Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи

Рецензія на книгу: Темченко А.І. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи. – Черкаси: ІнтралігаТОР, 2015. – 112 с.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
1. Verfasser: Драч, О.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2016
Schriftenreihe:Український історичний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109783
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи / О.О. Драч // Український історичний журнал. — 2016. — № 1. — С. 217-219. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-109783
record_format dspace
spelling irk-123456789-1097832016-12-15T03:02:11Z Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи Драч, О.О. Рецензії й огляди Рецензія на книгу: Темченко А.І. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи. – Черкаси: ІнтралігаТОР, 2015. – 112 с. 2016 Article Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи / О.О. Драч // Український історичний журнал. — 2016. — № 1. — С. 217-219. — укр. 0130-5247 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109783 uk Український історичний журнал Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії й огляди
Рецензії й огляди
spellingShingle Рецензії й огляди
Рецензії й огляди
Драч, О.О.
Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
Український історичний журнал
description Рецензія на книгу: Темченко А.І. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи. – Черкаси: ІнтралігаТОР, 2015. – 112 с.
format Article
author Драч, О.О.
author_facet Драч, О.О.
author_sort Драч, О.О.
title Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
title_short Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
title_full Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
title_fullStr Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
title_full_unstemmed Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
title_sort темченко а. традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2016
topic_facet Рецензії й огляди
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109783
citation_txt Темченко А. Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи / О.О. Драч // Український історичний журнал. — 2016. — № 1. — С. 217-219. — укр.
series Український історичний журнал
work_keys_str_mv AT dračoo temčenkoatradicíjnímantičnípraktikiarhaíkaznakovoísistemi
first_indexed 2025-07-07T23:39:12Z
last_indexed 2025-07-07T23:39:12Z
_version_ 1837033380196122624
fulltext Український історичний журнал. – 2016. – №1 Звичаї, вірування, обряди й усталені соці- альні практики як невід’ємні складові духов- ного життя етносу виступають репрезентан- тами його предковічних традицій, виявляють світоглядні та морально-етичні засади тради- ційної народної культури. Реконструювання й осмислення міфологічних і звичаєво- обрядових явищ давніх слов’ян, з’ясування їх генези та семантики необхідні для кращого розуміння історичного минулого українсько- го народу, аксіологічних аспектів його духов- них цінностей, що в умовах розбудови собор- ної України й активної фази національного піднесення набуває особливої актуальності. Важливе місце в українській обрядовій традиції посідають вірування та обряди, пов’язані з мантичними практиками, які у широкому міфоритуально- му контексті постають важливим ритуальним знаком, сакральним елементом світобудови, маґічним оберегом. Вивчення мантики є важливою складовою в контексті реконструкції міфологічних уявлень наших пращурів. Такі звичаєво- ритуальні чинності пронизують усю сферу побутово-господарської діяльності, обрядовості, відображені у фольклорі. Особливо рельєфно вони виглядають на прикладі ворожіння на картах, що підкреслює не лише науково-пізна- вальну, але соціальну значущість обраної черкаським дослідником Андрієм Темченком проблематики. Природно, що загальнотеоретичні концепції соціокультурної антропо- логії Заходу забезпечили авторові необхідні передумови та методологічний інструментарій для вивчення конкретної історико-етнографічної практики давніх спільнот України. Донині дослідження семантики ворожіння на кар- тах перебувало в полі зору лише російських фахівців середини ХХ ст., зокрема М.І.Лєкомцевої, Б.А.Успенського, Б.Ф.Єґорова. В українській гуманітаристиці ця проблема тривалий час залишалася поза увагою. Слід зазначити, що ре- цензована монографія А.І.Темченка стала першою спробою наукового вивчен- ня семіотики ворожіння на картах у контексті давніх міфологічних вірувань слов’ян. Концептуальною ідеєю, якою послуговувався автор при підготовці праці, стало твердження про те, що ворожіння є елементом реліктових вірувань про долю, оскільки за допомогою карт здійснюється не лише передбачення, але вплив людини на майбутнє. Відповідний підхід потребував залучення широ- кого комплексу фактичних даних і методик археології, етнографії, філології, темченко а.і. традиційні мантичні практики: архаїка Знакової системи. – черкаси: інтраЛігатор, 2015. – 112 с. Український історичний журнал. – 2016. – №1 218 Рец, ензії й огляди філософії, а також психології, що презентує монографію А.І.Темченка як ґрун- товне міждисциплінарне дослідження. Окрім значного масиву цікавих емпіричних даних, що слугують надійною доказовою базою основних тверджень автора, у книзі читач ознайомиться зі спробами реконструкції архаїчних вірувань і обрядів, пов’язаних із мантикою. На думку А.