до утворення сполуки постійного складу. І у випадку, коли нова фаза буде знаходитися в рівновазі з попередньою, отримаємо гетеро­ фазну систему з відповідним плато на х — ∆G(x) діаграмі. Локальні максимуми на концентраційній залежності диференціальної ємності з ін ­ тер валів 1,6 < x < 2,0 та 2,0 < x < 2,35 най­ частіше пов’язується з фазовим переходом ІІ роду [5]. В концентраційному інтервалі «гостьового» навантаження 0 < x < 0,3 ут­ во рюється ряд не стехіометричних сполук інтеркалювання LixCuFeS2 — відповідні хро­ но потенціограми для кожного виміряного значення х представляли собою паралельні прямі до часової осі, зміщені у від’ємну сто­ рону по відношенню до потенціалу хлор­ срібного електрода порівняння на величи­ ну, пропорційну до кількості пропущеної електрики [6]. Окіл точок мінімумів x ≈ 1,0 та x ≈ 2,0 на концентраційних залеж ностях диференціальної ємності найчастіше по­ вя зується з упорядкуванням гостьової під­ системи. При цьому до х = 2,0 (~300 мАгод/г) напруга відкритого кола не знижується ниж­ че 3 В. Це означає, що при таких значеннях питомих ємності та енергії халькопірит на­ віть без додаткових обробок може замінити на ринку інші катодні матеріали. Тому до­ слід ження його потужнісних спроможно­ стей є надзвичайно важливими не тільки з наукової, але і практичної точки зору. Кінетика процесів Li+­інтеркаляційного стру моутворення при кімнатній температурі у LixCuFeS2 (рис. 3) не може бути описа на класичною моделлю Рендлса­Ершлера [7], оскільки центри високочастотних дуг не ле­ жать на осі дійсної складової комплексного імпедансу, а кут нахилу низькочастотних ві­ ток діаграм до цієї осі відрізняється від 45°. Найімовірнішою причиною останньо­ го є те, що дифузія катіонів літію в об’ємі час тинок досліджуваного халькопіриту не описується ідеальним законом Фіка. Це, в свою чергу, передбачає при побудові ім пе­ дан сної моделі застосування в якості струк­ турного дифузійного елементу обмеженого ім педансу Варбурга. Моделювання отрима них залежностей здійснювалося графо­ана лі тичним методом в середовищі програмного пакету ZView 2.3 (Scribner Associates). Пе ревірка адекватності побудованої моделі пакету експерименталь­ них даних показала добрі результати: ко­ ефіцієнт Крамерса­Кроніга не перевищував 3·10–5, різницеві час тотні залежності першо­ го порядку ма ли повністю випадковий ха­ рактер. Як з’я су валося, імпедансна модель, яка від по відає па кету експериментальних даних представ ляється еквівалентною електрич­ ною схе мою, наведеною на вставці до рис. 3. 3,6 ∆G /e , В 3,4 3,2 3,0 2,8 2,6 2,4 2,2 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 0 5 10 15 20 ed x/ d( ∆G ), В –1 x Рис. 2. Зміна енергії Гіббса процесу літієвої ін­ теркаляції LixCuFeS2 (світлі точки) та ди фе рен ці аль­ ної ємності (чорні точки) як функцій ступеня гостьо­ вого навантаження 3000 1 23 54 Rел R1 С1 С2 С3 R2 R3 –Z '', Ω Z', Ω 2500 2000 1500 1000 500 0 1000 2000 3000 4000 5000 Рис. 3. Діаграми Найквіста для інтеркаляційного струмоутворення в LixCuFeS2: 1 — вихідна матриця, 2 — для х з неперервного ряду нестехіометричних фаз (0 < х < 0,3), 3 — для фазового переходу І роду (0,3 < х < 1), 4 — для фазового переходу І роду (1,1 < х < 1,4), 5 — для фазового переходу ІІ роду (1,6 < х < 2,0) Т. M. БІЩАНЮК ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 3, vol. 12, No. 3 389 В ній опір Rел — це опір електроліту, серія послідовно приєднаних до модифікованого ланцюга Рендлса­Ершлера