Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області
Стаття присвячена характеристиці структури, складу та змісту особового фонду Дмитра Панасовича Бочкова (1887 – 1982 рр.), а також історії його передачі до Державного архіву Чернігівської області. Подано джерелознавчий аналіз рукописної, документальної та епістолярної колекцій та їхні інформативні...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Сiверянський лiтопис |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109973 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області / О. Гейда // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 4. — С. 156-163. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-109973 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1099732016-12-26T03:02:34Z Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області Гейда, О. Розвідки Стаття присвячена характеристиці структури, складу та змісту особового фонду Дмитра Панасовича Бочкова (1887 – 1982 рр.), а також історії його передачі до Державного архіву Чернігівської області. Подано джерелознавчий аналіз рукописної, документальної та епістолярної колекцій та їхні інформативні можливості для дослідження біографії та наукової діяльності Д. Бочкова. Статья посвящена описанию структуры, состава и содержания личного фонда Дмитрия Афанасиевича Бочкова (1887 – 1982 рр.), а также истории его передачи в Государственный архив Черниговской области. Проанализирован потенциал рукописных, документальных и эпистолярных источников коллекции и их информационные возможности для изучения биографии и научной деятельности Д. Бочкова. This article is dedicated to description of the structure, composition and content of the personal fund of Dmytro Panasovytch Bochkov (1887 – 1982) and to the history of its transfer to the State archive of Chernihiv region. Analyses of the potential of hand-written, documentary and epistolary sources of the collection and of its informational capacity for studying of the biography and science activity of D. Bochkov is given. 2016 Article Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області / О. Гейда // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 4. — С. 156-163. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. XXXX-0055 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109973 929(093.3):930.253:352(477.51) uk Сiверянський лiтопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Гейда, О. Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області Сiверянський лiтопис |
| description |
Стаття присвячена характеристиці структури, складу та змісту особового
фонду Дмитра Панасовича Бочкова (1887 – 1982 рр.), а також історії його передачі
до Державного архіву Чернігівської області. Подано джерелознавчий аналіз рукописної, документальної та епістолярної колекцій та їхні інформативні можливості для дослідження біографії та наукової діяльності Д. Бочкова. |
| format |
Article |
| author |
Гейда, О. |
| author_facet |
Гейда, О. |
| author_sort |
Гейда, О. |
| title |
Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області |
| title_short |
Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області |
| title_full |
Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області |
| title_fullStr |
Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області |
| title_full_unstemmed |
Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області |
| title_sort |
особовий фонд дмитра панасовича бочкова у державному архіві чернігівської області |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/109973 |
| citation_txt |
Особовий фонд Дмитра Панасовича Бочкова у Державному архіві Чернігівської області / О. Гейда // Сiверянський лiтопис. — 2016. — № 4. — С. 156-163. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT gejdao osobovijfonddmitrapanasovičabočkovauderžavnomuarhívíčernígívsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-07T23:54:36Z |
| last_indexed |
2025-07-07T23:54:36Z |
| _version_ |
1837034349585760256 |
| fulltext |
156 Сіверянський літопис
© Гейда Ольга Сергіївна – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії
України Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства
ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету
ім. Т. Шевченка.
УДК 929(093.3):930.253:352(477.51)
Ольга Гейда.
ОСОБОВИЙ ФОНД ДМИТРА ПАНАСОВИЧА
БОЧКОВА У ДЕРЖАВНОМУ АРХІВІ
ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Стаття присвячена характеристиці структури, складу та змісту особового
фонду Дмитра Панасовича Бочкова (1887 – 1982 рр.), а також історії його передачі
до Державного архіву Чернігівської області. Подано джерелознавчий аналіз рукопис-
ної, документальної та епістолярної колекцій та їхні інформативні можливості для
дослідження біографії та наукової діяльності Д. Бочкова.
Ключові слова: особовий фонд Д. П. Бочкова, колекції Державного архіву Чернігівської
області, біографістика ХХ ст.
Серед колекції особових фондів Державного архіву Чернігівської області увагу
привертає значний за обсягом фонд Д. П. Бочкова (Ф.Р. 8860), що налічує 188 справ
(1700 документів на 3631 аркушах)1. З короткої біографічної довідки до фонду дізна-
ємося, що Дмитро Панасович Бочков (1887 – 1982 рр.) – бібліограф та краєзнавець,
пов’язаний з Чернігівщиною народженням та роками навчання в Чернігівській
духовній семінарії. Решта його життя пройшла поза межами рідного краю. Чому ж
чималий особовий архів зберігається у Чернігові, коли та ким він був переданий, і,
нарешті, яким є внесок цього науковця у дослідження минулого нашого регіону?
