Оказіональні назви в українській дитячій прозі
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110432 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Оказіональні назви в українській дитячій прозі / І. Денисовець // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 73-76. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110432 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1104322017-01-05T03:02:47Z Оказіональні назви в українській дитячій прозі Денисовець, І. Слово в художньому творі 2013 Article Оказіональні назви в українській дитячій прозі / І. Денисовець // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 73-76. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110432 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі |
| spellingShingle |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі Денисовець, І. Оказіональні назви в українській дитячій прозі Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Денисовець, І. |
| author_facet |
Денисовець, І. |
| author_sort |
Денисовець, І. |
| title |
Оказіональні назви в українській дитячій прозі |
| title_short |
Оказіональні назви в українській дитячій прозі |
| title_full |
Оказіональні назви в українській дитячій прозі |
| title_fullStr |
Оказіональні назви в українській дитячій прозі |
| title_full_unstemmed |
Оказіональні назви в українській дитячій прозі |
| title_sort |
оказіональні назви в українській дитячій прозі |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Слово в художньому творі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110432 |
| citation_txt |
Оказіональні назви в українській дитячій прозі / І. Денисовець // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 73-76. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT denisovecʹí okazíonalʹnínazvivukraínsʹkíjditâčíjprozí |
| first_indexed |
2025-07-08T00:35:44Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:35:44Z |
| _version_ |
1837036938662510592 |
| fulltext |
слово в художньому творі 73
Отже, карнавалізація художньої мови — це вербалізація
ігрової концепції культури, карнавального протесту проти мов-
ного пуританства, втілена стилістично вмотивованими засо-
бами амбівалентної мовної гри, пародії, семантичного й тек-
стового хаосу та тілесно-низовими стилістичними засобами
з метою усвідомленого порушення логічного (традиційного)
мовного коду і норм суспільної моралі та пошуку нових форм
висловлення.
Ірина Денисовець
оказіональні назви
в українській дитячій прозі
Твори сучасних дитячих письменників захоплюють малень-
ких читачів і переносять їх у світ фантазії не лише казкови-
ми сюжетами, де оживають предмети, олюднюються твари-
ни, але й несподіваними, неповторними назвами — іменами
персонажів, географічних об’єктів, предметів побуту, галузей
наук тощо. Цікавими є насамперед авторські власні геогра-
фічні назви, напр.: На чолі Добряндії стояла бабуся Добряна
(дуже старенька, вже й недочувала і недобачала, чим, при-
родно, користувалися зланці) (Нестайко В. З. Чарівний таліс-
ман. — К., 2010. — С. 14; далі — Нестайко. Талісман); На чолі
Зландії стояв король Злан Великий (Нестайко. Талісман, 14).
Назви двох казкових країн Добряндії і Зландії, у які поселив
своїх жителів Всеволод Нестайко, походять від номінацій на
позначення моральних категорій добра і зла. Автор викорис-
тав моделі відомих географічних назв, утворивши експресивно
та емоційно забарвлені, оказіональні, пор.: Голландія, Ірландія
→ Добряндія, Зландія. За аналогією утворені й назви жителів,
які населяють ці країни, пор.: голландці, ірландці → добрянці,
зланці, напр.: На кожну негативну рису потрібна була окрема
штатна одиниця, а її не вистачало, тому зланці весь час шу-
кали людей і тому вели підступну ворожу діяльність проти
добрянців (Нестайко. Талісман, 14).
