V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича

Захід, присвячений ушануванню пам’яті видатного українського історика, довголітнього директора Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України, закордонного члена Польської а...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
Hauptverfasser:	Литвин, М.Р., Хахула, Л.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:	Український історичний журнал
Schlagworte:	Хроніка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109631
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича / М.Р. Литвин, Л.І. Хахула // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 225-228. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-109631
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1096312016-12-06T03:03:02Z V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича Литвин, М.Р. Хахула, Л.І. Хроніка Захід, присвячений ушануванню пам’яті видатного українського історика, довголітнього директора Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України, закордонного члена Польської академії наук Ярослава Дмитровича Ісаєвича (1936–2010 рр.) відбувся 24–26 лютого 2015 р. у Львові. Його організаторами стали Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, Західний науковий центр НАНУ та МОН України. 2015 Article V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича / М.Р. Литвин, Л.І. Хахула // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 225-228. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109631 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка Хроніка
spellingShingle	Хроніка Хроніка Литвин, М.Р. Хахула, Л.І. V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича Український історичний журнал
description	Захід, присвячений ушануванню пам’яті видатного українського історика, довголітнього директора Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, голови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істориків, академіка НАН України, закордонного члена Польської академії наук Ярослава Дмитровича Ісаєвича (1936–2010 рр.) відбувся 24–26 лютого 2015 р. у Львові. Його організаторами стали Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, Західний науковий центр НАНУ та МОН України.
format	Article
author	Литвин, М.Р. Хахула, Л.І.
author_facet	Литвин, М.Р. Хахула, Л.І.
author_sort	Литвин, М.Р.
title	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича
title_short	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича
title_full	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича
title_fullStr	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича
title_full_unstemmed	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича
title_sort	v наукові читання імені академіка я.д.ісаєвича
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Хроніка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109631
citation_txt	V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича / М.Р. Литвин, Л.І. Хахула // Український історичний журнал. — 2015. — № 4. — С. 225-228. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT litvinmr vnaukovíčitannâímeníakademíkaâdísaêviča AT hahulalí vnaukovíčitannâímeníakademíkaâdísaêviča
first_indexed	2025-07-07T23:25:26Z
last_indexed	2025-07-07T23:25:26Z
_version_	1837032513634041856
fulltext	Український історичний журнал. – 2015. – №4 ХРОНІКА Захід, присвячений ушануванню пам’яті видатного українського історика, довго- літнього директора Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, го- лови Міжнародної асоціації україністів та Українського національного комітету істо- риків, академіка НАН України, закордонного члена Польської академії наук Ярослава Дмитровича Ісаєвича (1936–2010 рр.) відбувся 24–26 лютого 2015 р. у Львові. Його організаторами стали Інститут українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, Західний науковий центр НАНУ та МОН України. Науковий форум, що зібрав близько сотні істориків, археологів, філософів, філо- логів, релігіє-, літературо-, мистецтвознавців академічних установ і вищих навчаль- них закладів нашої країни, було присвячено духовній спадщині українського народу й приурочено відзначенню 150-річчя від дня народження знаного церковно-релігійного та громадсько-культурного діяча, митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865–1944 рр.). Пленарне засідання («На службі церкві й Україні») розпочалося з вітальних слів директора Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України д-ра іст. наук Миколи Литвина, який актуалізував творчу спадщину Я.