Культура мови сучасних підручників для початкової школи
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112319 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Культура мови сучасних підручників для початкової школи / Л. Колібаба // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 35-41. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-112319 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1123192017-01-21T03:02:03Z Культура мови сучасних підручників для початкової школи Колібаба, Л. Мовна норма: стале і змінне 2015 Article Культура мови сучасних підручників для початкової школи / Л. Колібаба // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 35-41. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112319 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Мовна норма: стале і змінне Мовна норма: стале і змінне |
spellingShingle |
Мовна норма: стале і змінне Мовна норма: стале і змінне Колібаба, Л. Культура мови сучасних підручників для початкової школи Культура слова |
format |
Article |
author |
Колібаба, Л. |
author_facet |
Колібаба, Л. |
author_sort |
Колібаба, Л. |
title |
Культура мови сучасних підручників для початкової школи |
title_short |
Культура мови сучасних підручників для початкової школи |
title_full |
Культура мови сучасних підручників для початкової школи |
title_fullStr |
Культура мови сучасних підручників для початкової школи |
title_full_unstemmed |
Культура мови сучасних підручників для початкової школи |
title_sort |
культура мови сучасних підручників для початкової школи |
publisher |
Інститут української мови НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Мовна норма: стале і змінне |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112319 |
citation_txt |
Культура мови сучасних підручників для початкової школи / Л. Колібаба // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 35-41. — укр. |
series |
Культура слова |
work_keys_str_mv |
AT kolíbabal kulʹturamovisučasnihpídručnikívdlâpočatkovoíškoli |
first_indexed |
2025-07-08T03:45:14Z |
last_indexed |
2025-07-08T03:45:14Z |
_version_ |
1837048859879014400 |
fulltext |
Мовна норма: стале і змінне 35
стильові і стилістичні ознаки. А чи диференціює їх пересічний
слухач? Навряд. Тож і сприймає мовну гру як правду, норму.
Отже, стилістично марковані регіоналізми (лексичні, гра-
матичні, орфоепічні, акцентні) надають стильовій нормі мови
радіопубліцистики, ЗМІ варіантності саме завдяки впливу
елементів усної регіональної практики. Останні ж у радіоефі-
рі „FM Галичина” – соціально-культурні та культурно-етнічні
маркери повсякдення.
Лариса Колібаба
КУЛЬТУРА МОВИ СУЧАСНИХ ПІДРУЧНИКІВ
ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Свого часу Іван Огієнко зауважив, що “ціле громадянство
мусить дбати, щоб учні початкових шкіл мали відповідну здо-
рову літературу для свого національного розвитку й для вихо-
вання почуття одности народу” (Огієнко І. І. Рідна мова. – К.,
2010. – С. 67). Через сторіччя ці слова не лише не втратили
актуальності, а й набули особливої гостроти, оскільки значна
кількість мовних і фактичних помилок, на жаль, є не винятком,
а прикметною рисою деяких сучасних шкільних підручників.
Справедливо відзначив і Василь Непийвода: “Попри критику,
часто справедливу, радянської системи освіти вона таки забез-
печувала належний рівень грамотності навчального матеріалу
(зрозуміло, відповідно до тодішніх мовних норм). …відшукати
помилку в книжці видавництва “Радянська школа” (1970 – 80-ті
роки) була подія небуденна. Тому мусимо визнати, що вкрай
низький рівень мовної культури шкільних підручників – це
проблема, що (як не дивно) виникла й набула загрозливих
вимірів уже за часів незалежності України” (Непийвода В. Мова
сучасних шкільних підручників: нотатки нефахівця //
Українська мова. – 2008. – № 3. – C. 39).
Від 50-х до 90-х років ХХ століття мова підручників була
високоавторитетним зразком літературності, хоч внутрішній
тиск норм російської мови, підтримуваний доктриною “збли-
ження й злиття української та російської мов”, був досить
Культура слова №82’ 201536
відчутним. Не позбулися автори підручників його і нині: він,
як і півсторіччя тому, виявляється на всіх мовних рівнях – у
невиправданому “підлаштуванні” звукової оболонки слів,
їхнього граматичного оформлення, закономірностей словов-
живання, лексичної сполучуваності, побудови синтаксичних
конструкцій тощо на зразок російської мови.
