До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія
Gespeichert in:
Datum: | 2015 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109307 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 232-235. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-109307 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1093072016-11-23T03:03:02Z До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія Реєнт, О.П. Ювілеї 2015 Article До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 232-235. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109307 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Ювілеї Ювілеї |
spellingShingle |
Ювілеї Ювілеї Реєнт, О.П. До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія Український історичний журнал |
format |
Article |
author |
Реєнт, О.П. |
author_facet |
Реєнт, О.П. |
author_sort |
Реєнт, О.П. |
title |
До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія |
title_short |
До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія |
title_full |
До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія |
title_fullStr |
До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія |
title_full_unstemmed |
До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія |
title_sort |
до 60-річчя доктора історичних наук, професора о.і.гуржія |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Ювілеї |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109307 |
citation_txt |
До 60-річчя доктора історичних наук, професора О.І.Гуржія / О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2015. — № 1. — С. 232-235. — укр. |
series |
Український історичний журнал |
work_keys_str_mv |
AT reêntop do60ríččâdoktoraístoričnihnaukprofesoraoíguržíâ |
first_indexed |
2025-07-07T22:53:37Z |
last_indexed |
2025-07-07T22:53:37Z |
_version_ |
1837030512672112640 |
fulltext |
Український історичний журнал. – 2015. – №1
ЮВІЛЕЇ
Прізвище Гуржій уже понад 65 років пов’язане з
розвитком академічної історичної науки в Україні. Син
відомого батька – доктора історичних наук, професора,
члена-кореспондента АН УРСР, заступника дирек-
тора Інституту історії АН УРСР, академіка-секретаря
Відділення економіки, історії, філософії та права Івана
Олександровича Гуржія (1915–1971 рр.), Олександр
Іванович народився 2 лютого 1955 р. у Києві.
Завершивши навчання у середній школі, 1972 р.
Олександр підтвердив відданість сімейній тради-
ції і вступив на історичний факультет Київського
державного університету імені Т.Г.Шевченка. Саме
тут, за власним зізнанням, він перетворився з «юна-
ка бажань» на справжню особистість. Допомагали в
набутті знань, розширенні кругозору та становленні
майбутнього дослідника відомі фахівці В.О.Маркіна,
Ю.Ю.Кондуфор, М.Д.Мелащенко, В.І.Стрельський, В.Н.Котов, А.К.Буцик, П.Д.Кудлай,
І.Г.Шовкопляс та ін.
Саме під час навчання в університеті для однокурсників та оточуючих розкрилася
внутрішня сутність здібного юнака з відомим прізвищем, надійного товариша, доброзич-
ливої людини. Тоді ж проявився й неабиякий організаторський хист студента О.І.Гуржія,
котрий сумлінно виконував обов’язки старости академічної групи. Серед його однокурсни-
ків-товаришів, а нині колеґ-учених можна виокремити В.М.Ричку, П.М.Саса, О.М.Мовчан.
Після закінчення університету Олександр Іванович раз і назавжди визначив свою
життєву долю: від 1977 р. він працює в академічному Інституті історії. Відтоді почалися
непрості наукові будні, спочатку як стажиста-дослідника у відділі історії феодалізму, а вже
у 1979–1986 рр. він працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу історії
феодалізму Інституту історії АН УРСР. У той період відбулося становлення О.І.Гуржія як
кваліфікованого науковця. Під керівництвом д-ра іст. наук, проф. Г.Я.Сергієнка 1982 р.
він захистив кандидатську дисертацію «Розвиток феодальних відносин на Лівобережній
Україні в першій половині ХVІІІ ст.». У 1986 р. у видавництві «Наукова думка» побачило
світ перше монографічне дослідження Олександра Івановича – «Эволюция феодальных
отношений на Левобережной Украине в первой половине ХVІІІ в.». Вихід цієї праці
під сумував етап наукового зростання й новий щабель професійної кар’єри – з 1986 р.
О.І.Гуржій працює старшим науковим співробітником рідного відділу в академічному
Інституту історії. У 1993 р. дослідницький фах автора підтвердив атестат на вчене звання
старшого наукового співробітника зі спеціальності «Історія України».
