Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння
В статье рассматриваются особенности герменевтической интерпретации в английском языке науки в свете культурной специфики данного типа дискурса. Особое внимание уделяется импликациям и перефразированию, а также элементам нарратива как квазивизуальным средствам передачи информации в англо-американско...
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
2008
|
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10975 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння / О.М. Ільченко, З.Б. Шелковнікова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — 2008. — № 2. — С. 131-139. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-10975 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-109752010-08-11T12:02:47Z Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння Ільченко, О.М. Шелковнікова, З.Б. В статье рассматриваются особенности герменевтической интерпретации в английском языке науки в свете культурной специфики данного типа дискурса. Особое внимание уделяется импликациям и перефразированию, а также элементам нарратива как квазивизуальным средствам передачи информации в англо-американском научном дискурсе. Рассматриваются эксплицитные, имплицитные и полуимплицитные типы ввода нарратива в научный текст. The present paper addresses the issues of hermeneutic interpretation in modern English language of science in light of culture specificity of discourse. Special attention is paid to implications, inferences and restatements in Anglo-American scientific discourse. Specificity of narratives as semi-visual linguistic devices is discussed. Explicit, implicit and semi-implicit narrations introductions are also considered. 2008 Article Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння / О.М. Ільченко, З.Б. Шелковнікова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — 2008. — № 2. — С. 131-139. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. ХХХХ-0006 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10975 uk Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
В статье рассматриваются особенности герменевтической интерпретации в английском языке науки в свете культурной специфики данного типа дискурса. Особое внимание уделяется импликациям и перефразированию, а также элементам нарратива как квазивизуальным средствам передачи информации в англо-американском научном дискурсе. Рассматриваются эксплицитные, имплицитные и полуимплицитные типы ввода нарратива в научный текст. |
format |
Article |
author |
Ільченко, О.М. Шелковнікова, З.Б. |
spellingShingle |
Ільченко, О.М. Шелковнікова, З.Б. Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
author_facet |
Ільченко, О.М. Шелковнікова, З.Б. |
author_sort |
Ільченко, О.М. |
title |
Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
title_short |
Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
title_full |
Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
title_fullStr |
Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
title_full_unstemmed |
Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
title_sort |
науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння |
publisher |
Центр наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України |
publishDate |
2008 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/10975 |
citation_txt |
Науковий дискурс: шляхи до (взаємо)розуміння / О.М. Ільченко, З.Б. Шелковнікова // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. — 2008. — № 2. — С. 131-139. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
work_keys_str_mv |
AT ílʹčenkoom naukovijdiskursšlâhidovzaêmorozumínnâ AT šelkovníkovazb naukovijdiskursšlâhidovzaêmorozumínnâ |
first_indexed |
2025-07-02T13:16:38Z |
last_indexed |
2025-07-02T13:16:38Z |
_version_ |
1836541226878238720 |
fulltext |
131
О.М. Ільченко, д.ф.н., проф.,
З.Б. Шелковнікова
НАУКОВИЙ ДИСКУРС: ШЛЯХИ ДО (ВЗАЄМО)РОЗУМІННЯ
Дискурс вважають особливим „ментальним світом” з притаманним
йому „духом часу”. Науковий дискурс відображає діалог різних картин
світу, різних культурних позицій, які можуть не збігатися в часі та
просторі наукових думок [1]. У дискурсі, котрий справді є „мовою,
зануреною в життя” [2; 3], у тому числі науковому, відбивається вся
специфіка людської поведінки крізь призму мовленнєвої діяльності. На
розвиток та становлення англо-американського наукового дискурсу
значною мірою вплинули етнокультурні та історичні фактори. Його
сучасний стан – результат тривалого еволюційного процесу. Оволодіння
особливостями англійської мови науки (зокрема EAP (English for
Academic Purposes) та ESP (English for Specific Purposes) і, передусім, EST
(English for Science and Technology) як важливим засобом міжнародного
наукового спілкування є неможливим без ретельного вивчення специфіки
– як вербальної, так і візуальної – цього типу дискурсу, що є актуальним
завданням, зокрема з огляду на сучасний статус англійської мови, а
також в аспекті такого важливого напрямку лінгвістики, як загальна
теорія міжмовних відносин [4, с. 5]. Динаміка наукового дискурсу
відображає глибокі проблеми соціальних та культурних змін і має чітку
антропологічну спрямованість. Останнім часом в англійській мові науки
спостерігаються процеси, подібні до тих, що їх зазнає медійний дискурс,
літературна мова. Науковий дискурс не є чимось однорідним, єдиним та
усталеним – його жанрова структура зазнає істотних змін: відбувається
змішування жанрів, з’являються нові жанри та жанрові різновиди,
натомість інші жанри трансформуються або зникають. Поява та розвиток
вторинних жанрів, та й у цілому гібридизація жанрів є цікавим об’єктом
лінгвістичних досліджень [5, с. 26].
