Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111327 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику / С. Терещенко // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 153-161. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-111327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1113272017-01-10T03:03:48Z Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику Терещенко, С. Мова і час 2013 Article Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику / С. Терещенко // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 153-161. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111327 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Терещенко, С. Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Терещенко, С. |
| author_facet |
Терещенко, С. |
| author_sort |
Терещенко, С. |
| title |
Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику |
| title_short |
Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику |
| title_full |
Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику |
| title_fullStr |
Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику |
| title_full_unstemmed |
Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику |
| title_sort |
культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111327 |
| citation_txt |
Культура мови в інтернетних публікаціях на економічну тематику / С. Терещенко // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 153-161. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT tereŝenkos kulʹturamovivínternetnihpublíkacíâhnaekonomíčnutematiku |
| first_indexed |
2025-07-08T01:58:17Z |
| last_indexed |
2025-07-08T01:58:17Z |
| _version_ |
1837042131185696768 |
| fulltext |
мова і час 153
занапастила). Думала, одружимося; Він на посадку йшов, а
я проворонив (треба: проґавив); Ну, народ!.. Нічого толком
(треба: до пуття) зробити не можуть; зіжми (треба: стисни)
ручку в кулачок; Ну, що ви всі до мене прив’язалися? (треба:
причепилися); вона така одинока (треба: самотня); Не затя-
гуйте (треба: не зволікайте) з вирішенням цієї проблеми; яке у
вас фірмове блюдо (треба: фірмова страва). Таких прикладів
набереться на цілий довідник, але деякі — особливі знахідки: я
уже с ног валюсь — я уже з ніг звалююся (тобто падаю); Ребя-
та, кто же так ставит? С отвесом надо! — Хлопці! Хто ж
так ставить? Криво треба! (тобто з нахилом).
Дуже часто переклад у титрах не враховує змісту епізоду,
тому ситуативний оцінний зміст українськомовного варіанта
фрази — протилежний первинному. Так, на слова хворого ді-
дуся Коли мене не стане.., внучка, перебиваючи, реагує по-
російському да типун вам на язык.., а по-українському бодай
вам заціпило.
Насамкінець варто сказати, що у 2005 р., на хвилі активного
впровадження закону про обов’язкове дублювання й титруван-
ня фільмів українською мовою, був здійснений внутрішній мо-
ніторинг якості перекладів однієї з провідних українських сту-
дій. Прикро визнавати, але тогочасні мовні хиби практично не
відрізняються від помилок, якими рясніє мова титрів сьогодні.
Світлана Терещенко
культура мови
в інтЕрнЕтних публікаціях
на Економічну тЕматику
Засоби масової інформації — це потужний механізм ви-
світлення політичних, соціальних, економічних процесів,
культурного життя країни й світу в цілому. Вони спрямовують
свій вплив на спосіб мислення, стиль світосприймання окре-
мої людини й суспільства в цілому, формують тип сучасної
культура слова №79’ 2013154
культури. Інформаційний простір ХХІ ст. об’єднує друковані
видання, різноманітні інтернетні портали, теле- та радіоефір,
а мову ЗМІ розглядають як одну з провідних форм існування
мови, своєрідну модель вияву національної мови. Саме мова
засобів масової інформації зараз активно впливає на літератур-
ну норму, формує мовні смаки й нові мовні традиції сучасного
українського суспільства.
Поширеність економічного дискурсу в ЗМІ привертає увагу
не лише вузьких фахівців, а й широке коло пересічних читачів.
Це зумовлене сучасними процесами глобалізації економічної
науки, її роллю в популяризації економічних знань серед вели-
кої аудиторії споживачів інформації. Цікаві такі тексти також
з погляду вияву особливостей комунікативно-стилістичного
функціонування мовних одиниць в економічному дискурсі, де
фіксуємо високу варіантність форм, неусталеність процесів
стандартизації й кодифікації лексики економічної сфери. Акту-
алізований у ЗМІ економічний дискурс повинен стати не тільки
джерелом спеціальної інформації, викладеної зрозумілою для
пересічного читача/слухача мовою, а й утіленням зразкових
мовно-культурних стандартів, стереотипів уживання й спо-
лучуваності спеціальних мовних одиниць, пор.: «ЗМІ розши-
рюють можливості утвердження в масовій свідомості зразків
літературної мови. Тому так важливо, щоб вона звучала в ефірі
в усій повноті свого стилістичного багатства, тобто глибина і
всеохопність інформації має поєднуватися з досконалою фор-
мою» (Єрмоленко С. Нові комунікативні технології і мовна
культура журналіста // Режим доступу: http://journ.lnu.edu.ua/
movazmi/body/visnyk23/Statti_Yermolenko.htm).
