Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи
Рецензія на книгу: Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – 344 с.
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109304 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи / Ю.В. Легун // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 222-225. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-109304 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1093042016-11-23T03:02:56Z Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи Легун, Ю.В. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи. – К.: Інститут історії України НАН України, 2013. – 344 с. 2015 Article Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи / Ю.В. Легун // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 222-225. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109304 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди |
| spellingShingle |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди Легун, Ю.В. Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи Український історичний журнал |
| description |
Рецензія на книгу: Дмитрієнко М.Ф., Томазов В.В.
Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи. – К.: Інститут історії
України НАН України, 2013. – 344 с. |
| format |
Article |
| author |
Легун, Ю.В. |
| author_facet |
Легун, Ю.В. |
| author_sort |
Легун, Ю.В. |
| title |
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи |
| title_short |
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи |
| title_full |
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи |
| title_fullStr |
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи |
| title_full_unstemmed |
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи |
| title_sort |
дмитрієнко м., томазов в. рід патонів: історико-генеалогічне дослідження: документи |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109304 |
| citation_txt |
Дмитрієнко М., Томазов В. Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи / Ю.В. Легун // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 222-225. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT legunûv dmitríênkomtomazovvrídpatonívístorikogenealogíčnedoslídžennâdokumenti |
| first_indexed |
2025-07-07T22:53:21Z |
| last_indexed |
2025-07-07T22:53:21Z |
| _version_ |
1837030497726758912 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2015. – №1
Генеалогія – чи не найбільш динамічна га-
лузь української історичної науки. За кілька
останніх десятиліть вона пройшла карколомний
шлях розвитку з майже нульового рівня до стату-
су поля, на якому працюють десятки науковців-
теоретиків і сотні (якщо не тисячі) практиків-
аматорів. Щорічно відбуваються фахові конфе-
ренції, видають книги, захищаються кандидат-
ські та докторські дисертації. У чому ж секрет
такого успіху? Який прихований двигун так по-
тужно розганяє рух вітчизняної генеалогії?
Відповідь проста: такі дослідження в першу чергу мотивує індивідуаль-
ний інтерес, відчуття причетності власних предків до історії. Виявляється
цей інтерес у різноманітних формах: хтось особисто вивчає родинні таємниці,
хтось звертається по допомогу до архівів, фахових дослідників або пошуковців-
любителів. Водночас популярність родовідної науки оживила й пошуки у тра-
диційних для світової історіографії напрямах. Ідеться про джерелознавчі до-
слідження та поглиблене опрацювання родинних схем відомих персоналій.
Узагалі, у світовій генеалогічній літературі останніми десятиліттями означи-
лась помітна тенденція – написання книг-генеалогій роду за результатами
конкретного архівного пошуку. Таким чином авторам удається розкрити прак-
тичне родознавче значення певних видів архівних джерел і популяризувати
набір окремих прийомів генеалогічної роботи. Адже кожна родина – унікальна
й, відповідно, унікальним є набір джерел, які історію цієї родини відтворюють.
Виявилася ця тенденція і в українському родознавстві.
Нещодавно зусиллями відомих українських фахівців у галузі спеціальних
історичних дисциплін Марії Дмитрієнко й Валерія Томазова з’явилася подіб-
на ґрунтовна розвідка, присвячена визначному роду Патонів. Публікація
складається зі вступного слова академіка НАН України, редактора видання
В.А.Смолія (с.5–7), вступу (с.7–17), поколінного розпису сім’ї (с.17–31), списку
публікацій, присвячених Патонам (с.31–33), та іменного покажчика (с.336–
343). Основну ж частину праці (с.33–336) становлять документи з кількох
українських і російських архівів, в яких відображено історію цієї родини.
У вступі автори загально описують стан вивчення історії наукових родин в
Україні, логічно підводячи читача до аналізу публікацій, пов’язаних із родом
Патонів, «без якого взагалі не можна уявити історію вітчизняної та світової на-
уки». Зупиняються дослідники й на питаннях походження прізвища своїх ге-
роїв, і на віровизнанні членів родини, і, звичайно, на історії сім’ї XVIII–XX ст.,
уже відображеній у публікаціях. Завершує вступ короткий огляд джерел, які
дмитрієнко м.ф., томазов в.в.
рід патонів: іСторико-генеалогічне
доСлідження: документи. – к.: інСтитут іСторії
україни нан україни, 2013. – 344 С.
Український історичний журнал. – 2015. – №1
Рец, ензії й огляди 223
зберегли відомості про родинну історію Патонів, і подяка за співпрацю колек-
тивам та керівникам установ, де такі джерела зберігаються.
Важливою частиною будь-якого фахового генеалогічного дослідження є
поколінний розпис. Уміщена в ньому систематизована інформація персональ-
ного характеру розвиває генеалогічну схему (дерево), подаючи базові відомос-
ті з життя окремих членів родини. У нашому випадку також подано розпис
сім’ї Патонів, що починається з її найдавнішого відомого персонажа – Ґеорґа
(згадується в документах 1748–1751 рр.) і закінчується народженою 1984 р.
