Криве дзеркало мови
Збережено в:
| Дата: | 2013 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111328 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Криве дзеркало мови / Г. Сюта // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 151-153. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-111328 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1113282017-01-10T03:03:49Z Криве дзеркало мови Сюта, Г. Мова і час 2013 Article Криве дзеркало мови / Г. Сюта // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 151-153. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111328 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Сюта, Г. Криве дзеркало мови Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Сюта, Г. |
| author_facet |
Сюта, Г. |
| author_sort |
Сюта, Г. |
| title |
Криве дзеркало мови |
| title_short |
Криве дзеркало мови |
| title_full |
Криве дзеркало мови |
| title_fullStr |
Криве дзеркало мови |
| title_full_unstemmed |
Криве дзеркало мови |
| title_sort |
криве дзеркало мови |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111328 |
| citation_txt |
Криве дзеркало мови / Г. Сюта // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 151-153. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT sûtag krivedzerkalomovi |
| first_indexed |
2025-07-08T01:58:22Z |
| last_indexed |
2025-07-08T01:58:22Z |
| _version_ |
1837042135547772928 |
| fulltext |
мова і час 151
«1+1»); Вітаю, студія (Олена Мацюцька, «1+1»); А в тебе
правда, Сашка, новини на носі; Ало, Галина Василівна, ви пра-
цюєте вчителем? (радіо «Галичина»).
На жаль, такі частотні помилки в мові радіо- та телеефіру
спотворюють уявлення про нормативність у фонетичній, гра-
матичній структурі української літературної мови. Головне по-
бажання для журналістів та тих, хто готує цих фахівців, — по-
силення курсів сценічної мови, культури усної мови, роботи з
орфоепічними словниками, вправляння у правильному наголо-
шуванні.
Отже, ведучим інформаційних програм варто попрацювати
над удосконаленням акцентуаційних, інтонаційних, семанти-
ко-стилістичних норм.
Галина Сюта
кривЕ дзЕркало мови
Ідея дублювати й субтитрувати фільми іноземного (зокре-
ма й російського виробництва) народилася на початку друго-
го тисячоліття, і всі ми пам’ятаємо, як вона була сприйнята і
які бурхливі дискусії викликала. Ті хвилі суспільного збурення
давно вляглися, і сьогодні маємо визнати, що сама ідея була
прогресивною з погляду перспективи популяризації й розши-
рення сфери побутування української мови, утвердження її
соціального престижу. Однак реалізація цієї ідеї, на жаль, від-
булася за принципом «хотіли, як краще, а сталося, як завжди».
Мову, якою говорять герої дубльованих фільмів, ще можна
сприймати. А от мова субтитрів — зазвичай кострубата, нежи-
ва, беземоційна, вона не відбиває ні духу, ні естетики живо-
го спілкування. Це криве дзеркало нашої мови, яке пропагує,
нав’язує користувачам її безкровний і здебільшого нелітера-
турний варіант. Як наслідок — користь від субтитрування дуже
сумнівна: російськомовні глядачі за титрами мови не вивчать,
українськомовні їх не сприймають, а ті, хто знає добре обидві
культура слова №79’ 2013152
мови, відчувають фальш і стильову невідповідність висловлен-
ня в оригіналі і його субтитрованого варіанта.
То що ж створює такий загалом непривабливий мовний об-
раз субтитрів? Очевидно, насамперед їх насиченість численни-
ми помилками, які майже дзеркально повторюють типи поми-
лок, характерні для інших сфер побутування, але водночас ще
й додатково закріплюють їх у мовній свідомості глядачів через
візуальний образ. Приклади — найрізноманітніші, зокрема, це
форми родового та кличного відмінка: Ти замовив комплекту-
ючі для комп’ютеру? (правильно: комп’ютера); Офіціант!
мартіні і три лангета (правильно: лангети); Люда (правиль-
но: Людо), ти не бачила мого гаманця?, Наcтуньо (правиль-
но: Настуню), ми чекаємо.. Проблемними залишаються також
прийменникові конструкції: по понеділкам ми ходимо у боу-
лінг; набридло по чужим кутам тинятися… (тобто по поне-
ділках, у понеділок; по чужих кутках).
Іще одна слабка ланка мови титрів із погляду їх норматив-
ності — вживання українських (тих, що відрізняються від ро-
сійських) назв держав і міст (Турція, Словакія, Венгрія, Герма-
нія, Вена) та імен (Дар’я, Нікіта, Філіп, Кірілл, Крістіна). Цей
момент — дуже знаковий, оскільки відбиває хитання у мовній,
навіть радше національно-мовній свідомості, коли звичні для
українців форми імен Дарина, Микита, Пилип, Данило, Кири-
ло, Олена, Христина сприймаються як соціально непрестиж-
ні. І левову частку провини за популяризацію таких форм імен
можна покласти саме на телебачення.
Спотворений естетичний образ мови інтенсивно нав’язують
глядачам через некоректні, неоковирні, а іноді й незрозумілі
переклади з російської: Скажи, пусть не дергается — Скажи,
хай не тіпається (варіанти: не тріпочеться, не тріпається
(треба — не смикається); Он так трепетно к тебе относит-
ся — Він так тріпотливо до тебе відноситься (тобто ніжно
ставиться); Скажи ему, пусть берет подушку с матрасом и
дует в ванную — Скажи йому, нехай бере подушку з матрасом,
і дме до ванної та ін.
Спостерігаємо багато калькувань і росіянізмів: милості
прошу (треба: ласкаво прошу) до столу; шляєшся (треба: ве-
штаєшся) невідомо де; Я на тебе два роки угробила (треба:
мова і час 153
занапастила). Думала, одружимося; Він на посадку йшов, а
я проворонив (треба: проґавив); Ну, народ!.. Нічого толком
(треба: до пуття) зробити не можуть; зіжми (треба: стисни)
ручку в кулачок; Ну, що ви всі до мене прив’язалися? (треба:
причепилися); вона така одинока (треба: самотня); Не затя-
гуйте (треба: не зволікайте) з вирішенням цієї проблеми; яке у
вас фірмове блюдо (треба: фірмова страва). Таких прикладів
набереться на цілий довідник, але деякі — особливі знахідки: я
уже с ног валюсь — я уже з ніг звалююся (тобто падаю); Ребя-
та, кто же так ставит? С отвесом надо! — Хлопці! Хто ж
так ставить? Криво треба! (тобто з нахилом).
Дуже часто переклад у титрах не враховує змісту епізоду,
тому ситуативний оцінний зміст українськомовного варіанта
фрази — протилежний первинному. Так, на слова хворого ді-
дуся Коли мене не стане.., внучка, перебиваючи, реагує по-
російському да типун вам на язык.., а по-українському бодай
вам заціпило.
Насамкінець варто сказати, що у 2005 р., на хвилі активного
впровадження закону про обов’язкове дублювання й титруван-
ня фільмів українською мовою, був здійснений внутрішній мо-
ніторинг якості перекладів однієї з провідних українських сту-
дій. Прикро визнавати, але тогочасні мовні хиби практично не
відрізняються від помилок, якими рясніє мова титрів сьогодні.
Світлана Терещенко
культура мови
в інтЕрнЕтних публікаціях
на Економічну тЕматику
Засоби масової інформації — це потужний механізм ви-
світлення політичних, соціальних, економічних процесів,
культурного життя країни й світу в цілому. Вони спрямовують
свій вплив на спосіб мислення, стиль світосприймання окре-
мої людини й суспільства в цілому, формують тип сучасної
|