Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110480 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка / Т. Беценко // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 18-22. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-110480 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1104802017-01-05T03:03:02Z Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка Беценко, Т. Мовосвіт Андрія Малишка 2013 Article Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка / Т. Беценко // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 18-22. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110480 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовосвіт Андрія Малишка Мовосвіт Андрія Малишка |
| spellingShingle |
Мовосвіт Андрія Малишка Мовосвіт Андрія Малишка Беценко, Т. Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Беценко, Т. |
| author_facet |
Беценко, Т. |
| author_sort |
Беценко, Т. |
| title |
Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка |
| title_short |
Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка |
| title_full |
Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка |
| title_fullStr |
Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка |
| title_full_unstemmed |
Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка |
| title_sort |
народнопісенна універсалія зоря в мові поезії а. малишка |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Мовосвіт Андрія Малишка |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110480 |
| citation_txt |
Народнопісенна універсалія зоря в мові поезії А. Малишка / Т. Беценко // Культура слова. — 2013. — Вип. 78. — С. 18-22. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT becenkot narodnopísennauníversalíâzorâvmovípoezííamališka |
| first_indexed |
2025-07-08T00:39:15Z |
| last_indexed |
2025-07-08T00:39:15Z |
| _version_ |
1837037158587695104 |
| fulltext |
культура слова №78’ 201318
урожай./ А над ним хмарин сувої,/ Туч весняних кораблі,/ З по-
льової, молодої,/ Із колгоспної землі.
Народнопоетичні метафори у творчості А. Малишка не
тільки експонують у мовній формі результати образного піз-
нання дійсності, але й конструюють нову художню реальність.
У таких метафорах відображена національна специфіка кон-
цептуалізації світу, ціннісні орієнтири українців.
Тетяна Беценко
народнопісенна універсалія
зоря в Мові поезії а. Малишка
Пізнання світу можливе через пізнання мови: світ як єдине
ціле, універсум у результаті творчої роботи людського духу, ін-
телектуальної діяльності людини «зречевлюється» у словах, у
мовних формах: «Слово, номінація виступає результатом такої
творчої діяльності людини, засобом формування об’єктивної
думки» (Єрмоленко С. Я. Мовно-естетичні знаки української
культури. — К., 2009. — С. 335), а «мова як феномен національ-
ної самоідентифікації, як вербалізований вияв ментальності
народу, стрижень національної культури відтінює універсальні
логічні закони людського пізнання, мислення» (Там само, 333).
Зберігаючи й передаючи з покоління в покоління досвід
людства, мова водночас своєрідно резервує комплекс соціально
та історично набутих категорій самопізнання і світорозуміння,
систему морально-етичних, естетичних категорій. Первинним
джерелом, що повною мірою засвідчує національну картину
світу, слугує народнопісенна мова, яку справедливо визнано
основою формування художнього світогляду письменника.
Увага до народнопоетичних засобів у мовотворчості ху-
дожників слова зумовлена тим, що уснопоетичні одиниці —
не лише стилістичні засоби: їх слід уважати «формою вияву
національного світобачення, осмислення й вираження навко-
лишньої дійсності, закоріненими в менталітеті українського
етносу, способом пробудження національної самосвідомості»
Мовосвіт андрія Малишка 19
(Данилюк Н. Поетичне слово в українській народній пісні. —
Луцьк, 2010. — С. 101).
В українській літературі є багато творів, естетично-образ-
на система яких зумовлена тим чи тим народнопісенним дже-
релом. Чим же пояснити потяг митців до використання фоль-
клорно-пісенного матеріалу, потребу в зверненні до народно-
пісенного слова? Очевидно, тим, що народна пісня «допомагає
відчути організм мови як культурного надбання нації в усій
повноті його життя, відчути його не як статичне явище, а як
динамічне, тобто те, що вкладається в зміст поняття «мовна ді-
яльність» (Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд. —
К., 2007. — С. 123).