С3 || (R3 – Ws) паралельних ланок R1 || C1 і R2 || C2 моделює перенесення заряду відповідно через між зе­ ренні бар,єри (і, можливо, пасиваційну плів­ ку) і через область просторового заряду у частинці халькопіриту. Комп,ютерна па раметрична ідентифікація отриманих ім пе дансних залежностей дала можливість виз начити кінетичні параметри процесу для всіх значень х (рис. 4). Принципово важливим параметром для по тужнісних характеристик джерел живлен­ ня є опір стадії перенесення заряду R3(х). З отриманих залежностей слідує важли­ вий висновок про те, що халькопірит в кі не­ тичному контексті володіє унікальними вла­ стивостями — з ростом ступеня гость о вого навантаження опір стадії перенесен ня заря­ ду з електроліту в катод спадає, а ко ефіцієнт дифузії в ньому зростає, що за без печує висо­ ку потужність при високих сту пенях розряду. Більше того, єм ність под війного елек­ три ч ного шару ме жі розділу халь копіри ту з елек тролітом сут тєво зрос тає зі збіль шен ням х, забезпечуючи, тим самим, здатність «роз­ рядженого» катоду підтримувати ви со ку по­ туж ність в імпуль сному режимі. При цьому цікаво зазначити, що ємність об лас ті просто­ рового за ря ду (С2) для обох фа зових переходів І роду залишається прак тично незмінною і є суттєво нижчою від відповідного параме тру для сильно скорельованих фаз і вищою, ніж для концентраційного інтервалу фазового переходу ІІ роду. На закінчення на водимо таблицю по рів­ няль них даних з питомої ємності катодних матеріалів лі ті є вих джерел живлення [8], що є на ринку і запропонованих природних мі нералів. Як ба чимо, халькопірит як катод­ ний матеріал продукує значно вищі значен­ ня питомої розрядної ємності (365 мА∙год/г) порівняно з існуючими комерційними дже­ релами живлення і це при тому, що він є екологічно чистим і безпечним матеріалом. 180 150 120 90 60 30 0 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 0 50 100 150 200 250 300 1 2 R 2 , Ω x R 1, Ω ба в г Рис. 4. Залежність кінетичних параметрів інтеркаляційного струмоутворення в LixCuFeS2 від ступеня літієвого гостьового навантаження 4,0×10–6 С 1, Ф 3,2×10–6 2,4×10–6 1,6×10–6 8,0×10–7 3,0×10–6 6,0×10–6 9,0×10–6 1,2×10–5 1,5×10–5 C 2 , Ф 0,0 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 x 1 2 3200 R 3, Ω 2400 1600 800 0 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 0,0 5,0×10–6 1,0×10–5 1,5×10–5 C 3 , Ф 1 2 x 100 W T 80 60 40 20 0 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 x ХОЛЬКОПЕРІТ ЯК ПРИРОДНИЙ МІНЕРАЛ-ГОСПОДАР ДЛЯ Lі+-ІНТЕРКАЛЯЦІЙНОГО СТРУМОУТВОРЕННЯ ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 3, vol. 12, No. 3390 ВИСНОВКИ 1. Вперше доведена можливість без посе­ реднь ого застосування природного халь­ копіриту для ефективного Li+­інтер­ каляційного струмоутворення. Його пи тома ємність складає 365 мАгод/г що практично вдвічі перевищує відповідні значення для катодних матеріалів, що є на ринку. 2. Процес інтеркаляції катіонів літію для LixCuFeS2 супроводжується утворенням двохфазних станів в інтервалі 0,3 < x < 1 та 1,1 < x < 1,4. При 0 < x < 0,3 ут во рю­ ється ряд нестехіометричних сполук ін­ теркалювання. 3. Кінетика процесу інтеркаляції халько­ пі риту характеризується кінетично­ди­ фу зійним контролем. Він в кінетичному контексті володіє унікальними властиво­ стями — з ростом ступені гостьового на вантаження опір стадії перенесення за ряду з електроліту в катод спадає, а ко ­ ефіцієнт дифузії в ньому зростає, що за­ без печує високу потужність при високих ступенях розряду. 