Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Волощук, М.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2014
Назва видання:	Український історичний журнал
Теми:	Хроніка
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108690
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.) / М.М. Волощук // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 225-231. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-108690
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1086902016-11-15T03:02:26Z Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.) Волощук, М.М. Хроніка 2014 Article Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.) / М.М. Волощук // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 225-231. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108690 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка Хроніка
spellingShingle	Хроніка Хроніка Волощук, М.М. Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.) Український історичний журнал
format	Article
author	Волощук, М.М.
author_facet	Волощук, М.М.
author_sort	Волощук, М.М.
title	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)
title_short	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)
title_full	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)
title_fullStr	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)
title_full_unstemmed	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)
title_sort	міжнародний науковий проект «colloquia russica» (2010–2014 рр.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Хроніка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108690
citation_txt	Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.) / М.М. Волощук // Український історичний журнал. — 2014. — № 5. — С. 225-231. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT voloŝukmm mížnarodnijnaukovijproektcolloquiarussica20102014rr
first_indexed	2025-07-07T21:55:40Z
last_indexed	2025-07-07T21:55:40Z
_version_	1837026866932744192
fulltext	Український історичний журнал. – 2014. – №5 Хроніка Попри функціонування академічних інституцій, покликаних об’єднати кращий науковий потенціал навколо недостатньо розвинених напрямів, здобуток вітчизняної медієвістики (особливо з питань візантиністки, орієнталістики) за роки незалежності виявився доволі скромним. Окремі випадки захисту дисертацій, титанічна подальша праця молодих дослідників радше становлять виняток із правил. Більшість розуміє складність вивчення таких тем, які завжди перебувають на перехресті міждисциплі- нарних студій, передбачають засвоєння щонайменше кількох іноземних мов, у тому числі латини, середньогрецької, класичної арабської, османської тощо. Звісно, геогра- фія досліджень за останні роки суттєво розширилася. Окрім традиційно авторитетних Києва, Львова, Одеси, Дніпропетровська, Харкова своє місце у вивченні періоду серед- ніх віків зайняли Чернівці, Івано-Франківськ, Чернігів, Луганськ, Дрогобич, Ужгород та ін. Утім ідеться головно про епізоди, а не систему. При цьому маємо перед собою гідні приклади не тільки в Росії, а й Польщі, Словаччині, Чехії, Румунії, де інтерес до стародавньої історії в рази більший. На тлі кризових подій в українській медієвістиці гідна поваги ініціатива викла- дачів і студентів Яґеллонського університету (Краків, Польща) на чолі з випускни- ком Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано- Франківськ) д-ром Віталієм Нагірним (кафедра історії Східної Європи), спрямована на зміну ситуації. Навесні 2010 р. учасники краківського Наукового кола студентів- істориків під час одного з робочих засідань запропонували ідею щорічних наукових зустрічей у форматі конференцій із метою вивчення історії Русі IX–XVI ст. Методично й логістично це мало б суттєво відрізнятися від досі узвичаєних як на пострадянському просторі, так