Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор”
Стаття присвячена проблемі функціонування фразеологізмів у прозовому тексті. Основна увага зосереджена на структурно-граматичних особливостях ФО роману О. Гончара "Собор"....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2007
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108527 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” / Н.С. Приходна // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 119. — С. 85-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108527 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1085272016-11-08T03:02:33Z Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” Приходна, Н.С. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Стаття присвячена проблемі функціонування фразеологізмів у прозовому тексті. Основна увага зосереджена на структурно-граматичних особливостях ФО роману О. Гончара "Собор". Статья посвящена проблеме функционирования фразеологизмов в прозаическом тексте. Основное внимание уделено структурно-грамматическим особенностям фразеологизмов романа О. Гончара "Собор". The article is dedicated to a problem of idiom functioning in a prosaic text. The main attention is directed on structural-grammatical pecularities of idioms in O. Gonchar's novel "Sobor". 2007 Article Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” / Н.С. Приходна // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 119. — С. 85-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108527 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Приходна, Н.С. Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” Культура народов Причерноморья |
| description |
Стаття присвячена проблемі функціонування фразеологізмів у прозовому тексті. Основна увага зосереджена на структурно-граматичних особливостях ФО роману О. Гончара "Собор". |
| format |
Article |
| author |
Приходна, Н.С. |
| author_facet |
Приходна, Н.С. |
| author_sort |
Приходна, Н.С. |
| title |
Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” |
| title_short |
Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” |
| title_full |
Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” |
| title_fullStr |
Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” |
| title_full_unstemmed |
Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” |
| title_sort |
структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману о. гончара „собор” |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108527 |
| citation_txt |
Структурно-граматичні моделі фразеологічних одиниць роману О. Гончара „Собор” / Н.С. Приходна // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 119. — С. 85-87. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT prihodnans strukturnogramatičnímodelífrazeologíčnihodinicʹromanuogončarasobor |
| first_indexed |
2025-07-07T21:37:51Z |
| last_indexed |
2025-07-07T21:37:51Z |
| _version_ |
1837025745259462656 |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
85
оба не знают, в какие миры. Дух Святой творит «Schweigende Schlösser» «молчаливые дворцы» (дворцы,
полные молчания), т.к. там, где «и хвост черта», и «благие свечи» – нет звуков. И тогда душа возвышается
над действительностью, чтобы погрузиться в собственное «я», уже «преосуществленное», объятое «новым
счастьем» познания.
Аллегория «Mein Schlips sitzt schräge» «Мой галстук сдвинут» идентифицируется с тем, что поэт знает
о работе – помощи Всемирного Духа, не прекращающейся и днем. Это не совпадает с общепринятым убеж-
дением, что днем с человеком ничего не происходит под влиянием Верховных Сил.
Проанализируем стихотворение Гессе «Kranken–Nacht», написанное в 1941 г. и стихотворение Воло-
шина «Заклинание», написанное в 1929 г.
Все звуки, которые слышал Гессе, все картины, которые дарили Боги, все люди, в глаза которых он
всматривался – все оживает в бессонной ночи (schlaflosen Nacht). И все часы любви и торжества Духа стали
видимыми образами, которые ведут поэта по пути к Богу. Молчание – «не приторно», а наполнено радо-
стью. Затем все исчезает, оставляя глубокую тишину (tiefe Stille) и в плоть доверительно возвращаются бо-
ли, которые поэт уже называет («знакомыми попутчиками») «vertraute Gefährten». И в глазах поэта после
пережитого и увиденного в странствии и «встречах» еще долго – необычный блеск и сияние «Gefunkel».
У Волошина последовательно перечисляются этапы работы «ночного «Я», что правит нашим телом».
«Все органы твои работают исправно: Ход вечности отсчитывает сердце … Нервы отчетливы, выносливы
и чутки…».
