Нетикет, або мережевий етикет
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112332 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нетикет, або мережевий етикет / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 125-128. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112332 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1123322017-01-21T03:02:17Z Нетикет, або мережевий етикет Бибик, С. Наші консультації 2015 Article Нетикет, або мережевий етикет / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 125-128. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112332 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші консультації Наші консультації |
| spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Бибик, С. Нетикет, або мережевий етикет Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| author_sort |
Бибик, С. |
| title |
Нетикет, або мережевий етикет |
| title_short |
Нетикет, або мережевий етикет |
| title_full |
Нетикет, або мережевий етикет |
| title_fullStr |
Нетикет, або мережевий етикет |
| title_full_unstemmed |
Нетикет, або мережевий етикет |
| title_sort |
нетикет, або мережевий етикет |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наші консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112332 |
| citation_txt |
Нетикет, або мережевий етикет / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 125-128. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks netiketabomereževijetiket |
| first_indexed |
2025-07-08T03:46:10Z |
| last_indexed |
2025-07-08T03:46:10Z |
| _version_ |
1837048917879947264 |
| fulltext |
Наші консультації 125
(‘зображення, які створюються, перетворюються, оцифровують-
ся, обробляються і відображаються засобами обчислювальної
техніки, включаючи апаратні і програмні засоби’) – растрова,
векторна, фрактальна, а за сферами застосування – ділова, кон-
структорська, ілюстративна, художня, рекламна. Невдовзі
набула поширення інформаційна графіка, або інфографія,
інфографіка, яка поєднала графічний і вербальний канали
ділової, організаційної, технічної, будівельної, наукової тощо
інформації.
Отже, графіка від виду образотворчого мистецтва перей шла
у статус щоденного функціонування як метод інформування,
моделювання дійсності.
Світлана Бибик
НЕТИКЕТ, АБО МЕРЕЖЕВИЙ ЕТИКЕТ
Давно відомо, що правила поведінки у суспільстві – це
етикет, що відбиває уявлення спільноти про особливості мови
жестів, словесного спілкування, його риторичного оформлен-
ня, про особливості дій, поз, способів пересування, символів
поведінки людини в певних ситуаціях. Ми звикли, що є ди-
пломатичний, церемоніальний, військовий, цивільний, діловий,
повсякденний, побутовий, родинний, народний, весільний, ри-
туальний, траурний/поховальний, церковний тощо етикет.
Врешті-решт – мовний, без якого будь-який різновид поведінки
людей у різних сферах її діяльності неможливий.
Розширення сфер спілкування за рахунок розвитку
віртуальної комунікації спричинило вироблення особливих
правил поведінки і в Інтернеті, які називають новим сло-
вом нетикет, або мережевий етикет (від англ. net ‘мере-
жа’ та етикет). Слово насправді з’явилося у 80-х рр. ХХ ст.,
але досі не було таким відомим в українському обігу. Як і
будь-який різновид етикету, нетикет має свої особливості:
диференціюють адміністративні, технічні (зокрема оформ-
лення) та психоемоційні, моральні правила поведінки. Вони
детально описані на багатьох сторінках Мережі і мало чим
відрізняються від усталених норм невіртуального спілкування:
Культура слова №82’ 2015126
чемність, ввічливість, дотримання правил, сформованих у
певній мережевій групі... Однак, найбільш актуальними є
особливості мовного нетикету.
За статистичними даними, на кінець 2012 року кількість
користувачів електронної пошти становила 2,2 мільярди осіб, а
інтенсивність електронного листування можна схарактеризува-
ти такою цифрою: 144 мільярди щоденно. Нетикет віртуального
писемного спілкування охоплює публічні (форуми, чати,
блоги) та приватні (e-mail, інтернет-пейджер і мобільні теле-
фони з SMS) жанри. Оскільки в основі Інтернету лежить
інтерактивність, тобто взаємодія представників спільноти, то
питання культури мови як складника нетикету дуже актуальні.
Якщо говорити про певні формальні особливості писемно-
го інтернет-спілкування, то акцентують увагу на використанні
зручних для швидкого читання шрифтів, на бажаному
незмішуванні великих і малих літер у повідомленні (наприклад,
У МеНе ТаКа САМа), на непереобтяженні повідомлення емоти-
конами, на униканні письма без пробілів, тобто суцільного тек-
сту. Обмежене використання таких графічних знаків, як лапки,
крапка з комою (як знака відділення однієї частини складно-
го речення від іншої), – особливість коментарних писемних
жанрів інтернет-спілкування.
В епістолярному жанрі е-листування важливі з погля-
ду нетикету кліше-привітання (Добрий день, шановна Ольго
Степанівно, Добридень, Добрий ранок, Добрий вечір/Вечір
добрий, Вітаю, Привіт), кліше-прощання (До побачення,
До наступного листа, З повагою Олександр Мироненко, Зі
сподіванням/надією на подальшу співпрацю Соломія Кличко,
Чекатиму на відповідь; Будь), словесні знаки подяки (Дякую,
Вдячний за відповідь, Дякую. Отримав), кліше-прохання (Будь
ласка, ..; Прошу Вас підтвердити отримання листа) тощо.
