Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)

Поданий нижче короткий нарис найважливіших, поворотних моментів долі академіка П.Т.Тронька як людини та науковця присвячено висвітленню його багатогранної ролі в історії. Відродження репресованого в 1930-х рр. історичного краєзнавства, унікальні за своїми масштабами краєзнавчі та пам’яткознавчі в...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Смолій, В.А., Реєнт, О.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Особистості в історії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109625
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) / В.А. Смолій, О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 161-172. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-109625
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1096252016-12-06T03:02:52Z Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) Смолій, В.А. Реєнт, О.П. Особистості в історії Поданий нижче короткий нарис найважливіших, поворотних моментів долі академіка П.Т.Тронька як людини та науковця присвячено висвітленню його багатогранної ролі в історії. Відродження репресованого в 1930-х рр. історичного краєзнавства, унікальні за своїми масштабами краєзнавчі та пам’яткознавчі видавничі проекти, створення музеїв народної архітектури просто неба – усім цим завдячуємо його невтомній натурі. Окрему увагу приділено огляду діяльності улюбленого дітища академіка П.Т.Тронька, продовжувача його починань – Національній спілці краєзнавців України. The essay below covers the most important decisive in the academician P.T.Tron’ko’s destiny as a human and scientific and his multifarious role in the history. P.T.Tron’ko is the one to whom we owe the revival of repressed in 1930s historical local studies, unique local-studied and memorial-studied publishing projects, creation of the open-air museums of architecture. The main attention is paid to the National Union of Researchers of Local History of Ukraine. 2015 Article Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) / В.А. Смолій, О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 161-172. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109625 929 «Тронько» uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Особистості в історії Особистості в історії
spellingShingle	Особистості в історії Особистості в історії Смолій, В.А. Реєнт, О.П. Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) Український історичний журнал
description	Поданий нижче короткий нарис найважливіших, поворотних моментів долі академіка П.Т.Тронька як людини та науковця присвячено висвітленню його багатогранної ролі в історії. Відродження репресованого в 1930-х рр. історичного краєзнавства, унікальні за своїми масштабами краєзнавчі та пам’яткознавчі видавничі проекти, створення музеїв народної архітектури просто неба – усім цим завдячуємо його невтомній натурі. Окрему увагу приділено огляду діяльності улюбленого дітища академіка П.Т.Тронька, продовжувача його починань – Національній спілці краєзнавців України.
format	Article
author	Смолій, В.А. Реєнт, О.П.
author_facet	Смолій, В.А. Реєнт, О.П.
author_sort	Смолій, В.А.
title	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)
title_short	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)
title_full	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)
title_fullStr	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)
title_full_unstemmed	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)
title_sort	улюбленець долі (до 100-річчя від дня народження академіка нан україни, героя україни п.т.тронька)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Особистості в історії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109625
citation_txt	Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) / В.А. Смолій, О.П. Реєнт // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 161-172. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT smolíjva ulûblenecʹdolído100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínigeroâukraínipttronʹka AT reêntop ulûblenecʹdolído100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínigeroâukraínipttronʹka
first_indexed	2025-07-07T23:24:55Z
last_indexed	2025-07-07T23:24:55Z
_version_	1837032482534326272
fulltext	Український історичний журнал. – 2015. – №4 ОСОБИСТОСТІ В ІСТОРІЇ Ще якихось чотири роки тому він був серед нас, генеруючи ідеї, будуючи плани, дивуючи оточуючих своєю неймовірною працездатністю й непосидючіс- тю, щедро винагороджуючи добротою у спілкуванні… І от цьогоріч, 12 липня, ми відзначили вже 100-річчя від дня народження академіка, Героя України, Громадянина й Людини – Петра Тимофійовича Тронька, ювілей якого так сим- волічно збігся у часі з двома ювілеями його улюбленого дітища, Національної спілки краєзнавців України: 25-річчям від її відновлення та 90-річчям її по- передника – Українського комітету краєзнавства, історичним наступником якого вона себе розглядає. Про Петра Тимофійовича сказано й написано чимало1. Список літерату- ри про його життя та діяльність, який чи не щороку поповнюється новими * Смолій Валерій Андрійович – доктор історичних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту історії України НАНУ Реєнт Олександр Петрович – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАНУ 1 Назвемо тут тільки найголовніші праці про академіка П.