Лабіринтами мовних перекручень
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111329 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Лабіринтами мовних перекручень / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 148-151. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-111329 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1113292017-01-10T03:03:49Z Лабіринтами мовних перекручень Бибик, С. Мова і час 2013 Article Лабіринтами мовних перекручень / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 148-151. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111329 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова і час Мова і час |
| spellingShingle |
Мова і час Мова і час Бибик, С. Лабіринтами мовних перекручень Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| author_sort |
Бибик, С. |
| title |
Лабіринтами мовних перекручень |
| title_short |
Лабіринтами мовних перекручень |
| title_full |
Лабіринтами мовних перекручень |
| title_fullStr |
Лабіринтами мовних перекручень |
| title_full_unstemmed |
Лабіринтами мовних перекручень |
| title_sort |
лабіринтами мовних перекручень |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Мова і час |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111329 |
| citation_txt |
Лабіринтами мовних перекручень / С. Бибик // Культура слова. — 2013. — Вип. 79. — С. 148-151. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks labírintamimovnihperekručenʹ |
| first_indexed |
2025-07-08T01:58:26Z |
| last_indexed |
2025-07-08T01:58:26Z |
| _version_ |
1837042139896217600 |
| fulltext |
культура слова №79’ 2013148
(найчастіше — ще у шкільні роки) стандарт української літе-
ратурної мови. Попри те, що тексти оголошень часто рясніють
різноманітними помилками, мовці прагнуть передавати інфор-
мацію саме українською мовою, тому регіональним ЗМК варто
це прагнення підтримувати. Насамперед шляхом поліпшення
якості мовного оформлення газети, ведення постійних культу-
ромовних рубрик на її шпальтах, публікації мовних консульта-
цій, адже для мешканців району, які не дотичні за професійною
діяльністю до спеціальної літератури та словників, районна га-
зета стає чи не єдиним джерелом інформації про мовні норми.
Світлана Бибик
лабіринтами мовних пЕрЕкручЕнь
Сучасна мовна ситуація, яка перебуває під впливом Закону
України «Про засади державної мовної політики», що набув
чинності 10 серпня 2012 року, змушує нас оцінити стан і статус
українськомовного продукту в засобах масової комунікації. На-
самперед на радіо, телебаченні, у друкованих ЗМІ, в інтернет-
пресі, тобто у джерелах усної та писемної інформації.
З погляду мовної норми сучасні ЗМІ називають мовним
салатом, низьку культуру усної мови на українському радіо та
телебаченні кваліфікують як саботаж, а роботу журналістів як
несумлінну.
Сьогодні з ефіру ми чуємо те, що маємо в усьому мовно-
му середовищі, культурі (чи безкультур’ї) спілкування всіх
прошарків суспільства. Засоби масової комунікації лише по-
своєму віддзеркалюють цей мовно-культурний рівень.
Наведемо перелік найбільш поширених мовних неточнос-
тей, характерних для засобів масової інформації. Насамперед
звертаємо увагу на порушення норм вимови, орфоепічні по-
милки у ведучих каналів «1+1», ТРК «Україна», Інтер, 5 канал,
ІСТV, Радіо «Ера», Промінь, Кіс ФМ, Радіо «Шарманка», ФМ
«Галичина», «Голос свободи»; СТБ та ін. Такі явища кваліфі-
куємо як слабку норму.
мова і час 149
Насамперед охарактеризуємо порушення акцентуаційних
норм в усній мові журналістів. На думку Н. Д. Бабич, акцентуа-
ційні норми мають еталоном живе народнорозмовне мовлення,
тому вони частіше змінюються, відбувається їх уточнення, що
(разом із впливом діалектного мовлення та поширеної росій-
ськомовної практики) є однією з причин появи типових поми-
лок у наголошуванні слів.
Маємо завдання́ замість завда́ння, ка́чки замість качки́,
крісла́ замість крі́сла, інвестори́ замість інве́стори, мережі́ за-
мість мере́жі, донька́ замість до́нька та багато іншого. Це щодо
іменників-загальних назв. Звертаємо увагу на вимову — наго-
лошування іменників-власних назв, наприклад, на порушення у
словах Покрови́ замість Покро́ви, Велико́дня замість Вели́кодня,
Буковини́ замість Букови́ни і не тільки.
Не менше хиб у наголошуванні прикметників із суфік-
сом -ов- (соняшнико́ва замість со́няшникова, житло́вий за-
мість житлови́й, фа́хової замість фахово́ї), складних слів
(десятивідсо́ткова замість десятивідсотко́ва, багатора́зовий
замість багаторазо́вий).
Журналісти припускаються помилок у наголошуванні і ді-
єслів: особливо відчутний вплив західноукраїнської діалек-
тної вимови, пор.: почне́мо замість почнемо́, не піде́ замість не
пі́де, не прине́сла замість не принесла́, прове́ло замість провело́,
дове́сти замість довести́ тощо, а також особливостей наго-
лошування в російській літературній мові: прийду́ть замість
при́йдуть, жи́ли замість жили́, взя́ли замість взяли́.
