Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини
Gespeichert in:
| Datum: | 2002 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2002
|
| Schriftenreihe: | Культура народов Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108840 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини / М.В. Дмитрук // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 115-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-108840 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1088402016-11-17T03:03:05Z Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини Дмитрук, М.В. Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ 2002 Article Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини / М.В. Дмитрук // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 115-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108840 uk Культура народов Причерноморья Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| spellingShingle |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Дмитрук, М.В. Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини Культура народов Причерноморья |
| format |
Article |
| author |
Дмитрук, М.В. |
| author_facet |
Дмитрук, М.В. |
| author_sort |
Дмитрук, М.В. |
| title |
Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини |
| title_short |
Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини |
| title_full |
Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини |
| title_fullStr |
Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини |
| title_full_unstemmed |
Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини |
| title_sort |
словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2002 |
| topic_facet |
Вопросы духовной культуры – ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/108840 |
| citation_txt |
Словотворчі форманти термінів ветеринарної медицини / М.В. Дмитрук // Культура народов Причерноморья. — 2002. — № 30. — С. 115-118. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Культура народов Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT dmitrukmv slovotvorčíformantitermínívveterinarnoímedicini |
| first_indexed |
2025-07-07T22:11:02Z |
| last_indexed |
2025-07-07T22:11:02Z |
| _version_ |
1837027833858228224 |
| fulltext |
Дмитрук М.В.
СЛОВОТВОРЧІ ФОРМАНТИ ТЕРМІНІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ
МЕДИЦИНИ
При аналізі словотворення ветеринарної термінолексики нами встановлено, що тут досить продуктив-
ними є іншомовні префікси. Так, префікс гідр..., гідро (від грец., що в перекладі означає “вода”) [СІС –
160] – у складних словах відповідає поняттям “вода”, “водний простір”, тобто те, що має відношення до
води: гідроаероіонотерапія [РУСНТ – 128], гідрокалікоз, -зу [РУСНТ – 129], гідрокахексія [РУСНТ – 129],
гідрокортизон, -ну [РУСНТ – 129], гідролабільність [РУСНТ – 129], гідромасаж [РУСНТ – 129], гідрока-
мера [РУСНТ – 129], гідронефроз (асептичний, посттравматичний [РУСНТ – 129], гідрооксикінуренінурія
[РУСНТ – 129], гідрооксипролінемія [РУСНТ – 129], гідропанкреатоз [РУСНТ – 130], гідроперикард
[РУСНТ – 130], гідроперикардит (інфекційний) [РУСНТ – 130], гідроперит [РУСНТ – 130].
Для творення ветеринарних термінів уживається префікс ім- (лат. in/im), що означає заперечення, від-
сутність чогось: імбібований [РУСНТ – 195], імбібувати [РУСНТ – 195], імбібіція, прижиттєва імбібіція
[РУСНТ – 195], імуносорбція [РУСНТ – 196], імунотерапія [РУСНТ – 196], імунотрасфузія [РУСНТ –
196], імуноелектрофорез [РУСНТ – 196], імплантат [РУСНТ – 196], імплантація [РУСНТ – 196], імпотент-
ність [РУСНТ – 196], імпотенція [РУСНТ – 196], імпрегнація [РУСНТ – 196], імпрегнований [РУСНТ –
196], імпрегнувати [РУСНТ – 197], інвагінація [РУСНТ – 197], інвазивність [РУСНТ – 197], інвазійний
[РУСНТ – 197], інвазія [РУСНТ – 197], інгалятор, інгаляторій, інгаляція [РУСНТ – 197], інглювіїт [РУСНТ
– 197], інглювітомія [РУСНТ – 197], індиканемія [РУСНТ – 198], індуктографія [РУСНТ – 198], індуктоте-
рапія [РУСНТ – 198], індурація [РУСНТ – 199], інкапсульований, інкапсулювання, інкапсулюватися, інка-
псуляція [РУСНТ – 199], інкубаційний, інкубація, інкубування, інкубувати, інкубуватися [РУСНТ – 199],
іноперабельний [РУСНТ – 199], інсектицидний [РУСНТ – 199], інстилятор, інстиляція [РУСНТ – 199], ін-
суфлятор, інсуфляція [РУСНТ – 200] та ін.