О.П.реєнТ (киїВ)
ДО 60-РІЧЧЯ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА О.І.ГУРЖІЯ
Український історичний журнал. – 2015. – №1
Ювілеї 233
Від початку 1990-х рр. до кола наукових інтересів Олександра Івановича потра-
пило висвітлення наукового доробку Д.М.Бантиша-Каменського, М.С.Грушевського,
Д.І.Яворницького, Д.І.Багалія та ін. Він безпосередньо брав участь у перевиданні
праць цих істориків. Творчий підхід до осмислення минулого рідного народу спонукав
стати одним з ініціаторів випуску багатотомної серії «Історія України в прозових тво-
рах та документах», де О.І.Гуржій упорядкував чотири томи, що побачили світ 1993–
1996 рр. Розуміючи, як потрібна для формування істориків нової ґенерації доступна
джерельна база, він активно долучився до підготовки та публікації документів («Описи
Київського намісництва кінця 70–80-х років ХVІІІ ст.», «Описи Харківського намісни-
цтва кінця ХVІІІ ст.», «Описи Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.»).
Розширення спектра професійних зацікавлень, участь у багатьох дослідницьких
проектах, численні видавничі справи не завадили роботі над докторською дисертацією
«Гетьманська влада в Українській козацькій державі першої чверті ХVІІІ ст. (на при-
кладі діяльності І.Скоропадського)», захищеній 1999 р. Ця праця та попередні студії
О.І.Гуржія стали підґрунтям для монографічного дослідження «Гетьманська Україна»
в рамках видавничого багатотомного проекту «Україна крізь віки» (т.8), підготовленого
у співавторстві з Т.В.Чухлібом.
Із кінця 1999 р. Олександр Іванович – член спеціалізованої вченої ради по захисту
кандидатських і докторських дисертацій при Інституті історії України НАНУ, де незмін-
но впродовж п’ятнадцяти років виконує обов’язки вченого секретаря. Професіоналізм
О.І.Гуржія, наукова об’єктивність та виваженість підходів, оцінок, характеристик ко-
ристуються заслуженою повагою колеґ. Плідно працює з 2001 р. і як член спеціалізо-
ваної вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій при історично-
му факультеті Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка. Із лютого
2002 до 2009 рр. був членом спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських
дисертацій при Національній академії оборони України, де впродовж 2004–2007 рр.
виконував обов’язки заступника голови. Із моменту створення (2003 р.) тривалий час
О.І.Гуржій був членом спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських дисерта-
цій при Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
Серйозну наукову роботу Олександр Іванович доповнив педагогічною діяльністю у
вищій школі. Першим, хто покликав його до викладання, став Черкаський національ-
ний університет імені Богдана Хмельницького. Зазначимо, що співпраця з черкащанами
розпочалася ще у другій половині 1980-х рр. Зокрема, О.І.Гуржій активно долучився до
проведення у Черкасах «Козацьких читань» – спільного проекту академічного Інституту
історії України та місцевого вишу. Упродовж 2003–2004 рр. працював на посаді про-
фесора кафедри новітньої історії ЧНУ імені Богдана Хмельницького (за сумісництвом).
Сприяв створенню навчальної аудиторії-музею імені Івана Олександровича Гуржія на
історичному факультеті цього закладу. За його підтримки та активної участі Науково-
дослідного інституту селянства й Товариства істориків-аграрників у Черкаському націо-
нальному університеті імені Богдана Хмельницького 2004 р. започатковано «Гуржіївські
історичні читання», які з реґіонального рівня поступово трансформувалися у всеукраїн-
ську, а з 2009 р. і міжнародну наукову конференцію. Тривалий період наукової та пе-
дагогічної діяльності доктор історичних наук О.І.Гуржій у 2005 р. «підсумував» ученим
званням професора зі спеціальності «Історія України».
До плідних наукових пошуків додалася й активна громадська діяльність. У 2001–
2011 рр. Олександр Іванович Гуржій був директором всеукраїнської громадської організації
«Український інститут воєнної історії». Із квітня 2008 р. він є членом наукового Товариства
істориків-аграрників, а також Товариства істориків Черкащини імені І.О.Гуржія.
Спектр наукових інтересів знаного фахівця концентрується переважно навколо
питань історії соціально-економічного, станового та політичного розвитку України
другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. Значна частина праць О.І.Гуржія тематично репрезен-
тує державницький напрям української історіографії. Наприкінці 1980 – на початку
Український історичний журнал. – 2015. – №1
234 Ювілеї
1990-х рр. він виступив одним з ініціаторів відновлення знехтуваних радянською іс-
торіографією напрацювань державницької школи, розпочавши таку необхідну справу
перевидання найбільш вагомих праць попередників.