і у Східній Європі. Ішлося фактично про мобілізацію різних поколінь істориків у вузькоспеціалізованій галузі. Учасниками конференції мали бути відо- мі вчені, молоді дослідники, аспіранти, а також студенти з різних європейських кра- їн. Програма передбачала не тільки окремі виступи, а й дискусійні столи за участю двох – трьох осіб (панелі), відкриті лекції, презентації найновішої наукової літератури тощо. Шляхом організації теплого «сімейного» клімату організатори планували макси- мально посприяти й неформальному спілкуванню, яке часто набагато краще інтенси- фікує наукові контакти. Влучно, як на наше переконання, з огляду на збереження величезної кількості латиномовних джерел до вітчизняної історії та потребу в їх подальшому опрацюванні, було обрано й назву серії конференцій – «Colloquia Russica», тобто «Порозмовляймо про М.М.ВОЛОщук (ІВанО-ФранкІВськ) МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ пРОЕКТ «ColloquIa RussICa» (2010–2014 рр.) Український історичний журнал. – 2014. – №5 226 Хроніка Русь». Офіційними робочими мовами обрано російську, англійську та мову країни-гос- подаря, адже кожен наступний захід передбачалося проводити в іншому місті й місці. Проект на сьогодні справедливо вважається одним із найуспішніших у Центральній Європі, що бачимо як за кількістю анкет бажаючих узяти в ньому участь, так і за відгуками на шпальтах найрізноманітніших за жанром видань1. Упродовж 2010– 2014 рр. відбулося п’ять конференцій, які почергово пройшли у Кракові (24–26 листо- пада 2010 р., Польща), Івано-Франківську (20–22 жовтня 2011 р., Україна), Варшаві (15–17 листопада 2012 р., Польща), Моґільному (14–16 листопада 2013 р., Польща), Спішському-Підградді (16–18 жовтня 2014 р., Словаччина). За результатами роботи видавалися збірники матеріалів2. Від 2011 р. публікацією тез конференційних виступів займається студент- ський і викладацький актив інституту історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на чолі з до- центом кафедри всесвітньої історії Мирославом Волощуком. Платформою для цього було обрано місцеві «Студентські історичні зошити», публікація яких започаткува- лася завдяки активній співпраці Наукової історичної студентської асоціації з Івано- Франківська та Наукового кола студентів-істориків із Кракова в 2010 р.3 1 Kumięga M. Ruś średniowieczna pokonferencyjnie // Societas Historicurum. – T.38/39 (11/12) – 2010–2011. – S.33–34; Mesiarkin A. Medzinárodná konferencia Stredoveká Rus a susedia (IX – pol. XIII st.) // Historia Nova: Študie k slovenským dejinám. – Т.2. – 2010. – S.174–176; Курін М., Павлюк А., Тимар І. «Colloquia Russica»: Краківські етюди // Студентські історичні зошити. – Вип.2. – Івано-Франківськ, 2011. – С.119; Porozmowiamy o Rusi: wywiad z dr. Vitaliyem Nagirnym // Societas Historicurum. – T.46 (1). – 2011. – S.3–6; Kumięga M. Z gościną na Rusi // Ibid. – T.47 (1). – 2011. – S.16; Orságová Z. Medzinárodná konferencia Stredoveka Rus: «Halič a Volynsko v rámci sys- tému medzinárodných vzťahov c XI až XV Storoči», Ivano-Frankovsk, 20–22 Októbra 2011 // Historia Nova. – T.2. – 2011. – S.275–277; Jusupović A. Zaproszenie na konferencje «Ruś w epoce najazdów mongolskich (1223–1480)» // Mowią Wieki. – T.12 (633). – 2012. – S.33; Камінська М. «Colloquia Russica»: ІІ Міжнародна наукова конференція «Князівства Галицької та Волинської земель в між- народних відносинах (XI–XIV ст.)» // Студентські історичні зошити. – Вип.3. – Івано-Франківськ, 2012. – С.111–112; Войтович Л. Нове в дослідженні княжої доби // Інститут україно знавства іме- ні І.