Ім’я Дмитра Панасовича сьогодні незаслужено забуте. Хоча все своє життя він
працював для Чернігівщини та досліджував її історію. Д. П. Бочков народився 15 (28)
жовтня 1887 р. у м. Острі (нині – Козелецького району Чернігівської області) у родині
псаломщика остерської Воскресенської церкви Афанасія Івановича та його дружини
Мотрони Андріївни (у дівоцтві – Неводовської). Протягом 1902 – 1908 рр. навчався
в Чернігівській духовній семінарії, по закінченні якої рік працював у Чернігівській
міській управі. Восени 1909 р. переїздить до м. Вільно, де спочатку отримує місце
чиновника Контрольної палати, а з 1912 р. працює на омріяній посаді у Віленській
публічній бібліотеці. З 1914 р. – у Віленському Центральному архіві давніх актів.
Протягом 1915 – 1916 рр. був співробітником Публічної бібліотеки Рум’янцевського
музею. На заваді амбітних наукових планів стала Перша світова війна. Дмитро Боч-
ков був призваний до лав російської армії. Після демобілізації 1917 р. стає активним
членом Черкаського осередку товариства «Просвіта». З травня 1918 р. по 1935 р. був
організатором та першим директором Черкаського історико-педагогічного музею
імені Т. Г. Шевченка. Впродовж 1939 – 1941 рр. працює очільником відділу рукопи-
сів і стародруків Державної історичної бібліотеки УРСР у Києві. Після повернення
1944 р. до Києва з евакуації працював на відповідальних посадах у Міністерстві
освіти УРСР. З 1958 р. на заслуженому відпочинку. Помер 13 жовтня 1982 р. (у віці
95 років) у Києві.
Особовий фонд було передано до Державного архіву Чернігівської області Гали-
ною Дмитрівною Машковою-Бочковою, яка доводилася бібліографу онукою по лінії
Сіверянський літопис 157
сина Дмитра (у справі фонду помилково названа дружиною онука)2. У сім’ї Дмитра
Панасовича та Ганни Максимівни Бочкових було двоє синів: Леонід та Дмитро.
Дмитро Дмитрович помер 8 вересня 1942 р. внаслідок сепсису крові від поранення
під час бомбардування німецькою авіацією залізничної станції м. Волоколамськ
(Московська область Російської федерації)3. Після війни дружина сина з дочкою
Галиною переїхала ближче до дідуся та бабусі у Київ. Останнє помешкання після
смерті дружини Ганни Максимівни у квітні 1979 р. Дмитро Панасович ділив з неві-
сткою, онукою (Г. Д. Машковою-Бочковою), її чоловіком та праонуками4. У справі
фонду зберігається оригінал листа, датований 21 січня 1983 р., від Г. Д. Машкової-
Бочкової до директора Чернігівського обласного архіву Л. Ф. Сурабко з проханням
«забрать материалы о знаменитых земляках Черниговщины, собранных Дмитрием
Афанасиевичем Бочковым». У разі відмови авторка листа планувала передати архівну
колекцію до бібліотеки АН УРСР. На документі віза Л. Ф. Сурабко «прошу внести
предложение по этому вопросу»5. Прохання про передачу архіву до Чернігова було
останньою волею Дмитра Панасовича Бочкова. Про такі плани на майбутнє він зга-
дував у листі до Я. Назаренко: «...все собранные материалы предполагается передать
в Чернигов для хранения и возможности использования их исследователями после
выхода «Словаря» в свет...»6. Пропозицію передати особовий архів та матеріали,
зібрані для укладення «Біо-бібліографічного словника видатних діячів Чернігівщи-
ни», до Чернігівського обласного архіву Дмитро Панасович отримав ще 1971 р. від
директора архіву Михайла Терентійовича Яцури7 та 1978 р. від очільника відділу
рукописів Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР Миколи Петровича
Візира8. Відповідаючи, дякував за увагу та честь, але передавати архів тоді відмовив-
ся, пояснюючи це рішення необхідністю мати свої матеріали завжди під рукою для
подальшої роботи та недостатньою впорядкованістю збірки і бібліографічної карто-
теки «Словника». Представники Чернігівського архіву навіть відвідували Дмитра
Панасовича у Києві та знайомилися з його роботою. «Чернігівський обласний архів
клопотався, щоб я свої матеріали передав архівові. Одержав офіційне прохання, був
у мене і відповідальний представник архіву...»9. «Окремо дякую Вашому представ-
никові Г. П. Петровій, за цікаву й корисну інформацію та ознайомлення мене про
плідну роботу архіву по збиранню особистих фондів. Безпосереднє знайомство з
ними істотно допоможе мені одержати нові важливі доповнення...»10.
