Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11215 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку / О. Маланій // Слово і Час. — 2006. — № 11. — С. 89-91. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-11215 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-112152013-02-13T02:34:34Z Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку Маланій, О. Літопис подій 2006 Article Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку / О. Маланій // Слово і Час. — 2006. — № 11. — С. 89-91. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11215 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Літопис подій Літопис подій |
| spellingShingle |
Літопис подій Літопис подій Маланій, О. Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку |
| format |
Article |
| author |
Маланій, О. |
| author_facet |
Маланій, О. |
| author_sort |
Маланій, О. |
| title |
Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку |
| title_short |
Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку |
| title_full |
Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку |
| title_fullStr |
Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку |
| title_full_unstemmed |
Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку |
| title_sort |
відкриття науково-дослідного інституту лесі українки у луцьку |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Літопис подій |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11215 |
| citation_txt |
Відкриття науково-дослідного Інституту Лесі Українки у Луцьку / О. Маланій // Слово і Час. — 2006. — № 11. — С. 89-91. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT malaníjo vídkrittânaukovodoslídnogoínstitutulesíukraínkiulucʹku |
| first_indexed |
2025-07-02T13:25:51Z |
| last_indexed |
2025-07-02T13:25:51Z |
| _version_ |
1836541806938947584 |
| fulltext |
Слово і Час. 2006 • №11 89
КОНФЕРЕНЦІЯ «ЛЕСЯ УКРАЇНКА І ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА»
14U16 вересня ц.р. в Луцьку на базі Волинського державного університету відбулася
міжнародна наукова конференція “Леся Українка і європейська культура”.
Організаторами її виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія
наук України, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Інститут літератури
ім. Т.Г.Шевченка НАН України, Волинський науковоUдослідний центр вивчення творчості
Лесі Українки.
У конференції взяли участь науковці з України, Польщі, Італії, Росії, Казахстану,
Білорусі.
На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників конференції звернулися
директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України акад. М.Жулинський та
проректор з наукової роботи Волинського державного університету ім. Лесі Українки
проф. Р.Арцишевський.
Робота конференції проходила в 9 секціях: “Діалог культур у творчості Лесі Українки”,
“Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури”, “Леся Українка і
модернізм”, “Творча індивідуальність Лесі Українки”, “Рецепція творчості Лесі
Українки”, “Епістолярна спадщина Лесі Українки. Меморіальні місця Лесі Українки.
Родина Косачів”, “Граматичні параметри текстів Лесі Українки”, “Мовностилістичні
особливості текстів Лесі Українки”, “Мовна концептосфера Лесі Українки”, “Мовна
специфіка епістолярію та перекладів Лесі Українки”.
Світлана Селіверстова
ВІДКРИТТЯ НАУКОВО"ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
У ЛУЦЬКУ
Світова громадськість відзначила
135Uту річницю від дня народження Лесі
Українки. У рамках святкувань у Луцьку
у Волинському державному універU
ситеті імені Лесі Українки було
започатковано курс публічних лекцій
відомих учених, науковців, громадських
та політичних діячів, присвячених
життєтворчості поетеси. Про своє
бачення спадщини Лесі Українки
розповіли студентам та викладачам
університету Іван Драч, Микола
Жулинський, Мирослав Попович, Іван
Дзюба.
До річниці народження Лесі Українки
приурочена ще одна неординарна подія.
Завдяки спільній ініціативі директора
Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України академіка М.Жулинського та ректора
Виступ І.Драча
90 Слово і Час. 2006 • №11
Волинського державного універU
ситету ім. Лесі Українки професора
І.Коцана за активної підтримки
Міністерства освіти та науки України та
Національної академії наук України у
складі Волинського державного
університету створено науковоU
дослідний Інститут Лесі Українки. Це
подія надзвичайної ваги не лише
національного, а й світового масштабу.
Водночас слід зазначити, що ця перша
в Україні науковоUдослідна організація,
яка постала у структурі класичного
університету, — незаUперечний доказ
прогресивних змін і невпинного руху
університету до передових світових
здобутків у галузі науки та освіти. Адже Волинський державний університет імені Лесі
Українки — активний учасник
Болонського процесу.
На відкритті Інституту Лесі Українки
в Луцьку були присутні заступник
міністра науки та освіти А.Гуржій,
директор Інституту літератури
ім.Т.Г.Шевченка НАН України академік
М.Жулинський, професор РедгардU
ського університету, іноземний член
НАНУ, провідний фахівець у галузі
теорії літератури і славістики І.Фізер,
поет, громадський діяч І.Драч, голова
Волинської облдержадміністрації
В.Бондар, заступник голови Волинської
обласної Ради В.Банада, ректор
Волинського державного університету
ім. Лесі Українки І.Коцан, народна
артистка України, актриса Волинського академічного музичноUдраматичного театру
ім. Т.Шевченка Л.Приходько.