Крип’якевича Національної академії наук України в 2011 р.: Інформаційний бюлетень. – Л., 2012. – С.97–101; Kamińska M. Colloquia ruskie, tym razem w stolicy // Societas Historicurum. – T.57. – 2013. – S.19; Стасюк А. Colloquia Russica III: Варшавська конференція «Русь в епоху мон- гольський нападів: 1223–1480», 15–17.11.2012 // Студентські історичні зошити. – Вип.4. – Івано- Франківськ, 2013. – С.173; Mesiarkin A. Medzinárodná konferencia Rus v epoce monholských nájazdov (1223–1480), Varšava, 15–17 november, 2012 // Historia Nova. – T.6. – 2013. – S.169–172; Kamińska M. IV Międzynarodowa Konferencja Naukowa Colloquia Russica «Rurykowicze w świecie powiązań dy- nastycznych: polityka, obyczajowość, kultura, religia (X–XVI ww.)», 14–16 listopada 2013, Mogilno // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiełłońskiego: Prace Historyczne, 2014 (у друку); Nagirnyy V. Międzynarodowa Konferencja Naukowa z serii Colloquia Russica: «Rurykowicze w świecie powiązań dynastycznych: polityka, obyczajowość, kultura, religia (X–XVI ww.)», 14–16 listopada 2013, Mogilno // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej, 2014 (у друку); Madej A. Trzy dni z życia klasztornego, czyli IV Colloquia Russica (14–16.11, Mogilno) // Societas Historicurum. – T.60. – 2014. – S.43–44; Міхальський М. Звіт з IV-ї Міжнародної наукової конференції Colloquia Russica – «Рюриковичі в світлі династичних зв’язків: політика, звичаї, культура, релігія (X–XVI ст.)» // Студентські історич- ні зошити. – Вип.5. – Івано-Франківськ, 2014. – С.135–136 та ін. 2 Принагідно відзначимо, що 2012 р. матеріалізувався намір випускати «Colloquia Russica» двома серіями: за результатами щорічної однойменної конференції, а також тематичного харак- теру. Наразі побачили світ два випуски «Colloquia Russica: Series II» (див: Colloquia Russica / Pod red. V.Nagirnego, T.Pudłockiego. – Series II. – T.1 (Przemyśl i ziemia Przemyska w strefie wpływów ruskich X – połowa XIV w.). – Kraków, 2013. – 218 s.; Colloquia Russica / Mokslinė redak- cija V.Jankauskas, V.Nagirnyy. – Series II. – T.2 (Vidurio rytų Europa mūšio prie mėlynųjų vandenų metu). – Kaunas; Kraków, 2013. – 239 s.). 3 Починаючи з другої конференції, яка відбулася в Івано-Франківську 20–22 жовтня 2011 р., інститут історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національно- го університету імені Василя Стефаника залишається постійним співорганізатором «Colloquia Український історичний журнал. – 2014. – №5 Хроніка 227 Уперше наукову зустріч запланованого формату за участі представників 4 кра- їн (Польща, Україна, Литва, Словаччина) під назвою «Ruś średniowieczna a sąsiedzi (IX – połowa XIII wieku)» було організовано в інституті історії Яґеллонського універси- тету. Привітальне слово виголосили ґенеральний консул України у Кракові Віталій Максименко, директор інституту історії Яґеллонського університету Станіслав Срока, а також голова Наукового кола студентів-істориків Міхал Шота. Відкриті лекції зго- лосилися прочитати професори Леонтій Войтович (Львівський національний уні- верситет імені Івана Франка; «Ruś a Bizancjum w XI–XIII wieku»4) і Мартін Гомза (Братиславський університет імені Яна Амоса Коменського; «Pogranicze rusko-pols- ko-węgierskie: miejsce północno-słowiańskich komitatów Królestwa Węgierskiego w północ- no-wschodniej polityce Arpadów do połowy XIII wieku»). Участь у дебатах узяли професо- ри Мацей Салямон (Яґеллонський університет), Даріуш Домбровський (Бидґощський університет імені Казимира Великого) й доцент Мирослав Волощук (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника). Обговорення культури середньо- вічної Русі та впливів на неї сусідніх країн провели Малґожата Сморонґ-Ружицька й Кшиштоф Стопка з Яґеллонського університету. Незабутніми для гостей стали екс- курсії містом і королівським замком Вавель. Участь у конференції взяли 27 студентів та аспірантів із Кракова, Варшави, Любліна, Вроцлава, Івано-Франківська, Львова, Каунаса, Братислави5. Господарем другої конференції – «Князівства Галицької і Волинської земель в міжнародних