4. Ємність подвійного електричного шару межі розділу халькопіриту з електролітом суттєво зростає зі збільшенням х, забез­ печуючи, тим самим, здатність «розряд­ женого» катоду підтримувати високу по­ тужність в імпульсному режимі. ЛІТЕРАТУРА 1. Онищенко Д. В., Цветников А .К., Попо­ вич А. А., Курявый В. Г. Синтез новых ка тод ­ ных материалов для литиевых химичес ких источников тока // Электронный научный журнал «Исследовано в России». — 2007. — № 118. — С. 1232—1242. 2. Пидлужна А. Ю., Григорчак И. И., Никипан­ чук М. В., Остафийчук Б. К., Будзуляк И. М., Мицов М. М., Яблонь Л. С. Интеркаляционное Катодний матеріал Питома ємність катоду (мА*год/г) СFx (в елементах BR) 150 MnO2 (в елементах СR) 160 Халькопірит 365 Таблиця 1 Питома ємність катодних матеріалів літієвих джерел струму токообразование в тальке, легированном кис лородом и серой // Электрохимия. — 2012. — Т. 48, № 5. — С. 598—602. 3. Григорчак І. І. Тальк, як новий ма те рі ал­ «господар» в інтеркаляційних на но тех но ло­ гіях // Доповіді НАН України. — 2002. — № 6. — С.110—113. 4. Лаврентьєв А. А., Габрельян Б. В., Шку­ мат П. Н., Кулагин Б. Б., Никифоров И. Я. Влияние магнитного упорядочения на элек­ тронно­энергетическую структуру CuFeS2 // Журнал структурной химии. — 2011. — Т. 52. — С. 65—68. 5. McKinnon W. R., Haering R. R. Physical me­ cha nisms of intercalation // Modern Aspects of Eiectrochemistry. — 1983. — Vol. 15. — P. 235—261. 6. Кабанов Б. Н., Чекавцев А. В., Петухо­ ва П. И., Томашова Н. Н., Киселев И. Г. Ка­ тодное внед рение лития в графит, стекло­ у глерод и алюминий // Электрохимия. — 1986. — Т. 22, № 3. — С. 415—417. 7. Стойнов З. Б., Графов Б. М., Саввова­Стой­ нова Б. С., Елкин В. В. Электрохимический импеданс. — М.: Наука, 1991. — 336 с. 8. Tuck Clive D. S. Modern battery technology. — N. Y.: Ellis Horwood, 1991. — 579 p. LІTERATURA 1. Onischenko D. V., Cvetnikov A. K., Po po­ vich A. A., Kuryavyj V. G. Sintez novyh ka­ tod nyh ma terialov dlya litievyh himicheskih is­ toch ni kov toka // Elektronnyj nauchnyj zhurnal «Is sle dovano v Rossii». — 2007. — No. 118. — P. 1232—1242. 2. Pidluzhna A. Yu., Grigorchak I. I., Ni ki pan­ chuk M. V., Ostafijchuk B. K., Bud zu lyak I. M., Mi cov M. M., Yablon’ L. S. Interkalyacionnoe to koobrazovanie v tal’ke, legirovannom kis­ lo ro dom i seroj // Elektrohimiya. — 2012. — Vol. 48, No. 5. — P. 598—602. 3. Grigorchak І. І. Tal’k, yak novij materіal­«gos­ po dar» v іnterkalyacіjnih nanotehnologіyah // Dopovіdі NAN Ukraїni. — 2002. — No. 6. — P.110—113. Т. M. БІЩАНЮК ФІП ФИП PSE, 2014, т. 12, № 3, vol. 12, No. 3 391 4. Lavrent’єv A. A., Gabrel’yan B. V., Shku­ mat P. N., Kulagin B. B., Nikiforov I. Ya. Vliyanie magnitnogo uporyadocheniya na elek tronno­energeticheskuyu strukturu CuFeS2 // Zhurnal strukturnoj himii. — 2011. — Vol. 52. — P. 65—68. 5. McKinnon W. R., Haering R. R. Physical me­ cha nisms of intercalation // Modern Aspects of Eiectrochemistry. — 1983. — Vol. 15. — P. 235—261. 6. Kabanov B. N., Chekavcev A. V., Petuhova P. I., Tomashova N. N., Kiselev I. G. Katodnoe vne d renie litiya v grafit, steklouglerod i alyu­ mi nij // Elektrohimiya. — 1986. — Vol. 22, No. 3. — P. 415—417. 7. Stojnov Z. B., Grafov B. M., Savvova­Sto j­ nova B. S., Elkin V. V. Elektrohimicheskij im­ pe dans. — M.: Nauka, 1991. — 336 p. 8. Tuck Clive D. S. Modern battery technology. — N. Y.: Ellis Horwood, 1991. — 579 p.

Схожі ресурси