"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка)
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110479 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) / Н. Мех // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 22-25. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110479 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1104792017-01-05T03:03:28Z "Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) Мех, Н. Мовосвіт Андрія Малишка 2013 Article "Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) / Н. Мех // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 22-25. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110479 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовосвіт Андрія Малишка Мовосвіт Андрія Малишка |
| spellingShingle |
Мовосвіт Андрія Малишка Мовосвіт Андрія Малишка Мех, Н. "Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Мех, Н. |
| author_facet |
Мех, Н. |
| author_sort |
Мех, Н. |
| title |
"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) |
| title_short |
"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) |
| title_full |
"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) |
| title_fullStr |
"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) |
| title_full_unstemmed |
"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) |
| title_sort |
"пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові а. малишка) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Мовосвіт Андрія Малишка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110479 |
| citation_txt |
"Пісня, що народ заколосила…" (образ пісні в поетичній мові А. Малишка) / Н. Мех // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 22-25. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT mehn písnâŝonarodzakolosilaobrazpísnívpoetičníjmovíamališka |
| first_indexed |
2025-07-08T00:39:11Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:39:11Z |
| _version_ |
1837037153813528576 |
| fulltext |
культура слова №78’ 201322
Результатом деривації номінації зоря є авторські неологізми
зореносиця (земле, зореносице моя!), зоряно-рясний (Отак би
жити синім квітнем/ Під небом зоряно-рясним,/ На око — зо-
всім непомітним,/ На слово — дивно голосним).
Отже, в пейзажних, героїко-патріотичних віршах, у філо-
софській та інтимно-ліричній поезії Андрія Малишка актуалі-
зовано образ зорі, що засвідчує його наскрізний характер як
ознаку ідіостилю поета.
Наталія Мех
«пісня, що народ
заколосила…» (образ пісні
в поетичній Мові а. Малишка)
У мові української поезії слово Андрія Малишка має своє
неповторне звучання. Особливо це пов’язано з пісенними тек-
стами «Ми підем, де трави похилі...», «Київський вальс», «Білі
каштани», «Цвітуть осінні тихі небеса» і знаменитим «Пісня
про рушник».
Прикметна мовотворчість Андрія Малишка й з погляду
використання семантики ключових слів слово, думка, пісня.
У його поетичному словнику вони займають помітне місце і
щодо частоти вживання, і щодо значеннєвих відтінків.
Розвиваючи традиційні мотиви, спираючись на поетич-
ний словник, Андрій Малишко водночас переосмислює
концептуальне наповнення слова-поняття пісня: адже бага-
то своїх творів він називає піснями, а назва циклу «Пісня
яворів» засвідчує й глибокі фольклорні основи його мовної
творчості.
Для поетичних текстів А. Малишка характерне розгортання
слова пісня в епітетні, метафоричні, парафрастичні структури,
а також семантична тотожність його з лексемами слово, мова,
думка. На це вказує характерна сполучуваність іменника піс-
ня. Взаємозамінність слів названого поетично-контекстуаль-
Мовосвіт андрія Малишка 23
ного синонімічного ряду зумовлюється конкретним текстом і
мовною віршовою практикою поета, коли одне слово-поняття
непомітно, «м’яко» переходить в інше і не викликає враження
незвичного метафоричного вислову.
Безпосередньо пов’язана з лексемою слово назва поет (як
і поезія), але в загальномовному словнику відбито і його уста-
лений зв’язок з іменником пісня. Поетичний контекст Андрія
Малишка реалізує семантичне поєднання слів пісня і поет: Си-
діла мати, ніби груша дика,/ У сивому цвітінні, поруч з нею/
Поет Максим і зіркоокий Вишня,/ Окутані піснями і приві-
том,/ Де чарочка, цибуля й чорний хліб («Сиділа мати, ніби гру-
ша дика...»).
На контекстуальні значення лексеми пісня впливає розта-
шування семантично близьких слів у тексті. Так, поетичний
контекст Малишка відображає поєднання слів пісня і слово,
пісня і думка, пор.: Біліє там будиночок між трав,/ Шумний,
привітний, не якась обитель,/ В ній друг мій любий здавна про-
живав,/ Мудрець — у слові, у піснях — учитель («Вогник»);
Отак мені б упасти в інші дні/ З цими словами на устах га-
рячих,/ Бо в них колиска,/ Й материнський зір,/ І наша пісня,
і тая п’ядь землі («Як перший танк, в важкій температурі...»);
І сміх, і пісня, й думка незатаєна/ Жила, цвіла, як червінько-
вий діл,/ І Катерина рідна Миколаївна/ Садила нас, як голубів,
за стіл («Вогник»). Розгортання поетичного тексту відбува-
ється завдяки чергуванню слів, що утворюють поетичну пара-
дигму пісня — слово — думка. Синкретичний образ натхнен-
ного, талановитого слова, поезії передбачає таку семантичну
взаємодію.
