Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні

Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні

Рецензія на книгу: Незнайома: Антологія української “жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. / Авторський проект, упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. Василя Ґабора. – Львів: ЛА “Піраміда”, на замовлення приватного підприємця Говди І.В., 2005. – 600 с....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2006
1. Verfasser: Бібєрова, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2006
Schlagworte:
Рецензії
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11217
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні / Г. Бібєрова // Слово і Час. — 2006. — № 11. — С. 87-88. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-11217
record_format dspace
spelling irk-123456789-112172013-02-13T02:34:37Z Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні Бібєрова, Г. Рецензії Рецензія на книгу: Незнайома: Антологія української “жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. / Авторський проект, упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. Василя Ґабора. – Львів: ЛА “Піраміда”, на замовлення приватного підприємця Говди І.В., 2005. – 600 с. 2006 Article Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні / Г. Бібєрова // Слово і Час. — 2006. — № 11. — С. 87-88. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11217 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Бібєрова, Г.
Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні
description Рецензія на книгу: Незнайома: Антологія української “жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. / Авторський проект, упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. Василя Ґабора. – Львів: ЛА “Піраміда”, на замовлення приватного підприємця Говди І.В., 2005. – 600 с.
format Article
author Бібєрова, Г.
author_facet Бібєрова, Г.
author_sort Бібєрова, Г.
title Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні
title_short Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні
title_full Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні
title_fullStr Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні
title_full_unstemmed Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні
title_sort незнайома чи ігнорована? жіноча доля жіночої прози в україні
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2006
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/11217
citation_txt Незнайома чи ігнорована? Жіноча доля жіночої прози в Україні / Г. Бібєрова // Слово і Час. — 2006. — № 11. — С. 87-88. — Бібліогр.: 3 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT bíbêrovag neznajomačiígnorovanažínočadolâžínočoíprozivukraíní
first_indexed 2025-07-02T13:25:56Z
last_indexed 2025-07-02T13:25:56Z
_version_ 1836541811665928192
fulltext Слово і Час. 2006 • №11 87 НЕЗНАЙОМА ЧИ ІГНОРОВАНА? ЖІНОЧА ДОЛЯ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ В УКРАЇНІ Незнайома: Антологія української “жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. / Авторський проект, упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. Василя Ґабора. – Львів: ЛА “Піраміда”, на замовлення приватного підприємця Говди І.В., 2005. – 600 с. Перша антологія вітчизняної жіночої прози та есеїстики в рамках авторського проекту сучасної літератури “Приватна колекція” Василя Ґабора побачила світ по майже п’ятнадцятирічній історії не тільки політичної, а й літературної незалежU ності України, позначеної небувалим сплеском творчої й наукової активності жінок, залученням країни до світових ґендерних студій, накопиченU ням пласту новітньої української літератури. Попри іронічні заяви про укладення першої антології жіночої прози чоловіком, книжку визU нано найбільшою літературною подією 2005 року. Антологія була відзначена на ХІІ ВсеукраїнU ському форумі видавців у Львові (15 – 18 вересU ня 2005 р.) як “Книга Форуму 2005” за унікальний авторський проект, що презентує найвищі досягU нення сучасної української жіночої прози, а таU кож нагороджена дипломом VІІ Київського Міжнародного книжкового ярмарку “КнижкоU вий світU2005” і призом “Срібний НесторUлітоU писець” за перше місце в конкурсі “Книжковий дивосвіт “України” в