представницею 9-го покоління – Ольгою Олегівною Патон. У розписі зазна-
чено такі відомості: дати й місця народження, хрещення, навчання, роботи,
шлюбів, смерті; а також посади, нагороди, звання, хрещені батьки тощо.
Дослідники родини Патонів переважно звертають свою увагу на нащадків
Оскара Петровича, а серед них – на лінію Євгена Оскаровича. Водночас доля
інших членів родини вивчається недостатньо. Є подібні вади й у рецензовано-
му дослідженні. Наприклад, автори не повідомляють дати смерті Михайла та
Петра Оскаровичів Патонів. Хоча сьогодні є ряд публікацій, автори яких пи-
шуть про загибель Михайла в 1919 р. від рук бандитів у Новій Ушиці й смерть
Петра наприкінці 1930-х рр. у Бресті.
Принагідно відзначимо, що додатком у книзі вміщено кольорову вклейку
з генеалогічною схемою, поданою у традиційній формі дерева. Цей «родовід
Патонів», створений авторами й виконаний художницею О.А.Войцехівською,
дозволяє одним поглядом охопити понад 300-літню історію роду, швидко
з’ясувати місце кожної персоналії у цій схемі.
Наступна невелика за обсягом частина публікації – «Література щодо ге-
неалогії та історії роду Патонів». Вона містить перелік із 25 видань і статей.
Це основні дослідження, переважно присвячені найвідомішій, «науковій» гіл-
ці цього роду. Безумовно, що коло видань зі згадками всіх Патонів настільки
широке, що цілком заслуговує на самостійне історіографічне дослідження.
Найбільша частина книги – документальні матеріали. Увазі читача про-
понується 136 документів, час укладання яких охоплює період від 1795 до
2012 рр. Джерела згруповано за хронологічним принципом. Матеріали похо-
дять з архівів двох держав – України й Росії. Російські архівосховища пред-
ставлено установами, розташованими в Москві та Санкт-Петербурзі.
Основні характеристики писемних джерел з історії родини визначаються
соціальним походженням і професійною діяльністю її членів. Особливо це сто-
сується станових держав, у нашому випадку – Російської імперії. Але є й види
генеалогічних документів, які мають універсальний характер і торкаються всіх
верств суспільства. У першу чергу – акти цивільного стану: хрещення, вінчан-
ня, відспівування, які у цей час укладалися у церквах. Фіксувалися зазначені
відомості в метричних книгах, котрі посідають провідне місце серед генеалогіч-
них джерел завдяки таким своїм рисам, як масовість, повнота збереження, цін-
ність генеалогічної інформації, широта географічного охоплення, хронологія.
Широковідомий термін «метрика» має декілька дефініцій: метричне свідоцтво,
метричний запис у книзі, власне метрична книга. Оскільки в різні періоди окре-
мі представники родини Патонів належали до лютеранської та православної
Український історичний журнал. – 2015. – №1
224 Рец, ензії й огляди
церков, серед опублікованих документів подано чимало свідоцтв про народжен-
ня і хрещення, укладених церковнослужителями цих двох конфесій.
Але церковні джерела зберігають лише обмежено-конкретну інформа-
цію про людину – ім’я, дата й місце народження, укладання шлюбу, смерті.
Ширші відомості про особу потрібно шукати в інших джерелах. Завдяки тому,
що Патони були дворянами, служили військовими і дипломатами, деталі жит-
тя та праці окремих членів роду відображено у формулярних та повних по-
служних списках. Тут фіксувалися такі дані: прізвище, ім’я, по батькові, вік
на момент укладання списку (у формулярних списках) або число, місяць і рік
народження (в повних послужних списках), соціальне походження із зазна-
ченням ґубернії, де особа народилася, віровизнання, освіта (у формулярних
списках указано, якими знаннями володіє особа), військове звання (чин) і на-
городи, інформація про проходження армійської служби, зокрема й дати пере-
ходу з однієї військової частини до іншої із записом їх назв, а також посади, на
яких перебувала особа, участь у бойових діях за час служби, перебування під
судом, накладання штрафів та інших стягнень або покарань, сімейний стан
(вказано ім’я й соціальне походження дружини, наявність дітей, їх імена, вік
на момент укладання списку).
М.Ф.Дмитрієнко і В.В.Томазов використали у своїй публікації докумен-
ти із зібрання Російського державного історичного архіву у Санкт-Петербурзі.
Можливо, подібні екземпляри зберігаються і в інших архівосховищах Росії.
Наприклад, формулярні списки ґенералів, офіцерів, солдатів і чиновників вій-
ськового відомства за період 1720–1900 рр. належать до фонду №489 «Колекція
формулярних списків», а послужні списки командного складу російської армії
за 1881–1917 рр. – до фонду №409 Російського державного військово-історич-
ного архіву (Москва).