Серед запозичених іменникових префіксів сучасної української мови налічується понад 20 морфем [3
– 237]. Наприклад, нерідко словотворчим виявляється іншомовний префікс а-: абактеріальний [РУСНТ –
17], авітаміноз [РУСНТ – 18]; ветеринарні терміни творяться часто за допомогою грецького префікса ана-,
що означає рух угору, підсилення, повторну або зворотну дію: анабіоз [РУСНТ – 39], анаболізм [РУСНТ –
39], анавакцина [РУСНТ – 39], аналгезія [РУСНТ – 39], аналептик [РУСНТ – 39], анамнез [РУСНТ – 40],
анамнестичний [РУСНТ – 40], анаплазмоз [РУСНТ – 40], анаприлін [РУСНТ – 40], анастомоз [РУСНТ –
40], анатоксин [РУСНТ – 40], анафілаксія [РУСНТ – 40], анацидний [РУСНТ – 40], анаероб [РУСНТ – 40],
анаеробний [РУСНТ – 40].
Префікс ре- має значення “ще раз повторюю”, є продуктивним у фаховій лексиці ветеринарних спеці-
алістів: реампутація [РУСНТ – 453], реадаптація [РУСНТ – 451], реакліматизація [РУСНТ – 451].
Префікс екто- від грецького, що в перекладі “поза”, “ззовні”, активно вживається для творення вете-
ринарних термінів: ектобласт [РУСНТ – 632], ектобронх [РУСНТ – 632], ектогенез [РУСНТ – 632], екто-
гонія [РУСНТ – 632], ектогормоїд [РУСНТ – 632], ектодерма [РУСНТ – б32], ектодермальний [РУСНТ –
632], ектомезенхіма [РУСНТ – 632], ектомезодерма [РУСНТ – 632], ектомія [РУСНТ – 632], ектоневраль-
ний [РУСНТ – 632], ектопаразит [РУСНТ – 632], ектопаразитологія [РУСНТ – 632], ектопічний [РУСНТ –
632], ектопія зіниці, ектопія нирки, ектопія яєчка [РУСНТ – 632], ектоплазма, ектоплазматичний [РУСНТ
– 632], ектосимбіоз [РУСНТ – 632], ектоскелет [РУСНТ – 632], ектоспора [РУСНТ – 632], ектотроф, екто-
трофний [РУСНТ – 632], ектофермент [РУСНТ – 632].
Лат. префікс інтер-, що означає “перебування поміж чимось, періодичність дії”, а також “скасування,
зміщення”, використовується для творення ветеринарних термінів: інтеркурентний [РУСНТ – 200], інтер-
понований [РУСНТ – 200], інтерстиціальний [РУСНТ – 201], інтертригінозний [РУСНТ – 201], інтерфере-
нцтерапія [РУСНТ – 201].
Продуктивними є лат. префікси ко-, ком-, кон-/ko-, kom-, kon/, що означають “об’єднання, спільність,
сумісність”: конвульсивний, конвульсія [РУСНТ – 234], конгломерат запальний [РУСНТ – 234], конгло-
мератний [РУСНТ – 234], конглютинація [РУСНТ – 234], кондилома [РУСНТ – 235], кондиломатоз
[РУСНТ – 235], конкресценція [РУСНТ – 236], консолідація [РУСНТ – 236], констипація [РУСНТ – 236],
констрикція, констриктивний [РУСНТ – 236], контагіозність, контагіозний [РУСНТ – 236], контрапертура
[РУСНТ – 237], комедон [РУСНТ – 233], комісуротом [РУСНТ – 233], компенсаторний [РУСНТ – 233],
компенсований [РУСНТ – 233], компенсувальний [РУСНТ – 233], компресорій [РУСНТ – 234], коканцеро-
генез, коканцерогенний [РУСНТ – 230], кокцидіоз [РУСНТ – 230].
