Інфографіка перемагає графіку?
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112333 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інфографіка перемагає графіку? / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 123-125. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112333 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1123332017-01-21T03:02:18Z Інфографіка перемагає графіку? Бибик, С. Наші консультації 2015 Article Інфографіка перемагає графіку? / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 123-125. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112333 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наші консультації Наші консультації |
| spellingShingle |
Наші консультації Наші консультації Бибик, С. Інфографіка перемагає графіку? Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Бибик, С. |
| author_facet |
Бибик, С. |
| author_sort |
Бибик, С. |
| title |
Інфографіка перемагає графіку? |
| title_short |
Інфографіка перемагає графіку? |
| title_full |
Інфографіка перемагає графіку? |
| title_fullStr |
Інфографіка перемагає графіку? |
| title_full_unstemmed |
Інфографіка перемагає графіку? |
| title_sort |
інфографіка перемагає графіку? |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Наші консультації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112333 |
| citation_txt |
Інфографіка перемагає графіку? / С. Бибик // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 123-125. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT bibiks ínfografíkaperemagaêgrafíku |
| first_indexed |
2025-07-08T03:46:15Z |
| last_indexed |
2025-07-08T03:46:15Z |
| _version_ |
1837048922511507456 |
| fulltext |
Наші консультації 123
кодифіковано в “Українському правописі”, а на його основі – і
в граматиках та навчально-довідкових виданнях.
Незважаючи на це деякі словники рекомендують форму
кличного відмінка Іллє, див., зокрема: Нитченко Д. Український
ортографічний словник. — Мельборн – Австралія, 1985. –
С. 53; Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена лю-
дей. – К., 1996. – С. 229; Бурячок А. А. Орфографічний слов-
ник української мови. – К., 2002. – С. 173; Головащук С. І.
Орфографічний словник української мови. – К.; Ірпінь, 2006. –
С. 460. Якщо повернути історичну форму кличного відмінка
Іллє, тоді треба вживати також ріллє, суддє. Крім цього, в оруд-
ному відмінку потрібно буде замінити закінчення -ею на -єю,
тобто вживати Іллєю, ріллєю, суддєю. Затвердити ці зміни впов-
новажена лише Українська правописна комісія.
Отже, історична форма кличного відмінка Іллє́ після
водноманітнення відмінкових закінчень усіх іменників
першої відміни м’якої групи перетворилася на Ілле́. Ця нова
форма кличного відмінка чоловічого імені Ілля досі чинна в
українській літературній мові.
Катерина Городенська
ІНФОГРАФІКА ПЕРЕМАГАЄ ГРАФІКУ?
Щоранку пасажири метрополітену, коливаючись у ритмі руху
поїздів, на стінах і вікнах вагонів бачать перед собою інфографіку.
Правда, далеко не кожний знає це слово, а відповідно не знає і
того, що схема метрополітену – це один з виявів інфографіки.
Це нове слово-англізм (від англ. information graphics;
infographics). Донедавна ми користувалися усім зрозумілими
діаграма (СУМ, ІІ, 294: ‘графічне зображення, що наочно у
вигляді певних геометричних фігур показує співвідношення
між рівними величинами, які порівнюються’), схема (СУМ,
ІХ, 881; ‘спрощене зображення в загальних рисах системи,
будова чого-небудь або взаєморозташування, зв’язку частин
чогось’), таблиця (СУМ, Х, с. 10; ‘відомості, цифрові дані,
розташовані в певному порядку за графами’), рисунок (СУМ,
VІІІ, 541: ‘обрис, контур чого-небудь’), графік (СУМ, ІІ, 160:
Культура слова №82’ 2015124
‘зображення з допомогою ліній різних моментів якогось про-
цесу в їхній залежності’). Ці слова активні і в сучасній мовній
практиці, їх уживають на позначення різноманітних схема-
тичних зображень, графічних узагальнень, даних, інформації
різного типу. Сучасна ж інфографіка поєднала їх, “примусила”
сполучитися для максимального унаочнення й моделювання
взаємозалежності поширюваних відомостей.