Т.Тронька, що побачили світ за останні 15 років: Петро Тимофійович Тронько: Біобібліографічний покажчик. – К., 2000; Удод Л. П.Т.Тронько: портрет на тлі епохи. – Дніпропетровськ, 2000; Кудряченко А.І., Скляренко Є.М. Славний син України (До 90-річчя Героя України, академіка Тронька П.Т.). – К., 2005; УДК 929 «Тронько» В.а.сМОлій, О.П.РеЄНт * УЛЮБЛЕНЕЦЬ ДОЛІ (до 100-річчя від дня наро дження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) Поданий нижче короткий нарис найважливіших, поворотних моментів долі академіка П.Т.Тронька як людини та науковця присвячено висвітленню його ба- гатогранної ролі в історії. Відродження репресованого в 1930-х рр. історичного краєзнавства, унікальні за своїми масштабами краєзнавчі та пам’яткознавчі видавничі проекти, створення музеїв народної архітектури просто неба – усім цим завдячуємо його невтомній натурі. Окрему увагу приділено огляду діяль- ності улюбленого дітища академіка П.Т.Тронька, продовжувача його починань – Національній спілці краєзнавців України. Ключові слова: Тронько, історичне краєзнавство, пам’яткознавство, «Історія міст і сіл Української РСР», «Звід пам’яток історії та культури України», Національна спілка краєзнавців України. Український історичний журнал. – 2015. – №4 162 В.А.Смолій, О.П.Реєнт працями, нараховує понад півтисячі позицій2. З огляду на це, не ставимо тут за мету біографічно переповісти його довгий життєвий шлях, а вважаємо за потрібне зупинитися на деяких поворотних і вирішальних моментах його долі, адже саме вона захищала й вела його по життю, обравши одним зі своїх улюбленців… Захоплення наукою, постійний потяг до знань допомогли П.Т.Тронькові – простому селянському хлопчині з Забродів на Харківщині – згодом стати вченим зі світовим ім’ям, а започатковані ним напрацювання в розвитку крає знавства, пам’яткознавства, регіональних студій, охороні культурної спадщини й сьогодні втілюються у життя та реалізовуються в нових проектах. Парадоксально, але знаний на весь світ академік прийшов у науку вже в доволі зрілому віці, і не через парадний, а бічний вхід – як комсомольський та партійний функціонер. Закінчуючи 1948 р. екстерном (за два роки навчання) історичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, 33-річний П.Т.Тронько вже мав за плечима чималий життєвий досвід робо- ти на керівних посадах, зокрема завідувача відділу пропаганди та секрета- ря Лебединського на Сумщині райкому комсомолу (1937–1939 рр.), секретаря Сумського обкому ЛКСМУ (1939 р.), першого секретаря Станіславського об- кому ЛКСМУ (1939–1941 рр.), члена ЦК ЛКСМУ (1940–1948 рр.), першо- го секретаря Київських обкому та міськкому ЛКСМУ (1943–1946 рр.), члена Київського міськкому КП(б)У (1945–1947 рр.), другого секретаря ЦК ЛКСМУ (1946–1947 рр.). Доля завжди була прихильною до П.Т.Тронька: у лебедин- ський період йому пощастило уникнути репресій у найжорстокіші роки Великого терору, коли персональний склад райкому декілька разів зазна- вав докорінних змін, а під час Другої світової війни він вижив, пройшовши через горнило Південно-Західного, Сталінградського, Південного та 4-го Українського фронтів. Війна залишила глибокий слід у свідомості Петра Тимофійовича й він усе своє подальше життя не з кон’юнктурних міркувань, а щиро, за покликом сер- ця працював над увічненням пам’яті про подвиг українського народу. Його кандидатську (1951 р.) та докторську (1968 р.) дисертації, як і низку індивіду- альних монографій (інколи написаних у співавторстві), що неодноразово пере- видавалися й перекладалися російською, а також колективних за його участі Петро Тимофійович Тронько: Бібліографічний покажчик. – К., 2005; Скляренко Є.М. Історик і час. – К., 2005; Реєнт О.П. Академік НАН України Петро Тимофійович Тронько (до 90-річчя від дня народження) // Український історичний журнал. – 2005. – №3; Що ми залишимо нащадкам?: Збірка матеріалів і документів про державну, громадську діяльність та наукову роботу акаде- міка НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька. – К., 2008; Я тобою, Україно, живу…: Літопис життя і діяльності вченого, державного і громадського діяча, академіка НАН України, Героя України Петра Тимофійовича Тронька. – К., 2010; Обранець історії (до 95-річчя від дня народження академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька): Матеріали Перших наукових читань 19 листопада 2010 р. – Дніпропетровськ, 2011; Петро Тимофійович Тронько / Г.М.Кривошея, Г.П.Семилєтка, Є.М.Скляренко [Серія «Київський національний університет іме- ні Тараса Шевченка: Герої – видатні вихованці та педагоги»]. – К., 2012; Верменич Я.В. Простір у науці і людина у науковому просторі (до 100-річчя академіка НАН України П.Т.Тронька). – К., 2015. 2 Див.: Література про життя та діяльність П.Т.Тронька // Що ми залишимо нащадкам? – С.493–529. Український історичний журнал. – 2015. – №4 Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) 163 та керівництва праць – було присвячено саме цій надзвичайно важливій для нього темі. Цілком традиціоналістські за підходами, не завжди науково ви- тримані, із помітним нальотом публіцистичності – вони проте завжди були щирими та проникливими. Захистивши кандидатську, П.Т.