Выводы:
1. Оба поэта – «избранные», все годы ощущающие с момента «Рождения в Духе», ночами, с периодич-
ностью, ведомой лишь Верховным Силам, изменения плоти и сознания: от нестерпимой огненной боли, хо-
лода до благостных процессов для достижения в ночи биения сердца в ином ритме – ритме Вселенной.
2. Непозволение раскрывать таинства этого преосуществления, расширения сознания полностью, по-
этому у Гессе и Волошина – «зашифрованность» в похожие образы и аллегории.
3. В начале пути тема одиночества, затем: «мы» и на земле, и с братьями из далеких миров.
4. Наконец, достигаемая возможность странствий по Вселенной, следовательно, знания о Мироздании.
Источники и литература
1. Hesse H. Die Gedichte. – Frankfurt / Main: insel taschenbuchverlag, 2001. – 848 c.
2. Волошин М. Стихотворения и поэмы. – Санкт–Петербург: Наука, 1995. – 702 с.
Приходна Н.С.
СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНІ МОДЕЛІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ
РОМАНУ О. Гончара „Собор”
Проблема художнього мовлення є однією з актуальних проблем філологічної науки. Необхідно будува-
ти вивчення образних засобів літератури на власне лінгвістичному ґрунті тому, що будівельним матеріалом
літератури є мова. „Посилення інтересу науковців до проблем лінгвістики тексту зумовлює необхідність
розгляду питань, пов’язаних з функціями і текстотворчими можливостями фразеологічних одиниць у худо-
жніх текстах” [6, с. 1].
Олесь Терентійович Гончар – відомий письменник і громадський діяч. Його високо гуманістичні твори
вражають глибиною і масштабністю мислення. Письменника турбує не тільки доля рідної України, а і доля
всього людства. Любов Олеся Гончара до українського слова дивує і захоплює, змушує замислюватися над
ним, кличе всіх небайдужих боротися за нього. Недаремно письменника називали совістю нації, бо саме со-
вість таких людей береже та збагачує рідну мову. „Цвіт народного слова й подих доби поєдналися в його
творчості. Це мова глибоко народна і разом з тим дуже сучасна. Найдавніші шари української лексики і
найновіші слова епохи НТР взаємодіють у ній” [3, с. 57]. Отже, поєднання різностильових елементів, їх ко-
нтрастне зіткнення є характерною ознакою індивідуального стилю О. Гончара. Твори Олеся Гончара, зок-
рема роман “Собор”, надзвичайно цікаві в лінгвістичному плані, завдяки багатству мови письменника і ви-
користанню найрізноманітніших мовних засобів, у тому числі фразеологічних одиниць.
Функціонуванню ФО у текстах різних стилів присвячені роботи Л. Г. Авксентьєва, М. П. Коломійця, А.
П. Супрун, В. Д. Ужченка, Т. В. Цимбалюк та інших вчених. Мова і стиль художніх творів О. Гончара були
предметом дослідження в працях М. І. Братан, В. М. Галич, І. С. Гнатюк, С. І. Головащука, М. Т. Демського,
Г. М. Колесника, Ю. Ф. Прадіда, Н. М. Сологуб, О. А. Стінова та ін. Проблеми використання О. Гончаром
фразеологічних засобів мови розглядалися у дослідженнях Л. Ф. Щербачук.
Актуальність нашого дослідження визначається потребою подальшого вивчення функціональних мож-
ливостей фразеологізмів у художніх текстах, а також необхідністю структурно–граматичного аналізу ФО
роману О. Т. Гончара “Собор”.
Мета дослідження полягає в описі структурно–граматичних особливостей фразеологізмів у романі О.
Гончара “Собор”.
Структурно–граматичні типи фразеологізмів української мови вивчені недостатньо. Як зазначає Л. Г.
Авксентьєв, „бракує спеціальних монографічних досліджень, а ті праці, в яких питання структури характе-
ризується, не охоплюють усіх сторін багатого і своєрідного фразеологічного матеріалу. Крім того, при ана-
лізі структури фразеологізмів авторами неоднаково визначається сам предмет дослідження і подаються різ-
Приходна Н.С.
