Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії

У статті розглядається теракотова статуетка селена, що була знайдена у 2006 році на території передмістя Ольвії (ділянка «Північний мис 1»). Автор детально описує умови відкриття знахідки, визначає час її використанні та порівнює з іншими відомими взірцями. Автор приходить до висновку, що селен свід...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Івченко, А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2008
Назва видання:	Емінак
Теми:	Археологія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110833
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії / А. Івченко // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2008. — № 1-4(3). — С. 30-42. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-110833
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1108332017-01-07T03:04:35Z Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії Івченко, А. Археологія У статті розглядається теракотова статуетка селена, що була знайдена у 2006 році на території передмістя Ольвії (ділянка «Північний мис 1»). Автор детально описує умови відкриття знахідки, визначає час її використанні та порівнює з іншими відомими взірцями. Автор приходить до висновку, що селен свідчить про появу в V ст. у районі Ольвії – Березані відособленого локального варіанта загальногрецьких землеробських культів. В статье рассматривается терракотовая статуэтка селена, что была найдена в 2006 году на территории предместья Ольвии (участок «Северный мыс 1»). Автор детально описывает условия открытия находки, определяет время ее использования и сравнивает с другими известными образцами. Автор приходит к выводу, что селен свидетельствует о появлении в V ст. в районе Ольвии – Березани обособленного локального варианта общегреческих земледельческих культов. In article the terracotta figurine of selenium that has been found in 2006 on territory of Olbio’s suburb (a plot "Northern cape 1") is considered. The author in details describes conditions of opening of a find, determines time of its use and compares to other known samples. The author comes to a conclusion, that selenium testifies to occurrence in V age B.C. in area Olbio – Berezan’ the isolated local variant of All-Greek agricultural cults. 2008 Article Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії / А. Івченко // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2008. — № 1-4(3). — С. 30-42. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1998-4634 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110833 902.2 (477.73):903 uk Емінак Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія Археологія
spellingShingle	Археологія Археологія Івченко, А. Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії Емінак
description	У статті розглядається теракотова статуетка селена, що була знайдена у 2006 році на території передмістя Ольвії (ділянка «Північний мис 1»). Автор детально описує умови відкриття знахідки, визначає час її використанні та порівнює з іншими відомими взірцями. Автор приходить до висновку, що селен свідчить про появу в V ст. у районі Ольвії – Березані відособленого локального варіанта загальногрецьких землеробських культів.
format	Article
author	Івченко, А.
author_facet	Івченко, А.
author_sort	Івченко, А.
title	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії
title_short	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії
title_full	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії
title_fullStr	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії
title_full_unstemmed	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії
title_sort	нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя ольвії
