Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти
Розглянуто та узагальнено досвід країн ЄС щодо стратегічного розвитку податкової свідомості громадян. Визначено, що податкова свідомість громадян ЄС формується на основі взаємозв’язку факторів, а саме: соціальних норм, суспільних благ, ефективності податкового адміністрування та дій уряду. У результ...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2015
|
Назва видання: | Управління економікою: теорія та практика |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109655 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти / Г.Ю. Кучерова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 271-280. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-109655 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1096552016-12-06T03:02:38Z Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти Кучерова, Г.Ю. Розглянуто та узагальнено досвід країн ЄС щодо стратегічного розвитку податкової свідомості громадян. Визначено, що податкова свідомість громадян ЄС формується на основі взаємозв’язку факторів, а саме: соціальних норм, суспільних благ, ефективності податкового адміністрування та дій уряду. У результаті узагальнення взаємозв'язків між факторами податкової свідомості громадян ЄС виявлено, що рівень ефективності податкового адміністрування знижується в умовах низької соціальної віддачі податків. Розглянуто аспекти реалізації заходів, що були вжиті державами-членами ЄС у напрямі підвищення ефективності податкового управління. Зазначено, що податкова політика урядів країн-членів ЄС балансувала між використанням заходів щодо свідомого оподаткування та стратегіями примусу до дотримання норм податкового законодавства. Рассмотрен и обобщен опыт стран ЕС по стратегическому развитию налоговой сознательности граждан. Определено, что налоговая сознательность граждан ЕС формируется на основе взаимосвязи факторов, а именно: социальных норм, общественных благ, эффективности налогового администрирования и действий правительства. В результате обобщения взаимосвязей между факторами налоговой сознательности граждан ЕС выявлено, что уровень эффективности налогового администрирования снижается в условиях низкой социальной отдачи налогов. Рассмотрены аспекты реализации мер, принятых государствами-членами ЕС в направлении повышения эффективности налогового управления. Отмечено, что налоговая политика правительств стран-членов ЕС балансировала между использованием мер по достижению сознательного налогообложения и стратегиями принуждения к соблюдению норм налогового законодательства. The article reviewed and summarized the experience of EU countries in the strategic development of citizens' tax awareness. It was determined that the tax awareness of EU citizens is based on the relationship of factors, namely: social norms, public goods, efficiency of tax administration and the government. As a result, generalizations relationships between factors of tax awareness of EU citizens revealed that the level of tax administration efficiency is reduced in low social return taxes. The aspects of the implementation of measures taken by EU Member States towards improving the efficiency of tax administration. It is noted that the tax policies of governments of EU member states to balance between the use of measures to achieve conscious tax policies and compel compliance with tax legislation. 2015 Article Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти / Г.Ю. Кучерова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 271-280. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2221-1187 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109655 uk Управління економікою: теорія та практика Інститут економіки промисловості НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Розглянуто та узагальнено досвід країн ЄС щодо стратегічного розвитку податкової свідомості громадян. Визначено, що податкова свідомість громадян ЄС формується на основі взаємозв’язку факторів, а саме: соціальних норм, суспільних благ, ефективності податкового адміністрування та дій уряду. У результаті узагальнення взаємозв'язків між факторами податкової свідомості громадян ЄС виявлено, що рівень ефективності податкового адміністрування знижується в умовах низької соціальної віддачі податків. Розглянуто аспекти реалізації заходів, що були вжиті державами-членами ЄС у напрямі підвищення ефективності податкового управління. Зазначено, що податкова політика урядів країн-членів ЄС балансувала між використанням заходів щодо свідомого оподаткування та стратегіями примусу до дотримання норм податкового законодавства. |
format |
Article |
author |
Кучерова, Г.Ю. |
spellingShingle |
Кучерова, Г.Ю. Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти Управління економікою: теорія та практика |
author_facet |
Кучерова, Г.Ю. |
author_sort |
Кучерова, Г.Ю. |
title |
Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти |
title_short |
Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти |
title_full |
Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти |
title_fullStr |
Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти |
title_full_unstemmed |
Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти |
title_sort |
закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти |
publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
publishDate |
2015 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109655 |
citation_txt |
Закордонний досвід стратегічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спільноти / Г.Ю. Кучерова // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К.: ІЕП НАНУ, 2015. — С. 271-280. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
series |
Управління економікою: теорія та практика |
work_keys_str_mv |
AT kučerovagû zakordonnijdosvídstrategíčnogorozvitkupodatkovoísvídomostígromadânêvropejsʹkoíspílʹnoti |
first_indexed |
2025-07-07T23:27:30Z |
last_indexed |
2025-07-07T23:27:30Z |
_version_ |
1837032644771053568 |
fulltext |
271
Г.Ю. Кучерова, к.е.н.
