Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України

Проаналізовано тенденції та сучасні структурно-динамічні зрушення у формуванні інвестиційного середовища у будівництві, ключові напрями інвестування будівельної сфери України, досвід зарубіжних країн у регулюванні інвестиційних процесів у будівельній сфері. Розроблено основні елементи і моделі страт...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Фроліна, К.Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2015
Schriftenreihe:	Управління економікою: теорія та практика
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109654
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України / К.Л. Фроліна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 257-270. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-109654
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1096542016-12-06T03:02:37Z Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України Фроліна, К.Л. Проаналізовано тенденції та сучасні структурно-динамічні зрушення у формуванні інвестиційного середовища у будівництві, ключові напрями інвестування будівельної сфери України, досвід зарубіжних країн у регулюванні інвестиційних процесів у будівельній сфері. Розроблено основні елементи і моделі стратегії поліпшення інвестиційного потенціалу будівельної сфери, запропоновано методичні підходи до впровадження механізму державно-приватного партнерства в інвестиційну діяльність у будівельній сфері та до розробки програм інвестиційного забезпечення будівельної сфери країни (регіону). Проанализированы тенденции и современные структурно-динамические сдвиги в формировании инвестиционной среды в строительстве, ключевые направления инвестирования строительной сферы Украины, опыт зарубежных стран в регулировании инвестиционных процессов в строительной сфере. Разработаны основные элементы и модели стратегии улучшения инвестиционного потенциала строительной сферы, предложены методические подходы к внедрению механизма государственно-частного партнерства в инвестиционную деятельность в строительной сфере и к разработке программ инвестиционного обеспечения строительной сферы страны (региона). Tendencies and modern structural and dynamic changes in the formation of investment environment in the construction of key investment areas of the construction sector of Ukraine, foreign experience in regulating investment processes in the construction industry were reviewed.The basic elements of strategy and models to improve the investment potential of the construction sector, methodical approach to implementing public-private partnership in investment activity in the construction sector and to develop programs of investment support of construction sector of the country (region) were developed. 2015 Article Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України / К.Л. Фроліна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 257-270. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109654 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Проаналізовано тенденції та сучасні структурно-динамічні зрушення у формуванні інвестиційного середовища у будівництві, ключові напрями інвестування будівельної сфери України, досвід зарубіжних країн у регулюванні інвестиційних процесів у будівельній сфері. Розроблено основні елементи і моделі стратегії поліпшення інвестиційного потенціалу будівельної сфери, запропоновано методичні підходи до впровадження механізму державно-приватного партнерства в інвестиційну діяльність у будівельній сфері та до розробки програм інвестиційного забезпечення будівельної сфери країни (регіону).
format	Article
author	Фроліна, К.Л.
spellingShingle	Фроліна, К.Л. Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України Управління економікою: теорія та практика
author_facet	Фроліна, К.Л.
author_sort	Фроліна, К.Л.
title	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України
title_short	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України
title_full	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України
title_fullStr	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України
title_full_unstemmed	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України
