Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною
Saved in:
Date: | 2014 |
---|---|
Main Author: | |
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут української мови НАН України
2014
|
Series: | Культура слова |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112062 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Cite this: | Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною / Я. Мартиненко // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 47-50. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-112062 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1120622017-01-18T03:02:26Z Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною Мартиненко, Я. Мовосвіт Михайла Коцюбинського 2014 Article Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною / Я. Мартиненко // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 47-50. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112062 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Мовосвіт Михайла Коцюбинського Мовосвіт Михайла Коцюбинського |
spellingShingle |
Мовосвіт Михайла Коцюбинського Мовосвіт Михайла Коцюбинського Мартиненко, Я. Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною Культура слова |
format |
Article |
author |
Мартиненко, Я. |
author_facet |
Мартиненко, Я. |
author_sort |
Мартиненко, Я. |
title |
Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною |
title_short |
Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною |
title_full |
Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною |
title_fullStr |
Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною |
title_full_unstemmed |
Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною |
title_sort |
епістолярій м. коцюбинського: листування з дружиною |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2014 |
topic_facet |
Мовосвіт Михайла Коцюбинського |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112062 |
citation_txt |
Епістолярій М. Коцюбинського: листування з дружиною / Я. Мартиненко // Культура слова. - 2014. - Вип. 81. - С. 47-50. — укр. |
series |
Культура слова |
work_keys_str_mv |
AT martinenkoâ epístolâríjmkocûbinsʹkogolistuvannâzdružinoû |
first_indexed |
2025-07-08T03:15:05Z |
last_indexed |
2025-07-08T03:15:05Z |
_version_ |
1837046963642564608 |
fulltext |
Мовосвіт Михайла Коцюбинського 47
й натовпу. Наприклад, Естерка мала скаменілий од горя вид
(С. 188), червоні очі, темні очі; дівчина божевільними очима
сіяла жах (С. 190); Абрум – страшні очі, бліді уста (С. 190);
натовп – бліді, зжовклі обличчя (С. 191).
Стилістично навантажений у текстах образ біла борода –
символ мудрості, розуму, поважного віку, пор.: (поважні люди)
з білими бородами, як у далеких предків (С. 186) жах стулив
усім уста, і білі бороди, немов зів’ялі, упали на груди» (С. 186).
Отже, традиційні в сучасному розумінні засоби живописан-
ня словом – епітети-кольоративи, психологізована метафорика,
звукопис – у малій прозі М. Коцюбинського функціонують як
естетичні елементи імпресіоністичного відтворення реального
та ірреального світів.
Яна Мартиненко
ЕПІСТОЛЯРІЙ М. КОЦЮБИНСЬКОГО:
ЛИСТУВАННЯ З ДРУЖИНОЮ
У найповнішому – семитомному – зібранні творів Михайла
Коцюбинського листи займають майже такий самий обсяг, як і
його проза. Не з усіма адресатами автор був духовно близький
та одностайний у поглядах, іноді він спілкувався винятково на
діловому рівні (видання альманахів та збірників, культурні за-
ходи, друкування власних творів, перемовини щодо поширен-
ня книжок, їхнього перекладу – у цьому разі географія листу-
вання поширювалася на Австрію, Німеччину, Польщу, Чехію,
Росію, Швецію). Тому епістолярій письменника містить багато
цікавих фактів щодо історії видання й поширення української
книжки, історії цензурних утисків тощо.
Коло спілкування письменника охоплювало ледь не всіх ви-
датних тогочасних особистостей (Цит за виданням: Листи до
Михайла Коцюбинського (Текст) : в 4-х т. / упоряд. та коментар
В. Мазного. – Чернігів, 2002. – Т. 1. – С. 6; далі – Листи). На
сьогодні опубліковані листи М. Коцюбинського до В. Винни-
ченка, М. Вороного, Б. Грінченка, В. Гнатюка, Панаса Мирного
поета, прозаїка та критика Г. Коваленка-Коломацького, лідера
Культура слова №81’ 201448
жіночого руху, письменниці Н. Кобринської, молодомузівців
О. Луцького та В. Лукича та до багатьох інших культурних,
громадських діячів та істориків.
Важливе місце в епістолярній спадщині М. Коцюбинсько-
го займає його листування з дружиною Вірою Коцюбинською.
Ці послання були надруковані в академічному зібранні (1973-
1975), проте, по-перше, опубліковані не в повному обсязі (май-
же не оприлюднено листи останніх місяців життя письмен-
ника, коли він лікувався в київській клініці); по-друге, листи
зазнали купюрування, були скорочені головним чином згадки
про тих знайомих і приятелів М. Коцюбинського, яких цензу-
ра радянської доби вважала ідеологічно скомпрометованими;
по-третє, в академічних виданнях епістолярій прийнято подавати
в хронологічному порядку, а це означає, що й листи до дружини
друкувалися впереміш із листами до інших адресатів, тому ціліс-
ність сюжету (історія взаємин двох людей) була порушена.
Листування М. Коцюбинського з дружиною тривало сім-
надцять років – від 1896 р. до 1913-го. Розпочалося воно в той
час, коли письменник працював у складі спеціальної комісії
створеної урядом для боротьби з філоксерою. Саме розлука з
молодою дружиною стимулювала епістолярний діалог.
