Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази

Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази

У статі розглядаються проблеми національної освіти у поетичному творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази. Через аналіз текстів визначаються головні аспекти даного питання....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Асанова, Л.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Schriftenreihe:Культура народов Причерноморья
Schlagworte:
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108619
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази / Л.А. Асанова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 119. — С. 24-26. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-108619
record_format dspace
spelling irk-123456789-1086192016-11-12T03:02:38Z Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази Асанова, Л.А. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ У статі розглядаються проблеми національної освіти у поетичному творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази. Через аналіз текстів визначаються головні аспекти даного питання. В статье рассматриваются проблемы национального просвещения в поэтическом творчестве Устина Шамиля Тохтаргъазы. Посредством анализа текстов определяются основные аспекты данного вопроса. The problems of national education in lyrical works of Usein Shamil Tokhtargazy are considered in this article. Using the textual analysis the author determines the main aspects of this question. 2007 Article Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази / Л.А. Асанова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 119. — С. 24-26. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108619 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Асанова, Л.А.
Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази
Культура народов Причерноморья
description У статі розглядаються проблеми національної освіти у поетичному творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази. Через аналіз текстів визначаються головні аспекти даного питання.
format Article
author Асанова, Л.А.
author_facet Асанова, Л.А.
author_sort Асанова, Л.А.
title Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази
title_short Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази
title_full Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази
title_fullStr Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази
title_full_unstemmed Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази
title_sort проблеми національної освіти у творчості усеїна шаміля тохтарґази
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2007
topic_facet Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108619
citation_txt Проблеми національної освіти у творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази / Л.А. Асанова // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 119. — С. 24-26. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT asanovala probleminacíonalʹnoíosvítiutvorčostíuseínašamílâtohtargazi
first_indexed 2025-07-07T21:19:18Z
last_indexed 2025-07-07T21:19:18Z
_version_ 1837024578309718016
fulltext Асанова Л.А. ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ТВОРЧОСТІ Усеїна Шаміля Тохтарґази 24 Асанова Л.А. ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ТВОРЧОСТІ Усеїна Шаміля Тохтарґази Повірте, без цього життя не буяє, І квіточка кожна без цього зів’яне, Де поступ оцей всякий гніт пропадає, Бо це навчання – вільний скарб для дитини, Бо це є знання – досконалість людини! “Що це таке?”, 1906 р. I. Автора цих рядків можна сміливо визначити як людину з великої літери. На при кінці XIX початку XX сторіччя своїми шляхетними вчинками він заслуговує на таку повагу серед свого народу, що його ім’я стає взірцем громадянина-патріота, народного просвітителя. Мова йде про видатного письменника, досвід- ченого викладача, активного громадського діяча, вірного і, зауважимо, дбайливого сина свого народу - Усе- їна Шаміля Тохтарґази. На той час разом з іншими політичними та громадськими діячами він зробив вагомий внесок у розви- ток національної думки, культури та літератури. Саме тому виникла в минулому і не втрачається до сього- дні зацікавленість його особою та творчістю. Наше звертання до творчості Тохтарґази визначається, з одного боку, актуальністю тематики його тво- рів навіть у нинішньому суспільстві, а з іншого – появи нових фактів про його життя. Метою нашого невеликого дослідження є розгляд проблем національної освіти у поетичному доробку Усеїна Шаміля Тохтарґази. Для досягнення визначеної мети поступово розглянемо наступні питання. Насамперед, яка суспільно- політична ситуація була на той час в країні та як вона впливала на розвиток культури та становлення світо- гляду поета. По-друге, яким був життєвий шлях цього