відносинах ХІ–XIV ст.» – став Прикарпатський національний універси- тет імені Василя Стефаника. До Івано-Франківська приїхало вже 33 гостей із 7 країн (Україна, Росія, Польща, Словаччина, Німеччина, Литва, Угорщина). Делеґували своїх представників навчальні заклади й наукові інституції Львова, Чернівців, Варшави, Кракова, Любліна, Бидґоща, Каунаса, Ґісена, Санкт-Петербурґа, Братислави, Печа. Привітальні слова учасникам прозвучали від проректора універ- ситету-господаря проф. Івана Миронюка, заступника директора інституту історії і політології Михайла Сигидина та голови Наукової історичної студентської асоціації Миколи Ломпаса. Конференція відкрилася лекцією гостя з Бидґоща Даріуша Домбровського «Шлюбна політика Рюриковичів». Проф. Мартін Гомза з Братислави ознайомив присутніх із засадами зовнішньої політики угорської династії Арпадів на при- кладі галицького короля Коломана в першій половині ХІІІ ст. Виступ професо- ра Печського університету Марти Фонт мав назву «Принципы и способы поли- тики венгерского короля Андрея II по отношению к Галицко-Волынской Руси». Натомість львів’янин Леонтій Войтович окреслив останні роки життя короля Данила Романовича (1253–1264 рр.). М.Фонт, Л.Войтович та професор Санкт- Петербурзького державного університету Олександр Майоров також узяли участь у дебатах під назвою «Зовнішня політика князівств Галицької і Волинської зе- мель ХІ–ХІІ ст.». Інший дискусійний стіл на тему «Держава галицько-волинських Russica», готуючи до друку матеріали учасників (див.: Студентські історичні зошити / Відп. секр. М.М.Волощук. – Вип.1. – Івано-Франківськ, 2010. – 154 с.; Студентські історичні зошити / Відп. секр. М.М.Волощук. – Вип.2. – Івано-Франківськ, 2011. – 142 с.; Студентські історичні зошити / Відп. секр. М.М.Волощук. – Вип.3. – Івано-Франківськ, 2012. – 120 с.; Студентські історичні зо- шити / Відп. секр. М.М.Волощук. – Вип.4. – Івано-Франківськ, 2013. – 183 с.; Студентські історич- ні зошити / Відп. секр. М.М.Волощук. – Вип.5. – Івано-Франківськ, 2014. – 146 с.). 4 Тут і далі тематика виступів учасників наводиться мовою ориґіналу. 5 Colloquia Russica / Pod red. V.Nagirnego. – T.1 (Ruś średniowieczna a sąsiędzi (IX – połowa XIII wieku): Materiały międzynarodowej konferencji naukowej). – Kraków, 2011. – 173 s. Український історичний журнал. – 2014. – №5 228 Хроніка Романовичів в міжнародних відносинах (ХІІІ – перша половина XIV ст.)» відбувся за участі проф. Даріуша Домбровського, д-ра Віталія Нагірного з Яґеллонського університету та доцента Мирослава Волощука. Привернули увагу виступи доцента Андрія Федорука з Чернівецького націо- нального університету імені Юрія Федьковича («Воєнна діяльність Володислава Опольського на території “Шипинської землі” у 1374–1377 рр.»), д-ра Адріана Юсуповича з Варшавського університету («“На двое будущу”: Баскаки в Галицком кня- жестве в ХІІІ в.»), д-ра Вітаса Янкаускаса з Каунаського університету імені Вітовта Великого («Положение волынского князя Любарта в династии Гедиминовичей»), а також викладачів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрія Довгана («Озброєння галицьких воїнів у ХІІ ст.: загальна характе- ристика») і Богдана Томенчука («Давній Галич в новітніх археологічних досліджен- нях»), який також провів заключного дня блискучу екскурсію румовищами літопис- ного Галича6. Утретє «Colloquia Russica» зібрала 29 учасників із Польщі (Варшава, Краків, Бидґощ, Білосток), України (Київ, Львів, Чернівці, Івано-Франківськ), Білорусі (Мінськ), Росії (Москва, Санкт-Петербурґ), Литви (Каунас), Словаччини (Братислава), Чехії (Брно) та Угорщини (Печ) у стінах Інституту історії імені Тадеуша Мантойфеля Польської академії наук за підтримки Варшавського університету. Тема конферен- ції – «Ruś w epoce najazdów mongolskich (1223–1480)» – привернула належну увагу, про що свідчили