ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років
Рецензія на книгу: Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси, 2006. – 328 с.
Збережено в:
Дата: | 2007 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2007
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11080 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років / В. Просалова // Слово і Час. — 2007. — № 4. — С. 86-87. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-11080 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-110802013-02-13T02:15:07Z ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років Просалова, В. Рецензії Рецензія на книгу: Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси, 2006. – 328 с. 2007 Article ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років / В. Просалова // Слово і Час. — 2007. — № 4. — С. 86-87. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11080 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Просалова, В. ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
description |
Рецензія на книгу: Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. –
Черкаси, 2006. – 328 с. |
format |
Article |
author |
Просалова, В. |
author_facet |
Просалова, В. |
author_sort |
Просалова, В. |
title |
ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
title_short |
ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
title_full |
ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
title_fullStr |
ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
title_full_unstemmed |
ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
title_sort |
вапліте в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2007 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11080 |
citation_txt |
ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років / В. Просалова // Слово і Час. — 2007. — № 4. — С. 86-87. — укp. |
work_keys_str_mv |
AT prosalovav vaplítevkontekstíhudožnʹoestetičnihpošukív20hrokív |
first_indexed |
2025-07-02T13:20:39Z |
last_indexed |
2025-07-02T13:20:39Z |
_version_ |
1836541480165965824 |
fulltext |
86 Слово і Час. 2007 • №4
ВАПЛІТЕ В КОНТЕКСТІ ХУДОЖНЬО!ЕСТЕТИЧНИХ ПОШУКІВ
20!Х РОКІВ
Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси:
БрамаEУкраїна, 2006. – 328 с.
Культурний код часу як один із засадничих
кодів культурного універсуму народу,
зберігаючись у своєрідному психокогнітивному
контейнері етносвідомості та фіксуючись у мові
етносу, чи не найрельєфніше виявляється в
художньо�естетичному дискурсі. Адже час як
онтологічний феномен, на відміну від матерії
простору, недоступний для безпосереднього
сприйняття органами чуття людини і може бути
відтворений художніми засобами лише
метонімічно – шляхом пропозиційно�диктумної
фіксації процесів зміни субстанційних об’єктів
або ж метафорично – шляхом використання
концептів�носіїв інших культурних кодів,
відкритих для делегування їм темпоральної
значущості. У художньо�естетичних дискурсах
повною мірою реалізується національна
специфіка культурного коду часу як надетнічної
універсалії.
Творча діяльність ВАПЛІТЕ – Вільної
академії пролетарської літератури –
якнайповніше відбиває і темпоральну, і
просторову парадигму коду української
літературної історії. Монографія Л.Кавун
“М’ятежні” романтики вітаїзму” присвячується
дослідженню літературознавчих, куль�
турологічних і філософських аспектів
діяльності ваплітян, що силоміць були вилучені
з літературного процесу або психологічно
надломлені репресивною машиною. Це перша
в літературознавчій науці синтетична праця про
естетико�художню парадигму ВАПЛІТЕ як
унікального мистецького феномена, що
насамперед виявився в українській прозі доби
національного відродження 20�х років ХХ ст.
“У змістовій сфері, – підкреслює Л.Кавун, –
творчість ваплітян об’єднує відчуття кризи
гуманістичних цінностей, абсурдності буття,
діяльне творче ставлення до світу, віра у
цивілізаційний поступ [...], питання гендерних
ролей, формування європейської
“громадської” людини, ірраціоналізм тощо”.
Ваплітянство трактується в монографії як
цілісне явище, об’єднане спільними художніми
дискурсами, суголосністю ідейно�естетичних
орієнтацій, що дозволяли кожному з них
Гоголь фондує високі вимоги до
письменницького покликання, що пізніше стануть
однією з визначальних рис російського, та й
українського, письменства.
Заслуговує на увагу й думка авторки про
книжку Гоголя як утопію. Ця теза не нова, вона
привертала увагу багатьох дослідників.
Здається, уперше про це заговорив
Г.Флоровський. Цікаві думки висловлені й
Н.Крутіковою (“Выбранные места из переписки
с друзьями” Н.В.Гоголя как утопия и ее
западноевропейские параллели”6). Анна
Костьолек робить спробу реконструювати
модель ідеальної держави, долучаючи цікаві
зауваження про роль жінки і православної віри.
Сьогодні вже стає зрозуміло, що гоголівські
ідеї, кваліфіковані як консервативний виплід
старої традиції, варто розглядати в ширшому
контексті соціального християнства, яке
набуло великої популярності в добу
романтизму. І данину йому віддали й Адам
6 Крутікова Н. Дослідження і статті різних років.
– К., 2003. – С. 292&320.
