Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че)
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110455 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) / В. Яцій // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 154-157. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110455 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1104552017-01-05T03:03:12Z Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) Яцій, В. У світі власних назв 2013 Article Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) / В. Яцій // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 154-157. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110455 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
У світі власних назв У світі власних назв |
| spellingShingle |
У світі власних назв У світі власних назв Яцій, В. Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Яцій, В. |
| author_facet |
Яцій, В. |
| author_sort |
Яцій, В. |
| title |
Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) |
| title_short |
Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) |
| title_full |
Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) |
| title_fullStr |
Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) |
| title_full_unstemmed |
Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) |
| title_sort |
відтопонімні прикметники львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
У світі власних назв |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110455 |
| citation_txt |
Відтопонімні прикметники Львівської області (деривати від ойконімів на -ич-і та -че) / В. Яцій // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 154-157. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT âcíjv vídtoponímníprikmetnikilʹvívsʹkoíoblastíderivativídojkonímívnaičítače |
| first_indexed |
2025-07-08T00:37:21Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:37:21Z |
| _version_ |
1837037038893793280 |
| fulltext |
культура слова №78’ 2013154
з місцевим історичним і топографічним контекстом. Лише тоді
можна сподіватися на об’єктивне тлумачення структури й се-
мантики твірної основи топоніма.
Василь Яцій
відтопоніМні прикМетники
львівської області
(деривати від ойконіМів на -ич-і та -че)
Одне з актуальних і невідкладних завдань сучасної україн-
ської ономастики — унормування і кодифікація відтопонімних
прикметників, тобто офіційних найменувань сільських, селищ-
них і міських рад. Цій проблематиці присвячено ономастичні
праці багатьох вітчизняних мовознавців — В. О. Горпинича,
В. Т. Горбачука, П. П. Чучки, В. П. Шульгача та ін. Досі ж не-
має універсального словника-довідника відтопонімних при-
кметників України, укладеного за вимогами правопису.
У дослідженнях із відтопонімного словотвору східнослов’ян-
ських мов відзначено, що «відтопонімні прикметники (ад’єкто-
німи) становлять важливу частину словникового складу мови,
оскільки в назвах життєво необхідних суспільних і побутових
реалій вони є обов’язковими елементами, що не мають і не мо-
жуть мати синонімних відповідників» (Горпинич В. О. Відтопо-
німні прикметники в українській мові (Питання теорії і історії
словотвору). — К., 1976. — С. 3; далі — Горпинич). Натомість
«прикметникові форми від географічних назв – найменш унор-
мована ділянка граматики» (Горбачук В. Т. Відтопонімічні лек-
сичні утворення в говорах Вінниччини // ХІІ Республіканська
діалектологічна нарада: Тези доповідей / Відп. ред. Ф. Т. Жил-
ко. — К., 1965. — С. 165). Саме порівняльно-історичний та ети-
мологічний методи дослідження відтопонімних прикметників
у діахронному та синхронному аспектах, вивчення давніших
документальних фіксацій ойконімів дає змогу обґрунтувати за
першими історичними згадками відповідного найменування
у світі власних назв 155
поселення правильне утворення деривата. Без сумніву, робо-
та над таким довідником потребує багатьох зусиль науковців,
проте практична необхідність такої праці очевидна.
За нашими спостереженнями з-поміж багатьох словотвір-
них моделей утворення відтопонімних прикметників найбіль-
ше помилок пов’язано з похідними від назв населених пунктів
на -ич-і та -че.
Так, у Львівській області станом на 1 квітня 2013 р. зафіксо-
вано 181 найменування поселень із топонімоформантом -ич-і.
Існує думка, що такі ойконіми належать до найдавніших назв
поселень (Горпинич В.О. Утворення прикметників від топоні-
мів на -ич-і в українській мові // Українська мова і література
в школі. — 1974. — №2. — С. 21). Одночасно з появою на-
йменувань поселень на -ич-і в мові формувалися і відповідні
відтопонімні прикметники.
За допомогою цього форманта утворилися такі назви по-
селень: Гон|ятичі (наголос в ойконімах подано за виданням:
Історія міст і сіл Української РСР: Львівська область. —
К., 1968. — 980 с.) (Мк.) (уперше топонім згадується як Ho-
niaticze в 1433 р.); Кор|еличі (Пр.) (задокументоване в 1432 р.
як Corlezycze); Лис|иничі (Пс.) (історично назва поселення зга-
дується як Лисиничі (Lesienice) у 1785-1788 рр. і 1819-1820
рр.); Мужиловичі (Яв.) (у 1785-1788 рр., 1819-1820 рр. найме-
нування села засвідчене як Мужиловичі (Mużyłowice)); Надичі
(Жв.) (історично назва зафіксована як Надичі (Nadycze) у 1785-
1788 рр., 1819-1820 рр.); Пикуловичі (Пс.) (згадується в доку-
ментах як Пикуловичі (Pikułowice) у 1785-1788 рр. і 1819-1820
рр.); Пр|илбичі (Яв.) (відоме у 1785-1788 рр., 1819-1820 рр. під
назвою Прилбичі (Przyłbice)); Середк|евичі (Яв.) (уперше доку-
ментально ойконім згадується у XVIII ст. як Улицько Серед-
кевич (Ulicko Seredkiewicz)); Старичі (Яв.) (згадане як Старичі
(Starzyska) у 1785-1788 рр., 1819-1820 рр.); Тудорковичі (Скл.)
