Суспільний — громадський

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2013
Автор: Бибик, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2013
Назва видання:Культура слова
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111316
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Суспільний — громадський / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 216-218. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-111316
record_format dspace
spelling irk-123456789-1113162017-01-10T03:03:57Z Суспільний — громадський Бибик, С. Наші консультації 2013 Article Суспільний — громадський / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 216-218. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111316 uk Культура слова Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Наші консультації
Наші консультації
spellingShingle Наші консультації
Наші консультації
Бибик, С.
Суспільний — громадський
Культура слова
format Article
author Бибик, С.
author_facet Бибик, С.
author_sort Бибик, С.
title Суспільний — громадський
title_short Суспільний — громадський
title_full Суспільний — громадський
title_fullStr Суспільний — громадський
title_full_unstemmed Суспільний — громадський
title_sort суспільний — громадський
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2013
topic_facet Наші консультації
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111316
citation_txt Суспільний — громадський / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 216-218. — укр.
series Культура слова
work_keys_str_mv AT bibiks suspílʹnijgromadsʹkij
first_indexed 2025-07-08T01:57:23Z
last_indexed 2025-07-08T01:57:23Z
_version_ 1837042074013138944
fulltext культура слова №79’ 2013216 суспільний — громадський Ці слова — пароніми. Вони вживаються в суспільно-полі- тичній сфері, є книжним поняттями, й тому їх важко розріз- няти. Стрижень їх диференціації зберігають слова суспільство і громада. Перше вживають у значенні ‘сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зумовленими історично змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ’ (СУМ, ІХ, 859), друге — ‘група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін.’ (СУМ, ІІІ, 173). Отже, об’єднані у суспільство люди — це народ, держава, натомість громади — менші за кількістю об’єднання у сфері освіти, науки, релігії, спорту, журналістики, правозахисту, творчих інтересів тощо, незалежні від держави. Ці відтінки у значеннях слів відобра- жають характерні словосполучення: суспільна думка, суспіль- ні відносини; громадська організація, громадське доручення, громадська власність, громадський транспорт, громадський порядок, громадський рух, громадська будівля, громадська гу- манітарна рада, громадське слухання, громадське радіо, гро- мадське телебачення... У значенні цих слів є відтінок ‘для спільного, загального, широкого користування, призначення’, що й спричинює сплу- тування слів суспільний і громадський, їхню синонімію, напри- клад, паралельно вживаються словосполучення суспільне те- лебачення — громадське телебачення (формат public radio). В одному повідомленні маємо кілька варіантів: В Україні запра- цює громадське телебачення і радіомовлення; Депутати Вер- ховної Ради у першому читанні підтримали законопроект про суспільне телебачення і радіомовлення України; Відповідно до законопроекту, громадське телебачення здійснює мовлен- ня на двох загальнонаціональних телеканалах: суспільно-полі- тичному і культурно-освітньому, а громадське радіо вестиме мовлення на двох загальнонаціональних радіоканалах. Вікіпе- дія дає інформацію, що громадське мовлення (синоніми: сус- пільне мовлення, суспільно-правове мовлення) — «різновид телерадіомовлення, що служить суспільству (або громадськос- ті), фінансується ним та є йому підзвітним» (http://uk.wikipedia. org/wiki/Громадське_мовлення). Цю синонімію засвідчують і наші консультації 217 висловлення в інтерв’ю, як-от: Зрештою, не всі й розуміють, що таке суспільне мовлення. Так що найголовніше, аби прин- цип громадського мовлення був чітко роз’яснений, тоді сус- пільство спокійно його сприйматиме. Інформація щодо зако- нодавчих ініціатив, пор.: Учора Кабінет Міністрів затвердив законопроект «Про громадське телебачення і радіомовлен- ня» (ГТР), розроблений Держкомітетом з питань телебачен- ня і радіомовлення; Верховна Рада України у першому читанні прийняла за основу урядовий проект Закону «Про громадське телебачення і радіомовлення». За даний законопроект про- голосували 353 народних депутати; Сьогодні, 13 грудня, в парламенті зареєстрували законопроект № 1076-1 про зміни до Закону України «Про систему суспільного телебачення і радіомовлення України», повідомляє «Телекритика»; При цьо- му вчора, 12 грудня, у ВРУ було зареєстровано законопроект № 1076 «Про суспільне телебачення і радіомовлення Укра- їни», який розробили в Кабінеті Міністрів на замовлення Ад- міністрації Президента. Законопроект про громадське теле- бачення і радіомовлення Кабмін затвердив 17 жовтня 2012 року тощо (з інтернет-джерел). Отже, в українській мові відповідно до світової тенденції еволюції форматів теле- та радіомовлення відбувається форму- вання поняття для відносно нової реалії. Шведська дослідни- ця Т. Сівертсен проаналізувала понад 200 визначень громад- ського мовлення і зробила висновок, що існує понад 30 ознак, які мають характеризувати громадські медіа і бути підставою для їх дефініції. Один із розв’язків пропонує І. Кирич у стат- ті «Суспільне чи громадське? Мовлення чи радіомовлення? Уніфікація термінів» (Теле- та радіожурналістика. — 2013. — Вип. 12. — С. 98—104): «Громадські чи суспільні? На це запи- тання вичерпно і логічно, на наш погляд, відповідає К. Лукарен- ко: «Громадський тут означає приналежність до громади, або інакше — колективний, зв’язаний з обслуговуванням громади. ... Прикметник «суспільний» виводить нас на соціальну філосо- фію, на уявлення про структуру суспільства, його складові час- тини або складники» (Лукаренко К. Про терміни: [Електронний ресурс]. — Режим доступу до джерела: http://www.telekritika. ua/media-suspilstvo/suspilne-movlennya/2005-01-28/5551). культура слова №79’ 2013218 Переконливим є ще одне твердження на користь слово- сполучення громадське телебачення: «Ми говоримо про громадські організації, громадське харчування, громадський транспорт і таке інше. У жодному з цих випадків ми не вжи- ваємо «суспільний». Тому що йдеться про зручність і послуги, а не про обов’язок і залежність. «Громадський» має на увазі послугу громаді і передбачає незалежність громади від послу- ги. «Суспільний» уже несе в собі відтінок послуги, від якої не можна відмовитись. Коли ми говоримо про громадське мовлен- ня, ми маємо на увазі послугу аудиторії. Можливо, ми керуємо- ся нашими уявленнями про вірне, етичне, корисне, про служін- ня суспільству. Однак ми не маємо права нав’язувати громаді свої уявлення, при цьому вимагаючи від неї підкорятися та ще й платити гроші» (Там само). Прислухаймось до цих міркувань і ми. З часом у законодав- стві та у живій мовній практиці сполучуваність слів мовлення, радіо, телебачення з лексемами суспільний, громадський уста- литься, набуде конкретики й саме поняття. Світлана Бибик типові стилістичні помилки дописувачів науково-популярних видань ПИШУТЬ ТАК ТрЕбА Здійснюється бажаний ефект Досягається бажаний ефект В окремих випадках Подекуди Вони характеризуються Їм властиві Аналогічно А. Малишко метафоризує Такі самі шляхи метафоризації