Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці)
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110464 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) / М. Навальна // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 104-109. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110464 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1104642017-01-05T03:03:19Z Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) Навальна, М. Мова і час 2013 Article Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) / М. Навальна // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 104-109. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110464 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Навальна, М. Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Навальна, М. |
| author_facet |
Навальна, М. |
| author_sort |
Навальна, М. |
| title |
Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) |
| title_short |
Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) |
| title_full |
Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) |
| title_fullStr |
Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) |
| title_full_unstemmed |
Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) |
| title_sort |
гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110464 |
| citation_txt |
Гроші можуть "згоріти", їх можуть і "заморозити" (семантична динаміка дієслів у сучасній українській публіцистиці) / М. Навальна // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 104-109. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT navalʹnam grošímožutʹzgorítiíhmožutʹízamorozitisemantičnadinamíkadíêslívusučasníjukraínsʹkíjpublícisticí |
| first_indexed |
2025-07-08T00:38:03Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:38:03Z |
| _version_ |
1837037082391871488 |
| fulltext |
Марина Навальна
гроші Можуть «згоріти»,
їх Можуть і «заМорозити»
(сеМантична динаМіка дієслів
у сучасній українській публіцистиці)
Фінансова сфера — це одна з найінтенсивніших сфер ді-
яльності сучасного світу. У ній задіяні як організації, підпри-
ємства, фірми різних форм власності, так і приватні особи. По-
всякденна увага українських засобів масової інформації до цих
процесів істотно сприяє популяризації дій з грішми, а дієслівні
лексеми, що їх означають, стають широковживаними.
Активне використання дієслів економічної сфери на почат-
ку ХХІ ст. у мові газетної періодики зумовлене дією позамов-
них чинників: пожвавилися торговельні відносини як у дер-
жаві, так і на міжнародному рівні, в обігу з’явилася іноземна
валюта, розпочалася виплата коштів вкладникам колишнього
Ощадбанку СРСР тощо. Про актуальність теми «гроші» свід-
чать сучасні розвідки дослідників мови української преси, які
виокремлюють слова на позначення незаконних торговельних
операцій, незаконних або сумнівних операцій з грішми та лек-
сико-семантичну групу із загальним значенням ‘витрачати гро-
ші’ (Коваленко Б. О. Стилістично знижена лексика в мові су-
часної української публіцистики: дис. … канд. філол. наук. —
Кам’янець-Подільський, 2002. — С. 40), наголошують на утво-
ренні великої кількості назв професій, що мають справу з грішми,
моВа і чаС
Мова і час 105
та різних установ, зокрема банків (Стишов О. А. Українська
лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової
інформації). — К., 2003. — С. 64).
Основу дієслів в українській мові становлять стилістично
нейтральні лексеми на позначення процесів торгівлі, купівлі-
продажу: торгувати, купувати, продавати, платити, випла-
чувати, оплачувати, сплачувати та ін. Напр.: Найбільшому об-
ласному центрові — Дніпропетровську — заборонили торгува-
ти м’ясом (Україна молода, 06.06.2008); Безвихідь примусила
стару вчительку продавати книжки (Газета по-українськи,
12.06.2008); Кількість автомобілів зросла. Українці здебільшо-
го платили не готівкою, а брали кредити (День, 10.08.2007);
«Надра» оплачуватиме готівкою чеки Держказначейства
(День, 03.08.2007); Населення сплачує непрямі податки зі своїх
власних доходів (Газета по-українськи, 02.08.2007).
Набули широкого розповсюдження в сучасному мовленні ді-
єслова, які означають витрачання чи втрату коштів. Наприклад,
тратити, витрачати, розтрачати, марнотратити, марнувати
та ін. Напр.: Військова кафедра — це те, на що варто тратити
гроші (День, 08.10.2007); …процеси виявляються в облігаціях дер-
жавних позик, коли держава непродуктивно розтрачує отримані
кошти (День, 08.10.2007); …до 18 років Уїлл вмудрився не тільки
марнотратити зароблені мільйони, але й наробити нових боргів
(Україна молода, 08.11.2007); Не марнуйте часу, бо марнувати-
мете й гроші (Сільські вісті, 25.05.2006) та ін.
Журналісти українських друкованих засобів масової ін-
формації послуговуються дієслівними лексемами, що означа-
ють дії, процеси з отримання коштів. Їхню основу становлять
стилістично нейтральні лексеми заробляти/заробити, підза-
робляти/підзаробити, давати/дати, одержувати/одержати,
преміювати та ін. Напр.: В Італії українці заробляють чима-
лі гроші, але тут, в Україні, втрачають свої сім’ї (Львівська
газета, 06.06.2007); Із міської казни дали гроші. Діти поїдуть
на відпочинок (Вісті, 24.01.2007); …нелегко вистояти в банку
один раз за талончиком, другий — для перереєстрації і тре-
тій — щоб одержати гроші (Україна молода, 07.02.2008);
Старші люди пам’ятають, як із нагоди свят їх преміювали за
роботу (Сільські вісті, 10.07.2006).