Судячи з документів справ фонду, архів Дмитра Бочкова таки був переданий до
Чернігівського обласного архіву, описаний та остаточно прийнятий на зберігання 21
вересня 1995 р. До нього додано історико-біографічну довідку про особу фондоут-
ворювача та короткий нарис історії створення фонду. Документальних даних, коли
саме відбулося перевезення особистих матеріалів архіву Д. Бочкова з Києва до Чер-
нігова, не виявлено. Згідно з усними свідченнями, люб’язно наданими автору статті
Людмилою Валентинівною Студьоновою, з’ясувалося, що папери фонду забирали з
Києва спільно представники Чернігівської обласної наукової бібліотеки та Держав-
ного архіву Чернігівської області. Орієнтовна дата передачі фонду 1987–1989 рр.
Особовий фонд Дмитра Бочкова в Державному архіві Чернігівської області (далі
– ДАЧО) при описі поділено на сім підрозділів: рукописи фондоутворювача, матері-
али до біо-бібліографічного словника, матеріали до біографії Д. Бочкова, матеріали
різних осіб, листування Д. Бочкова, відомості про роботу Д. Бочкова у Черкаському
краєзнавчому музеї11. Опис фонду упорядковано російською мовою.
Найцікавішими серед підрозділів фонду є, безумовно, рукописи Дмитра Пана-
совича – результат його наполегливого наукового пошуку впродовж усього життя.
Тут зібрано одинадцять рукописів з більше ніж сорока виявлених на сьогоднішній
день праць та статей Д.П. Бочкова.
Особливу цікавість привертає група справ під авторською назвою «Біо-бібліогра-
фічний словник видатних діячів Чернігівщини». Всі матеріали, які мають відношення
до «Словника», можна умовно поділити на три групи. Перша з них включає: «Ко-
роткий біографічний словник» (рукопис українською мовою обсягом 125 аркушів)
та «Алфавітну книжку [до біо-бібліографічного словника]» (рукопис українською
158 Сіверянський літопис
мовою обсягом 11 аркушів), що являють собою перелік прізвищ. які б, на думку автора,
було б варто включити до видання12. Другу групу представляє «Біо-бібліографічний
словник діячів Чернігівщини на літеру «А» (рукопис російською мовою обсягом
161 аркуш) – готовий варіант до друку13. До третьої – віднесено робочі матеріали
до «Словника»: 30 справ (на 33 прізвища) у вигляді окремих тек з відомостями про
відомих діячів Чернігівщини14. Планувалося видати «Словник» у видавництві Ака-
демії наук УРСР «Українська радянська енциклопедія». Йшли консультації автора
з Миколою Бажаном та Чернігівським обласним комітетом комуністичної партії15.
Але, через цілу низку обставин, титанічна робота по розшуку та зібранню матеріалів
до «Словника видатних діячів Чернігівщини» не була завершена.
Ще одна велика наукова робота Дмитра Панасовича представлена у його руко-
писному зібранні «Опыт хронологической росписи книг старопечатных, изданых в
пределах Черниговской епархии»16 – стала результатом цілеспрямованого розшуку
членами Чернігівського єпархіального древлесховища та Чернігівської губернської
вченої архівної комісії стародрукованих книг Новгород-Сіверської та Чернігівської
друкарень, згідно з програмами підготовки до ХIV Всеросійського Археологічного
з’їзду в Чернігові. Будучи членом Церковно-археологічної комісії при Чернігівському
єпархіальному древлесховищі, молодий семінарист Дмитро Бочков брав активну
участь в експедиціях по збиранню матеріалів до з’їзду. Працю планувалося видати
у другому випуску «Сборника» Чернігівського єпархіального древлесховища. На
жаль, через нестачу коштів, вихід у світ збірника затримався на кілька років. 1913 р.
