"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка)
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111580 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) / Н. Сологуб // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 121-125. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-111580 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1115802017-01-12T03:02:37Z "Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) Сологуб, Н. Слово в художньому творі 2014 Article "Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) / Н. Сологуб // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 121-125. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111580 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі |
| spellingShingle |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі Сологуб, Н. "Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Сологуб, Н. |
| author_facet |
Сологуб, Н. |
| author_sort |
Сологуб, Н. |
| title |
"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) |
| title_short |
"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) |
| title_full |
"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) |
| title_fullStr |
"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) |
| title_full_unstemmed |
"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) |
| title_sort |
"рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові тараса шевченка) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Слово в художньому творі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/111580 |
| citation_txt |
"Рожевим крином процвіти!" (слово-образ крин у поетичній мові Тараса Шевченка) / Н. Сологуб // Культура слова. — 2014. — Вип. 80. — С. 121-125. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT sologubn roževimkrinomprocvítislovoobrazkrinupoetičníjmovítarasaševčenka |
| first_indexed |
2025-07-08T02:21:52Z |
| last_indexed |
2025-07-08T02:21:52Z |
| _version_ |
1837043614352408576 |
| fulltext |
121
СЛОВО В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ
Надія Сологуб
«рожевим крином процвіти!»
(Слово-образ крин у поетичні мові
тараСа Шевченка)
Скільки не читаєш, перечитуєш поезії Т. Шев-
ченка, кожен раз і як читач, і як дослідник знаходиш
щось нове в уже знайомому, дивуєшся багатогран-
ності його слова, переконуєшся, що він не лише
утвердив у нашій літературній мові мову народ-
ну, а й увів до її складу інші компоненти лексики
– церковнослов’янізми, біблеїзми, елінізми, ново-
твори тощо.
З цього погляду нас зацікавило слово-образ
крин у поетичній мові Т. Шевченка. Більшість
словників тлумачать його як ‘лілія’.
Відразу відзначимо, що слова крин, лілея, лі-
лія Т. Шевченко вживає синонімічно, пор. у по-
езії «N.N.»: Така, як ти, колись лілея/ На Іор-
дані процвіла; у поемі «Царі»: Бо була собі на
лихо/ Найкраща між ними,/ Між дівчатами,
мов крин той/ сельний при долині. Хоч крин,
за нашими спостереженнями, часом набуває
культура слова №80′ 2014122
у його текстах особливої концептуальності та
урочистості, пор.:
Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином, процвіти!
(«Ісаія. Глава 35»)
До асоціативного поля слова-образу крин нале-
жать слова лілея, цвіт, квіт, процвісти, заквітчати-
ся, пор. у поезії «Лілея»:
Очей не спускають
З мого цвіту …
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг білим …
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілеєю – снігоцвітом.
Зауважимо також, що у часи Т. Шевченка в укра-
їнській поезії вживалося найчастіше слово лілея
(а не лілія), яке сучасні словники маркують як «за-
старіле». Але зрідка натрапляємо і на слово лілія,
пор.: В садах кохалися, цвіли,/ Неначе лілії, дівчата
чи Святою, чистою красою,/ Як тая лілія, цвіло.
Цікаво, що в народній творчості, зокрема в ле-
гендах, лілія – символ дівочої краси, чистоти, неви-
нності. На думку наших предків, це також символ
народження, розвитку і нескінченності життя. Квіт-
ку лілії використовують в орнаментах, зокрема на
123Слово тараса Шевченка в художньому творі
рушниках. Її бачимо також на іконах Божої Ма-
тері як символ її чистоти, святості («Пречистая
в женах»). Прикметник пречиста в релігійно-
му контексті субстантивувався, поповнивши си-
нонімічний ряд Богородиця, Мати Божа.