title_sort	наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2015
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109654
citation_txt	Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України / К.Л. Фроліна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 257-270. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Управління економікою: теорія та практика
work_keys_str_mv	AT frolínakl naukovízasadideržavnogoregulûvannâínvesticíjnoídíâlʹnostíubudívelʹníjsferíukraíni
first_indexed	2025-07-07T23:27:25Z
last_indexed	2025-07-07T23:27:25Z
_version_	1837032639017517056
fulltext	257 23. Організація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Організація. 24. Антипина Г.С. Группа социальная [словарная статья] [Електронний ресурс] / Г.С. Антипина. – Режим доступу: http: //ecsocman.hse.ru/iprog/text/16225793/16217043.html. 25. Mayo E. The Human Problems of an Industrial Civilization / E.Mayo; Volum IV. – N.Y.: Macmillan, 2003. – 170 p. 26. Огаренко В.М. Соціологія малих груп / В.М. Огаренко, Ж.Д. Малахова. – К.: ЦУЛ, 2005. – 292 с. 27. Бухбиндер Р.Г. Организационные изменения: проблема сопротивления персонала и пути её решения / Р.Г. Бухбиндер // Вестник Омского университета. Серия «Экономика». – 2009. – №4. – С. 100-106. 28. Карлоф Б. Вызов лидеров: пер. со швед. / Б.Карлоф. – М.: Дело, 1996. – 352 с. Надійшла до редакції 17.11.2015 р. К.Л. Фроліна НАУКОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У БУДІВЕЛЬНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ У сучасних умовах до однієї з найбільш затребуваних суспі- льством і державою за своєю соціальною спрямованістю та інвести- ційною місткістю відноситься будівельна сфера. Інвестиційні про- цеси у будівельній сфері забезпечують відтворення основних засо- бів окремих суб’єктів господарювання, галузей національної еконо- міки в цілому шляхом нового будівництва, розширення, реконстру- кції та технічного переоснащення діючих підприємств. У процесі здійснення виробничої діяльності будівельних підприємств інвес- тиційні ресурси перетворюються на об’єкти основного капіталу, а через участь в інвестиційних процесах реалізується потенціал буді- вельної сфери у формуванні виробничих фондів практично усіх га- лузей економіки. Обґрунтування шляхів залучення інвестицій, формування дієвих механізмів державного регулювання інвести- ційної діяльності у будівельній сфері відносяться до числа найваж- ливіших напрямів досліджень інвестиційної проблематики. © К.Л. Фроліна, 2015 258 Науковці приділяють достатньо велику увагу визначенню по- няття «інвестиції» та тим категоріям, які створюють понятійний апарат даного напрямку економічної науки. Гносеологічними осно- вами цих проблем служать праці таких вчених, як: Г. Александер, М.А. Балудянський, Дж. Бейлі, В. Беренс, Ю. Брігхем, С.Л. Брю, Дж. Кейнс, Ф. Кене, Т. Кун, К.Р. Макконел, О.В. Мертенс, М.І. Ту- ган-Барановський, Дж.Р. Хікс, А.А. Чухно, У. Шарп та ін. Питання державного регулювання інвестиційної діяльності дістали розвитку у працях таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як: Дж. Бейлі, Л.М. Борщ, В.М. Геєць, В.М. Гриньова, Я.А. Жаліло, О.М. Мозговий, В.Г. Федоренко. До сучасних досліджень, які від- значаються подальшими розробками проблем теорії, методології і практики інвестиційної діяльності, відносяться праці О.І. Амоші, А.М. Асаула, Л.Є. Басовського, Є.Р. Бершеди, І.О. Бланка, Б.В. Буркинського, Л. Гітмана, А.Ф. Гойка, В.Ф. Горячука, О.Д. Дані- лова, А.П. Дуки, В.І. Захарченка, В.В. Ковальова, О.М. Котлубая, В.О. Коюди, Ж.Л. Крисько, О.І. Лайка, В.М. Лисюка, І.П. Мойсе- єнка, А.А. Пересади, Л.М. Ремньової, В.П. Савчука, В.Ф. Семенова, В.К. Симоненка, С.Д. Супрун, Д.М. Черваньова, А.В. Череп, Н.Л. Шлафман, Б.