Ісаєвича – відомого медієвіс- та й культуролога, автора низки праць з історії Галицько-Волинської держави, руко- писної та стародрукованої книги, церковних братств у містах ранньомодерної доби, етнонаціональних і релігійних ідентичностей у країнах Центрально-Східної Європи. Від імені дирекції Західного наукового центру НАНУ і МОН України вітальні слова передав канд. філол. наук Богдан Залізняк. Першою було заслухано доповідь канд. іст. наук Ліліани Гентош про роль і місце візантинізму як парадигми в релігійно-громадській діяльності митрополита Андрея Шептицького; при цьому автор навела унікальні документи з Ватиканських архівів. Д-р іст. наук Микола Литвин узагальнив ініціативи ієрарха у сфері української куль- тури, освіти, фінансово-господарського життя, особливу увагу приділивши акціям на захист жертв Голодомору 1932–1933 рр., а також опіці над галицькими та наддніп- рянськими художниками-політеміґрантами в міжвоєнну добу. На прикладі порятун- ку ікони святої великомучениці Параскеви з ангелом із церкви Собору Богородиці в Бусовиську на Львівщині д-р іст. наук Володимир Александрович розкрив меценат- ську діяльність Андрея Шептицького, його внесок у розбудову Національного музею у Львові. Канд. іст. наук Іван Паславський охарактеризував діяльність митропо- лита Андрея та монашого уставу отців студитів на чолі з його братом – Климентієм Шептицьким щодо порятунку від нацистського винищення сотень єврейських родин у М.Р.литВиН (льВіВ), л.і.ХаХула (льВіВ) V НАУКОВІ ЧИТАННЯ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Я.Д.ІСАЄВИЧА Український історичний журнал. – 2015. – №4 226 Хроніка митрополичих палатах, храмах і монастирях греко-католицької церкви у роки Другої світової війни. Д-р іст. наук Петро Шкраб’юк розглянув взаємини Андрея Шептицького та Івана Франка як приклад зближення українських аристократичної і демократич- ної еліт Галичини початку ХХ ст. Засідання завершив виступ канд. архі тектури Юрія Лукомського про археологічно-архітектурні українсько-польські дослідження під егідою Фонду П.Порошенка літописної церкви Пресвятої Богородиці у Холмі, місця ймовірного поховання короля Данила Романовича. Дослідник розповів про виявлені фундаменти церкви, поховання духовних осіб і наголосив на необхідності розширення площі для комплексного вивчення в 2015–2016 рр. Далі робота конференції проходила у формі секційних засідань, де було розглянуто широке коло етнокультурних і конфе- сійних проблем України та країн Центрально-Східної Європи. Учасники першої секції («Первісна та середньовічна культура в релігійно-істо- ричному контексті») зосередилися на сучасних проблемах археологічної науки, історії церковно-релігійних і соціально-політичних відносин на українських землях в епо- ху середньовіччя. Д-р іст. наук Олександр Ситник реконструював особливості фор- мування матеріальної та духовної культури Карпатського реґіону за доби середнього палеоліту. Роль і місце митрополита Андрея Шептицького в розвитку археологічних досліджень у першій третині ХХ ст. (зокрема у княжому Галичі за участю Ярослава Пастернака) проаналізувала канд. іст. наук Наталія Булик. Геополітичні передумо- ви, перебіг і наслідки антиполовецького союзу Візантії і Галицького князівства у серед- ині – другій половині ХІІ ст. представила маґістр історії Ольга Козачок. Канд. іст. наук Ярослав Книш здійснив джерелознавчий аналіз грамоти князя Юрія Даниловича церкві Пресвятої Богородиці у м. Холм. Канд. іст. наук Ілля Паршин охарактеризував джерельну цінність папських булл для вивчення угорської політики руського князя Юрія-Болеслава Тройденовича. Міському життю середньовічного й ранньомодерного Львова та інших галицьких міст присвятили свої виступи маґістр історії Мар’ян Хомяк та канд. іст. наук Ольга Гуль, проаналізувавши роль міщанських об’єднань ХV ст. на галицько-руських землях, а також етнонаціональний аспект суспільних конфліктів другої половини ХVІ ст. Перебіг і результати археологічних розкопок 1991–1992 рр. у крипті собору Святого Юра у Львові оприлюднив канд. іст. наук Микола Бандрівський. Дмитро Павлів, Володимир Петегирич та Ігор Принада висвітлили особливості діяльності львівських археологів під час дослідження Меморіалу Першої світової війни у с. Гійче на Львівщині. Д-р. іст. наук Леонтій Войтович наголосив на необхідності завершення двох наукових проектів, задуманих академіком Я.