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД СТРАТЕГІЧНОГО
РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СВІДОМОСТІ ГРОМАДЯН
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
Боротьба з податковим шахрайством, ухиленням від сплати
податків та агресивною політикою податкового планування набирає
обертів у всіх країнах ЄС у зв'язку з розвитком процесів глобаліза-
ції, інтеграції та політичним прагненням зробити податкові системи
країн більш справедливими, ефективними та прозорими. Боротьба з
ухиленням від сплати податків сприяє зменшенню податкового
розриву та допомагає податковим органам досягти двох важливих
цілей, а саме: підвищити рівень ефективності зборів податків та зни-
зити рівень податкового навантаження на платників податків. Тобто
закордонний досвід боротьби з ухиленням від сплати податків та
податковим шахрайством є дієвим і має відповідний економічний
ефект, чим може стати корисним для уряду України у процесі
трансформації системи оподаткування. Питаннями вивчення закор-
донного досвіду оподаткування займалися такі провідні вчені,
як В. Андрущенко, О. Василик, В. Геєць, А. Даниленко, Т. Єфи-
менко, Ю. Іванов, Т. Калінеску, А. Крисоватий, В. Мельник,
А. Олешко, А. Поддєрьогін, О. Покатаєва, А. Соколовська, Л. Та-
рангул, С. Юрій та інші. Проте світова фінансово-економічна криза
продемонструвала тісний взаємозв'язок економік країн світу, тому
подальше вивчення закордонного досвіду стратегічного розвитку
податкової свідомості у громадян європейської спільноти дає мож-
ливість обґрунтувати вибір дієвих механізмів податкового регулю-
вання національної економіки в умовах нестабільності.
Метою статті є узагальнення закордонного досвіду страте-
гічного розвитку податкової свідомості громадян європейської спі-
льноти та її формалізація для визначення європейського вектора по-
даткової політики щодо шляхів її розвитку.
Загальноприйнятим у Європейських країнах є висновок, що
ефективність стратегії розвитку оподаткування формується за раху-
нок одночасного застосування механізмів виявлення податкового
шахрайства, ухилення від сплати податків та заходів спрощення
процедури справляння податків, а саме: використання санкцій до
платників податків, які свідомо не платять податки або не дотриму-
© Г.Ю. Кучерова, 2015
272
ються податкової дисципліни; спрощення процедур для тих, хто
прагне дотримуватися податкової дисципліни, тобто є свідомим
платником податків, але бореться зі складною податковою систе-
мою. Пошук відповідного балансу між двома механізмами оподат-
кування у Європі виявляється досить складним та неоднозначним
[3, с. 25].
Емпіричні дані та результати досліджень експертів країн ЄС
показують, що існує взаємозв’язок між дотриманням податкового
законодавства, соціальними нормами та ефективністю інститутів
(органів оподаткування), які відповідають за збір податків і пере-
розподіл суспільних благ. Цей взаємозв’язок формує рівень по-
даткової свідомості громадянина Європейської спільноти. Даному
рівню податкової свідомості відповідають соціальні норми, які є
правилами регулювання податкової поведінки людей з урахуван-
ням їх потреб, прагнень та суспільних меж. Соціальні норми в рам-
ках дотримання податкового законодавства формуються колектив-
ною поведінкою платників податків, яка визначається взаємодією
між окремими платниками податків. Якщо досліджувати соціальні
норми окремо, то вони виступають детермінантами рівня відповіда-
льності у дотриманні податкової дисципліни суспільством, який ха-
рактеризується мірою ухилення від сплати податків.