Жіноча чистота – один із постулатів світосприй-
няття Т. Шевченка. Його ідеал – мати з дитиною на
руках (..і буде син, і буде мати…), як на картинах ма-
донн середньовіччя, як образ продовження людського
роду. Дослідник творчості Т. Шевченка-художника
В. Яцюк зазначає, що Т. Шевченко одночасно пи-
сав поему «Катерина» і малював відому одноймен-
ну картину, підкреслюючи цим, що його Катерина
– українська мадонна, що материнство жінки очищає
її від неприпустимого тоді гріха покритки. У цьо-
му ряду символів жіночої чистоти – і назви крин, лілея.
Частотними є слова крин і лілея у поемі Т. Шев-
ченка «Марія». Без значень ‘краса’, ‘чистота’ ‘свя-
тість’, які містять ці слова, не можна уявити образ
Богоматері, пор:
У Йосипа, у тесляра …
Марія в наймичках росла,
… Росла собі та виростала
І на порі Марія стала …
Рожевим квітом розцвіла
В убогій і чужій хатині.
І хоч немає в цьому уривкові слів крин, лілея,
значення їх відчуваєш у рядкові Рожевим квітом
розцвіла. Уже на наступній сторінці «спалахує»
концептуальне слово крин як основна образна ха-
рактеристика святої Марії:
культура слова №80′ 2014124
О ти, Пречистая в женах!
Благоуханний зельний крине!
Се́ми слів Пречистая і крин переплітаються,
підсилюють одна одну. Їх спільне стилістич-
не значення супроводжує епітет благоуханний,
створюючи сугестивне сприйняття назви крин.
Зацікавили нас також неоднозначні тлумачен-
ня назви крин. У «Словнику української мови»,
як ми уже зазначали, це слово тлумачать як «за-
старіле, поетичне лілія». Проте в інших тлумачних
словниках, зокрема, у «Великому тлумачному слов-
нику сучасної української мови» за ред. М. Бусела
знаходимо: «крин – 1. арх. вода; 2. нар.-поет. Во-
дяна лілея, біле латаття». Таке тлумачення ґрун-
тується на поверхневому зближенні назв крин
і криниця, яке не має наукових підстав, зокрема,
проф. О. Д. Пономарів, посилаючись на М. Фас-
мера, зазначає: «грецьке крин означає лілія і не
має нічого спільного з коренем слова криниця
‘джерело питної води’, що його виводять з грець-
кого ‘джерело, водограй’».
Етимологічний словник української мови свід-
чить, що слово крин прийшло в нашу мову з грець-
кої через церковнослов’янську і означає ‘лілія’.
«Словник української мови» за ред. А. Крим-
ського та С. Єфремова тлумачить крин як білу лі-
лію, а не як біле латаття, пов’язане з водою,
хоч рядки П. Куліша – Серед саду-винограду/
В кринах схована криниця – наштовхують на
інші асоціації. Зрозуміло, що це художнє збли-
ження, адже поетична мова, поетичні асоціації
нерідко порушують наукові тлумачення.
125Слово тараса Шевченка в художньому творі
Поетичну традицію вживання слова крин про-
довжили й інші українські поети, пор.:
Тоді в полях, мов срібний крин,
Біліли часто наші шатра (Ю. Клен);
Розвився, пишаєш красою, як майський
Крин пушистий, прекрасний (М. Старицький);
І зацвіте Сіон весняним крином (Леся Українка);
Окучерявлений Китаїв,
Благоуханний сельний крин (М. Рильський).
Натрапляємо на це слово і в перекладах, зо-
крема М. Лукаша. При цьому дослідники його
перекладів кваліфікують іменник крин як
церковнослов’янізм, не поглиблюючи його ети-
мологію грецьким походженням.
Церковнослов’янізми в поезіях Т. Шевченка,
їх стилістичне використання, справді, – одна
з ознак його індивідуального мовного стилю.
Неоднозначність тлумачень назви крин, на
наш погляд, пов’язана з різними видами лілії.
З погляду стилістики, в поетичних текстах, зо-
крема в поезії Т. Шевченка – це безперечний об-
раз жіночої чистоти. І найвищим мовним виявом
слова крин є вживання його для характеристики
Божої Матері, Богородиці, Пречистої Мадон-
ни. У цьому образі переплітається земне і небес-
не, світове і національне.
|