Перша праця з біблійної герменевтики
Рецензія на книгу: Зоряна Лановик. Hermeneutica Sakra. —Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2006. — 587 c....
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11200 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перша праця з біблійної герменевтики / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2006. — № 10. — С. 92-94. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11200 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-112002013-02-13T02:32:50Z Перша праця з біблійної герменевтики Астаф’єв, О. Рецензії Рецензія на книгу: Зоряна Лановик. Hermeneutica Sakra. —Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2006. — 587 c. 2006 Article Перша праця з біблійної герменевтики / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2006. — № 10. — С. 92-94. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11200 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Астаф’єв, О. Перша праця з біблійної герменевтики |
| description |
Рецензія на книгу: Зоряна Лановик. Hermeneutica Sakra. —Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного
університету імені Володимира Гнатюка, 2006. — 587 c. |
| format |
Article |
| author |
Астаф’єв, О. |
| author_facet |
Астаф’єв, О. |
| author_sort |
Астаф’єв, О. |
| title |
Перша праця з біблійної герменевтики |
| title_short |
Перша праця з біблійної герменевтики |
| title_full |
Перша праця з біблійної герменевтики |
| title_fullStr |
Перша праця з біблійної герменевтики |
| title_full_unstemmed |
Перша праця з біблійної герменевтики |
| title_sort |
перша праця з біблійної герменевтики |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11200 |
| citation_txt |
Перша праця з біблійної герменевтики / О. Астаф’єв // Слово і Час. — 2006. — № 10. — С. 92-94. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT astafêvo peršapracâzbíblíjnoígermenevtiki |
| first_indexed |
2025-07-02T13:25:26Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:25:26Z |
| _version_ |
1836541780890222592 |
| fulltext |
9 2 Слово і Час. 2006 • №10
лювання й тяжіння до п’єси)притчі, функціо)
нальні властивості ремарок. На нашу думку, по)
требує уточнення й більшої дослідницької
виваженості оперування такими поняттями, як
„наративні стратегії”, „наратологізація ремар)
ки”, що вживаються при аналізі драматургічно)
го тексту, хоча доречність їх застосування
очевидна.
Феномен ліричної драми авторка пов’язує з
визріванням драматичної форми в межах лірич)
ного способу мислення поетів)драматургів Лесі
Українки, Олександра Олеся. Формальними по)
казниками цього явища є структуротворчі влас)
тивості поетичної візії, символіко)сугестивна
природа висловлювання, мелійні принципи архі)
тектоніки, увиразнення таких структурних ознак,
генетично пов’язаних із зародженням драми
ліричних жанрів, як елегія, гімн, сколія (застоль)
на пісня).
Здійснене дослідження української драма)
тургії „перехідного” періоду в зазначеному ас)
пекті давно очікуване в українському
літературознавстві. Воно суттєво збагачує нау)
кове уявлення про літературний процес, формує
нові підходи до розуміння родо)жанрової гене)
зи українскьої драматургії в контексті законо)
мірностей загальноєвропейського літературного
поступу й діахронного розвитку драми як спе)
жанрової динаміки української драматургії по)
рубіжної доби і ХХ століття.
Наталя Шумило
Монографія Зоряни Лановик присвячена
проблемі становлення та функціонування Біб)
лійної герменевтики. Дослідниця описує перші
щаблі історичної еволюції герменевтики —
античність із її тлумаченням знамень та Середні
віки, де переважала екзегеза як інтерпретація
Святого Письма. Зроблено спробу пояснити
вплив на Біблійну герменевтику історико)
філологічної науки ХVІІІ ст. (Майєр, Вольф, Бек,
Аст та ін.), ідей Шлейєрмахера, Дільтея, Бетті,
Гуссерля, Ґадамера та ін.