діяча, що продовжувався лише тридцять два недов- гих (з точки зору календарного відліку часу) роки. І останнє – в яких віршах та як розкривається ідея націо- нальної освіти. II. В наслідок загальновідомих історичних подій кінця XVIII сторіччя, політична, економічна та суспі- льна стабільність в Криму, що перебував на протязі століть під протекторатом Османської Імперії, була розбалансована. Відтак знадобились століття для хоча б часткової ліквідації у кримськотатарській культурі негативних наслідків анексії Криму Царською Росією. Саме через тій застій у культурному житті суспільст- ва період з 1783 по 1883 роки здобув назву „Вік темряви” (Qara asır). Лише з 1883 року з початком видання газети „Перекладач” (Terciman), засновником та головним редактором якої був видатний мислитель Ісмаїл Гаспринський, починається пожвавлення у культурному житті півострова. Його лозунг „Єдність мови, думки та праці” (Dilde, fikirde, işte birlik), ідеї національної ідентичності сприяли розвитку національної думки, активізації суспільного життя. Завдяки діяльності Ісмаїла Гасприн- ського, Асана Сабрі Айвазова, Решида Мєдійова, Усеїна Шаміля Тохтарґази, трохи пізніше – Номана Челе- біджіхана, Джафера Сєйдамєта, Бєкіра Чабан-заде та багатьох інших починається період культурного Від- родження (Uyanma devri). III. Усеїн Шаміль Тохтарґази народився у 1881 році у селі Кокозь (Соколине) Бахчисарайського району. Сім`я його батьків була дуже бідною, у майбутнього поета не було можливості піти до школи, до того ж ще у ранньому дитинстві він втратив батька. Ці чинники значно вплинули до формування його характеру, сві- тосприймання, визначили життєві цінності та подальшу долю. Незважаючи на дуже важкі життєві умови, цілеспрямований Усеїн не на мить не відмовлявся від свого бажання вчитися. Тому самостійно навчився грамоті. У 16 років почав викладацьку діяльність. Пізніше пі- шов до Сімферопольської вчительської школи, після закінчення якої отримує право та можливість якісно по новому продовжити свою діяльність. Він відкриває початкові школи, школи підготовки вчителів. Працює у сс. Аутка, Сарайме (біля Ялти), Харджібіє (Феодосійський повіт). Крім того Тохтарґази пише підручники, продовжує літературну діяльність, стають відомими його вірші, п’єси, прозаїчні твори. Безумовно, така щира патріотична діяльність Тохтарґази викликала незадоволення певних лік суспільс- тва (найперше, поміщиків, місцевого духовенства). Останнього часу сталі відомі деякі нові подробиці вбив- ства патріота у ранньому віці, у розквіті сил, у 32 роки. З приводу трагічного кінця життєвого шляху Усеїна Шаміля Тохтарґази, в попередніх дослідженнях йде мова про злочин вчинений Аджи Ербаїном Мурзаком в домі пана Мелібая в селі Харджібіє в осені 1913 року. Відразу після споєння злочину ця інформація публікується в газеті „Терджіман” І. Гаспринського і ця публікація довго була єдиним джерелом про ці події. Недавно нам стала відома дещо додаткова інформація. Абдураман Барієв (колишній учень Тохтарґази) залишив докладний опис про стан сімейств с. Харджібіє на той час. Він подає розповідь про те, що у саме 1912 році людина на ім’ям Аджредін вбила відомого поета Шаміля Тохтарґази. Далі ми дізнаємося раніше не відомі факти: вбивцю було покарано, він сидів у в’язниці. Додаткових документальних підтверджень та- кої кари в архівах поки що не вдалося знайти, про те, здається це питання часу. На цьому фоні змальованих подій та суспільно-політичної ситуації стає зрозумілішою творчість Тохта- рґази. Знаменно, що основну тематику творів поета-мислителя складають питання національної освіти, пат- ріотизму, відродження країни через науку, навчання. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 25 Нажаль не вся літературна спадщина письменника відома нам. Від багатьох творів залишились лише назви, невеликі фрагменти у передачі сучасників. Його діяльність, твори (як і багатьох інших прогресивних мислителів) були піддані жорстокому контролю духівництва, панів та уряду. Твори Тохтарґази, розповіді, вірші, в яких зображувались негативні сторони існуючого режиму, в яких автор звертався до дорогого сер- цю пригнобленого, страждального, позбавленого своїх прав народу, були знищені. Проте і та частка літера- турної творчості Ш. Тохтарґази, з якою ми можемо ознайомитися сьогодні, є цінним національним здобут- ком. Поет не міг спокійно дивитися на тяжкі умови народного життя, спокійно сприймати становище, коли тисячі дітей не мали можливості отримати початкову освіту. З болем і особливою поетичною східною окра- сою свого вірша, він згадує свої дитячі муки: О, великий султане, Хай не болять мої рани, Рани душі мого тіла – Моя душа вчення хотіла! І ти, великий вчений, Мій стан тобі наречений Мовою, що з вуст моїх злетіла, Мої вуста вчення хотіли! Яке щире моє слово: І вдень і вночі кажу знову, Як мої очі жадно