культура слова №78’ 201374
На географічній карті казкового світу в дитячих творах
з’явилися нові назви річок, островів, гір, поселень, міст, напр.:
Це річка Самописка, — спокійно відповіли йому маленькі нета-
ківці, які купалися в річці й були точнісінько такого кольору, що
й вода у ній (Чеповецький Ю. Дивовижна подорож М’якуша,
Нетака та Непосидька. — Х., 2011. — С. 53); Так на карті
світу (хоч про це ще ніхто не знав) з’явилася нова географічна
назва — острів Переекзаменовки (Нестайко В. З. Тореадори
з Васюківки. — К., 1990. — С. 121); Тоді Ледарило збирає їх у
чарівну торбу і відносить у Павутинію — країну ледарства
і нудьги, що розташована у морі-океані на острові Ледаряні
(Нестайко В. З. Дивовижні пригоди в лісовій школі: Сонце се-
ред ночі. Пригоди в Павутинії. — Х., 2012. — С. 137; далі —
Нестайко. Сонце); Мій друг їжачок Колько Колючка в суботу
поїхав на два дні у селище Їжаківщина на весілля (Нестай-
ко В. З. Найновіші пригоди Їжачка Колька Колючки та Зайчи-
ка Косі Вуханя. — К., 2008. — С. 130; далі — Нестайко. Їжа-
чок); Здрастуйте, панове! Вітаю вас у чарівному місті Рудо-
граді (Нестайко В. З. Чарівні окуляри. — К., 2008. — С. 34;
далі — Нестайко. Чарівні). Такі авторські географічні назви,
уподібнені до відомих власних назв, активізують образно-асо-
ціативне мислення маленьких читачів. Пор. також оказіоналізм
Сніговерла у такому вживанні: Край Казкового Лісу височить
двовершинна гора Сніговерла (Нестайко В. З. Дивовижні при-
годи в лісовій школі: Таємний агент Порча і козак Морозенко.
Таємниці лісею «Кондор». — Х., 2011. — С. 43; далі — Нестай-
ко. Порча і Морозенко). Ця назва утворена на такій логічній
основі: Сніговерла ← Говерла + сніг, що постійно лежить на
верхівці гори.
Серед оказіоналізмів чимало назв технічних пристроїв та різ-
номанітних побутових винаходів. Їх поява зумовлена намаган-
ням оновити, осучаснити внутрішню форму вже відомих слів,
кореневих основ, напр.: Тому я спеціально й придумав оце —
«козошукатор» (Нестайко В. З. Одиниця з обманом. — Х.,
2006. — С. 212); Але тепер я вже знаю, що це є кицьолов-
ка (Чеповецький Ю. Веселі пригоди Мицика і Кицика. — Х.,
2012. — С. 105; далі — Чеповецький. Пригоди); А я — Телебаба
Яга, продюсер телебабачення (Нестайко. Чарівні, 53).
слово в художньому творі 75
Одним із способів творення незвичайних назв у дитячих
художніх творах є телескопія, за якою початковий елемент пер-
шого слова склеюється з кінцевою частиною другого. Всеволод
Нестайко за допомогою цього способу створив чудернацькі на-
зви технічних пристроїв, якими послуговуються звірі у своєму
казковому побуті. Напр.: Зняв трубку чарофону та: — Алло!
Алло! Хропо! Хропочко! Хропушечко! Алло! (Нестайко. Сонце,
166) (чарофон ← чарівний телефон); І у хаті прибирати, і се-
стричку доглядати, і казк’ютер не вмикати (Нестайко. Їжа-
чок, 72) (казк’ютер ← казковий комп’ютер); Спершу я тебе
познайомлю з рекетигром Гаррі Смугаррі (Нестайко. Чарівні,
53) (рекетигр ← рекетир + тигр). Оказіональний побутовизм
у поєднанні з усталеною номінацією полегшує сприйняття ре-
алії, конкретизує її зовнішні ознаки, як-от: Зараз я подзвоню, де
це мій чарофон-мобільник (Нестайко. Їжачок, 68).