Найбільша проблема спілкування з погляду нетикету –
культура висловлення, його грамотність. Щодо першого, то в
останні десятиліття у приватному е-спілкуванні набув поши-
рення комп’ютерний сленг на зразок шутер (гра-стрілялка,
назва якої походить від англійського shoot ‘стріляти’; квака-
ти (грати в комп’ютерну гру Quake), хакнути (розбити від
англ. hack ‘розбивати’), зависнути (припинити відповідати на
Наші консультації 127
команди), перекачати, злити (переписати інформацію), комп
(комп’ютер), прога (програма), вінда (програма Windows)
тощо. Складником писемного приватного нетикету стало й
своєрідне арго геймерів – Leet speak, поширене в онлайнових
іграх. Для нього характерна повна або часткова заміна літер у
словах цифрами та псевдографікою, наприклад: Г 9; Ж >|< або
}|{ або ]|[; З ‘\_ ; Q 9 або 0; R |? або |2; S 5 або $; AND & або
замінюється на AN, EN; FOR 4.
Щодо грамотності. Звісно, спілкування в чаті, на форумі, на
сайті і под. – не контрольна з граматики, однак повідомлення
без помилок справляють, як правило, гарне враження. Таку
думку підверджують результати соцопитування, яке проводили
в соціальній мережі ВКонтакті. Воно мало назву “Грамотність
в Інтернеті” (http://vk.com/club69023331). На питання “Ваше
ставлення до людей, які пишуть у Інтернеті з помилками?”
70,6% опитуваних відповіли – ‘негативно’, більшість учасників
опитування звертають увагу на помилки (на граматичні –
42,4%, пунктуаційні – 9,1%, на будь-які – 36,4%, не звертає
увагу – 12,1%) і вважають, що в соцмережах треба писати гра-
мотно, як у реальному житті (72,7%); інші припускають, що го-
ловне – взаєморозуміння (27,3%). Питання “Чи дотримуєтесь
Ви правил правопису, спілкуючись у соцмережах?” спонукало
до відповіді ‘так’ 82,4% опитуваних, до відповіді ‘ні’ – 17,6%.
Відповіді на питання “Для Вас важливо аби співрозмовник пи-
сав без помилок?” розподілилися у такий спосіб: ‘так’ 70,6%,
‘ні’ 29,4%. Характерно, що причинами неграмотного письма в
соцмережах вважають низький рівень освіченості (37,5%) та
ледачість (62,5%).
Представники однієї з популярних в Україні інтернет-
компаній, запустивши проект “Робота над помилками” на од-
ному з інтернет-пошуковиків, склали топ-15 найпоширеніших
орфографічних помилок в україномовних запитах: “ин-
декс” (правильно – індекс), “презинтація” (презентація),
“відчудження” (відчуження), “прислівья” (прислів’я), “про-
цесс” (процес), “бородьба” (боротьба), “єкспресс” (експрес),
“києвський” (київський), “розвіток” (розвиток), “віділення”
(відділення), “розповіть” (розповідь), “місяц” (місяць), “сдача”
(здача), “кінотеатер” (кінотеатр), “мінестерство” (міністерство)
Культура слова №82’ 2015128
(http://www.wz.lviv.ua/ukraine/120300). Отже, грамотність в
Інтернеті – це не лише проблема писемного спілкування в соц-
мережах, але й у роботі зі збирання інформації.
Чому так гостро стоїть питання щодо грамотності як
складникові нетикету? В неформальних ситуаціях віртуального
спілкування знижується рівень само- та взаємоконтролю
за способами формулювання й оформлення думок. З часом
недописані слова, уривчастіть фраз, їхня абревіація, певна
незв’язаність, характерна для усної розмовної мови, переноситься
у систему писемного спілкування. Поступово граматика, право-
пис стають формальністю для багатьох представників молодого
покоління. Під час обговорення правил спілкування учасники
одного з форумів зауважили: неграмотність у багатьох – просто
імідж, свідоме викривлення слів. З погляду стилістики – імітація
розмовності в писемній мові.
Ще один аспект нетикету – грубі, непристойні вирази та
образи особистості, яких припускаються читачі та коментато-
ри отримуваної інформації. У всіх посібниках з нетикету, що
доступні в Мережі, на цей момент звертають особливу увагу й
застерігають уникати таких форм спілкування.
Отже, нове слово нетикет – це не просто зведення правил
усного та писемного спілкування в Інтернеті, але й система, що
орієнтує користувачів Мережі на дотримання принципів куль-
тури мови незалежно від того, віртуальна вона чи реальна.
Світлана Бибик
ПОКАЗНИК – ПОКАЗ – ПОКАЗАННЯ
Пароніми показання, показник, показ активно функціонують
у сучасній мовній практиці. Усі вони – похідні від дієслова по-
казувати, показати, яке означає ‘давати можливість бачити,
розглядати, роздивлятися’; ‘рухом, жестом, поглядом вказува-
ти на кого-, що-небудь’; ‘зображати кого-небудь, наслідуючи
мову’; ‘робити щось явним, очевидним’. Семантика цього
слова доволі прозора, та й належить воно до широко вжива-
них. Віддієслівні ж іменники-пароніми, що їх вказано вище,
різняться не лише за значенням, але й сферами вживання.
|