Сучасні ЗМІ, зокрема інтернет-видання, поділяються на ті,
що орієнтовані на фахівців-економістів, а також ті, де є лише
рубрики з питань економіки («Реальна економіка», «Українська
правда», «Тиждень.ua», «Полтавщина», «Gazeta.ua», «Теле-
критика», «Новини України | Новости Украины», «Оглядач» та
ін.). Мову ЗМІ, присвячених висвітленню економічного жит-
тя України й світу, можна порівняти з творчою лабораторією
нових відкриттів, у якій проводяться сміливі експерименти з
розширенням нормативних меж у використанні економічної
лексики. Однією з прикметних рис цього медійного дискурсу
мова і час 155
є стихійне, часто неусвідомлене ігнорування усталених норм
правопису, граматики, слововживання.
До публікацій в електронних ЗМІ нестримним потоком
вливаються іншомовні терміни, номенклатурні назви, що
пов’язані з використанням новітніх технологій в економіці та
суміжних з нею науках. Так, економічна наука активно попо-
внюється термінами-композитами на зразок бізнес-аналіз, біз-
нес-асоціація, брейк-пойнт, мінімакс, маркетинг-директори.
Практично в усіх виданнях спостерігаємо «розгубленість»
щодо правопису подібних утворень і натрапляємо на їхнє по-
двійне, іноді потрійне написання: біл-брокер, біл брокер, білб-
рокер; тайм-шит, таймшит. Однотипні за способом творення
терміни навіть на одній сторінці того самого видання можуть
оформлюватися по-різному: бізнесклас і бізнес-адмініструван-
ня (Діловий вісник, вересень, 2013). Засвідчено неусталеність
у написанні композитів, першою частиною яких є абревіатури:
Наводимо дані стосовно SEO оптимізації сайта та ефектив-
ності SMO оптимізації... Отже, ефективну взаємодію зі спо-
живачем можна оцінити лише поєднуючи SMO-оптимізацію з
SEO-просуванням (Маркетинг в Україні, січень, 2013).
Зауважимо, що серед мовознавців не існує єдиного погля-
ду щодо правопису слів-композитів іншомовного походження.
Так, К. Г. Городенська застерігає від надмірного запозичання
їх в українську мову як чужорідних елементів, що руйнують
усталені в ній норми, зокрема й правописні. Аналіз публікацій
в інтернет-виданнях засвідчує перевагу дефісного написання
таких термінів. Можливо, однією з вагомих причин цього мож-
на вважати й те, що більшість словників, які, зокрема, мають
електронну версію в Укрнеті, підтримують дефісне написання
багатьох економічних термінів-композитів (напр., електронний
словник «Лінгво», електронна версія «Фінансово-економічно-
го словника» А. Загороднього, Г. Вознюка).
Обираючи мобільний спосіб висвітлення різноманітної еко-
номічної інформації, інтернетні видання демонструють масове
захоплення словами-кальками переважно з англійської мови.
Спостерігаємо утворення на зразок е-книга (англомовний ана-
лог — e-book, тобто ‘електронна книга’): Однак попри всі пере-
ваги е-книгам поки не вдалося забрати у паперового конкурен-
культура слова №79’ 2013156
та значну частину ринку (Gazeta.ua, 08.11.2013); Як підкреслює
експерт, неважко уявити, що готовність до е-аукціонів шкіл
або лікарень по всій країні є взагалі нульовою (Закон і Бізнес,
31.01.2013); Е-бізнес в Україні розпочнеться не скоро (Дзер-
кало тижня on the web). Такі новітні оказіональні утворення за-
свідчують «адаптацію англіцизмів з першим компонентом-від-
повідником англійської аброморфеми е-...» (Клименко Н. Ф. та
ін. Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі. —
К., 2008. — С. 236).
З одного боку, виникнення й використання термінів-компо-
зитів, слів-кальок в економічному інтернет-дискурсі свідчить
про пошук нової, більш стислої й динамічної форми для но-
вих понять, з іншого — правописна неусталеність цих мовних
одиниць формує в мові ЗМІ стійкі стереотипи «дефісописан-
ня» навіть у словах, написання яких чітко регулює чинний
«Український правопис», як-от: На початку місяця в Києві
було три примірники Fisker, але за пару (тобто декілька/кілька)
тижнів їх розкупили, — розповів «FG» авто-бізнесмен (треба
автобізнесмен) (Gazeta.ua, 29.11.213); Співробітництво стосу-
ється галузі розвитку еко-системи (треба екосистеми) іннова-
ційного бізнесу в Україні (Урядовий портал, 01.12.2013). Пор.
