Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110451 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького / І. Матвіяс // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 177-182. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110451 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1104512017-01-05T03:03:10Z Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького Матвіяс, І. Наріччя. Говори. Говірки 2013 Article Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького / І. Матвіяс // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 177-182. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110451 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наріччя. Говори. Говірки Наріччя. Говори. Говірки |
| spellingShingle |
Наріччя. Говори. Говірки Наріччя. Говори. Говірки Матвіяс, І. Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Матвіяс, І. |
| author_facet |
Матвіяс, І. |
| author_sort |
Матвіяс, І. |
| title |
Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького |
| title_short |
Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького |
| title_full |
Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького |
| title_fullStr |
Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького |
| title_full_unstemmed |
Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького |
| title_sort |
діалектизми в мові творів антона крушельницького |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Наріччя. Говори. Говірки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110451 |
| citation_txt |
Діалектизми в мові творів Антона Крушельницького / І. Матвіяс // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 177-182. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT matvíâsí díalektizmivmovítvorívantonakrušelʹnicʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-08T00:37:03Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:37:03Z |
| _version_ |
1837037019365113856 |
| fulltext |
Іван Матвіяс
діалектизМи в Мові творів
антона крушельницького
Відомий західноукраїнський письменник і багатогранний
культурний діяч кінця ХІХ і першої половини ХХ ст. Антін
Крушельницький (1878-1937) народився в містечку Ланьцуті
в Галичині (тепер на території Польщі). Після закінчення гім-
назії в Перемишлі вчився на філософському факультеті Львів-
ського університету, перебував у тісних взаєминах з І. Фран-
ком. У 1905 р. став учителем у Станіславі, у 1909 р. переїхав на
педагогічну роботу до Коломиї, у 1911 р. був переведений до
м. Бережани, працював також у м. Городенці, 1919 р. переїхав
до Кам’янця-Подільського. Був міністром освіти в Українській
Народній Республіці. У жовтні 1919 р. письменник емігрував
до Австрії, 1925 р. повернувся в Західну Україну до м. Рогати-
на. У 1929-1932 рр. у Львові видавав журнал «Нові шляхи». За
політичну діяльність А. Крушельницького двічі ув’язнювала
польська поліція. У 1934 р. він разом із сім’єю виїхав до Схід-
ної України, став членом Спільки письменників. Отже, протя-
гом життя письменник мав змогу жити в різних місцевостях і
знайомитися з різними говорами української мови.
Літературна спадщина А. Крушельницького велика. До неї
належать збірки оповідань «Пролетарі», «Світла і тіні» та ін.,
повісті «Буденний хліб», «Рубають ліс», «Як промовить земля»,
наріччЯ.
гоВори.
гоВірКи
культура слова №78’ 2013178
«Як пригорне земля», «Змагання», «Надаремне», «Дужим по-
махом крил», драматичні твори «Семчишин», «Артистка», «Ге-
рої», «Тривога», «Чоловік «честі», «Де серце мовить», «Зяті»,
«Орли», переклади з інших мов, а також наукові дослідження з
історії літератури, публіцистичні статті. На увагу заслуговує мо-
нографія А. Крушельницького під назвою «І. Франко. Поезія».
А. Крушельницький створив портретно-психологічні обра-
зи своїх героїв за допомогою яскравої індивідуалізації мови.
Діалектні елементи в мові його творів відображають особли-
вості західноукраїнського варіанта літературної мови, рідний
йому надсянський говір. Найвідчутніше діалектні елементи в
його повісті «Рубають ліс», у якій зображено події в гуцуль-
ському селі над Черемошем.
До фонетичних діалектизмів у мові творів А. Крушельниць-
кого належать:
звукосполука [ер] на місці давнього ръ (кервавиця); голо-
сний [е] замість [а] після м’яких приголосних (життє), після
[й] (єк, аєк), замість [о] (позавчера); [і] замість [о] (гонір), за-
мість [у] (ціпкий); приставний голосний [і] (ізвінчати); відсут-
ність протези перед голосними [о], [у] (огонь, ухо); приголо-
сний [г] замість [в] (згук); [ф] замість [п] (трафитися); твер-
дий [р] замість м’якого (мрака).