СТРУКТУРНО–ГРАМАТИЧНІ МОДЕЛІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ РОМАНУ О. Гончара „Собор”
86
ні характеристики фразеологічного матеріалу” [1, с. 97]. Аналіз структури фразеологічного матеріалу пока-
зав, що за своєю будовою фразеологічні одиниці, які вилучені з роману “Собор”, можна поділити на такі
групи:
1. ФО, структурою яких є “прикметник” і “іменник”. У цих конструкціях граматично панівним ви-
ступає іменник, а прикметник залежним, перебуваючи в препозиції (зафіксовано 17 фразеологізмів): повна
чаша, медові слова, козирний туз, ясна річ, легкий хліб, солом’яна вдова, заяча душа та ін.
ФО такого типу кодифіковані фразеологічним словником української мови та вживаються автором у
творі в традиційній формі та значенні.
Пор.: ясна річ. Безумовно, безсумнівно [ФСУМ, с. 739]. Якщо в такий час повертається з інституту
Микола Баглай, студент металургійного, то він, ясна річ, зупиниться на майдані і за звичкою послухає со-
бор, його мовчання (с. 6).
Козирний туз. Те, чим можна похвалитися, завдяки чому можна показати себе з найкращого боку
[ФСУМ, с. 384]. Лекції про любов – це його козирний туз. Читає – закачаєшся (с. 259).
Медові слова (розмови, речі). Облесливі обіцяння [ФСУМ, с. 827]. Медові слова полилися на адресу
Ягорової скромності, пообіцяно було, що відтепер на заводських вечорах у президіях сидітиме як живий
учасник (с. 138). До ФО моделі “прикметник + іменник” примикають фразеологізми, будовою яких є сполу-
чення іменника із займенником чи числівником :
Одним махом. 1. Відразу, тут же; 2. За короткий час, дуже швидко; 3. Не зволікаючи, негайно, зараз же
[ФСУМ, с. 480]. А що то? – запитала вона і, одним махом зірвала з таблиці плакат (с. 980).
2. ФО, структурою яких є “іменник + прийменник + іменник”. За значенням і синтаксичним функ-
ціонуванням ці фразеологічні одиниці належать до іменних фразеологізмів (зафіксовано 22 ФО): карти в
руки, душа в душу, день і ніч, раз у раз, рильце в пушку, світ за очі, час від часу тощо.
Пор.: Карти в руки. Хтось досвідчений, має можливість показати свою вдачу, свої знання, уміння
[ФСУМ, с. 365]. Ти ж влада, – солопів рибінспектор. – Тобі й карти в руки (с. 80).
Час від часу. Через певні інтервали, іноді, інколи [ФСУМ, с. 944]. Крізь темряву планів у бік собору
час від часу сваривсь, нахвалявсь (с. 184).
Світ за очі. 1. Не вибираючи шляху, куди завгодно; 2. Невідомо куди [ФСУМ, с. 784–785]. Вибрав був,
та таку, що й року разом не пожили, як вона віддала перевагу іншій кандидатурі – майнула світ за очі з
естрадним співаком заїжджим (с. 61).
3. ФО, структурою яких є “прийменник + прикметник + іменник”. Лексико–граматичне значення
фразеологізмів цієї моделі за своїм функціонуванням співвідноситься із прислівниками. “Цю групу ФО мо-
жна доповнити фразеологізмами, у структурі яких замість прикметника вживаються займенники або числі-
вники” [1, с. 102]. Зафіксовано 12 ФО: швидкий на кулак, на свій лад, на один копил, у три скоки, на кожно-
му кроці, на холостому ходу, на власні (свої) очі та ін.
На власні (свої) очі. Безпосередньо, особисто, в дійсності, сам [ФСУМ, с. 597]. І що був ти сучасником
бюрократичних рептилій, земноводних плазунів кар’єризму, браконьєрів усяких, на власні очі бачив їх (с.
192).