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Археологія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/110833
citation_txt	Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії / А. Івченко // Емінак: Науковий щоквартальник. — 2008. — № 1-4(3). — С. 30-42. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Емінак
work_keys_str_mv	AT ívčenkoa novaznahídkaterakotovoístatuetkiselenanateritorííperedmístâolʹvíí
first_indexed	2025-07-08T01:13:18Z
last_indexed	2025-07-08T01:13:18Z
_version_	1837039301944147968
fulltext	ЕМІНАК 30 УДК 902.2 (477.73):903 Андрій Івченко (Київ) НОВА ЗНАХІДКА ТЕРАКОТОВОЇ СТАТУЕТКИ СЕЛЕНА НА ТЕРИТОРІЇ ПЕРЕДМІСТЯ ОЛЬВІЇ Ділянка «Північний мис 1» розташована у центральній частині ольвійського некро- поля у верхів’ях Заячої балки на її захід- ному борті, до півночі від Західних воріт городища Ольвія. Від території городища він відділений Заячою балкою, а від іншої частини – плато, на якому розташований некрополь, – її невеликими, частково за- плилими, або засипаними в наш час, відро- стками. Наприкінці VI – третій чверті IV ст. до н.е. ця територія використовува- лася для проживання й/або виробничо- господарських діяльності. Зараз вона розг- лядається як місце розташування одного з ольвійських передмість [1] . Перші власне похоронні пам’ятники тут стали з’являтися тільки в епоху еллінізму. До класичного часу на даній ділянці належать численні землянки й господарські ями. Основні ку- льтурні шари, простежені тут, сформува- лися також під час існування передмістя. Одна з господарських ям (№ 9/2006)1 була відкрита на Північному мисі 1 у 2006 р. Вона розташована у східній частині розкопок. Ця територія розташовується на границі верхнього прадавнього краю схилу Заячої балки. Тут відносно рівний майдан- чик мису переходить у пологий спуск у напрямку північного сходу і сходу. Саме ця ділянка стосовно всієї іншої дослідже- ної території першого мису відрізняється найвищою щільністю розташування об’єктів, що відносяться до часу існування передмістя. Яму № 9 зафіксовано із глибини 1,13 м від сучасної поверхні, від рівня материка (мал. 1). Її устя має округлу форму. У роз- різі яма дзвоноподібна. Діаметр ями по верху 1,32 м із заходу на схід і 1,46 м з пі- вночі на південь. Діаметр ями по дну 2,17 м із заходу на схід і 2,09 м з півночі на південь. Стінки горбисті, нерівні. Глибина 1 Комплекси традиційно одержують нову нумера- цію для кожного року дослідження. ями 1,31 – 1,35 м від рівня фіксації. Дно рівне, пласке. У нижній частині ями її пів- денна й південно-східна сторони частково ушкоджені дромосом більш пізнього скле- пу. Довжина ушкодженої ділянки 0,52 м, висота – 0,23 м від рівня дна ями. Заповнення ями складається з темно- сірої супесі з домішкою ракушки, органіки і вугілля. Із глибини 0,70-0,80 м від рівня фіксації в ньому з’являється велика кіль- кість перепаленої глини у вигляді цілих шматків і аморфних плям. Шматки дрібні, неправильної форми. Плями великого роз- міру. Із глибини 1,00 м від рівня фіксації ями в заповненні простежуються розвали двох сильно роздавлених хіоських пізньопухло- горлих амфор типу III-C-2 по С.Ю. Монахову [2] (мал. 2.1). Починаючи із цього рівня, кількість глини суттєво зменшується. Біля розвалів на глибині 1,05 м від рівня фіксації знайдена фігурка сидячого навпочіпки Селена без голови. Нижче, на рівні 1,15-1,35 м від рівня фік- сації починається ще одне скупчення ке- раміки, що складається з великої кількості донних фрагментів чорнолакових скіфосів і ще одного розвалу хіоської амфори, поді- бної попереднім (мал. 2,2). Матеріал заповнення надзвичайно різ- номанітний. Більшу його частину станов- лять амфорні знахідки, серед яких перева- жають амфори хіоського виробництва. На їхню частку припадає близько 80% усіх визначених фрагментів. В основному це пухлогорлі й піздньопухлогорлі хіоські амфори типу III-B, III-C по С.