Численні випадки порушення сучасних літературних норм
спостерігаємо сьогодні в підручниках “Буквар”, “Матема-
тика”, “Рідна мова”, “Літературне читання”, “Сходинки до
інформатики”, “Природознавство”, “Трудове навчання”, “Му-
зичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”, “Я і Україна” та
ін., які призначено для учнів початкової школи. Їхні автори на-
магаються спиратися на сучасні реалії для заохочення учнів,
зокрема формують завдання з використанням імен персонажів
відомих дитячих мультфільмів. Проте в текстах українських
підручників вони, на жаль, здебільшого оформлені за зраз-
ком російської вимови, пор.: Лунтік (Математика, 2 кл), Елзік
(Сходинки до інформатики, 2 кл.), Фіксіки (Математика, 4 кл).
Правильно: Лунтик, Елзик, Фіксики.
Помітно, що в сучасних підручниках для початкової шко-
ли оминають власне українські зменшувально-пестливі фор-
ми особових імен людей, широко послуговуючись натомість
характерними для сучасного мовного побуту російськими роз-
мовними варіантами особових імен на зразок Маша, Даша, На-
таша, Ваня, Коля. Такі форми суперечать словотвірним нор-
мам української мови, оскільки органічними для українського
літературно-мовного вживання є зменшувально-пестливі фор-
ми особових імен людей із суфіксами -к-, -оньк-, -еньк- (-єньк-),
-очк-, -ичк-, -ус-, -ик та ін. – Марійка, Даринка, Іринка, Марин-
ка, Оленка, Світланка, Надійка, Іванко, Василько, Миколка,
Наталочка, Катруся, Ганнуся, Петрик, Михайлик, Дмитрик
тощо. Пор.: Сестричок звати Маша, Ніна і Дарина (Математи-
ка, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Сестричок звати Марійка, Ніна і
Дарина; Катя назбирала в парку каштани (Математика, 2 кл.),
п р а в и л ь н о : Катруся назбирала в парку каштанів.
У мові підручників непослідовно дотримано правил
чергування у/в, і/й, з/із/зі, хоч цю норму кодифіковано в
“Українському правописі”, пор.: записи у зошиті (Математика,
Мовна норма: стале і змінне 37
1 кл.), п р а в и л ь н о : записи в зошиті; …для підгодовування
птахів взимку… (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о :
…для підгодовування птахів узимку…; В якій скарбничці гро-
шей найбільше? (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : У якій
скарбничці грошей найбільше?; Протяжність території
України із заходу на схід становить 1300 км, а із півночі
на південь – 900 км (Математика, 4 кл.), п р а в и л ь н о :
Протяжність території України із заходу на схід становить
1300 км, а з півночі на південь – 900 км.
У сучасних підручниках для початкових класів спостеріга-
ємо значну кількість віддієслівних іменників із суфіксом -к-,
що передають значення опредметненої дії (процесу): обробка,
перевірка, вибірка, випічка, посадка і под. Однак використан-
ня таких іменників суперечить граматичним нормам сучасної
української літературної мови. Замість них потрібно вживати
віддієслівні іменники на -ння (пор.: Вибери способи обробки
природних матеріалів… (Трудове навчання, 2 кл.), правильно:
Вибери способи обробляння природних матеріалів…; …кіль-
ка кілограмів борошна використали на випічку (Математика,
2 кл.), правильно: …кілька кілограмів борошна використали
для випікання; Знайди місце посадки кожного парашутис-
та (Математика, 1 кл.), правильно: Знайди місце приземлен-
ня кожного парашутиста; Для посадки привезли 24 саджанці
яблунь і 8 саджанців груш (Математика, 3 кл.), правильно: Для
висаджування в ґрунт привезли 24 саджанці яблунь і 8 са-
джанців груш) або формулювати завдання з ключовим дієсло-
вом, як-от: Виконай перевірку ділення множенням (Математи-
ка, 4 кл.), правильно: Перевір ділення множенням.
У проаналізованих підручниках, на жаль, трапляються лек-
сичні помилки, спричинені сплутуванням власне українських
відповідників із російськими аналогами. Ідеться про вживання
прослідкуй замість простеж; задати питання замість поста-
вити питання; складові частини замість складники; корзинки
сплетемо замість кошики сплетемо та ін. Загалом лексична
норма – складне питання культури мови. Слова в структурі й
системі мови “розподілені” не лише за алфавітом, тематични-
ми і семантичними групами, але й за сферами вживання, харак-
терними контекстами, усталеністю сполучуваності. Зокрема у
Культура слова №82’ 201538
підручниках з математики дієслово вирішувати у сполученні
з іменником задача нерідко вживають замість нормативного
розв’язувати. Пор.: …допомогти вирішити цю складну зада-
чу, правильно: …допомогти розв’язати цю складну задачу.