У цілому будь-який дискурс, і науковий у тому числі, слід розглядати
в широкому сенсі. Так, Т. ван Дейк, прибічник мультидисциплінарного
підходу до аналізу дискурсу, вважає, що його слід розглядати на
лінгвістичних, когнітивних, соціальних і культурних засадах,
ураховувати аспекти як писемної, так і усної мови й обов'язково зважати
на контекст. Важливим моментом дискурсивних досліджень є поняття
“комунікативної події” (communicative event), елементами якої є адресант
(мовець, письменник), адресат (слухач, читач), спостерігач як учасники
комунікативного акту в певному оточенні (місце, час, обставини), а
також й інші контекстуальні параметри, зокрема невербальні елементи
комунікації [6, c. 193–197]. Дискурс як своєрідна „мова в мові”, але
© Ільченко О.М., Шелковнікова З.Б.
132
подана в соціальній реальності, існує, передусім, у текстах, але таких,
що мають власну, притаманну лише їм граматику, лексикон, правила
слововживання та синтаксису, особливу семантику, свої правила
синонімічних замін, а також етикет. Кожний дискурс – це один із
„можливих світів” [7, c. 44–45]. Важливою рисою текстів (і, відповідно,
дискурсів) є їх множинність [8, c. 417], котра зокрема може бути
зумовлена провідною роллю комунікативного модусу дискурсів [9, c. 6–
9]. Звідси випливає проблема розуміння дискурсу певного типу, його
адекватної інтерпретації [10]. У даній статті ми зупинимося в основному
на таких важливих для розуміння наукового дискурсу моментах, як
імплікація, перефразування та наратив.
Теорія (наука) інтерпретації відома як герменевтика (назва походить
від імені грецького бога Гермеса, котрий тлумачив простим смертним
послання богів). Як дисципліна герменевтика почалася з тлумачення
релігійних текстів (згадаймо праці німецького теолога Фрідріха
Шляйєрмахера, автора славнозвісного “герменевтичного кола”, принцип
якого полягає в такому: частина чогось завжди зрозуміла з точки зору
цілого і навпаки, тож розуміння — це безперервне взаємоузгодження
цілого й частин). Наприкінці XIX століття герменевтика перетворилась
на філософську теорію, яка наголошує на ключовій важливості
інтерпретації людської діяльності й культури (згадаймо передусім праці
Вільгельма фон Гумбольдта та Вільгельма Дільтея, котрий займався
герменевтичною проблемою інтерпретації людських проявів – у
широкому розумінні ), а згодом – феноменологічну герменевтику XX
століття Е. Гусерля, позаособистісний (асуб’єктивний) різновид
герменевтики М. Гайдеґґера та сучасну філософську герменевтику
Г.Гадамера, деконструкцію Ж. Деріди та філософську герменевтику
П.Рікера (розуміння себе через вирішення конфліктів інтерпретації) і
критичну соціальну теорію Ю.Габермаса. Важливою герменевтичною
сферою були і залишаються питання інтерпретованої реальності,
природи інтерпретації і розуміння, проблеми подолання
відчужувального дистанціювання та розуміння того, як твір, відрізаний
від своєї первинної культури й історичних обставин, спілкується з
сучасною аудиторією або як він розуміється нею. Ця проблема постає
щоразу у зв’язку з усіма творами мистецтва і, по суті, з усіма спробами
зрозуміти інші культури й інших людей [11-14].