не тільки теплі привітальні слова посла Російської Федерації в Польщі Олександра Алексєєва, заступника директора Інституту історії Польської академії наук проф. Томаша Вісліча, а й обговорення відкритих лекцій проф. Марти Фонт (Печ; «Притягательность и отталкивание: Латинская церковь и татарское влияние на Руси»), а також варшавських професорів Анджея Янечека («Ruś Czerwona – pery- petie z nazwą») та Даріуша Колодзейчика («Ruś a Złota Orda – antagonizm i symbioza w stosunkach Rurykowiczów z Czyngisydami»). Наукові дебати під назвою «Просопографія на службі історії» пройшли за участю проф. Олександра Майорова з Санкт-Петербурґа, д-ра Адріана Юсуповича з Варшави та доцента Києво-Могилянської академії Віталія Михайловського. Інше тріо панелі «Русь в генеалогічних дослідженнях» утворили професори Леонтій Войтович (Львів), Даріуш Домбровський (Бидґощ), Ян Тенґовський (Білосток). Жваве обговорення викликали виступи учасників конференції, зокрема доц. Степана Темушева з Мінська («Трансформация налогово-даннической системы древ- нерусских земель после монгольского нашествия 1237–1241 гг.»), дослідників з Івано- Франківська доц. Мирослава Волощука («Влияние монгольского нашествия 1239–1243 гг. на переселение жителей Руси в Венгрию: хронология, динамика, демография про- блемы») та Андрія Стасюка («Миссии францисканцев на Русь и в Золотую Орду в се- редине – второй половине XIII в.»), Адама Месяркіна з Братислави («Najazd mongolski na Ruś oczyma polskich, czeskich i węgierskich kronikarzy»), д-ра Вітаса Янкаускаса з Каунаса («Иерархия Гедиминовичей в свете некрологов битвы над Ворсклой 1399 г.»), Вітора Адамовича з Брна («Rus’ in the Second Sequel to Cosmas») та ін. На завершення 6 До матеріалів пізніше було додано статтю ще одного прикарпатського дослідника – Ігоря Коваля, який за станом здоров’я не зміг узяти особисту участь у засіданнях конференції, але підготував до друку унікальну публікацію «Галицька “чорна археологія” і “білі плями” історії» (див.: Colloquia Russica / Pod red. V.Nagirnego. – Series I. – Vol.1 (Principalities in lands of Galicia and Wolhynia in international relations in the 11th–14th centuries: Publication after 2nd International Conference, Ivano-Frankivsk, 20–22th October 2011). – Kraków, 2012. – Р.198–210). Український історичний журнал. – 2014. – №5 Хроніка 229 конференції відбулася традиційна презентація новинок літератури не тільки з історії Русі, а й сусідніх країн7. Наступна, четверта, зустріч учасників «Colloquia Russica» під назвою «Rurykowicze w świecie powiązań dynastycznych: polityka, obyczajowość, kultura, religia (X–XVI w.)» за підтримки центру досліджень середньовічної Русі Бидґощського університету імені Казимира Великого відбулася у стінах середньовічного бенедиктинського монастиря в містечку Моґільно (Польща). На цей раз до історичної Великопольщі прибуло 30 до- слідників із Польщі (Краків, Бидґощ, Познань, Білосток), України (Івано-Франківськ, Чернівці), Литви (Каунас), Словаччини (Братислава), Чехії (Брно, Оломоуц, Їчин), Білорусі (Мінськ), Росії (Москва), Сербії (Нові-Сад). Формат засідань залишався звичним. Відкрила роботу конференції врочис- та частина зі словами привітань і побажаннями плідної праці отця-декана парафії Св. Яна-Апостола Анджея Панасюка та бурґомістра Моґільного Лешека Душинського. Далі учасники заслухали й обговорили лекцію проф. Федора Успенського з Москви «Близкородственные браки в династии Рюриковичей домонгольской эпохи». На пи- тання: «Кем был для Венгрии Dux Galiciae после заключения мира между Арпадами и Романовичами в Зволене 1246 г.?» спробував відповісти сербський історик Дюра Гарді. Натомість проф. Ян Тенґовський розповів про «Związki rodzinne Rurykowiczów i Giedyminowiczów w XIV w.». Більшість авторів лекцій також узяли участь у дебатах, для яких організатори