Перші лекції на теми способів створення інформаційної
графіки почали проводити з 1993 року в Америці. І вже в
2000-х роках потреба газет, телебачення, Інтернету щодо
візуалізованої інформації дедалі зростала. Тепер для створення
такої продукції, узагальнення і просування інформації у ЗМІ
та в науці існує не одна комп’ютерна, інформаційна програма,
призначена для швидкого та чіткого відображення комплексної
інформації. Ці програми дають широкі можливості для вико-
ристання графічних матеріалів, що покращують сприйняття
інформації, підвищують можливості зорової системи людини
бачити моделі й тенденції. Процес створення інфографіки мож-
на розглядати як візуалізацію даних, створення інформаційних
схем та моделей подання інформації.
Отож, складне слово інфографіка – продукт розвитку
інформаційних технологій, графічного дизайну, що утворене
за допомогою префіксоїда (аброморфеми) інфо- зі значенням
‘інформаційний’ – ‘який містить інформацію, передає її від
одного об’єкта до іншого; пов’язаний з пошуком, накопичен-
ням, обробленням та передаванням даних’. Ця частинка слів
‘інформаційний’ (інфошок, інфоміст, інфоцентр, інфоресурс)
чи ‘інформація’ (інфобухгалтер, Віче-інфо), які “усіклися” до
впізнаваного інфо, доволі активно вживається для утворення
неолексем.
Давнє ж слово графіка означає ‘вид образотворчого мистецтва,
основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний
на папері, тканині тощо олівцем, пером, пензлем, вуглиною
або відтиснутий на папері зі спеціально підготовленої форми’
(СУМ, ІІ, 160). За час розвитку цього мистецтва виробилася
специфічна фахова сполучуваність іменника графіка: станко-
ва, книжкова, плакатна, прикладна, архітектурна. Відносно
недавно поширилася така форма, як комп’ютерна графіка
Наші консультації 125
(‘зображення, які створюються, перетворюються, оцифровують-
ся, обробляються і відображаються засобами обчислювальної
техніки, включаючи апаратні і програмні засоби’) – растрова,
векторна, фрактальна, а за сферами застосування – ділова, кон-
структорська, ілюстративна, художня, рекламна. Невдовзі
набула поширення інформаційна графіка, або інфографія,
інфографіка, яка поєднала графічний і вербальний канали
ділової, організаційної, технічної, будівельної, наукової тощо
інформації.
Отже, графіка від виду образотворчого мистецтва перей шла
у статус щоденного функціонування як метод інформування,
моделювання дійсності.
Світлана Бибик
НЕТИКЕТ, АБО МЕРЕЖЕВИЙ ЕТИКЕТ
Давно відомо, що правила поведінки у суспільстві – це
етикет, що відбиває уявлення спільноти про особливості мови
жестів, словесного спілкування, його риторичного оформлен-
ня, про особливості дій, поз, способів пересування, символів
поведінки людини в певних ситуаціях. Ми звикли, що є ди-
пломатичний, церемоніальний, військовий, цивільний, діловий,
повсякденний, побутовий, родинний, народний, весільний, ри-
туальний, траурний/поховальний, церковний тощо етикет.
Врешті-решт – мовний, без якого будь-який різновид поведінки
людей у різних сферах її діяльності неможливий.
Розширення сфер спілкування за рахунок розвитку
віртуальної комунікації спричинило вироблення особливих
правил поведінки і в Інтернеті, які називають новим сло-
вом нетикет, або мережевий етикет (від англ. net ‘мере-
жа’ та етикет). Слово насправді з’явилося у 80-х рр. ХХ ст.,
але досі не було таким відомим в українському обігу. Як і
будь-який різновид етикету, нетикет має свої особливості:
диференціюють адміністративні, технічні (зокрема оформ-
лення) та психоемоційні, моральні правила поведінки. Вони
детально описані на багатьох сторінках Мережі і мало чим
відрізняються від усталених норм невіртуального спілкування:
|