До продуктивних запозичень серед іменникових префіксів належать анти-, архі-, де/дез-, дис-, екс-,
екстра-, контр-, про-, проти-, ре-, суб-, супер-, ультра-. Наприклад: антисептика [РУСНТ – 46], антифер-
мент [РУСНТ – 47], антитоксичний [РУСНТ – 47], антитоксин [РУСНТ – 47], антистафілококовий
[РУСНТ – 47], антипневмококовий [РУСНТ – 46].
Давнім запозиченим префіксом є архі-, що має значення “старий”. Крім того, префікс архі-, приєдну-
ючись до іменників, що мають спільний корінь із прикметниками, вказує на високий ступінь якості, на-
званої мотивуючим словом: архітип [РУСНТ – 54], архібласт [РУСНТ – 54], архігаструла [РУСНТ – 54].
Префікс де-/дез- вживається зі словами, які передають опредмечені дії і процеси, протилежні до на-
званих, мотивувальними словами [3 – 235]: дегенерувати [РУСНТ – 152], дегельмінтизація [РУСНТ – 152],
2
дегенерація [РУСНТ – 152], дегенеративний [РУСНТ – 152], дезінвазія [РУСНТ – 153], дезінсекція
[РУСНТ – 153], дезінфектор [РУСНТ – 153], дезінфекційний, дезінфекція, дезінфікування [РУСНТ – 153].
Префікс дис- вказує у похідному слові на відсутність того або на протилежність тому, що названо мо-
тивувальним словом: дисбактеріоз [РУСНТ – 165], дисбактеріотичний [РУСНТ – 165], дисгормональний
[РУСНТ – 165], дискокотильоз [РУСНТ – 165], дисменорея [РУСНТ – 165], диспепсія [РУСНТ – 166],
диспное [РУСНТ – 166], диспозиція матки [РУСНТ – 166].
Дуже активним у творенні термінів ветеринарної медицини є префікс проти-, що особливо характер-
ний для прикметникового словотвору. Цей префікс проникає і в іменниковий словотвір, означаючи опре-
дмечені процеси і явища, що нейтралізують ті, які названі мотивувальними словами [3 – 237], наприклад:
протиалергійний [РУСНТ – 426], протианемічний [РУСНТ – 425], протиаритмічний [РУСНТ – 426], про-
тибактеріологічний [РУСНТ – 426], протибольовий [РУСНТ – 426], протибруцельозний [РУСНТ – 426],
противірусний [РУСНТ – 427], протизапальний [РУСНТ – 427], протигангренозний [РУСНТ – 427], про-
тигістамінний [РУСНТ – 427], протиглисний [РУСНТ – 427], протигрибковий [РУСНТ – 427], протизачат-
ковий [РУСНТ – 427], протизаплідний [РУСНТ – 427], протикашльовий [РУСНТ – 427], протикліщовий
[РУСНТ – 427], протимікробний [РУСНТ – 427], протипухлинний [РУСНТ – 427], протипаразитарний
[РУСНТ – 427], протиблювотний [РУСНТ – 427], протичумний [РУСНТ – 427], протишоковий [РУСНТ –
427], протиекзематозний [РУСНТ – 427], протиенцефалітний [РУСНТ – 427], протиепізоотичний [РУСНТ
– 427], протиотрута [РУСНТ – 427], противиразковий [РУСНТ – 427].
Префікс під- досить активний в утвореннях, які позначають певні предмети і явища, підпорядковані
тим, що названі мотивувальними словами [3 – 236], наприклад: підборіддя [РУСНТ – 393], підборідно-
під’язиковий [РУСНТ – 393], підочеревинний [РУСНТ – 393], підскроневий [РУСНТ – 393], підвивих
[РУСНТ – 393], підглотковий [РУСНТ – 393], піддування [РУСНТ – 393], підшлунковий [РУСНТ – 393],
підпотиличний [РУСНТ – 393], підгодовувати, підгодувати [РУСНТ – 393], підкишковий [РУСНТ – 393],
піддзьобок [РУСНТ – 393], підключичний [РУСНТ – 393], підшкірка [РУСНТ – 394], підшкірний [РУСНТ
– 394], підколінний [РУСНТ – 394], підгодовування, підгодівля [РУСНТ – 394], підлобний [РУСНТ – 394],
підлопатково-плечовий [РУСНТ – 394], підмокання нірок [РУСНТ – 394], піднижньощелепний [РУСНТ –
394], підстилковий [РУСНТ – 395], підщелепний, підщелеповий [РУСНТ – 395], підчерев’я [РУСНТ –
395], під’язик [РУСНТ – 395], під’язиковий [РУСНТ – 395].