Тобто формування відповідних соціальних норм є стратегіч-
ним завданням у системі боротьби з порушеннями податкового за-
конодавства. Прикладом дотримання відповідних норм виступають
інститути, відповідальні за збір податків та надання суспільних по-
слуг, що контролюють дотримання податкового законодавства і
тим самим зростання рівня доходів від податкових надходжень за
рахунок упровадження інституційних обмежень можливостей для
ухиляння від сплати податків.
Досвід країн ЄС демонструє, що в контексті податкової пове-
дінки більш дієвим виступає податковий орган, а поступливішим є
платник податків. У той же час ефективне управління та розподіл
суспільних благ і послуг стимулює розвиток формування свідомої
схильності до дотримання податкової дисципліни, оскільки плат-
ники мають прозоре підтвердження справедливого та цільового ви-
користання своїх податкових платежів.
Формування прямого зв’язку «знизу догори» і «згори донизу»
між соціальними нормами та соціально-податковими інститутами
сприяє розвитку позитивного зворотнього зв’язку, заснованого на
довірі та партнерстві, між платниками податків, податковими ор-
ганами та владою. Європейськими фахівцями відстежено залеж-
273
ність, яка підтверджує, що за умов достатнього рівня свідомо-
сті населення в країні високий рівень дотримання податкової дис-
ципліни одночасно приводить до підвищення ефективності забезпе-
чення суспільними благами та зниження податкового наванта-
ження, а більш відповідне забезпечення суспільними благами, у
свою чергу, позитивно впливає на дотримання податкової дисцип-
ліни.
Отже, європейська практика показує, що найбільш ефективне
надання суспільних благ досягається в разі, коли діяльність уряду і
податкове адміністрування є ефективними. Якщо податкове адміні-
стрування є абсолютно ефективним, соціальні норми не мають зна-
чення при визначенні податкової дисципліни як ефективного ме-
тоду збору податків, що може повністю усунути факти ухилень від
сплати податків.
Більш того, припускаючи, що уряд є ефективним, дотримання
податкового законодавства платниками податків обов’язково при-
зведе до поліпшення надання суспільних благ. Однак, найбільші ри-
зики ефективності притаманні податковим органам, тому актуаль-
ності набувають якісні соціальні норми, як важелі дотримання по-
даткового законодавства, і, таким чином, мірою забезпечення сус-
пільних благ.
Наочне представлення розглянутих взаємозв'язків форму-
вання податкової свідомості у Європі зображено на рисунку. В об-
ласті неефективності на графіку (до кінця осі ефективності подат-
кового адміністрування – «Неефективність») соціальні норми ви-
значають дотримання податкового законодавства, тобто загальний
рівень доходів для забезпечення суспільних благ. Рівень дотри-
мання податкового законодавства, як правило, вище, якщо уряд діє
в напрямі забезпечення ефективного перерозподілу суспільних
благ. Ефективне та продуктивне управління забезпеченням суспіль-
них благ приведе до досягнення максимального рівня їх надання,
навіть якщо податкове адміністрування є недостатньо ефективним,
оскільки платники податків відчувають зворотність сплачених по-
даткових платежів, а отже, платитимуть податки добровільно. З ін-
шого боку, якщо платники податків відчувають, що їх податкові
внески витрачаються урядом неефективно, соціальні норми коригу-
ються убік ухилення від сплати податків. Ця ситуація представлена
на діаграмі в області «Марнотратності уряду».