З.Лановик має рацію в тому, що українське
літературознавство лише спорадично звертало)
ся до подібних досліджень, про зацікавлення
Біблією свідчать праці Д.Чижевського, І.Огієнка,
В.Сулими, І.Бетко, А.Нямцу, В.Антофійчука,
проблеми Біблійної герменевтики частково
порушені в монографіях С.Абрамовича, С.Голо)
ващенка, в навчальному посібнику С.Квіта.
Польські дослідники, зокрема, К.Роснер, пишуть
про “герменевтику романтичну” й “герменевтику
онтологічну”, у межах останньої виокремлють
психологічну, історичну, іманентну, структурну
та інші моделі. Про цю типологію варто було б
згадати принаймні для того, щоб з’ясувати місце
та значення Біблійної герменевтики у станов)
ленні загальної філологічної герменевтики.
Загалом же у вступі можна було б докладніше
проаналізувати концепції Гуссерля, Гайдеґера,
Гадамера, Апеля, Рікерса, Ґабермаса та ін., і
спробувати з’ясувати, як біблійна герменевтика
співпрацює з феноменологією, психоаналізом,
структуралізмом, аналітичною філософією,
ПЕРША ПРАЦЯ З БІБЛІЙНОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ
Зоряна Лановик. Hermeneutica Sakra. —Тернопіль: Редакційно�видавничий відділ
Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира
Гнатюка, 2006. — 587 с.
постструктуралізмом тощо. Звісно, до цих ідей
дослідниця не раз звертатиметься упродовж усієї
роботи, та вони, не задекларовані цілісно на
початку, мають характер дещо “розсіяного
портрета”.
Мета дослідження сформульована на с.9)13:
подати еволюцію Біблійної герменевтики, про)
аналізувати структурно)текстову та художньо)
образну природу Біблії, визначити парадигми й
інтерпретації (історико)літературний, грама)
тичний, алегоричний, типологічний, архетипний,
символічний та ін. аспекти), окреслити контек)
стуальні, інтертекстуальні та екстратекстуальні
принципи аналізу Біблії, виокремити її жанрові,
художньо)поетичні та стилістичні особливості,
окреслити семіосферу Святого Письма,
розкрити його символічно)алегоричну суть та
значення для розуміння Біблії як універсального
коду мистецтва. Дослідниця уточнює (с.60)61):
Біблійна герменевтика не передбачає проник)
нення в суть релігійно)теологічних проблем, це
прерогатива екзегетики й апологетики в теології,
які використовують герменевтичні методи, але
тлумачать Біблійні тексти з конфесійно)бого)
словських поглядів, отже, новизна дослідження
— у відстороненому від традиційних культурно)
релігійних підходів, у всебічному літературному
аналізі Біблії як надскладного текстового
феномена.
Принагідно зауважимо, що поняття “Біблійна
герменевтика” має два сенси: це і розуміння
певних закономірностей та змін самого об’єкта,
що відбулися поза життєвим досвідом
цифічного роду. Крім того, і це важливо, — за)
к ладає орієнтири подальшого аналізу процесів
Слово і Час. 2006 • №10 9 3
дослідника (звісно, ми були б дуже раді, якби
З.Лановик належала до александрійської філо)
логічної школи, контактувала з І.Золотоустим,
С.Оріґеном, працювала з Ф.Шлейєрмахером у
Берлінському університеті та ін.), й усвідомлення
цих змін самим дослідником. Другий сенс не
тотожний першому й дослідниця пропонує не
“історію Біблійної герменевтики”, а “концепцію
історії Біблійної герменевтики”. Зрозуміло, що
концепцій може бути (і є) багато.
Перший розділ монографії має назву “Біблія і
література: специфіка природи Біблійних текстів
як основа Біблійної герменевтики”. У ньому
порушено цілу низку проблем: Біблія і художня
література, текстові інтерпретації, історизм та
міфологізм, мовні концепти, поетика і риторика,
полісемантичність та діалогічна множинність
Біблії.
Подекуди впадає у вічі деяка категоричність
суджень молодої дослідниці, зокрема, коли
йдеться про основний концепт — художню при)
роду Біблійних текстів. Як відомо, Святе Письмо
спершу було текстом із референтною історіо)
графічною функцією, який, унаслідок перекладу
грецькою мовою в період між 250 і 150 р. до н.е.
