Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови
Збережено в:
Дата: | 2014 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111564 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови / В. Сичова // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 257-265. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-111564 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1115642017-01-12T03:02:34Z Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови Сичова, В. Слово Тараса Шевченка в лінгводидактиці 2014 Article Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови / В. Сичова // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 257-265. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111564 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Слово Тараса Шевченка в лінгводидактиці Слово Тараса Шевченка в лінгводидактиці |
spellingShingle |
Слово Тараса Шевченка в лінгводидактиці Слово Тараса Шевченка в лінгводидактиці Сичова, В. Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови Культура слова |
format |
Article |
author |
Сичова, В. |
author_facet |
Сичова, В. |
author_sort |
Сичова, В. |
title |
Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови |
title_short |
Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови |
title_full |
Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови |
title_fullStr |
Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови |
title_full_unstemmed |
Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови |
title_sort |
шевченкові тексти і тексти про шевченка в підручниках з української мови |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Слово Тараса Шевченка в лінгводидактиці |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111564 |
citation_txt |
Шевченкові тексти і тексти про Шевченка в підручниках з української мови / В. Сичова // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 257-265. — укр. |
series |
Культура слова |
work_keys_str_mv |
AT sičovav ševčenkovítekstiítekstiproševčenkavpídručnikahzukraínsʹkoímovi |
first_indexed |
2025-07-08T02:20:35Z |
last_indexed |
2025-07-08T02:20:35Z |
_version_ |
1837043533780877312 |
fulltext |
257Слово тараса Шевченка в лінгводидактиці
ного ставлення до інформації, бути поштовхом
до мовотворчості. Орієнтування на сучасну мов-
ну практику школярів може органічно поєднувати-
ся із відтворенням історичної тяглості мовотворчих
процесів, проте не в «мертвих» переходах і занепа-
дах звуків чи певних граматичних форм, а в «тру-
дах і днях» реформаторів національних літера-
турних мов.
Вікторія Сичова
Шевченкові текСти і текСти про Шевченка
в підручниках з українСької мови
В історії кожної нації настає час, коли має
з’явитися свій Тарас (з грец. «бунтівник», «здат-
ний до непокори»). До українського народу прий-
шов Шевченко, коли, здавалося, не було надії на його
національне й соціальне визволення. Певної будови…
Минуло 200 років – і Тарас повернувся. Ми інакше
сприймаємо сьогодні його пророчі слова, намагаємось
по-новому осягнути творчість, розкрити її значення
для молодого покоління.
За приклад візьмімо лінійку підручників з україн-
ської мови для 5-11 класів (автори: зєднати С. Я. Єрмо-
ленко, В. Т. Сичова). У цих підручниках чітко просте-
жується текстоцентричний підхід авторів (через цікаво
дібраний текстовий матеріал подається вивчення
мовної теми). У багатьох текстах – неповторний об-
раз Кобзаря.
Скажімо, в 5-му класі розділ «Орфографія»
пропонує подивитися на вже знайомі твори по-
ета під новим кутом зору. Шевченкове слово
п’ятикласники аналізують, експериментують
з ним. Наприклад, діти мають списати фрагмент із
вірша «Мені тринадцятий минало» і вставити пропу-
щені букви (Чергування [о]-[а], [е]-[и], [е]-[і]). Також
у поданих афористичних висловах пропонується по-
яснити чергування голосних в коренях виділених ді-
єслів: Не вмирає душа наша, не вмирає воля! Під час
виконання таких завдань школярі не тільки вчаться
грамотно писати, а й осягають світоглядну пози-
цію Кобзаря. Ще в одній вправі підручника для
5-го класу наведено текст із книги Д. Красицько-
го «Дитинство Тараса». Школярі через вміще-
ні в підручнику тексти знайомляться з малим
хлопчиком, який став Великим ʋкраїнцем. Є та-
кож завдання дослідницького характеру: пояс-
нити лексичне значення слів кобзар, «Кобзар»,
Кобзар. У рубриці «І пензлем, і словом» уміще-
но інформацію про Шевченка-художника. На
прикладі картини «Портрет Варі і Василька
Рєпніних» намагаємося пояснити учням, що зо-
браження людей для Шевченка – це не просте
копіювання облич, а намагання глибоко проник-
нути у їхній внутрішній світ, передати настрій,
почуття.
У підручнику «Українська мова. 6 клас» (розділ
«Морфологія») ускладнюється аналіз текстів Шев-
ченка й про Шевченка. Виконуючи конкретні гра-
матичні завдання, учні водночас дізнаються про
Чернечу гору – місце поховання Кобзаря, отри-
мують відомості з історії України. Пор. такі за-
вдання:
культура слова №80′ 2014258
Завдання №1
Спишіть текст. Підкресліть головні та другоряд-
ні члени речення. Визначте, до якої частини мови
вони належать.