номінації “Краще літературU ноUхудожнє видання”. На хвилі захвату від появи такого “первістка” літературні кола оголосили Василя Ґабора “анU тологічним віртуозом”1 . Справді, не можна не оцінити здійснену роботу під час збирання й упоU рядкування матеріалу для антології, не захопиU тися наполегливістю укладача в намаганні зробити її не тільки цікавою, а й інформативною та зручною. Завдяки розташуванню прізвищ авU торок в алфавітному порядку полегшено пошук потрібного імені. Статті упорядника, що передуU ють власне творам, водночас лаконічні та інфорU мативні, вміщуюють вивірені й уточнені авторами біографічні відомості, бібліографії творів, а таU кож доповнені фотографіями й прикметними з погляду укладача публікаціями про авторок та їхні твори. Важливо (і приємно), що упорядниU кові вдалося змалювати не тільки письменниць і дослідниць, а й особистості, підкресливши індиU відуальність кожної, зазначаючи факти біоU графії, що вплинули на творче становлення, особливості письменницького дебюту, літераU турні уподобання й наукові інтереси, найближчі творчі плани авторок. Крім того, привабливості антології додає оприявнення маловідомих фактів (наприклад, Юлія Міщенко більше знана не як письменниця, а як співачка, солістка групи “Talita Kum”; Людмила Таран – активна журналістка, поетеса, прозаїк, літературний критик, яка доU сліджує ґендерну (не)рівність, – любить танцюU вати, мандрувати і принципово не має телевізора; Світлана Матвієнко – літературний критик і проU заїк – захоплюється фотографією й живе там, де працює). У пошуках творів, “які б тонко й глибоко відобU ражали внутрішній світ української жінки”2 , в антології “Незнайома” врешті було зібрано тридU цять імен письменниць і дослідниць (близько сімдесяти художніх та наукових творів). СклаU дається враження, що упорядник має власну конU цепцію жіночої прози, оскільки в антології він не тільки презентує й характеризує різнопланові твори, а й складає з них мозаїчну цілісну картиU ну. Вельми привабливо те, що у книжці об’єднаU но твори як широко відомих (Е.Андієвська, Н.Бічуя, Н.Зборовська, О.Забужко, Є.КононенU ко, В.Агеєва, Т.Гундорова, С.Павличко, М.ЗубU рицька, С.Майданська, Л.Таран та ін.), так і початківців (С.Андрухович, Н.Сняданко, І.Карпа, Т.Малярчук та ін.), що презентують різні літераU турні стилі й напрямки, належать до різних поU колінь (відстань між найстаршою й наймолодшою авторками — 52 роки), народиU лися, творили і творять як в Україні, так і поза її межами. До антології увійшли твори, востаннє видані понад десять років тому, видрукувані часU тинами в періодиці, а також ті, що вийшли невеU ликим накладом і, відповідно, зараз майже недосяжні для сучасного читача або дослідниU ка. У “Слові до читача” автор проекту зізнається, що “ідея зібрати під однією обкладинкою поU більше цікавих українських письменницьUпроU заїків та провідних літературознавців” (с.7) з’явилася після появи у 2002 році першого тому антології вибраної української прози та есеїстиU ки кінця ХХ ст. “Приватна колекція” була спроU 1 Родик К. Прогноз книжной погодыC2006 // http:// www.zerkaloCnedeli.com/nn/show/590/52925/ 2 Тут і далі цит. за вид.: Незнайома: Антологія української “жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. / Авторський проект, упоряд., вступне слово, бібліограф. відомості та приміт. Василя Ґабора. – Л., 2005. – С.7. 88 Слово і Час. 2006 • №11 вокована численними закидами, що серед сороU ка авторів антології лише чотири жінки (О.ЗаU бужко, Є.Кононенко, Г.Пагутяк, Л.Пономаренко). Відповідно, “Незнайома”, за визначенням В.ҐаU бора, – це “своєрідне доповнення до “ПриватU ної колекції” (с.7). У “Слові...” укладач ділиться міркуваннями щодо організації антології та її назви. Так, зокрема, була думка згрупувати автоU рок та їхні твори у чотири розділи відповідно до чотирьох сторін світу, однак із практичних міркуU вань перевагу надано алфавітному порядку. ТаU кож читач дізнається про численні варіанти назви книжки: антологія українського жінопису, українська проза другої статі, українська фемінU істична проза тощо. Як відомо, вибір було зупинено на варіанті ук3 раїнська “жіноча” проза та есеїстика, хоча незроU зуміло, чому “жіноча” подано в лапках? Чи то упорядник іронізує, чи взагалі сумнівається (!) в її існуванні, що виглядає дивно, зважаючи на здійснену ним роботу. Імовірно, шановний уклаU дач не визначився остаточно в цьому питанні — на це також натякає епіграф до антології, своєU рідний код для розуміння якщо не жіночої проU зи, то хоча б атмосфери таємниці й шукання, якою пройнята антологія, а тому наведемо його повністю: “...