72)ма тлумачами за 72 дні з єврейської (так
званий переклад Септуагінти), втратив її й
перетворився на сакральний текст, де було
викладено єврейський закон, вперше названий у
“Листі Аристея” “Книгою” — Біблією. А тепер
він узагалі сприймається поза культовою тра)
дицією — саме як художній твір.
Отже, не можна ігнорувати цих щаблів ста)
новлення художньої природи Біблії та її Автора
— Деміурга, Творця (див. статтю С.Аверинцева
“Авторство и авторитет”), це був не просто
“діалог Творця з людством у цілому” (с.56), а
частина священного ритуалу, який викликав
емоційно)чуттєві форми релігійної свідомості,
екзальтацію, комплекс покаяння тощо. Абсо)
лютизувати художню природу Біблії та ще
відмовитися від екзегези, це — зігнорувати
християнську культуру, присутній у тексті
Святого Письма божественний вимір реальності.
Це те саме, що стати на шлях постмодерністської
філософії і прикритися метафорою “Смерть
Бога”. Без “божественної домінанти” будуть не
зрозумілими ні історизм, ні міфологізм, ні мовні
концепти, ні риторика Біблії.
Другий розділ “Ґенеза літературної гер)
меневтики: літературознавчий аспект”
найбільший за обсягом. Розділ порушує широке
коло проблем. Тут ідеться про
інтертекстуальність та алегоризм, принципи
літературної інтерпретації Старого Заповіту в
ранній апологетиці, розвиток алегоричного та
буквально)історичного методів інтерпретації
Біблії в патристичній екзегетиці, концепції
текстової інтерпретації в схоластиці, герме)
невтиці Ренесансу та Реформації. Окремі під)
розділи присвячені добі Модерну (Біблійний
раціоналізм, літературно)історична критика,
граматична інтерпретація, філософсько)куль)
турні підходи, Біблійний ірраціоналізм). Нас)
тупний підрозділ акцентує на інтерпретативних
моделях новітньої Біблійної герменевтики. У
межах цієї “новітньої Біблійної герменевтики”
розглядаються: ліберальна школа герменевтики,
міфологічна, Біблійний екзистенціалізм, фе)
номенологічна, негерменевтичні моделі аналізу,
“чиста герменевтика”.
Почнемо з інтертекстуальності та алегоризму.
Під заголовком “Інтертекстуальність та алего)
ризм як домінанта давньоєврейської герменев)
тики сакральних текстів” подаються сучасні
визначення герменевтики, з’ясовуються поняття
“інтерпретації” та “перекладу”. У пункті “Інтер)
текстуальна екзегеза” (с.65)67) йдеться про
Ездру, першого редактора Мойсеєвого закону,
автора “Книг Хронік”, “Книги Ездри” (можливо,
і “Книги Неємії”), саме він започаткував інтер)
текстуальний метод, зіставлення фрагментів,
образів, перегуків між різними частинами Біблії.
Тут же наведено уривок з “Книги Ісаї” (с.66).
Принцип інтертекстуальної екзегези, безпереч)
но, задекларовано, але проблема взаємодії
тексту Біблії із семіотичним культурним сере)
довищем ледь)ледь окреслена, текстових “ще)
плень” самого середовища мало. Тут варто було
б, на наш погляд, вести мову про книги Іони, Руфі,
Есфірі як вкраплені повісті, про байку Йотама
(Суд., 9), колекцію сімейних пісень (“Пісні над
піснями”), весільну пісню, яку наводить пророк
Ісая на початку своєї притчі про виноградник
(Єремія, 9,16), елегію Давида на смерть Саула та
Йонатана (ІІ Сам., 1,17), Плач Абнера (ІІ Сам., 3,
33), Пісню про Криницю (Чис., 21, 17), пісню про
перехід через Чермне море (Ісх., 15, 28), Плач
Єремії, псалми, Книгу притч та ін. Смисл Біблії
саме й полягає в зв’язуванні цих (та інших)
семантичних векторів, що задають матрицю
“цитатного мислення”.