Канівські гори… Зачаровано вдивлявся в них
Тарас Шевченко, коли плив улітку 1859 року вниз
по Дніпру. Його погляд зупинився на Черне-
чій горі. Саме це місце, де спочив навіки поет,
стало святим для всіх українців.
Завдання №2
Прочитайте уривок із поеми Т. Шевченка «Тара-
сова ніч». Випишіть дієслова, визначте час, число.
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає,
Кругом хлопці та дівчата –
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи,
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Виконання вправ привертає увагу учнів до біо-
графії поета, змісту текстів, підсилює бажання від-
відати музей-заповідник Тараса Шевченка в Ка-
неві, щоб наблизитись до чистого джерела нашої
національної гідності і врятувати нове покоління
від намулу безпам’ятства.
259Слово тараса Шевченка в лінгводидактиці
культура слова №80′ 2014260
Символічним є текст вправи №1 у підручни-
ку для 7-го класу:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той і ті слова
Ідуть меж люди.
На основі розмірковувань, що їх висловив у цих
поетичних рядках Шевченко, учні мають написати
невеликий твір-роздум про роль мови в житті лю-
дини, підтверджуючи думку, що слово – код нації,
скарбниця духовності.
У розділі «Зв’язна мова», вивчаючи
тему «Складний план власного висловлювання»,
семикласники розглядають репродукцію кар-
тини І. Їжакевича «Тарас-пастух» (1935) до по-
езії Т. Г. Шевченка «Мені тринадцятий минало»,
з’ясовують, у чому полягає відмінність настрою,
переданого поетом і художником, пишуть склад-
ний план власного висловлювання на тему «Мої
враження від картини І. Їжакевича і вірша Т. Шев-
ченка». При цьому школярі знайомляться з по-
няттями «передній план картини», «задній план
картини», «зовнішність героя», «краєвид», «за-
гальний настрій картини». І знову новий, креатив-
ний погляд на творчість Кобзаря, а ще й можливість
порівняти власне життя, захоплення, уподобання,
світогляд із почуттями тринадцятилітнього хлоп-
чика-сироти, який став символом волелюбності,
патріотизму.
261Слово тараса Шевченка в лінгводидактиці
Щоб висловити певну думку, треба знати закони
зв’язку слів у реченні. Цього навчає розділ «Син-
таксис» у підручнику для 8-го класу. У багатьох
рубриках «Запам’ятаймо» цього розділу (сама на-
зва рубрики передбачає уважне ставлення учнів до
змісту) міститься мовний матеріал із творів Шев-
ченка. Наприклад, граматичні поняття ілюстру-
ються реченнями з поетичних текстів Шевченка:
простий присудок – І забудеться срамотня дав-
няя година, і оживе добра слава, слава України;
узгоджене означення – Ще треті півні не співа-
ли; обставина – Прилітає зозуленька над нами
кувати; узагальнено-особове речення – Учітеся,
брати мої, думайте, читайте; безособове речен-
ня – У гаю, гаю вітру немає; однорідні члени речен-
ня – Місяць пливе оглядати ʽ небо, ʽ зорі, ʽ землю,
ʽ море; вставне слово – Може, ще раз сонце правди
хоч крізь сон побачу; відокремлена прикладка – Пі-
шов степом, сіромаха, сльози утирає.
У підручнику «Українська мова. 8 клас» з’являється
нова рубрика «Стиль і синтаксис». Це своєрідна на-
укова розвідка, спроба ввести учнів у лабораторію
письменницького стилю: зняти жирний шрифт
Для кожного мовного стилю характер-
ний свій синтаксис – словосполучення і речення пев-
ної будови...
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє.
Синтаксична будова фрази нагадує нам ха-
рактерний для Шевченкової поезії ритм віршової
мови. Непоширені прості речення, об’єднані в склад-
не, мають однаковий порядок слів. Кожне просте
реченняx – це окремий кадр, а нанизування речень
культура слова №80′ 2014262
– зміна кінокадрів, що навіюють мрійливий на-
стрій від споглядання краси літнього вечора.
Ознайомивши юних філологів з інструментарі-
єм поетики Шевченка, автори підручника запро-
шують їх до творчих експериментів.