Як відомо із семіотичних досліджень, різноманітність смислів
значною мірою залежить від природи мови та „рамок” культури
кодувальника та декодувальника. Відображення наукової картини світу
специфічно втілюється в етнічних мовах. Це зумовлене історичними,
культурними та освітніми традиціями, що склалися в певній мові, та
особливостями функціонування дискурсивних спільнот у певних галузях
знань. Саме тому дослідження дискурсів, зокрема і наукового, доцільно
133
здійснювати на матеріалі окремих етнічних мов. Так, наприклад, засоби
створення довіри є мовно- та культурно специфічними, адже, як зазначав
Х. Ортега-і-Гассет, існують мови, які здатні сказати більше, ніж треба
(communicating more than they might need to), та мови, котрі можуть
сказати менше, ніж треба (communicating less than they might) [Цит за 15,
с. 86].
Істотним у плані адекватної інтерпретації наукового тексту є
вміння розпізнавати імпліцитну, приховану інформацію. Таке вміння
спеціально перевіряється у стандартизованому тесті на знання
англійської мови і, підкреслимо, на обізнаність зі специфікою англо-
американського науково-академічного дискурсу – TOEFL –
обов’язковому іспиті, що його мають складати ті, хто бажає навчатися у
вищих навчальних закладах Північної Америки. Тест на розуміння
прочитаного уривка наукового тексту, подібний до зазначеного, згідно з
програмою ВАК та Міносвіти України є складником кандидатського
іспиту з англійської мови. Тож випрацюванню навичок розпізнавання
імпліцитної інформації та суміжному з ним умінню перефразування
потрібно приділяти належну увагу під час підготовки до відповідних
іспитів. Розглянемо такі випадки.
What can be inferred from the sentence?
In 1896 the fabulously
wealthy John D.Rockefeller
declared that the university
he had founded was the best
investment he had ever made
in his life.
John D.Rockefeller was richer than the vast
majority of his fellow Americans.
John D.Rockefeller was delighted with the
university he had founded.
John D.Rockefeller had made other
investments in his life.
What CANNOT be inferred
from the sentence:
*In 1896 Rockefeller was the richest man in the
world(there could be a few richer men living at
that time).
*Rockefeller made a large capital investment
when he founded the university (we don’t know
how large the investment was).
*Rockefeller ‘s career was full of successful
investments (perhaps he had many failures as
well, in spite of being very wealthy) (Т., р. 228)
Для адекватного розуміння наукового тексту важливо розуміти
умови та межі інтерпретації та перефразування:
134
Possible restatements:
It is estimated
that 260 000 head of
Texas cattle crossed
the Red River for the
northern markets in
1866.
The 260 000 head of Texas cattle which, it has
been estimated, crossed the Red River in 1866 were
heading to the northern markets.
The 260 000 head of Texas cattle were
estimated in 1866 to have crossed the Red River in
1886.
One estimation is that, in 1886, 260 000
head of Texas cattle crossed the Red River,
heading for the northern markets.
NOT a restatement:
не містить маркерів
епістемічної модальності,
деперсоналізованих
зворотів, що зменшують
категоричність
висловлювання
*Heading for the northern markets, 260 000
head of cattle crossed the Red River in 1886.
(T, p. 240)
На особливу увагу заслуговують випадки перефразування, що
містять заперечення:
Historians cannot agree where the
game of golf originated.
