Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака)
Публікується листування Михайла Грушевського з відомим мовознавцем Миколою Марром, котре зберігається у Санкт-Петербурзькому філіалі Архіву Російської академії наук. Висвітлюються незнані контакти вчених у другій половині 1920-х рр., у чиїх листах обговорювалися проблеми, пов’язані зі співпрацею р...
Gespeichert in:
| Datum: | 2014 |
|---|---|
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2014
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108542 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) // Український історичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 189-193. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108542 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1085422016-11-11T03:02:24Z Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) Публікації Публікується листування Михайла Грушевського з відомим мовознавцем Миколою Марром, котре зберігається у Санкт-Петербурзькому філіалі Архіву Російської академії наук. Висвітлюються незнані контакти вчених у другій половині 1920-х рр., у чиїх листах обговорювалися проблеми, пов’язані зі співпрацею російського академіка у журналі «Україна», а також його сприяння в реалізації запроектованого М.Грушевським Інституту дослідження історії України при Академії наук СРСР. The article deals with the publication of the correspondence of Mykhailo Hrushevs’kyi with the famous linguist Nikolai Marr, which is stored in St. Petersburg branch office of the archive of Russian Academy of Sciences. The correspondence highlights the unknown contacts of scientists in the 20s years of 20th century. In the letters the problems related to the cooperation of Russian academic in the journal “Ukraine” have been discussed and also his promotion in the realization of the Institute of Study of the History of Ukraine at the Academy of Sciences of the USSR planned by M.Hrushevs’kyi has been pointed out. 2014 Article Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) // Український історичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 189-193. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108542 94 (477):81.1 (092):82-6 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації Публікації |
| spellingShingle |
Публікації Публікації Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) Український історичний журнал |
| description |
Публікується листування Михайла Грушевського з відомим мовознавцем
Миколою Марром, котре зберігається у Санкт-Петербурзькому філіалі Архіву
Російської академії наук. Висвітлюються незнані контакти вчених у другій половині 1920-х рр., у чиїх листах обговорювалися проблеми, пов’язані зі співпрацею російського академіка у журналі «Україна», а також його сприяння в реалізації запроектованого М.Грушевським Інституту дослідження історії України при Академії наук СРСР. |
| format |
Article |
| title |
Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) |
| title_short |
Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) |
| title_full |
Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) |
| title_fullStr |
Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) |
| title_full_unstemmed |
Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) |
| title_sort |
листування м.грушевського з м.марром (вступна стаття й публікація в.в.тельвака) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Публікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108542 |
| citation_txt |
Листування М.Грушевського з М.Марром (вступна стаття й публікація В.В.Тельвака) // Український історичний журнал. — 2014. — № 4. — С. 189-193. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| first_indexed |
2025-07-07T21:39:03Z |
| last_indexed |
2025-07-07T21:39:03Z |
| _version_ |
1837025820834529280 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2014. – №4
Публікації
Як відомо, листування Михайла Сергійовича Грушевського (1866–1934 рр.) – най-
більш розлога складова його творчої спадщини, значну частину котрої на сьогодні
вже опубліковано як у серії «Епістолярні джерела грушевськознавства» (шість томів),
так і на шпальтах численних періодичних видань і в наукових збірниках. При цьому
більшість оприлюдненого епістолярію походить з архівосховищ нашої держави (насам-
перед це матеріали родинного фонду Грушевських, що зберігається у Центральному
державному історичному архіві України в м. Києві). Тож грушевськознавці дедалі час-
тіше говорять про потребу пошуку епістолярної грушевськіани в архівах інших країн,
передусім суміжних. У першу чергу йдеться про російські колекції, адже українсько-
го вченого пов’язували тривалі у часі взаємини з визначними гуманітаріями імперії
Романових, більшість з яких співпрацювали з академічними установами та навчаль-
ними закладами тогочасної столиці – Санкт-Петербурґа. Саме з колекцій найстарішо-
го в Росії (засновано 1728 р.) Санкт-Петербурзького філіалу Архіву Російської академії
наук і походить публіковане нижче листування М.Грушевського та М.Марра.
Відзначимо, що загалом грушевськіана у фондах згаданого архіву фахівцям зна-
на й деякі з листів, що там зберігаються, на сьогодні вже опубліковано1. Утім, про
* Матеріал підготовлено завдяки дотації Канадського інституту українських студій
(Ед монтон, Канада) з вічного фонду імені родини Стасюків.
