Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря)
Збережено в:
| Дата: | 2002 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Назва видання: | Культура народов Причерноморья |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108832 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) / В.С. Швець // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 140-141. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108832 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1088322016-11-17T03:02:51Z Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) Швець, В.С. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 2002 Article Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) / В.С. Швець // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 140-141. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108832 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Швець, В.С. Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Швець, В.С. |
| author_facet |
Швець, В.С. |
| author_sort |
Швець, В.С. |
| title |
Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) |
| title_short |
Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) |
| title_full |
Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) |
| title_fullStr |
Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) |
| title_full_unstemmed |
Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) |
| title_sort |
драма л.м. старицької-черняхівської "напередодні" (п'єса про останні роки життя кобзаря) |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108832 |
| citation_txt |
Драма Л.М. Старицької-Черняхівської "Напередодні" (п'єса про останні роки життя Кобзаря) / В.С. Швець // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 140-141. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT švecʹvs dramalmstaricʹkoíčernâhívsʹkoínaperedodnípêsaproostannírokižittâkobzarâ |
| first_indexed |
2025-07-07T22:10:25Z |
| last_indexed |
2025-07-07T22:10:25Z |
| _version_ |
1837027794880561152 |
| fulltext |
Швець В.С.
ДРАМА Л.М. СТАРИЦЬКОЇ-ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ “НАПЕРЕДОДНІ” (П’ЄСА ПРО
ОСТАННІ РОКИ ЖИТТЯ КОБЗАРЯ)
Шевченка називають Пророком, його називають Батьком, називають його Кобзарем. Але він не
простий Пророк, незвичайний Батько, та й не тільки Кобзар. Не будь Шевченка – не було б українського
відродження ХІХ століття. Без Шевченка неможна собі уявити жодну історичну подію, саме існування
української нації. Він став пробудителем української землі, вказав живим, мертвим і ненародженим
землякам своїм в Україні і не в Україні сущим дорогу боротьби за свою гідність, свободу людини і своєї
країни.
І, здається, всі ми знаємо Шевченка, здається прослухали багато доповідей про нього. Чули ми про
Шевченка – поета, про Шевченка – маляра, Шевченка – великого патріота, про Шевченка – борця проти
кріпацтва, про Шевченка – звеличника козаччини, про Шевченка – творця українського відродження і так
далі і так далі. І кожен час, коли припадає честь говорити про нього в ці урочисті дні, ми знаходимо щось
нове, щось досі не сказане.
Так, досліджуючи творчий доробок Людмили Михайлівни Старицької-Черняхівської ми натрапили на
образ Кобзаря-Пророка в її творчості.
Безумовно немає в українській літературі письменника другої половини ХІХ та всього ХХ століття у
якого ми не могли побачити образу Кобзаря, у якого ми не могли б зауважити впливи Тараса, або
перефразовуючи Івана Франка, не видно було б печаті Шевченкового духу.
Літературний талант Людмили Старицької виявився дуже рано. У 18-му віці Людмила пише вірш
“Панихида”, який був надрукований у альманасі “Перший вінок” укладеному Оленою Пчілкою і Наталею
Кобринською і виданому у Львові 1887 року за редакцією Івана Франка. Навіть у цьому першому і дещо
сентиментальному вірші присутній дух і образ Кобзаря.
Виринає сутна тая думка:
Де тепер ти, наш Тарасе, тату?
Чи ти чуєш, чи ти бачиш, батьку,
Як терпим ту зневагу і страту?..
Другий твір присвячений Т.Г. Шевченкові був написаний напередодні вікового ювілею Кобзаря,
поема-інсценівка “Думи мої…” [1, С. 30-34] була надрукована у часописі “Літературно-наукового
вісника” у 1914 році, номер якого повністю було присвячено Т.Г. Шевченку. В вінок пам’яті Кобзареві
свої квіти-твори вплели кращі представники української літератури: Олександр Олесь, Марко Черемшина,
Михайло Яцків, Володимир Винниченко та інші. А розпочинався цей номер поезією тієї ж Л.М.
Старицької-Ченяхівської:
Без свічок, без кадил і без співів сумних
Лиш в тяжкій нерозважній журбі
Возгласимо самі ми в серцях мовчазних
Вічну пам’ять, Кобзарю, тобі! [2, С. 619].
Найцікавішим і найкращим твором з доробку Л.М. Старицької-Черняхівської присвяченому Кобзарю
є одноактна історична сценка “Напередодні” написана у 1926 році.
У передмові до твору письменниця говорить: “Завдання її – вести глядача, на підставі історичних
даних, до атмосфери оточення Т.Г. Шевченка і в комплекс тих думок, що циркулювали в тогочасних
інтелігентських колах, тої праці, мрій, боротьби і завдань що запалювали на той час молодих українських
діячів” [3, С. 5].
Коротко мовлячи, письменниця змалювала у творі один “лагідний вечір” з життя Т.Г. Шевченка у
колі друзів та послідовників й виявила його перед очі глядачів у тій формі, в якій він в дійсності мав
відбутися.
Дія відбувається у Петербурзі в 1861 році в господі Василя Білозерського, де зібралися представники
української інтелігенції: М. Костомаров, П. Куліш, Ф. Черкашенко, для обговорення подачі до цензури
першого номеру журналу “Основа”. Участь в “Основі” беруть два шари української інтелігенції: колишні
кирило-мефодіївські братчики і молода інтелігенція, що її ідеологія сформувалась під новими повівами
60-х років.
Колишні члени Кирило-Мефодіївського братства після смерті Миколи ІІ повертаються із заслання і
пориваються знову до праці, внаслідок чого Петербург став центром українського літературного життя в
60-х роках. Перший номер журналу відкривався п’ятьма поезіями Шевченка під загальною назвою
“Кобзар”, але на превеликий жаль поет “Основи” вже не побачив.