Можна сказати, гарною науковою традицією Гуржіїв-істориків стала особлива
турбота про якісну навчальну книжку для школярів. Зокрема, Олександр Іванович у
1980-х рр. виступив одним з активних ініціаторів підготовки нових підручників та по-
сібників з історії України для учнів середніх шкіл. Розуміючи складність опанування
підлітками всіх аспектів соціально-економічної історії започаткував цикл пояснюваль-
них замальовок, наприклад «Мануфактурне виробництво на Україні» (Книга для чи-
тання з історії Української РСР, 7–8 класи, 1988 р.). Не оминав О.І.Гуржій і гострих, як
на той час, питань, намагаючись заповнити лакуну в історичній пам’яті та задовольни-
ти неабиякий інтерес різних поколінь, найперше юнацтва, щодо козацького минулого.
Логічним продовженням вивчення українського етногенезу та державотворення
став вихід у світ 1991 р. монографії «Як і коли почала формуватися українська нація»,
написаної спільно з відомим істориком В.А.Смолієм. Тривала співпраця й зі студією
«Київнаукфільм», де в 1993 р. О.І.Гуржій став науковим консультантом та співавтором
сценаріїв документальних кінофільмів серії «Невідома Україна», присвячених життю
середньовічного та раньомодерного українського міста. У 1996 р. побачило світ моно-
графічне дослідження «Українська козацька держава в другій половині ХVІІ–ХVІІІ ст.:
кордони, населення, право», де вперше у вітчизняній історіографії було зроблено спробу
дослідити проблему становлення та шляхів розвитку козацького державного утворення.
Тривало створення оновлених узагальнюючих курсів з історії України. Зокрема,
О.І.Гуржій став співавтором та автором окремих розділів у таких виданнях, як «Історія
України в особах ІХ–ХVІІІ ст.» (1993 р.), «Історія України: нове бачення» (1995 р.),
«Сторінки історії України: довідник для школярів і студентів» (2007, 2010 рр.), «Історія
України: Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей вищих за-
кладів освіти» (2007 р.) та ін.
Темою, яка цікавила автора впродовж не одного десятиліття, починаючи зі сту-
дентських років, були непрості українсько-російські стосунки. Підсумком тривалої
археографічної, джерелознавчої та історіографічної роботи став вихід у світ пра-
ці «Переяславська Рада: очима істориків, мовою документів» (2003 р., у співавт. з
Т.В.Чухлібом). Олександр Іванович активно працював над численними статтями до
«Малого словника історії України» (1997 р.) та кількома десятками статей до багато-
томної «Енциклопедії історії України» (2003–2013 рр.). Фундаментальні дослідження з
питань соціального становища, формування світоглядних засад, менталітету, правової
культури селянства та міщанства другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. знайшли відобра-
ження у відповідних розділах колективної «Історії української культури» (т.3, 2003 р.).
Від початку 2000-х рр. поряд із дослідженням соціальної та політичної історії
України ранньомодерного часу до кола наукових інтересів О.І.Гуржія ввійшли актуаль-
ні питання воєнної історії, у тому числі особливості військового мистецтва українських
козаків, історія бойової еліти, полководницький хист гетьмана Петра Сагайдачного,
морські походи запорожців. Підсумком тривалої роботи з цієї тематики став енцикло-
педичний довідник «Історія війн і збройних конфліктів в Україні» (2004 р.).
Узагальненням досліджень на ниві вивчення соціальної історії ранньомодер-
них часів став вихід друком монографії «Податне населення України ХVІІ–ХVІІІ ст.:
Нариси з історії та статистики», котра побачила світ у серії «Бібліотека історії україн-
ського селянства» (2009 р.).
Окрему складову роботи Олександра Івановича репрезентує біобібліографія істори-
ків радянської доби, творча спадщина яких не набула широкого визнання й певним чи-
ном призабута. Із повагою ставиться він до своїх наставників і вчителів, котрі свого часу
співпрацювали з його батьком. Своєрідним напрямом, започаткованим О.І.Гуржієм,
Український історичний журнал. – 2015. – №1
Ювілеї 235
стало відображення істориків у повсякденному житті. У цьому ряду відзначимо біогра-
фію Н.М.Миронець, упорядкування бібліографічних матеріалів К.І.Стецюк, що яскраво
засвідчує вдячність і шану, збережені впродовж років до людини, яка посприяла успіш-
ному науковому формуванню студента Олександра Гуржія. Охоче долучився він і до
роботи з висвітлення життєвого та творчого шляху вінницького дослідника соціально-
економічної модерної історії України І.Г.Шульги, котрий мав сміливість бути одним із
перших істориків замовчуваного голоду 1946–1947 рр. в УРСР.
Розвиваючи тему історика в повсякденні, Олександр Іванович виступив упоряд-
ником спогадів, документів, статей про свого батька – «Історик Іван Гуржій у колі рід-
них і колег» (2008 р.), що вийшла у започаткованій разом із д-ром іст. наук, проф.
М.І.Бушиним серії «Історики Черкащини». Завершальним етапом цього циклу нара-
зі можна вважати книгу «Порини» (2008 р.). Крізь призму власного бачення, прони-
кливих спогадів і відчуттів, а також на основі залучення документального матеріалу
О.І.Гуржій створив правдиву оповідь, в якій бачимо особисте життя батька, його творчу
лабораторію та оточення. Це не просто «традиційна» книга про життя й діяльність
одного з провідних українських радянських істориків І.О.Гуржія, а авторська рекон-
струкція непростих суспільно-політичних реалій повоєнного періоду, сталінської дик-
татури, хрущовської «відлиги» та початку брежнєвського «застою», що впливало на
формування світогляду, визначало межі наукового пошуку.
О.І.Гуржій – багаторічний член редакційних колеґій періодичних і продовжених ви-
дань, у тому числі «Українського історичного журналу», «України в Центрально-Східній
Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.)», «Українського історичного збірника»,
«Історичних зошитів», «Вісника Черкаського університету», «Сумської старовини» тощо.
За його сприяння та участі в роботі редколеґії побачили світ «Дослідження з історії тех-
ніки», «Український правничий альманах», «Чорноморська минувшина» та ін.
Простоту й людяність у спілкуванні Олександр Іванович поєднує з вимогливіс-
тю у ставленні до роботи як науковий керівник, консультант і редактор колектив-
них проектів. Він не лише виявить помилки фактологічного характеру, стилістичні
похибки, технічні огріхи, а й коректно порадить авторові варіанти найкращих змін.
Саме така робота з молодою ґенерацією дослідників уможливила створення наукової
школи професора О.І.Гуржія з соціально-економічної історії України ранньомодерної
доби та воєнної історії. На цей час за його наукового керівництва підготовлено 4 докто-
рів та 12 кандидатів історичних наук. Серед учнів Олександра Івановича Т.Д.Чубіна,
О.М.Гордуновський, І.Ю.Робак, Ю.О.Тимошенко, Л.П.Дешевенко, Л.І.Капітан,
В.А.Лоха, А.Ю.Лега, Ю.В.Підгорецький, О.О.Терентьєва, В.А.Муха, Т.А.Якубова та ін.
Остання за часом праця ювіляра – «Витоки формування ринку вільнонайманої
праці в Україні», котра вийшла друком торік. А загалом уже опубліковано близько 600
наукових і науково-популярних студій, серед яких 28 монографій, 8 брошур, 14 під-
ручників і посібників та ін.
Плідна робота відомого фахівця не залишилася поза увагою наукової громадськості та
держави. Серед численних відзнак згадаємо премію НАН України імені М.С.Грушевського
(1999 р.), почесні грамоти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України (2003, 2006 рр.),
церковні ордени (2003, 2006 рр.), відомчі нагороди (у тому числі від Національної академії
оборони України, 2005 р.). Указом Президента України №1116/2006 від 22 грудня 2006 р.
О.І.Гуржієві присвоєне почесне звання заслуженого діяча науки й техніки України.
У 2013 р. він нагороджений почесною грамотою Президії НАН України.
Сьогодні Олександр Іванович Гуржій перебуває в розквіті наукової творчості.
Попереду – реалізація нових задумів, численних проектів та ідей, видання інновацій-
них підручників, ґрунтовних монографій, підготовка словників і довідників, написан-
ня наукових розвідок та цінних спогадів. Тож нехай усі плани збудуться!
|