«Музична» тема реалізується в поетичних контекстах Ан-
дрія Малишка в опорі на значення лексеми пісня — ‘мелодійні
звуки пташиного співу’, наприклад: Синтези. Тези. Формули
стислі./ Цереброквантинфікатори в мислі/ Тр. Пр. Гр. Мж!/
Тр. Пр. Гр. Мж! — абревіатури,/ Мов солов’їні пісні з натури
(«Антитеза»).
Різноплановим щодо конкретно-чуттєвого сприйняття є
образ «стокольорової мудрої пісні»: Одкрий свою мудру піс-
ню, стокольорову в палітрі,/ Клечанку і колисанку, заплете-
ну в синім вітрі... («Одкрий свої сизі крила»), або «вродливої
культура слова №78’ 201324
пісні»: Вродлива пісня розсипає бризки,/ Гойдає неба голубі
колиски («Родовід»).
Пісня, слово, дума, думка фактично утворюють неподільну
семантичну єдність, що реалізується в різних варіантних син-
таксичних конструкціях.
Доказом контекстуальної синонімічності, варіативності зга-
даних лексем є їхня сполучуваність з іншими словами.
Простежмо сполучуваність лексеми пісня з прикметнико-
вими означеннями, тобто функціонування епітетних словоспо-
лучень, в яких епітет має позитивний чи негативний емоційно-
оцінний зміст або передає нейтральну, найзагальнішу семантику.
До епітетів із позитивним емоційно-оцінним змістом на-
лежать означення мудра, стокольорова, справжня, колискова,
вродлива, легка, захрипла.
Поряд із значною групою епітетів, що передають чітко
окреслену позитивну або негативну оцінку, в поетичних тво-
рах Андрія Малишка спостерігаємо також епітетні означення
більш загальної, нейтральної семантики, напр.: давня пісня,
проста пісня, наша пісня, тиха пісня, глибока пісня; солов’їні
пісні, твої пісні, Довженкові пісні.
Серед тропів із ключовим словом пісня розрізняємо суб-
стантивні словосполучення, напр.: пісень жаркий потік, епос
пісні, пісень премудро гожий сад, з піснею під тучі.
Метафоричні конструкції з опорним словом пісня досить
різноманітні і семантично, і структурно.
Розрізняємо два типи метафор:
1) конструкції, в яких пісня виконує функцію суб’єкта дії
(суб’єкт активний), напр.: Навіть в муках є надії сила,/ Навіть
в смутку — б’ється щастя птах,/ Пісня, що народ заколо-
сила,/ Вироста в симфонію звитяг («День старий заглох, як
темна пуща»); Про літа, що, мов коні,/ промчали-протопали,/
Тільки пісня в безсонні/ шепочеться в листі («Затихає робота
поволі, поволі...»); І ти, напружений, як учень над абеткою,/
Шукаєш все, що міг, і те, чого не зміг,/ І все, що ти співав,
здається лиш чернеткою,/ А пісня справжня десь шукає твій
поріг («Питатиму доріг у роздумі й неспокою...»); Сіються
пісні з руки/ Не надумані,/ Сіються Залізняки,/ Гонти з Ума-
ні («Кобзарик»); Снується вечором легка,/ Глибока й тиха, як
Мовосвіт андрія Малишка 25
ріка,/ Забута пісня за порогом:/ «Звезда полей над отчим до-
мом/ І матери рука...» («Прометей»);
2) конструкції, в яких пісня виступає об’єктом дії, тобто ви-
конує пасивну функцію, напр.: І на два серця нам стане зеле-
но,/ Де хліба й солі скупий едем,/ Ще й давню пісню, в медах
захмелену,/ На підголосочках поведем («Візьму я ніжності ска-
тертиночку...»); Пісню покотив,/ Сам зайшов мотив,/ Як вітер
(«Вершник»).
Відзначимо, що в поетичних текстах Андрія Малишка кон-
струкції, в яких пісня виступає суб’єктом дії, тобто виконує ак-
тивну функцію, більше, ніж конструкцій, у яких пісня виконує
функцію об’єкта дії (об’єкт пасивний).
У дієслівних словосполученнях із ключовим словом пісня
функціонують дієслова, між якими встановлюються синоні-
мічні відношення. Це, зокрема синонімічний дієслівний ряд
злетіла, забриніла, забилась, кликала (пісня), що асоціативно
пов’язаний з образом птаха, пор.: Захрипла пісня, що, подібна
птаху,/ Солдатську кликала любов/ Біля плечей нового злету
й змаху/ Ще не довершених будов («Інваліди»); А в тої пісні
скільки діла:/ Злетіла з білого крила,/ Забилась птахом, за-
бриніла,/ На трьох роменах зацвіла («А в тої пісні скільки
діла...»).
Отже, ключові лексеми слово, думка, пісня, птах у поезії
А. Малишка, зближені контекстуально й семантично, відо-
бражають широкі асоціативно-образні можливості поетичної
мови, зокрема індивідуального стилю у створенні нових сло-
весних образів.
|