Чернігівською церковно-археологічною комісією була прийнята пропозиція Д. Боч-
кова та затверджена відповідна постанова про друк другого випуску «Сборника» у
Вільно17. Протягом двох років тривала підготовча робота, довести яку до логічного
результату завадила Перша світова війна.
Наступну спробу видання було здійснено вже у радянський час. 1928 р. рукопис
було подано на розгляд Ради Українського науково-дослідного інституту книго-
знавства. Відомим літературознавцем доцентом Київського університету С. Масло-
вим було висловлено ряд критичних зауважень до праці, після виправлення яких
пропонувалося опублікувати роботу на сторінках профільного часопису інституту
«Бібліологічні вісті». Але й цього разу праця залишилася неопублікованою.
Рукопис являє собою детальний опис 256 книг, виданих у другій половині ХVІІ –
на початку ХІХ ст. на Чернігівщині. Мова рукопису російська. Точна дата укладення
опису відсутня, орієнтовна встановлена згідно з листами до Є. Корноухова 1908 р.
Хронологічні рамки роботи охоплюють 1646 – 1802 рр. Стародруки розподілені
за місцем видання: мандрівна друкарня К. Транквіліона-Ставровецького (1646 р.),
Новгород-Сіверська (1675 – 1679 рр.), Чернігівська Троїцько-Іллінська (1679 –
1802 рр.) та Клинцівська (1781 – 1788 рр.). У кожному підрозділі книги розташовані
у хронологічному порядку видання. Крім того, додається список недатованих видань.
До праці не увійшли (за бажанням автора) укази Синоду та грамоти Чернігівських
єпископів, які друкувалися в Чернігівській друкарні. Рукопис зберігається у трьох
варіантах, що різняться один від одного.
Перший варіант (ймовірна дата укладення 1908 р.) містить опис 200 видань
Чернігівської Троїцько-Іллінської, 7 – Новгород-Сіверської та 26 – Клинцівської
друкарень. Крім того, до опису додається нарис історії друкарської справи на Чер-
нігівщині у XVII – XIX ст. Опис кожного видання містить: прізвище автора, повну
назву книги мовою оригіналу, рік видання, формат, розмір шрифту, кількість сторінок,
покрайні записи, місце знаходження даного екземпляра, бібліографічні дані. Цей
варіант опису містить правку проф. М. Петрова (почерк ідентифікований по листах,
що додаються до справи).
Другий варіант являє собою опис найбільш цікавих та раритетних, на думку ав-
тора, видань (творів І. Галятовського, Л. Крщоновича, Л. Барановича, Д. Туптала) з
докладним описом присвят, гравюр, прикрас книги. Цей варіант практично не містить
бібліографічних посилань.
У третьому варіанті – (ймовірно укладеному в 1914 – 1916 рр.) описи видань
Сіверянський літопис 159
відсутні. Натомість, подано зведений каталог книг, а також алфавітний покажчик
видань, описаних у першому та другому варіантах рукопису, список скорочень. Цей
варіант містить найбільш повні бібліографічні посилання. Крім того, працю, за за-
думом автора, мали прикрашати фотокопії восьми гравірувальних дощок і дев’яти
кліше Чернігівської Троїцько-Іллінської друкарні та список граверів. Загалом у
рукопису описано 257 видань, з них Новгород-Сіверської друкарні 22, Чернігів-
ської 207, Клинцівської 28. Порівняльна характеристика відомих на сьогоднішній
час покажчиків книг означених друкарень дає можливість стверджувати, що праця
Д. А. Бочкова є найповнішим каталогом стародруків ХVII – початку XIX ст., виданих
на теренах Чернігівщини.
