Чому вони горе-фахівці?
Збережено в:
Дата: | 2013 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110448 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Чому вони горе-фахівці? / Т. Гарбарчук // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 191-192. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-110448 |
---|---|
record_format |
dspace |
fulltext |
на допомогу вчителю 191
03.08.1989) та ‘представник кого-, чого-небудь’ (напр.: Тільки в
60-х роках хвиля українського впливу знов набігла на Галичину,
і знов у формі зверхнього україно- і козакофільства. Ся течія
найкраще характеризується відносинами її головного репре-
зентанта, Куліша, до Котляревського (І. Франко); Означено-
особові речення як репрезентанти стильової економності
(З наук. літ.).
Отже, у сучасній українській літературній мові дієслова
презентувати і репрезентувати, дієприкметники презентова-
ний і репрезентований, іменники презентація і репрезентація,
презентант і репрезентант розрізняються за своїми значен-
нями, тому не можуть бути взаємозамінними. Презентувати,
презентація, презентований означають ‘публічно представля-
ти щось нове, ознайомлювати з якимсь новим вагомим здобут-
ком’, тоді як репрезентувати, репрезентація, репрезентова-
ний — ‘бути представником кого-, чого-небудь і від когось, чо-
гось; представляти; бути виразником якихось поглядів’.
Тетяна Гарбарчук
чоМу вони горе-фахівці?
Сьогодні чуємо і читаємо: Нещасні діти, яких виховують
горе-педагоги; Приречені пацієнти, яких оперує горе-хірург;
Страждають невинні люди через горе-міліціонерів; Ошукани-
ми є виборці через горе-депутатів. Чому так називають цих
невдах-фахівців?
Упродовж останніх років в українській мові з’явилося чи-
мало складних слів на позначення людей певної професії з пер-
шою частиною горе-, на яку припадає основне оцінне наван-
таження, що вказує переважно на несправжність, непрофесій-
ність представників певного фаху. Цю частину складних слів
уже зафіксовано зі значенням ‘поганий, негідний’ в однотом-
ному тлумачному «Словнику української мови» (К., 2012. —
С. 198) і проілюстровано прикладами горе-інженер, горе-музи-
культура слова №78’ 2013192
ка, горе-теоретик, горе-турист, горе-філософ. Особливо бага-
то таких новотворів на сторінках українських газет, пор.: Нині
горе-футболіст, на спортивній кар’єрі якого тепер однознач-
но буде поставлено хрест, перебуває в Севастопольському ізо-
ляторі тимчасового утримання (Україна молода, 23.11.2010);
Не впоравшись із керуванням, горе-«машиністка» врізалася в
будинок пообіч колії (Україна молода, 1-2.02.2013); Ми обуре-
ні повторним призначенням цього осоружного горе-міністра
(Українське слово, 16-22.01.2013); Горе-маклери діяли за доб-
ре розробленою схемою (Блискавка, 2013, №11); Після всього
побаченого на тілі сина вона звернулася зі скаргами на проти-
правні дії горе-міліціонерів (Україна молода, 26.12.2012).
Наведені приклади засвідчують, що компонент горе- у
структурі складних слів став словотворчим засобом стилістич-
но зниженої характеристики осіб. Поява таких утворень зумов-
лена тим, що в багатьох галузях з’явилося чимало сумнівних
за репутацією та професіоналізмом фахівців. Саме тому цей
компонент поєднується переважно з іменниками — назвами
осіб за професією, видом занять тощо. Донедавна значення не-
справжності таким назвам надавали здебільшого компоненти
квазі-, псевдо-, зрідка лже-, пор.: квазіспеціаліст, псевдоспеці-
аліст, псевдоноватор, лжепророк, лжесвідок та ін. На відміну
від них питомий український іменник горе виявився виразні-
шим засобом негативної оцінки непрофесіоналізму фахівців,
увиразнення іронічності словоформи, а тому і набув поширен-
ня в складних іменниках, де поєднується зі словами різного по-
ходження. Про його переважання свідчать гібридні утворення,
у яких він поєднаний з новітніми запозиченнями, пор.: горе-
маклер, горе-брокер та ін. Це означає, що в українські мові пер-
ша іменникова частина горе- у структурі складних слів істотно
потіснила у вжитку раніше запозичені, стандартні компоненти
зі значенням несправжності, непрофесійності.
|
spelling |
irk-123456789-1104482017-01-05T03:03:09Z Чому вони горе-фахівці? Гарбарчук, Т. На допомогу вчителю 2013 Article Чому вони горе-фахівці? / Т. Гарбарчук // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 191-192. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110448 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
На допомогу вчителю На допомогу вчителю |
spellingShingle |
На допомогу вчителю На допомогу вчителю Гарбарчук, Т. Чому вони горе-фахівці? Культура слова |
format |
Article |
author |
Гарбарчук, Т. |
author_facet |
Гарбарчук, Т. |
author_sort |
Гарбарчук, Т. |
title |
Чому вони горе-фахівці? |
title_short |
Чому вони горе-фахівці? |
title_full |
Чому вони горе-фахівці? |
title_fullStr |
Чому вони горе-фахівці? |
title_full_unstemmed |
Чому вони горе-фахівці? |
title_sort |
чому вони горе-фахівці? |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2013 |
topic_facet |
На допомогу вчителю |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110448 |
citation_txt |
Чому вони горе-фахівці? / Т. Гарбарчук // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 191-192. — укр. |
series |
Культура слова |
work_keys_str_mv |
AT garbarčukt čomuvonigorefahívcí |
first_indexed |
2025-07-08T00:36:48Z |
last_indexed |
2025-07-08T00:36:48Z |
_version_ |
1837037003814731776 |