Отже, на основі вищезазначеного модель формування подат-
кової свідомості PS європейських громадян визначається такою
функціональною залежністю її структурних елементів:
274
( ), , , ,PS n pa sb urPS f S E Z E=
( ) ,
nn S nS f x= ( ) ,
papa E kE f x= ( ) ,
sbsb Z mZ f x= ( ) ,
urur E rE f x=
де nS – соціальні норми; paE – рівень ефективності податкового ад-
міністрування; sbZ – рівень забезпечення соціальними благами гро-
мадян; urE – ефективність урядових рішень; n, k, m, r – кількість
функціональних показників, що характеризують соціальні норми,
рівень ефективності податкового адміністрування, рівень забезпе-
чення соціальними благами громадян, ефективність урядових рі-
шень відповідно.
Рисунок. Взаємозв’язки у системі податкової свідомості
європейської спільноти
Джерело: [3, с. 104].
Враховуючи розглянуті концептуальні положення форму-
вання взаємозв’язків у системі податкової свідомості європейської
спільноти, проаналізуємо результати реалізації заходів урядів щодо
розвитку свідомого оподаткування. Так, держави-члени ЄС вжили
системні заходи для підвищення ефективності податкового управ-
ління протягом звітного періоду 2013-2014 рр. Зазначені заходи
включають такі механізми оподаткування: заходи полегшення доб-
ровільного дотримання податкового законодавства та стратегії при-
мусу до його дотримання [3, с. 25].
275
З метою сприяння добровільному дотриманню податкової
дисципліни та удосконалення механізмів дотримання податкового
законодавства держави-члени ЄС спрямували свої стратегічні дії в
напрямі зменшення податкових розривів, шляхом спрощення адмі-
ністрування та процедур примусу. Тобто політика урядів у сфері
оподаткування одних країн базувалася на більш гуманних механіз-
мах, інших – на більш консервативних та жорстких.
Зауважимо вагомий аспект, що і реформа податкових органів
на організаційному рівні займає провідне місце у стратегіях держав-
членів ЄС: а саме:
Болгарія створила у цьому напрямі спеціальний Директорат
для виявлення податкового шахрайства у межах свого Національ-
ного агентства зі зборів і доходів;
Чехія розглядає сферу свого нового проекту у створенні «єди-
ної точки збору», яка об’єднує збір податків, платежів і внесків со-
ціального страхування;
Хорватія провела реорганізацію своєї податкової адміністра-
ції з метою підвищення її ефективності;
Кіпр планує створити єдине реструктуроване Агентство по
доходах, яке поєднуватиме два раніше окремих колекторських
Агентства по доходах;
Данія переглянула адміністративну структуру своїх податко-
вих органів з метою підвищення ефективності податкового аудиту
та контролю;
Мальта завершила злиття своїх Департаментів зі зборів і до-
ходів у єдиний орган, поєднуючи функції з адміністрування ПДВ і
податкових декларацій;
Румунія провела реструктуризацію Національного агентства
з фінансового адміністрування, створивши новий Департамент з
антишахрайства;
у Португалії функціонує підрозділ з управління ризиками по
дотриманню податкового законодавства.
Отже, уряди країн ЄС активно трансформують організаційну
структуру податкових органів у напрямі об'єднання супутніх функ-
цій та виокремлюють підрозділи для боротьби з ухиленням від
сплати податків. Також одним із вагомих питань, якому уряди країн
ЄС приділяють багато уваги, залишається своєчасне та якісне ін-
формаційне забезпечення податкових органів. Саме тому у сфері
оподаткування з метою розвитку автоматичної обробки податкової
інформації активно використовують сучасні ІТ-технології. Подат-
ківці здатність використовувати відповідні ІТ-системи для управ-
ління збором податків, у тому числі для операцій, пов’язаних з бо-
276
ротьбою із шахрайством та наданням послуг платникам податків,
позиціонують як стратегічний напрям реалізації податкової полі-
тики держав.
У цьому напрямі Болгарія розширила спектр електронних по-
слуг, які надаються платникам податків, у той час як в Ірландії вве-
дено нову ІТ-систему для подання декларацій про місцеву нерухо-
мість он-лайн. У свою чергу Італія повністю впровадила нову елек-
тронну систему оцінки майна, а Польща розпочала реалізацію ком-
плексного проекту модернізації податкового електронного адмініс-
трування. У межах цього проекту фахівці готуються представити
попередньо заповнені податкові декларації, для чого реорганізо-
вано базу даних, яка використовується податковими органами. Іс-
панія посилила контроль над електронною комерцією та азартними
Інтернет-іграми, тоді як Великобританія запустила нову цифрову
стратегію податкового адміністрування.