Як бачимо, бібліографічні покажчики становлять значну частину наукового до-
робку Д. Бочкова. Ним було підготовлено ряд покажчиків до наукових видань, що
нині є бібліографічною рідкістю. В особовому фонді зберігаються лише деякі з них:
рукопис неопублікованого покажчика до «Чернігівського листка» Л. Глібова та по-
кажчик до «Наукових записок педагогічних вузів УРСР за 1943 – 1956 рр.», який
побачив світ у 1953, 1957 рр.18
Бібліографічний покажчик до «Чернігівського листка» було укладено після
повернення Д. Бочкова до Києва з евакуації у 1946 р., обсяг рукопису становить 35
аркушів19. Рукопис являє собою матеріали до бібліографічного покажчика відомого
україномовного часопису «Чернігівський листок», що видавався в Чернігові Лео-
нідом Глібовим протягом 1861 – 1863 рр. Згідно з планом, занотованим на перших
сторінках праці, покажчик мав містити коротку передмову, присвячену біографії
Леоніда Глібова та його літературній і видавничий діяльності, безпосередньо по-
кажчик статей часопису, алфавітний покажчик прізвищ авторів, чиї твори вміщено
на сторінках «Чернігівського листка», а також список використаної літератури, при-
мітки, розшифрування псевдонімів авторів, ілюстрації (фотознімки «Чернігівського
листка», портрет Л. Глібова). Справа зберігає коротку передмову до покажчика, в якій
подано стислі біографічні дані про життя та діяльність Л. Глібова, стан періодичної
преси на українських землях Російської імперії у ХІХ ст. та значення появи перших
україномовних видань для української громадськості, відомості про терміни та зміст
видання, причини закриття «Чернігівського листка». Автор планував також зібрати
деякі архівні матеріали щодо видання та закриття «Чернігівського листка» в архіві
Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Крім того, Д. Бочковим укладено
список літератури, в якій висвітлено, хоча і побіжно, справу видання «Чернігівського
листка», відомості якого значно розширюють бібліографію цього видання. Відсут-
ній згаданий у змісті алфавітний покажчик авторів видання, список псевдонімів,
ілюстрації. Власне сам покажчик Дмитро Панасович упорядковував за картковим
принципом та зберігав у бібліографічному каталозі на літеру «Г» разом з іншими
картками по Леоніду Глібову. Саме ця обставина ускладнила пошуки найвагомішої
частини рукопису і стала причиною хибного твердження про відсутність покажчика20.
Серед матеріалів фонду зберігається і друкований відбиток першої наукової праці
Дмитра Бочкова про цікаву особистість, предводителя дворянства Мглинського по-
віту, активного члена губернського комітету по розробці селянської реформи, дослід-
ника та практика вітчизняного бджільництва, науковця, розробника нових методів
фотографування та видавця Олександра Івановича Покорського-Жоравко21. Роботу
над дослідженням біографії та діяльністю О. І. Покорського-Жоравко Дмитро Бочков
розпочав ще у студентські роки після повернення з наукової експедиції до Мглин-
ського повіту. Останню проводила Чернігівська церковно-археологічна комісія влітку
1907 р. Виїзні екскурсії (експедиції) були організовані для збирання експонатів для
новоствореного єпархіального музею та для обстеження стану церковно-археологіч-
них пам’яток, бібліотек, архівів, ризниць, їхнього опису та систематизації. Під час екс-
педиції Дмитро Бочков ознайомився з архівною збіркою О.І. Покорського-Жоравко
(1813 – 1874), що зберігалася у родинному маєтку на хуторі Аннінськ Мглинського
повіту Чернігівської губернії (сучасне с. Шулаковка Унечського району Брянської
області). У результаті огляду колекції були відібрані деякі портрети та документи, які
160 Сіверянський літопис
за згодою доньки О. І. Покорського-Жоравко Дарії Олександрівни було представле-
но на виставці, організованій під час проведення Археологічного з’їзду в Чернігові.
Унікальна архівна збірка відразу викликала наукове зацікавлення Дмитра та потребу
«...подзаняться разбором архива, который меня тянет, невидимо установившимися
между нами духовными связями... и ... напечатать более полную и с новыми данными
биографию [А.И. Покорского-Жоравко]»22. Робота продовжувалася до 1913 р. та
завершилася виходом першої наукової біографії О. І. Покорського-Жоравко до 100
річчя від дня народження23. Крім власне біографічних відомостей, нарис містить біб-
ліографію праць О. І. Покорського-Жоравко, фотопортрет та фрагменти документів
з його архіву. Таким чином, рукописи, що зберігаються у фонді, є цінним джерелом
для відтворення наукової діяльності Д. Бочкова, особливо ті, які через різні причини
так і не побачили світ за життя автора.
Крім того, у фонді зберігається цікава колекція епістолярію (115 справ). Усі лис-
ти, згідно з описом, розподілені на дві підгрупи: листування Дмитра Панасовича зі
своїми адресатами та листи до нього від різних осіб та організацій. Перша група (43
справи) являє собою власноручні копії автора відісланих листів, друга (72 справи)
– оригінальні листи, поштові картки та конверти від дописувачів Дмитра Панасо-
вича. Завдяки принципу копіювання відісланих листів, якого неухильно та свідомо
дотримувався Дмитро Бочков задля формування власного архіву, ми можемо майже
у повному обсязі відновити двостороннє листування з адресатами.