обрали теми «Рюриковичі як родичі – соціальні аспекти динас- тичного функціонування» та «Рюриковичі й великі литовські князі». У ході жвавих об- говорень неодноразово підкреслювалася феноменальність руської правлячої династії, багатовекторність її матримоніальної політики. Авторами цікавих виступів стали також д-р Їтка Комендова з Оломоуца («Опавский поход Даниила Романовича: чешский взгляд»), доц. Мирослав Волощук з Івано-Франківська («Rutheni in Polonia XI–XIII вв.: краткие очерки проблемы»), канд. іст. наук із Москви Анна Литвина («К уточнению семантики древнерусского “свататися”/“сватитися” и “сват(ь)ство”»), доц. Степан Темушев із Мінська («Рюрик Ростиславович на черниговском престоле: реальный политический компромисс или ошибка летописца?») та ін. На тлі виступів старших колеґ гідно виглядали молоді дослідники, зокре- ма Адам Месяркін із Братислави («Od kiedy Czech, Lech i Rus stali się braćmi?»), Анета Ґолембйовська-Тобіаш з Їчина («Kontakty połowieckiej arystokracji rodowej z Rurykowiczami w świetle żródeł archeologicznych»), Андрій Стасюк з Івано-Франківська («Доминиканцы и францисканцы на страницах Галицко-Волынской летописи»), Поліна Скурко з Мінська («Андрей Курбский и Константин Острожский: общность ин- тересов и разница мироощущений (пример дружбы князей-интеллектуалов XVI в.)»)8. Безперечно, чи не найекспресивніші враження та спогади залишили екскур- сії до осередків середньовічної польської історії й культури – монастирів ХІ–ХІІ ст. у Крушвицях і Стшельному, розташованих на незначній відстані від першої столиці П’ястів – міста Ґнезно. Вразили учасників конференції й прогулянки монастирем у Моґільному. 7 Colloquia Russica / Pod red. V.Nagirnego. – Series I. – Vol.3 (Rus’ during the epoch of Mongol invasions (1223–1480): Publication after 3rd International Conference, Warsaw, 15–17th November 2012). – Kraków, 2013. – 289 p. 8 Colloquia Russica / Pod red. V.Nagirnego. – Series I. – Vol.4 (Rurikids in dynastic relations: poli- tics, customs, culture, religion (10th–16th c.): Publication after 4th International Conference, Mogilno, 14–16th November, 2013). – Kraków, 2014. – 326 p. Український історичний журнал. – 2014. – №5 230 Хроніка Ініціативу прийняти п’яту конференцію серії «Colloquia Russica» під назвою «Rus a Stredná Európa v XI–XIV storoči» взяли на себе словацькі колеґи, головним чином з Братиславського університету імені Яна Амоса Коменського. Вибір для чергових зу- стрічей саме цієї країни пояснювалася одразу кількома ювілеями, зокрема 800-літтям Спішської угоди між угорським королем Андрашем ІІ, краківсько-сандомирським кня- зем Лешеком Білим та, імовірно, за участі галицького боярства. Не випадково цього разу учасників приймало містечко Спішське-Підграддя, відоме своїм мальовничим замком – резиденцією галицького короля Коломана впродовж 1221–1241 рр. та осідком місцевого єпископа – Спішською капітулою. Свою готовність узяти участь у засіданнях підтвердили 43 особи – рекордна кіль- кість учасників зі Словаччини (Братислава, Спішське-Підграддя), Польщі (Варшава, Краків, Бидґощ), України (Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород), Чехії (Прага, Оломоуц, Брно, Їчин), Угорщини (Печ), Росії (Москва), Сербії (Нові-Сад), Білорусі (Мінськ), Литви (Каунас). Урочисте відкриття розпочалося зі звернення до всіх присут- ніх від імені проректора Братиславського університету імені Яна Амоса Коменського Вінцента Мучки та заступника філософського факультету проф. Юрая Шедівого. На правах співорганізатора привітальне слово виголосив також заступник декана істо- ричного факультету проф. Станіслав Срока. Уперше «Colloquia Russica» привернула увагу керівництва міжнародної Вишеградської групи в особі директора фонду Карли Вурстерової. Відкриті лекції ювілейної конференції провели професори Мартін Гомза з