Деякі країни ЄС вживають більш жорсткі примусові заходи
для виявлення шахрайства та ухилення від сплати податків, які за-
звичай є частиною багаторічних стратегій розвитку оподаткування,
орієнтованих на пріоритетні сектори економіки з високими рівнями
податкових ризиків. Наприклад, У Болгарії податкові заходи уряду
були зосереджені на виявленні контрабанди тютюну та шахрайства
у паливному секторі.
На даний час Кіпр розробляє комплексну стратегію з управ-
ління дотримання податкового законодавства, засновану на аналізі
значних податкових ризиків. В Естонії пріоритетними стали пере-
вірки галузей з високими податковими ризиками, а саме: будівни-
цтва, громадського харчування та готельного бізнесу, також у країні
запроваджуються заходи з поліпшення використання системи уп-
равління податковими ризиками безпосередньо у процесі податко-
вого аудиту.
Фінляндія продовжує здійснювати свій багаторічний план дій
у боротьбі з тіньовою економікою. В Італії податкові органи розпо-
чали реалізацію планів проведення операцій для виявлення неза-
декларованих доходів громадян та відмивання грошей суб'єктами
господарювання. Латвія завершила реалізацію свого плану у боро-
тьбі з тіньовою економікою та забезпечення добросовісної конку-
ренції.
Литовська Державна податкова інспекція реалізувала свій
план дій по дотриманню податкового законодавства за 2013-2014 р.,
який орієнтований на найбільш поширені факти ухилення від
сплати податків та включає заходи щодо поліпшення добровіль-
277
ного дотримання податкового законодавства. Мальта запровадила
низку заходів щодо поліпшення податкового аудиту та аналізу по-
даткових ризиків.
Словаччина проводить реалізацію триступеневого плану дій
у боротьбі із шахрайством у сфері ухилення від сплати ПДВ. Сло-
венія прийняла програму для боротьби з тіньовою економікою.
Отже, дії податкових органів з примусового дотримання по-
даткового законодавства, наведені вище, були використані краї-
нами ЄС разом із заходами щодо спрощення системи справляння
податків, а саме: розширення сфери надання електронних послуг
податковими органами, в деяких випадках зміна процедур оподат-
кування. В Австрії, наприклад, підвищено поріг, нижче якого допу-
скаються процедури спрощення справляння ПДВ за рахунками-
фактурами.
Проте Болгарія ввела додатковий готівковий режим стяг-
нення ПДВ для малих платників податків, а в грудні 2013 р. на Кіпрі
введено оновлену схему готівкового обліку. Починаючи з 2015 р.
Італія затвердила ряд положень щодо відправки заздалегідь запов-
нених податкових декларацій близько 30 мільйонам платників по-
датків, особливо робітникам і пенсіонерам, та запровадила заходи
щодо поширення використання електронного рахунку.
Латвія знизила податкове навантаження, пов’язане із форму-
ванням ПДВ по операціям з нерухомістю. У 2013 р. Португалія
представила електронну систему виставлення рахунків, що вимагає
обов’язкової наявності рахунку-фактури, зокрема даних рахунку в
електронній формі. У країні також запроваджено податкові стимули
для заохочення споживачів вимагати рахунки у певних секторах
економіки, де податкові ризики є найбільші [3, с. 26-27].
У той час як у деяких країнах податкові закони були змінені
в напрямі спрощення оподаткування, в інших країнах встановлено
більш жорсткі правила запобігання податковому шахрайству та
ухилення від сплати податків. Дедалі більше країн ЄС орієнтують
податкову увагу на операції з готівкою і можливість розширення та
спрощення використання механізму повернення ПДВ.