культура слова №78’ 2013106
До стилістично нейтральних дієслів цієї групи відносимо
також лексеми, значення дій та процесів з грішми для яких є
неосновними. Такі дієслова зазвичай виходять за межі однієї
лексико-семантичної групи.
Дієслівні лексеми, що позначають дію отримання грошей,
поповнюють одиниці кількох груп: дієслово конкретної фізич-
ної дії вкладати ‘класти в середину чого-небудь’ має третє зна-
чення ‘вносити на збереження або віддавати для використання
(гроші й т. ін)’ (СУМ, І, 696-697); лексема руху, переміщення
надходити ‘йдучи, прибувати кудись або наближатися до кого-,
чого-небудь, часто трохи пізніше, ніж інші; підходити, прихо-
дити’ виражає друге значення ‘приходити на місце призначен-
ня, доставлятися куди-небудь (про щось відправлене, послане
і т. ін)’ (СУМ, V, 83); дієслово конкретної фізичної дії тягнути
‘ухопившись, тримаючись за що-небудь, з силою переміщати
в напрямку до себе або за собою’ (СУМ, Х, 339) передає не
зафіксоване у словнику значення ‘заробляти гроші, віддаючи
багато сил, наполегливо працюючи, долаючи труднощі’. Пор.:
Вкладати гроші варто в щось, а не класти на рахунок. Це вже
сьогодні знає кожен (Вісті, 30.11.2008); Тягнули ті гроші з
останніх сил, — каже Олена Ляшенко. — Люди готові зібра-
ти їм грошей, бо самі вони не зможуть заробити (Газета по-
українськи, 15.02.2008).
Спостерігаємо в мові української періодики дієслова, що
означають грошові розрахунки різного характеру (обміну, ви-
ділення, підрахунку тощо). Зазвичай вони є стилістично ней-
тральними, пор.: виділяти, обмінювати, доносити, рахувати,
перераховувати, оштрафувати та ін. Напр.: Держава виді-
лила для багатодітних сімей мільйони гривень, а на руки
кожному — це копійки (Газета по-українськи, 11.10.2006);
Туристи не поспішали обмінювати гривні. Чекали вигід-
нішого курсу (Голос України, 10.11.2006); Тепер у пошти є
п’ять днів, щоб донести гроші до конкретного вкладника
(Україна молода, 07.02.2008); Прийде податківець і оштра-
фує, якщо не сплатите вчасно єдиний податок (Урядовий
кур’єр, 18.01.2008).
На початку ХХІ ст. у мові української періодики активізу-
валося вживання дієслів, для яких значення, пов’язане з витра-
Мова і час 107
чанням коштів, є переносним. Зазвичай такі дієслівні лексеми
передають не просто витрачання грошей, а їхню цілковиту
втрату. Прямі лексичні значення цих одиниць здебільшого не
виражають дії з грішми, а переносні передають опосередковані
дії об’єктивної дійсності. Порівняємо пряме та переносне зна-
чення деяких найуживаніших дієслів: з’їдати/з’їсти ‘спожива-
ти яку-небудь їжу, не залишаючи нічого’ і ‘повністю втрачати
що-небудь (гроші)’ (СУМ, ІІІ, 581); згорати/згоріти ‘нищити
вогнем’ і ‘повністю втратити гроші’ (СУМ, ІІІ, 521); спалюва-
ти/спалити ‘піддавати дії вогню, знищувати вогнем’ і ‘безпо-
воротно втратити’ (СУМ, ІХ, 486-487). Напр.: …вирішили част-
ково повертати населенню втрачені ними грошові збереження,
які в 90-х «з’їв» Ощадбанк СРСР… (День, 17.01.2008); Філенко
попереджав і батьків, що вклади знеціняться. Але вони зняли
лише частину грошей. Решта «згоріла» (Газета по-українськи,
18.01.2008); Коли я [Юрій Костенко] став народним депутатом,
то казав батькові: буде інфляція, що «спалить» гроші (Газета
по-українськи, 18.01.2008). Коли дієслівні неосновні значення
не абсолютно тотожні, а схожі, то може виникати явище типової
багатозначності (Лексико-семантические группы русских глаго-
лов. — Иркутск, 1989. — С. 122). Наприклад, спільним значенням
‘повністю втрачати/втратити’ об’єднані дієслова з’їдати/з’їсти,
згоряти/згоріти, спалювати/спалити та ін.
У мові сучасної публіцистики активізувалася розмовна
дієслівна лексема заморожувати/заморозити зі значенням
‘невикористання коштів, що спричиняє втрату грошей для
населення; зробити ціну на щось незмінною’. Напр.: Раніше
російські ЗМІ повідомляли, що уряд зумів переконати найбіль-
ші підприємства з виробництва продуктів харчування заморо-
зити ціни на соціально значущі товари до кінця 2007 р., але
пересічному покупцеві це не допомогло (За Українську Україну,
5-11.11.2007); Я [Віталій Білоножко] ніби передчував, що вкла-
ди «заморозять». Щоб гроші не пропали, зняв і закупив будма-
теріали (Газета по-українськи, 01.02.2008).