Словозмінні діалектизми:
скорочені форми іменників у кличн. відм. (хло ‘хлопче’,
Пара ‘Параско’),
форми ор. відм. одн. іменників І відміни чоловічого роду
м’якої групи на -ом (дєдьом),
форми род. відм. мн. іменників І відміни на -ів (хатів),
вказівний займенник тамтой ‘той другий’, форма цею
‘цією’,
числівникові форми двайцять, обидвоє, обоїх,
форми дієслів минулого часу з залишками давнього перфек-
та (дав-сми, двигав-сми, щоби-сте були),
форми дієслів умовного способу з часткою бих, що похо-
дить від форми давнього аориста дієслова бути (привертів-
бих, бих подумав),
вираження майбутнього часу дієслів сполученням інфініти-
ва з формами допоміжного дієслова му, меш, ме, мемо, мете,
наріччя. говори. говірки 179
муть (му слухати, меш збувати, мем платити, мемо зачина-
ти, муть робити).
Синтаксичним діалектизмом у мові творів письменника є
конструкція з підметом у формі род. вімд. (п’ятьох робітників
лагодять нову хату; чотирьох їх несли тіло).
Словотвірні регіоналізми в мові творів А. Крушельницького:
бюровець ‘працівник бюро’, вислід ‘наслідок’, гриміт ‘гри-
мотання’, зарібник ‘заробітчанин’, зарібок, заробок ‘заробі-
ток’, здекутник, здекутор ‘екзекутор’, лісний ‘лісовий’ (не-
чиста сила), молодєк ‘молодий чоловік’, навчитель ‘учитель’,
розпар ‘розпал’, сурдутовець ‘носій сурдута’, ученик ‘учень’,
чиншівник ‘чиншовик’, шандар ‘жандарм’, сарако ‘сарака’,
татунцьо ‘татусь’,
вітчина ‘вітчизна’, грижа ‘гризота’, жура ‘журба’, забезпе-
ка ‘забезпечення’, закрутанія ‘крутійство’, касарня ‘казарма’,
притичка ‘притичина’, п’ятчина ‘п’ятірка’, струя ‘струмінь’,
темнява ‘темнота’, чвірка ‘четвірка’, можність ‘можливість’,
купно ‘купівля’, маєство ‘майно’, вдовілля ‘задоволення’,
закріпощення ‘закріпачення’, сидження ‘сидіння’, шкап’є
‘шкапеня’,
горища ‘гори’, долища ‘долини’, стариня ‘старі люди’,
безрадний ‘безпорадний’, дрібонький ‘дрібненький’, ма-
ціцький ‘маленький’, невиносимий ‘незносний’, радніший ‘ра-
діший’, розбільний ‘больовий’, розпучний ‘розпачливий’, су-
хітничий ‘сухотний’, трудний ‘натруджений’, урядничий ‘уря-
довий’, яловий ‘ялиновий’,
випорядити ‘впорядкувати’, вплачувати ‘сплачувати’,
встарати ‘постаратися’, єствувати ‘існувати’, задаткувати
‘дати завдаток’, іздоїти ‘подоїти’, клянчити ‘клякати’, люти-
тися ‘лютувати’, настарчати ‘настачати’, нуждуватися ‘тер-
піти нужду’, отвирати ‘отворяти’, парубочити ‘парубкувати’,
розповістувати ‘розповідати’, рути, русти ‘ревіти’, упідлюва-
тися ‘ставати підлим’,
деньки ‘щоденно’, долі ‘додолу’, домів ‘додому’, доста ‘до-
сить’, куда ‘куди’, розбільно ‘боляче’.
