(з Інтернету)
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110095 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | (з Інтернету) / С. Чемеркін // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 119-122. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110095 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1100952016-12-30T03:02:28Z (з Інтернету) Чемеркін, С. Теорія лінгвостилістики 2012 Article (з Інтернету) / С. Чемеркін // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 119-122. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110095 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія лінгвостилістики Теорія лінгвостилістики |
| spellingShingle |
Теорія лінгвостилістики Теорія лінгвостилістики Чемеркін, С. (з Інтернету) Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Чемеркін, С. |
| author_facet |
Чемеркін, С. |
| author_sort |
Чемеркін, С. |
| title |
(з Інтернету) |
| title_short |
(з Інтернету) |
| title_full |
(з Інтернету) |
| title_fullStr |
(з Інтернету) |
| title_full_unstemmed |
(з Інтернету) |
| title_sort |
(з інтернету) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Теорія лінгвостилістики |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110095 |
| citation_txt |
(з Інтернету) / С. Чемеркін // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 119-122. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT čemerkíns zínternetu |
| first_indexed |
2025-07-08T00:02:45Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:02:45Z |
| _version_ |
1837034861868613632 |
| fulltext |
теорія лінгвостилістики 119
Сергій Чемеркін
(з інтернету)
Сучасна лексикографічна практика завдяки високим потен-
ційним можливостям цифрових технологій вийшла на новий
рівень. Сьогодні у створенні практично будь-якого нового слов-
ника застосовують засоби Інтернету. Всесвітня мережа стала
важливим джерелом не тільки пошуку лексичних одиниць, а
й наповнення ілюстративним матеріалом. Доказом цього є ви-
користання прикладів із Інтернету, на що вказує позначка, яка
відсилає до джерела матеріалу, — (з Інтернету). Практика ви-
користання такого позначення нова, тому потребує особливої
уваги.
Як відомо, найбільш повні лексикографічні реєстри (ба-
гатотомні тлумачні словники) подають лексичну одиницю у
всіх відтінках її значення. Крім того, у таких словниках на-
водять ілюстрацію — зразок тексту з реєстровою одиницею.
Ілюстрація у словникові відіграє надзвичайно важливу роль,
оскільки вона дає змогу на прикладі побачити реалізацію лек-
сичного значення, поданого у словниковій статті.
У найвагоміших тлумачних словниках ілюстрування слов-
никових статей прикладами має давню традицію. Зокрема, у
Словникові української мови в 11 томах вона представлена
якнайширше: ілюстрації-речення на підтвердження лексично-
го значення узято з різних стильових різновидів української
мови. Найбільше ілюстрацій наведено з художніх творів, що не
дивно, адже в основу літературного стандарту покладено взі-
рці мовно-художньої практики майстрів слова. Тут є ілюстра-
ції з творів класиків та письменників-сучасників того періоду
(Словник видано упродовж 1970-1980 рр.). У СУМ серед дже-
рел ілюстративного матеріалу наведено знакові для тих часів
газети та журнали: «Архітектура і будівництво», «Мистецтво»,
«Літературна Україна», «Медичний журнал». Оскільки Слов-
ник відбивав тогочасне суспільно-політичне життя, то на його
ілюстративній базі не могли не позначитися і зразки текстів, які
мають ідеологічний характер. Однак це не впливає на рівень
лексикографічного опрацювання матеріалу в цій чи не найваж-
Культура слова №76’ 2012120
ливішій для української лінгвістики праці, адже системні заса-
ди Словника через ідеологічний вплив не порушено.
В інших мовах світу, звичайно, також використовують
принцип ілюстрування великих тлумачних словників при-
кладами з текстів. Одним із революційних свого часу став
словник французької мови «Dictionnaire complet de la langue
francaise» П’єра Ларусса (1879 р.). Відомий педагог і лекси-
кограф вважав, що словник без прикладів — це лише скелет.
Тому в цьому виданні була величезна кількість прикладів ви-
користання термінів, лексичних словосполучень, ідіом. Крім
того, це видання — перший у Франції ілюстрований словник.
Гравюри до нього замовляли у найкращих граверів Європи.
Принагідно варто зазначити, що наприкінці ХХ століття при
створенні словників певного типу стали також послуговува-
тися графічними ілюстраціями до словникових статей. Ця
практика поширилася з метою спрямування словника до ці-
льового користувача — наприклад, іноземця, дитини та ін.,
адже це зручний для розуміння такими користувачами формат
тлумачення слова.
Американський лексикографічний стандарт «Webster’s
Third New International Dictionary of the English Language» ви-
користовує близько 200 тис. літературних цитат, які наведені в
тлумаченнях окремих значень слова. А сам словник побудова-
но на лексичній картотеці обсягом 10 млн. цитат.