М. Щукіна та ін. Разом з тим, незважаючи на досить глибоке опрацювання ба- гатьох теоретико-методичних питань і практичних розробок щодо механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності в різ- них сферах економічної діяльності, в тому числі у будівельній сфері держави, багато питань залишилися за рамками досліджень. Крім того, наявна економічна криза вимагає нових підходів до вирішення проблеми активізації інвестиційної діяльності. Мета статті полягає в аналізі державного регулювання інвес- тиційної діяльності у будівельній сфері України та розробці теоре- тико-методичних засад щодо його вдосконалення. Дослідженням проблем інвестицій підприємств будівельної сфери переймаються багато українських і зарубіжних науковців, од- нак слід зазначити істотне розходження в тлумаченні ключових по- нять в економічній, довідковій, енциклопедичній літературі і нор- мативних документах та досі не вироблено універсального їх визна- чення, яке задовольняло б усі зацікавлені сторони. Узагальнюючи підходи науковців, запропоновано удосконалену класифікацію ін- вестицій та джерел інвестиційних ресурсів у будівельній сфері (рис. 1), яку сформовано за такими ознаками: за об’єктом вкладення коштів, за характером участі в інвестуванні, за періодом інвесту- 259 Рис. 1. Класифікація інвестицій Реальні Фінансові Інтелектуальні У людський капітал Прямі Непрямі Середньострокові Короткострокові Довгострокові ІНВЕСТИЦІЇ ЗА ВИДОВИМИ ОЗНАКАМИ за об'єк- том вкла- дення коштів за характе- ром участі в інвестуванні за періодом інвестування за фор- мами влас- ності Приватні Державні Іноземні Спільні за відношенням до об'єкта вкла- дення Внутрішні інвестиції Зовнішні інвестиції за способом організації та управління інвестиційним процесом Безризикові Низькоризикові Середньоризикові Високоризикові Спекулятивні Альтернативні Послідовні за ступенем ризику Одноразові Боргові (попередня оплата) 260 вання, за формами власності, за відношенням до об’єкта вкладення, за ступенем ризику [1], за способом організації та управління ін- вестиційним процесом, де нами виділені класифікаційні підгрупи: альтернативні інвестиції, одноразові інвестиції, послідовні інвести- ції, боргові (попередня оплата) інвестиції. Це дозволить врахову- вати способи інвестування для аналізу та планування інвестиційної політики суб’єкта господарювання будівельної сфери. Альтернативні інвестиції пов'язані таким чином, що вибір од- ного з варіантів інвестування капіталу буде виключати інші при на- явності двох або більше способів вирішення однієї і тієї ж проблеми розміщення економічних ресурсів; послідовні інвестиції – великі ін- вестиції при створенні нового підприємства, виробництва або заку- півлі устаткування протягом декількох років (здійснюються на під- ставі інвестиційних програм); одноразові інвестиції – здійснюються в окремі інвестиційні об’єкти, боргові (попередня оплата) – отри- мання коштів в обмін на зобов’язання передати товар у встановле- ний строк або повернути кошти з відсотками. Державне регулювання інвестиційної діяльності реалізується за допомогою інструментів прямого і непрямого впливу, які засто- совуються у трьох напрямах: правовому, адміністративному, еконо- мічному [2, 3]. За роки офіційного існування національної економіки у під- ходах до регулювання інвестиційного процесу було здійснено ряд кардинальних помилок, таких як безумовна орієнтація на стандарти розвинених країн світу, щодо здійснення інвестицій з намаганням застосувати фондово-фінансовий інструментарій для вітчизняного підґрунтя з нерозвиненою інституційною базою, повна лібераліза- ція процесів руху фінансового капіталу, орієнтація на прямі іно- земні інвестиції як на основне джерело фінансового забезпечення процесу капіталовкладень. Все це призвело до диспропорційності та неефективності витрачання управлінських зусиль, а також до не- відповідності регуляторних важелів реаліям швидкого капіталіс- тичного розвитку [4, с. 8]. Оскільки шлях до інвестиційного розвитку будівельної сфери тривалий і складний, а необхідні інституційні зміни стикаються з опором з боку застарілих стандартів і норм економічної діяльності, то виникає нагальна необхідність державного впливу на визначення пріоритетів, поєднання та координацію діяльності всіх учасників, створення та підтримку сприятливих організаційно-правових умов державного регулювання інвестиційної діяльності. Крім того, для 261 активізації інвестиційної діяльності необхідно забезпечити взаємо- дію та співпрацю центральних або місцевих органів влади, приват- них і державних будівельних компаній, малого та середнього біз- несу з упровадженням механізму державно-приватного партнер- ства. У результаті