Австрія, наприклад, для цього зміцнила систему нагляду за
азартними іграми. Болгарія посилила правила переміщення товарів,
які відносяться до групи товарів з високим ризиком податкового
шахрайства в країні. Упродовж 2013 р. Хорватія завершила реаліза-
цію своєї стратегії готівкових операцій в Інтернеті (fiscalisation),
орієнтованої на спрощення податковим органам контролю за готів-
ковими операціями.
278
Чехія планує знизити ліміт готівкових операцій і розширити
межі використання платежів у механізмі повернення ПДВ. Цікавим
є підхід Німеччини, яка посилила жорсткість податкових правил з
добровільного виявлення фактів порушення податкового законо-
давства з метою перешкоджання ухилянню від сплати податків
шляхом підвищення ймовірності викриття податкового шахрай-
ства.
Угорщина завершила впровадження реєстрації готівкових
операцій (касових реєстраторів/апаратів) в Інтернеті по всій країні,
розширила вимоги до інформації про платників ПДВ та ввела ме-
ханізм повернення ПДВ в аграрному секторі. Італійська влада зро-
била обов’язковими для бізнесу розрахунки картками як платіжним
засобом для оплати за товари та послуги, в тому числі професійні.
Мальта затвердила більш жорсткі норми, що регулюють пе-
редачу акцій, оновила правову базу в напрямі підвищення ефектив-
ності боротьби з ухиленням від сплати податків. Нідерланди плану-
ють вжити заходи з обмеження неналежного використання струк-
тури компаній з метою уникнути зобов’язань перед працівниками.
Словаччина розширила межі використання механізму повернення
ПДВ, у свою чергу Словенія посилила жорсткість правил викорис-
тання касових апаратів.
Процеси глобалізації спонукали податкові органи країн ЄС
співпрацювати не тільки з іншими правоохоронними органами, а і з
податковими органами в інших країнах світу. Наприклад, уряд Ав-
стрії розробив свою систему для обміну інформацією між податко-
вими органами та органами соціального захисту з метою посилення
їх взаємозв'язку. Крім того, держави-члени ЄС розширили свою ме-
режу обміну інформацією. Так, уряд Мальти зміцнив зв’язки із за-
рубіжними податковими органами, уряд Іспанії розширив мережу
міжнародних угод щодо обміну податковою інформацією.
У цілому майже усі країни ЄС погодили з США Акт про іно-
земні рахунки дотримання податкової дисципліни (FATCA) та
стали учасниками розвитку співробітництва як на регіональному
рівні в країні (наприклад, Великобританія і території Сполученого
Королівства), так і з іншими державами-членами ЄС. Під час голо-
вування Сполученого Королівства в 2013 р. 8 країн-членів ЄС спри-
яли створенню автоматичного обміну інформацією з податкових
питань та прийняли міжнародні рішення у межах завдань подо-
лання ухилення від сплати податків та покращення збору податків
в країнах, що розвиваються [3, с. 27].
Висновки. Результати аналізу закордонного досвіду страте-
гічного розвитку та формування взаємозв’язків у системі податко-
279
вої свідомості європейської спільноти дозволяють зробити три ос-
новні висновки щодо податкової політики краї ЄС у цьому напрямі.
1. Уряд, який проводить ефективне податкове адміністру-
вання, сприяє збільшенню доходів до бюджету країни. Ефектив-
ність розподілу доходів бюджету є окремим питанням. У випадку
якщо податкове адміністрування є ефективним у межах проведення
перевірок, то уряд у той же час марно витрачає доходи від податко-
вих надходжень, переваги ефективного податкового адміністру-
вання втрачаються. Зазначена модель поведінки влади не спри-
ятиме свідомій сплаті податків, оскільки невідчутна їх соціальна
віддача, тобто формується суспільне бачення щодо нецільового ви-
користання податкових надходжень.