також: програма «Еко-молодь» (треба «Екомолодь»), еко-спожи-
вач, еко-їди (треба екоспоживач, екоїди). Очевидно, в «Україн-
ському правописі» повинні з’явитися нові правила, які б допо-
магали урегулювати правопис запозичених термінів-композитів.
В електронних медійних публікаціях не відповідають нормі
слова, запозичені шляхом транслітерації. Їхню апробацію час-
то перевіряють автори безпосередньо на читачах, нав’язуючи
варіантність як ознаку правописного невнормування: Але ця
модель поступово почала давати збій і «рітейл» (треба ри-
тейл) для багатьох банків виявився збитковим. Сіті-лайт
створює ефективну рекламу... Крім того, ситі-лайт, роз-
міщений на зупинках, є найбільш демократичним форматом
реклами... (Маркетинг в Україні, січень, 2013). Правильним у
наведеному вище прикладі є другий варіант написання виді-
леного слова. Правила «дев’ятки» у словах іншомовного по-
ходження не дотримуються також у написанні термінів броке-
рідж, рідер, холдінг, тікер, фіксінг і под. (треба брокеридж,
мова і час 157
ридер, холдинг, тикер, фіксинг). Непослідовні дописувачі й у
написанні неподвоєних/подвоєних приголосних у загальних
іншомовних назвах: джоббер (треба джобер), сеттлмент
(треба сетлмент). По-різному передають звуковий склад
термінів на зразок кеш-фло, кеш-флоу, кеш-флов, демередж/
демеридж/демуредж, серед яких переважають перші варі-
анти, наприклад: Адже відповідальності ані найменшої, а за
задоволення від простою заплатить приватна компанія «Ні-
булон» — демередж уже перевищив 2,7 млн. (зауважимо, після
такого скорочення за правилами крапку не ставлять) доларів
(Дзеркало тижня, 11.11.2009).
Вимогою часу до інтернетних економічних видань є мо-
більність подання інформації, її ефектна презентація й популя-
ризація, спрямованість на привернення уваги якомога більшої
частини цільової аудиторії, що зумовлює пошук оптимальних
для кожної публікації мовних засобів. Іншомовні слова (і най-
перше ті, що називають реалії економічної сфери діяльності)
закріплюються в сучасній мовній практиці завдяки широкому
інформаційному простору інтернетних та друкованих медій-
них видань, пристосовуючись не тільки до фонетичних, а й до
граматичних особливостей української мови, набуваючи ознак
роду, числа, відмінка, наприклад: Сайт фірми-розробника веб-
порталУ для нацпроекту на 12 млрд грн зсбоїл (очевидно, дав
збій, вийшов з ладу на певний час. — С. Т.) після першої ж
DDoS-атаки. В атаці з 10 години була задіяна мережа ботІВ,
які включають понад 1000 хостІВ... (ДеПо — діловий пор-
тал, 13.11.2013). У мові ЗМІ активно адаптуються жаргонізми:
Microsoft і Facebook платитимуть за багИ (баг — ‘техніч-
ний дефект, виявлена помилка, неточність, похибка, що потре-
бує усунення’). Виявлення багА... дозволяє заробити 500 дола-
рів (Gazeta.ua, 08.11.2013).
На наш погляд, не завжди доречним є нанизування іншо-
мовних слів у текстах, орієнтованих на широкий загал, оскіль-
ки їхнє застосування вимагає окремого тлумачення, що відбу-
вається за рахунок залучення знову ж таки чужих слів, напри-
клад: Перші два типи акцій активно використовуються ком-
паніями для збільшення відвідувань сайтів і поширення постів
через підвищення «лайків» (Маркетинг в Україні, січень, 2013),
культура слова №79’ 2013158
де пост — англ. post — ‘окреме повідомлення у форумі’, іноді
використовують слово сабж (англ. subjekct), якщо йдеться про
розміщення інформації на верхньому рівні, лайк — від англ.
like ‘подобатися’, ‘схвалювати’ — схвальна онлайнова оцінка.