Тронько продовжив стрімке сходження щаблями партійної кар’єри, до якої його наукові зацікавлення були тоді лише доданком. Так, він послідовно або паралельно обіймав посади завідувача відді- лу науки і вузів (1951–1952 рр.) Київського обкому КП(б)У та секретаря (1952– 1960 рр.) Київського обкому КПУ, члена Київського міськкому КПУ (1954– 1961 рр.), завідувача відділу пропаганди й агітації ЦК КПУ (1960–1961 рр.). Уже тоді П.Т.Тронько зарекомендував себе як людина вдумлива, сердеч- на, але водночас смілива, послідовна й непоступлива у відстоюванні справед- ливості. Майбутній Герой України Михайло Сікорський до кінця свого жит- тя зі вдячністю згадував, як на початку 1954 р. П.Т.Тронько, тоді секретар Київського обкому КПУ та член республіканського Комітету по підготовці і святкуванню 300-річчя возз’єднання України з Росією, розібравшись у ситуа- ції, своїм вольовим рішенням забезпечив скасування ухвали бюро Переяслав- Хмельницького райкому КПУ про зняття його з посади директора музею, а надалі всіляко підтримував його ініціативи з розбудови в місті музейного комплексу, яким небезпідставно нині пишається вся Україна3. Багато у чому поворотним у долі П.Т.Тронька стало призначення його 1961 р. в республіканський уряд на посаду заступника голови Ради Міністрів УРСР, до посадових обов’язків якого входило курирувати питання науки, осві- ти, культури, охорони здоров’я, спорту. А наступного року його затверджують головою Головної редколегії з підготовки унікальної за своїм масштабом та значимістю праці – багатотомної «Історії міст і сіл Української РСР», «батьком» якої його по праву вважають. Якби у своєму житті Петро Тимофійович більш нічого не зробив, окрім ви- дання 26-томної (1967–1974 рр.) «Історії міст і сіл Української РСР» (а ще ж вийшли друком і 14 томів у перекладі російською), то вже цим одним усе одно заслужив би на шану сучасників та вдячну пам’ять нащадків. А скільки ним усього надзвичайної ваги ще було у житті зроблено! Згадуючи, як народжува- лася ця праця, аналогів якій і донині не існує у світі, П.Т.Тронько зауважував, що далеко не всі спочатку вірили в можливість реалізації такого масштабного й незвичайного проекту. Безпрецедентне за задумом і складністю виконання завдання (понад 50 тис. сторінок первісного тексту, 1 млн 200 тис. підготовчих карток, 2361,3 обліково-видавничих аркуша, 1340 нарисів, зокрема 25 – про області, 352 – про міста, 964 – про селища міського типу й окремі села, 8319 до- відок про центри селищних і сільських рад, 9116 ілюстрацій, 620 карт і карто- схем) було успішно реалізоване за координації П.Т.Троньком зусиль майже 100-тисячного колективу науковців та аматорів, причетних до появи цього ви- дання, яке вже саме по собі стало пам’яткою історії та книгодрукування4. 3 Див.: Сікорський М. Шляхами доброти // Там само. – С.84. 4 Див.: Тронько П. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, пер- спективи) // Там само. – С.177–178, 182. Український історичний журнал. – 2015. – №4 164 В.А.Смолій, О.П.Реєнт Весь грандіозний проект було втілено у три етапи. На першому (1962– 1964 рр.), організаційно-підготовчому, сформовано редколегії й авторські ко- лективи всіх областей і м. Києва, розроблено методологічні та науково-мето- дичні засади проекту. Саме до цього етапу відноситься й перша публікація П.Т.Тронька, присвячена підготовці «Історії міст і сіл Української РСР»5. На другому (1964–1967 рр.), творчо-апробаційному, було написано робочі варіан- ти більшості томів, а макети декількох із них пройшли випробовування рецен- зуванням. На третьому (1967–1974 рр.), видавничому, остаточно доопрацьова- но й видано всі 26 томів проекту6. Попри цілком зрозумілу заідеологізованість видання, яка була даниною часу, а також неврахування при розробці теоретико-методологічних засад про- екту досягнень західних шкіл локальної історії (через необізнаність, зумовле- ну самоізоляцією радянської гуманітарної науки), 26-томна «Історія міст і сіл Української РСР» зробила головне – повернула суб’єктність в історії містам та селам, і це у країні, де вагу мали «маси», а не окрема людина («гвинтик»), знеособлені історичні схеми, а не історії окремих населених місць. Більше того, не буде перебільшенням сказати, що санкціонована «згори» робота над підготовкою багатотомника сприяла відродженню (фактично заново створи- ла його після тотального розгрому в 1930-х рр.) широкого краєзнавчого руху в УРСР, поставивши на порядок денний проблему його науково-методичного та методо логічного забезпечення. Унікальний досвід роботи над створенням такого амбітного проекту, як «Історія міст і сіл Української РСР», став неви- черпним джерелом для вивчення й наслідування. Не дивно, що П.Т.Тронько ще неодноразово повертався до викладення методичних та методологічних за- сад видання7. Зауважимо, що до останніх днів свого життя Петро Тимофійович мріяв про перевидання «Історії міст і сіл» на новій джерельній та методоло- гічній базі, був переконаний у необхідності цього. Водночас він усвідомлю- вав, що «перевидання», по суті, потребуватиме підготовки всіх томів заново, а отже – вимагатиме акумуляції колосальних коштів і зусиль багатьох тисяч науковців та аматорів, для чого на нинішньому етапі історичного розвитку України немає умов. Усвідомлюючи це, він усе ж невтомно продовжував «ви- бивати» урядові постанови про «перевидання» (до речі, не завжди безуспішно), але вони, на жаль, залишалися лише чорнилами на папері. Підготовка та ви- дання «Історії міст і сіл України» – безперечно найголовніша, звернена до на- щадків, настанова «батька» успішно реалізованого первісного проекту. Не маємо сумнівів, що свої 17 років на високій державній посаді заступни- ка голови Ради Міністрів УРСР повний сил і планів 63-річний П.