1 Пасько І.В. З петербурзьких адресатів М.С.Грушевського: листи до О.О.Шахматова (за ма-
теріалами архіву Російської академії наук у С.-Петербурзі) // Архіви України. – 1996. – №1/3. –
С.98–109; Макаров В.І. Листування М.С.Грушевського й О.О.Шахматова // Український іс-
торичний журнал. – 1996. – №5. – С.89–105, №6. – С.25–37; «Я никогда не выступал против
России» (М.С.Грушевский и русские учёные. 1914–1916 гг.) / Публ. А.А.Варлыго // Исторический
архив. – 1997. – №4. – С.175–199; Ссылка М.С.Грушевского / Подгот. П.Елецкий // Минувшее:
Исторический альманах. – Вып.23. – Санкт-Петербург, 1998. – С.207–262; Копилов С. Листи
УДК 94 (477):81.1 (092):82-6
ЛИСТУВАННЯ М.ГРУшЕВСьКОГО З М.МАРРОМ *
Публікується листування Михайла Грушевського з відомим мовознавцем
Миколою Марром, котре зберігається у Санкт-Петербурзькому філіалі Архіву
Російської академії наук. Висвітлюються незнані контакти вчених у другій по-
ловині 1920-х рр., у чиїх листах обговорювалися проблеми, пов’язані зі співпра-
цею російського академіка у журналі «Україна», а також його сприяння в реалі-
зації запроектованого М.Грушевським Інституту дослідження історії України
при Академії наук СРСР.
Ключові слова: Грушевський, Марр, яфетична теорія, журнал «Україна»,
Ін с ти тут дослідження історії України при Академії наук СРСР.
Український історичний журнал. – 2014. – №4
188 Листування М.Грушевського з М.Марром
існування тут епістолярію М.Грушевського та М.Марра відомо не було. Причиною цьо-
го можна назвати те, що віднайдене листування українського історика та російського
мовознавця тільки нещодавно передане до академічного архіву з науково-дослідного
кабінету М.Марра при Інституті історії матеріальної культури РАН разом з іншими
його документами, що утворили особовий фонд ученого (ф.800). Усього до нас дійшло
чотири листи київського академіка – по два за 1925 і 1930 рр. Своєрідність фонду
М.Марра полягає в тому, що він містить листи самого фондоутворювача (машинописні
копії). Особливо важливо це у випадку з М.Грушевським, адже листи-відповіді росій-
ського вченого у фонді 1235 ЦДІАК України на сьогодні не віднайдено. Як свідчить
зміст опублікованих документів, ми поки що не маємо повного епістолярного корпусу,
тож пошуки його складових повинні тривати.
Цікаво, що до віднайдення згаданого вище листування практично нічого не
було відомо про взаємини російського мовознавця та українського історика. Не зга-
дують про такі контакти й дослідники останнього десятиліття життя та діяльності
М.Грушевського2. Зазначимо, що останній був обізнаний із творчістю свого петербурзь-
кого колеґи ще з кінця ХІХ ст. Про це свідчить лист до І.Франка, в якому М.Грушевський
радив галицькому літераторові при підготовці докторської дисертації врахувати ре-
цензію М.Марра на англомовне дослідження «Повісті про Варлаама і Йоасафа»3.
Зауваження виявилося корисним, за що І.Франко подякував М.Грушевському на-
прикінці шостого розділу своєї праці4. Маємо й свідчення того, що український та ро-
сійський академіки були особисто знайомими – це доводить спільне фото учасників
червневої 1931 р. сесії АН СРСР, на якому бачимо М.Марра з М.Грушевським5. Про
певну людську симпатію між ними може говорити той факт, що український учений
відгукнувся на сорокап’ятиліття наукової діяльності російського колеґи, узявши участь
в ювілейному збірнику на його честь6.
Декілька слів варто сказати про адресата українського вченого – відомого росій-
ського й радянського лінґвіста-сходознавця, автора неоднозначно зустрінутої в науко-
вих колах «яфетичної теорії» походження мов Миколу Яковича Марра (1864–1934 рр.).