І сказав учитель: “Ви всі зоставай3 теся, а той один нехай собі вийде”. І коли він вий3 шов, то показав учитель решті молоду дівчину і звелів потому змалювати її образ словами, а той, котрий виходив, слухав, а попри нього йшли мо3 лоді дівчата, а він не впізнавав – про яку ж мови3 лося, хоча кожен, оповідаючи, дбав про істину і говорив те, що бачив...”. Щільно пов’язана з епіграфом і видається вельU ми цікавою також двозначна назва “Незнайома”. Напрошуються запитання: кому незнайома і чому незнайома? Чи не через відсутність бажання знайомитися? Чи не тому, що твори багатьох авU торок у кращому разі друкувались у періодиці, а в гіршому – залишались у шухляді? Тому, що, навіть видрукувані окремими виданнями, були обійдені увагою критиків, а розголосу набували лише такі книжки, що зажили репутації скандальU них, нагло увірвавшися через численні перепоU ни, якUот “Польові дослідження з українського сексу” Оксани Забужко і “Дискурс модернізму в українській літературі” Соломії Павличко? Назва, епіграф і “Слово до читача”, запропоU новані упорядником, створюють враження неодU нозначності сприйняття жінки (і жіночої творчості) світом чоловіків, ототожнення її із Загадкою – видимою й непізнаною (невпізнаU ною?) водночас, а також відбивають його власU не (і суспільне) суперечливе ставлення до жіночої прози, яку тривалий час критики старанU но не помічали, відкрито ігноруючи її існування і штучно утримуючи на маргінесах вітчизняної літератури. Можливо, шановний “батько” проU екту обрав для себе (і запропонував читачеві) роль згаданого в епіграфі учня, який шукає (і не знаU ходить) докладно й прискіпливо описану, але невловиму жіночність. Антологія реалізує велику літературну інтриU гу. З одного боку, сам укладач бере слово “жіноU ча” в лапки як різновид псевдоUлітератури, проводить неймовірну роботу в її пошуку й наU решті подає читачеві під соусом великого сумніU ву, що відбито в назві, епіграфі й “Слові...”. З другого — книжка насичена ґрунтовними матеU ріалами і простоUтаки дихає бажанням пізнати цю загадкову прозу, яка давно співіснує в паралельU ному світі закритої “жіночої” культури. Такої антології Україна чекала й потребувала давно, адже для подальшого становлення літератури надзвичайно важливо, що критики й дослідники вже не заперечують існування жіночої прози, а перебувають у пошукові, намагаючись зрозуміU ти її строкатість та розмаїтість. І хоча до книжки ввійшли імена тридцяти автоU рок замість сорока запланованих (як зазначив В.Ґабор, Україні не бракує авторок, але не всі твори гармонійно вписались би в антологію (с.7), вона — не самостійне видання, а додаток до “Приватної колекції”, обмежена географією3 , значення антології для сучасної української літеU ратури величезне. Книжка вражає обсягом та професійністю впорядкування й може вважатиU ся своєрідною сучасною енциклопедією украU їнської жіночої літератури. Василь Ґабор не лише наблизив твори багаU тьох авторок до широкого читацького загалу, а й, незважаючи на сумніви (власні й загальноукU раїнські), зробив незаперечним для вітчизняної спільноти факт наявності в Україні цікавої сучасU ної жіночої літератури. Звичайно, антологія – це лише особистий поU гляд упорядника на вітчизняну жіночу прозу; одU нак, поки в Україні не реалізовано жодного подібного проекту, об’єктів для порівнянь читач не має. Перший крок зроблено. Справа за творцями й видавцями. Сподіваємося на швидку появу наU ступної антології знайомої й улюбленої жіночої прози. м. Бердянськ Бібєрова Ганна 3 Схід України представляє Емма Андієвська (!), яка з 1943 року не проживає в Україні, а Південь – письменниця радянського часу Алла Тютюнник. Можливо, слід було врахувати, що невеликій кількості авторок Сходу й Півдня творити українською непросто, і підтримати їх, а також читачів, яким легше і приємніше читати твори без малозрозумілих галицизмів і полонізмів?

Ähnliche Einträge