У мові творів А. Крушельницького багато лексичних діа-
лектизмів. До них письменник найчастіше звертався описуючи
сільськогосподарське та лісове виробництво, певну кількість їх
культура слова №78’ 2013180
уживав також для зображення культурного життя галичан. До
регіональних, переважно говіркових слів у творах письменни-
ка належать:
ади ‘глянь’, адіть ‘гляньте’, афини ‘чорниці’, ая ‘так’,
бабинський ‘жіночий’, банка ‘грошова одиниця’, банно
‘тужливо’, банувати ‘тужити’, бараболя ‘картопля’, бартка
‘маленька сокира’, бахур ‘дітвак’, бедро ‘яма між брилами ка-
міння’, безпокоїти ‘турбувати’, безрога ‘свиня’, безхосенний
‘некорисний’, бельфер ‘учитель’, бер, бир ‘кладка’, ‘місток’,
бербениця ‘діжка для відкладання сиру’, бервено ‘колода’, бер-
да ‘нетрі’, бизивно, бизівно ‘певно’, бизівний ‘добрий’, бирня
‘колода’, бисаги ‘подвійна торба’, блахман ‘туман’, блягер ‘бре-
хун’, ‘базіка’, боржій ‘швидше’, брич ‘туман’, ‘імла’, буришка
‘картопля’, буришник ‘картопляник’, бутин ‘рубання лісу’, бух-
туватися ‘зареєструватися’,
вакар ‘пастух’, варівкий ‘небезпечний’, ватра ‘вогонь’, ве-
лико ‘дуже’, ‘багато’, вере ‘невже’, верем’є ‘добра погода’, ви-
гулити ‘витягнути’, викарбулити ‘покотити’, вилабудитися ‘ви-
рватися’, вихіснувати ‘використати’, вицвяхати ‘вилаяти’, відай
‘мабуть’, водно ‘завжди’, вужа ‘мотузка’, вуйко ‘брат матері’,
гавра ‘лігво’, гаджуга, гаджужка ‘смерека’, гадкувати ‘ду-
мати’, гачі ‘штани’, глітно ‘багатолюдно’, гляба ‘неможливо’,
голодняк ‘бідняк’, городник ‘лопата’, гоц ‘стрімкий водоспад’,
грегіт ‘дрібне каміння’, гризь ‘грязюка’, ‘болото’, гризький
‘болючий’, грунь ‘хребет гір’, гурман ‘стопка’ (солі), гуслянка
‘кисле молоко’, гутірка ‘розмова’,
ґалґан ‘шибеник’, ґой ‘селянин’, ‘простак’, ґратулювати
‘вітати’, ‘поздоровляти’, ґуґля ‘верхній зимовий одяг’,
дараба ‘пліт з дерев’яних кругляків’, денька ‘денна робота’,
деревище ‘труна’, дерти ‘копати’, дєдьо ‘батько’, довг ‘борг’,
дозирати ‘доглядати’, дріб ‘свійська птиця’, дробина ‘свійська
тварина’, дроб’ята ‘вівці’, другар ‘колода на плотах’, дудка
‘новина’,
завзив ‘вимога’, завід ‘розчарування’, загирити ‘розтра-
тити’, заки ‘поки’, закракати ‘наврочити’, заліжка ‘заклад’,
замітниця ‘підважувальний дрюк’, запора ‘перешкода’, зарва
‘прірва’, збиткувати ‘знущатися’, збуй ‘розбійник’, звір ‘яр’,
зволятися ‘виявляти бажання’, здоровляти ‘вітати’, ‘зичити
наріччя. говори. говірки 181
здоров’я’, зимарка ‘будівля для зимівлі тварин’, зимник ‘холод-
не приміщення’, зіхляти ‘змарніти’, зоріти ‘стежити’,
казанє ‘проповідь’, кашиця ‘споруда, на якій держиться міс-
ток на річці’, киптар ‘верхній сукняний одяг’, кичера ‘гора’,
ковбок ‘колода’, колешня ‘клуня’, колиба ‘житло для чабанів
і лісорубів’, конірувати ‘командувати’, корняти ‘тривожити’,
кресаня ‘капелюх’, кріс ‘рушниця’,
леґінь ‘парубок’, луда ‘більмо’, лудинє, лудіння ‘одяг’, людо-
вий ‘народний’,
май — підсилювальна частка, маржина ‘велика рогата ху-
доба’, маркотніти ‘бути невдоволеним’, маркотно ‘прикро’, ма-
турист ‘випускник гімназії’, миґла ‘штабель деревини’, миґлува-