Т.Тронько не вважав для себе межею можливого у владі. Тим більше, що СРСР тоді впевне- но входив у період геронтократичного стилю керівництва державою. Але доля 5 Тронько П.Т. До написання історії міст і сіл радянської України // Український історичний журнал. – 1963. – №2. – С.24–30. 6 Тронько П. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспекти- ви). – С.178–181. 7 Тронько П.Т. Летопись дружбы и братства: Из опыта создания «Истории городов и сёл Украинской ССР»: В 26 т. – К., 1981; Його ж. Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень: досвід, проблеми, перспективи. – К., 2001. Український історичний журнал. – 2015. – №4 Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) 165 розпорядилася інакше: у 1978 р. Петро Тимофійович був змушений залишити кабінет в уряді, натомість, як певну «компенсацію», його обрали академіком АН УРСР та її віце-президентом (останню посаду, щоправда, він обіймав лише рік). Значною мірою це було «почесне заслання» й багато-хто в такому, уже пенсійному, віці спокійно, не перенапружуючись, доживав би віку у цілком пристойних умовах, які забезпечували пенсія колишнього заступника голови Ради Міністрів УРСР й престижний статус академіка. Багато-хто, але тільки не П.Т.Тронько! У це важко повірити, але Петро Тимофійович, прийнявши виклик долі, з юначим запалом розпочав і прожив ще одне тривале, довжиною у 33 роки, наси- чене науковим пошуком, творчими здобутками, порівняними за масштабністю з попередніми, академічне життя. Усі свої вміння, величезний досвід, органі- заторські здібності, широкі зв’язки, набуті в попередній період, помножені на надзвичайну, від природи, комунікабельність, він якнайповніше використав, спочатку очоливши 1979 р. щойно створений постановою Президії АН УРСР, з огляду на назрілу потребу в організації науково-методичного забезпечення краєзнавчих студій, відділ історико-краєзнавчих досліджень Інституту історії АН УРСР, а 1993 р. – відділ регіональних проблем історії України Інституту історії України НАНУ. Велике методологічне значення для подальшої активізації краєзнавчих досліджень мали підготовлені у відділі академіком П.Т.Троньком (особисто та у співавторстві) праці: «Деякі питання розвитку історичного краєзнавства в Українській РСР» («Вісник АН УРСР», 1982 р., №6), «Історичне краєзнав- ство в Українській РСР» (1989 р.), «Історичне краєзнавство: крок у нове ти- сячоліття (досвід, проблеми, перспективи)» (2000 р.), «Українське краєзнав- ство в ХХ столітті (До 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців)» (2002 р.), «Краєзнавство України: здобутки і проблеми (До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців)» (2003 р.). Постановою Президії АН УРСР від 4 листопада 1982 р. на відділ також було покладено наукове забезпечення «Свода памят- ников истории и культуры СССР по Украинской ССР», складання слóвників, участь в апробації відповідних матеріалів, підготовлених обласними редколе- гіями. За керівництва й редакцією П.Т.Тронька впродовж 1983–1987 рр. ви- йшли друком 5 випусків «Материалов к Своду памятников истории и куль- туры СССР по Украинской ССР» та каталог-довідник «Памятники истории и культуры УССР» обсягом понад 100 друкованих аркушів. Ці праці започатку- вали розробку теми «Науково-методичні основи дослідження пам’яток історії і культури», заклали підґрунтя для підготовки найамбітнішого проекту у 28 то- мах – «Зводу пам’яток історії та культури України». У червні 1999 р. за редак- цією Петра Тимофійовича побачила світ перша книга першого тому («Київ») цього унікального видання, а 2004 р. – друга. На сьогодні в кожній області діють науково-редакційні групи, які готують до видання обласні томи «Зводу», а в Інституті історії України НАНУ створено підрозділ, що займається їх науково-методичним забезпеченням. Справжнім полігоном наукових дискусій, оприлюднення нових ідей ста- ли започатковані Петром Тимофійовичем загальноукраїнські конференції з Український історичний журнал. – 2015. – №4 166 В.А.Смолій, О.П.Реєнт історичного краєзнавства, яких із 1980 р. відбулося тринадцять. Остання на сьогоднішній день – ХІІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конфе- ренція «Краєзнавча Шевченкіана України», присвячена 200-річчю від дня на- родження Т.Г.Шевченка, проходила 24–25 жовтня 2014 р. у Шевченківському національному заповіднику в Каневі. Багато зроблено академіком П.Т.Троньком для популяризації історичних знань про рідний край на посаді редактора журналів «Пам’ятки України» (1975–1985 рр.) та «Краєзнавство» (1993–2011 рр.). Із 1992 р. він очолю- вав також Головну редколегію багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», створену у відповідності до постанов Президії Верховної Ради України від 6 квітня 1992 р. та Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1992 р. Правову основу дослідження проблеми заклав закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», ухвалений Верховною Радою 17 квітня 1991 р. Ініціатором вивчення цього напряму став учень академіка – кандидат історичних наук Ю.З.