Міцкевич, і Богдан Яньський, що, до слова,
посів високе місце в ієрархії сен�симоністів,
надзвичайно популярних на рубежі 1920–
30 рр. ХІХ ст.
І, нарешті, в останньому розділі розглядається
питання місії Росії, визначене Гоголем. Після
Воскресіння і Преображення Росія мала стати
“найбільш християнською державою”. Авторка
воднораз справедливо наголошує на
гоголівській ідеї індивідуального воскресіння
кожної людини, здійснення Господньої волі на
землі і пробудження “мертвих душ”. Поза її
увагою полишився розгляд спроб здійснення й
реалізації ідей Гоголя (з’ява його образу на
картині О.Іванова “Явлення Месії”, заклики до
реалізації спільного проекту репрезентації
картини О.Іванова й виходу творів письменника,
мета поїздки до Єрусалиму тощо).
Завершуючи розмову про книжку польської
дослідниці, наголошу: вона не загубиться серед
численних праць останнього часу про пізню
творчість Миколи Гоголя, а для польського
гоголезнавства стане початком нового етапу
його розвитку.
Павло Михед
Слово і Час. 2007 • №4 87
реалізуватися як творчій особистості.
Ваплітяни “високо піднімали інтелектуальну
планку”, “чинили так зі свідомого наміру і
тому, що цього вимагала природа модерної
літератури (“романтики вітаїзму”), породжена
потребами часу”.
Звичайно, добір об’єктів естетичної
обсервації міг би бути значно ширшим, надто
ж коли погодитися з думкою Л.Кавун про те,
що творчість представників ВАПЛІТЕ
“найяскравіше втілила головні тенденції
розвитку національної літератури першої
половини ХХ століття”. Отож, якщо до
розмови залучається, скажімо, Ю.Яновський,
то зовсім не зайвими були б зіставлення і з
творами М.Куліша, П.Тичини, В.Сосюри...
Якщо брати до уваги попередників, то й з
Т.Шевченком, І.Франком, М.Вороним.
Зарубіжний контекст міг би бути
представлений чималим материком німецького
романтизму – саме з погляду концептуально�
філософського, світобудовного тощо.
Однак – і тут варто погодитися з авторкою
– тоді б довелося замість інтенсивного
студіювання дискурсу ВАПЛІТЕ в контексті
художньо�естетичних пошуків української
прози 20�х років ХХ ст. поспіхом оглядати
філософську, естетичну, літературознавчу
парадигму кількох століть. Тим більше, що цей
аспект не лишився поза увагою дослідниці: у
монографії проведено типологічні паралелі між
м. Донецьк
художньо�естетичним дискурсом ВАПЛІТЕ та
єнським гуртком романтиків, який виник на
хвилі духовного піднесення, викликаного
Французькою революцією. Відчутна ґрунтовна
обізнаність авторки з надбаннями світової
естетики й філософії, що дозволяють їй
упевнено зіставляти і вводити творчу діяльність
письменників�інтелектуалів у літературно�
філософський контекст аналізованої доби.
Л.Кавун переконливо обґрунтовує художньо�
естетичну цілісність творчого доробку
письменників Вільної академії пролетарської
літератури; виявляє основні закономірності
формування й функціонування ваплітянського
дискурсу, простежує художній синтез авторами
національних і загальнокультурних надбань.
Важливо, що в науковий обіг уводяться
маловідомі твори В.Вражливого (“Вовчі
байраки”), Г.Епіка (“Двері в день”, “Без ґрунту”),
А.Любченка (“Китайська новела”, “Образа”,
“Два листи”), Г.Шкурупія (“Жанна�
батальйонерка”), І.Дніпровського (“Анатема”)
та інших ваплітян. При цьому увага
зосереджується на структурних аспектах
прозових текстів, що дозволяє виявляти
особливості художнього мислення
письменників.
Не маю сумніву, що рецензована книжка
Л.Кавун “М’ятежні” романтики вітаїзму”
сприятиме пожвавленню як читацької, так і
дослідницької уваги до ваплітянського
дискурсу в історії української літератури.
Віра Просалова
Ïåðåäïëà÷óéòå
— ºäèíèé àêàäåì³÷íèé
ë³òåðàòóðîçíàâ÷èé æóðíàë
ïðî óêðà¿íñüêó òà ñâ³òîâó ë³òåðàòóðó.
Ïåðåäïëàòíèé ³íäåêñ — 74423.
Åëåêòðîííèé âàð³àíò
íà Web-ñòîð³íö³ çà àäðåñîþ:
www.word-and-time.iatp.org.uawww.word-and-time.iatp.org.uawww.word-and-time.iatp.org.uawww.word-and-time.iatp.org.uawww.word-and-time.iatp.org.ua
і
|