Розширюється сфера вживання дієслів, які означають ви-
прошування, вимагання грошей. Це здебільшого переносні
розмовні значення лексем доїти ‘необмежено користуватися
чиїми-небудь матеріальними засобами; здобувати від кого-не-
культура слова №78’ 2013108
будь матеріальну допомогу’ (СУМ, ІІ, 350) та подоїти ‘необме-
жено скористатися чиїми-небудь матеріальними засобами; здо-
бути від когось матеріальну допомогу’ (СУМ, VІ, 752). Напр.:
Доїть державу Зв’ягільський-герой (заг.) (За Українську Укра-
їну, 10-16.08.2007); …депутат-бізнесмен вирішив все-таки
«подоїти» державу, зажадавши за закриття шахти чималу
суму (За Українську Україну, 10-16.08.2007).
Негативнооцінну стилістичну функцію в мові газетної пері-
одики виконують розмовні дієслова, що означають дії та проце-
си, пов’язані з бездумним, легковажним витрачанням грошей.
Вони здебільшого негативно характеризують тих, хто нероз-
судливо розпоряджається коштами. Пор: прохвиськати ‘легко-
важно витрачати що-небудь’ (СУМ, VIII, 336), розтринькувати
‘легковажно, марно витрачати що-небудь (гроші, майно й т. ін)’
(СУМ, VIII, 832), спускати ‘легковажно, марно витрачати гро-
ші, збувати майно і т. ін.; розтринькувати’ (СУМ, ІХ, 612-613),
тринькати ‘неощадливо, нерозумно витрачати гроші, майно
тощо’ (СУМ, Х, 266), циндрити ‘безрозсудно витрачати (гро-
ші, майно тощо) та ін. (СУМ, ХІ, 215). Напр.: Донька поїха-
ла до міста і всі материні гроші «прохвиськала» з кавалером
(Газета по-українськи, 18.10.2007); При перевірці державних
комунальних підприємств та господарських товариств було
встановлено, що на Буковині теж розтринькують бюджетні
гроші (День, 10.10.2006); Молодий чоловік, що приїжджав із міс-
та, «спускав» усі гроші в сільському барі (Газета по-українськи,
08.12.2006); Далі тринькати гроші «спонсора» вирушили на
майдан, де чекав орендований автобус (Газета по-українськи,
10.11.2006); …депутати бездумно циндрять всенародні гроші, і
прославляють партію свою (Україна молода, 07.02.2008).
До розмовних дієслів, що позначають легковажне й необду-
мане витрачання грошей, належить дієслово звучання фітька-
ти, основне значення якого — ‘видавати свист або звук, схо-
жий на свист’ (СУМ, Х, 603). У мові періодики цю лексему
вживають зі значенням ‘швидко й нерозумно витрачати гроші’.
Напр.: Фітькали гроші на всі боки, — каже односельчанка
69-річна Людмила Миколаївна. — Одному подарували імпорт-
ну пральну машинку-автомат, іншому — бензопилу (Газета по-
українськи, 17.01.2008).
Мова і час 109
Отже, у мові сучасної української преси помітно активізува-
лося вживання дієслів зі значенням «виконувати дії, пов’язані з
грішми», що зумовлено впливом різних позамовних чинників.
Кількісно найбільшу групу становлять дієслова, що означають
витрачання, повну втрату коштів. Інші групи презентовані мен-
шою кількістю дієслівних лексем. Для одних дієслів це значен-
ня є основним, для інших — неосновним, що слугує підставою
для поділу їх у межах спільної семантичної сфери на спеціалі-
зовані й неспеціалізовані одиниці. Серед неспеціалізованих —
дієслова різних лексико-семантичних груп, для яких значення
«виконувати дію, пов’язану з грішми» є здебільшого перенос-
ним. У спеціалізованих дієсловах це значення переважно сти-
лістично нейтральне, у неспеціалізованих — стилістично мар-
коване, співвідносне з розмовним стилем, з негативнооцінним
чи фамільярним забарвлення. За допомогою таких негативно-
оцінних дієсловах створюють сатирично-іронічні характерис-
тики тих, хто збагачується за рахунок когось, марно витрачає
гроші, випрошує гроші, яких не заслуговує.
Негативнооцінні розмовні дієслова — найуживаніші в мові
сучасної української преси, бо вони віддзеркалюють негативні
процеси в економічному житті суспільства.
Ірина Глуховцева
«скажи Мені, хто я, тоді я скажу
тобі, хто ти» (трансфорМація
прислів’їв у сучасній Мові)
Збагачення паремійного фонду української мови відбува-
ється різними шляхами і пов’язане з дією протилежно спря-
мованих тенденцій: одна зумовлює стабільність семантики,
форми та структури паремій, а інша провокує формальне онов-
лення мовної оболонки традиційного виразу. Трансформація
призводить до змін і перетворень прислів’їв, що нерідко є со-
ціально актуалізованими в комунікації. Одні новотвори допо-
|