Оскільки саме цікавість до останньої стала приводом перших двох епістолярних звер-
нень М.Грушевського, коротко схарактеризуємо мовознавчі новації цього фахівці, що
зводяться до двох ключових тверджень. Перше з них радикально заперечувало устале-
ні лінґвістичні уявлення про розвиток мовної родини як поступовий розпад прамови,
котра колись існувала, на генетично споріднені мови. Згідно з М.Марром, «прамова
Михайла Грушевського до Володимира Ламанського // Україна крізь віки: Збірник наукових
праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. – К., 2010. – С.1021–1028.
2 Див., напр.: Малик Я.Й. Михайло Грушевський: в умовах більшовицького режиму. – Л.,
2012; Федорук Я. Творчість Михайла Грушевського в останній період його життя (1931–1934) //
Записки НТШ: Праці Історично-філософської секції. – Т.CCLXV. – Л., 2013. – С.151–179;
Його ж. Життя Михайла Грушевського в Москві та його організаційна діяльність (1931–1934) //
Загартована історією: Ювілейний збірник на пошану професора Надії Іванівни Миронець з на-
годи 80-ліття від дня народження / Упор. В.Піскун. – К., 2013. – С.175–204.
3 Листування Михайла Грушевського. – Т.1. – К.; Нью-Йорк; Париж; Л.; Торонто, 1997. – С.81–82.
4 Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах. – Т.30. – К., 1981. – С.485.
5 Вестник Академии наук СССР: 1931: Внеочередной номер: Чрезвычайная сессия в Москве
21–27 июня 1931 г. – Ленинград, 1931. – С.39–40. За інформацію щодо цього фото висловлюємо
щиру вдячність провідному науковому співробітникові Інституту історії України НАНУ, канди-
датові історичних наук Оксані Юрковій.
6 Грушевський М.С. З історичної фабулістики кінця XVIII в. // Академику Н.Я.Марру: XLV. –
Москва; Ленинград, 1935. – С.607–611.
Український історичний журнал. – 2014. – №4
Листування М.Грушевського з М.Марром 189
є науковою фікцією», а розвиток мов іде у зворотному напрямі від багатоманітності
до єдності. Мови, стверджував М.Марр, виникали незалежно одна від одної, тож не
тільки російська та українська не є спорідненими, але й кожен російський діалект
колись був окремою, самостійною мовою. Згодом відбувається процес схрещування,
коли дві мови об’єднуються у третю, що однаковою мірою виступає нащадком обох мов-
предків. Процес схрещування мов завершиться за комунізму, коли всі вони зіллються
в одну. Друге твердження полягало в тому, що хоча всі мови виникли незалежно одна
від одної, вони розвивалися й надалі розвиватимуться за єдиними законами, хоча й
неодна ковими темпами. Звукова мова, котра зародилася в первісному суспільстві в
результаті класової боротьби, спочатку складалася з чотирьох елементів («сол», «бер»,
«йон», «рош»), що мали характер «дифузних вигуків». Поступово з цих комбінацій по-
чали формуватися слова, з’явилися фонетика та граматика. Мови проходять однакові
стадії розвитку, які визначаються рівнем соціально-економічної еволюції. На певній
соціально-економічній стадії кожен народ володіє мовою певного фонетичного та гра-
матичного типу. Більше того, незалежно від географічного розташування ці мови ма-
ють і матеріальну подібність. При зміні базису мова, як частина надбудови, піддається
революційному вибуху та стає структурно й матеріально іншою. Попри це, у ній зали-
шаються сліди минулих стадій аж до чотирьох елементів, котрі можна виокремити в
кожному слові кожної мови. Віднайдення таких слідів М.Марр називав «лінґвістичною
палеонтологією». Обидва положення цілковито суперечили не тільки всім мовознав-
чим теоріям, але й накопиченому фактичному матеріалу. Утім, підтримка партійних
функціонерів перетворила теорію М.Марра на офіційну доктрину зі всіма наслідками
для прихильників інших концепцій7.