На холостому ходу. Без потрібних, необхідних результатів, без бажаних наслідків [ФСУМ, с. 933].
Щоб коли вже працювати, то не на холостому ходу (с. 202).
У три скоки. Дуже швидко, моментально, умить [ФСУМ, с. 819]. “Зажди”, – а сам уже в три скоки в
розчахнуті двері (с. 266–267).
4. ФО, структурою яких є “дієслово + іменник з прийменником або без нього”. Стрижневим у цих
ФО виступає дієслівний компонент. Постійного розташування порядку компонентів не спостерігається.
Окремі дієслова–компоненти допускають заміну. Зафіксовано 64 ФО: язика тренувати, стати на заваді,
зникнути з горизонту, іти /піти війною, пропускати / пропустити повз вуха, ламати голову, намилити
шию, нагострювати (насторожити, нашорошити) вуха, сліду не лишилося (не зосталося), сон не бере / не
взяв, душа болить, кривити (покривити) душею, не мати душі, і т. ін.
Кривити / покривити душею. Бути нещирим, лицемірним [ФСУМ, с. 396]. Одержуй, що є! Душею
кривити не стану (с. 22).
Не мати душі. Бути безпорядним, недоброзичливим, жорстоким [ФСУМ, с.477]. Душі в тебе нема, –
презирливо скривився на це Федір–прокатник (с. 99).
Сон не бере / не взяв. Кому–небудь не спиться [ФСУМ, с. 843]. Тієї ночі сон його довго не брав (с.186).
Обливати (обкидати) брудом (багном, болотом, гряззю). Несправедливо звинувачувати когось у чо-
мусь; обмовляти; неславити [ФСУМ, с. 568]. Не обливатимуть брудом такі, як ваша ротата супружниця! (с.
43). До клубу не показуйся – виклене, обкидає багном привселюдно (с. 49).
5. ФО, структуру яких становить одне повнозначне слово (прийменниково–відмінкові конструк-
ції). “Ця група фразеологічних одиниць становить собою своєрідний розряд стійких виразів, які мають цілі-
сне значення, хоч за структурою вони мають одне повнозначне слово, поєднуване із службовими словами “
[1, с. 106]. Зафіксовано 116 ФО: до смаку, без сорому, по душах, з серцем, по закону, по коліна, на совість, з
часом, з вулиці, з вітерцем, у гурті, на коні, крізь зуби, з нальоту, до пари, не гріх, не указ, під мухою, в моді,
у натурі, на віку, на плечах, на око та ін.
Пор.: Для душі. Для задоволення власних духовних запитів, потреб [ФСУМ, с.285]. Яка тут воля, яка
широчінь для душі! (с. 48).
На умі. У думках, у помислах чиїх [ФСУМ, с. 914]. Тільки й на умі танці та комфорт... (с. 72).
У натурі. У справжньому вигляді, в дійсності [ФСУМ, с. 537]. Фільтри ваші – поки що на папері, а в
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
87
натурі – курява... (с. 235).
Не секрет. Відомо всім [ФСУМ, с. 791]. –Ні, думки мої іншого характеру. – Якого ж саме, коли не сек-
рет (с. 9).
З нальоту. 1. Не зупиняючись, з розгону; 2. Дуже швидко, без труднощів, ускладнень [ФСУМ, с. 529].
До них з нальоту приєдналась і Наталка (с. 163).
Ні слова. Нічого не сказати, не промовити [ФСУМ, с. 826]. ...Хоч при запросинах про несправність не
було ні слова (с. 161).
6. ФО, що становлять собою конструкції з підрядними сполучниками. “Своєрідною рисою цієї гру-
пи ФО є те, що стрижневим, тобто організуючим словом для них виступає сполучник, з якого вони почи-
наються” [1, с. 107–108]. Ці моделі ФО можуть бути організовані за допомогою допустового сполучника
хоч або порівняльних сполучників як, мов, ніби і под. Зафіксовано 21 ФО: хоч греблю гати, як димом зійш-
ло, як (мов, ніби) із землі вирости, хоч землю їж, як мокре горить, як сич, як чорт, хоч до рани прикладай
тощо.
