Детермінологізація фразем у мові ЗМІ
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110097 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Детермінологізація фразем у мові ЗМІ / Л. Пашинська // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 134-139. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110097 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1100972016-12-30T03:02:22Z Детермінологізація фразем у мові ЗМІ Пашинська, Л. Мова і час 2012 Article Детермінологізація фразем у мові ЗМІ / Л. Пашинська // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 134-139. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110097 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Пашинська, Л. Детермінологізація фразем у мові ЗМІ Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Пашинська, Л. |
| author_facet |
Пашинська, Л. |
| author_sort |
Пашинська, Л. |
| title |
Детермінологізація фразем у мові ЗМІ |
| title_short |
Детермінологізація фразем у мові ЗМІ |
| title_full |
Детермінологізація фразем у мові ЗМІ |
| title_fullStr |
Детермінологізація фразем у мові ЗМІ |
| title_full_unstemmed |
Детермінологізація фразем у мові ЗМІ |
| title_sort |
детермінологізація фразем у мові змі |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110097 |
| citation_txt |
Детермінологізація фразем у мові ЗМІ / Л. Пашинська // Культура слова. — 2012. — Вип. 76. — С. 134-139. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT pašinsʹkal determínologízacíâfrazemumovízmí |
| first_indexed |
2025-07-08T00:02:55Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:02:55Z |
| _version_ |
1837034872202330112 |
| fulltext |
Культура слова №76’ 2012134
цій у перекладацькій практиці, зі специфікою ініціальної та
фінальної позицій фонеми чи морфеми у складі імені, з належ-
ністю імені до певної ономастичної категорії чи підкатегорії, а
також із жанровими особливостями тексту, в складі якого вжи-
вається відповідна власна назва.
Людмила Пашинська
Детермінологізація фразем у мові змі
Мова сучасних українських ЗМІ активно поповнюється
неофраземами різного походження. Серед них розрізняємо
власне українські, основою яких є суспільно-політична, фінан-
сово-економічна, виробничо-професійна, науково-технічна,
військова, спортивна сфери, та іншомовні входження. Остан-
нім часом активізувався процес творення неофразеологізмів на
основі розмовного стилю.
Неофраземи творяться на базі семантичних зрушень у
структурі давновживаних термінологічних словосполучень.
Різновидом таких семантичних змін є детермінологізація —
соціально мотивоване явище переміщення термінів за межі
своїх терміносистем. Детермінологізацію спостерігаємо при
функціонуванні термінів у загальномовному значенні, а також
тоді, коли у процесі мовного вжитку терміни набувають ознак
вторинної номінації. Детермінологізація зумовлює кількісне
і якісне збагачення загальновживаної лексики й фразеології.
Термінологічне словосполучення втрачає спеціалізоване зна-
чення і на його основі поступово виникає переносне значення.
Більшість термінологів схиляється до того, що детермі-
нологізація — це засвоєння літературною мовою слів/слово-
сполучень із термінологічної системи, що супроводжується
утворенням нового значення чи зміною сфери використання.
Семантичні зрушення в цьому разі можна подати так: образ-
не переосмислення — переносне використання — переносне
значення. Основою для побудови образу часто слугує не на-
уковий зміст терміна, а наше уявлення про нього. Цим шляхом
мова і час 135
розвинулися переносні значення у терміносполуках: видати/
видавати на-гора, важка артилерія, хірургічне втручання, ви-
робити/виробляти імунітет, підтвердити діагноз, зробити
щеплення, бронзовий фіналіст, гуманітарна допомога, викли-
кати алергію. У прямому значенні словосполучення залиша-
ється одиницею терміносистеми, а в переносному виступає
загальновживаною одиницею і функціонує в неспеціальних
текстах, пор.: Серед гостей, присутніх на ланчі, найбільшим
успіхом користувалися «бронзовий фіналіст» президентських
перегонів Сергій Тигіпко та нереалізований «кіндер-сюрприз»
Арсеній Яценюк (Україна молода); Лебедько розповів, що усі
п’ять опозиціонерів-претендентів мали номенклатурне мину-
ле, і «їх так й обирали, щоб не викликати величезної алергії в
Москви» (День).
Взаємопроникнення термінів із підсистеми в підсистему
ілюструють фразеологічні неологізми з різних галузей. Про-
дуктивне джерело творення неофразем — терміносистема фіз-
культури і спорту: коротка лава (лавка) запасних ‘брак спортс-
менів, які можуть вийти на заміну гравців основного складу
команди’, у переносному значенні — ‘брак резервних кадрів
у вищих ешелонах влади, певної партії’ (Підписавши відповід-
ні укази, Президент, … черговий раз засвідчив, що «лава за-
пасних» у нього, на жаль, є надто короткою (Телеканал «5
канал»); різні вагові категорії — ‘борці, боксери, штангісти і
т. ін. змагаються залежно від розподілу за ваговими категорі-
ями’, у переносному значенні — ‘про людей різного соціаль-
ного стану, ступеня впливу, значущості і т. ін.’ (Я не розумію
природи конфлікту головного режисера з акторами: у нас же
різні вагові категорії, нерівні умови — я керую театром, а ак-
тор грає на кону (День); грати м’язами (мускулами) — у куль-
туристів — демонструвати гру м’язами, у переносному зна-
ченні — ‘погрожувати, демонструвати готовність до війни’ («Я
всіляко гальмую цей процес у тих зонах відповідальності, що
належать до моєї компетентності, і просив би інших робити
те саме, а не грати мускулами своїх спецпідрозділів, демон-
струючи зверхнє ставлення до «олов’яних» солдатиків…», —
додав міністр внутрішніх справ Юрій Луценко (Інтернет-газе-
та «Українська правда»).
