Витікає — випливає
Збережено в:
| Дата: | 2012 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2012
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110229 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Витікає — випливає / І. Вихованець // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 187-188. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110229 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1102292017-01-02T03:02:21Z Витікає — випливає Вихованець, І. Наші консультації 2012 Article Витікає — випливає / І. Вихованець // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 187-188. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110229 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші консультації Наші консультації |
| spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Вихованець, І. Витікає — випливає Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Вихованець, І. |
| author_facet |
Вихованець, І. |
| author_sort |
Вихованець, І. |
| title |
Витікає — випливає |
| title_short |
Витікає — випливає |
| title_full |
Витікає — випливає |
| title_fullStr |
Витікає — випливає |
| title_full_unstemmed |
Витікає — випливає |
| title_sort |
витікає — випливає |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Наші консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110229 |
| citation_txt |
Витікає — випливає / І. Вихованець // Культура слова. — 2012. — Вип. 77. — С. 187-188. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT vihovanecʹí vitíkaêviplivaê |
| first_indexed |
2025-07-08T00:18:33Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:18:33Z |
| _version_ |
1837035865275105280 |
| fulltext |
наші консультації 187
ська, вулиця Академіка Кримського, вулиця Маршала Тим-
ошенка, вулиця Композитора Лятошинського, вулиця Сім’ї
Хохлових, проспект Героїв Сталінграда, проспект Червоних
Козаків, проспект Академіка Глушкова, проспект Дружби
Народів, провулок Цимбалів Яр, спуск Протасів Яр. У деяких
назвах вулиць збереглися слова на зразок вал, яр, ворота, тік,
затон, клин тощо, які вже не сприймаємо як родові назви, тому
їх пишемо також із великої літери, пор.: вулиця Верхній Вал,
вулиця Ярославів Вал, вулиця Протасів Яр, вулиця Боричів
Тік, вулиця Княжий Затон та ін.
Катерина Городенська
витікає — випливає
І в усному, і в писемному мовленні трапляються висловлен-
ня на зразок Отож витікає висновок про сутність цього яви-
ща; Звідси витікає висновок... Слово витікає тут вжито недореч-
но, у не властивому йому значенні. Спробуймо з’ясувати, чому.
Слово витікати в сучасній українській літературній мові
вживають у кількох значеннях: 1) «виливатися звідкись або ви-
ходити краплями (про воду або іншу рідину); виходити з ба-
лона та ін. (про газ)», напр.: З щілин березової кори з тихим
шумом витікає пахучий сік — підставляй рот і пий (С. Чор-
нобривець); 2) «текти або брати початок (про річку, струмок
тощо)», напр.: Тече вода в синє море, Та не витікає.. (Т. Шев-
ченко); Недалеко від витоку Пруту витікає Чорний Черемош
(«Гуцульщина»); 3) «просочуватися звідки-небудь назовні (про
світло і под.)», напр.: Хай світло не витікає на двір і не ллєть-
ся з двору (М. Стельмах). Отже, в сукупності його вживань не
виявляємо значення «бути логічним наслідком чогось».
Значення «бути логічним наслідком чогось» в українській
мові передає дієслово випливати, напр.: — Виходить, старий
не тільки пісні співає, — здивувався і задумався Чорнокнижний
після розповіді Лісовського. — Ну, й що ж із того випливає?
(М. Стельмах). Крім цього значення, слово випливати норма-
тивно вживається також для означення дії: 1) «підніматися з
глибини води на її поверхню або з води вибиратися на берег»,
Культура слова №77’ 2012188
напр.: А вночі, дівчата,/ Випливає з води мати,/ Сяде на тім
боці.. (Т. Шевченко); Повстанська кіннота випливала на берег
(О. Довженко); 2) «плисти по воді звідки-небудь, кудись», напр.:
А по Тібру із-за гаю Байдак випливає/ Чи галера (Т. Шевченко);
Батько посадив Юру, брата і сестру в човен, і вони виплив-
ли аж на середину ставка (Ю. Смолич); 3) «повільно, плавно
або поважно виходити звідки-небудь (переважно про людей)»,
напр.: З вулиць, з безладної груди каміння, випливали чорні по-
статі і нечутно ступали по гарячій землі (М. Коцюбинський);
4) ‘з’являтися звідки-небудь, ставати помітним (про неістоти)»,
напр.: Із-за лісу, з-за туману,/ Місяць випливає.. (Т. Шевченко);
З імли небозводу, з глибини сивого осіннього неба випливали зо-
лоті маківки його [Києва] соборів (О. Гончар); Нарешті хутір
неясно виплив з метелиці (М. Стельмах); 5) «з’являтися, по-
ставати (в думках, в уяві)», напр.: Отак за першим спогадом і
другий виплива (А. Малишко); 6) «брати початок, витікати (про
річку, струмок та ін.)’, напр.: Вдача в цариці була, мов Нілу під-
ступнії води,/ Що випливають з таємних джерел, невідомих
нікому (Леся Українка); Зорі вже ген зблідли, небо наче поси-
віло, за дніпровською неозорою лукою — звідти, звідки й сам
Дніпро випливає, — крайнебо зарожевіло (Ю. Смолич).
Отже, маємо правильно говорити і писати: Випливає висно-
вок про сутність цього явища; Звідси випливає висновок...
Іван Вихованець
данці, данійці Чи датчани?
Сьогодні можна почути три назви жителів (народу) Данії:
данці, данійці та датчани. Яка з них правильна? Назва дат-
чани не відповідає усталеним зразкам українського словотво-
рення, вона з’явилася в усному і писемному вжитку українців
під впливом російської мови. Перші дві назви жителів утворе-
ні правильно, за допомогою суфікса -ець (у формі однини), у
множині він має варіант -ц-΄. Але в словах данець, данці цей
суфікс приєднаний до усіченої основи Дан-, а в словах дані-
єць, данійці — до неусіченої основи Даній-. Здебільшого, утво-
рюючи назву жителя країни чи міста, використовують якийсь
|