Наші презентації

Володимир Винниченко: у пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії: Збірник статей. – Нью-Йорк, 2005. — 290 с. / Українська Вільна Академія наук у США; Комісія дослідження життя і творчості Володимира Винниченка....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2006
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2006
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11056
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Наші презентації // Слово і Час. — 2006. — № 9. — С. 83-86. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-11056
record_format dspace
spelling irk-123456789-110562013-02-13T02:23:56Z Наші презентації Наші презентації Володимир Винниченко: у пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії: Збірник статей. – Нью-Йорк, 2005. — 290 с. / Українська Вільна Академія наук у США; Комісія дослідження життя і творчості Володимира Винниченка. Іван Дзюба — талант і доля: Біобібліографічний нарис. – К.: ВАТ “Видавництво “Київська правда”, 2005. — 127 с. Ігор Лімборський. Європейське та українське Просвітництво: незавершений аспект? Реінтерпретація канону і спроба компаративного аналізу літературних парадигм. — Черкаси: ЧДТУ, 2006. — 363 с. Григорій Сковорода і загадковість присутности (Матеріали конференції, присвяченої 280-річчю від народження Григорія Сковороди). — Львів, 2005. — 138 с./ Наукове товариство ім. Тараса Шевченка у Львові, філологічна секція. Праці сесій, конференцій, симпозіумів, “круглих столів” НТШ. Т.14. Ю.М.Кочубей, Е.Г.Циганкова. Орієнтальне мистецтвознавство в Україні в 20 —30-х рр. ХХ ст. В.М.Зуммер (1885 — 1970). — К.: ВД “Стилос”, 2005. — 316 с. Ярослав Голобородько. Апокатастасис “Господніх зерен (Рефлексії над книгою Григорія Гусейнова)”. — Х., Видавнича група “Основи”, 2005. — 88 с. “Зеновія Франко: Статті. Спогади. Матеріали.”Упоряд. Марія Вальо. — Львів, 2003. Київська Русь (ІлюZія). 7514 (2006). — Кн. 2 Критика. — 2006. — Число 6. Кур’єр Кривбасу. — 2006. — № 198 (травень). 2006 Article Наші презентації // Слово і Час. — 2006. — № 9. — С. 83-86. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11056 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наші презентації
Наші презентації
spellingShingle Наші презентації
Наші презентації
Наші презентації
description Володимир Винниченко: у пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії: Збірник статей. – Нью-Йорк, 2005. — 290 с. / Українська Вільна Академія наук у США; Комісія дослідження життя і творчості Володимира Винниченка.
format Article
title Наші презентації
title_short Наші презентації
title_full Наші презентації
title_fullStr Наші презентації
title_full_unstemmed Наші презентації
title_sort наші презентації
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2006
topic_facet Наші презентації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11056
citation_txt Наші презентації // Слово і Час. — 2006. — № 9. — С. 83-86. — укp.
first_indexed 2025-07-02T13:19:42Z
last_indexed 2025-07-02T13:19:42Z
_version_ 1836541419393646592
fulltext Слово і Час. 2006 • №9 83 Володимир Винниченко: у пошуках естетичної, особистої і суспільної гармонії: Збірник статей. – Нью< Йорк, 2005. — 290 с. / Українська Вільна Академія наук у США; Комісія дослідження життя і творчості Володимира Винниченка. “Задум цього збірника почався ще 1997 р., коли відбулася конференція, присвячена 952літтю Григорія Костюка. “Комісія для дослідження життя і творчості Володимира Винниченка” при УВАН у Нью2Йорку час до часу організовувала конференції, присвячені цьому авторові. Різні установи також проводили свої конференції по різних містах України. До архіву Володимира Винниченка в Нью2Йорк приїздили дослідники з різних країн і пізніше присилали свої статті про Винниченка. Всі ці доповіді і праці почали вже творити певне джерело інформації та інтерпретацій, за якими звичайно розшукують нові дослідники”, – читаємо у вступі. До збірника увійшли статті відомих і нових дослідників з України та різних країн, присвячені багатьом аспектам творчості В.