У слов’янській лексикографії теж дотримано таких прин-
ципів. Відомі багатотомні видання «Словарь русского языка»,
«Тлумачальны слоўнік беларускай мовы», «Речник на българ-
ския език», «Słownik języka polskiego» та ін. побудовано на ба-
гатому ілюстративному матеріалі.
Як бачимо, будь-яка серйозна лексикографічна праця перед-
бачає використання прикладів-ілюстрацій. Звідки узято цей ма-
теріал — також один із вагомих показників верифікації лексе-
ми. Саме завдяки таким показникам, як, наприклад, зазначення
прізвища автора текстової ілюстрації для словникової статті чи
назви газети, певною мірою можна зрозуміти специфіку сти-
льових чи комунікаційних особливостей мови цього джерела.
Наприклад, одиниці реактивованої лексики можуть бути про-
теорія лінгвостилістики 121
ілюстровані прикладами з творів авторів, які були репресова-
ні; лексеми зі сфери офіційно-ділової комунікації — з норма-
тивних документів, скажімо, Конституції. Таке ілюстрування
словника природне, до того ж воно дає змогу завдяки тим-таки
комп’ютерним засобам здійснювати окремі лінгвістичні дослі-
дження, зокрема, визначити рейтинг цитування окремих мов-
них джерел, оцінити внесок кожного джерела у розвиток сти-
лістичної системи мови. Ці дослідження матимуть високий рі-
вень достовірності лише тоді, коли у словникові буде зазначено
конкретне джерело. Такі розвідки, наприклад, можна здійсню-
вати на базі матеріалів Словника української мови в 11 томах,
де вказано кожне окреме джерело — чи то автор художнього
твору, чи конкретна назва періодичного видання, наукового
часопису тощо. На жаль, такі розвідки не можна здійснювати
на матеріалі частини нових словників, серед яких і Словник
української мови у 20 томах, перший том якого побачив світ
2010 року. Вказування на частину джерел ілюстративного ма-
теріалу тут нівельовано до позначок: з мови публіцистики —
(з газ.), (із журн.); з творів наукової чи науково-популярної
літератури — (з наук.), (з наук.-попул. літ.); з мови творів, які
розміщені в Інтернеті, — (з Інтернету) тощо.
Позначка (з Інтернету), яку використовують як у сучасних
словниках, так і в наукових працях загалом, є свідченням того,
що ілюстративний матеріал взято з Інтернету. Сьогодні Інтер-
нет став невіддільною частиною життя суспільства, він прони-
кає в усі сфери життєдіяльності людини, тому тут можна зна-
йти будь-яку інформацію. Зрозуміло, що в Інтернеті наявна й
текстова інформація. Приклади з Інтернету для ілюстрування
словника чи наукової статті можуть бути різними, до того ж
представленими усіма функціонально-стильовими різновида-
ми. Сьогодні перед науковцями уже не стоїть питання про ви-
окремлення мови Інтернету в особливий стильовий різновид,
як це було раніше, Інтернет — це комунікаційна сфера, яка
охоплює усі стильові різновиди української мови. Це засіб, за
допомогою якого можна створювати і транслювати будь-який
текст. Відповідно у Всесвітній мережі можна знайти тексти
творів Тараса Шевченка, законів України, матеріали публіцис-
Культура слова №76’ 2012122
тики — як друкованої, так і електронної, — наукові тексти, са-
кральну літературу із текстами релігійних книг, а також при-
клади розмовної мови. А ще — нові різновиди текстів, у яких
звичайний текст перемежований зі звуком, з ілюстраціями, ві-
део тощо. Тобто Інтернет розширив сферу мовного вжитку і
можливості репрезентації промовленого чи написаного слова.
Тому коли автори словників чи наукових праць вказують, що
приклад узято з Інтернету, така примітка є некоректною. Вона
надто загальна й не може характеризувати ілюстративний ма-
теріал. Це схоже на те, якби сказати, що приклад узято з друко-
ваного видання. Що це: газета чи книга? Яка назва? Хто автор?
Практика вживання позначки (з Інтернету) нівелює у слов-
никах та наукових працях доробок значної частини інтернет-
видань, діяльність яких чітко регламентована літературним
стандартом. Укладачі словників, на жаль, не зважають на те,
що у деяких інтернет-видань, як, наприклад, «Української
правди», кількість читачів значно перевищує будь-який друко-
ваний засіб масової інформації в Україні.
Отже, звертаймо увагу на тих, хто публікується в Інтернеті,
й не ховаймо їхні тексти за безликим (з Інтернету).
|