Зафіксовано порушення у вимові деяких займенників (мо́го
замість мого́, в со́бі замість собі́), числівників (оди́надцять за-
мість одина́дцять), прислівників (босоні́ж замість босо́ніж,
відда́леки замість віддалеки́), сполучників (а́ле замість але́).
Що ж до загальних тенденцій, які стосуються грубих пору-
шень науково обґрунтованих та соціально узаконених норм на-
ціональної мови в телерадіоефірі, то вони, як показав матеріал,
зводяться до:
• нехтування правил літературної вимови голосних і при-
голосних звуків, зокрема, ненаголошених [о], [е], [и],
оглушення приголосних наприкінці слова і наприкінці
складу перед глухими (грубим порушенням, приміром,
культура слова №79’ 2013150
є «акання»). Наприклад: На перетворення ч[и]кає те-
риторія; Усе перетвориться на к[і]ївський парк; Понад
с[а]р[а]ка фастфудів; Я[к’е] ухвалили на засіданні;
• ненормативна вимова звука [в], пор. т. зв. «фекання»:
сказа[ф], пішо[ф], зроби[ф];
• неправильна артикуляція окремих звуків (приміром,
хиби деяких мовців у вимові звука [р]);
• неправильна вимова групи приголосних, які зазнають аси-
мілятивних змін (з ефіру звучить: ма[тч]ів, співві[тч]-
изників, заробі[тч]ани, ро[зш]укують тощо, а літера-
турна норма: ма[чч]ів, співві[чч]изників, заробі[чч]ани,
ро[жш]укують);
• оглушування кінцевого приголосного: нафтога[с] за-
мість нафтогаз;
• ненормоване пом’якшення твердих приголосних: неза-
довго до того відвідали Ха[рь]ків, на [щя]стя жертв не
було замість незадовго до того відвідали Харків, на щас-
тя жертв не було тощо.
Дослідники відзначають, що в українському теле- та радіо-
ефірі утрадиційнилося шокання (не знаю, [ш]о ти розказуєш
замість не знаю, [шч]о ти розказуєш), цікання (по[ц]ім, [ц]ік,
ка[ц]івський замість потім, тік, катівський).
Крім того, поширені й граматичні помилки. Слабка норма —
родовий відмінок іменників другої відміни чоловічого роду:
говорять з автобусу, поїзду, трамваю замість пасажир вихо-
дить з автобуса, поїзда, трамвая. Типова помилка — непра-
вильні закінчення іменників, що сполучаються з числівниками:
два олівця, три зошита, чотири огірка замість два олівці, три
зошити, чотири огірки; півтори роки, півтора тонни замість
півтора року, півтори тонни.
Помиляються журналісти, порушуючи правила граматично-
го узгодження, зокрема прийменникового чи безприйменнико-
вого: масово вирубували зелені ліса замість масово вирубували зе-
лені ліси; згідно опитування замість згідно з опитуванням та ін.
Розширення форм інтерактивного спілкування на радіо й
телебаченні засвідчує слабкість такої граматичної норми, як
кличний відмінок іменників. На жаль, ми щодня чуємо з екра-
нів телебачення, радіоефіру Маша, вітаю! (Наталя Мосейчук,
мова і час 151
«1+1»); Вітаю, студія (Олена Мацюцька, «1+1»); А в тебе
правда, Сашка, новини на носі; Ало, Галина Василівна, ви пра-
цюєте вчителем? (радіо «Галичина»).
На жаль, такі частотні помилки в мові радіо- та телеефіру
спотворюють уявлення про нормативність у фонетичній, гра-
матичній структурі української літературної мови. Головне по-
бажання для журналістів та тих, хто готує цих фахівців, — по-
силення курсів сценічної мови, культури усної мови, роботи з
орфоепічними словниками, вправляння у правильному наголо-
шуванні.
Отже, ведучим інформаційних програм варто попрацювати
над удосконаленням акцентуаційних, інтонаційних, семанти-
ко-стилістичних норм.
Галина Сюта
кривЕ дзЕркало мови
Ідея дублювати й субтитрувати фільми іноземного (зокре-
ма й російського виробництва) народилася на початку друго-
го тисячоліття, і всі ми пам’ятаємо, як вона була сприйнята і
які бурхливі дискусії викликала. Ті хвилі суспільного збурення
давно вляглися, і сьогодні маємо визнати, що сама ідея була
прогресивною з погляду перспективи популяризації й розши-
рення сфери побутування української мови, утвердження її
соціального престижу. Однак реалізація цієї ідеї, на жаль, від-
булася за принципом «хотіли, як краще, а сталося, як завжди».
Мову, якою говорять герої дубльованих фільмів, ще можна
сприймати. А от мова субтитрів — зазвичай кострубата, нежи-
ва, беземоційна, вона не відбиває ні духу, ні естетики живо-
го спілкування. Це криве дзеркало нашої мови, яке пропагує,
нав’язує користувачам її безкровний і здебільшого нелітера-
турний варіант. Як наслідок — користь від субтитрування дуже
сумнівна: російськомовні глядачі за титрами мови не вивчать,
українськомовні їх не сприймають, а ті, хто знає добре обидві
|