Ось одне із запропонованих завдань: «Вираз-
но прочитайте вірш Т. Г. Шевченка «Садок ви-
шневий коло хати». Випишіть із кожної частини
складних речень підмет і присудок. Яку роль віді-
грають підмети у цій поезії? А присудки? Усно
перебудуйте речення так, щоб у них не було при-
судків. Як змінилося висловлювання? Відповідь
обґрунтуйте».
Підручник для 9-го класу в рубриці «Стиль
і синтаксис» подає інформацію про ритмоме-
лодику Кобзаревої поезії (поєднання неповних
простих речень з однорідними дієслівними при-
судками, повторами):
Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
(Поезія «Думка»)
Летим. Дивлюсʷ, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
(Поема «Сон»)
У підручниках для старших класів з’являється
нова рубрика «Знання за плечима не носити»,
у якій наявний ще один маленький нюанс Шев-
ченкової мови: «В українській класичній літера-
турі часто натрапляємо на прикметники з пре-
фіксом пре‑. Одні з них належать до високих
поетичних означень (прегарний, пречудовий,
препишний, преславний, пресвітлий), яких чи-
мало в художній мові Т. Шевченка, І. Нечуя-Ле-
вицького, Лесі Українки, І. Франка: Помолись за
мене Богу, мій ти сину, На тій преславній Украї-
ні, На тій веселій стороні. – Чи не полегшає мені?
(Тарас Шевченко).
Інші прикметники з префіксом пре‑ належать
до розмовних знижених означень (препаскудний,
препаршивий)».
Уміщений у підручнику для 10-го класу мате-
ріал підтверджує, що талановита людина – талано-
вита у всьому, що Шевченко був цікавим спів-
розмовником, публічною людиною, життєлюбом.
Фрагмент тексту вправи із розділу «Зв’язна
мова»:
…Пантелеймон Куліш 1847 року одружив-
ся з поетесою Олександрою Білозерською, відо-
мою під псевдонімом Ганна Барвінок. Боярином
на цьому весіллі був Тарас Шевченко. У спогадах
нареченого читаємо: «Як же почули Шевченкове
співання, ущухли всі так, наче зостався він один
під вечірнім небом, викликаючи дівчиноньку свою
вірную. Порвалися разом усі розмови й між ста-
рими, й між молодими. Посходились з усіх світ-
лиць гості до зали, мов до якої церкви».
Рубрика «Знання за плечима не носити»
(11 клас) представляє аналіз поезії «Мені однако-
Слово тараса Шевченка в лінгводидактиці 263
во…», новий підхід до аналізу (вміння читати між
рядків).
Стилістична фігура повтору – Мені однаково,
чи буду я жить в Україні, чи ні; Однаковісінько
мені; Мені однаково, чи буде той син молитися,
чи ні – готує читача до кінцевого змістового акор-
ду, у якому навіть різне написання слова «одна-
ково» (разом і окремо з часткою не) працює на
увиразнення основної ідеї, висловленої як вигук
зболеної поетової душі: Та неоднаково мені; Ох,
не однаково мені. Поет хоче жити в Україні, хоче,
щоб його згадували, однак найбільше вболіває за
долю Батьківщини.
Сучасна молодь хоче, щоб з нею говорили про
справжнього Шевченка без гриму, високопарних
фраз. Таку розмову продемонстрував М. Рябчук
в есе «Наші кумири» (рубрика «Авторська колон-
ка» газети «По-українськи»). У розмові беруть
участь три покоління однієї родини. Для бабу-
сі кумир – Т. Шевченко:
«– Шевченко – це геній, – каже ображено, і її
голос починає тремтіти. – Його твори перекладе-
ні всіма мовами світу!..»
Для мами – Елтон Джон, для батька – Джон
Ленон. А наймолодший представник родини мріє
поїхати в Японію на могилу Акутагави.
Текст цього есе вміщено у підручнику «Укра-
їнська мова. 11 клас» у параграфі «Етика поле-
мічної майстерності». Зауважимо, що підручник
був надрукований у 2011 році, а наше суспіль-
ство за цей час дуже змінилося. Сучасність наре-
шті доросла до Шевченка. Доросла не тому, що
портрети митця є в громадських приймальнях,
264 культура слова №80' 2014
265Слово тараса Шевченка в історії літературної мови
установах, а тому, що сучасні українці, як і ге-
ній українського народу, змогли полюбити обкра-
дену, скривджену, сплюндровану, принижену, але
горду і волелюбну Україну.
І є сподівання, що молоде покоління завдя-
ки новому погляду, що едставлений у сучасно-
му шкільному підручнику, інакше сприйматиме
образ Великого Українця, вдумливо і без застарі-
лих штампів підходитиме до вивчення його слова,
розуміння заповідей.
|