Ю. Монахову, що датуються першою половиною і серединою – третьою чвертю V ст. до н.е. [3] (у тому числі, дві цілі) і хіоські прямогорлі амфори типу IV-A тре- тьої чверті V ст. до н.е. [4] Крім цього зу- стрінута велика кількість фрагментів (в основному ручок) лесбоських сіроглиня- них амфор варіантів II-III, що датуються в АРХЕОЛОГІЯ 31 цілому другою чвертю V–IV ст. до н.е. [5] (мал. 6, 1-5). Також зустрінуті амфори ви- робництва Менде типу I-V третьої чверті V ст. до н.е. [6] (мал. 6, 6-8) і Фасоса. Та- ким чином, основна частина амфорних знахідок, що походить з ями, відноситься до першої половини – третьої чверті V ст. Не суперечить цій даті й інший керамічний матеріал. Також у ямі виявлено дві бронзові мо- нети: одна датується 438-410 рр. до н.е. (мал. 5, 3) і діхалк 380-360 рр. до н.е. (мал. 5, 2)2. Цей діхалк є самою пізньою знахідкою, що походить з ями. Монета не дуже гарної збереженості, зношена. З ура- хуванням, що основна частина знайденого матеріалу відноситься до V ст. до н.е., мо- жна припустити, що сама яма датується другою чвертю – серединою IV ст. до н.е. Серед іншого матеріалу в заповненні ями на рівні верхніх розвалів хіоських ам- фор були знайдені теракотові вироби: один фрагмент і одна фрагментована статуетка. Збережена висота теракотового фрагме- нта становить 5 см (мал. 5, 1). Очевидно, він являв собою нижню частину стоячої людської фігури. Вертикально розташовані добре пророблені складки одягу (хітона?) і перекриваюча їх накидка (гіматій?), що збереглася тільки у верхній частині, дозво- ляють припустити, що це було зображення так званої «стоячої богині» [7], можливо, Кори – Персефони [8]. Однак, невеликі ро- зміри збереженого фрагмента не дають можливості для однозначних висновків. На глибині 1,05 м від рівня фіксації ями в заповненні біля розвалу хіоських амфор знайдена фалічна фігурка на підставці, що зображує сидячого чоловіка (мал. 3; 4). Голова його була відбита ще у давнині. Глина виробу червоного кольору з розова- тим відтінком, щільна, добре відмучена, з незначними домішками. Чоловік сидить навпочіпки, ноги злегка розсунуті, гомілки розташовані паралельно одна одній, коліна зігнуто під кутом 90о. Руки зігнуті в ліктях і лежать на стегнах, кисті знаходяться на колінах. Плечі похилі, округлені, ліве не- значно вище правого. У теракоти виділені виступаючий округлий живіт і такі ж гру- 2 Визначення монет В.В. Крутілова. ди, а також фалос у неерегованому стані. Нижній кінець фалоса зливається з верхнім ребром підставки. Усі ці деталі добре про- роблені. На груди спускається широка окладиста борода, від якої зберігся тільки нижній край. Фігурка розміщається на підставці під- прямокутної форми висотою 0,7 см. Задня сторона підставки в плані має вигляд не- правильної дуги. Висота самої фігурки ра- зом з підставкою (без урахування відбитої голови) 5,55 см, довжина підставки по біч- ній стороні мінімальна – 2,2 см, максима- льна – 3,0 см. У фас статуетка має вигляд трапеції: її ширина на рівні підставки – 3,9 см, на рівні плечей – 3,2 см. Теракота сформована із двох частин, лицьової і тильної, між якими добре чита- ється сполучний шов. Усередині вона по- рожня, на підставці знизу є отвір неправи- льної форми. Пророблена тільки лицьова сторона. Зважаючи на все, окремі деталі фігури (кисті рук, стопи ніг, межа між ру- ками й ногами, живіт, груди, борода, фа- лос) були виконані досить ретельно, але від частого вживання менш виділені з них виявилися сильно затерті. Теракота покри- та червоною фарбою, нанесеною прямо на глину. На найбільш виступаючих частинах (живіт, груди, плечі, кути статуетки) фарба стерта, а самі такі місця залощені до блис- ку. Усі кути й грані округлені, різких пере- ходів немає. Складається враження, що статуетку багаторазово тривалий час вер- тіли в руках, потираючи її пальцями. Подібні теракоти добре відомі в Греції і Північному Причорномор’ї й одержали найменування «селенів». Головним центром їх виробництва вважається острів Родос. Загалом, такі фігурки датуються серединою V ст. до н.