Передувала створенню Інституту Лесі Українки тривала й копітка праця не одного
покоління вчених, науковців,
дослідників, музейних працівників.
Ініціатори створення інституту з
повагою поставились до традицій
лесезнавчої науки на Волині. Ректор
Луцького педагогічного інституту ім.
Лесі Українки Нестор Бурчак мріяв про
створення наукового центру вивчення
життя і творчості Лесі Українки,
безпосередньо був причетний до
заснування музею поетеси в навU
чальному закладі, який, оновлений і
збагачений, функціонує й донині і є
важливим підрозділом новоствореного
дослідного інституту. Вивчали і
досліджували життєтворчість Лесі
Українки на Волині свого часу
В.Покальчук, І.Сірак, О.Марковська,
Т.Борисюк.
За мить до відкриття
І.Коцан та М.Жулинський
Л.Мірошниченко та Л.Скупейко
Слово і Час. 2006 • №11 91
Справжнім ентузіастомUдослідником
був О.Рисак, який упродовж 30Uти років
натхненно й самовіддано поклонявся
Лесиному слову, очолював лаборатоU
рію лесезнавства, яка в науковоU
дослідному Інституті Лесі Українки
реорганізована в біобібліографічний
відділ імені професора О.Рисака.
Директор Інституту Лесі Українки
Лукаш Скупейко розповів про перU
спективи й цілі науковоUдослідної
установи: “Перше й основне завдання
Інституту – підготовка й видання
академічного Повного зібрання творів
Лесі Українки у 16 томах. Паралельно
з цим Інститут працюватиме над
“Енциклопедією Лесі Українки”, яка міститиме найповніші відомості про життя і
творчість письменниці. Ще один важливий напрямок роботи – підготовка та видання
“Словника мови Лесі Українки”. Написання наукової біографії поетки, розвідок і
монографічних досліджень, бібліографія, видавнича діяльність, літературноU
меморіальна робота – це також входить в обсяг наших планів і завдань”.
Волинська земля стала для Лесі Українки другою малою батьківщиною. Тут вона
написала більшість своїх геніальних творів, тут переживала радощі й смуток, тут
знаходила відраду для зболеної душі і змученого тіла. Саме Волинь стала тим місцем,
де зародилась, довго виношувалась і нарешті зреалізувалась думка про належне
поцінування пам’яті поетеси, чий голос і донині має силу й дивовижну енергетику.
У Музеї Лесі Українки
“ТВОРЧІСТЬ І.БАГРЯНОГО ЯК КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН”
27U28 вересня ц.р. у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна
проходила міжнародна наукова конференція “Творчість І.Багряного як культурний
феномен. До 100Uріччя від дня народження”, до підготовки якої долучилася також
фундація імені Івана Багряного. Відкриваючи конференцію, заступник декана
філологічного факультету з наукової роботи Харківського національного університету
ім.В.Н.Каразіна М.Філон представив її учасникам сина Івана Багряного — Нестора
Івановича та наголосив на тому, що конференція допоможе належно вшанувати пам’ять
відомого письменника. Однак необхідно насамперед видавати його твори, несучи слово
Багряного до українського читача.
Від імені ректорату слово виголосив проректор з наукової роботи, чл.Uкор. НАН
України І.Залюбовський. Вітаючи учасників конференції, він побажав усім плідної праці,
цікавих доповідей, жвавих дискусій. Згадав про внесок, який зробили співробітники
Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, досліджуючи творчу
спадщину Івана Багряного, та назвав монографії, присвячені письменникові, зокрема
монографії М.П.Сподарця “Іван Багряний — письменник і громадянин (До
дев’яносторіччя з дня народження)” та М.А.Балаклицького “Іван Багряний: “нова
релігійність” як конструент художньої творчості”.
Нестор Іванович Багряний розповів про батька, зокрема про його діяльність як
редактора газети “Українські вісті”, а також відповів на запитання учасників конференції.
Голова Харківського обласного відділення товариства “Україна — світ” М.Пилипенко
поділився своїми враженнями про роман І.Багряного “Сад Гетсиманський”. Він
наголосив на тому, що українці повинні навчитися належно вшановувати своїх
талановитих співвітчизників.
Продовжили пленарне засідання науковці, які виголосили доповіді про творчість
І.Багряного. Завідувач кафедри української мови Харківського університету проф.
Олена Маланій
|