дослідження практики здійснення державно- приватного партнерства (далі ДПП) у будівництві і літературних джерел [5, 6] удосконалено методичний підхід до ідентифікації ри- зиків ДПП у будівельній сфері. Будівництво як галузь матеріаль- ного виробництва має ряд особливостей, що відрізняють його від інших галузей та пояснюються: характером його кінцевої продукції (продукція будівельної галузі є предметом тривалого користування та нерухомою), специфічними умовами праці, значними капіта- ловкладеннями, умовами будівництва, які визначаються сейсміч- ними умовами, рельєфом місцевості, наявністю та щільністю існу- ючої забудови, інженерно-геологічною будовою основ, наявністю інженерних мереж та транспортних комунікацій, наявністю джерел місцевих будівельних матеріалів. Враховуючи специфіку будівель- ної галузі в класифікації ризиків ДПП, виділено ознаку «Природні ризики», вид «Складні інженерно-геологічні умови (карсти, під- земні виробки, просадочні ґрунти, зсувонебезпечні ділянки тощо)», а також доповнено ознаки «Соціокультурні ризики» видами «Ко- рупція, монополізація галузі», «Шахрайство з боку забудовника та пов’язаних з ним компаній», ознаки «Технічні ризики» видами «Бу- дівництво в районах щільної забудови», «Підготовка території до забудови (знесення існуючих будівель, дерев, рекультивація)», «Віддаленість джерел місцевих будівельних матеріалів (пісок, ще- бінь, глина, цегла, товарний бетон тощо)», «Відсутність або недо- статня потужність діючих інженерних комунікацій», «Недостатня кваліфікація працівників». Комплексна ідентифікація ризиків у будівельній сфері дозво- лить із меншими витратами та з більш високим рівнем вірогідності виявити і класифікувати ризики державно-приватного партнерства, забезпечити основу для розробки системи стандартизації ризиків та розробити адекватні заходи стосовно запобігання їм або зменшення рівня втрат. Дослідження стану будівельної сфери України показало, що інвестиції спрямувались в уже розвинені сфери економічної діяль- ності. Провідні позиції за обсягами прямих іноземних інвестицій за січень-грудень 2015 р. займала промисловість – 30,6% від загаль- ного обсягу інвестицій, фінансова і страхова діяльність – 27,3%. До 262 десяти регіонів: Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Київ- ської, Луганської, Львівської, Одеської, Запорізької, Полтавської, Івано-Франківської областей та до м. Києва надійшло найбільше всього інвестицій – 93,9% всіх залучених прямих іноземних інвес- тицій [7]. У будівництві було зосереджено 3% загального обсягу прямих інвестицій в Україну (рис. 2). У цілому ж залучення Укра- їною іноземних інвестиційних ресурсів знаходиться на дуже низь- кому рівні, зокрема за обсягами залучених прямих іноземних інвес- тицій на душу населення, країна суттєво відстає від країн Центра- льної та Східної Європи. Рис. 2. Розподіл прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності (у % до загального обсягу інвестицій) на 31.12.2015 р. Сьогодні будівельна сфера знаходиться в досить складних економічних умовах, пов'язаних у першу чергу із вкрай слабкою ін- вестиційною активністю своїх трьох основних інвесторів – комер- ційних підприємств і організацій, державних структур та населення (рис. 3). Обсяги інвестицій в економіку України залишаються на низь- кому рівні внаслідок несприятливого інвестиційного клімату, який створюється через недопрацьовану законодавчу базу, нерозвинений фондовий ринок та недосконалу фінансово-кредитну систему, по- тужний податковий тиск, неефективне використання амортизацій- них відрахувань, значний рівень тінізації, а також низький рівень Промисловість 30,6% Фінансова і страхова діяльність 27,3% Торгівля 13% Операції з нерухомим майном 8% Будівництво 3% Транспорт 3% Сільське господарство 1% Інші види 14,1% 263 трансформації заощаджень населення на інвестиції, нерівномірний розподіл інвестицій як між пріоритетними, стратегічно важливими галузями, так і між регіонами України. Рис. 3. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування за 2015 р. Дослідження державних програм, що реалізуються в Україні з метою вирішення важливого соціального питання − побудови або придбання власного житла, показало, що усі державні житлові про- грами не досягли запланованих результатів та відповідно основної мети програм – підвищення рівня забезпечення громадян житлом – через економічну ситуацію в країні та систематичне скорочення фі- нансування. Темпи реалізації державних програм суттєво відста- вали від затверджених графіків, фактичні обсяги фінансування складали лише 5-6% від прогнозних. Для виводу ринку житла зі стану стагнації необхідно модернізувати державні житлові про- грами, зокрема програму молодіжного кредитування та програму «Доступне житло», які найуспішніші на сьогодні. Програми щодо погашення частки відсотка по кредиту є вкрай затратними для дер- жави, враховуючи непередбачуваність курсової різниці, тому слід Кошти державного бюджету 3% Кошти місцевих бюджетів 5% Власні кошти підприємств та організацій 67% Кредити банків та інших позик 7% Кошти іноземних інвесторів 3% Кошти населення на будівництво житла 12% Інші джерела фінансування 3% 264 запровадити нові фінансово-кредитні механізми забезпечення насе- лення доступним житлом. Усе вищевикладене приводить до висновку про необхідність удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України з урахуванням досвіду розвинутих країн. Регулювання інвестиційних процесів у зарубіжних країнах переслідує такі головні цілі: спрямування інвестицій на реструкту- ризацію економіки для підвищення її ефективності; обіг заоща- джень в інвестиції реального сектору економіки; формування ефек- тивного і контрольованого ринку капіталів; зниження і страхування інвестиційних ризиків; поліпшення інвестиційного клімату для віт- чизняних і зарубіжних капіталів. Правові гарантії інвесторам є най- важливішим критерієм сприятливого інвестиційного клімату [8, 9]. Проведений аналіз стану правового регулювання в інвести- ційній сфері Україні, розвитку ринку цінних паперів та інвестицій- них тенденцій ринку нерухомості свідчить про доцільність адапта- ції досвіду розвинутих країн щодо методів державного регулю- вання інвестиційної діяльності у будівельній сфері до України, що може стати суттєвим напрямком активізації інвестиційних процесів у країні. На основі дослідження зарубіжного досвіду щодо методів державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері встановлено доцільність впровадження тільки тих методів, що не потребують від держави прямого фінансування, враховуючи сучасний стан економіки країни, тобто за критерієм достатності фі- нансових ресурсів (рис. 4). Адаптація зарубіжного досвіду стосовно таких організацій- них методів дозволить активізувати застосування механізмів дер- жавно-приватного партнерства у будівельній сфері: 1. Прямі методи: чітке визначення інвестиційних пріоритетів з метою уник- нення розпорошення інвестиційних ресурсів; удосконалення загального (податкового, земельного, корпо- ративного, митного) та спеціального інвестиційного законодавства, забезпечення податкової стабільності; залучення «довгих» коштів страхових компаній та недержав- них пенсійних фондів на засадах державно-приватного партнер- ства; зниження бюрократичного тиску на бізнес, спрощення проце- дур реєстрації; створення ефективної системи захисту інвесторів; 265 Рис. 4. Методи регулювання інвестиційних процесів у будівельній сфері в зарубіжних країнах та їх адаптація для української економіки Методи регулювання інве- стиційних процесів у за- рубіжних країнах ПРЯМІ НЕПРЯМІ - жорстка нормативна ре- гламентація; - зниження бюрократич- ного тиску на бізнес, спрощення процедур реєстрації; - надання рівних умов господарювання інозем- ним і національним інве- сторам; - вибір пріоритетів здій- снює держава; - ефективна система за- хисту інвесторів; - ефективне об'єднання дрібних інвестицій у ве- ликі; - бюджетне фінансуван- ня; - пряме адміністративне втручання в інвестицій- ний процес шляхом уз- годження планів найбіль- ших корпорацій; - створення спеціалізова- них фінансових інсти- тутів для фінансування будівництва житла - регулювання загаль- ного обсягу капітало- вкладень через політику позичкового відсотка, грошову, податкову і амортизаційну політику; - вибіркове стимулю- вання капіталовкладень у певні підприємства, га- лузі та сфери діяльності через кредитні і подат- кові пільги; - залучення у будів- ництво