Данилюк. Повернення доброго імені безневинних жертв тоталітаризму та відновлен- ня історичної правди Петро Тимофійович уважав одним із головних обов’язків. Ідея викристалізувалася у всій своїй повноті ще під час дослідження політич- них репресій проти членів Українського комітету краєзнавства. Віддаючи шану репресованим тоталітарним режимом попередникам на ниві краєзнав- ства, колектив відділу історико-краєзнавчих досліджень під керів ництвом П.Т.Тронька підготував і видав за його редакцією працю «Репресоване крає- знавство (20–30-ті роки)» (1991 р.). Спочатку планувалося видати по одно- му тому серії книг «Реабілітовані історією» в кожній області, Автономній Республіці Крим і містах Києві та Севастополі. Однак репресії радянської доби виявилися настільки масштабними, що кількість книг обласних томів значно зросла і вже перевищила сотню, а проект усе ще триває. Започатковано та на- повнюється Національний електронний банк жертв політичних репресій. Сьогодні, коли в Києві постають із руїн і небуття численні пам’ятки історії й архітектури, лише фахівці пам’ятають, що біля витоків руху за збереження та відновлення втраченої історичної спадщини столиці стояв саме П.Т.Тронько. Ще на посаді заступника голови Ради Міністрів УРСР він виступив із пропози- цією, за якою було ухвалено урядове рішення «Про стан і заходи по покращен- ню охорони пам’яток історії та культури в Києві». Обраний головою правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (УТОПІК) на громадських засадах, Петро Тимофійович упродовж 22 років (1967–1989 рр.) спрямовував в єдине русло зусилля тисяч ентузіастів, учених, студентів – усіх, кого цікавила доля національних історичних надбань. Було реставровано, від- новлено, законсервовано, убезпечено від руйнувань десятки пам’яток та істо- ричних будівель. Академік робив усе, аби урядова постанова, яку він ініціював ще 1965 р., набула реальних обрисів, і на острові Велика Хортиця, зрештою, уже в незалежній Україні, було зведено меморіальний комплекс запорозького козацтва. У 1970-х рр. розгорнулася кампанія зі збирання коштів на реставра- цію Золотих воріт – унікальної пам’ятки XІ ст. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури виділило 1 млн 600 тис. руб. на відтворення цієї Український історичний журнал. – 2015. – №4 Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) 167 перлини давньоруського зодчества. А скільки зусиль, часу, коштів потребува- ло втілення у життя ідеї створення Державного музею народної архітектури та побуту України (першу чергу комплексу було відкрито 1976 р.). І донині один із найбільших в Європі музейних комплексів просто неба приваблює сво- єю неповторною красою й унікальністю експонатів тисячі киян і гостей столи- ці. Щоб відтворити та залишити в пам’яті нащадків масштаби Другої світової вій ни, участь у ній українського народу, гіркі втрати та збитки, було вирішено спорудити комплекс «Музей Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.». Петро Тимофійович став одним із керівників цього будівництва, а з фондів УТОПІК на цю справу було перераховано 10 млн руб. Разом із видатним письменником О.Т.Гончаром і відомим архітектором О.О.Силиним П.Т.Тронько в 1994 р. підготував на ім’я Президента України доповідну записку, на підставі якої вийшов указ «Про заходи щодо відтворення пам’яток історії та культури». На його виконання у січні 1996 р. уряд затвер- див перелік першочергових заходів із відбудови комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенського собору Києво-Печерської лаври. Петро Тимофійович очолив Комісію з відтворення видатних пам’яток при Президентові України і Всеукраїнський фонд відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О.Т.Гончара, якому вдалося зібрати для забезпечення своєї статутної діяльності понад 5 млн грн. На проведення по- шукових, проектних і будівельних робіт, пов’язаних із відродженням тільки комплексу Михайлівського Золотоверхого монастиря, фонд асигнував понад 1 млн грн. Тут слід згадати, що через свою принципову позицію, яка поляга- ла у відстоюванні наскільки це можливо автентичної, не руйнівної для оточу- ючого історичного середовища технології відновлення пам’яток, П.Т.Тронько був змушений 1989 р. залишити посаду голови УТОПІК, коли питання мож- ливості відбудови зруйнованих святинь уперше розглядалося на державному рівні. Мабуть через таку ж його принциповість, яка дошкуляла прихильни- кам швидких будівельних методів відновлення пам’яток і «освоєння» коштів, Петрові Тимофійовичу не надали можливості виголосити слово на врочисто- му відкритті повернутого з небуття Михайлівського Золотоверхого. Сьогодні величні бані обох святинь, воскреснувши з попелу та руїн, знову сяють над Києвом, як і багато років тому. Діяльність завідувача відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАНУ, голови Національної спілки краєзнав- ців України, доктора історичних наук, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька було гідно оцінено в незалежній Україні. Указом Президента України від 7 липня 2000 р. йому присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави. П.Т.Тронько був ідейним натхненником створення й головою (1990– 2011 рр.) Національної спілки краєзнавців України. Не в останню чергу завдя- ки його невтомній праці вона стала однією з найвпливовіших національних творчих спілок у нашій країні. Сьогодні НСКУ налічує понад 2 тис. членів. Цей колектив ентузіастів розробляє низку масштабних науково-видавничих, культурно-просвітницьких, освітніх проектів. Український історичний журнал. – 2015. – №4 168 В.