Культура мови сучасних підручників для початкової школи

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Колібаба, Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2015
Назва видання:Культура слова
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112319
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Культура мови сучасних підручників для початкової школи / Л. Колібаба // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 35-41. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-112319
record_format dspace
spelling irk-123456789-1123192017-01-21T03:02:03Z Культура мови сучасних підручників для початкової школи Колібаба, Л. Мовна норма: стале і змінне 2015 Article Культура мови сучасних підручників для початкової школи / Л. Колібаба // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 35-41. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112319 uk Культура слова Інститут української мови НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Мовна норма: стале і змінне
Мовна норма: стале і змінне
spellingShingle Мовна норма: стале і змінне
Мовна норма: стале і змінне
Колібаба, Л.
Культура мови сучасних підручників для початкової школи
Культура слова
format Article
author Колібаба, Л.
author_facet Колібаба, Л.
author_sort Колібаба, Л.
title Культура мови сучасних підручників для початкової школи
title_short Культура мови сучасних підручників для початкової школи
title_full Культура мови сучасних підручників для початкової школи
title_fullStr Культура мови сучасних підручників для початкової школи
title_full_unstemmed Культура мови сучасних підручників для початкової школи
title_sort культура мови сучасних підручників для початкової школи
publisher Інститут української мови НАН України
publishDate 2015
topic_facet Мовна норма: стале і змінне
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112319
citation_txt Культура мови сучасних підручників для початкової школи / Л. Колібаба // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 35-41. — укр.
series Культура слова
work_keys_str_mv AT kolíbabal kulʹturamovisučasnihpídručnikívdlâpočatkovoíškoli
first_indexed 2025-07-08T03:45:14Z
last_indexed 2025-07-08T03:45:14Z
_version_ 1837048859879014400
fulltext Мовна норма: стале і змінне 35 стильові і стилістичні ознаки. А чи диференціює їх пересічний слухач? Навряд. Тож і сприймає мовну гру як правду, норму. Отже, стилістично марковані регіоналізми (лексичні, гра- матичні, орфоепічні, акцентні) надають стильовій нормі мови радіопубліцистики, ЗМІ варіантності саме завдяки впливу елементів усної регіональної практики. Останні ж у радіоефі- рі „FM Галичина” – соціально-культурні та культурно-етнічні маркери повсякдення. Лариса Колібаба КУЛЬТУРА МОВИ СУЧАСНИХ ПІДРУЧНИКІВ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Свого часу Іван Огієнко зауважив, що “ціле громадянство мусить дбати, щоб учні початкових шкіл мали відповідну здо- рову літературу для свого національного розвитку й для вихо- вання почуття одности народу” (Огієнко І. І. Рідна мова. – К., 2010. – С. 67). Через сторіччя ці слова не лише не втратили актуальності, а й набули особливої гостроти, оскільки значна кількість мовних і фактичних помилок, на жаль, є не винятком, а прикметною рисою деяких сучасних шкільних підручників. Справедливо відзначив і Василь Непийвода: “Попри критику, часто справедливу, радянської системи освіти вона таки забез- печувала належний рівень грамотності навчального матеріалу (зрозуміло, відповідно до тодішніх мовних норм). …відшукати помилку в книжці видавництва “Радянська школа” (1970 – 80-ті роки) була подія небуденна. Тому мусимо визнати, що вкрай низький рівень мовної культури шкільних підручників – це проблема, що (як не дивно) виникла й набула загрозливих вимірів уже за часів незалежності України” (Непийвода В. Мова сучасних шкільних підручників: нотатки нефахівця // Українська мова. – 2008. – № 3. – C. 39). Від 50-х до 90-х років ХХ століття мова підручників була високоавторитетним зразком літературності, хоч внутрішній тиск норм російської мови, підтримуваний доктриною “збли- ження й злиття української та російської мов”, був досить Культура слова №82’ 201536 відчутним. Не позбулися автори підручників його і нині: він, як і півсторіччя тому, виявляється на всіх мовних рівнях – у невиправданому “підлаштуванні” звукової оболонки слів, їхнього граматичного оформлення, закономірностей словов- живання, лексичної