Культура слова №76’ 2012136
Детермінологізація спортивних номенів і їх входження в
загальнолітературну мову зумовлена екстралінгвальними та
власне лінгвальними факторами. Сучасний активний розвиток
спорту в Україні зумовив появу численних спортивних органі-
зацій, клубів, оздоровчих комплексів, навчально-тренувальних
баз, стадіонів. Стали популярними нові види змагань, ігор. Із
висвітленням у ЗМІ участі, досягнень і перемог наших спортс-
менів у змаганнях європейського та міжнародного рівнів
пов’язане активне використання спортивних термінів у пря-
мому номінативному значенні й виникнення значної кількості
неофразем унаслідок модифікації, семантичного збагачення
(метафоризації та метонімізації), а також детермінологізації.
Групу неофразем активно поповнюють суспільно-політич-
на та соціально-економічна сфери: голосувати ногами ‘відмова
від участі в будь-яких заходах, висловлення протесту, незгоди з
чимось’ (Якби влада зробила поправки в законний спосіб, про-
тестів підприємців не було б. Унаслідок цього підприємці вже
нині починають «голосувати ногами», тобто згортають
свою діяльність (Львівська газета); пінг-понгова дипломатія
‘про дипломатичні стосунки, ініціатором яких є держава, яка
шукає ґрунт для отримання від них у майбутньому певної ко-
ристі’ (Як відомо, Кіссінджер був ініціатором так званої пінг-
понгової дипломатії, яка привела до зближення США і Китаю
(День); чорна бухгалтерія (каса) ‘грошові операції (розрахун-
ки), які не фіксуються офіційною державною статистикою’ (На
момент візиту податківців у цеху зберігалося 36 тисяч пляшок
горілки вартістю понад 230 тисяч гривень. Спиртне, а також
виробниче обладнання, фальшиві акцизні марки та документа-
цію «чорної» бухгалтерії вилучено (Телеканал ICTV).
Джерелами фразеологізації стають також словосполучення
інших термінологічних систем, зокрема:
медицини: штучне дихання ‘існування когось або чогось за
допомогою сторонньої підтримки’, бути в глибокій комі ‘за-
непадати, не мати розвитку’, зробити щеплення ‘захиститися
від чогось небезпечного’, мати імунітет ‘бути захищеним,
стійким, несприйнятливим; почуватися впевнено’, викликати
алергію ‘викликати спротив, подразнення, збудження у кого-
небудь; несприйняття чогось/когось’, зазнавати реанімації
мова і час 137
‘відновлюватися, повертатися у попередній розвинений стан (в
економіці і т. ін.)’, хірургічне втручання ‘різкі (крайні), невід-
кладні дії’. Наприклад: А життя показує, що «партію влади»
без опори на певні верстви населення, на близьку цим верствам
ідеологію, утворити можна, але жити така партія зможе
лише за допомогою «штучного дихання» (День); В день наро-
дження Олександра Довженка вітчизняні кіношники відзначи-
ли своє професійне свято. Вже набридло з року в рік писати…
щось на кшталт «це свято зі сльозами на очах» або «рідне
кіно в глибокій комі» (Україна і світ сьогодні);
математики: диктувати умови задачі ‘нав’язувати кому-
небудь свої погляди і примушувати діяти відповідно до них’,
володіти табличкою множення ‘рахувати прибутки’, забувати
про табличку ділення ‘не ділитися, не платити податки (про
олігархів, тіньових ділків)’, наприклад: Але реформа у версії
Банкової провалилася остаточно, і осінь диктує Вікторові
Володимировичу свої «умови задачі» (Перший національний
радіоканал); «Біда в тому, — пояснив Винничук, який є голо-
вним редактором «ЛА «Піраміди», — що деякі наші бізнесме-
ни володіють лише табличкою множення і забувають про
табличку ділення» (День);
авіації: запасний аеродром ‘посада чи престижне місце,
яким убезпечує себе офіційна особа на випадок відставки’, ви-
щий пілотаж ‘вияв високої майстерності, таланту, здібностей’,
круте піке ‘різкий занепад, утрата чогось’, стати (постави-
ти) на крило ‘відновити тренувальні бойові польоти’, крутити
(покрутити, прокрутити) пропелер ‘активізувати якісь дії’,
повітряні ворота ‘аеропорт’, наприклад: Тоді частина людей
пішла з «Дня» до «Всеукраїнських відомостей», на «запасний
аеродром», підготовлений тоді ще партнерським тандемом
Лазаренко — Тимошенко; …не всі актори спроможні на «вищий
пілотаж» в такому складному стилі — правдиво, щиро, сердеч-
но «жити» в образі героя, не пропускаючи подробиць психоло-
гічних реакцій, водночас не збиваючись на побутовизм (День);
космонавтики: вивести на орбіту ‘повернутися до звичного
життя’, зоряні війни ‘міжпланетні зіткнення, сутички, бороть-
ба’, зоряний ешелон ‘політична, економічна, культурна еліта’,
космічний човник ‘корабель багаторазового використання’: Так
Культура слова №76’ 2012138
і людині, що зупинилася в житті, — спочатку страшно, по-
тім навіть якийсь кайф неробства настає, а потім себе вже
й не завести, й не вивести на нормальну орбіту існування —
ось вона, образно кажучи, суспільна смерть і настає (Україна
і світ сьогодні); Наступну версію можна назвати кадровою.