Як (мов, ніби) сич. 1. Дуже, надзвичайно; 2. Невеселий, похмурий [ФСУМ, с. 807]. Тільки зустрілися і
вже понадувалися, як сичі (с. 203).
Хоч землю їж. Уживається для підкреслення чиєї–небудь непоступливості, упертості [ФСУМ, с. 357].
Хоч кричи, хоч проси, хоч землю отут їж (с. 203).
Як грім серед ясного неба. Несподівано, раптово, зненацька [ФСУМ, с. 198]. Громом серед ясного не-
ба пролунала для Миколи ця звістка (с. 223).
7. ФО, структурно організовані за моделями речення. Зафіксовано 14 фразеологічних одиниць. ФО
цієї групи можуть утворюватися за моделями, структура яких відповідає двоскладному чи односкладному
реченням: сорока на хвості принесла, ще й вус не пробився, мало квасу пив. Сюди також належать і вигукові
стійкі вирази, що становлять здебільшого емоційно–оцінне значення і виступають у ролі слів–речень або
входять до складу якогось речення: Тільки через мій труп! Ой леле! Чорт його бери! Хай йому грець!
Сорока на хвості принесла. Кому–небудь стало відомо про щось [ФСУМ, с. 843]. По Веселій, мов со-
рока на хвості розносить щоразу, яка цього вечора там юшка заварювалась, яку рибу Ягор требушив і які
клалось приправи (с. 64).
Ще й вус не пробився. Хтось дуже молодий, недосвідчений [ФСУМ, с. 140]. У ремісничні та ФЗУ За-
чіплянка тепер інших послала, тих у кого ще й вус не пробився... (с. 16).
Чорт (біс) [його (вас)] бери / візьми. 1. Уживається для вираження незадоволення ким–, чим–небудь;
обурення з приводу чогось; 2. Уживається для вираження задоволення, захоплення ким–, чим–небудь
[ФСУМ, с. 952]. І цей прапор він таки розгорнув, чорт візьми (с.188).
[Тільки] через мій труп! Уживається для вираження категоричного протесту з боку когось проти чиїх-
небудь небажаних, неприємних дій, вчинків [ФСУМ, с. 900–901]. Як вона погрожувала лягти на порозі со-
бору і – “тільки через мій труп!..” (с. 102).
Отже, відбір ФО та вміле використання закладених у них виражальних можливостей є одним із визна-
чальних складників індивідуального стилю Олеся Гончара. Такі фразеологізми кодифіковані фразеологіч-
ним словником української мови і вживаються письменником у традиційній формі та значенні. Вони допо-
магають письменникові правильно відобразити різні явища, дати характеристику дійових осіб, посилити
емоційність і експресивність висловлювання. Приклади переконують, що в романі Олеся Гончара “Собор”
найбільш численними є прийменниково–відмінкові моделі ФО. Незначну кількість складають ФО, структу-
рою яких є прийменник + іменник + іменник та організовані за моделлю речення. Фразеологічні одиниці
надають художньому мовленню виразності, природності, динамічності.
Джерела та література
1. Авксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. 2–е вид., доп. і перероб. – Харків: Вища шк.,
1988. – 137 с.
2. Гончар О. Т. Собор: Роман. – К.: Дніпро, 1989. – 270 с.
3. Жулинський М. Олесь Гончар: творчість як доля // УМЛШ. – 1991. – №11. – С. 55–61.
4. Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика дослідження). – К. і Сімферополь, 1997. – 252 с.
5. Фразеологічний словник української мови у 2 кн. / Уклад. В. М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка,
1999. – 984 с.
6. Щербачук Л. Ф. Загальномовна та індивідуально-авторська фразеологія в художніх текстах (на матеріа-
лі творів Олеся Гончара): Автореф. дис. к. філол. н. – Дніпропетровськ, 2000. – 20 с.
|