Ісаєвичем – публікації енциклопедії Галицько-Волинської держави (укладено електронну версію кількох тисяч гасел) та багатотомної історії Галичини (підготовлено том, присвячений Першій світовій війні). Найбільше доповідачів зібрала секція «Церква в національно-культурному житті України (ХІХ – початку ХХІ ст.)», де дослідники розглянули церковно-релігійні аспек- ти українського національного руху у ХІХ ст. в Галичині й Наддніпрянщині, роль гре- ко-католицького духівництва в державотворчих процесах ХХ – початку ХХІ ст., особ- ливості українсько-литовських та українсько-польських церковно-релігійних відносин, проблеми релігієзнавства й історичної реґіоналістики як напряму історичних студій та ін. Риси релігійної ментальності галичан у ХІХ–ХХ ст. виокремив канд. іст. наук Роман Голик. Д-р іст. наук Дмитро Білий охарактеризував роль церкви у соціокуль- турному просторі українців Кубані ХІХ–ХХ ст. Канд. іст. наук Остап Середа висвітлив ставлення ранніх народовців до проблем церковно-обрядової ідентичності українців Український історичний журнал. – 2015. – №4 Хроніка 227 Галичини у 1860-х рр. Просвітянські видання релігійно-церковної тематики 1870-х рр. проаналізував канд. іст. наук Володимир Пашук. Частина доповідей стосувалася проблеми ролі та місця митрополита Андрея у гро- мадсько-політичному й етноконфесійному житті України новітньої доби. Канд. іст. наук Ірина Орлевич представила головні аспекти взаємин ієрарха з лідерами галицького русофільського руху в кінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. Порівняльний аналіз трак- тування митрополитом Андреєм Шептицьким та єпископом Григорієм Хомишиним мо- делей суспільно-політичного життя українців у бездержавний період та у відродженій національній державі подав канд. іст. наук Назар Кісь. Натомість маґістр історії Ігор Медвідь порівняв погляди Андрея Шептицького та Івана Франка на форму ідеальної демократичної держави. Трактування митрополитом Андреєм проблем душпастир- ського покликання, громадського життя і служіння подала канд. іст. наук Наталія Колб. Канд. іст. наук Наталія Мисак охарактеризувала візію Андрея Шептицького про місце та роль освіти й науки для розвитку українського національного руху в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Релігійні практики західноукраїнських жінок рубежу ХІХ–ХХ ст. показала канд. іст. наук Іванна Черчович. Відносини між діячами Союзу визволення України і церквою в роки Першої сві- тової війни проаналізував д-р. іст. наук Іван Патер. Проблему взаємин праворади- кального руху з УГКЦ на прикладі свята «Українська молодь – Христові» розкрив канд. іст. наук Василь Стефанів. Взаємовідносини греко-католицької церкви з поль- ським католицьким єпископатом у міжвоєнний період реконструював канд. іст. наук Тарас Горбачевський. Участь греко-католицького священства в освітніх процесах у Галичині міжвоєнного періоду ХХ ст. відтворила канд. іст. наук Оксана Руда. Державно- політичні погляди митрополита Андрея Шептицького узагальнила Наталія Галевич. Про церковно-релігійні відносини в Україні в науковому доробку львівського істо- рика, члена Наукового товариства імені Шевченка Миколи Андрусяка (в роки Другої світової війни – директора Інституту історії в Києві) розповіла канд. іст. наук Марина Чебан. Дослідник національно-просвітницького руху ХІХ–ХХ ст. канд. іст. наук Феодосій Стеблій на основі архівних документів, фотоматеріалів та власних спогадів розповів про душпастирський і просвітницький шлях греко-католицького священика Івана Науміва, пароха с. Суходоли, лідера духовного життя Бродівського повіту на Львівщині в 1930–1940-х рр. Зацікавлення й гостру дискусію викликала доповідь д-ра іст. наук Андрія Болянов- сько го, в якій розкривалася проблема взаємин митрополита Андрея з німецькою окупацій- ною владою впродовж 1941–1944 рр., і на основі нових архівних матеріалів спростовува- лися радянські міфи про нібито «тісну співпрацю» ієрарха