палають, Бо вчитись бажають! Чорняві мої брови, А вуха палають, Бо кожна клітина знову Вчитись бажає! „Вчитись бажає”, 1908р. Жага до навчання, яку завжди відчував поет не давала йому спокою ні в день, ні в ночі. У поетичній творчості Усеїна Шаміля Тохтарґази проблема національної просвіти розглядається в декі- лькох аспектах. Найперше, він підкреслює, що просвіта – це порятунок від невігластва, що пригнічувало народ та панувало тоді серед нього. Сьогодні у багатих свято, І весело так їм, ....................... Та голови схилили бідняки І молодому, і старому – геть усім, З якоїсь то причини суму так багато! Причина: немає справедливості у тім, Коли в народі неуцтво панує. ------------------- „Для кого свято?”, 1906р. Далі він розглядав навчання як пізнання людиною себе самої та оточуючого світу. З моменту наро- дження і до кінця днів людина вирішує питання породження світу та своїх завдань у ньому: --------------------------------------------- І як світять зорі, й що світ нам готує, Для чого людина на світі існує, І найцікавіше у світі щоб знати – Учися читати, писать, рахувати! ---------------------------------------------- „Що треба?”, 1906р. Нарешті, у поетових віршах ясно звучить ідея, що можливість подальшого розвитку народу, збережен- ня національного можлива лише з розвитком такого ресурсу як знання, наука. І де б те щастя не з нами не було, Його завжди цінують, всюди, Бо щастя те знаннями розцвіло Без нього пропадуть і люди Народна досконалість - це наука всюди! “Що це таке?”, 1906 р. Асанова Л.А. ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ТВОРЧОСТІ Усеїна Шаміля Тохтарґази 26 Отже нація може вдосконалюватися лише за допомогою знання. Майбутнє кожної нації пов’язане з ді- тьми. Як вчитель-педагог він звертається до дітей з такою дидактичною настановою: Світу див пізнай немало Із знаннями та трудом! І достатку би на стало Без знання, - що жар, що стужа, Заважає завжди дуже! Малюки, усі гуртом, Йдіть до школи, Бог поможе! „Малюки, йдіть до школи!”, 1903р. Просвітитель демократ Тохтарґази з особливими акцентами, актуальними до сьогодні, викладає своє бачення долі та ролі жінки в суспільстві. Нижче поданий вірш здається цікавим з точку зору навіть сучас- них тендерних студій: Дівчата мають у науках виростати! Вони поправлять нас, вони майбутнє, Це час реформ для роду незабутніх - Учитись треба, матір’ю щоб стати! --------------------------------------------- Нехай вбирають в себе пізнання! І силу материнства хай дає їм книжка й мова, І буде в них потомство пречудове, Тоді до щастя будем йти не навмання! „Повинні виховувати!”, 1910р. Цікаво, що автор бачить не тільки у навчанні та й у цілому в житті рівноправ’я чоловіків та жінок. Він бачить особливу роль для суспільства, можемо сказати навіть месіанську („виправлять нас”) досвідчених жінок. Сучасні нам дівчата – завтрашні матері. Вони несуть відповідальність за фізичне та моральне здо- ров`я майбутніх поколінь. Тому щасливе майбутня кожного народу можливе лише відповідним вихованням матерів – зі знаннями та науками. Отже, життєвий шлях Усеїна Шаміля Тохтарґази визначив напрямок його громадської та літературної діяльності. Присвятивши все своє життя педагогічній діяльності та слугуванню національним ідеалом, поет у своїй творчості торкається однієї з вічної тем – проблеми національної освіти. Він стверджує, що пізнання суті людського буття, духовна досконалість, осягнення істини і здобування щастя можливі лише через знання. Майбутнє кожної нації пов’язано також з освітою. Закликаючи до освіти, він акцентує нашу увагу на істині – знання є найбільшим людським багатством. Тому творча спадщина Тохтарґази є цінним здобут- ком кримськотатарської літератури та світової культури загалом. Джерела та література 1. 1.Аблаева Э. У.Ш.Т.охтаргъазынынъ иджадында котерильген мевзулар// Йылдыз. – 2004. –№2. – С. 11- 112; 2. Алядин Ш. Приглашение к дияволу на пир.Повесть/ пер с крт. Э. Амит. – М., 1985.– С. 161–365; 3. Алядин Ш. Юксек хызмет. – Ташкент, 1983. – С. 139-149; 4. Барив А. Языджынынъ соньки йыллары//Янъы донья. – 2005. – Апрель 2. – С.6; 5. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основне понятия и термины//Под ред Л. В. Чернец. – М., 2006. – 556с.; 6. Керимов И. Халкънынъ азатлыгъы огърунда буюк хызмет//Йылдыз. – 1983. – №5. – С.98-101; 7. Керим И. Бедий сёзюмизнинъ эврими. – Симферополь, 1998. – 184с.; 8. Тохтаргъазы У.Ш. Дюньяда не вар? О надир? Байрам киме?//Баарь эзгилери: татар языджыларынынъ эдебий эсерлер джыйынтыгъы/тертип эткенлер: Ш. Алядин, а. Дерменджи, Э.Шемьи-заде. – Ташкент, 1957. – С. 318-320; 9. Тохтаргъазы У.Ш.Окъумакъ истер! Кунеш. Чоджукъ, гит мектебе!: Шиирлер//Чокърачыкъ. – Акъмес- джит, 2004. – С. 20-22; 10. Джаманакълы К. Пушкин Тохтаргъазынынъ терджимесинде// Ленин байрагъы. –1962. – фехраль 11. – С. 4.

Ähnliche Einträge