Серед активних засобів сучасного словотвору слід розглядати частку не-, що використовується як
префікс [3 – 237]. Про давність цього процесу свідчить наявність у сучасній українській мові досить чис-
ленної групи іменників, у яких колишній префікс не- став частиною кореня: ненажера, небіжчик та ін. За
допомогою префікса не- утворюються антоніми мотивувальних слів: невидача, невигода та ін. В українсь-
кій ветеринарній лексиці для творення нових слів префікс не- використовується досить активно: негігієні-
чність [РУСНТ – 311], негнійний [РУСНТ – 311], нетримання [РУСНТ – 311] та ін.
Префікс без- вказує на відсутність того, що названо мотивувальними словом [3 – 234]. Цей префікс
використовується і для творення термінів ветеринарної медицини, наприклад: безжовтяничний [РУСНТ –
64], безболісний [РУСНТ – б4], безволосість [РУСНТ – 64], безжиттєвий [РУСНТ – 64], безноїтіоз
[РУСНТ – 65], безоар [РУСНТ – 65].
Префікс при- має три значення [3 – 235]. Перше простежується в утвореннях, які позначають предме-
ти і явища, подібні до тих, що позначені мотивувальними словами, але з відтінком супровідності, додатко-
вості. Друге значення виявляється у словах, що позначають певне місце, прилегле до того, яке назване мо-
тивувальним словом. І, нарешті, третє значення вказує на певну додаткову дію, що спричинилася до збі-
льшення результатів першої, вираженої мотивувальним словом. Наприклад: прищеплювання, прищеплю-
вати, прищепити [РУСНТ – 415], приживлюваність, приживання, приживлення, приживляння, приживле-
ний, приживляти, приживити [РУСНТ – 416], припікання, припікальний [РУСНТ – 416], прикус [РУСНТ –
416], припухання [РУСНТ – 488], припухлість, припухлий [РУСНТ – 418], приростання [РУСНТ – 418],
приростати [РУСНТ – 418], прирости, прирощення (плаценти, посліду) [РУСНТ – 418], природжений
[РУСНТ – 418], пристінковий [РУСНТ – 419].
Префікс над- виступає в цілому ряді новотворів, які позначають предмети і явища, більші за розміром,
обсягом, масштабністю за ті, що названі мотивувальними словами [3 – 236]. Наприклад: надлом [РУСНТ –
305], надрив [РУСНТ – 305], надлопатка, надлопатковий [РУСНТ – 305], надкісничний, надкістковий
[РУСНТ – 305], надплевральний [РУСНТ – 305], надпід"язиковий, надпід"язичний [РУСНТ – 305], надсу-
динний [РУСНТ – 305], надсоскоподібний [РУСНТ – 305].
Префікс перед- вказує найперше на такі явища, які передують за місцем, позначеним твірним словом:
переджовтяничний [РУСНТ – 413], передшлунковий [РУСНТ – 413], передпотиличний [РУСНТ – 413],
передкутній (зуб) [РУСНТ – 413], передкістковий [РУСНТ – 413], передопераційний [РУСНТ – 413], пе-
редпліччя [РУСНТ – 413], передрак [РУСНТ – 413], передраковий [РУСНТ – 413], передпологовий, перед-
родовий [РУСНТ – 413], передсерцевий [РУСНТ – 413], передсердно-шлуночковий клапан [РУСНТ – 413],
передсердний тон [РУСНТ – 413], передсмертний [РУСНТ – 413], передтрахеальний [РУСНТ – 414], пе-
редзабійний [РУСНТ – 414], передщелепний [РУСНТ – 414], передшийковий [РУСНТ – 414], передінфар-
ктний [РУСНТ – 414].