Оскільки казкові герої сучасних дитячих творів — це дуже
часто учні шкіл, зокрема лісових, то закономірним є утворен-
ня нових лексем на позначення незвичайних назв навчальних
предметів, наук та навчальних закладів, так само утворених
подібно до вже відомих. Ось які шкільні предмети вивчають
Кося Вухань, Колько Колючка, Мицик, Кицик, Хрюша Каба-
нець, Вовчик Вовченко та інші учасники казкових шкільних
пригод: Почесний диплом фахівця з мишознавства та кото-
логії (Чеповецький. Пригоди, 150); А що, як я побалакаю з ди-
ректором вашої лісової школи, щоб він її узяв на викладацьку
роботу. Вчителькою відьмознавства (Нестайко. Їжачок, 12);
І ось нарешті — лісова галявина, а посеред неї — хатинка на
курячих ніжках. А на хатинці вивіска — «Гімназія-Бабояга-
зія» (Нестайко. Їжачок, 8); Вони ж не просто вчителі. Вони ж
педабоги (Нестайко. Талісман, 222). Оказіональна природа цих
лексем сприяє створенню комічного та доброзичливого гумо-
ристичного колориту в художніх дитячих творах, експресивно
насичує їх.
Велика група оказіоналізмів — утворення на позначення ін-
дивідуальних якостей персонажів, особливостей їхньої вдачі.
Нерідко ці позитивні чи негативні риси характеру письменни-
ки увиразнюють через їхні імена, сприяючи створенню незви-
чайних портретних характеристик та виявленню внутрішніх
культура слова №78’ 201376
людських якостей. Такі назви виконують у дитячих творах
експресивно-стилістичні функції, передають певні почуття чи
оцінку якогось явища, у них яскраво виражені емоційність та
оцінність, що мають не меншу вагу, ніж пізнавальність. Напр.:
У нього були придворні — прем’єр-міністр князь Підлиза-Під-
лотський, міністр праці й виробництва Нероба-Брехаль-
ський, міністр дозвілля та розваг Маруда-Набридон (Нестай-
ко. Талісман, 14); І третій прем’єр-міністр княгиня Ябеда-До-
носька (вона міністр фізичного й морального виховання графи-
ня Страхопуд-Тремтельська і міністр інформації, баронеса
Базіка-Балабон) (Нестайко. Талісман, 14); Другий прем’єр-
міністр князь Себелюб-Зазнайський (він також військовий
міністр граф Руками-Махальський і міністр фінансів барон
Жадюга-Скупердяй) (Нестайко. Талісман, 14); Звуть мене
Гнилай Псувайович Порча (Нестайко. Порча і Морозенко, 23);
Це палац лихого чаклуна Зловреда Поганського-Хуліганського
(Нестайко. Чарівні, 80); А оно мовонезнавець Суржиков-Ка-
кось, який мову дітям калічить (Нестайко. Чарівні, 74); Тут
живе чарівник-годинникар Мить Митьович Часомір, — по-
яснив козачок Гулька (Нестайко. Чарівні, 78); Чарівник я —
Добродай! Все, що хочеш, замовляй! (Нестайко. Їжачок, 130);
Я ж кажу — грайлик вам допоможе, Трататоля Сміюнець
(Нестайко. Сонце, 138); Аж раптом один з хропунів, Позіхай-
ло, широко роззявив позіхаючи свій величезний рот (Нестайко.
Сонце, 171); З’явився у нашому лісі заморський чаклун Ледари-
ло Дурандас (Нестайко. Сонце, 137).
Отже, незвичайні авторські власні та загальні назви — це
один із засобів створення казкового мікросвіту, насичення
мови дитячих творів експресією, важливе джерело емоційно-
сті й образності. Письменники за допомогою таких оказіональ-
них одиниць виражають певні почуття й переживанння, дають
оцінку якомусь явищу, увиразнюють комізм ситуацій тощо. За до-
помогою незвичайних цікавих назв перед дитиною відкриваються
нові світи, образи й моделі поведінки, створюється уявлення гри,
під час якої дітей навчають розрізняти добро і зло, дружбу і зраду,
щастя і горе, засуджувати ледарство і поважати працю.
|