А.Смолій, О.П.Реєнт За останні десятиліття відзначається якісно новий етап розвитку крає- знавства, яке одержало офіційне визнання. Президентським указом від 23 січ- ня 2001 р. «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні» його було включено до навчальних планів і програм загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих навчальних закладів. У 1993 р. було віднов- лено видання журналу «Краєзнавство». 10 червня 2002 р. Кабінет Міністрів України затвердив «Програму розвитку краєзнавства на період до 2010 р.», основним завданням якої визначалось «удосконалення науково-методичної бази краєзнавства, формування у громадян відповідальності за збереження духовних скарбів». 25 листопада 2002 р. Президія НАН України створила Міжвідомчу координаційну раду з питань краєзнавства, яку очолив академік П.Т.Тронько. Розпочата ним справа наукової інституціалізації краєзнавства продовжується й нині. Національна спілка краєзнавців України розробила новий проект Державної програми розвитку краєзнавства на період до 2025 р. Метою її є подальший розвиток краєзнавства як галузі наукових знань, розгор- тання крає знавчого руху – невід’ємної складової сучасного громадянського суспільства. Завданнями програми проголошено узагальнення теоретич- ного та практичного досвіду у краєзнавстві; удосконалення його науково- методологічних основ; поглиблення досліджень джерельної бази; роз- робка галузевих напрямів (історичного, природничого, географічного, ет- нографічного, культурно-мистецького, освітянського, пам’яткознавчого, музейного, бібліотечного, туристичного, екологічного); поширення крає- знавчої складової та зміцнення навчально-методичної бази краєзнавства у системі національної освіти; популяризація краєзнавчих досліджень і залучення широких кіл громадськості до збереження історико-культурної спадщини України. Президія НАН України у червні 2013 р. затвердила запропонований Національною спілкою краєзнавців України та Інститутом історії України НАНУ оновлений склад Міжвідомчої координаційної ради з питань крає- знавства при Президії НАН України (33 особи, голова – О.П.Реєнт, заступни- ки – В.М.Даниленко, В.П.Коцур, відповідальний секретар – Р.В.Маньковська). Основним завданням ради є координація наукових досліджень і громадської діяльності в галузі краєзнавства, краєзнавчої роботи навчальних закладів, архівів, музеїв та бібліотек, інших державних установ і громадських органі- зацій; науково-методичне забезпечення та контроль за реалізацією завдань Державної програми розвитку краєзнавства. НСКУ продовжує один із напрямів своєї діяльності – науково-краєзнавчі експедиції, започатковані 2009 р. В їх рамках проводяться тематичні круглі столи, наукові наради та консультації з провідними фахівцями, розглядаються проблеми збереження духовної та матеріальної культурної спадщини України. Такі виїзди на місця було здійснено на Полтавщину, Львівщину, Чернігівщину, Дніпропетровщину, Запорожжя та Херсонщину, Кіровоградщину, Черкащину, Київщину, Вінниччину, Житомирщину. На найближчий час заплановано ще дві виїзних експедиції – на Слобожанщину та Закарпаття. Український історичний журнал. – 2015. – №4 Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) 169 Краєзнавство є важливим інструментом науково-інтелектуального та духовного впливу на формування державницької свідомості й патріотичних почуттів у молодих громадян нашої країни. П.Т.Тронько зазначав, що «молодь – це благодатне середовище для втілення найамбітніших краєзнавчих проектів – від створення музею історії школи до створення музею села, від пошуку меморіальних матеріалів про видатних земляків минулого до важливих пам’яткоохоронних і природоохоронних програм, увічнення пам’яті жертв репресій і голодомору, воєнних років. Краєзнавчо-просвітницька робота серед молоді сьогодні особливо важлива, вона є підмурком духовного оздоровлення нації, формування її патріотичного майбутнього». Підсумковим документом обговорення нагальних проблем використання краєзнавчої складової у системі освіти на ХІІ Всеукраїнській науковій істо- рико-краєзнавчій конференції «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи» (м. Івано-Франківськ, 6–7 жовтня 2011 р.) стали рекомендації учасників форуму про введення до навчальної шкільної програми предмета «Історія рідного краю», внесення до гуманітарного циклу дисциплін у вищих навчальних закладах усіх профілів навчального курсу «Основи краєзнавства», підготовку підручників із краєзнавства, науково-методичну роботу з виклада- чами та вчителями дисципліни «Краєзнавство», форми й методи позашкіль- ної освіти, участь у ній бібліотек, музеїв, закладів культури, туристичних організацій. Ураховуючи погляди П.Т.Тронька на перспективи розвитку краєзнав- ства та його широкого потенціалу в освіті, Національна спілка краєзнавців України підготувала й видала підручник для студентів вищих навчальних за- кладів «Основи краєзнавства» (Харків, 2015 р.) за загальною редакцією члена- кореспондента НАН України О.П.