Останніх та дописувачів можна умовно поділити на кілька груп. Перша пред-
ставлена іменами відомих науковців та громадських діячів кінця ХІХ – початку
ХХ ст.: професора Київської духовної академії Миколи Петрова; письменниці,
видавця журналу «Рідний край» Олени Косач-Пчілки; літературознавця, укладача
біографічного словника Семена Венгерова, колекціонера та письменника генерала
Олександра Жиркевича; дослідника української літератури Сергія Маслова; очільни-
ка музею Чернігівської архівної комісії Євгена Корноухова, археолога та музейного
працівника Юрія Виноградського; директора літературно-меморіального музею
М. Коцюбинського у Чернігові Ірини Коцюбинської; мистецтвознавця, археолога,
очільника Остерського краєзнавчого музею Всеволода Зуммера; відомих українських
бібліографів Михайла Ясинського, Василя Різніченка, Федора Максименка, Олексан-
дра Клименка, з якими Дмитро Панасович був знайомий особисто або підтримував
завдяки листуванню наукові контакти.
До другої групи можна віднести краєзнавців: Олександра Лимана (Борзна), Ві-
талія Пригоровського (Ніжин), Михайла Мишастого (с. Блистова Менського райо-
ну), Володимира Мельника (вчителя у с. Петрівка на Борзенщині), Данила Киселя
(Седнів), з якими Дмитра Панасовича пов’язував спільний інтерес до маловідомих
та забутих сторінок історії рідної Чернігівщини та біографій діячів нашого краю.
Окремо можна виділити листування Дмитра Бочкова з друзями дитинства та
співучнями по Чернігівській духовній семінарії Іваном Сеньком, Михайлом Кибаль-
чичем, Валентином Якимовичем, Павлом Косьминським, Костянтином Нарановичем,
Михайлом Пиневичем, Дмитром Залеським, Олексієм Комаровим, Миколою Беса-
рабовим. Почуттями поваги та вдячності відрізняються листи Дмитра Панасовича
до вчителя Івана Петровича Львова. В окрему справу об’єднані листи від дітей.
Адресатами Дмитра Панасовича ставали і потенційні герої «Словника» або їхні
родичі, до яких він звертався з проханням прислати власноруч укладені автобіографії
та списки друкованих праць і рецензій, а також фотографії для публікації. У цій групі
виділяються інформативністю листи Миколи Шрага, Івана та Євгенії Спаських, Мі-
лія Долобка, Олександра Масютина, Івана Москаленка, Дарії Покорської-Жоравко.
Чимала група листів представляє собою ділову кореспонденцію з організаціями
(Чернігівським єпархіальним давньосховищем, Чернігівською губернською вченою
архівною комісією, Московським товариством сільського господарства, Чернігів-
ським обласним комітетом КПУ), редакціями газет та журналів («Рідний край»,
«Народное образование», «Деснянська правда»), редакцією видання «Українська
радянська енциклопедія», офіційні звернення за відомостями до «Словника» у архі-
Сіверянський літопис 161
ви, бібліотеки та музеї. Окремо виділено листування Д. Бочкова у часи керівництва
Черкаським краєзнавчим музеєм.
Кореспонденція була впорядкована Дмитром Панасовичем цілеспрямовано
для передачі до архівної установи. У листах здебільшого зазначено дату та місце
написання, більшість має автограф автора наприкінці тексту. Хронологічні рамки
епістолярної колекції доволі широкі: найбільш давній лист від князя В. Д. Жевахова
Д. Бочкову в Чернігів від 9 січня 1906 р., останні листи написані Дмитром Панасо-
вичем у березні (до В. Пригоровського) та серпні (до Московського музею ім. Льва
Толстого) 1982 р. за кілька місяців до смерті. Є кілька недатованих листів. Їхній рік
та дату написання встановлено у відповідності до подій, описаних у листах, шляхом
співставлення з іншими текстами листів.
Мова листування російська у переважній більшості дореволюційної кореспонден-
ції (україномовні листи, адресовані лише Федору Вовку та Олені Косач у Київ), у
поштових текстах післявоєнного часу (з 50-х рр. ХХ ст.) переважає українська мова.