е. [9] або, ширше, V – початком IV ст. до н.е. На спині теракоти прокреслено дворяд- ковий напис. Він розташований вертика- льно, рядки йдуть від голови до основи. Графіті зроблене дуже недбало. Більшість букв виконано незамкнутим контуром. Ря- дки нерівні, у кожній з них краї окремих букв розташовані як вище, так і нижче за- гальної межі ряду. В обох рядках окремі букви нахилені під різним кутом, як нега- тивним, так і позитивним. Букви верхнього ЕМІНАК 32 рядка в середньому в півтора – два рази крупніше букв нижнього. Крім недбалості виконання, букви, як і фарба, постраждали від загальної затертості фігурки. Верхній рядок складається із трьох букв, що добре читаються3, – Ĕ M Í, роз- ташованих у верхній правій чверті спини статуетки. Усі три букви приблизно одна- кові по розміру. Нижній рядок містить від восьми до дев’яти букв меншого розміру, виконаних набагато недбаліше. По вели- чині букви відрізняються. Перша з букв перебуває на місці відлома голови й збере- глася тільки наполовину. Кінець рядка ро- зташований у місці, де спина статуетки пе- реходить у підставку. Це місце згладжене й залощене, тому остання буква (сама її наявність) визначається нечітко. Збереже- на частина рядка приблизно читається як «A] ρ τ ο δ ω ρ ο (?)». У такому прочитанні напис можна перевести як «Я є власність Артодора». Аналогії даному імені авторові невідомі [10]. У Північному Причорномор’ї відомі найрізноманітніші теракотові статуетки, що інтерпретуються як зображення селе- нів [11]. Однак фалічні фігурки сидячих навпочіпки селенів представлені тільки двома типами [12]. Перший з них, пізньоа- рхаїчний, датується кінцем VI – початком V ст. до н.е., другий, ранньокласичний, – серединою V ст. до н.е. Для першого типу характерні стоячий фалос, руки, складені на животі або грудях, більш округлі в ці- лому, «розвалисті» обриси фігури, більш гострі вуха. У селенів другого типу фалос неерегований, руки лежать тісно на стег- нах, долонями на колінах, загальні обриси більш точні. Теракота, знайдена на терито- рії передмістя Ольвії, ставиться, безумов- но, до другого типу. Всупереч думці, що склалася [13], у Пі- внічному Причорномор’ї знахідки ці зо- всім нечисленні [14] (мал. 7). Усього на даний момент, враховуючи розглянуту статуетку, їх відомо по публікаціях і з ма- теріалів останніх розкопок 13 екземпля- рів [15]4. Більша частина з них (9) відно- 3 Автор приносить щиру вдячність А.С. Русяєвій за допомогу в прочитанні й перекладі напису. 4 Ще один роздавлений на частини селен 1-го типу був виявлений у 2006 р. на о. Березань у господар- ситься до більш раннього, першому типу. Географія їх виявлення охоплює всю розг- лянуту територію: Північно-Західне При- чорномор’я (Надлиманське III) [16], 2 – Ніконій [17], район Ольвії (Березань 2006 р., Ольвія [18], Аджигол I [19], Бос- пор (Пантікапей і Фанагорію [20]). Статуе- ток другого типу відомо тільки три, вклю- чаючи розглядувану, і всі вони походять із району Ольвії: дві безпосередньо з терито- рії пам’ятника [21] й одна з о. Березань [22]. Ще одна статуетка, віднесення якої до одного із двох описаних типів проблема- тична, була виявлена у господарській ямі сільського поселення Верхньостеблієвсь- ка-II на Таманському півострові [23]. Те- ракота збереглася не повністю. Судячи з положення рук і загальним обрисам мож- ливе віднесення її другому типу. Однак, незважаючи на те, що від зображення збе- реглося більше половини (права сторона й частково ліва), наявність фалоса у нього не простежується. Датується воно більш піз- нім часом, ніж статуетки, розглянуті вище – IV-II ст. до н.