Ветеринарні терміни утворюються префіксально-суфіксальним способом: задушення, удушення
[РУСНТ – 566], защемлення, ущемлення [РУСНТ – 573], зскрібок [РУСНТ – 586], зрощення, зрощування
[РУСНТ – 507], відригування, зригування [РУСНТ – 508], звужений [РУСНТ – 520], звужувальний
3
[РУСНТ – 520], безжовтяничний [РУСНТ – 64], безноїтіоз [РУСНТ – 65], бітональний (кашель) [РУСНТ –
72], біфракційний [РУСНТ – 72], заморожування [РУСНТ – 182], запарювання [РУСНТ – 182], закуття
[РУСНТ – 181], заклинання [РУСНТ – 185], зашивання [РУСНТ – 185], западання [РУСНТ – 182], вишкрі-
бання [РУСНТ – 110], вислухування [РУСНТ – 110], вистукування [РУСНТ – 111], висипання [РУСНТ –
111], вичленення [РУСНТ – 111], вичерпування [РУСНТ – 111], вибирання [РУСНТ – 111].
Суфіксальний спосіб при творенні ветеринарних термінів є також малопродуктивним: теріоноз
(РУСНТ – 533), трахеїт [РУСНТ – 551], теліт, -ту [РУСНТ – 529], тампонування [РУСНТ – 527], садно
[РУСНТ – 508], правець [РУСНТ – 515], стресор [РУСНТ – 517], стригучий [РУСНТ – 517], струминний
[РУСНТ – 517], догляд, доглядання [РУСНТ – 573], фібриляція [РУСНТ – 579].
За загальномовними словотвірними моделями творяться і терміни-складні слова. Їх можна поділити
на кілька груп. До першої належать ті, що утворені на основі чистого складання незалежних одне від од-
ного слів: білошкір’я [РУСНТ – 65], нефромікоз [РУСНТ – 322], псевдочума [РУСНТ – 433], різномастий
[РУСНТ – 443], стрептокароз [РУСНТ – 516], стрептококоз [РУСНТ – 516], стрептотрихоз [РУСНТ – 516],
трахеофільоз [РУСНТ – 551], цистицеркоз [РУСНТ – 615], енцефаломієліт [РУСНТ – 644], ехіноринхоз
[РУСНТ – 654].
При дослідженні термінолексики ветеринарної медицини нами виявлена друга група термінів, які утво-
рені на основі інтерфіксного складання залежних одне від одного слів: водолікування [РУСНТ – 25], імуноп-
рофілактика [РУСТВМ – 32], кардіоспазм [РУСТВМ – 33], кардіосклероз [РУСТВМ – 33], остеодистрофія
[РУСТВМ – 61], плевропневмонія [РУСТВМ – 67], проктоспазм [РУСТВМ – 73], світлобоязнь [РУСТВМ –
81], симптомокомплекс [РУСТВМ – 82], фагодіагностика [РУСТВМ – 95], кровообіг [РУСТВМ – 39], крово-
вилив [РУСТВМ – 39].
Досліджуючи будову ветеринарних термінів, ми виявили терміни-абревіатури. Вони утворюються кі-
лькома способами:
а) ВГЕ (відносна генетична ефективність) [РУСТВМ – 62], ОСП (основні санітарні правила)
[РУСТВМ – 60], НРБ (норма радіаційної безпеки) [РУСТВМ – 57], АО (антитоксична одиниця) [РУСТВМ
– 6];
б) поєднанням початкових частин слів з повним словом: ветаптека, ветпункт, ветполіклініка;
в) поєднанням початкових частин слів: астроцит [СМВТ – 26], бронхіола [СМВТ – 27], ліпохромафор
[СМВТ – 98].