Where did the game of golf start? Histo
not know.
(Т, с. 240)
В останньому випадку важливо вміти розрізняти експліцитне та
імпліцитне заперечення [16], так, правильний варіант перефразування
містить експліцитне заперечення (do not know), як і власне речення
Historians cannot agree where the game of golf originated. Неправильні
варіанти перефразування містять мовні засоби вираження імпліцитного
заперечення:
*It is hard to get historians to agree. One example of this is their discussion on
where golf originated.
*The origins of golf are disputed by historians.
*The game of golf has a number of origins, according to historians.
(Т, с. 240)
Як бачимо, при трактуванні перефразувань та імплікацій англомовного
наукового дискурсу важливим є збереження їхньої інтерпретативної
„рівноваги” та симетрії за допомогою різноманітних, але мовно- та
культурно релевантних лінгвістичних засобів.
Як у загальнонародній мові ряду етнічних мов, так і в мові науки
таких мов спостерігаються міжкультурні розбіжності в передачі думок.
Так, порівнюючи російський та англійський наукові дискурси,
135
дослідники відзначають наявність зворотів англійської мови, які
абсолютно не властиві російській мові науки, як-от: In the interest of
intellectual honesty, it is fitting that I begin this work with my story…[17, с.
58]. У наведеному прикладі наочно продемонстровано таку особливу
ознаку англо-американського наукового дискурсу, як значний ступінь
орієнтованості на адресата, намагання зробити повідомлення
максимально цікавим та доступним для розуміння (зокрема за
допомогою цікавої оповідки – наративу), що є проявом
культурноспецифічної риси англосаксонського менталітету, підсумованої
у крилатій фразі Девіда Огілві: It is a sin to bore your fellow reader.
Можна впевнено стверджувати, що навіть суто науковий, навіть
суто технічний англомовний текст може і повинен бути цікавим і
зрозумілим, не порушуючи при цьому норм певного жанру. Розглянемо
такий приклад анотації з медичного журналу:
Fake treatments work. That is a well
established medical fact. This is why the
golden standard of evidence-based medicine
requires double-blind testing. Both real and
fake (also known as placebo) treatments are
administered in order to be able to distinguish
the effects of the treatment-under-test from the
placebo effect. (М)
Objective and rationale
(combined)
Methods used for obtaining
results stated
Terms specified
У наведеній анотації містяться ключові елементи, притаманні такому
жанру – зазначення мети, обґрунтування (rationale), методи досягнення
результату, а також необхідні наукові терміни, але сам текст написаний
простою та зрозумілою мовою. У ній навіть наявні елементи наративу
(перші речення), що є культурноспецифічною ознакою англо-
американського наукового дискурсу.
Наратологічні дослідження виокремилися із жанрових студій і
стали окремою дисципліною лише приблизно п’ятдесят років тому,
передусім завдяки працям французьких структуралістів, зокрема Р.Барта.
Основною ознакою наративу є передача інформації у вигляді оповідки
(evoking stories in the mind) [18]. Елементи наративу можуть бути
частиною певного типу дискурсу, у тому числі наукового [19-21]. З
одного боку, наратив у науковому дискурсі може вважатися
„надлишковим” елементом, а з іншого – надаючи мові науки
максимальної персоналізованості – бути засобом, що допомагає краще
зрозуміти авторську інтенцію, витлумачити оригінальний намір та задум
адресанта. У деяких піджанрах наукового дискурсу наратив є
невід’ємною частиною тексту. Наприклад, у статті головного редактора –
editorial – наукового періодичного видання адресант максимально
персоналізує своє повідомлення, використовуючи авторську метафору,
фразеологізми, відповідне пунктуаційне оформлення, що є ознаками
наративу:
136
“In my salad days – and even, I guess, in my main course days – I used
to wonder what retired people did with their time when they were no
longer spending 50 hours a week in the office and bringing work home
at night. Now that I am in my dessert days, I am finding that, lo and
behold, I am as busy as ever and have quite a backlog of things to be
done in the future” (Lyle D. Feisel).