е. Крім того, інтерпретуєть- ся воно автором публікації як зображення Діоніса. Хоча подібна інтерпретація може викликати певні питання, у цілому дана теракота скоріше не цілком типова для ро- зглянутої серії. Примітний ступінь схоронності зобра- ження, виявленого в ямі № 9 ольвійського передмістя. За винятком відсутності голо- ви, статуетка не має механічних ушко- джень. Можна припустити, що подібна си- туація не є випадковою. У Північному Причорномор’ї відомі випадки навмисного псування теракот. У них відбивалися голо- ви, які перезахоронювалися в особливому місці, окремо від частин статуеток, що ли- шилися [24]. Серед розглянутих теракот більшість знайдена цілими, або роздавле- ними, але такими, що піддаються практич- но повній реставрації (знахідка на о. Березань 2006 р.). Тільки у двох випад- ках, розглянутому й у теракоти, виявленої в Ніконії, були відбиті голови [25]. У фігу- ській ямі. Після реставрації статуетка виявилася практично цілою. Автор висловлює щиру подяку авторові розкопок В.В. Крутилову за можливість використовувати даний матеріал. АРХЕОЛОГІЯ 33 рки з Ніконія не вистачало також частини підставки (вона взагалі збереглася гірше, чим більшість наведених тут фігурок). Та- кож підставка була відбита у статуетки з Роксолан [26]. Очевидно, у цьому випадку ми маємо справу з якимись ритуальними діями, які проводилися в той момент, коли теракота виводилася з активного вживання. Перед «утилізацією» у деяких випадках статуетки зазнали навмисного псування шляхом від- бивання голови або підставки. Треба від- значити, що на Боспорі відома знахідка однієї голови селен, без усього іншого ту- луба [27]. Таким чином, у Північному Причорно- мор’ї відомо два типи зображень сидячих навпочіпки ітіфалічних селенів, що мають імпортне походження (о. Родос) [28]. Пер- ший з них, більш ранній, поширений по всій даній території від Північного Заходу до Північного Сходу. Статуетки другого типу, що датуються V ст. н.е., поки вияв- лені тільки в районі Ольвії – Березані. Бі- льшість відомих фігурок знайдено у гос- подарських ямах, частина з них носить сліди навмисного ушкодження. Селен є супутником Діоніса [29]. Його зображення традиційно пов’язують із ку- льтом землеробських богів [30]. При цьому необхідно враховувати, що переважаюча частина відомих у Північному Причорно- мор’ї ітіфалічних теракотових зображень Селена мають імпортне походження. У той же час на цій території відмінність у часі надходження фігурок першого й другого типів відповідає змінам у їхньому геогра- фічному поширенні (другий, більш пізній тип, відомий тільки в районі Ольвії). Якщо вважати дані теракоти атрибутами відпра- влення ритуалів, пов’язаних із землеробст- вом, можна припустити, що подібне спів- відношення: тип – датування – територія може свідчити про появу в V ст. у районі Ольвії – Березані стосовно іншого Північ- ного Причорномор’я якогось відособлено- го локального варіанта загальногрецьких землеробських культів. ЛІТЕРАТУРА 1. Козуб Ю.И. Раскопки западной окрестности Ольвии // Археологические исследования на Украине в 1968 году. – К., 1971. – С.172-175; Козуб Ю.И. Раскопки предместья и некрополя Ольвии // Археологические открытия за 1974 – М., 1975. – С.295-296; Козуб Ю.И. Предградье, святилище и некрополь Ольвии в свете раскопок 2000 г. // Археологічні дослідження на Україні за 2000-2001 рр. – К., 2002 – С.17-25. 2. Монахов С.Ю. Греческие амфоры в Причерноморье – М.: Саратов, 2003. – С.24, табл. 7. 3. Ibid, табл. 5-7. 4. Ibid, табл. 8. 5. Ibid. – C.49, табл. 28, 29. 6. Ibid. – C.95, табл. 61. 7. Русяева А.С. Античные терракоты Северо- Западного Причерноморья (VI – I вв. до н.