(ойконім відомий як Тудорковичі (Tudorkowice) у 1785-1788 рр.
і 1819-1820 рр.); |Ушковичі (Пр.) (уперше зафіксоване у 1392 р.
під назвою Uszkowice); Шоломиничі (Гр.) (документально на-
зва поселення згадана у 1785-1788 рр. та 1819-1820 рр. як Шо-
ломиничі (Szołomienice)); |Яструбичі (Рд.) (писемно засвідчене
як Яструбичі (Jastrzębica) у 1785-1788 рр. і 1819-1820 рр.).
культура слова №78’ 2013156
Основним засобом творення ад’єктонімів є простий суфікс
-ськ-ий (Горпинич, 6), який, приєднуючись до -ич-і (-ич- + -ськ-),
давав -ицьк-, що й підтверджують історичні пам’ятки (див. дет.:
Шульгач В. П. Ойконімія Волині: Етимологічний словник-до-
відник. – К., 2001. — С. 170; далі – Шульгач)).
Отже, від наведених вище топонімів слід утворювати похідні
найменування місцевих адміністративно-територіальних оди-
ниць – Гонятицька, Корелицька, Лисиницька, Мужиловицька,
Надицька, Пикуловицька, Прилбицька, Середкевицька, Стариць-
ка, Тудорковицька, Ушковицька, Шоломиницька та Яструбицька.
Зауважимо, що автори-укладачі «Адміністративно-терито-
ріального поділу України» (станом на 1 квітня 2013 р.) допус-
тили грубі помилки в утворенні відтопонімних прикметників
аналізованої словотвірної моделі, пор. зафіксовані назви: Го-
нятичівська, Кореличівська, Лисиничівська, Мужиловичівська,
Надичівська, Пикуловичівська, Прилбичівська, Середкевичів-
ська, Старичівська, Тудорковичівська, Ушковичівська, Шо-
ломиничівська, Яструбичівська. Такі відтопонімні утворення
сприймаються як похідні від онімів із суфіксом присвійності
-ів (Гонятичів, Кореличів, Лисиничів, Мужиловичів, Надичів,
Пикуловичів тощо). З погляду структурно-значеннєвого, на
думку В. О. Горпинича, морфема -ів- у форманті -івськ-ий при
утвореннях від топонімів на -ич- – явище надлишкове, тому
що, по-перше, до прикметника не вносить ніяких додаткових
значеннєво-емоційних елементів, а, по-друге, морфема -ів- тут
не запобігає елізії (усіченню) топонімоформанта -ич-і. Його
зникнення або збереження при словотворенні не пов’язане з
будовою і характером словотворчого ад’єктонімного суфікса.
У сучасному ойконіміконі Львівщини також поширені на-
йменування із формантом -че: Б|ільче (Мк.) (історично відоме
як Більче (Bilcze) у 1885-1788 рр. та 1819-1820 рр.); Г|ійче (Жв.)
(у 1785-1788 рр. і 1819-1820 рр. документально зафіксоване під
назвою Гійче (Hujcze)); Зав|идче (Рд.) (одна з перших історич-
них згадок – Завидче (Zawidcze), засвідчена у 1785-1788 рр.,
1819-1820 рр.); Розгірче (Стр.) (найменування села відо-
ме як Розгірче (Rozhurcze), 1785-1788 рр., 1819-1820 рр.) та
Стрем|ільче (Рд.) (у 1503 р. документально засвідчене під
назвою Стремильче).
у світі власних назв 157
Як зазначає В. П. Шульгач, «від топонімів на -ча, -че [...] у
староукраїнській мові творилися прикметники з суфіксом -ськ-,
при цьому перед приголосним -ч- відбулася вокалізація -ь- ›
-е-, а група -чськ- › -цьк-» (Шульгач, 168). Отже, від наведених
ойконімів утворюються такі похідні прикметники: Більче — Бі-
лецька, Гійче — Гоєцька, Завидче — Завидецька, Розгірче —
Розгорецька, Стремільче — Стремілецька.
Засвідчені в «Адміністративно-територіальному поді-
лі України» похідні від топонімів на -че (після приголосних),
утворення із суфіксами -анськ-, -енськ-, а також -івськ- (Біль-
че — Більченська, Гійче — Гійченська, Завидче — Завидчен-
ська, Розгірче — Розгірченська та Стремільче — Стреміль-
ченська) хибні, оскільки такий словотвір суперечить правилам
української деривації.
Нормативні ж відтопонімні прикметники, утворені від наве-
дених вище географічних назв, співвідносні також з окремими
формами українських прізвищ, що зафіксовані в лексикогра-
фічних джерелах, як-от: Білецький, Лисинецький, Старицький,
Яструбицький та ін.
Отже, аналіз двох моделей відтопонімних прикметників су-
часного ойконімікону Львівської області засвідчує важливість
нормування найменувань місцевих рад, утворених від назв по-
селень. Адже тільки унормований реєстр відносних прикмет-
ників унеможливить помилкове написання назв місцевих адмі-
ністративних одиниць.
СКОРОЧЕННЯ НАЗВ РАЙОНІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Гр. — Городоцький
Жв. — Жовківський
Мк. — Миколаївський
Пр. — Перемишлянський
Пс. — Пустомитівський
Рд. — Радехівський
Скл. — Сокальський
Стр. — Стрийський
Яв. — Яворівський
|