Третій розділ “Методологічна система аналізу
Біблійних текстів” охоплює екстратекстуальні
контексти (історична парадигма, культу)
рологічна, географічна), специфіку жанрів
(прозових, поетичних, видінь, Євангелія як жанр,
апокаліптичні візії тощо). Належне місце від)
ведене авторській парадигмі, мовній, архетипній,
символічній, алегоричній, типологічній та ін.
Прикро, що обраний принцип еволюції гер)
меневтики відкритий лише для діахронічного
аналізу Біблійних жанрів, а було б цікаво
поглянути саме на синхронічний жанровий зріз,
як жанр живе у жанрі, як трансформується,
творить варіації тощо.
9 4 Слово і Час. 2006 • №10
Володимир Денисюк. Зоря тернистої долі. — Луцьк:
Волинська обласна друкарня, 2006. — 160 с.
Цього року виповнюється сто років від дня народження
відомого вченого)літературознавця, багатолітнього
співробітника Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН
України Євгена Шабліовського. Ця книжка — нарис про його
нелегкий життєвий і творчий шлях. Навіть в ідеологічних
лещатах того непростого часу письменник і науковець
знаходив можливість плекати українське слово, національну
ідею й залишив по собі великий літературний спадок у
декілька сотень назв, що відтворюють цілу епоху, яким і нині
послуговуються дослідники.
Микола Варварцев. Джузеппе Мадзіні і Україна:
Монографія. — Київ: Унів. вид�во “Пульсари”, 2005. —
304с.
Монографія присвячена Джузеппе Мадзіні, 200 років від дня
народження якого виповнилося 2005 року. Автор зібрав і
дослідив численні матеріали, з яких постає образ “апостола
правди і науки”. Уперше в світовій мадзініані мовою документів
стверджується наявність міцних зв’язків українських патріотів
з ідеалами й подвижницькою працею провісника об’єднаної
Європи. Книжка містить також додатки у 2)х частинах. До
першої увійшли матеріали з архівних і бібліотечних сховищ
на тему “Мадзіні й мадзінізм у дзеркалі суспільної думки в
Україні” (подані мовою оригіналів), до другої частини —
переклади творів Дж.Мадзіні, які дають уявлення про Мадзіні)
політика й мислителя.
С.С.
У № 9 нашого журналу за цей рік у рецензії Софії Когут “Меланхолійний етюд на тлі Львова” (стор.
80 – 81) з технічних причин випущено закінчення, яке публікуємо нижче:
як і архівні документи. Бо ж пишеться історія живої людини, а не імені.
А про поета найкраще говорять його вірші. Тож авторка застосовує цікавий прийом: наводить
тексти С.Чарнецького і — мовчить. Життєпис поета не був би повним без цих віршів і без цього
мовчання%вслухання.
Софія Когут.
Однак, незважаючи на окремі недоліки,
дослідниця запропонувала справді оригінальну,
масштабну, концептуальну працю, парадиг)
мальний “зріз” герменевтики, де визначено і
топіку, і риторику, запрограмовано вектор
базових концептів (цілої системи понять) Біб)
лійної герменевтики, накреслено етапи її роз)
витку: 1) як когнітивної процедури, поширеної в
античності, 2) як інтенції на прочитання “Книги
природи” в Середньовіччі, 3) як експліцитно
загостреної проблеми загальної філологічної
герменевтики.
Зоряна Лановик привнесла у нашу духовну
скарбницю новаторську працю, в якій глибока і
відшліфована культура наукової думки надійно
оперта на Біблійний інтертекст. Вона, ця думка,
наснажена діалектичним відчуттям складності,
суперечності і багатозначності досліджуваного
явища.
Олександр Астаф’єв
|