Характерно, що неологізми-запозичення витісняють власне
українські відповідники з прозорішою семантикою: Більш ін-
тенсивною стала outdoor-активність (outdoor — здійсню-
ваний поза установою, зовнішній) підліткової аудиторії, яка
частіше відвідує кінотеатри, секції, концерти, виставки, дис-
котеки й заклади швидкого харчування (Маркетинг в Україні,
січень, 2013).
Публікації в інтернетних виданнях демонструють неуста-
леність деяких граматичних норм. Незважаючи на рекоменда-
ції провідних лінгвістичних інституцій, які досліджують нові
тенденції розвитку української мови в умовах глобалізації,
правила «Українського правопису» й приписи Держстандарту
України, на численну довідкову літературу (словники, довід-
ники, порадники), ЗМІ часто підтримують ненормативні еле-
менти, напр. уживання активних дієприкметників: керуючий
партнер (доцільно вжити партнер-керівник) (Економічне пра-
во, 08.11.2013); МВС спростив вимоги до аптек, що реалізу-
ють знеболюючі (треба знеболювальні) препарати. На жаль,
ці граматичні форми у їхньому термінологічному значенні під-
тримують і сучасні економічні словники: керуючий санацією,
керуючий арбітражний, галопуюча інфляція, закон спадаю-
чої інфляції, конкуруючий біржовий маклер, магазин керую-
чих («Економічний словник» Г. В. Осовської, О. О. Юшкевич,
Й. С. Завадського). Небажаним є вживання іменників з суфік-
сом -к- на позначення дії, натомість публікації на економічну
тематику поширюють такі словоформи, напр.: Однак дедалі
більше проектів намагається одержати відстрочку (треба
відтермінування) щодо оплат; Розробка (треба розроблення)
та впровадження ресурсозберігаючої (треба ресурсозбережу-
вальної) технології (Маркетинг в Україні, квітень, 2013). По-
ширені в аналізованих публікаціях ненормативні прийменни-
кові конструкції на зразок прострочення по кредиту (треба
заборгованість за кредитом); при розгляді скарги (треба роз-
глядаючи скаргу, під час розгляду скарги).
мова і час 159
В електронних ЗМІ засвідчено також багатоваріантність у
написанні номенклатурних назв — найменувань установ, орга-
нізацій, підприємств: ТОВ «МініМакс», юристи ПриватБан-
ку акцентують увагу... (Експрес онлайн, 21.11.2013); ТзОВ
«СПК-Геосервіс» (Реальна економіка, 08.11.2013); «Райф-
файзен Банк Аваль» (Ipress.ua, 26.02.2013); «НАЕК «Енер-
гоатом» (Реальна економіка, 21.11.2013); «ПрімоКоллект»
(Ipress.ua, 18.02.2013). Зауважимо також графічну строкатість
в оформленні номенклатур різними мовами: ГФК-ЮКРЕЙН,
ТОВ «English by Phone», Міжнародний банк «Platinum Bank»,
клуб ресторанів «EGOїсти» «Пицца Челентано», ВАТ «Ми-
ронівський хлібопродукт», ТМ «Наша Ряба», Холдинг Україн-
ська маркетингова група. Вибір незвичного орфографічного
оформлення, очевидно, має певну рекламну мету, проте в будь-
яких виданнях — від реклами до офіційного оголошення — треба
дотримуватися вимог щодо правопису складних назв установ, ор-
ганізацій, підприємств, а тому виділені назви правильно записати
НАЕК «Енергоатом», «Примоколект/ПримоКолект» (колектор-
ська компанія), Холдинг «Українська маркетингова група».
Тексти публікацій на економічні теми далекі від ідеальних
й щодо точності слововживання, яке ускладнюється помилка-
ми в пунктуаційному оформленні речень: Згідно документації
(треба згідно з документацією) торгів, у конкурсі, окрім пере-
можця, взяла участь ще одна компанія «Елеганс Україна»
(має бути ще одна компанія — «Елеганс Україна») (Ділова сто-
лиця, 18.11.2013); Такі рішення члени МС зможуть приймати,
якщо участь України в зоні вільної торгівлі з ЄС буде наноси-
ти шкоду (треба завдавати шкоди) їх (треба їхній) промисло-
вості (Ділова столиця, 18.11.2013).
До типових помилок можна зарахувати порушення в ужи-
ванні стійких сполучень слів: Нами в першу чергу ставився
акцент на гривню (треба Ми в першу чергу робимо ставку на
гривню) (Ipress.ua, 26.02.2013).
