Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112318 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття / Т. Мельник // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 41-46. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112318 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1123182017-01-21T03:02:13Z Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття Мельник, Т. Мовна норма: стале і змінне 2015 Article Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття / Т. Мельник // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 41-46. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112318 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовна норма: стале і змінне Мовна норма: стале і змінне |
| spellingShingle |
Мовна норма: стале і змінне Мовна норма: стале і змінне Мельник, Т. Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Мельник, Т. |
| author_facet |
Мельник, Т. |
| author_sort |
Мельник, Т. |
| title |
Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття |
| title_short |
Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття |
| title_full |
Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття |
| title_fullStr |
Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття |
| title_full_unstemmed |
Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття |
| title_sort |
формування реєстрів загальномовних словників у першій третині хх століття |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Мовна норма: стале і змінне |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112318 |
| citation_txt |
Формування реєстрів загальномовних словників у першій третині ХХ століття / Т. Мельник // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 41-46. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikt formuvannâreêstrívzagalʹnomovnihslovnikívuperšíjtretiníhhstolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-08T03:45:10Z |
| last_indexed |
2025-07-08T03:45:10Z |
| _version_ |
1837048854783983616 |
| fulltext |
Мовна норма: стале і змінне 41
зиму він [ведмедик] з’їв 7 бочок меду і у нього залишилося…
(Математика, 1 кл.), п р а в и л ь н о : За зиму він [ведмедик]
з’їв 7 бочок меду, і в нього залишилося…; Щоб підсмажити
шматочок хліба з одного боку потрібна 1 хв. (Математика,
2 кл.), п р а в и л ь н о : Щоб підсмажити шматочок хліба з
одного боку, потрібна 1 хв.) та порушення пунктуаційних норм
під час відокремлення порівняльного звороту (У скільки разів
більше качок ніж лебедів плавало на озері (Математика, 2 кл.),
п р а в и л ь н о У скільки разів більше качок, ніж лебедів, пла-
вало на озері; На скільки менше зелених яблук ніж червоних
було у Полі? (Математика, 1кл.), п р а в и л ь н о : На скільки
менше зелених яблук, ніж червоних, було у Полі?).
Отже, шкільний підручник як високоавторитетне джерело
зразкової літературної мови має, по-перше, відбивати кодифі-
ковані норми на всіх мовних рівнях, а по-друге, передавати від
покоління до покоління не лише потрібну інформацію, але й
культуру наукової комунікації, зразки книжної мови. У почат-
ковій школі рівень мовної культури підручників набуває осо-
бливої ваги, оскільки від нього значною мірою залежить рівень
мовної культури маленьких українців, опанування ними нави-
чок правильного усного та писемного висловлення думок, фор-
мулювання тверджень.
Тетяна Мельник
ФОРМУВАННЯ РЕЄСТРІВ ЗАГАЛЬНОМОВНИХ
СЛОВНИКІВ У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
Словниковий склад мовни постійно зазнає змін, накопичує
нові ресурси для адекватного вираження перетворень, які
відбуваються в житті народу. Суспільство як носій і творець
мови по-різному переживає періоди соціальних зрушень. Тому
й у лексиці в час перегляду усталених стереотипів теж поси-
люються процеси мовних трансформацій. Так було і в першій
третині ХХ століття, коли різко змінювалась економічна,
політична і соціальна структура українського суспільства.
Культура слова №82’ 201542
Як відомо, мовні зміни відбуваються на тлі взаємодії внутрішніх
і зовнішніх причин. Тривалий час у лексико-семантичній системі
може співіснувати старе й нове, балансувати стабільне й рухливе.
Ці ознаки динамізму в лексичній системі літературної мови
відображає реєстр кодифікаційних праць. Одні з них – лекси-
кографічні джерела. Звичайно, словники не миттєво фіксують
появу нових слів та значень чи втрату застарілих форм, про-
те саме аналіз матеріалів лексикографічних видань засвідчує
унормування та кодифікацію літературної мови на певному
етапі її розвитку. Лексикографічні праці “усталюють норма-
тивне лексичне значення і містять рекомендації щодо вжи-
вання слів” (Єрмоленко С. Я. Динаміка літературних норм //
Najnowsze dzieje języków słowiańskich. – Opole, 1999. – S. 227).