Друга проблема, яку обговорювали адресати в листах за 1930 р., стосувалася ма-
лознаної на сьогодні ідеї М.Грушевського щодо створення при Академії наук СРСР
Інституту (а згодом – Комісії) дослідження історії України, підтримати котру своїм авто-
ритетом і просив російського колеґу український учений, адже в березні 1930 р. М.Марра
було обрано віце-президентом союзної АН. Зрештою, комісію було створено, але розгор-
нути свою діяльність вона так і не змогла. Звернемо увагу дослідників, що в персональ-
ній справі М.Грушевського як академіка союзної Академії наук, котра відклалася у тому
ж петербурзькому архіві, міститься його доповідна записка, датована 3 травня 1929 р.8
Публікуючи листування М.Грушевського з М.Марром, укотре звернемо увагу на
неабиякі джерельні можливості російських колекцій в аспекті пошуку матеріалів,
що висвітлюють життя й діяльність автора «Історії України-Руси». Поза сумнівом, на
багато цікавих знахідок можна сподіватися й при обстеженні академічного архіву в
Москві та, зрештою, інших центральних, а також деяких реґіональних (у першу чергу
Симбірська й Казані) російських архівних установ. На черзі також створення зведеної
бази даних про грушевськіану в архівах світу.
7 Алпатов В.М. История одного мифа: Марр и марризм. – Москва, 1991. – С.76–78;
Робинсон М.А. Судьбы академической элиты: отечественное славяноведение (1917 – начало
1930-х гг.). – Москва, 2004. – С.145–190.
8 Грушевский М. О необходимости основания Института украинской истории в составе
Академии Наук СССР // Санкт-Петербургский филиал Архива Российской академии наук. –
Ф.2. – Оп.17. – Ед.хр.167. – Л.18–19. Опубл. в укр. пер.: Про потребу утворення Інституту укра-
їнської історії у складі Академії наук СРСР: Доповідна записка акад. М.С.Грушевського //
Україна. – 1929. – Травень – червень. – С.171–172.
Український історичний журнал. – 2014. – №4
190 Листування М.Грушевського з М.Марром
Листи подано мовою ориґіналу, зі збереженням авторського стилю й мінімаль-
ним наближенням до норм сучасної пунктуації та правопису. Усі текстові скорочен-
ня, за винятком загальноприйнятих, розкриваються у квадратних дужках. Дати
відображено на тому місці, де вони розташовані в ориґіналі. Усі авторські текстові
зміни відзначено у примітках.
Доктор історичних наук, професор кафедри давньої історії України
та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного
педагогічного університету імені Івана Франка В.В.Тельвак
***
№1
14.I.1925
Многоуважаемый Николай Яковлевич!
Возвратившись после долгого отсутствия, я с большим интересом знакомлюсь
с Вашими исследованиями о «третьей народности» черноморско-средиземного бас-
сейна9. Было бы чрезвычайно желательно иметь Вашу статью для возобновлён-
ного мной органа научного украиноведения «Украина»10 (в 1924 г. выходил как
трёхмесячник, в 1925 будет двухмесячником): вопрос о предарийском населении
северного побережья Чёрного моря и поречья Днепра, Дона и т. д. в свете Ваших
исследований. Журнал выходит по-украински (как орган истор[ической] секции
Укр[аинской] Академии Наук11). Вы могли бы написать по-русски, и у нас бы пе-
ревели её к печати. Это было бы лучше, чем пересказывать сказанное по этому
вопросу в Ваших вышедших из печати статьях, так как Вы постоянно подвигаете
Ваши выводы. Наиболее желательный размер статьи – 50 тыс. знаков. Платим
гонорар 48 руб. за 40 тыс. знаков, вычитывая стоимость перевода. Свидетельствуя
моё совершенное почтение, буду с нетерпением ожидать Вашего согласия.
Академик Мих. Грушевский [підпис]
Ул. Короленко, 37, кв. 12 а
Истор[ическая] Секция В.У.А.Н.,
Мих[аилу] Серг[еевичу] Грушевскому
Санкт-Петербургский филиал Архива Российской академии наук (далі –
СПФ АРАН). – Ф.800 (Марр Николай Яковлевич). – Оп.3. – Ед.хр.281 (Грушевский
Михаил Сергеевич: Письма его Марру Николаю Яковлевичу: 4 письма). – Л.1–
1 об. Ориґінал, автограф, рукопис. Лист на бланку журналу «Україна»
9 Ідеться про гіпотезу М.Марра, що при зіткненні у процесі історичної еволюції мов та їх но-
сіїв відбувається процес схрещування, коли дві мови об’єднуються у третю, що однаковою мірою
виступає нащадком мов-предків. М.Грушевського, вочевидь, як про це свідчить лист-відповідь
російського мовознавця, у контексті цієї теорії цікавило утворення нового етносу та нової мови у
процесі взаємодії скіфів і сарматів, нащадками яких він уважав українців.