житла «довгих» коштів страхових ком- паній та недержавних пенсійних фондів; - застосування різно- манітних змішаних форм державного та приват- ного фінансування НЕПРЯМІ ПРЯМІ удосконалення загального (по- даткового, земельного, корпора- тивного, митного) та спеціаль- ного інвестиційного законодав- ства, забезпечення податкової стабільності залучення «довгих» коштів стра- хових компаній та недержавних пенсійних фондів на засадах дер- жавно-приватного партнерства створення ефективної системи захисту інвесторів чітке визначення інвестиційних пріоритетів з метою уникнення розпорошення інвестиційних ресурсів створення спеціалізованих фінансових інститутів для фінансування будівництва житла зниження бюрократичного тиску на бізнес, спрощення процедур реєстрації регулювання загаль- ного обсягу капіта- ловкладень через політику позичкового відсотка, грошову, податкову і амортиза- ційну політику Адаптація за- рубіжного до- свіду (за кри- терієм достат- ності фінансо- вих ресурсів) 266 створення спеціалізованих фінансових інститутів для фінан- сування будівництва житла. 2. Непрямі методи: регулювання загального обсягу капіталовкладень через полі- тику позичкового відсотка, грошову, податкову і амортизаційну по- літику. Проекти державно-приватного партнерства здатні активізу- вати залучення інвестицій, у тому числі іноземних, у будівельну сферу країни. У ДПП держава одержує більш сприятливу можли- вість регулювати інвестиційну діяльність, виконуючи адміністрати- вно-контрольні функції. Пропонуємо удосконалити методичний підхід до впрова- дження механізму ДПП в інвестиційну діяльність у будівельній сфері шляхом комбінованого застосування прямих та непрямих ін- струментів державного регулювання (правових, адміністративних та економічних) (рис. 5). Зокрема, для прискорення запровадження ДПП у будівельній сфері запропоновано: вдосконалення законодавчо-нормативної бази ДПП щодо по- рядку взаємодії учасників процесу підготовки і реалізації проектів державно-приватного партнерства, врахування інтересів одержува- чів послуг, у тому числі розробка відповідних інструкцій і методич- них рекомендацій, стандартів стосовно механізмів ДПП; забезпечення прозорої процедури участі в ДПП, усунення ко- рупційної складової, бюрократичних бар’єрів шляхом комп’ютер- ної обробки відповідної інформації; активізація участі державних органів у всіх етапах підготовки і реалізації проектів ДПП, зниження дефіциту кваліфікованих фа- хівців у сфері державно-приватного партнерства; застосування різних схем розподілу власності, доходу, зни- ження витрат, у тому числі трансакційних видатків. ДПП вимагає узгодження інтересів держави, бізнесу і насе- лення, враховуючи, що кожна зі сторін має власні цілі, вирішує свої конкретні задачі та сторони мають різні мотивації. Держава заці- кавлена у зростанні обсягів і поліпшенні якості послуг інфраструк- турних і соціально орієнтованих галузей, у збільшенні надходжень відповідних платежів, податків до бюджетів усіх рівнів. Приватний сектор прагне стабільно одержувати і збільшувати прибуток, насе- лення зацікавлено у зростанні якості виробленої продукції і послуг, створенні нових робочих місць, зростанні заробітної плати. При 267 Рис. 5. Інструменти державного регулювання інвестиційної діяльності з упровадженням механізму державно-приватного партнерства цьому держава і бізнес зацікавлені в успішному здійсненні проектів у цілому та шляхом переговорів, до укладення договору про парт- нерство можливо збалансувати інтереси сторін і цілі проектів [10, с. 188-189]. ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НЕПРЯМІПРЯМІ ЕкономічніАдміністративніПравові ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО Закони та нормативні акти щодо ДПП, мето- дичне забезпечення механізмів ДПП Сприяння цен- тральних або місцевих органів виконавчої влади Схема розподілу власності, витрат, доходу Центральним або місцевим органам влади - можливість перекласти частину ризиків на ор- гани влади; - збільшення свого при- бутку за проектом за рахунок надання додат- кових платних послуг; - застосування різних рі- шень, які знижують вит- рати; - подолання бюрократич- них бар’єрів - розвиток інфраструк- тури; - зростання якості