Наративні фрагменти можуть вводитися імпліцитно або ж анонсуватися
перед чи після власне оповідки (анафорично або катафорично пре- або
постмодифікуватися) – за допомогою метафор (як у вищенаведеному
прикладі), слів типу story; narration; illustration; vignette; visualization
vignette; video vignette; picture; skit, to demonstrate; to describe; to show; to
illustrate (the point); a case in point; (to cite/to take) an example (from); as in:
тощо та/або виокремлюватися графічно (за допомогою шрифту іншого
розміру, відступів від берегів та ін.), наприклад:
Another example can be taken from Mukherjee’s “Jasmine” (1989):
In Hasnapur wives used only pronouns to address their husbands. The
first months, eager and obedient as I was, I still had a hard time… I’d
cough to get his attention, or start with “Are you listening?” Every time
I coughed he aid he’d say “Do I hear a crow practicing human
speech?”...
This brief passage, a narration by a newly married Indian woman, is
constructed in such a way that the reader is let in on the cultural context
– for example, traditional wives do not call their husbands by name. (S.,
p. 85)
У даному випадку спостерігаємо наратив, який становить інтерес в
аспекті його інтертекстуального (і ширше – інтердискурсивного)
потенціалу.
Повністю у вигляді наративу подано проблемну статтю про
фрагмент з історії інженерної підготовки в Гарвардському університеті.
Наведемо приклад із неї:
For most members of Harvard University's Faculty of Arts and
Sciences, it was just another monthly meeting, the last of 2006. For
Venkatesh Narayanamurti, dean of the Division of Engineering and
Applied Sciences, it was one of the most important meetings of his
career.
On that December afternoon, the professors gathered, as usual, at the
Faculty Room, a spacious chamber in University Hall with sea-green
and tan walls, lush Oriental carpets, leather-topped tables and chairs,
five crystal chandeliers, and tall arched windows overlooking Harvard
Yard. Dozens of oil paintings and marble busts of Harvard's past
137
presidents and other luminaries—William James, Henry Wadsworth
Longfellow, and Jean Louis Rodolphe Agassiz, to name a few—add to
the aura of gravitas and tradition.
At 4 p.m., after the customary tea was served, Derek Bok, then
Harvard's interim president, started the meeting. When it came time to
discuss the docket items, Dean Narayanamurti stood up, glanced down
at his notes, and then told his colleagues that, following a presentation
on the topic he had made early that year, he was now ready to propose
that the Division of Engineering and Applied Sciences be renamed the
School of Engineering and Applied Sciences. (Sp., April, 2008, P.45).
Власне наратив у даному фрагменті не позначається за допомогою слів
типу story, тобто його введення є імпліцитним. Крім цього, у наведеному
випадку наочно простежується візуалізація подій, про які йдеться.
Власне наратив можна вважати проміжним, напіввізуальним засобом між
суто вербальною та суто невербальною репрезентаціями інформації.
Фрагменти наративу можуть буквально пронизувати весь текст,
наприклад, у науковій доповіді на конференції. Так у доповіді Why Can’t
I color outside the lines? Have American Women Been Boxed in Stereotypical
Roles in Film? A Historical Analysis наративні замальовки ілюструють
специфіку ролей, що їх грали чорношкірі актриси, та особистостей цих
жінок протягом різних періодів, наприклад:
If there was an actress who wanted to be shining star, it
was Dandridge.
Теза автора
Dandridge was very ambitious and she
approached her goal of stardom methodically.