Вивчення реєстрів кодифікаційних праць у першій третині
ХХ століття засвідчує, що вони складаються з лексики різних
сфер функціонування мови: 1) слів із художніх творів; 2) лек-
сикону наукової мови; 3) лексичних одиниць, актуальних для
мови преси; 4) номенклатурних і термінологічних лексем, якщо
вони набули широкого вжитку; 5) загальновживаної лексики.
У процесі формування цих лексикографічних реєстрів
неодноразово поставало питання фіксації та паспортизації
діалектизмів, що сприяло виробленню теоретичних засад ви-
вчення ролі діалектної лексики в літературній мові. Адже
“при доборі в нормативно-довідковий словник діалектних слів
лексикографи опираються на більш-менш обґрунтоване ви-
значення ступеня їх уживаності в літературній мові” (Голова-
щук С. І. Перекладні словники і принципи їх укладання (на лек-
сичному матеріалі російської та української мов). – К., 1976).
Особливий статус мають діалектизми, що поширилися через
популярні твори письменників і зафіксовані в сучасних слов-
никах із відповідною стилістичною позначкою. Наприклад,
лексема фризура, рос. “причёска”, кодифікована в «Російсько-
українському словнику. – К., 1924 – 1933. – Т. 1 – 3» (далі –
РУС-24-33) та проілюстрована цитатою із творів П. Куліша
(РУС-24-33, ІІІ, 546). У СУМі слово фризура пояснюється як
“зачіска, завите волосся” (СУМ, Х, 348) і має позначку діал.
Крім того, у лексикографічних джерелах першої третини
ХХ століття зафіксовано деякі лексеми, які перейшли зі сфери
Мовна норма: стале і змінне 43
діалектного вживання до сучасного активного словника і стали
літературною нормою: пор. зап. вістря “рос. лезвие” (РУС-24-
33, ІІ, 411) – вістря – “2. Гостра, різальна сторона якого-небудь
знаряддя; лезо” (СУМ, І, 685), діал. каюк “рос. лодка” (РУС-24-
33, ІІ, 445) – каюк1 – “невеликий човен із плоским дном і двома
веслами” (СУМ, ІV, 126).
Більшість діалектних слів, уведених до кодифікаційних
реєстрів у 20-30 рр. ХХ ст., увійшли до сучасних
лексикографічних видань:
1) без зміни стилістичної позначки – зах. дик (дикий кабан)
(РУС-24-33, ІІ, 223), цапур (козел) (РУС-24-33, ІІ, 284);
2) зі зміною стилістичної позначки:
- гал. (у словниках 20-30 рр. ХХ ст.) → зах. (у сучасних
кодифікаційних джерелах): троск (очерет) (Ніковський А.
Українсько-російський словник / А. Ніковський. – К. : Горно,
1926. – 864 с.; далі – УРС-Н-26, 13), п’ястук (кулак) (РУС-24-
33, ІІ, 381), касарня (казарма) (РУС-24-33, ІІ, 226);
- зап. → діал.: поцерувати (зашивати) (РУС-24-33, ІІ, 220),
спіжарня (комірка) (РУС-24-33, ІІ, 266), змора (кошмар) (РУС-
24-33, ІІ, 345), ватра (багаття) (РУС-24-33, ІІ, 335), кошуля (со-
рочка) (РУС-24-33, ІІ, 345);
- диал. → зах.: скуса (коклюш) (РУС-24-33, ІІ, 287), поварка
(ополоник) (РУС-24-33, ІІ, 446).
З усіх лексикографічних видань першої третини ХХ століття
найширшу джерельну базу (лексика художніх та критичних
літературних творів) має РУС-24-33. Праця містить поси-
лання на зразки української художньої літератури за останні
50 – 55 років. Найбільш частотними є лексичні одиниці,
вживані у творчості: Тараса Шевченка (капрал, клобук, кон-
федерат, легіон, магнат, омет, коротати); Пантелеймо-
на Куліша (караван, калитка, гаман, кредит, пільговий, на-
очний, короткомовність, кшталт, грімниця, химородник,
хлібодарник, проречність); Марка Вовчка (перехід, часинка,
розпач, надро); Івана Нечуя-Левицького (калган, кисет, квар-
тал, комода, консерватист, катанка, манера, магічний); Пана-
са Мирного (лиштва, мода, мла); Бориса Грінченка (компроміс,
контрафактний, масштаб, мімічний, виднокруг, культивува-
ти); Івана Франка (калейдоскоп, когорта, магнет, комфорт,
Культура слова №82’ 201544
констатувати, ліберал, мікроскопічний, мріяда, момент,
ілюзія, надмір, тартак, дводушник, баюра); Лесі Українки
(променистий, містичний, напасть, модистка, тьмарити,
відмет (покидьок), паралітик, застіл (заслона), перелесник,
облудний (неправдивий), вродливиця); Михайла Коцюбинсько-
го (корчма, каюта, паровик, остогиднути, лихоліття, меблі).