сполучуваності, побудови синтаксичних конструкцій тощо на зразок російської мови. Численні випадки порушення сучасних літературних норм спостерігаємо сьогодні в підручниках “Буквар”, “Матема- тика”, “Рідна мова”, “Літературне читання”, “Сходинки до інформатики”, “Природознавство”, “Трудове навчання”, “Му- зичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”, “Я і Україна” та ін., які призначено для учнів початкової школи. Їхні автори на- магаються спиратися на сучасні реалії для заохочення учнів, зокрема формують завдання з використанням імен персонажів відомих дитячих мультфільмів. Проте в текстах українських підручників вони, на жаль, здебільшого оформлені за зраз- ком російської вимови, пор.: Лунтік (Математика, 2 кл), Елзік (Сходинки до інформатики, 2 кл.), Фіксіки (Математика, 4 кл). Правильно: Лунтик, Елзик, Фіксики. Помітно, що в сучасних підручниках для початкової шко- ли оминають власне українські зменшувально-пестливі фор- ми особових імен людей, широко послуговуючись натомість характерними для сучасного мовного побуту російськими роз- мовними варіантами особових імен на зразок Маша, Даша, На- таша, Ваня, Коля. Такі форми суперечать словотвірним нор- мам української мови, оскільки органічними для українського літературно-мовного вживання є зменшувально-пестливі фор- ми особових імен людей із суфіксами -к-, -оньк-, -еньк- (-єньк-), -очк-, -ичк-, -ус-, -ик та ін. – Марійка, Даринка, Іринка, Марин- ка, Оленка, Світланка, Надійка, Іванко, Василько, Миколка, Наталочка, Катруся, Ганнуся, Петрик, Михайлик, Дмитрик тощо. Пор.: Сестричок звати Маша, Ніна і Дарина (Математи- ка, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Сестричок звати Марійка, Ніна і Дарина; Катя назбирала в парку каштани (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Катруся назбирала в парку каштанів. У мові підручників непослідовно дотримано правил чергування у/в, і/й, з/із/зі, хоч цю норму кодифіковано в “Українському правописі”, пор.: записи у зошиті (Математика, Мовна норма: стале і змінне 37 1 кл.), п р а в и л ь н о : записи в зошиті; …для підгодовування птахів взимку… (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : …для підгодовування птахів узимку…; В якій скарбничці гро- шей найбільше? (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : У якій скарбничці грошей найбільше?; Протяжність території України із заходу на схід становить 1300 км, а із півночі на південь – 900 км (Математика, 4 кл.), п р а в и л ь н о : Протяжність території України із заходу на схід становить 1300 км, а з півночі на південь – 900 км. У сучасних підручниках для початкових класів спостеріга- ємо значну кількість віддієслівних іменників із суфіксом -к-, що передають значення опредметненої дії (процесу): обробка, перевірка, вибірка, випічка, посадка і под. Однак використан- ня таких іменників суперечить граматичним нормам сучасної української літературної мови. Замість них потрібно вживати віддієслівні іменники на -ння (пор.: Вибери способи обробки природних матеріалів… (Трудове навчання, 2 кл.), правильно: Вибери способи обробляння природних матеріалів…; …кіль- ка кілограмів борошна використали на випічку (Математика, 2 кл.), правильно: …кілька кілограмів борошна використали для випікання; Знайди місце посадки кожного парашутис- та (Математика, 1 кл.), правильно: Знайди місце приземлен- ня кожного парашутиста; Для посадки привезли 24 саджанці яблунь і 8 саджанців груш (Математика, 3 кл.), правильно: Для висаджування в ґрунт привезли 24 саджанці яблунь і 8 са- джанців груш) або формулювати завдання з ключовим дієсло- вом, як-от: Виконай перевірку ділення множенням (Математи- ка, 4 кл.), правильно: Перевір ділення множенням. У проаналізованих підручниках, на жаль, трапляються лек- сичні помилки, спричинені сплутуванням власне українських відповідників із російськими аналогами. Ідеться про вживання прослідкуй замість простеж; задати питання замість поста- вити питання; складові частини замість складники; корзинки сплетемо замість кошики сплетемо та ін. Загалом лексична норма – складне питання культури мови. Слова в структурі й системі мови “розподілені” не лише за алфавітом, тематични- ми і семантичними групами, але й за сферами вживання, харак- терними контекстами, усталеністю сполучуваності. Зокрема у Культура слова №82’ 201538 підручниках з математики дієслово вирішувати у сполученні з іменником задача нерідко вживають замість