Першу частину епістолярної спадщини письменника можна
назвати «кримською». Ці листи мають кілька сюжетів. Переду-
сім – родинний: адресовані дружині послання насичені ласка-
вою, пестливо-зменшувальною лексикою та вишукано-ніжни-
ми звертаннями: твій повік Муся (Листи, С. 63), моя дитинка
(Я так поріднився з тобою. – К., 2007. – C. 46). Також спосте-
режено номінації сонечко, серденько, квітонька, люба дружи-
нонька, кохання єдине, голубка. Вони актуальні для контекстів,
у яких письменник висловлює хвилювання щодо перебігу ва-
гітності дружини, свої почуття у зв’язку з очікуванням сина,
якому ще до народження дали ім’я Юрко.
Другий сюжет – громадський. У листах, крім згадок про
родичів, фігурує також багато імен людей, з якими М. Коцю-
бинського пов’язували і приятельські, й ділові стосунки. Вже
у «філоксерний» період життя він мав тісні контакти з ба-
гатьма сучасниками на громадській або ж літературній ниві:
В. Боржковський, Б. Грінченко, А. Кримський, О. Маковей,
Мовосвіт Михайла Коцюбинського 49
М. Міхновський, В. Самійленко, Є. Тимченко. Здебільшого це
люди, ідейно близькі М. Коцюбинському.
Ще одне сюжетне відгалуження у кримських листах – «екс-
курсійне». Віра Коцюбинська не раз читала «записки мандрів-
ника», який любить детально описувати ті місця, де йому до-
велося побувати, фіксує свої враження від побаченого: «вчора
ходили на руїни вілли Тіберія, звідки такий чарівний краєвид
на море…» (Там само, С. 207).
Півроку (від листопада 1897 р. до березня 1898 р.) мешкав
М. Коцюбинський у Житомирі, звідки до Віри Коцюбинської
написав близько сімдесяти листів. У них чимало нарікань на
рутину редакційної праці, на цензуру, але найголовнішою про-
блемою була самотність (Там само, С. 5). Також М. Коцюбин-
ський охоче ділиться із дружиною тим, що стосується словес-
ної творчості. Особливо знаковими є кілька суджень про твори
Гі де Мопассана. Його новелу «На воді» письменник прочитав
із захопленням на початку 1898 р., а через десять років він на-
писав «Intermezzo». Критики спостерегли, що новела дуже схо-
жа на твори Мопассана (Там само, С. 10).
Інша частина листів М. Коцюбинського (1905–1912 рр.)
пов’язана не зі службою, а з лікуванням, подорожами, відпо-
чинком. Маленькі епістолярні «репортажі» мовби фіксували
мить: «Сховався від дощу в Колізеї і тут на камені пишу до
тебе, моя дитино єдина…» (Там само, С. 171). Проте лис-
ти цього періоду помітно відрізняються від епістолярію
1896 – 1898 рр., адже 1904 року в життя письменника увійшла
Олександра Аплаксіна.
Окремий епістолярний фрагмент у спадщині М. Коцюбин-
ського – листи з Капрі. На острові він написав новели «Лист»,
«Коні не винні» та «Подарунок на іменини», і саме листи до-
помагають побачити підготовчу літературну роботу: «сьогодні
закінчу переробку свого оповідання «Подарунок на іменини»
(я його наново переробив) і почну писати щось інше, що саме –
не знаю ще…» (Там само, С. 288). Як і раніше, у цих листах
автор виступає в ролі заочного гіда, створюючи своєрідний пу-
тівник по острову (Там само, С. 13).
Листи М. Коцюбинського можна назвати «епістолярною
прозою». Риси художності й водночас автобіографічності та
Культура слова №81’ 201450
публіцистичності властиві посланням з Криму, Капрі та Кар-
пат. Зрештою, уся епістолярна спадщина свідчить про неорди-
нарність світогляду письменника.
Валентина Красавіна
СЛОВО М. КОЦЮБИНСЬКОГО
І ПРО М.КОЦЮБИНСЬКОГО
В ЛІТЕРАТУРНІЙ ЕКСПОЗИЦІЇ
ЧЕРНІГІВСЬКОГО МУЗЕЮ-ЗАПОВІДНИКА
Цього року літературно-меморіальному музеєві-заповід-
нику М. Коцюбинського в Чернігові виповнилося 80 років. До
музею входять меморіальний будинок письменника та літера-
турна експозиція, відкрита 1983 р. у новому приміщенні. З лі-
тературної експозиції дізнаємося про етапи творчої біографії
митця. На стендах – фото, особисті речі, документи, твори ав-
тора і книги, які читав, листи його й до нього.
М. Коцюбинський не любив писати про себе, говорити про
творчі плани, оскільки був людиною скромною й достатньо за-
мкнутою. Вважав, що головне – це творчість письменника, однак
за наполяганням видавців і на прохання М. Мочульського, який
писав про нього наукове дослідження, склав стислу художню
біографію, звідки й дізнаємося про його формування як пись-
менника. Згадував, що мати й книжка стали головними вихова-
телями: мати часто читала дітям (їх було семеро) твори М. Не-
красова, Т. Шевченка. Цікаво, що зростав майбутній письменник
у російськомовному середовищі, у родині спілкувалися тільки
російською. Українську чув лише від Хими (служниці). Після
запалення легенів, коли в гарячці почав марити українською,
відбулося «навернення» до рідної мови. Рано навчився читати,
мав добру пам’ять. Читав багато, чимало українською. Навчаю-
чись у гімназії, відчував себе уже свідомим українцем. Глибоко
запали в душу історичні пісні лірника Купріяна про турецьку
неволю. В автобіографічному листі до видавництва «Вік» від
1 грудня 1902 р читаємо: «Вже у 9-10 літ пам’ятаю я складав укра-
їнські пісні на взірець народних. Взагалі любов до літератури у
|