І.Темченка, ворожіння дублюють міфологічну картину світу, про що свідчать знаки, які презентують міфологічний час і простір, зокрема ран- ню/вечірню дорогу, зустріч подорожнього, діалог, любов, достаток, а також їх значеннєві антиподи – неприємність, хворобу, «казенний дім», обман. Окрім цього, структура колоди передбачає наявність системи бінарних опозицій, тотожних міфологічним, а саме «червоний»/«чорний», «здоров’я»/«хвороба», «молодий»/«старий», «чоловічий»/«жіночий», «неодружений»/«одружений», «повний»/«порожній», поєднання яких становить сюжет майбутнього. Унаслідок цього карти стають способом кодування основних міфологічних мотивів, які в тій чи іншій послідовності відтворюються у процесі розкладання пасьянсу. У цьому аспекті А.І.Темченко здійснює послідовне вивчення різних типів ворожіння, які побутували на території Центральної України в ХІХ–ХХ ст. і продовжують використовуватися донині. Ідеться про форми розкладання пась- янсу – у формі людини, дерева та хреста, які повторюють головні світотворчі принципи язичництва і християнства. Відповідні закономірності представле- но у вигляді ілюстрацій, таблиць і схем, що допомагає краще зрозуміти думку автора. Ворожіння у вигляді дерева та хреста А.І.Темченко умовно називає «жіночими», пояснюючи це тим, що у процесі розкладання цих пасьянсів пе- редбачали події, переважно пов’язані з подружжям, здоров’ям, господарством. Залучення для етнокультурних реконструкцій різних видів джерел із терито- рії України дає змогу дослідникові виявити реалізацію етнічної інформації, доповнену свідченнями етнографії. Останнє є цінним для формулювання тео- ретичних засад вивчення етнічних процесів давнини. На думку А.І.Темченка, існує чотири основних мотиви, кількість яких по- значається відповідними мастями. Кожна з них складає «зразковий» сюжет від абсолютно позитивного до абсолютно неґативного. Так, червова масть є зразковою зі знаком «+» і презентує сюжет про подорож культурного героя, у результаті якої він зустрічає любов, одружується й т. д., тобто відбувається повторення історії, котра в різноманітних фольклорних та епічних формах ва- ріюється в індоєвропейській традиції. Натомість пікова масть – протилежна за значенням і презентує антиісторію, у результаті якої герой потрапляє в непри- ємні ситуації, унаслідок чого гине. Таким чином, колір і форма кожної масті знакові, тому вони утворюють систему, у межах якої трактуються ті чи інші значення. Поділ системи на чоти- ри «сектори» зіставляється з просторовими й часовими парадигмами, котрі, так само, як і карти, є бінарними, де світло/ранок/схід/сонце зіставляються зі щас- ливою дорогою/любов’ю/достатком/здоров’ям, а темінь/ніч/захід – із хворобами/ неприємностями/обманом. Цікавим є також репрезентоване в монографії порівняння ворожильних і казкових сюжетів, зокрема образів перехрестя й дороги. У зв’язку з цим автор Український історичний журнал. – 2016. – №1 Рец, ензії й огляди 219 робить висновок, що «ворожіння на картах відображає важливу доктрину міфо логічного мислення, що життя є рух, який не припиняється навіть після смерті» (с.77). У відповідному розділі досліджується інший тип ворожінь, які здійсню- валися з метою визначення майбутньої жертви, що становить опозицію до першого типу, як «життя»/«смерть». Рудименти архаїчних ворожінь просте- жуються у відомій грі «в дурня», у процесі якої також розкладають пасьянс, але він, на відміну від двох попередніх, не має інформативного навантаження (ос новну роль відіграють лише масть та ігровий статус карти). Мета гри поля- гає у спробі нав’язати зайві карти іншому (в попередніх пасьянсах вони «від- ходили» за межі ворожіння), визначивши, таким чином, зайвого/непотрібного гравця. А.І.Темченко вважає, що в такий спосіб раніше визначали можливу викупну жертву. Виклад власних тверджень автор супроводжує посиланням на описи подібних ритуалів, які зустрічаються в історичних і давніх літератур- них джерелах, зокрема «Повісті временних літ», опису подорожі Ібн-Фадлана на Волґу, билинах, думах, колядках, замовляннях, чарівних казках, а також археологічних пам’ятках часів Русі. Маємо всі підстави констатувати, що вихід автора в науковому пізнанні минулого на рівень інтерпретації став можливим саме завдяки комплексним історико-етнографічним дослідженням. Публікація монографії А.І.Темченка фіксує значний успіх вітчизняної іс- торичної науки й етнології, оскільки тема мантики є новою та перспективною в контексті реконструкції міфологічних уявлень слов’ян. Головні положення, узагальнення та висновки виглядають обґрунтованими й логічно випливають з аналізу етнографічних, історичних джерел і літератури. На нашу думку, монографія А.І.Темченка суттєво збагачує й розширює горизонт уявлень щодо мантичних практик і міфологічних уявлень наших пращурів, зокрема демонструє, яким чином засадничі світотворчі принципи язичництва та християнства виявляються, трансформуються у ворожінні на картах. Творчий доробок дослідника заслуговує на гідну увагу наукової гро- мадськості й широкого загалу, а тому важливо було б продовжити добрий по- чин популяризацією окремих сюжетних ліній етнокультурних реконструкцій. О.О.Драч (Черкаси)