Братислави («Príčiny uhorskej expanzie na Rus na konci XII a v prvej polovici XIII sto- ročia»), Дана Піцкова з Праги («Ruské kniežatstvá v dobe mongolskej expanzie a pá- pežská kúria») та д-р Геронім Ґраля з Варшави («Царьград и Rosia Mikra: вокруг дискуссионных вопросов византийско-русских отношений в XIII–XV вв.»), виступ якого на тлі останніх досліджень колеґи проф. Олександра Майорова з Санкт-Петербурґа викликав особливо жваве обговорення. Цілком очікувано участь у наукових дебатах під назвою «Rutheni v Uhorskom krá- ľovstve a v juhovýchodnej Európe v XI–XIV st.» узяли проф. Марта Фонт із Печа, д-р Дюра Гарді з Нові-Саду та доц. Мирослав Волощук з Івано-Франківська. Передбаченим вектором обговорень стали особи князя Ростислава Михайловича, який давно заслуго- вує на окреме монографічне дослідження, та галицьких бояр, котрі активно підтриму- вали стосунки з Арпадами, часто оселяючись в їхніх володіннях. Тематика виступів, як завжди, відзначалася різноманітністю, що, утім, не по- рушувало концепцію конференції. Доц. Олександр Філіпчук із Чернівців ознайомив присутніх з особливостями русько-візантійських відносин за правління Василія ІІ. Про «Влияние литовского фактора на русско-польские взаимоотношения в начале XIII в.» розповів д-р Вітас Янкаускас із Каунаса. Про загадки зустрічей князя Данила Романовича в Пожоні 1252 р. доповів Олексій Мартинюк із Мінська. Теми «Орден ме- ченосцев и Русь» зацікавила д-ра Павела Смржу з Праги, а «Европейское рыцарство и таранный бой в средневековой Руси» – канд. іст. наук Володимира Гуцула з Ужгорода. Не стояли осторонь і молоді дослідники. Чималий інтерес викликали теми Ірини Тимар («Образ половцев в интерпретации Ипатьевской летописи и польских средневе- ковых хроник») та Андрія Носенка («Рязанские князья-изгои в русско-венгерско-поль- ских междинастических отношениях 40–60-х гг. XIII в.») з Івано-Франківська, Моніки Камінської з Кракова («Монголы? Литовцы? Русь? Находки оружия монгольского типа на польских землях и их историко-культурный контекст»), Віктора Адамовича із Український історичний журнал. – 2014. – №5 Хроніка 231 Брна («Koncept Rusi v ideológii českých kronik v ranoluxemburskom období»), Назарія Христана з Чернівців («Был ли Владимирко Володаревич “вассалом” византийского императора?») та ін. До програми конференції також ввійшла аудієнція в місцевого єпископа Стефана Сечка, відвідання Спішської капітули та Спішського граду, де особливо цікаву екскур- сійну програму презентувала директор місцевого заповідника Маґдалена Яновська. Стати господарями наступних наукових зустрічей уже зголосилися Краківський та Каунаський університети, а це означає, що справа підготовки молодих дослідників триватиме. До слова, останніми роками свої теми на перелічених конференціях пре- зентували й успішно апробували цілий ряд осіб, які нещодавно захистили дисерта- ції на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук в Україні (Іванна Папа, Назарій Зубашевський, Сергій Козловський зі Львова; Вадим Арістов із Києва), Польщі (Адріан Юсупович із Варшави), Угорщини (Тімеа Ботор із Печа). На завершальній стадії написання дисертацій перебувають Андрій Стасюк з Івано-Франківська, Адам Месяркін, Зузанна Орсаґова й Анґеліка Геруцова з Братислави, Віктор Адамович із Брна, Лауринас Шедвидіс із Каунаса, Андрій Живачівський із Варшави, Марія Лавренченко з Москви та ін. Більшість із перелічених брали участь у «Colloquia Russica» ще студентами. Відтак сміливо можна визнати успішність і неабияку перспективність проекту «Colloquia Russica» – єдиного в такому форматі в усій Центрально-Східній Європі. Молодим дослідникам натомість бажаємо побільше сміливості у вивченні вітчизняних старожитностей.

Міжнародний науковий проект «Colloquia Russica» (2010–2014 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси