Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014»
Постать короля Данила Романовича (1204–1264 рр.) – ключова для дослідження державотворчих процесів на українських землях XIII ст., але окремі факти та події з його життя, суспільно-політичної та релігійної діяльності потребують подальшого аналізу й перегляду. Переосмислення внеску правителя до іст...
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109401 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» / І.П. Паршин // Український історичний журнал. — 2015. — № 2. — С. 230-232. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-109401 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1094012016-11-28T03:02:47Z Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» Паршин, І.Л. Хроніка Постать короля Данила Романовича (1204–1264 рр.) – ключова для дослідження державотворчих процесів на українських землях XIII ст., але окремі факти та події з його життя, суспільно-політичної та релігійної діяльності потребують подальшого аналізу й перегляду. Переосмислення внеску правителя до історичної спадщини Галицько-Волинської держави продемонструвала наукова конференція, що відбулася 24 грудня 2014 р. в Інституті українознавства імені І.Крип’якевича НАН України. Організатором заходу виступив відділ історії середніх віків. 2015 Article Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» / І.П. Паршин // Український історичний журнал. — 2015. — № 2. — С. 230-232. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109401 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Хроніка Хроніка |
| spellingShingle |
Хроніка Хроніка Паршин, І.Л. Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» Український історичний журнал |
| description |
Постать короля Данила Романовича (1204–1264 рр.) – ключова для дослідження
державотворчих процесів на українських землях XIII ст., але окремі факти та події
з його життя, суспільно-політичної та релігійної діяльності потребують подальшого аналізу й перегляду. Переосмислення внеску правителя до історичної спадщини
Галицько-Волинської держави продемонструвала наукова конференція, що відбулася 24 грудня 2014 р. в Інституті українознавства імені І.Крип’якевича НАН України. Організатором заходу виступив відділ історії середніх віків. |
| format |
Article |
| author |
Паршин, І.Л. |
| author_facet |
Паршин, І.Л. |
| author_sort |
Паршин, І.Л. |
| title |
Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» |
| title_short |
Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» |
| title_full |
Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» |
| title_fullStr |
Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» |
| title_full_unstemmed |
Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» |
| title_sort |
наукова конференція «король данило романович 1264–2014» |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Хроніка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109401 |
| citation_txt |
Наукова конференція «Король Данило Романович 1264–2014» / І.П. Паршин // Український історичний журнал. — 2015. — № 2. — С. 230-232. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT paršiníl naukovakonferencíâkorolʹdaniloromanovič12642014 |
| first_indexed |
2025-07-07T23:00:37Z |
| last_indexed |
2025-07-07T23:00:37Z |
| _version_ |
1837030952609513472 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2015. – №2
Постать короля Данила Романовича (1204–1264 рр.) – ключова для дослідження
державотворчих процесів на українських землях XIII ст., але окремі факти та події
з його життя, суспільно-політичної та релігійної діяльності потребують подальшо-
го аналізу й перегляду. Переосмислення внеску правителя до історичної спадщини
Галицько-Волинської держави продемонструвала наукова конференція, що відбула-
ся 24 грудня 2014 р. в Інституті українознавства імені І.Крип’якевича НАН України.
Організатором заходу виступив відділ історії середніх віків.
Виступ д-ра архітект. наук, проф. Миколи Бевза (Національний університет
«Львівська політехніка») було присвячено вивченню літописних повідомлень про зод-
чество катедри у Холмі й зіставленню свідчень письмових джерел із результатами ар-
хеологічних розвідок. Перспективність і важливість проведення подальших пошуків,
на думку дослідника, беззаперечна, адже храм став родинною усипальницею Данила.
Водночас доповідач висунув гіпотезу про можливе існування щонайменше двох вели-
ких релігійних споруд у межах стародавнього волинського міста.
Промову свого колеґи фактично продовжив канд. архітект. наук Юрій Лукомський
(Національний університет «Львівська політехніка», Інститут українознавства імені
І.Крип’якевича НАН України). На підставі 10 розкопів, проведених у теперішній холм-
ській базиліці Різдва Пресвятої Діви Марії, знайдено кладку брускової цегли XIII ст.,
яку можна пов’язати зі старим храмом, зведеним за князя Данила. Виявилося, що
будівля храму скромніша, ніж сподівалися археологи, розміри її орієнтовно становлять
14х23 м. В обителі віднайдено поховання XIII–XIV ст., ідентифікувати які не вдалося,
наявність горілого шару підтверджує літописну оповідь про пожежу у Холмі. Автор
припустив, що катедра, імовірно, подібна до гродненського храму Св. Бориса та Гліба
XII ст., про що з певною обережністю можна говорити на підставі спільних особливос-
тей конструкції вівтаря й, зрештою, планування та масштабів.
Мікроскопічні та мікрохімічні результати аналізу археологічних матеріалів, зіб-
раних при розкопках храму XIII ст. у Холмі, представив канд. іст. наук Віктор Мельник
(Національний університет «Львівська політехніка»). Зокрема встановлено, що портал
релігійної споруди було пофарбовано, прикрашено живописом, на деяких пробах вияв-
лено залишки клею рослинного походження. Отримані висновки попе редньо підтвер-
джують слова літописця про багате оздоблення княжої катедри Пресвятої Богородиці.
Доповідач підкреслив, що археологи не знайшли слідів фресок на стінах будівлі, від-
сутність розписів підкріплено й лабораторними дослідженнями.
Жваве обговорення викликала ориґінальна концепція д-ра архітект. наук Юрія
Диби (Національний університет «Львівська політехніка»), покликана потрактува-
ти обставини та причини створення відомої прикраси столиці Данила Романовича –
холмського монумента «з орлом»1. Розглянувши версії істориків і вдавшись до по-
шуку можливих аналогів загадкового «стовпа» на теренах Вірменії, Болгарії, Сербії,
Туреччини, автор звернувся до невикористаних фольклорних джерел. Із літопису
відомо, що «орел» стояв на «поприщі», яке в усній народній творчості трактувалося
1 «[…] стоитъ жє столпъ поприща отъ города камєнъ, а на нємъ орєлъ камєнъ изваянъ, высота жє
камєни десяти локотъ, съ головами жє и с подножькы 12 локотъ» (див.: Галицько-Волинський літо-
пис: Дослідження. Текст. Коментар / За ред. чл.-кор. НАН України М.Ф.Котляра. – К., 2002. – С.122).
і.Л.Паршин (ЛьВіВ)
НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
«КОРОЛЬ ДАНИЛО РОМАНОВИЧ 1264–2014»
Український історичний журнал. – 2015. – №2
Хроніка 231
також як «ристалище», тобто місце змагання, проведення лицарських турнірів тощо.
Князь Данило після перемоги в битві під Ярославом 1245 р. одразу відбув до Холма,
тому Ю.Диба поставив питання наступним чином: чи не був монумент «з орлом»
пам’ятником звитязі над ворогами?
Д-р іст. наук, проф. Володимир Александрович (Інститут українознавства імені
І.Крип’якевича НАН України) окреслив проблему дослідження малярської спадщи-
ни княжого Холма в галицько-волинському та східнохристиянському контекстах. На
думку доповідача, візантійська мистецька традиція поза межами імперії найперше
поширилася на ближчі слов’янські землі Балкан. Проте елементи культурного спад-
ку завдяки політичним та релігійним впливам утвердилися й на давньоукраїнських
теренах. На підставі візуального ряду віднайдених ікон XII–XIV ст. дослідник пере-
конливо показав існування сталого генетичного зв’язку між грецькими елітарними
зразками, які опинилися в Галицько-Волинському князівстві, та новішим надбанням
місцевих середньовічних майстрів.
Другу частину конференції відкрив виступ д-ра іст. наук, проф. Леонтія Вой то-
ви ча (Львівський національний університет імені І.Франка, Інститут українознавства
імені І.Крип’якевича НАН України), присвячений питанню так званої «подвійної» ко-
ронації Данила Романовича та пов’язаній із цим плутанині, відголоски якої досі тра-
пляються на сторінках фахових видань. Історик указав, що повідомлення літописця,
свідчення латиномовних «Житія папи Інокентія IV» авторства Ніколо де Кальві (помер
1273 р.) та «Рочника Красинських» беззаперечно вказують на прийняття руським во-
лодарем корони. Ця подія датується 1253-м роком. Водночас під впливом «Польської
історії» Яна Длуґоша (1415–1480 рр.) до наукового вжитку потрапила ще одна дата –
1246 р. Наприклад, Мацей Меховський (1457–1523 рр.), розвинувши думку свого попе-
редника, дійшов висновку, що коронація 1253 р. – це, власне, відновлення монаршого
титулу 1246 р., якого старший Романович нібито був позбавлений за відмову приймати
церковну унію. Як переконливо встановив Л.Войтович, джерела Я.Длуґоша невідомі,
отже достовірність його версії вкрай сумнівна. Не виключено навіть, що польський піз-
ньосередньовічний хроніст вигадав її на догоду політичній кон’юнктурі XV ст.
Проблем церковно-організаційної діяльності Романовичів XIII – початку XIV ст.
у своїй доповіді торкнувся канд. філос. наук Іван Паславський (Інститут українознав-
ства імені І.Крип’якевича НАН України). Дослідник наголосив, що збільшення кіль-
кості нових єпархій на теренах Галицько-Волинської держави ще від середини XIII ст.
було ознакою чіткого курсу місцевих володарів на утворення окремого релігійного
центру – Галицької митрополії. Також доповідач звернув увагу на те, що потрапляння
Турово-Пінської єпархії на початку XIV ст. під вплив новоствореного церковного осе-
редку (про що збереглися відомості в документах канцелярії Царгородського патріар-
хату) потребує подальших студій.
Д-р іст. наук Ігор Скочиляс (Український католицький університет, Львів) у ґрун-
товному повідомленні охарактеризував значення для історичної науки «Рукопису»
Лева Кишки (1663/1668–1728 рр.), на підставі якого вдалося частково відтворити пе-
релік православних єпископів Київської митрополії в державі Данила Романовича.
Фахівець довів історичність третини ієрархів (шести з дев’ятнадцяти), яких у своєму
творі згадав автор XVIII ст., адже інформація про них підтверджується також літопис-
ними матеріалами та сфрагістичними пам’ятками. Проте для визнання достовірності
відомостей про решту високопоставлених кліриків необхідні додаткові пошуки, що, од-
нак, не применшує наукової вартості «Рукопису».
Український історичний журнал. – 2015. – №2
232 Хроніка
Східному прикордонню Волинського князівства та проблемам Болохівської землі
свій виступ присвятив д-р іст. наук Святослав Терський (Національний університет
«Львівська політехніка»). Доповідач визначив, що претензії Романовичів на вказа-
ну територію були пов’язані з етнічним складом місцевого населенням, серед якого
знач ну частину становили нащадки лучан та лендзян. С.Терський підкреслив, що, на
жаль, археологічні розкопки в поселеннях болохівців проводяться не надто активно,
хоча через існування тут у минулому значної кількості міст і містечок дослідження
мали б дати вагомий матеріал для майбутніх ширших синтез.
Згадку про руського короля та його доньку на сторінках маловідомої «Всесвітньої
хроніки» віденського містянина Янса Енікеля (помер після 1302 р.) представив канд.
іст. наук Ілля Паршин (Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України).
Велика середньовічна поема має небагато спільного з історією й у науковій літературі
сприймається як зібрання казок і леґенд. Водночас, як уважає дослідник, ідея зробити
героями однієї байки саме русів була пов’язана з активною австрійською політикою
Романовичів.
Елементи ідеології галицького боярства на підставі билини про Дюка Степановича
висвітлив канд. іст. наук Ярослав Книш (Інститут українознавства імені І.Крип’якевича
НАН України). Історик підкреслив, що в переказі окрім опису багатств Галича відсутні
відомості про місцевого князя. Цей факт, а також зневага головного героя оповіді до
занепалого у XIII ст. Києва цілком вкладається до світогляду тогочасної прикарпат-
ської еліти. На північ Русі билина потрапила через відхід туди частини галицького
боярства.
У рамках роботи конференції відбувалися плідні дискусії. Розширені тексти допо-
відей планується опублікувати в окремому збірнику.
|