Частково представлена лексика із творів Анатолія Свид-
ницького (комплімент, ступанка), Юрія Федьковича (вабити,
сутки), Миколи Вороного (монотонний, світобудова) та ін.
Значну частину лексичного масиву укладено на матеріалі
розвідок Сергія Єфремова (маяк, монополітний, ідеологія,
оригінальний, мемуари, світознання, копіювати) та Агатангела
Кримського (концентрація, меланхолія, фантазія, місія, мо-
дерн, мотив, ідеал, ілюстрація, поспів) тощо.
Саме в РУСі-24-33 було вперше зафіксовано й кодифікова-
но як норму слововживання сучасної української літературної
мови велику кількість лексики із художніх та наукових текстів.
Деякі діалектні слова упорядники добирали до реєстру
словника із мови регіонів України і використовували позначки
відповідно до назви місцевості, як-от:
Херсонщ.: кодола – у значенні “канат” (РУС-24-33, ІІ,
223), штроп – “кільце” (РУС-24-33, ІІ, 223), привод – “передня
частина риболовної снасті” (РУС-24-33, ІІ, 249), віха – “коме-
та” (РУС-24-33, ІІ, 301);
Звениг.: креймах – “камінь” (РУС-24-33, ІІ, 236), скобзал-
ка – “ковзанка” (РУС-24-33, ІІ, 409), лісосіка – “лісова ділянка”
(РУС-24-33, ІІ, 419), партика – “скиба” (РУС-24-33, ІІ, 451), ба-
гацько – “багато” (РУС-24-33, ІІ, 546), розкидалка – “гойдалка”
(РУС-24-33, ІІ, 256), моргунчик – “гасник” (РУС-24-33, ІІ, 318),
кошель – “кошик” (РУС-24-33, ІІ, 322), снасть – “тулуб” (РУС-
24-33, ІІ, 329), гладушка – “глек” (РУС-24-33, ІІ, 377);
Київщ.: сачок – “кофта коротка” (РУС-24-33, ІІ, 343),
моташка –“моток” (РУС-24-33, ІІ, 574), сніговина – “лавина”
(РУС-24-33, ІІ, 393);
Черкащ.: юга – “марево” (РУС-24-33, ІІ, 484), хирний –
“кволий” (РУС-24-33, ІІ, 555), бияк – “молот” (РУС-24-33, ІІ, 562);
Канівщ.: батова – “група” (РУС-24-33, ІІ, 165), брижи-
тися – “морщитися” (РУС-24-33, ІІ, 572);
Мовна норма: стале і змінне 45
Уманщ.: тирло – “лігво” (РУС-24-33, ІІ, 445), сталка –
“лезо” (РУС-24-33, ІІ, 271);
Полтавщ.: цівка – “шпулька” (РУС-24-33, ІІ, 256),
тринкалі – “могорич” (РУС-24-33, ІІ, 552).
Поодинокими є лексичні одиниці, записані на
Дніпропетровщині (кубах – “ямка для висадки рослин” (РУС-
24-33, ІІ, 459), Кам’янеччині (калабаня – “калюжа” (РУС-24-
33, ІІ, 457), Чернігівщині (суга – “наліт” (РУС-24-33, ІІ, 491),
Поділлі (матерас – “матрац” (РУС-24-33, ІІ, 493) тощо.