э.) – К., «Наукова думка», 1982. – С.37-44. 8. Ibid, рис.11. 9. Xiggins R.A. Catalogue of the terracottas in the department of the Greek and Roman antiquities British Museum. V.I. – London, 1954. – pl.46, 270-271. 10. A lexicon of Greek names. V.II. Attica / Ed. by M.J. Osborne & S.G. Byrne. – Oxford, 1994. – 510 p.; A lexicon of Greek names. V.III. Central Greece: from the Megarid to Thessaly / Ed. by P.M. Fraser & L. Matthews Byrne. – Oxford, 2000. – 478 p.; Zgusta Ladislav. Anatolisghe Personennamensippen. – Prag., 1964. – V.I. – 197 p.; Zgusta Ladislav. Die PERSONENNAMEN GRIËCHISCHER STÄDTE der NÖRDLICHEN SCHWARZMEERKÜSTE. – Praha, 1955. – 467 p. 11. Грач Н.Л. Терракотовые статуэтки из кургана Большая Близница // Терракотовые статуэтки. Придонье и Танаис // Свод археологических источников. – Вып. Г1-11, Ч.IV. – М., 1974. – С.38, табл. 44, 7; Новикова А.Н. Изображение силена из Артющенко I // Боспорский феномен: сакральный смысл региона, памятников и находок. Материалы международной научной конференции. Ч.1. – СПб, 2007. – С.207; Русяева А.С., Лейпунская Н.А. Группа терракот из Ольвии // Новые памятники древней и средневековой художественной культуры. – К.: «Наукова думка», 1982. – С.58-77, рис. 6, 2. 12. Xiggins R.A. Catalogue of the terracottas… – p.73-74, 96, 159–165, 270–272. 13. Буйских С.Б. Античное поселение Аджигол I близ Ольвии // Старожитності степового Причор- номор’я і Криму. Збірник наукових праць. – Запоріжжя, 2005. – С.176. 14. Клейман И.Б. Роксоланское городище // Терракотовые статуэтки Северного Причерноморья // Свод археологических источников. – Вып.Г1–11, Ч.I-II. – М., 1970. – С.27–29; Копейкина Л.В. Комплекс архаических терракот с Березани // Вестник древней истории. – 1977. – №3. – С.92-104; Кругликова И.Т. Киммерия в свете археологических исследований 1947-1951 гг. // Боспорские города. Ч.II. // Материалы и исследования по археологии СССР. – №85. – М.-Л., 1958. – С.219-253; Передольская А.А. К вопросу о терракотах из кургана Большая Близница // Советская археология. – Т. XXIV. – 1955. – С.54– 75; Силантьева П.Ф. Коринфские терракотовые статуэтки из Пантикапея // Труды ЕМІНАК 34 Государственного Эрмитажа. – Т.XIII. – Л., 1972. – С.30-36; Финогенова С.И. Терракоты Пантикапея из раскопок последних лет // Археология и искусство Боспора // Сообщения Государственного музея изобразительных искусств. – Т.X. – М., 1992. – С.237-256. 15. Буйских С.Б. Античное поселение Аджигол I близ Ольвии. – С.164-178; Клейман И.Б. Статуэтки из Роксолан (Никония) // Терракотовые статуэтки Северного Причерноморья // Свод археологических источников. – Вып.Г1–11, Ч.I-II. – М., 1970. – С.27– 29, рис. 1, 5; Клейман И.Б. Новые находки терракот в Никонии // Художественная культура и археология античного мира. – М., 1976. – C.119; Охотников С.Б. Нижнее Поднестровье в VI-V вв. до н.э. – К.: «Наукова думка», 1990, фото 12, 5; Русяева А.С., Лейпунская Н.А. Группа терракот из Ольвии // Новые памятники древней и средневековой художественной культуры. – К.: «Наукова думка», 1982. – С.58-77, рис. 6, 1; Скуднова В.М., Славин Л.М., Клейман И.Б. Описание терракот из Ольвии (города и некрополя) // Терракоты Северного Причерноморья // Свод археологических источников. – Вып.Г1–11, Ч.I-II. – М., 1970. – С.46-59, табл. 30, 1, 7; Фабрициус И.В. Археологическая карта Причерноморья Украинской ССР. – К., 1951, табл. 1, 20; Финогенова С.И. Терракоты Пантикапея из раскопок последних лет. – C.238, ссылка 15, табл. 5. 16. Охотников С.Б. Нижнее Поднестровье в VI-V вв. до н.э. – фото 12, 5. 17. Клейман И.Б. Статуэтки из Роксолан (Никония)…, рис. 1, 5; Клейман И.Б. Новые находки терракот в Никонии // Художественная культура и археология античного мира. – М., 1976. – С.119. 