Винниченка та його політичним поглядам. Вміщено також архівні матеріали та бібліографія його творів. Головний редактор збірника Л.Залеська2Онишкевич виступила зі статтею “Від архіву до видання: Григорій Костюк і Винниченківська комісія УВАН”. Іван Дзюба — талант і доля: Біобібліографічний нарис. – К.: ВАТ “Видавництво “Київська правда”, 2005. — 127 с. Сьомий випуск серії біобібліографічних покажчиків “Шістдесятництво: Профілі на тлі доби” присвячений відомому письменнику2літературознавцю, одному з творців і символів шістдесятництва І.Дзюбі. “У двох ключових для культурного та національного розвитку України періодах — у 19602их роках та на перетині 19802их і 902их — Іванові Дзюбі довелося бути чи не найрепрезентативнішим речником його покоління української інтелігенції”, — пише у великій вступній статті “Явище і норма: Іван Дзюба, критик” М.Павлишин. Далі вміщено довідку “Іван Дзюба — Академік2секретар Відділення мови, літератури та мистецтвознавства НАН України” та матеріали про життя і творчість вченого. Другий розділ складає бібліографія його праць у хронологічному порядку з 1950 по 2005 рік. Ігор Лімборський. Європейське та українське Просвітництво: незавершений аспект? Реінтерпретація канону і спроба компаративного аналізу літературних парадигм. — Черкаси: ЧДТУ, 2006. — 363 с. Перше в українському літературознавстві комплексне компаративне дослідження різних національних варіантів європейського Просвітництва — культурної епохи, яка сьогодні потребує нового осмислення і навіть реінтерпретації. На широкому історико2літературному матеріалі аналізуються три парадигматичні моделі просвітницького руху — класична, конвергентна й амальгамна, в яких по2різному в типологічному плані постали такі стилі і напрями, як рококо, просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм. Окреме місце відведене українському Просвітництву, його виразній своєрідності на тлі інших європейських літератур. 84 Слово і Час. 2006 • №9 Григорій Сковорода і загадковість присутности (Матеріали конференції, присвяченої 280<річчю від народження Григорія Сковороди). — Львів, 2005. — 138 с./ Наукове товариство ім. Тараса Шевченка у Львові, філологічна секція. Праці сесій, конференцій, симпозіумів, “круглих столів” НТШ. Т.14. “Матеріал цього збірника з’явився між двома ювілейними датами — 2802річчям від народження (2002) і 2102ми роковинами закінчення земного шляху (2004) Григорія Савича. Роздумуючи над “загадковістю присутности” (якраз під такою назвою відбулася наукова конференція) українського філософа і поета в сучасному світі, автори збірника, як члени літературознавчої комісії НТШ, намагалися хоч якоюсь мірою приєднатися до славної сковородинської традиції”, — зазначає у вступі Б.Криса. Збірник порушує широке коло проблем, зв’язаних із творчістю Сковороди. Перший розділ “Спроби нового прочитання Григорія Сковороди”, другий — “Григорій Сковорода в українському літературному контексті ХІХ — ХХ ст.”. Ю.М.Кочубей, Е.Г.Циганкова. Орієнтальне мистецтвознавство в Україні в 20 —30<х рр. ХХ ст. В.М.Зуммер (1885 — 1970). — К.: ВД “Стилос”, 2005. — 316 с. Видане у серії “Наукова спадщина сходознавців” дослідження має за мету відкрити ще одну невідому сторінку історії української науки — показати, як у 202х роках ХХ ст. в Україні виникла і стала набирати силу нова галузь сходознавства, а саме орієнтальне мистецтвознавство, тобто вивчення пам’яток мистецтва Сходу і процесу його розвитку. На початку 302х років ХХ ст. українське сходознавство було розгромлене, а науковці в переважній більшості репресовані або назавжди виїхали з України. У книжці вміщено загальний нарис історії становлення й досягнень цієї школи і біографія одного з яскравих її представників проф.