Окремою групою серед складних термінів виділяються слова з інтернаціональними компонентами-
блоками: радіо-, авто-, фото-, мікро-, макро-, гідро-, електро-, моно-, полі-, граф-, -скоп, -графія, -скопія,
термо-, -лог, -логія, що вживаються чи у препозиції, чи у постпозиції. Підхід до номінації таких компонен-
тів у науковій літературі досить суперечливий: їх називають афіксоїдами (Т. Канделакі), афіксами (Д. Лот-
те), афіксальними радиксоїдами (Р. Сафін), препозитивними та постпозитивними блоками (В. Акуленко).
Тут не можна дати однозначної відповіді, оскільки в одних випадках це усічені основи прикметників, в
інших – зв’язані кореневі морфеми, а у третіх – самостійні слова. Н. Клименко категорично заперечує афі-
ксальний статус подібних компонентів. Вона вказує, що за всіма показниками вони повинні розглядатися
як основи. Потенційно елементи на зразок -граф уподібнюються до основ, а не до афіксів, вимагаючи поя-
ви інтерфіксів, тоді як суфікси у слов’янських мовах, приєднуючись до основ, як правило, асимілюються
[3-6]. Наприклад, вакцинопрофілактика [РУСНТ – 83], фотогастрограф, фотогастроскоп [РУСНТ – 589],
фотокератоскоп, фотоофтальмометрія [РУСНТ – 589], фотостимулятор, фототерапія, фотофоб, фотофобія,
фотофобний [РУСНТ – 590], графоспазм [РУСНТ – 146], монопаразитарна система, поліпаразитарна сис-
тема [ПІХСТ – 24], гіперпаразитарна система, суперпаразитарна система [ПІХСТ – 25], повікорозширювач
[РУСНТ – 85], внутрішньоепідермальна везикула [РУСНТ – 85], вегетоневроз [РУСНТ – 84], веносекція,
веносклероз [РУСНТ – 86], газоаналізатор [РУСНТ – 112], гальванопунктура [РУСНТ – 114], гастрофільоз
[РУСНТ – 117], бактеріоуловлювач, бактеріофаготерапія [РУСНТ – 62], біодіагностика [РУСНТ – 70], біо-
агностування [РУСНТ – 70], бронхоспазм, бронхомікоз [РУСНТ – 78], спіроцеркоз [РУСНТ – 503], спіро-
трихоз, -зу [РУСНТ – 506], теплолікування, теплосвітлолікування [РУСНТ – 532], скотомогильник
[РУСНТ – 489], спіналгія [РУСНТ – 489], блефарокон’юктивіт, блефараденіт [РУСНТ – 72], ботріомікоз,
ботріоцефальоз [РУСНТ – 76].
• Як свідчить матеріал терміносистеми та її історія, переважна більшість термінів з ветеринарії складена з
використанням терміноелементів греко-латинського походження, що і є визначальною тенденцією роз-
витку терміносистеми ветеринарної медицини й у наш час.
• У ветеринарній лексиці спостерігається загальна тенденція широкої взаємодії із загальновживаною лек-
сикою. Для ветеринарної лексики продуктивним є процес, коли слова загальновживаної мови змінюють
своє значення на основі метафоричних і метонімічних переносів та стають термінами.
• Для сучасного термінологічного словотворення ветеринарної лексики характерні всі основні способи, за
допомогою яких поповнюється лексичний запас літературної мови: семантичний, синтаксичний, морфо-
логічний.
Література
1. СІС – Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1975. – 773 с.
2. РУСНТ – Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина / С.П. Ва-
4
ссер та ін. – К.: Наукова думка, 1996. – 660 с.
3. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. – Львів: Вид-во Львівського університету, 1961. – Вип. 2. – 283 с.
4. РУСТВМ – Російсько-український словник термінів ветеринарної медицини. – 1994. – 112 с.
5. СМВТ – Словник морфологічних ветеринарних термінів. / В.С. Левчук та ін. – К.: Вища школа, 1990.
– 303 с. – (Лат., укр., рос. мовами).
6. ПІХСТ – Паразитологія та інвазійні хвороби сільськогосподарських тварин / За ред. В.К. Чернухи. –
К.: Урожай, 1996. – 443 с.
СЛОВОТВОРЧІ ФОРМАНТИ ТЕРМІНІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ
МЕДИЦИНИ
|