Частина зафіксованих слів із реєстру аналізованого словни-
ка перейшла без зміни первинного значення до СУМа, як-от:
кодола “дуже грубий і міцний мотузок; линва, канат” (СУМ, ІV,
207), лісосіка “ділянка, на якій вирубали, рубають або рубати-
муть ліс” (СУМ, ІV, 526), партика “діал. Скиба, шматок хліба”
(СУМ, VІ, 78), брижитися “1. Укриватися брижами, утворю-
вати дрібні хвилі… 2. Укриватися зморшками, складками”
(СУМ, І, 234), тирло “2. Лігво, кубло звірів” (СУМ, Х, 121),
цівка 2. текст. Шпулька для намотування ниток (у ткацькому
човнику, прядці і т. ін.)” (СУМ, ХІ, 69).
Словники 20-30-х рр. ХХ ст., крім розмовної лексики, містять
значну кількість просторічних слів, які перебувають на межі
літературної та загальнонародної мови і мають експресивно-
емоційне забарвлення. Для представлення просторічних лек-
сичних одиниць використовували різнотипне ремаркування,
наприклад: оглядач – шутл. торботрус (РУС-24-33, ІІІ, 85),
кучер – шутл. поганяйло (РУС-24-33, ІІ, 392), охоронець –
шутл. боронило (РУС-24-33, ІІІ, 149), жаба – перен. шутл. бо-
лотяний соловейко (РУС-24-33, ІІ, 470), поважна особа – ирон.
важниця, маця, велике цабе, велика цяця (РУС-24-33, ІІІ, 87),
літератор – ирон. писака, писач, письмак, перодряп (РУС-24-
33, ІІ, 432), упиратися – ирон. єрепенитися, комезитися, огу-
рятися (Практичний російсько-український словник / [уклад.
Г. Сабалдир]. – К. : Час, 1926. – 436 с.; далі – ПРУС-С-26, 410),
бідняк – презр. драб, голодраб, голяк, злидень (ПРУС-С-26, 13),
тріпач – вульг. патяка (Російсько-український словник / [відп.
ред. П. Мустяца]. – К. : Вид-во АН УРСР, 1937. – 890 с.; далі –
РУС-37, 802), морда – вульг. пика (РУС-37, 802) та ін.
Культура слова №82’ 201546
У процесі формування реєстрів кодифікаційних праць
одним із актуальних було питання про місце спеціальної
лексики для називання найважливіших знарядь, засобів та
об’єктів усіх галузей професійної діяльності. За нашими
спостереженнями, лексикографічні джерела 20-30-х рр. ХХ
ст. містять 67 реєстрових позначок різних галузевих струк-
тур. Найчастотніші позначки для номінацій сфер техніки
(техн., мех.), медицини (мед., фармакол., анат.), матема-
тики (мат., геом.), біології (біол., бот., зоол.), хімії (хім.),
фізики (фіз.), географії (геогр., геол.), астрономії (астрон.)
та ін. Із розвитком культури, науки й техніки сфера вживання
спеціальної лексики інтенсивно розширюється. Слова стають
загальновідомими. Відбувається процес детермінологізації,
тобто перехід термінів із вузькоспеціалізованої сфери викори-
стання до загальновживаної лексики. Наприклад, слово кмин у
РУСі-24-33 зафіксоване з позначкою бот. (РУС- 24- 33, ІІ, 262),
а у СУМі – без термінологічної позначки і закріплене із двома
значеннями “1. Трав’яниста багато- або дворічна рослина зон-
тичних. 2. Пахуче насіння цієї рослини, що застосовується в
кулінарії, парфумерії тощо” (СУМ, ІV, 195). Те ж саме можемо
простежити на прикладі слова лічильник, яке в РУСі-37 має по-
значку техн. (РУС-37, 784), а в СУМі зафіксоване без ремарки
“1. Той, хто веде лік чому-небудь. 2. Прилад для підрахування
чого-небудь” (СУМ, ІV, 533).
Проаналізований реєстр лексикографічних праць 20-30-х рр.
ХХ ст., способи ілюстрування семантики мовних одиниць,
типологія їх ремаркування дають підстави стверджувати, що
кодифікація лексики в першій третині ХХ ст. відбувалася від-
повідно до конкретних історичних умов функціонування і
наукового опрацювання української літературної мови. Осно-
вою для коректної інтерпретації семантики лексем у реєстрах
слугували різні джерела, провідними серед яких були художні
твори українських класиків, наукові й публіцистичні тексти,
усна народна мова.
|