Зв’язок мовотворчості Андрія Малишка з фольклорно-пі-
сенними джерелами неодноразово привертав увагу дослідни-
ків. Адже ідіостиль поета відзначається концентрацією різних
фольклорно-пісенних атрибутів, що охоплюють як окремі оди-
ниці лексичного, фразеологічного, синтаксичного рівнів, так і
засоби їхньої формальної (композиційної) побудови відповідно
до усталених фольклорно-пісенних канонів.
Насамперед звертаємо увагу на народнопісенні універса-
лії — образно-асоціативні, багатошарові узагальнення, почас-
ти поліфункціональні, полісемантичні, сформовані на основі
національно-мовного досвіду (побутового (практичного), куль-
турно-естетичного, поетичного (образотвірного)). В авторській
поезії народнопісенні універсалії — це «переломлені» в індиві-
дуальній поетичній системі образно-змістові, асоціативно на-
шаровані (з урахуванням первинного — фольклорного поетич-
ного досвіду етномовців) «концентрати» — комплекси, втілені
у відповідну мовну форму, співвіднесені з певним мовним рів-
нем (рівнями). Для народнопісенних універсалій характерні:
повторюваність у текстах (жанрових зразках), усталеність се-
мантики, відносна сталість компонентного складу, певні (від-
носно усталені, традиційні) образно-асоціативні зв’язки (спо-
соби образного кодування дійсності).
Народнопісенні універсалії стали базою для формуван-
ня поетичних універсалій, що є більш широким поняттям.
Поетичні універсалії охоплюють як фольклорно-пісенний (ко-
лективний), так і власне поетичний (індивідуальний у своїй
культура слова №78’ 201320
сукупності) досвід художньо-образного віршового мовотво-
рення. У будь-якому разі мовнообразна поетична система ста-
новить поєднання народнопісенних та поетичних універсалій.
Для мовостилю Андрія Малишка характерна увага до спо-
собу слововираження та оформлення думки, що виявляється
в поєднанні індивідуально-авторського та загальнолюдського,
загальнонаціонального сприйняття дійсності, підґрунтям же
слугує народнопоетична творчість як джерело формування ху-
дожнього світобачення.
Улюблені фольклорні образи А. Малишка — зоря, явір, сад,
роса, хліб, колос, поле, нива, ранок, вечір, пісня, соловей рідний
край (Батьківщина), рідна земля, мати, Дніпро, Дунай... Клю-
чові з них — вітер, доля, щастя, пісня, дума, дорога, криниця,
степ, мак, вода. Обтяженість ідеологічними настановами того-
часної доби хоч і позначилася на ідіолекті митця, однак не зні-
велювала стрижневе для української ментальності поняття волі
(свободи). Саме у творчості А. Малишка відбулася динамізація
фольклорно-пісенної домінанти рушник.
Народнопісенна універсалія зоря (зірка) — одна зі знакових
у мовотворчості митця.
Як і в народній поезії, зірка — атрибут вечора. Тому зоря
(зірка) у поетичному світі А. Малишка — вечірня, вечоро-
ва: Десь піду я спокійно між люди,/ Поклонюся вечірній зорі;
А сьогодні — вийду в самий вечір,/ В розцвіт вечорової зорі.
Зоря (зірка) у творчій уяві поета часто означується прикмет-
никами полум’яна чи світанкова.
Відповідно до фольклорно-пісенних традицій зоря у мово-
творчості митця зберігає асоціативний зв’язок з поняттями ді-
вчина, кохання, зустріч під зорями тощо. Однак А. Малишко
значно розширює поетичний «обсяг» народнопісенної універ-
салії зоря, надаючи їй більш глибокого змісту: вона співвідно-
ситься з поняттями Україна, Батьківщина, рідна земля: Весе-
ла хмаро, вдалині/ Промчиш і не повернеш знову,/ То розкажи
хоч ти мені —/ Чи бачиш зірку вечорову/ На Україні? Зорі
Батьківщини — це київські зорі: І світяться балканські зорі,/
Мов київські зорі мої.
Так А. Малишко своєрідно «конкретизує» поетичне осмис-
лення поняття зоря як символу української землі.
Мовосвіт андрія Малишка 21
Народнопісенний універсальний образ зорі також слугує
позначенням найвищої мети: І я скажу: ходімо вище й вище,/
До крайніх зір, до глибочизни рік.