Мова шкільного підручника – це науково-навчальний жанр,
який має свою специфіку, свої закони уживання слів. Саме
тому недоречні в текстах параграфів і завдань слова з усно-роз-
мовної сфери вживання, як-от: Голосні звуки А і О зустріча-
ються в українській мові найчастіше (Сходинки до інформа-
тики, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Голосні звуки А і О в українській
мові найчастотніші; У театральній студії займалось 12 учнів
перших класів… (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Теа-
тральну студію відвідувало 12 учнів перших класів…; У шкіль-
ному театрі “Прем’єра“ займалося 16 дівчаток (Математика,
2 кл.), п р а в и л ь н о : У шкільному театрі “Прем’єра” гра-
ло 16 дівчаток; Хто з них найкраще справився із завданням?
(Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Хто з них найкраще
впорався із завданням?; Магазин закрився на перерву о 14.00.
О 15.00 відкрився для роботи (Математика, 2 кл.), п р а -
в и л ь н о : Магазин зачинили на перерву о 14.00. О 15.00 від-
чинили для роботи тощо.
Типовою помилкою під час формулювання завдань у під-
ручниках є порушення т. зв. парності слів, наприклад, один –
другий замість один – інший (На одній вулиці 20 будинків, а
на другій … (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : На одній
вулиці 20 будинків, а на іншій…), один – другий – третій за-
мість перший – другий – третій (Одна група створює ліхтари-
ки, друга – міні-ялинки, а третя – складанки з деталей різної
форми (Трудове навчання, 2 кл.), п р а в и л ь н о : Перша гру-
па створює ліхтарики, друга – міні-ялинки, а третя – складан-
ки з деталей різної форми).
Найбільше застережень у текстах сучасних підручників
для початкової школи викликає недотримання морфологічних
норм української літературної мови. Одна з хиб – неузгоджен-
ня поєднуваних слів у роді та числі, наприклад: Скільки всьо-
го звіряток?.. Що тримає кожен з них? (Математика, 1 кл.),
п р а в и л ь н о : Скільки всього звіряток?.. Що тримає кож-
не з них?; Яку відстань подолав мурашка, якщо він приніс до
Мовна норма: стале і змінне 39
свого будиночка три гілочки? (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь -
н о : Яку відстань подолала мурашка, якщо вона принесла до
свого будиночка три гілочки? Чимало помилок пов’язано з не-
правильним уживанням відмінкових закінчень іменників, що
поєднуються з числівниками: Два десятка і 0 одиниць (Мате-
матика, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Два десятки і 0 одиниць; 2 ле-
бедя (Математика, 2 кл.), п р а в и л ь н о : 2 лебеді. Нерідко
можна натрапити на приклади порушення норм дієслівного
керування: назбирав наклейки замість. назбирав наклейок; на-
сипав юшку замість насипав юшки, сміятися над кимсь замість
сміятися з когось.
“Забувають” автори підручників і про те, що в українській
мові звертання має форму кличного відмінка, а тому
спостерігаємо такі неправильні словоформи: – Сашко! Не
підведи наш двір! – кричать дівчатка капітану (Буквар, 1 кл.),
п р а в и л ь н о : – Сашку! Не підведи наш двір! – кричать
дівчатка капітану; Равлик, равлик, вистав ріг – дамо сиру на
пиріг! (Буквар, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Равлику, равлику, ви-
став ріг – дамо сиру на пиріг!; Микола кликнув сокола: – Улан!
Улан! (Буквар, 1 кл.); правильно: Микола кликнув сокола: –
Улане! Улане!