2. Формуючи податкову дисципліну і механізми її дотри-
мання, соціальна норма може виявитися ефективним інструментом
податкової політики для забезпечення функціонування системи по-
даткового адміністрування з обмеженими ресурсами. Ретельний
відбір суб'єктів господарювання для проведення податкових пере-
вірок, розвиток податкової освіти та підвищення якості надання су-
спільних послуг для конкретних місцевих, регіональних або профе-
сійних груп сприяють поліпшенню стану державних фінансів шля-
хом створення адміністративного тиску відповідно цілям податко-
вої політики, встановлюючи таким чином закономірності податко-
вої поведінки серед різних груп суспільства.
3. У випадку якщо податкові органи також діятимуть в інте-
ресах платників податків, уряду буде достатньо використовувати
соціальну норму як додатковий інструмент податкової політики ра-
зом із примусовими заходами щодо дотримання податкової дисци-
пліни, оскільки соціальні норми можуть стати двосічним мечем:
якщо уряд діятиме неефективно та не в інтересах суспільства, соці-
альні норми, що відповідають податковій поведінці ухилення від
сплати податків, переважатимуть над соціальними нормами, які
сприяють свідомому дотриманню податкового законодавства.
Отже, переконання в тому, що уряд дійсно діє в інтересах
суспільства, сприятиме зростанню свідомого дотримання громадя-
нами податкової дисципліни і тим самим зміцненню відповідних со-
ціальних норм та гідної податкової поведінки [3, с. 103-104].
З'ясовано, що стратегічні пріоритети розвитку податкової сві-
домості європейських громадян сконцентровані на розширенні за-
стосування ІТ-технологій у сфері оподаткування та інформаційного
забезпечення контролю оподаткування всередині країни та за її ме-
жами з метою встановлення автоматичного обміну податковою ін-
280
формацією між країнами-учасниками ЄС. Зазначене забезпечує під-
вищення прозорості транскордонних податкових рішень; поси-
лення податкового контролю готівкових операцій, розвиток сис-
теми управління податковими ризиками, зокрема у пріоритетних га-
лузях економіки та тих сегментах економіки, суб'єктам господарю-
вання у яких притаманний високий рівень податкового ризику; ре-
формування податкових органів, удосконалення оподаткування
ПДВ, зокрема в аспектах його повернення та податкового конт-
ролю, активізацію політики декларування доходів, формування тіс-
них взаємозв'язків між соціальними та податковими органами.
У правовому аспекті уряди країн були націлені у сфері пря-
мого оподаткування на максимальну уніфікацію законодавчих
норм, у сфері непрямого оподаткування – на гармонізацію право-
вого забезпечення вільного транскордонного переміщення капі-
талу, товарів та послуг. Держави-члени ЄС спрямували свої страте-
гічні дії на конкретні обставини, що сприяли формуванню податко-
вих розривів, збалансувавши дії та заходи, націлені на спрощення,
а інші – на примушення до дотримання податкового законодавства
з метою розвитку податкової свідомості у громадян.
Література
1. Building Taxpayer Culture in Mozambique, Tanzania and Zam-
bia: Achievements, Challenges and Policy Recommendations. Report
CMI. July 2012 [Electronic resource] / Odd-Helge Fjeldstad and Kari K.
Heggstad. – Bergen : Chr. Michelsen Institute, 2012. – 50 p. – Access
mode: www.cmi.no/publications.
2. Combatting Corporate Tax Avoidance: Commission Presents
Tax Transparency Package [Electronic resource] European Commis-
sion – Press release (Brussels, 18 March 2015). – Access mode:
http://ec.europa.eu/taxation_customs/taxation/company_tax/transpar-
ency/index_ en.htm.
3. Tax Reforms in EU Member States. Tax Policy Challenges for
Economic Growth and Fiscal Sustainability [Electronic resource] Report
2014 // Taxation Papers. Working Paper: European Commission. –
2014. – № 48. – 154 р. – Access mode: http://ec.europa.eu/economy_fi-
nance/publications/european_economy/ 2014/pdf/ee6_en.pdf.
4. Tax Transparency. Seizing the Initiative [Electronic resource]. –
London : Ernst&Young LLP, 2013. – 49 p. – Access mode: www.ey.
com/uk.
Надійшла до редакції 09.12.2015 р.
|