18. Русяева А.С., Лейпунская Н.А. Группа терракот из Ольвии…, рис. 6, 1. 19. Буйских С.Б. Античное поселение Аджигол-I близ Ольвии…, рис. 7, 5. 20. Финогенова С.И. Терракоты Пантикапея из раскопок последних лет… – С.238. 21. Скуднова В.М., Славин Л.М., Клейман И.Б. Описание терракот из Ольвии (города и некропо- ля)…, табл. 30, 1, 7. 22. Фабрициус И.В. Археологическая карта Причерноморья Украинской ССР…, табл. 1, 20. 23. Цинько А.С. Терракотовые статуэтки сельского поселения Вышестеблевская II… – С.219. 24. Завойкин А.А. Афродита на святилище Деметры и Коры // Боспорский феномен: сакральный смысл региона, памятников и находок. Материалы международной научной конференции. Ч.1. – СПб, 2007 – С.183. 25. Клейман И.Б. Новые находки терракот в Никонии… – С.119. 26. Клейман И.Б. Роксоланское городище… – С.93. 27. Финогенова С.И. Терракоты Пантикапея из раскопок последних лет… – С.238, рис. 5. 28. Xiggins R.A. Catalogue of the terracottas… – p.73. 29. Русяева А.С. Античные терракоты Северо- Западного Причерноморья (VI–I вв. до н.э.). – К.: «Наукова думка», 1982 – С.100. 30. Финогенова С.И. Терракоты Пантикапея из раскопок последних лет… – С.238. Андрій Івченко Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії У статті розглядається теракотова статуетка селена, що була знайдена у 2006 році на території передмістя Ольвії (ділянка «Північний мис 1»). Автор детально описує умови від- криття знахідки, визначає час її використанні та порівнює з іншими відомими взірцями. Ав- тор приходить до висновку, що селен свідчить про появу в V ст. у районі Ольвії – Березані відособленого локального варіанта загальногрецьких землеробських культів. Ключові слова: Ольвія, Березань, селен, теракотова статуетка, землеробський культ, Діоніс. Андрей Ивченко Новая находка терракотовой статуэтки селена на территории предместья Ольвии В статье рассматривается терракотовая статуэтка селена, что была найдена в 2006 году на территории предместья Ольвии (участок «Северный мыс 1»). Автор детально описывает условия открытия находки, определяет время ее использования и сравнивает с другими известными образцами. Автор приходит к выводу, что селен свидетельствует о появлении в V ст. в районе Ольвии – Березани обособленного локального варианта общегреческих земледельческих культов. Ключевые слова: Ольвия, Березань, селен, терракотовая статуэтка, земледельческий культ, Дионис. Andriy Ivchenko New find of a terracotta figurine of selenium on territory of Olbio’s suburb АРХЕОЛОГІЯ 35 In article the terracotta figurine of selenium that has been found in 2006 on territory of Olbio’s suburb (a plot "Northern cape 1") is considered. The author in details describes conditions of open- ing of a find, determines time of its use and compares to other known samples. The author comes to a conclusion, that selenium testifies to occurrence in V age B.C. in area Olbio – Berezan’ the iso- lated local variant of All-Greek agricultural cults. Key words: Olbio, Berezan’, selenium, terracotta figurine, agricultural cult, Dionis. Рецензенти: Смирнов І.О., к.і.н., доцент Гребенніков Ю.С., к.і.н., доцент Надійшла до редакції 15.12.2007 р. ЕМІНАК 36 Малюнок 1. Ольвія 2006, яма 9. АРХЕОЛОГІЯ 37 Малюнок 2. Ольвія 2006, яма 9. ЕМІНАК 38 Малюнок 3. Теракотова статуетка. АРХЕОЛОГІЯ 39 Малюнок 4. Теракотова статуетка (фото). ЕМІНАК 40 Малюнок 5. Окремі знахідки з ями 9. АРХЕОЛОГІЯ 41 Малюнок 6. Ольвія 2006, яма 9, фрагменти амфор. ЕМІНАК 42 Малюнок 7. Ітифалічні селени, знайдені у Північному Причорномор’ї. 1. Аджигол I; 2. Роксолани; 3. Ольвія; 4. Надлиманське III; 5. Пантікапей; 6. Ольвія; 7. Ольвія; о. Березань; 9. Вищестеблієвська II.

Нова знахідка теракотової статуетки селена на території передмістя Ольвії

Репозитарії

Схожі ресурси