У сучасній науковій та науково-навчальній літературі, зо-
крема й шкільних підручниках, помічаємо надуживання дієс-
ловами пасивного стану з постфіксом -ся (-сь), пор.: Апостроф
ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, ї (Рідна мова,
2 кл.); Яка водойма називається озером? (Я і Україна, 4 кл.);
Cлова переносяться з рядка в рядок за складами (Рідна мова,
2 кл.); З чим порівнюється кавун? (Буквар, 1 кл.); Периметр
квадрата обчислюється так: Р = а + а + а + а (Математика,
2 кл.); Балет – музичний спектакль, у якому думки або почуття
передаються танцем (Музичне мистецтво, 2 кл.) тощо. Такі
форми дієслів органічні для російської книжної мови, нато-
мість в українській літературній практиці їх потрібно заміню-
вати активними дієсловами. У зв’язку з цим К. Г. Городенська
наголошувала, що в українській науковій мові ”потрібно зміни-
ти … співвідношення між активними і пасивними конструкці-
ями. Домінантне становище повинні посісти активні конструк-
ції, тому що вони становлять типологічну ознаку синтаксису
Культура слова №82’ 201540
сучасної української літературної мови й української загально-
народної мови“ (Городенська К.Г. Синтаксична специфіка укра-
їнської наукової мови // Українська термінологія і сучасність:
зб. наук. пр. – К., 2001. – Вип. IV. – С. 14). Таку думку, вслід за
О. Б. Курило та О. Н. Синявським, обстоюють І. Р. Вихованець,
О. А. Сербенська, Н. Ф. Непийвода, Я. К. Радевич-Винни-
цький, З. Й. Куньч, М. Д. Гінзбург, Л. В. Харчук та багато ін-
ших українських мовознавців, які рекомендують в українських
наукових текстах надавати перевагу питомим українським кон-
струкціям з активними дієсловами 1-ої та 3-ої особи множи-
ни теперішнього часу, тобто замість конструкцій із пасивними
дієсловами називається, використовується, обчислюється,
порівнюється, згадується тощо вживати конструкції з актив-
ними дієсловами називаємо або називають, використовуємо
або використовують, обчислюємо або обчислюють, порівню-
ємо або порівнюють, згадуємо або згадують. Пор. також: Усі
зміни, що відбуваються у природі, називають явищами приро-
ди (Природознавство, 2 кл.); Периметр прямокутника зі сто-
ронами а і в обчислюють так: Р = (а+в)·2 (Математика, 4 кл.);
Клавішу Esc використовують для виходу з програм, закриття
меню (Сходинки до інформатики, 2 кл.); Які інструменти ви-
користовують для роботи з природними матеріалами? (Тру-
дове навчання, 2 кл.); Розглянь, на які види поділяють трикут-
ники за сторонами (Математика, 4 кл.); Розглянь, як виконали
дії додавання і віднімання (Математика, 2 кл.) та ін. Проте за-
міна пасивних дієслів на -ся (-сь) активними конструкціями в
мові шкільних підручників поки що є спорадичним явищем,
про що свідчить уживання обох типів конструкцій.
Одна з поширених мовних помилок у підручниках для
початкових класів – порушення правил пунктуації і тісно
пов’язаних із ними синтаксичних норм сучасної української
літературної мови. Ідеться передусім про відсутність тире на
місці пропущеного присудка (Фокусник витягнув з правого ру-
кава 5 стрічок, а з лівого рукава 4 (Математика, 1 кл.), п р а -
в и л ь н о : Фокусник витягнув із правого рукава 5 стрічок, а з
лівого рукава – 4; Он краб сидить на камені. Коло нього морська
зірка (Буквар, 1 кл.), п р а в и л ь н о : Коло нього – морська
зірка), пропускання коми між частинами складного речення (За
Мовна норма: стале і змінне 41
зиму він [ведмедик] з’їв 7 бочок меду і у нього залишилося…
(Математика, 1 кл.), п р а в и л ь н о : За зиму він [ведмедик]
з’їв 7 бочок меду, і в нього залишилося…; Щоб підсмажити
шматочок хліба з одного боку потрібна 1 хв. (Математика,
2 кл.), п р а в и л ь н о : Щоб підсмажити шматочок хліба з
одного боку, потрібна 1 хв.) та порушення пунктуаційних норм
під час відокремлення порівняльного звороту (У скільки разів
більше качок ніж лебедів плавало на озері (Математика, 2 кл.),
п р а в и л ь н о У скільки разів більше качок, ніж лебедів, пла-
вало на озері; На скільки менше зелених яблук ніж червоних
було у Полі? (Математика, 1кл.), п р а в и л ь н о : На скільки
менше зелених яблук, ніж червоних, було у Полі?).
Отже, шкільний підручник як високоавторитетне джерело
зразкової літературної мови має, по-перше, відбивати кодифі-
ковані норми на всіх мовних рівнях, а по-друге, передавати від
покоління до покоління не лише потрібну інформацію, але й
культуру наукової комунікації, зразки книжної мови. У почат-
ковій школі рівень мовної культури підручників набуває осо-
бливої ваги, оскільки від нього значною мірою залежить рівень
мовної культури маленьких українців, опанування ними нави-
чок правильного усного та писемного висловлення думок, фор-
мулювання тверджень.
Тетяна Мельник
ФОРМУВАННЯ РЕЄСТРІВ ЗАГАЛЬНОМОВНИХ
СЛОВНИКІВ У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТОЛІТТЯ
Словниковий склад мовни постійно зазнає змін, накопичує
нові ресурси для адекватного вираження перетворень, які
відбуваються в житті народу. Суспільство як носій і творець
мови по-різному переживає періоди соціальних зрушень. Тому
й у лексиці в час перегляду усталених стереотипів теж поси-
люються процеси мовних трансформацій. Так було і в першій
третині ХХ століття, коли різко змінювалась економічна,
політична і соціальна структура українського суспільства.
|