В.М.Зуммера. Додано тексти та бібліографія його сходознавчих праць, які й досі не втратили своєї наукової цінності. Ярослав Голобородько. Апокатастасис “Господніх зерен (Рефлексії над книгою Григорія Гусейнова)”. — Х., Видавнича група “Основи”, 2005. — 88 с. Розглядаються аксіологічні, художньо2естетичні й світоглядні засади самобутньої, багатотомної (на сьогодні 8 т.) праці Г.Гусейнова помежів’я ХХ — ХХІ ст. Складається з 4 розділів: “Апокатастасис: історія, свідомість, дух”, “Ареал “Господніх зерен”, “Симфоніка ноуменів Григорія Гусейнова”, “Феноменологія мультиверсійності”. Провідний лейтмотив цього тривалого літературного проекту (з 1984 р.), починаючи з постаті Миколи Давидова (т. 1), — “наче крізь магічний кристал, відгадати не надто й давній, але майже до останку витрачений Час”, бо минуле, за авторовою концепцією, залишається об’єктивізованим, доки живе в суб’єктивній свідомості. Тому сюди ввійшли розповіді сучасників, перекази, оповідки, легенди, листи, щоденники, мемуари, матеріали преси,музейних фондів, енциклопедій, численні наукові дослідження. Цей текст — концептуальна частка і модель поліверсійного та мультиінтерпретаційного світу. Слово і Час. 2006 • №9 85 “Зеновія Франко: Статті. Спогади. Матеріали.”Упоряд. Марія Вальо. — Львів, 2003. Відкривається ґрунтовною передмовою О.Романіва “З його духа печаттю. (Дещо про Зеновію Франко та її час)”. До розділу “Із творчої спадщини Зеновії Франко” увійшли автобіографічні матеріали, неопубліковані й маловідомі праці з питань франкознавства, мовознавства, історії культури (“Дещо про себе, на цей раз саму”, “Життя і праця Тараса Івановича Франка”, “Петро Франко у вимірах часу” та ін.). У розділі “З вірою у відродження” — статті “Дещо про рух шістдесятників”, про Аллу Горську, Миколу Лукаша. Видруковано передмову до збірки праць І.Франка “Мозаїка”: Із творів, що не ввійшли до п’ятдесятитомника (Упоряд. З.Франко, М.Василенко. — Л., 2001), статті “Михайло Грушевський та Іван Франко” (з родинного архіву З.Франко, друкується вперше), “А Кримський та І.Франко в їх взаємостосунках”, “Євреї в житті і творчості Івана Франка”, “Мова як засіб національної атрибуції літератури” (розділ “З Франком і про Франка”). У розділі “З нею і про неї” — статті Лідії Кость2Григорчук, Уляни Єдлінської, Ольги Кравицької, Дмитра Гринчишина, а в розділі спогадів виступили Павло Юрачківський, Олександра Черпіта, Оксана Франко, Лариса Крушельницька, Степан Ярема, Дмитро Павличко, Анна2Галя Горбач, Іван Чендей та ін. Уміщено також некрологи, співчуття, телеграми, великий корпус фотографій. Київська Русь (ІлюZія). 7514 (2006). — Кн. 2. “…Ми занурюємося в сутінки неозначених тем і виринаємо з неочікуваними сюрпризами. До прикладу — літературна премія Нестора2літописця, яку можуть отримати й автори публікацій у КРу, і автори виданих в Україні книг, і автори відгуків на них. Ви — основа нашого чину. Разом повернемося у власні літописи!” Квітнева книжка сформована довкола постаті Михайла Врубеля (“Колір краю” Олеся Ільченка), “Демони й ангели Михайла Врубеля” — розмова з Юрієм Вакуленком; “Демон у передвратті едемського саду…” Миколи Скиби та Ірен Роздобудько (“Зів’ялі квіти викидають”), а відкривається прозою В.Винниченка (“Рабині справжнього”). Уміщено критичні розвідки Ганни Улюри (про видруковану повість Ірен Роздобудько), Лариси Денисенко (“Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя” Ірен Роздобудько), Ольги Крекотень (“Мак у червоній росі” Марини Гримич); відгуки Катерини Бабкіної на “Гімн демократичної молоді” С.Жадана, Д.