ти ‘складати дерево в штабелі’, мой — вигук захоплення, молит-
вати ‘освячувати’, мрич ‘туман’, ‘імла’, мужський ‘чоловічий’,
най ‘нехай’, напрасний ‘надокучливий’, на́рік ‘наступного
року’, німина ‘тварина’, нота ‘оцінка’, нотес ‘записник’,
обзорини ‘огляд’, обмерзити ‘споганити’, образувати ‘вчи-
ти’, ‘робити освіченим’, оденок ‘копиця сіна’, оркан ‘ураган’,
острів, острова, остров’яниця ‘кіл, на якому сушать сіно’,
ошука ‘обман’,
пантрувати ‘пильнувати’, пилувати ‘поспішати’, плай
‘стежка в горах’, пластовець ‘лапатий сніг’, плова ‘злива’,
повістувати ‘повідомляти’, позсотувати ‘вимотати’, поло-
га ‘покіс’, поточина ‘струмок’, почуріти ‘потекти’, придавок
‘додаток’, придибашка ‘пригода’, принука ‘заохота’, приховок
‘надбання’, причка ‘прикра пригода’, пуд ‘страх’, пуджати
‘лякати’, пудно ‘лячно’, путеря ‘сила’, пушка ‘рушниця’,
рак ‘прилад витягати відра з водою’, риза ‘жолоб, по якому
спускають зрубані дерева’, ріще ‘хмиз’, розбільний ‘болючий’,
розговірний ‘розмовний’, роз’їстися ‘розсердитися’, розмету-
вати ‘красти’,
сапіна ‘інструмент дроворубів’, свідім ‘ознайомлений’, сек-
ман, секманик ‘старший у лісорубів’, сердак ‘верхній сукняний
одяг’, скапаритися ‘пропасти’, скапи ‘льодяна кора’, слинявка
‘ящур’, слідно ‘помітно’, сокотитися ‘берегтися’, спіжевий
‘чавунний’, сплавачка ‘сплавлення дерев’, старати ‘добувати’,
‘діставати’, сторгати ‘втратити’, ‘розгубити’, стремина ‘кру-
ча’, стрім ‘загороджувальне звалище колод’, стропок ‘купа’,
культура слова №78’ 2013182
таніти ‘дешевшати’, ташка ‘шкіряна торба’, терх ‘в’юк’,
товкати ‘ударяти’, токма ‘угода’, тогідний ‘торішній’, тото
‘це’, трепета ‘осика’, трудний ‘втомлений’, туй-туй ‘ось-
ось’, туск ‘туга’, ‘смуток’, увихатися ‘посилено працювати’,
узріти ‘побачити’, улицетворення ‘втілення’,
фантувати ‘продавати майно за борг’, фантя ‘одяг’, ‘бі-
лизна’, ферії ‘канікули’, фризієр ‘перукар’, фудульний ‘гор-
дий’, ‘зарозумілий’, фудульність ‘гордовитість’,
хлиставиця ‘швидка їда’, хосен ‘користь’, храмувати ‘свят-
кувати’, хрунь ‘свиня’, ‘зрадник’, царина, царинка ‘лука при
садибі’,
чемхати ‘обтісувати’, черес ‘пояс’, чічка ‘квітка’, чурити
‘текти’, ‘дзюрчати’,
шальвір ‘шахрай’, швара ‘шнур’, шкорух ‘горобина’, штука
‘мистецтво’, шулька ‘качан кукурудзи’, шутер ‘щебінь’, шу-
тровище ‘місце’, вкрите щебенем’.
Хоч у окремих творах А. Крушельницького чимало діалек-
тизмів, загалом його мова відображає процес тісної взаємодії
західноукраїнського варіанта літературної мови із східноукра-
їнським. Твори письменника сприймали, розуміли читачі з усіх
місцевостей України.
Валентина Лєснова
іронічні вислови як засіб
вираження оцінки в діалектноМу тексті
Сучасна лінгвістика стає все більш антропоцентричною:
увагу дослідників привертає суб’єктивний момент у мові, зо-
крема оцінне ставлення людини до того, що відбувається в
реальному світі навколо неї; людина з її почуттями, намірами,
рисами характеру, здібностями й діями поставлена в центр
мовної картини світу.
Широкий репертуар засобів вираження оцінки має діалек-
тна мова. Відсутність кодифікаційних обмежень уможливлює
|