10 «Україна» – редагований М.Грушевським журнал, що виходив із перервами в 1914, 1917–
1918 та 1924–1930 рр. В останній період був друкованим органом очолюваної вченим Історичної
секції ВУАН.
11 «как орган истор[ической] секции Укр[аинской] Академии Наук» дописано над рядком.
Український історичний журнал. – 2014. – №4
Листування М.Грушевського з М.Марром 191
№2
12.II.1925
Многоуважаемый Михаил Сергеевич!
Письмо Ваше от 14 янв[аря] я застал дома, по возвращении из поездки к
чувашам и, не принадлежа себе в этой сутолоке, отрывающей меня от научных
работ, запаздываю ответом, каюсь, но уверяю Вас, заслуживаю снисхождения.
Есть, однако, причина и по существу, почему не успел раньше ответить.
Хотел прямо приготовить статью, однако, из намечающихся к подготовке для
напечатания ближайших работ, ни одна не является тем, что хотел бы я по-
местить или увидеть помещённым в Вашем органе, именно с несомненным
или прямым отношением к Украине. Возможности появления моей работы на
украинском языке очень рад, сколько я писал по-великорусски, точно в пус-
тыне, авось кто-либо откликнется на то, что подводит не к одной доистории, а
реальности и настоящей, не исключая славянских, в числе их, следовательно,
и украинского. Словом, надо лишь улучить время, так что с момента прочте-
ния Вашего письма я думал о теме, авось набреду. Конечно, дефект мой боль-
шой – плохо ориентирован в украиноведении и в вопросах, теперь волнующих
украинские научные круги. «Вопрос о предарийском населении северного по-
бережья Ч[ёрного] моря и поречья Днепра, Дона и т.д.», конечно, не перестаёт
меня интересовать, но теперь самая постановка его иная, когда, во 1-х, индо-
европейцы оказались трансформациею яфетидов12, и, во-вторых, с чувашами в
кругу дериватных (уже исторических) по языку племён от яфетического ство-
ла оказались и тюрки. Не только скифский и сарматский, но болгарский и
хазарский требуют пересмотра.
С искренним к Вам уважением.
Н.Марр.
СПФ АРАН. – Ф.800 (Марр Николай Яковлевич). – Оп.2. – №31 (Письма
Н.Я.Марра). – Л.20–20 об. Машинописна копія
№3
14.Х.1925
Многоуважаемый Николай Яковлевич!
На моё письмо передали Вы мне через нашего археолога А.В.Маргилев с-
ко го13 привет и обещание статьи. Позвольте напомнить об этом приятном для
12 Усупереч тодішнім (як і сучасним) лінґвістичним теоріям, М.Марр уважав, що індоєвропей-
ські мови є складовою сконструйованої ним «яфетичної» мовної сім’ї.
13 Скоріше за все, мається на увазі Іполит Владиславович Моргілевський (1889–1942 рр.) – ін-
женер-технолог, історик архітектури, мистецтвознавець, педагог, професор, член-кореспондент
Академії архітектури СРСР (із 1941 р.). Упродовж багатьох років досліджував Софійський та
Михайлівський собори в Києві, Борисоглібський – у Чернігові, інші пам’ятки давньоруського
зодчества, а також античне будівництво (Ольвія). Переконливо спростував помилкові уявлен-
ня щодо провінційності руської архітектури порівняно з візантійською, стверджуючи, що перша
була глибоко ориґінальною, самостійною та відрізнялася від другої навіть за будівельною техні-
кою. Уважав, що культура Русі пройшла ті самі етапи розвитку, що й країн Заходу та Сходу.
Український історичний журнал. – 2014. – №4
192 Листування М.Грушевського з М.Марром
нас обещании – и просить о скорейшем исполнении. Желательно иметь изло-
жение Ваших мыслей14 об отношении «3-го элемента» к древнейшей колони-
зации и культуре северного берега Чёрного моря, бассейнов Дона, Днепра и
Днестра. Издания свои мы посылаем Академии Материальной Культуры ис-
правно, желательно иметь её издания – по указанному адресу: ул. Короленка,
37, Истор[ическая] Секция Академии.