Йдеться про те, що крісло Генпрокурора лишалося мало не
єдиним із «зоряного ешелону» крісел, яке ще не контролювали
есдеки (Україна молода);
військової справи: відповісти не за статутом, у глибокому
тилу [перебувати], переходити у контратаку, важка артиле-
рія, вільні стрільці, другий ешелон: Охоронці, отримавши від
начальства черговий «нагоняй», ніби змагалися між собою —
хто дошкульніше «дістане» політичних, особливо, аби ті від-
повіли «не за статутом» (Столиця);
сфери культури: театру і кіно — здобути одну з провідних
ролей ‘вибороти першість у чомусь’, закулісний сценарій ‘щось
приховане, таємне’, за власним сценарієм ‘діяти згідно зі сво-
їми власними планами’, найгірший сценарій ‘невдалий план
дій’, сюжетна лінія ‘послідовність розвитку подій’, мильна
опера ‘багатосерійний телефільм, сентиментальний за зміс-
том’, наприклад: Уміння України «грати на випередження» до-
зволяє їй здобути одну з провідних ролей на континентальних
ринках газу (Україна молода);
музичної сфери: усе по цимбалах ‘байдуже’, жива музика
‘музика, яку виконують музиканти без використання фоногра-
ми’, живий звук ‘виконання й сприйняття співу, музики без-
посередньо, без використання технічних засобів підсилення чи
репродукування’; замовляти музику, наприклад: Живий звук,
найкращі юні співаки, а які костюми, покази! .. У всіх такі
сильні й гарні голоси і повністю все живий звук, ніяких тобі
«даблів» та «фанер»! (Кияни); Питання «З ким ви, майстри
культури?» завжди було риторичним, а тому нецікавим. Ну,
з ким же ще? З тими, хто керує, хто замовляє музику, хто
кличе на урядові концерти (Україна молода);
різних видів ігор, зокрема карти, більярд, спортлото і т. ін.:
гра з відкритими картами, не мати жодного козиря в руках,
боротися за джек-пот, гарантувати бонуси, загнати в лузу,
зробити ставку. Наприклад: Олександр, який добровільно
мова і час 139
обрав собі роль аутсайдера і опозиціонера, безкомпромісно-
го борця за справедливість, прихильника «гри з відкритими
картами», був основним каталізатором конфліктів у племені
(День); Після етапу «Золотої ліги IAAF», який відбувся в Бер-
ліні, за «джек-пот» бореться тільки бігунка на 800 м із Мо-
замбіку Марія Мутола; Оракули передрікають, що призначен-
ня Олексія Альохіна — лише пробна куля, яку дніпропетровські
трубники успішно загнали в запорізьку лузу (Україна молода).
Процес детермінологізації у мас-медійному тексті дово-
лі активний і зумовлений пошуком нових засобів образності.
Терміни із різних галузей, деспеціалізуючись, стають джере-
лом нових засобів впливу на читача.
Оксана Таран
що спільного між баксами та
джинсами? (з історії похоДження
й фунКціонування жаргонізмів-англізмів)
Жаргонізми-англізми — це англомовні за походженням оди-
ниці субстандартної сфери мови, які вирізняються з-поміж ін-
ших англізмів емоційно-експресивним, оцінним забарвленням
та обов’язковим стилістичним зниженням. Їхня поширеність
відбиває дві основні тенденції в сучасному розвитку україн-
ської мови: активізацію субстандартних мовних елементів та
потужний вплив англійської мови, здебільшого її американ-
ського варіанта, що пов’язано з посиленням політичних пози-
цій і культурного впливу США, набуттям англійською мовою у
другій половині ХХ століття статусу мови міжнародного спіл-
кування, глобалізаційними процесами у світі, розширенням
інформаційно-комунікативного простору тощо. У цій розвід-
ці англізми розглядаємо у межах загального жаргону, одиниці
якого відомі широким верствам населення, зокрема й тим, які
володіють літературною нормою, — незалежно від вікових,
гендерних, професійних і власне соціальних характеристик.
Жаргонізм-англізм бакс запозичений у 90-х роках ХХ ст. із
розмовного американського мовлення, причому у формі мно-
|