Besides taking classes and going to auditions, she
worked with Lena Horne’s singing coach and did
not avoid comparisons with Horne. She was so
successful in her singing career that she saves one
New York club from bankruptcy. For Dandridge,
it was all preparation. She wanted to be a movie
star. And finally Hollywood called. After a series
of forgettable films, she was cast opposite Harry
Belafonte in the 1953 film Bright Road. Playing a
southern schoolteacher, she impressed critics and
audiences with her honest performance and her
personal dignity. She was accepted as a serious
and skilled actor.(Hine and Thompson, 288-89)
(P, p. 214).
Розкриття
змісту тези
(наратив)
У даному уривку розкривається сутність авторської тези, а сам наратив
експліцитно не маркується, але виокремлюється графічно – за допомогою
відступу від берегів (тобто є напівімпліцитним). Отже, елементи
138
наративу в науковому дискурсі експліцитно вводяться в науковий
дискурс за допомогою цілого ряду нейтральних або експресивно
забарвлених мовних одиниць, експліцитно або (напів)імпліцитно,
анафорично чи катафорично і створюють ефект візуалізації інформації.
Таким чином, розпізнавання та адекватне тлумачення імплікацій та
перефразувань, елементів наративу в науковому дискурсі належать до
герменевтичної сфери і стосуються передусім розуміння авторського
наміру та інтерпретованої реальності. Особливої уваги варта
герменевтична інтерпретація та розуміння тексту на підставі розрізнення
„ідеального” та „реального” (у термінах П.Рікера) за допомогою
специфічних культурно забарвлених лінгвістичних засобів
досліджуваного типу дискурсу.
Література
1. Данилевская Н.В. Познавательный интердискурс как отражение динамики
научной картины мира [Електронний ресурс] / Данилевская Н.В. // Вестник
МАПРЯЛ (Международной Ассоциации преподавателей русского языка и
литературы) - № 50. - 2006. – Режим доступу до журн.:
http://www.mapryal.org/vestnik/vestnik50/index.shtml
2.Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д.Арутюнова // Лингвистический энциклопедический
словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С.136-137.
3. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс / Владимир Ильич
Карасик. – М: Гнозис, 2004. – 390 с.
4.Акуленко В.В. Світова лінгвістика ХХ-ХХІ століть: міжнародне взаємопорозуміння
та його обмеженість. / Акуленко В.В. // Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і
перспективи. – № 1. - К. : ЦНДВІМ НАНУ, 2006. – с. 3-10
5. Бєлова А.Д. Лінгвістичні перспективи і прогнози у ХХІ столітті. / Бєлова А.Д. //
Лінгвістика ХХІ століття: нові дослідження і перспективи. -- № 1. - К. : ЦНДВІМ
НАНУ, 2006. – с. 22-31
6. Dijk T.A., van. Ideology: a multidisciplinary approach. / Teun A. van Dijk. – L.: Sage,
1998. – 374 p.
7. Степанов Ю.С. Альтернативный мир, дискурс, факт и принцип причинности /
Степанов Ю.С. // Язык и наука конца ХХ века. – М.: ИЯ РАН. – 1995. – С. 35–73.
8. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика: Пер. с франц. / Сост., общ. ред. и
вступ. статья Г.К.Косикова. / Роланд Барт. – М.: Прогресс, 1989. – 616 с.
9. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 9–18 ст.:
автореф.дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук : спец. 10.02.05 „Романські
мови”/ В.Б.Бурбело. – К., 1999. – 36 с.
10. Демьянков В.З. Понимание как интерпретирующая деятельность/ Демьянков В.З.
// Вопросы языкознания. — № 6. – 1983.– С. 58-67.
11. Богин Г. И. Обретение способности понимать. Введение в филологическую
герменевтику. / Георгий Исаевич Богин. — М.: Психология и Бизнес ОнЛайн, 2001.
— 516 c.
12. Гадамер, Г.-Г. Истина и метод. Основы философской герменевтики. / Пер. с нем.;
общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова. / Ганс Георг Гадамер. — М.: Прогресс, 1988. —
704 с
13. Рикер П. Конфликт интерпретаций: очерки о герменевтике. / Пер. с фр. и вступит.