Говорячи про “Основу” І. Крипякевич відмічає: “Діяльність Куліша та його товаришів в Петербурзі
розбудило навколо український дух, що його стримала трагедія Кирило-Мефодіївського братства” [4, С.
496].
Т. Шевченко бачив раєм свою Україну, коли уявляв її без панського свавілля й чужоземного ярма. Але
такою вона могла бути лише тоді, коли її діти стануть вільними. Велике своє бажання, щоб Україна
здобула собі суверенітет Кобзар засвідчив у багатьох своїх творах.
Встане Україна
2
І розвіє тьму неволі
Світ правди засвітить
І помоляться на волі
Невольничі діти.
Тому йому болісно чути, що “дворянство добровольно отказалось от права на личную крепость
людей” і цю “вовчу волю” народу дарує найбільший кріпосник Олександр ІІ, він проти такої волі. Не
може бути компромісу з ворогом! Не може бути згоди з паном, не може бути єднання з тим, що ласки у
ворога благають. Не може бути єднання з капітулянтами: “А коли б випустили тельбухи всім панам, то
прийшла воля не “милостью божією” а своєю” [5, С. 17] – говорить Шевченко у драмі.
В п’єсі автор наголошує на тому, яку велику увагу надає Т.Г. Шевченко питанню народної освіти,
зокрема організації недільних шкіл в Україні, створенню підручників, в яких сам бере активну участь. З
якою радістю він сприймає звістку про вихід української граматики П. Куліша: “Знаю, знаю! Велике діло,
Пантелеймоне Олександровичу. Перший промінь світла на кріпацьку голову” [6, С. 21] – говорить Кобзар
у драмі. Говорячи про просвітницьку діяльність Шевченка, Куліша та інших письменників І. Крипякевич
зазначає: “заслуга всіх цих письменників була в тому, що вони показали здатність української мови до
літературного життя, поважно заглянули в побут і душу селянина, виплекали і поширили любов до рідної
мови й рідного народу і звеличали минуле України” [7, С. 499].
Використовуючи історичні матеріали та “Щоденник” Кобзаря, письменниця висвітлила у творі його
музичні уподобання. Шевченко добре розумівся на класичній і сучасній йому музиці, прекрасно знав і
виконував народні пісні. Відомо, як хвилювали його незрівнянні твори Шопена, Моцарта, Бетховена, як
щиро захоплювався він музикою Глінки. Шевченко своя людина серед провідних музичних кіл
Петербурга, його в’яжуть дружні стосунки з М. Мусоргським, В. Стасовим, не кажучи вже про Семена
Гулака-Артемовського: “…то Семен зі своїми учнями співають різні дуети під акомпонемент його
чарівної дружини, а я слухаю – пише Шевченко у своєму “Щоденнику” – і час від часу аплодував. З якою
трепетною насолодою я уявляв подібну сцену в Новопетровському укріпленні. А тепер слухаю, як
звичайну річ. Дивна людина взагалі, в тому числі і я”.
Змальовуючи саме таку сцену у творі, яку занотував Шевченко у своєму “Щоденнику” письменниця
показує з якою насолодою і гордістю за синів свого народу Кобзар слухає декілька чорнових актів
“Запорожця” С. Гулака-Артемовського. Тепер він може відкинути твердження деяких критиків, що
українська мова та література є простонародною і не здатна до великих епічних творів, ні, твердить
Шевченко: “Ну й утнув, брате! Це вже і в нас є своя власна опера! Тепер можна італьянцям сміло в очі
глянути. Ну та й Гулак! Ну та й Артемовський!” [8, С. 31].
Шевченкова сила, шевченкова незамінність полягає в тому, як твердить автор твору, що він окрім
своїх мистецько-поетичних заслуг перший спонукав та побачив відродження України: “Ех, друзі мої! Я
слухаю і наче бачу сон! Бачу усіх вас, дорогі соузники мої, чую українське слово, божественну музику,
відчуваю світання України…” [9, С. 35].
Та присяга, що була складена Михайлом Старицьким зі своїми друзями – молодими київськими
студентами, рідному народові і була виголошена при похованні Кобзаря на Чернечій горі у Каневі, свято
дотримувалась ним протягом життя, перейшла у плоть і кров його дітей.
ЛІТЕРАТУРА
1. Л.М. Старицька-Черняхівська. “Думи мої” // Соціальна культура. – Л989 № 3. – С. 30-34.
2. Старицька-Черняхіфвська Л.М. Вибрані твори. – К.: Наукова думка, 2000. – С. 619. – 848 с.
3. Старицька-Черняхівська Л.М. Напередодні (історична сцена на 1 дію). Харків, “Рух”, 1926. – С. 5. – 37
с.
4. Історія української культури /за ред. І. Крипякевича/. – К.: “Либідь”, 1994. – С. 496. – 565 с.
5. Старицька-Черняхівська Л.М. Напередодні (історична сцена на 1 дію). Харків, “Рух”, 1926. – С. 17. –
37 с.
6. Старицька-Черняхівська Л.М. Напередодні (історична сцена на 1 дію). Харків, “Рух”, 1926. – С. 21. –
37 с.
7. Історія української культури /за ред. І. Крипякевича/. – К.: “Либідь”, 1994. – С. 499. – 565 с.
8. Старицька-Черняхівська Л.М. Напередодні (історична сцена на 1 дію). Харків, “Рух”, 1926. – С. 31. –
37 с.
9. Старицька-Черняхівська Л.М. Напередодні (історична сцена на 1 дію). Харків, “Рух”, 1926. – С. 35. –
37 с.
10. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 6 т. – К., 1964. – Т. 6. – С. 205.
|