Серед опублікованих документів родини Патонів дореволюційного періо ду
окреме місце займають три збірки матеріалів, укладених у процесі підготовки
внесення представників родини до дворянських родовідних книг Санкт-Пе тер-
бур зької та Смоленської ґуберній. Вони розміщені в переліку окремими групами,
із відходом від хронологічного принципу укладання, що, на нашу думку, цілком
логічно. У цих групах – згадані вище церковні матеріали, формулярні й послужні
списки, а також різноманітні ділові папери – листи, постанови про внесення до
дворянських книг, рішення Сенату щодо затвердження таких постанов тощо.
У ХХ ст. фахова діяльність представників родини Патонів, як і переважної
більшості їхніх співвітчизників, суттєво змінилася. До того ж у цей час урізно-
манітнювалася та стрімко збільшувалася кількість документації персонально-
го характеру. Ці особливості відображено в опублікованих у книзі матеріалах.
Зокрема представлено витяги з протоколів та інші документи Київської політех-
ніки щодо роботи Євгена Оскаровича, а також і папери, які відображають його
діяльність як інженера-проектанта, що датуються першими роками ХХ ст.
Відомості про особу, які в попередній історичний період відкладалися у фор-
мулярних списках, у нову добу нотувалися вже в особових (персональних) спра-
вах та особових листках обліку кадрів. Радянська пора принесла й такі незвичні
раніше персональні документи, як характеристика, біографія та автобіографія.
Український історичний журнал. – 2015. – №1
Рец, ензії й огляди 225
Публікуючи матеріали радянського періоду, автори-упорядники змінили ме-
тодику їх візуалізації (адже всі попередні документи подавалися у формі набраних
текстів) – відтепер більша частина їх представлена у фотокопіях. Цей підхід має свої
переваги: зберігається «дух епохи», читач може ознайомитися з деталями, пропу-
щеними в набраному тексті. Водночас в окремих випадках такий підхід не виправ-
даний. Наприклад, указ Президії Верховної Ради УРСР про присвоєння Євгенові
Оскаровичу Патону почесного звання заслуженого діяча науки УРСР (с.257) на-
стільки затемнений, що майже не читається. Щоправда, подібні проблеми стосу-
ються тільки кількох документів з обширного переліку представлених матеріалів.
Відзначимо, що серед архівних справ другої половини ХХ ст., визначе-
них М.Дмитрієнко і В.Томазовим для публікації, зростає кількість «офіціозу»,
пов’язаного з нагородженнями та обранням Патонів до різноманітних керів-
них структур. Такий підбір матеріалів має об’єктивні причини – у цей час
найвідоміші представники сім’ї досягли вершин у своїй науковій і адміністра-
тивній діяльності. З іншого боку, це є непрямим діагнозом однієї давньої не-
вирішеної проблеми радянської й української архівістики – переважного при-
ймання на зберігання документації, яка відображає офіційні сторони життя,
а не деталі повсякдення, світогляду, побуту окремих людей, родин, спільнот.
Архіви України і сьогодні, на початку ХХІ ст., заповнюють свої сховища пере-
важно планами, звітами та підсумковими таблицями.
Мабуть, серед різних видів історичних джерел найкраще індивідуальність
історичної постаті, її емоції передають фото- й відеодокументи. Сповна усвідом-
люючи це правило, автори прискіпливо та уважно підійшли до формування у
своїй книзі блоку фотододатків. Слід зазначити, що Патони стали об’єктами ува-
ги фотомайстрів доволі рано – найдавніша світлина у книзі, гімназиста Євгена
Патона, датується 1886 р. Ціла низка фотографій членів родини періоду рубежу
століть належить до портретного жанру. Натомість фото радянської доби вже
відзначаються більшою жанровою різноманітністю. Тут, крім індивідуальних і
групових портретів, бачимо об’єкти, запроектовані Євгеном Оскаровичем, фото
членів родини у сімейному колі, серед друзів, на відпочинку. Утім, не поли-
шає відчуття, що ця різноманітність могла бути більшою. Можемо припустити,
що впорядникам не вдалося знайти, чи щось завадило включити до видання
ще «сімейніші» фотографії, які могли б повніше розкрити образ героїв книги.
Наприклад, відомо про любов багатьох представників роду Патонів до спорту,
однак це захоплення залишилося поза межами видання.
Наприкінці нашого огляду можемо зазначити, що реалізований зусил-
лями М.Ф.Дмитрієнко та В.В.Томазова історико-археографічний проект став
помітним кроком уперед української генеалогії. Це дослідження поглиблює
й продовжує традицію вивчення відомих родин, уводить до наукового обігу
незнані раніше матеріали з вітчизняних та іноземних архівів. Урешті, завдя-
ки книзі «Рід Патонів: Історико-генеалогічне дослідження: Документи» читач
отримав можливість глибше познайомитися з історією роду, який відіграв ви-
значну роль в історії, науці та культурі нашої Батьківщини.
Ю.В.Легун (Вінниця)
|