С искренним приветом
М.Грушевский [підпис]
СПФ АРАН. – Ф.800 (Марр Николай Яковлевич). – Оп.3. – Ед.хр.281
(Грушевский Михаил Сергеевич: Письма его Марру Николаю Яковлевичу:
4 письма). – Л.2–2 об. Ориґінал, автограф, рукопис
№4
7.IX.[19]30
Многоуважаемый Михаил Сергеевич!
Спешу сообщить Вам, что ещё до получения мною Вашего письма Планово-
организационная Комиссия Академии Наук постановила запросить от Вас не-
которые дополнительные сведения, уточняющие задания Комиссии по изуче-
нию истории Украины на 1931 г.
Прошу Вас прислать в ближайшее время эти дополнительные сведения,
которые послужат материалом для обоснования Ваших пожеланий относи-
тельно дальнейших работ Комиссии.
Уважающий Вас с друж[еским] приветом Н.Марр15 [підпис]
СПФ АРАН. – Ф.800 (Марр Николай Яковлевич). – Оп.2. – №41 (Письма
Н.Я.Марра). – Л.29. Машинописна копія
№5
Многоуважаемый Николай Яковлевич!
Вы были добры обещать поддержку моему плану «Комиссии изследования
истории Украины»16, и я не сомневаюсь, что благодаря этой поддержке она и
получила утверждение. Но кроме этого утверждения всё остальное застряло и
остаётся на точке замерзания: ещё в мае я вручил Непрем[енному] Секретарю
«положение», в августе послал в Секретариат «производ[ственный] План», но
в сент[ябрьской] сессии их не утвердили. В октябре я послал всё снова, в новой
редакции17, приняв во внимание резолюции, предложенные Вами, но лично
14 «Ваших мыслей» дописано над рядком.
15 «с друж[еским] приветом Н.Марр» дописано від руки.
16 Ідеться про запроектований М.Грушевським Інститут (згодом – Комісію) дослідження іс-
торії України при Академії наук СРСР, необхідність заснування котрого український учений
виклав у доповідній записці від 3 травня 1929 р. Комісію було створено, але розгорнути свою ді-
яльність вона так і не змогла.
17 «в новой редакции» дописано над рядком.
Український історичний журнал. – 2014. – №4
Листування М.Грушевського з М.Марром 193
приехать на октябрьскую сессию не могу, по состоянию здоровья, потому что
перенёс сильный грипп. Поэтому попрошу не отказать в Вашем содействии –
помочь оформиться этой комиссии: утвердить положение, производ[ственный]
план, получить ассигновки и штатные единицы. В этих видах позволяю себе
препроводить к Вам копии посланного в Секретариат и просить уделить из
Вашего времени нечто на его осуществление.
С истинным почтением
М.Грушевский [підпис]
9.XII.[1]930
СПФ АРАН. – Ф.800 (Марр Николай Яковлевич). – Оп.3. – Ед.хр.281
(Грушевский Михаил Сергеевич: Письма его Марру Николаю Яковлевичу: 4
письма). – Л.3–3 об. Ориґінал, автограф, рукопис
№6
Многоуважаемый Николай Яковлевич!
Только через неделю после Вашего дружеского письма я получил от
Секретариата запрос относительно дополнительных сведений к производ-
ственному плану. 8 с[его] м[есяца] я все эти сведения отослал. Не откажите дать
ход, чтобы «положение» Комиссии и планы получили наконец утверждение.
С искренним приветом
М.Грушевский [підпис]
12.XII.[1]930
СПФ АРАН. – Ф.800 (Марр Николай Яковлевич). – Оп.3. – Ед.хр.281
(Грушевский Михаил Сергеевич: Письма его Марру Николаю Яковлевичу: 4
письма). – Л.4. Ориґінал, автограф, рукопис
The article deals with the publication of the correspondence of Mykhailo Hrushevs’kyi
with the famous linguist Nikolai Marr, which is stored in St. Petersburg branch
office of the archive of Russian Academy of Sciences. The correspondence highlights
the unknown contacts of scientists in the 20s years of 20th century. In the letters the
problems related to the cooperation of Russian academic in the journal “Ukraine”
have been discussed and also his promotion in the realization of the Institute of
Study of the History of Ukraine at the Academy of Sciences of the USSR planned
by M.Hrushevs’kyi has been pointed out.
Keywords: Hrushevs’kyi, Marr, Japhetic theory, journal “Ukraine”, Institute of
study of the History of Ukraine at the Academy of Sciences of the USSR.
|