нормативного розв’язувати. Пор.: …допомогти вирішити цю складну зада- чу, правильно: …допомогти розв’язати цю складну задачу. Мова шкільного підручника – це науково-навчальний жанр, який має свою специфіку, свої закони уживання слів. Саме тому недоречні в текстах параграфів і завдань слова з усно-роз- мовної сфери вживання, як-от: Голосні звуки А і О зустріча- ються в українській мові найчастіше (Сходинки до інформа- тики, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Голосні звуки А і О в українській мові найчастотніші; У театральній студії займалось 12 учнів перших класів… (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Теа- тральну студію відвідувало 12 учнів перших класів…; У шкіль- ному театрі “Прем’єра“ займалося 16 дівчаток (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : У шкільному театрі “Прем’єра” гра- ло 16 дівчаток; Хто з них найкраще справився із завданням? (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Хто з них найкраще впорався із завданням?; Магазин закрився на перерву о 14.00. О 15.00 відкрився для роботи (Математика, 2 кл.), п р а - в и л ь н о : Магазин зачинили на перерву о 14.00. О 15.00 від- чинили для роботи тощо. Типовою помилкою під час формулювання завдань у під- ручниках є порушення т. зв. парності слів, наприклад, один – другий замість один – інший (На одній вулиці 20 будинків, а на другій … (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : На одній вулиці 20 будинків, а на іншій…), один – другий – третій за- мість перший – другий – третій (Одна група створює ліхтари- ки, друга – міні-ялинки, а третя – складанки з деталей різної форми (Трудове навчання, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Перша гру- па створює ліхтарики, друга – міні-ялинки, а третя – складан- ки з деталей різної форми). Найбільше застережень у текстах сучасних підручників для початкової школи викликає недотримання морфологічних норм української літературної мови. Одна з хиб – неузгоджен- ня поєднуваних слів у роді та числі, наприклад: Скільки всьо- го звіряток?.. Що тримає кожен з них? (Математика, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Скільки всього звіряток?.. Що тримає кож- не з них?; Яку відстань подолав мурашка, якщо він приніс до Мовна норма: стале і змінне 39 свого будиночка три гілочки? (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь - н о : Яку відстань подолала мурашка, якщо вона принесла до свого будиночка три гілочки? Чимало помилок пов’язано з не- правильним уживанням відмінкових закінчень іменників, що поєднуються з числівниками: Два десятка і 0 одиниць (Мате- матика, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Два десятки і 0 одиниць; 2 ле- бедя (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : 2 лебеді. Нерідко можна натрапити на приклади порушення норм дієслівного керування: назбирав наклейки замість. назбирав наклейок; на- сипав юшку замість насипав юшки, сміятися над кимсь замість сміятися з когось. “Забувають” автори підручників і про те, що в українській мові звертання має форму кличного відмінка, а тому спостерігаємо такі неправильні словоформи: – Сашко! Не підведи наш двір! – кричать дівчатка капітану (Буквар, 1 кл.), п р а в и л ь н о : – Сашку! Не підведи наш двір! – кричать дівчатка капітану; Равлик, равлик, вистав ріг – дамо сиру на пиріг! (Буквар, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Равлику, равлику, ви- став ріг – дамо сиру на пиріг!; Микола кликнув сокола: – Улан! Улан! (Буквар, 1 кл.); правильно: Микола кликнув сокола: – Улане! Улане! У сучасній науковій та науково-навчальній літературі, зо- крема й шкільних підручниках, помічаємо надуживання дієс- ловами пасивного стану з постфіксом -ся (-сь), пор.: Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї (Рідна мова, 2 кл.); Яка водойма називається озером? (Я і Україна, 4 кл.); Cлова переносяться з рядка в рядок за складами (Рідна мова, 2 кл.); З чим порівнюється кавун? (Буквар, 1 кл.); Периметр квадрата обчислюється так: Р = а + а + а + а (Математика, 2 кл.); Балет – музичний спектакль, у якому думки або почуття передаються танцем (Музичне мистецтво, 2 кл.) тощо. Такі форми дієслів органічні для російської книжної мови, нато- мість в українській літературній практиці їх потрібно заміню- вати активними дієсловами. У зв’язку з цим К. Г. Городенська наголошувала, що в українській науковій мові ”потрібно зміни- ти … співвідношення між активними і пасивними конструкці- ями. Домінантне становище повинні посісти активні конструк- ції, тому що вони становлять типологічну ознаку синтаксису Культура слова №82’ 201540 сучасної української літературної мови й української загально- народної мови“ (Городенська К.