Останні написані переважно кульковою ручкою, найбільш ранні (1906 –1916 рр.) –
пером та чорнилом. Кілька листів з евакуації – простим олівцем. Папір листів різний:
лощений (у листах до 1914 рр.), спеціальний для листування з віньєтками, іменний
(у листі від князя В. Д. Жевахова), звичайний, не розлінований або розлінований з
учнівського зошита. Іноді у листуванні знаходимо візитівки (М. Петрова, В. Жирке-
вича) та клаптики паперу для записок нашвидкуруч. У колекції представлені листи
на бланках установ (ЦАК, ЧГВАК, УРЕ, Наркомосвіти), а також відкриті поштові
та художні вітальні листівки до свят, з зображеннями міст та історичних пам’яток).
Цікава колекція конвертів з поштовими штемпелями з Вільно, Чернігова, Києва
дореволюційної доби та Києва, Львова, Чернігова й інших міст радянського часу.
Значення збереження цієї колекції епістолярію важко переоцінити. Окрім уні-
кальних відомостей про життєвий шлях та діяльність авторів та адресатів, листи
дають можливість відчути неповторний подих епохи, який відображає етикет листу-
вання: традиції звертання та кінцівок до листів, побажань на свята, як відображення
внутрішніх переживань автора. Так, на сторінках листування знаходимо звертання,
характерні для минулих часів («Милостивый государь», «Ваше высокоблагородие»,
«Ваше превосходительство», «сударыня»), застарілі мовні звороти, латинські ви-
слови, прислів’я та приказки.
Наступна група справ фонду – документи особового походження (9 справ), які
представлені копією автобіографії від 1916 р. та солдатською книжкою Д. П. Бочкова,
фінансовими документами родини, іменним білетом для входу у Віленське військо-
ве зібрання, офіційними запрошеннями на засідання Північно-західного відділу
Російського географічного товариства, Мінської церковно-історико-археологічної
комісії, квитанціями по оплаті членських внесків від Чернігівської архівної комісії,
документами про клопотання щодо представлення сина Дмитра до нагороди «За обо-
рону Москви». Окремо слід згадати нотатки до спогадів, які розпочав упорядковувати
Дмитро Панасович за порадою свого друга Михайла Кибальчича24.
Заключна група документів фонду – це книги та матеріали інших осіб (16 справ).
Дмитро Панасович неодноразово згадував у листах, що його бібліотека та архів двічі
зазнавали серйозних утрат: під час евакуації з Вільно у серпні 1915 р. та з Києва восени
1941 р.25. Саме тому у цій групі представлені лише окремі брошури або копії статей,
які були необхідні Дмитру Панасовичу для практичної наукової роботи. Більшість
з них – бібліографічні покажчики стародрукованих книг, таких відомих дослідників
давньої літератури, як Івана Каманіна, Омеляна Калужняцького, Євфімія Сецин-
ського, Василя Сопікова, а також покажчики змісту дореволюційних періодичних
видань («Трудов» Імператорського товариства історії та старожитностей, «Киевской
старины», «Записок НТШ» у Львові). Крім того, збереглася монографія І. Под-
войського та О. Комарова, присвячена історії революційного руху серед студентів
Чернігівської духовної семінарії (подарована Д. Бочкову О. Комаровим) та праці з
історії організації музейної справи.
Матеріли особового фонду є цінним джерелом для відтворення життєвого шляху
162 Сіверянський літопис
та характеристики наукової діяльності Дмитра Панасовича Бочкова, а також можуть
бути використані в якості інформації для відображення наукового життя Чернігів-
щини ХХ ст., для дослідження біографій відомих діячів нашого краю.
1. Державний архів Чернігівської області. Особові фонди і архівні колекції. До-
відник. – Чернігів, 1999. – С. 15 – 17.
2. Справа фонду Ф. Р. 8860. – Арк. 1, 3.
3. Письма от детей // ДАЧО. – Ф.Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 176. – Арк. 1 –1 зв.
4. Письма Д. Бочкова к В. Кибальчичу //ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 72.
– Арк. 40-40 зв., 45; Письма Д. Бочкова к В. Пригоровскому // ДАЧО. – Ф. Р. 8860.
– Оп. – 1. – Спр. 90. – Арк. 32. Квартира, в якій з 1979 р. проживав Д. П.Бочков
та з якої вивозили архів, розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська,
буд. 132, пом. 124.
5. Справа фонду Ф. Р. 8860. – Арк. 1.
6. Письма Д. Бочкова к Я. А. Назаренко // ДАЧО. – Ф.Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 84.