ст. И. Вдовиной. / Поль Рикер. - М.: “КАНОН-пресс-Ц”; “Кучково поле”, 2002. - 624с.
14. Катышев П.А. Ключевые идеи риторической герменевтики / Катышев П.А. //
Вестник Московского университета. – Сер. 9. Филология. – № 6. – 2002 – С. 103 –
139
121.
15. Swales J. Research Genres: Explorations and Applications (Cambridge Applied
Linguistics)./ John Swales. – Cambridge: Cambridge University Press, 2005 -314 р.
16. Ільченко О.М. Стереотипове заперечення в американському науково-
академічному дискурсі: культурна специфіка / Ільченко О.М., Шпенюк І.Є. //
ВісникХарківського нац. університету ім. В.Н.Каразіна. - № 811. – 2008. – С.12-16.
17. Болдырева А.А. Категория авторитетности в научном дискурсе / Болдырева А.А.
// Болдырева А.А., Кашкин В.Б.. Язык, коммуникация и социальная среда. – Вып. 1. –
Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2001. – С.58-70.
18. Abbot H. P. The Cambridge Introduction to Narrative. / H. Porter Abbot. – NY:
Cambridge University Press. – 2008. – 252 p.
19. Perkins J. Narrative and Professional Comunication. / Perkins J., Blyler N. – Ablex
Publishing Corporation. – 1999 - 224 p.
20. Prickett S. Narrative, Religion and Science. / Stephen Prickett. – NY: Cambridge
University Press
21. Johnson Sheehan R. On Scientific Narrative: Stories of Light by Newton and Einstein /
Johnson Sheehan R. // Journal of Business and Technical Communicationю - Vol. 13. - No.
3. – 1999. – р. 336-357
Список джерел ілюстративного матеріалу
(М) Deventer M. Meta-placebo: Do doctors have to lie about giving a fake treatment? / /
Deventer M. / Medical Hypotheses. - Volume 71. - Issue 3. – p. 335 – 339
(Lyle D. Feisel) Feisel L.D. Involvement with IEEE proves retirement isn’t for the weary
(Editorial). / Lyle D. Feisel // IEEE Life Members Newsletter. – December 2007. – p. 1
(Sp) IEEE SPECTRUM INT
(S) Sociolinguistics and language teaching. – Cambridge: Cambridge University
Press, 1998. – 484 p.
(P) Proceedings of the 21st Annual Communications Research Symposium. – College
of Communications: the University of Tennessee, Knoxville. – 1999. – Vol. 19. – 432 p.
(T) Broukal M. NTC’s Preparation for the TOEFL./ Broukal M., Nolan-Woods E. – NTC
Publishing Group, 1990. – 352 p.
The present paper addresses the issues of hermeneutic interpretation in modern English
language of science in light of culture specificity of discourse. Special attention is paid to
implications, inferences and restatements in Anglo-American scientific discourse.
Specificity of narratives as semi-visual linguistic devices is discussed. Explicit, implicit and
semi-implicit narrations introductions are also considered.
Key words: Anglo-American scientific discourse; hermeneutics; narrative; semi-visual
linguistic device; implications, inferences and restatements; culture specificity.
В статье рассматриваются особенности герменевтической интерпретации в
английском языке науки в свете культурной специфики данного типа дискурса.
Особое внимание уделяется импликациям и перефразированию, а также элементам
нарратива как квазивизуальным средствам передачи информации в англо-
американском научном дискурсе. Рассматриваются эксплицитные, имплицитные и
полуимплицитные типы ввода нарратива в научный текст.
Ключевые слова: англо-американский научный дискурс; герменевтика; нарратив;
квазивизуальное средство передачи информации; импликации и
перефразирование; культурная специфика.
|