Стуса — на поезії Марії Криштопи й Олеся Ільченка, Б.2О.Горобчука на “Качки, жінки і правда” Каті Лонге2Мюллер. У рубриці “Барабан” — розмова із С.Жаданом Олега Коцарєва та з Василем Шевченком Д.Стуса про захист інформаційного простору, українську книжку, болючі проблеми книговидання, міжнародні ярмарки і маскульт. У “Забороненій зоні” — проза Лариси Денисенко. В “Апокрифах” — “Єврошашлик: кілька рецептів” Миколи Рябчука. У “Всяке таке” — роздуми Анджея Стасюка та “My fucking English” Володимира Павліва. А також злободенна проза “Дядя Вася і весло” Олеся Бережного. В. Л. 86 Слово і Час. 2006 • №9 Критика. — 2006. — Число 6. Володимир Кулик висуває пропозиції для досягнення мовного компромісу в Україні. Григорій Грабович звертається до теми кризи в українській академічній науці. На запитання “Критики” про сучасну НАН України. Тамара Гундорова, зокрема, зазначає: “…Попри всі негаразди, не бачу в Україні альтернативи Академії”. Тему доповнюють цитати з давніх і недавніх праць новообраних академіка В.Дончика та члена2кореспондента В.Солдатенка, розповідь Т.Хорунжої про необрання С.Кульчицького. Дмитро Вирський, Володимир Маслійчук, Войцех Янковський обговорюють статтю А.Портнова в березневій “Критиці” про стан сучасної української історіографії. Призвідець дискусії коментує зауваження колег. Андрей Хадановіч висвітлює “зміни, що відбулися з наймолодшим поколінням” білоруських виборців, констатуючи “повзучий” конформізм, та інформаційну політику в Білорусі напередодні останніх виборів. Єжи Марек, роздумуючи про енергетичну позицію Росії, визнає, що “порівняння з пактом Молотова2Ріббентропа так і напрошується” і констатує імперські амбіції Кремля. Дмітрій Фурман аналізує дивергенцію пострадянських політичних систем Росії й України. Роман Шпорлюк подає “Короткий курс російсько2 української лєнініяни”. Ігор Чорновол з’ясовує роль концепту фронтиру (помежів’я, динамічної перехідної зони) в історіографії, зокрема щодо України. Тимофій Гаврилів присвячує свій есей 2502річчю з дня народження Моцарта й торкається низки постатей культурної історії Центральної та Центрально2Східної Європи. Іван Дзюба подає посмертну згадку про поета Миколу Холодного, а Віктор Малахов і Тетяна Чайка — про філософа Віталія Табачковського. Олександр Брайко Кур’єр Кривбасу. — 2006. — № 198 (травень). Цей номер відкривається добіркою віршів Романа Бабовала (остання збірка “Пам’ять фрагментарна”, 1994) та аналізом творчості цього наймолодшого з Нью2Йоркської групи, зробленим Богданом Бойчуком. Подано також нові вірші Василя Рубана і Павла Вольвача. Проза представлена закінченням “Казання про ходіння в речі” Володимира Кашки, оповіданням Юрія Покальчука “Подорож довкола себе”, Раїси Талалай та Наталі Кефелі, а також новелою Богдана Мельничука “Колрештавар, або чотири дати”. У рубриці “Постаті” — спогади про М.Вінграновського, В.Підпалого (Вадим Бойко) та продовження інтерв’ю із Петром Розумним В.Овсієнка. У розлогому “Scriptible” — дослідження Віри Агеєвої “Координати урбаністичного простору”; роздуми В.Даниленка “Колоніальна ментальність, книжковий ринок та дух революції”, рецензії І.Бондаря2 Терещенка (“Українські куранти”) на антологію Ігоря Клеха “НеИзвестная Украина” (М., 2005), “Историю культуры: Стихи Б.2И.Антоныча и С.Жадана (Сост., перевод и предисловие А.Пустогарова. — М., 2004)”, “Коллекцию страстей, или приключения молодой украинки” Наталки Сняданко (М., 2006); Є.Барана на дослідження В.Пахаренка “Віті єдиного дерева: Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ століття” (Черкаси, 2005) і Ол. Довгого на “Луну мовчань: Лірика” Людмили Тарнашинської (К., 2005). У рубриці “Універс” — українська редакція роману Анн Бренон “Нерозкаяна” й роздуми про історичну прозу Г.Пагутяк та Н.Дульнєвої. Подано “Книгопанораму” й “Легенди Криворіжжя”. В.Л.