Автори недбало ставляться до мовного оформлення публіка-
цій, зокрема не відмінюють власні імена людей: Навіщо Кли-
менко (оскільки йдеться про Олександра, треба Клименку/Кли-
менкові) всіх прощати? (Ділова столиця, 18.11. 2013), порушу-
ють граматичне узгодження на зразок півтора роки (треба року).
культура слова №79’ 2013160
Інформаційні джерела в Укрнеті можуть подавати інформа-
цію кількома мовами, пропонуючи варіант електронного пе-
рекладу, наприклад, російського чи англійського тексту укра-
їнською мовою. Користування електронними перекладачами
прискорює обмін інформацією, робить її швидко доступною
для користувачів онлайнових джерел, проте мовна практика за-
свідчує потребу в розробленні досконаліших програм перекла-
ду, які запобігали б ненормативному, а іноді абсурдному фор-
мальному перекладові: В якості голови (можливо, Як голова,
у ролі голови) Всесвітньої федерації палат...Торгово-промис-
лову палату України відвідав Петер Мігок (Дзеркало тижня
on the web); Загалом, все (треба усе), що було нажито, але до
цих пір випадало від пильного ока фіскалів... (можливий варі-
ант не потрапляло на/під пильне око фіскалів); Вищий (Вища)
Євразійська економічна рада дозволив (дозволила) кожному з
членів Митного Союзу самому вводити захисні заходи віднос-
но українських товарів...; Незалежно від джерела походжен-
ня коштів і нанесеного бюджету збитків (треба завданих
бюджету збитків) власників капіталів не стануть залучати
(треба притягати) ні до кримінальної, ні до адміністративної
відповідальності. Надмірна балакучість може бути чревата
для них (треба загрожуватиме їм) обмеженням волі... (Діло-
ва столиця, 18.11.2013). Нестійкість мовних навичок у авторів
текстів спричинює помилки на зразок сокерівник (очевидно,
співголова), обсяг інвестицій склав (треба становив) і под.
Отже, навіть побіжний огляд інтернетної економічної преси
дає змогу зробити висновки про необхідність її унормування.
Автори й редактори зважають на те, що сучасний економічний
лексикон активно реагує на виклики часу, постійно поповню-
ється новими елементами, проте вони повинні враховувати та-
кож і те, що українська економічна лексика, як загальновживана,
функціонує згідно з фонетичними, морфологічними та синтак-
сичними законами літературної мови, що в мові відбуваються
динамічні процеси, спрямовані на її увиразнення, удосконален-
ня. Хотілося б, щоб дописувачі статей пам’ятали: жоден еконо-
мічний текст не будують тільки на термінах, він створюється
й функціонує як літературно-мовний витвір. Крім того, сучас-
на мовна практика потребує нових довідників з українського
мова і час 161
правопису, де б деталізувалися правила, що регулюють, напи-
сання слів, уживання їх граматичних форм, а ілюстративний
матеріал охоплював би приклади не тільки з художньої літе-
ратури, а й містив унормовані зразки, що функціонують в офі-
ційно-діловій мові, зокрема в економічному дискурсі.
Мирослава Мамич
берУся за перо, або про що
писали жінки в українських
журналах 80-х років хх століття
Мікрожанр, характерний для журналів — листування з пе-
редплатниками, читачами, загалом — дописувачами, які прямо
чи опосередковано ведуть ту чи ту рубрику у виданні, активі-
зують читацьку аудиторію до роздумів, висловлюють свої мір-
кування.
Час, ситуація, атмосфера в суспільстві, спеціалізація жур-
нального видання позначаються на тематиці листів. Найви-
разніше відзначені моменти виявляються на часовій відстані,
і тексти сприймаються вже в контексті історії України, вони
відбивають реалії доби в характерних мовно-предметних, мов-
но-психологічних знаках. Наприклад, у журналі «Радянська
жінка», що виходив з 1946 року до 90-х років ХХ ст., напри-
кінці вісімдесятих років минулого століття дописи до редакції
об’єднували рубрики з узагальненими назвами «Читач про-
довжує розмову», «Повертаючись до надрукованого». Були й
тематичні рубрики для тих, хто хотів розширити коло спілку-
вання «Хотіла б мати добрих друзів», хто був стурбований гос-
подарськими, економічними проблемами у суспільстві («Читач
рецензує товари ... які розвалюються на очах», «Рецензія на
товари»), хто опікувався здоров’ям своїх близьких («Невже це
кінець?») тощо.
Ці листи мали різне оформлення. Деякі містили клішовані
зачини, що прямо вказують на епістолярний жанр тексту, як-
|