з нацистською адміністрацією. Релігієзнавчі студії в Інституті суспільних наук АН УРСР у 1970–1980-х рр., зо- крема сектору конкретно-соціологічних досліджень, проаналізував канд. іст. наук Олександр Луцький. Канд. політ. наук Христина Чушак актуалізувала проблему об- разу митрополита Андрея Шептицького у так званому «другому обігу» – підпільній публі цистиці польської антикомуністичної опозиції 1970–1980-х рр. Етноконфесійні ас- пекти сучасних українсько-литовських культурних зв’язків відтворила канд. іст. наук Олена Лукачук. Про складність міжконфесійних відносин у Перемишльському воєвод- стві Республіки Польща (зокрема щодо статусу греко-католицького собору Св. Івана Хрестителя) наприкінці ХХ ст. розповів канд. іст. наук Любомир Хахула. Український історичний журнал. – 2015. – №4 228 Хроніка Секцію завершили виступи канд. іст. наук Ігоря Чорновола та маґістра історії Назара Бойчука про територіально-адміністративні поділи в Україні як напрям ре- ґіональної історії, що було показано на прикладі Пустомитівського району Львівської області та Коломийської гімназії. Особливістю секції «Література в діалозі ідей і досвідів» стала новизна міждис- циплінарних тем, спроби пошуку нових етнокультурних смислів у вже, здавалося б, знаних літературних текстах новітньої доби. Член-кореспондент НАНУ Микола Ільницький відобразив ментальні особливості життя та побуту бойків і гуцулів у ху- дожніх творах І.Франка «Ярмарок у Сморжу» та Г.Хоткевича «У корчмі». Про складні особисті взаємини І.Франка й К.Устияновича розповіла канд. філол. наук Наталія Ощипок. Кандидати філологічних наук Данило Ільницький і Віктор Мартинюк від- творили функціонування в міжвоєнній львівській літературі тем тривоги, примусу й неминучості воєнної загрози. Маґістр філології Ольга Бєлявцева проаналізувала літе- ратурно-мистецьке життя міжвоєнного Львова за матеріалами часопису «Назустріч» (1934–1938 рр.). Учасники мовознавчої секції («Мова і церква: тексти, постаті, події») зосередилися на актуальних проблемах історичного мовознавства та діалектології. Науково-просвітницьку діяльність галицьких священиків-лексикографів нової й новітньої доби Я.Головацького, Ю.Кмітя, М.Мосори, В.Коржинського та ін. проаналізувала канд. філол. наук Наталія Хобзей. Канд. філол. наук Уляна Добосевич дослідила культуру мови Андрея Шептицького. Історію літургійної мови греко-католицької церкви відтворила канд. фі- лол. наук Наталія Пуряєва. Канд. філол. наук Тетяна Ястремська проаналізувала мовний простір галичан початку ХХ ст. Особливість мовних практик української церк- ви у студіях О.Горбача розкрила канд. філол. наук Наталія Багнюк. Маґістр філології Ірина Андрейко звернула увагу на місце й роль імперативу в пастирських посланнях Андрея Шептицького 1899–1901 рр. Канд. філол. наук Юрій Осінчук розповів про особливості написання давніх ка- нонічних Євангелій. Канд. філол. наук Ганна Войтів показала функціонування назв богослужбових предметів у пам’ятках української мови ХVI–XVII ст. Канд. філол. наук Оксана Кузьменко зосередилася на проблемі відображення народно-релігійного досві- ду у фольклорних творах про Першу світову війну. Канд. філол. наук Оксана Сімович простежила функціонування символу хреста в українській історико-культурній тра- диції. Діалектичні тексти як віддзеркалення релігійної свідомості наддністрянців проаналізувала маґістр філології Ірина Романина. Канд. філол. наук Леся Хомчак розповіла про назви релігійних обрядів у системі родинно-обрядової лексики говірок населення Надсяння ХІХ–ХХ ст. Переклади Святого Письма Т.-Т.Галущинського дослі дила маґістр філології Галина Тимошик. Канд. філол. наук Ольга Кровицька продемонструвала роль К.Транквіліона-Ставровецького в українській духовній куль- турі ХVI–XVII ст. Під час читань було розгорнуто виставку наукових праць ученого-енциклопедиста, виданих різними мовами в Україні, Польщі, Росії, Німеччині, Італії, США; представ- лено ориґінальні світлини з родинних альбомів Ісаєвичів, покладено квіти на могилу Ярослава Дмитровича на Личаківському цвинтарі у Львові. Учасники наукового захо- ду наголосили на необхідності впорядкування чергового історико-мемуарного збірника на пошану визначного історика.

V наукові читання імені академіка Я.Д.Ісаєвича

Institution

Ähnliche Einträge