Реєнта. Підручник уніфіковано для всіх спеціальностей, містить сучасні теоретичні та практичні розробки з осно- вних питань краєзнавства. Авторський колектив з урахуванням результа- тів най новіших наукових досліджень приділив увагу висвітленню науково- методологічних засад краєзнавства, історії розвитку науки, головних напрямів у структурі краєзнавства та впливу краєзнавчих знань на патріотичне вихо- вання молодого покоління. У додатках уміщено навчально-методичний і хрес- томатійний матеріал із дисципліни «Основи краєзнавства». Метою підручника є визначення краєзнавства як комплексної галузі знань про окремо взятий край, виокремлення його природних особливостей та історико-культурної са- мобутності у загальноукраїнському контексті, а також формування в молодих людей патріотичних почуттів, поваги до історії своєї малої батьківщини, необ- хідності зберігати її духовну спадщину як унікальну складову не лише україн- ського, а й світового надбання. Оскільки 2015-й рік для Національної спілки краєзнавців України є юві- лейним, на першому цьогорічному засіданні президії її правління основні питання присвячувалися відзначенню 90-річчя НСКУ та 100-річчя Героя України, академіка П.Т.Тронька, увічненню його пам’яті. Ще у січні 2015 р. на ім’я київського міського голови В.В.Кличка спілка подала документи та ма- теріали щодо перейменування однієї з вулиць Києва на честь Петра Тронька, Український історичний журнал. – 2015. – №4 170 В.А.Смолій, О.П.Реєнт і нині це клопотання позитивно вирішене (ім’я академіка носитиме вулиця, що безпосередньо веде до входу в Національний музей архітектури та побуту України). Серед інших запланованих ювілейних заходів можна виокремити наступні: Міжнародна наукова конференція «Дев’ятнадцяті Слобожанські чи- тання»; урочистий пленум правління НСКУ; науково-краєзнавча експедиція «Пам’ятні місця Слобожанщини Героя України, академіка Петра Тронька»; «Наукові читання на честь П.Т.Тронька» в рамках «Ольвійського форуму-2015» на базі Чорноморського державного університету імені Петра Могили; науково- краєзнавча експедиція «Народне музейництво Закарпаття»; липневі врочистос- ті з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Героя України, академі- ка П.Т.Тронька; вручення премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2015 р.; круглий стіл «Петро Тронько: державник, учений, громадський діяч»; урочисте відкриття погруддя П.Т.Троньку в м. Богодухові та меморіальної аудиторії у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна; виставка до 100-річ- чя від дня народження П.Т.Тронька в Національному заповіднику «Софія Київська»; встановлення меморіальної дошки П.Т.Тронькові на адміністратив- ному приміщенні Національного заповідника «Хортиця»; наукова конференція до 100-річчя від дня народження П.Т.Тронька в Інституті історії України НАНУ; просвітницький лекторій «Краєзнавство у розвитку духовних засад суспіль- ства»; III краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька в Національній історичній бібліотеці України; IV Міжнародна науково-крає знавча конференція молодих вчених, присвячена 100-річчю від дня народження Героя України, академіка П.Т.Тронька у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна; ви- ставка в Національній спілці краєзнавців України з нагоди 90-річчя НСКУ та 100-річчя академіка Петра Тронька; екскурсійний маршрут «Київські адреси Петра Тронька»; проведення ювілейних виставок, фотоекспозицій, краєзнавчих читань, круглих столів, видання літератури за затвердженими планами регіо- нальних і місцевих організацій НСКУ тощо. Крім того, Національна спілка краєзнавців України запланувала випус- тити у світ упродовж 2015 р. ряд важливих у спілчанській діяльності видань. Одним із найзначніших є вихід згадуваного вище підручника для студентів ви- щих навчальних закладів «Основи краєзнавства» – багаторічної мрії та своєрід- ного заповіту П.Т.Тронька. Також готуються до друку збірники «Національна спілка краєзнавців України в інформаційному просторі України», «Літопис Національної спілки краєзнавців України (2008–2015)». Ювілеям присвячува- тимуться й чергові номери наукового журналу «Краєзнавство». П.Т.Тронько, щиро вважаючи, що «високі поняття “батьківщина”, “націо- нальна гідність” починаються саме зі знання рідного краю, історії села чи міста, вулиці, домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство»8, став патріархом українського краєзнавства, легендою національної науки. Його життєвий шлях – урок, гідний вивчення для прийдешніх поколінь. Загальноукраїнська премія імені академіка П.Т.Тронька Національної спілки краєзнавців України щорічно з 2013 р. присуджується краєзнавцям 8 Тронько П. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспек- тиви). – С.149. Український історичний журнал. – 2015. – №4 Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька) 171 за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження й популяризації історико- культурних і природних багатств рідного краю. В особливий рік ювілею Петра Тимофійовича почесного звання лауреата премії, що носить його ім’я, удостоєні: – за висвітлення науково-краєзнавчої та громадської діяльності академіка Петра Тронька (дослідження проблем історії міст і сіл України, теоретичного та практичного краєзнавства): Бондаренко Геннадій Васильович – голова прав- ління Волинської обласної організації НСКУ, завідувач кафедри документо- знавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, кандидат історичних наук, професор, заслужений пра- цівник освіти України; Гаврилів Богдан Михайлович – заступник голови прав- ління (1996–2009 рр. – голова