У національній поетиці номінація зоря (зорі) пов’язана з
чистими, високими людськими почуттями (любові й вірності).
Традиційний образ — зіставлення понять дівчина — зоря. Ці
архетипні уявлення активізував митець, опосередковано вказу-
ючи на зв’язок означених понять: Назбираю за долиною/ Те-
плих зір полум’яних,/ Де з червоною калиною/ Ходить вечір,
як жених./ Перейду яри опадисті/ По землі, як по саду,/ По-
між гнівом в серці й радістю/ Місце зорям тим знайду./ .. По-
саджу їх попідвіконню;/ За черешневі мости./ З тої теплоти
великої/ Білими яблуками рости./ Дарувати буду дівчині,/ Щи-
рим друзям без жалю,/ У слова нові, невивчені/ Світлий про-
мінь переллю.
Саме на таке сприйняття народнопісенної універсалії зоря
вказує контекст, у якому взаємодіють образи червоної калини
(символ кохання, дівочої вроди), черешневого мосту (мабуть,
аналогічно до народнопісенного образу калиновий міст, що
асоціюється з коханням), саду (у фольклорно-пісенних зраз-
ках — місце зустрічі закоханих), дівчини.
У світосприйнятті А. Малишка народнопісенний образ-
символ зорі пов’язаний з поняттям пам’ять (духовна пам’ять
нації, пам’ять народу), зокрема у поезії «Вікові зелені кручі»:
І живуть глибини слова/ Думою одною,/ Зоре ж моя світан-
кова,/ Палай наді мною! Таке авторське слововживання слугує
доказом семантичної розбудови народнопісенної універсалії,
що вже набуває статусу поетичної універсалії.
Для мовомислення А. Малишка характерне подальше по-
глиблення художньо-образного сприйняття та поетичної ре-
презентації народнопісенної універсалії зоря, що виражається
в уособленні означеної реалії — наданні їй рис та властивостей
людської істоти: Он зоря вечорова до мене шепоче барвиста:/
— Що ти став, як німий, надивляйся на землю свою; Дивлять-
ся зорі з неба, немов замучених очі.
Народну традицію позначення часу в індивідуальній мові
автор фіксує формульною сполукою вечірня зоря: Забринять
до вечірних зір, пор.: На зорі кують ковалі.
культура слова №78’ 201322
Результатом деривації номінації зоря є авторські неологізми
зореносиця (земле, зореносице моя!), зоряно-рясний (Отак би
жити синім квітнем/ Під небом зоряно-рясним,/ На око — зо-
всім непомітним,/ На слово — дивно голосним).
Отже, в пейзажних, героїко-патріотичних віршах, у філо-
софській та інтимно-ліричній поезії Андрія Малишка актуалі-
зовано образ зорі, що засвідчує його наскрізний характер як
ознаку ідіостилю поета.
Наталія Мех
«пісня, що народ
заколосила…» (образ пісні
в поетичній Мові а. Малишка)
У мові української поезії слово Андрія Малишка має своє
неповторне звучання. Особливо це пов’язано з пісенними тек-
стами «Ми підем, де трави похилі...», «Київський вальс», «Білі
каштани», «Цвітуть осінні тихі небеса» і знаменитим «Пісня
про рушник».
Прикметна мовотворчість Андрія Малишка й з погляду
використання семантики ключових слів слово, думка, пісня.
У його поетичному словнику вони займають помітне місце і
щодо частоти вживання, і щодо значеннєвих відтінків.
Розвиваючи традиційні мотиви, спираючись на поетич-
ний словник, Андрій Малишко водночас переосмислює
концептуальне наповнення слова-поняття пісня: адже бага-
то своїх творів він називає піснями, а назва циклу «Пісня
яворів» засвідчує й глибокі фольклорні основи його мовної
творчості.
Для поетичних текстів А. Малишка характерне розгортання
слова пісня в епітетні, метафоричні, парафрастичні структури,
а також семантична тотожність його з лексемами слово, мова,
думка. На це вказує характерна сполучуваність іменника піс-
ня. Взаємозамінність слів названого поетично-контекстуаль-
|