вироб- леної продукції і послуг (завдяки підвищенню стандартів якості та ефективності управління об'єктами угоди); - створення нових робо- чих місць, зростання за- робітної плати - можливість перекласти ча- стину ризиків на приватного партнера; - розвиток інфраструктури; - прискорення темпів онов- лення основних виробничих фондів; - підвищенні якості будів- ництва, експлуатації та управління за рахунок інно- вацій; - зниження бюджетного на- вантаження і вивільнення до- даткових ресурсів; - надходження відповідних платежів, податків до бюд- жетів усіх рівнів; - створення нових робочих місць Приватному партнеру Населенню ВИГОДИ 268 Незадовільна ситуація у будівельній сфері країни є наслідком серйозних системних прорахунків у стратегії її розвитку. Найакту- альнішою проблемою залишається розробка стратегії, яка значною мірою сприятиме активізації стійкого інноваційно-інвестиційного розвитку будівельного комплексу шляхом реалізації таких страте- гічних цілей розвитку: забезпечення достатньо високих темпів еко- номічного розвитку будівельного комплексу за рахунок ефективної інвестиційної діяльності; стимулювання впровадження інновацій та інформаційних технологій; вдосконалення підходів до державного регулювання інвестиційно-будівельних процесів. Заходи реалізації зазначених стратегічних цілей – це підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємств будівельного комплексу у про- цесі здійснення інвестиційної діяльності; збільшення обсягу готової будівельної продукції шляхом розморожування незавершених об’єктів; технологічна перебудова з переважним використанням комбінованого виробництва; підвищення енергетичної та еконо- мічної ефективності; диверсифікація джерел фінансування галузі; активізація інвестиційно-будівельних процесів у житловому будів- ництві; розвиток державно-приватного партнерства. Побудова «дерева цілей» [11] для будівельної сфери дає мож- ливість розробити цільові програми в контексті державного регу- лювання будівельної сфери з дотриманням вимог Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економіч- ного і соціального розвитку України». У контексті цього запропо- новано методичний підхід до розробки програми інвестиційного за- безпечення будівельної сфери країни (регіону), який базується на організаційно-економічній та фінансовій складових та відрізняється узгодженням інтересів держави, бізнесу та населення (рис. 6). З наведеної схеми видно, що програма розвитку інвестицій- ного забезпечення будівельних підприємств складається з ураху- ванням цілей усіх рівнів, що дає можливість матеріального напов- нення кожного з елементів та отримання кінцевого результату з ви- користанням ДПП. Висновки. Запропоновані наукові засади державного регулю- вання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України дозво- ляють активізувати інвестиційні процеси у будівельній сфері та сприяють розвитку цілої низки суміжних галузей і, як наслідок, зміцнюють державу економічно. 26 9 Р ис . 6 . С хе м а ро зр об ки п ро гр ам и ін ве ст иц ій но го з аб ез пе че нн я бу ді ве ль но ї с ф ер и кр аї ни ( ре гі он у) П ро гр ам а ро зв ит ку ін ве ст иц ій но го з аб ез пе че нн я бу ді ве ль ни х п ід пр и- єм ст в кр аї ни ( ре гі он у) н а на ст уп н і 5 ро кі в (з у ра ху ва нн ям у зг од ж ен ня ін те ре сі в де рж ав и, б із не су , н ас е- ле нн я) О рг ан із ац ій но -е ко но - м іч не з аб ез пе че нн я Ф ін ан со ве з аб ез пе че нн я пр ог ра м и ро з- ви тк у п ід пр иє м ст в кр аї ни ( ре гі он у) ЗА Г А Л Ь Н О Д Е Р Ж А В Н А П Р О Г Р А М А П Р О Г Р А М И Н А Р ІВ Н І Р Е Г ІО Н У П Р О Г Р А М И В Е Л И К И Х М ІС Т П Р О Г Р А М И А Д М ІН ІС Т Р А Т И В - Н И Х Р А Й О Н ІВ ІН В Е С Т У В А Н Н Я П Р О Е К Т ІВ Р Е Ф О Р- М У В А Н Н Я С Т Р А Т Е Г ІЇ Н А М ІК Р О Р ІВ Н І ІН В Е С Т У В А Н Н Я М О Д Е Р Н ІЗ А Ц ІЙ Н И Х П Р О Е К Т ІВ 1. П ро ве де нн я ко м пл ек сн ог о ан ал із у те хн ік о- ек он ом іч ни х по ка зн ик ів д ля в ия вл ен ня н ад ій но - ст і т а як ос ті н ад ан и х бу ді ве ль ни х по сл уг , т ех н і- чн ог о ст ан у ос но вн их ф он ді в 1. Р оз ро бл ен ня в ар іа нт ів ф ін ан су - ва нн я пр ог ра м и ро зв ит ку б уд ів ел ь- но ї с ф ер и кр аї ни ( ре гі он у) з у ра ху - ва нн ям м ож ли ви х дж ер ел ф ін ан су - ва нн я, т ак их я к: - вл ас ні к ош ти п ід пр иє м ст ва ( чи с- ти й пр иб ут ок т а ам ор ти за ці йн і в ід - ра ху ва нн я) ; - ін ве ст иц ій на д оп ом ог а; - бю дж ет не ф ін ан су ва нн я; - ба нк ів сь кі д ов го ст ро ко ві к ре - ди ти ; - де рж ав ні п оз ик и; - ці ль ов і н ад ба вк и до т ар иф у 3. А на лі з ц ін и на б уд ів ел ьн і по сл уг и, м ат ер іа ли т а ві дп о- ві дн іс ть їх в ит ра та м п ід пр и- єм ст в. 2. Р оз ро бл ен ня о пт им ал ьн ог о ва рі - ан та ф ін ан су ва нн я пі дп ри єм ст в бу ді - ве ль но ї с ф ер и кр аї ни ( ре гі он у) 3. О ці ню ва нн я ф ін ан со во ї с ті йк ос ті п ід пр иє м ст в бу ді ве ль но ї с ф ер и кр аї ни ( ре гі он у) ( ро зр об ле нн я еф ек ти вн их с хе м ф ін ан со во го з аб ез пе че нн я пр о- гр ам и, с тв ор ен ня у м ов д ля з ал уч ен ня ін ве ст ор а) 2. С ис те м ни й ан ал із б ал ан су б уд ів ел ьн ої с ф ер и кр аї ни ( ре гі он у) , д іа гн ос ти ка п ід пр иє м ст в, в и- зн ач ен ня с об ів ар то ст і в ир об ни цт ва і тр ан сп ор - ту ва нн я бу ді ве ль ни х м ат ер іа лі в дл я ви яв ле нн я ло ка ль ни х си ст ем із м ак си м ал ьн им и ви тр ат ам и й об ґр ун ту ва нн я че рг ов ос ті р еа лі за ц ії за хо ді в пр ог ра м и дл я од ер ж ан ня с оц іа ль но го т а ек он о- м іч но го е ф ек ті в 4. А на лі з но рм ат ив но -п ра во во ї б аз и, щ о вк лю ча є ро зр об ку н из ки з ак он од ав чи х ак ті в на б уд ів ел ьн і по сл уг и, д ог ов ор ів , п ол ож ен ь, щ о ре гл ам ен ту ю ть ци ві ль но -п ра во ві в ід но си ни у б уд ів ни цт ві 5. В из на че нн я ві дп ов ід ни х ор га ні в ви ко на вч ої вл ад и, щ о м аю ть н ес ти в ід по ві да ль н іс ть з а на ді й- н іс ть , я кі ст ь та е ф ек ти вн іс ть н ад ан их б уд ів ел ь- ни х по сл уг у р ег іо н і ЗА Х О Д И Р Е А Л ІЗ А Ц ІЇ П Р О Г Р А М И З В И К О Р И С Т А Н Н Я М Д Е Р Ж А В Н О -П Р И В А Т Н О Г О П А Р Т Н Е Р С Т В А 269 270 Література 1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент : учебный курс / И.А. Бланк. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2006. – 552 с. 2. Лужко Е.В. Методологические основы формирования мо- делей развития предприятий строительного комплекса в усло- виях глобальных изменений / Е.В. Лужко, Л.К. Глиненко // Еконо- міка будівництва. – 2006. – № 2. – С. 18-23. 3. Федоренко В.Г. Інвестиції і капітальне будівництво в рин- кових умовах / В.Г. Федоренко; ред.: Є.В. Бондаренко; Укр. акад. прогнозування і інвестицій. – К. : Міжнар. фін. агенція, 1998. – 88 c. 4. Лайко О.І. Трансформаційні процеси в інвестиційній си- стемі економіки України: моногр. / О.І. Лайко; НАН України, Ін-т пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. – Одеса : Грінь Д.С., 2014. – 460 с. 5. Брайловський І.А. РЕSТ-класифікація ризиків державно- приватного партнерства / І.А. Брайловський // Економіка та дер- жава. – 2013. – №1 (121). – С. 15-19. 6. Li Binga. The allocation of risk in PPP/PFI construction projects in the UK / Li Binga, A. Akintoye, P.J. Edwards, C. Hardcastlea // Inter- national Journal of Project Management. – 2004. – 23. – Р. 25-35. 7. Державна служба статистики України [Електронний ре- сурс]: [Офіційний веб-сайт]. – Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua. 8. Ісаєнко Д. Житлове будівництво за кордоном: досвід для України / Д. Ісаєнко // Публічне управління: теорія та практика: збірник наукових праць Асоціації докторів наук з державного управління. – Х.: Вид-во «ДокНаукДержУпр», 2011. – Вип. 3 (7). – С. 146-151. 9. Рахман И.А. Зарубежный опыт регулирования инвестици- онно-строительной деятельности / И.А. Рахман // Экономика стро- ительства. – 2001. – № 6. – С. 45-52. 10. Шлафман Н.Л. Механізми регулювання розвитку підприємницького сектору. – Херсон : ХНТУ, ІПРЕЕД НАН України, 2010. – 284 с. 11. Виноградова З.И. Стратегический менеджмент. Матрица модулей, «дерево» целей / З.И. Виноградова, В.Е. Щербакова. – М.: Фонд «Мир», Академический Проект, 2004. – 304 с. Надійшла до редакції 04.12.2015 р.

Наукові засади державного регулювання інвестиційної діяльності у будівельній сфері України

Institution

Ähnliche Einträge