правління) Івано-Франківської обласної органі- зації НСКУ, доцент Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України; Тригуб Петро Микитович – член правління (1991–2011 рр. – голова правління) Миколаївської обласної організації НСКУ, професор кафедри між- народних відносин та зовнішньої політики Чорноморського державного уні- верситету ім. Петра Могили, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України; – за науково-організаційну та просвітницьку діяльність у краєзнавстві (проведення конференцій, круглих столів, лекцій, семінарів, читань, експе- дицій, краєзнавчих заходів і проектів, популяризація краєзнавства праців- никами наукових, освітянських, туристичних, бібліотечних, архівних уста- нов, засобів масової інформації): Андрущенко Віктор Петрович – ректор Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, член- кореспондент НАН України, академік НАПН України та АНВШ України, док- тор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; Косило Михайло Юрійович – член президії правління НСКУ, голова правління Івано-Франківської обласної організації НСКУ, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму та краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, заслужений працівник освіти України; Онищенко Олексій Семенович – радник президії НАН України, почесний ди- ректор Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського НАН України, академік НАНУ, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч на- уки і техніки України; Смолій Валерій Андрійович – член президії правління НСКУ, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України НАНУ, академік НАН України, доктор іс- торичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України; – за внесок у музейну та пам’яткоохоронну справу: діяльність у сфері збирання, збереження та охорони історико-культурної спадщини України: Іршенко Валентина Михайлівна – член правління НСКУ, виконавчий дирек- тор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітек- турної спадщини ім. Олеся Гончара, заслужений працівник культури України; Ситник Анатолій Андрійович – член правління (1990–2012 рр. – відпові- дальний секретар) НСКУ, заслужений журналіст України; Франко Роланд Тарасович – член правління НСКУ, голова правління Всеукраїнського фонду Український історичний журнал. – 2015. – №4 172 В.А.Смолій, О.П.Реєнт відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, кандидат технічних наук; – за видання краєзнавчої літератури: монографій, нарисів, описів, пу- тівників, довідників, окремих публікацій, циклів статей тощо: Добров Петро Васильович – член президії правління НСКУ, професор кафедри іс- торії України Донецького національного університету, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України; Поліщук Володимир Трохимович – завідувач кафедри української літератури і компаративістики Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, док- тор філологічних наук, професор; Шевченко Віталій Федорович – член ради ГО «Центр громадських ініціатив “Інформаційне суспільство”», народний де- путат України 2–4-го скликань, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2005–2009 рр.), заслужений журналіст України. Уже чотири роки, як немає його з нами… Але впевнено на варті пам’яті про П.Т.Тронька височіють у музеї просто неба в Переяславі-Хмельницькому вітряки з його рідних Забродів. Виблискують на сонці бані відновлених багаторічними його зусиллями Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської лаври. Насичено й повнокровно живе, розвиваючи справу його життя, створена та виплекана ним Національна спілка краєзнавців України. Ані на мить не зу- пиняються у плідних творчих пошуках його колеги та учні з відділу регіональ- них проблем історії України Інституту історії України НАНУ. Продовжують виходити, віддаючи шану пам’яті сотень тисяч значно менш щасливих його сучасників, томи науково-документальної меморіальної серії «Реабілітовані іс- торією» (нещодавно побачила світ вже 101-ша книга). Після всього, зробленого Петром Тимофійовичем, уже ніколи не будуть позбавлені права суб’єктності в історії міста та села, включно з найменшими. Саме його по праву можна вважати справжнім, із людським обличчям символом правонаступництва двох епох і своєрідним містком від України радянської до України незалежної. 96 років життя в невтомній праці до останнього дня, невимовна радість бачити або тримати в руках гідні подиву її результати, заслужена повага та щира приязнь тисяч людей – хіба ж він не улюбленець Долі?! The essay below covers the most important decisive in the academician P.T.Tron’ko’s destiny as a human and scientific and his multifarious role in the history. P.T.Tron’ko is the one to whom we owe the revival of repressed in 1930s historical lo- cal studies, unique local-studied and memorial-studied publishing projects, creation of the open-air museums of architecture. The main attention is paid to the National Union of Researchers of Local History of Ukraine. Keywords: Tron’ko, historical local studies, monuments study, “History of Cities and Villages of the Ukrainian SSR”, “Digest of the Monuments of History and Culture of Ukraine”, National Union of Researchers of Local History of Ukraine.

Улюбленець Долі (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України, Героя України П.Т.Тронька)

Institution

Ähnliche Einträge