Г. Синтаксична специфіка укра- їнської наукової мови // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. пр. – К., 2001. – Вип. IV. – С. 14). Таку думку, вслід за О. Б. Курило та О. Н. Синявським, обстоюють І. Р. Вихованець, О. А. Сербенська, Н. Ф. Непийвода, Я. К. Радевич-Винни- цький, З. Й. Куньч, М. Д. Гінзбург, Л. В. Харчук та багато ін- ших українських мовознавців, які рекомендують в українських наукових текстах надавати перевагу питомим українським кон- струкціям з активними дієсловами 1-ої та 3-ої особи множи- ни теперішнього часу, тобто замість конструкцій із пасивними дієсловами називається, використовується, обчислюється, порівнюється, згадується тощо вживати конструкції з актив- ними дієсловами називаємо або називають, використовуємо або використовують, обчислюємо або обчислюють, порівню- ємо або порівнюють, згадуємо або згадують. Пор. також: Усі зміни, що відбуваються у природі, називають явищами приро- ди (Природознавство, 2 кл.); Периметр прямокутника зі сто- ронами а і в обчислюють так: Р = (а+в)·2 (Математика, 4 кл.); Клавішу Esc використовують для виходу з програм, закриття меню (Сходинки до інформатики, 2 кл.); Які інструменти ви- користовують для роботи з природними матеріалами? (Тру- дове навчання, 2 кл.); Розглянь, на які види поділяють трикут- ники за сторонами (Математика, 4 кл.); Розглянь, як виконали дії додавання і віднімання (Математика, 2 кл.) та ін. Проте за- міна пасивних дієслів на -ся (-сь) активними конструкціями в мові шкільних підручників поки що є спорадичним явищем, про що свідчить уживання обох типів конструкцій. Одна з поширених мовних помилок у підручниках для початкових класів – порушення правил пунктуації і тісно пов’язаних із ними синтаксичних норм сучасної української літературної мови. Ідеться передусім про відсутність тире на місці пропущеного присудка (Фокусник витягнув з правого ру- кава 5 стрічок, а з лівого рукава 4 (Математика, 1 кл.), п р а - в и л ь н о : Фокусник витягнув із правого рукава 5 стрічок, а з лівого рукава – 4; Он краб сидить на камені. Коло нього морська зірка (Буквар, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Коло нього – морська зірка), пропускання коми між частинами складного речення (За Мовна норма: стале і змінне 41 зиму він [ведмедик] з’їв 7 бочок меду і у нього залишилося… (Математика, 1 кл.), п р а в и л ь н о : За зиму він [ведмедик] з’їв 7 бочок меду, і в нього залишилося…; Щоб підсмажити шматочок хліба з одного боку потрібна 1 хв. (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Щоб підсмажити шматочок хліба з одного боку, потрібна 1 хв.) та порушення пунктуаційних норм під час відокремлення порівняльного звороту (У скільки разів більше качок ніж лебедів плавало на озері (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о У скільки разів більше качок, ніж лебедів, пла- вало на озері; На скільки менше зелених яблук ніж червоних було у Полі? (Математика, 1кл.), п р а в и л ь н о : На скільки менше зелених яблук, ніж червоних, було у Полі?). Отже, шкільний підручник як високоавторитетне джерело зразкової літературної мови має, по-перше, відбивати кодифі- ковані норми на всіх мовних рівнях, а по-друге, передавати від покоління до покоління не лише потрібну інформацію, але й культуру наукової комунікації, зразки книжної мови. У почат- ковій школі рівень мовної культури підручників набуває осо- бливої ваги, оскільки від нього значною мірою залежить рівень мовної культури маленьких українців, опанування ними нави- чок правильного усного та писемного висловлення думок, фор- мулювання тверджень. Тетяна Мельник ФОРМУВАННЯ РЕЄСТРІВ ЗАГАЛЬНОМОВНИХ СЛОВНИКІВ У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТОЛІТТЯ Словниковий склад мовни постійно зазнає змін, накопичує нові ресурси для адекватного вираження перетворень, які відбуваються в житті народу. Суспільство як носій і творець мови по-різному переживає періоди соціальних зрушень. Тому й у лексиці в час перегляду усталених стереотипів теж поси- люються процеси мовних трансформацій. Так було і в першій третині ХХ століття, коли різко змінювалась економічна, політична і соціальна структура українського суспільства.