– Арк. 2.
7. Письма в архивы // ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 106. – Арк. 7-8зв.
8. Письма в библиотеки // ДАЧО. – Ф. Р.8860. – Оп. 1. – Спр. 104. – Арк. 17-17 зв.
9. Письма Д. Бочкова к В. Кибальчичу // ДАЧО. – Ф.Р. 8860. – Оп. 1. – Спр.
72. – Арк. 30 зв.; Письма Д. Бочкова к А. С. Лиману // ДАЧО. – Ф.Р. 8860. – Оп. 1.
– Спр. 77. – Арк. 37 зв. – 38.
10. Письма в архивы //ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 106. – Арк. 7 зв.
11. У справі фонду вказано значно менше число переданих справ (66 одиниць
зберігання та 70 листів). Ймовірно, це пов’язано з виділенням додаткових одиниць
зберігання при подальшому детальному описі фонду.
12. ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1 . – Спр. 2, 12.
13. ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1 . – Спр. 1.
14. ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 13 – 42.
15. Письма Д. Бочкова к И. П. Львову // ДАЧО. – Ф. Р. 1495. – Оп. 1.
– Спр. 61. – Арк. 3 зв., 8.
16. ДАЧО. – Ф. Р. 8860 – Оп. 1. – Спр. 3.
17. Переписка Д. Бочкова с Церковно-археологической комиссией при Черни-
говском епархиальном древлехранилище // ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 100.
18. Бочков Д. Наукові записки педагогічних вузів УРСР за 1943 – 1953 рр. //
Радянська школа. – 1953. – Кн. 12; Наукові записки педагогічних вузів УРСР за
1954 – 1956 рр. //Радянська школа. – 1957. – Кн. 6, 7, 9, 10.
19. ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 5.
20. Гейда О. С. Нездійснений бібліографічний проект Дмитра Бочкова // Шра-
гівські читання. – Чернігів, 2011. – Вип. 1. – С. 101 – 105.
21. ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 4.
22. Письма Бочкова Д.А. к Покорской-Жоравко Д.А // ДАЧО. – Ф. Р. 8860.
– Оп. 1. – Спр. 89. – Арк. 2.
23. Бочков Д. Памяти Александра Ивановича Покорского-Жоравко (1813 – 1913)
// Труды Черниговской губернской ученой архивной комиссии. – Чернигов: типо-
графия Г.М. Веселой, 1915. – Вип. ХІ. – С. 25 – 49; окремий відбиток. – Чернигов,
1915. – 29 с.
24. Выписки из печатных материалов и изданий к воспоминаниям Д. А. Бочкова
// ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 187.
25. Письма Д. А. Бочкова к Ф. Ф. Максименко //ДАЧО. – Ф. Р. 8860. – Оп. 1. –
Спр. 81. – Арк. 1 зв., 14 зв.; Письма Д. Бочкова к Л. Н. Пилавской // ДАЧО. – Ф.Р.
8860. – Оп. 1. – Спр. 87. – Арк. 3; Письма Д. А. Бочкова к Ю. С. Виноградскому //
ДАЧО. – Ф.Р. 8860. – Оп. 1. – Спр. 67. – Арк. 35.
Сіверянський літопис 163
Ольга Гейда
Личный фонд Дмитрия Афанасиевича Бочкова в Государственном архиве
Черниговской области.
Статья посвящена описанию структуры, состава и содержания личного
фонда Дмитрия Афанасиевича Бочкова (1887 – 1982 рр.), а также истории его
передачи в Государственный архив Черниговской области. Проанализирован по-
тенциал рукописных, документальных и эпистолярных источников коллекции и их
информационные возможности для изучения биографии и научной деятельности
Д. Бочкова.
Ключевые слова: личный фонд Д. А. Бочкова, коллекции Государственного архива
Черниговской области, биографистика ХХ ст.
Heyda Olha
Personal Fund of Dmytro Panasovytch Bochkov in the State Archive of Chernihiv
Region
This article is dedicated to description of the structure, composition and content of the
personal fund of Dmytro Panasovytch Bochkov (1887 – 1982) and to the history of its
transfer to the State archive of Chernihiv region. Analyses of the potential of hand-written,
documentary and epistolary sources of the collection and of its informational capacity for
studying of the biography and science activity of D. Bochkov is given.
Key words: personal fund of D. P. Bochkov, collections of the State archive of Chernihiv
region, biographistics of XX cent.
|