Суспільний — громадський
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111316 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Суспільний — громадський / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 216-218. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-111316 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1113162017-01-10T03:03:57Z Суспільний — громадський Бибик, С. Наші консультації 2013 Article Суспільний — громадський / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 216-218. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111316 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші консультації Наші консультації |
| spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Бибик, С. Суспільний — громадський Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| author_sort |
Бибик, С. |
| title |
Суспільний — громадський |
| title_short |
Суспільний — громадський |
| title_full |
Суспільний — громадський |
| title_fullStr |
Суспільний — громадський |
| title_full_unstemmed |
Суспільний — громадський |
| title_sort |
суспільний — громадський |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Наші консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111316 |
| citation_txt |
Суспільний — громадський / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 216-218. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks suspílʹnijgromadsʹkij |
| first_indexed |
2025-07-08T01:57:23Z |
| last_indexed |
2025-07-08T01:57:23Z |
| _version_ |
1837042074013138944 |
| fulltext |
культура слова №79’ 2013216
суспільний — громадський
Ці слова — пароніми. Вони вживаються в суспільно-полі-
тичній сфері, є книжним поняттями, й тому їх важко розріз-
няти. Стрижень їх диференціації зберігають слова суспільство
і громада. Перше вживають у значенні ‘сукупність людей,
об’єднаних певними відносинами, зумовленими історично
змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ’
(СУМ, ІХ, 859), друге — ‘група людей, об’єднаних спільністю
становища, інтересів і т. ін.’ (СУМ, ІІІ, 173). Отже, об’єднані у
суспільство люди — це народ, держава, натомість громади —
менші за кількістю об’єднання у сфері освіти, науки, релігії,
спорту, журналістики, правозахисту, творчих інтересів тощо,
незалежні від держави. Ці відтінки у значеннях слів відобра-
жають характерні словосполучення: суспільна думка, суспіль-
ні відносини; громадська організація, громадське доручення,
громадська власність, громадський транспорт, громадський
порядок, громадський рух, громадська будівля, громадська гу-
манітарна рада, громадське слухання, громадське радіо, гро-
мадське телебачення...
У значенні цих слів є відтінок ‘для спільного, загального,
широкого користування, призначення’, що й спричинює сплу-
тування слів суспільний і громадський, їхню синонімію, напри-
клад, паралельно вживаються словосполучення суспільне те-
лебачення — громадське телебачення (формат public radio). В
одному повідомленні маємо кілька варіантів: В Україні запра-
цює громадське телебачення і радіомовлення; Депутати Вер-
ховної Ради у першому читанні підтримали законопроект про
суспільне телебачення і радіомовлення України; Відповідно
до законопроекту, громадське телебачення здійснює мовлен-
ня на двох загальнонаціональних телеканалах: суспільно-полі-
тичному і культурно-освітньому, а громадське радіо вестиме
мовлення на двох загальнонаціональних радіоканалах. Вікіпе-
дія дає інформацію, що громадське мовлення (синоніми: сус-
пільне мовлення, суспільно-правове мовлення) — «різновид
телерадіомовлення, що служить суспільству (або громадськос-
ті), фінансується ним та є йому підзвітним» (http://uk.wikipedia.
org/wiki/Громадське_мовлення). Цю синонімію засвідчують і
наші консультації 217
висловлення в інтерв’ю, як-от: Зрештою, не всі й розуміють,
що таке суспільне мовлення. Так що найголовніше, аби прин-
цип громадського мовлення був чітко роз’яснений, тоді сус-
пільство спокійно його сприйматиме. Інформація щодо зако-
нодавчих ініціатив, пор.: Учора Кабінет Міністрів затвердив
законопроект «Про громадське телебачення і радіомовлен-
ня» (ГТР), розроблений Держкомітетом з питань телебачен-
ня і радіомовлення; Верховна Рада України у першому читанні
прийняла за основу урядовий проект Закону «Про громадське
телебачення і радіомовлення». За даний законопроект про-
голосували 353 народних депутати; Сьогодні, 13 грудня, в
парламенті зареєстрували законопроект № 1076-1 про зміни
до Закону України «Про систему суспільного телебачення і
радіомовлення України», повідомляє «Телекритика»; При цьо-
му вчора, 12 грудня, у ВРУ було зареєстровано законопроект
№ 1076 «Про суспільне телебачення і радіомовлення Укра-
їни», який розробили в Кабінеті Міністрів на замовлення Ад-
міністрації Президента. Законопроект про громадське теле-
бачення і радіомовлення Кабмін затвердив 17 жовтня 2012
року тощо (з інтернет-джерел).
Отже, в українській мові відповідно до світової тенденції
еволюції форматів теле- та радіомовлення відбувається форму-
вання поняття для відносно нової реалії. Шведська дослідни-
ця Т. Сівертсен проаналізувала понад 200 визначень громад-
ського мовлення і зробила висновок, що існує понад 30 ознак,
які мають характеризувати громадські медіа і бути підставою
для їх дефініції. Один із розв’язків пропонує І. Кирич у стат-
ті «Суспільне чи громадське? Мовлення чи радіомовлення?
Уніфікація термінів» (Теле- та радіожурналістика. — 2013. —
Вип. 12. — С. 98—104): «Громадські чи суспільні? На це запи-
тання вичерпно і логічно, на наш погляд, відповідає К. Лукарен-
ко: «Громадський тут означає приналежність до громади, або
інакше — колективний, зв’язаний з обслуговуванням громади.
... Прикметник «суспільний» виводить нас на соціальну філосо-
фію, на уявлення про структуру суспільства, його складові час-
тини або складники» (Лукаренко К. Про терміни: [Електронний
ресурс]. — Режим доступу до джерела: http://www.telekritika.
ua/media-suspilstvo/suspilne-movlennya/2005-01-28/5551).
культура слова №79’ 2013218
Переконливим є ще одне твердження на користь слово-
сполучення громадське телебачення: «Ми говоримо про
громадські організації, громадське харчування, громадський
транспорт і таке інше. У жодному з цих випадків ми не вжи-
ваємо «суспільний». Тому що йдеться про зручність і послуги,
а не про обов’язок і залежність. «Громадський» має на увазі
послугу громаді і передбачає незалежність громади від послу-
ги. «Суспільний» уже несе в собі відтінок послуги, від якої не
можна відмовитись. Коли ми говоримо про громадське мовлен-
ня, ми маємо на увазі послугу аудиторії. Можливо, ми керуємо-
ся нашими уявленнями про вірне, етичне, корисне, про служін-
ня суспільству. Однак ми не маємо права нав’язувати громаді
свої уявлення, при цьому вимагаючи від неї підкорятися та ще
й платити гроші» (Там само).
Прислухаймось до цих міркувань і ми. З часом у законодав-
стві та у живій мовній практиці сполучуваність слів мовлення,
радіо, телебачення з лексемами суспільний, громадський уста-
литься, набуде конкретики й саме поняття.
Світлана Бибик
типові стилістичні
помилки дописувачів
науково-популярних видань
ПИШУТЬ ТАК ТрЕбА
Здійснюється бажаний ефект Досягається бажаний ефект
В окремих випадках Подекуди
Вони характеризуються Їм властиві
Аналогічно А. Малишко
метафоризує
Такі самі шляхи
метафоризації
|