Інтернет-мем – що це?
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Назва видання: | Культура слова |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112341 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інтернет-мем – що це? / С. Чемеркін // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 113-116. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112341 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1123412017-01-21T03:02:24Z Інтернет-мем – що це? Чемеркін, С. Мова засобів масової комунікації 2015 Article Інтернет-мем – що це? / С. Чемеркін // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 113-116. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112341 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова засобів масової комунікації Мова засобів масової комунікації |
| spellingShingle |
Мова засобів масової комунікації Мова засобів масової комунікації Чемеркін, С. Інтернет-мем – що це? Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Чемеркін, С. |
| author_facet |
Чемеркін, С. |
| author_sort |
Чемеркін, С. |
| title |
Інтернет-мем – що це? |
| title_short |
Інтернет-мем – що це? |
| title_full |
Інтернет-мем – що це? |
| title_fullStr |
Інтернет-мем – що це? |
| title_full_unstemmed |
Інтернет-мем – що це? |
| title_sort |
інтернет-мем – що це? |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Мова засобів масової комунікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112341 |
| citation_txt |
Інтернет-мем – що це? / С. Чемеркін // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 113-116. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT čemerkíns ínternetmemŝoce |
| first_indexed |
2025-07-08T03:46:44Z |
| last_indexed |
2025-07-08T03:46:44Z |
| _version_ |
1837048954042187776 |
| fulltext |
Мова засобів масової комунікації 113
захворюваннях, іноді при перевтомі, після психічного перена-
вантаження’. Він також виконує роль суфіксоїда в оказіональних
похідних від прізвищ відомих політиків та назв партій, напр.:
Хто може пояснити чітко і раціонально, чим „бютофобія”
відрізняється від „владофобії” або „тимошенкофобія” від
„януковичофобії”? (Газета по-українськи, 5.09.2012).
Отже, дедалі ширше використання відонімних утворень
у мові газетної публіцистики сприяє її експресивізації. Такі
новотвори – це специфічна категорія лексико-дериваційних
одиниць, що виникають у конкретному випадку в певних умо-
вах. Вони здебільшого є свідомим актом словотворчості мов-
ця, який прагне до самовираження, гостроти у формуванні
полемічного висловлення. Як засвідчує сучасна журналістська
практика, групи відонімних утворень відкриті для поповнен-
ня новими одиницями. Оказіональний словотвір – феномен
мовної гри на сторінках сучасної газетної періодики.
Сергій Чемеркін
ІНТЕРНЕТ-МЕМ – ЩО ЦЕ?
Українська мова, якою послуговуються в Інтернеті, має низ-
ку диференційних ознак поряд із літературним стандартом –
зокрема високий рівень розмовності, жаргонності (зростання
кількості обсценної лексики) та частотне використання засобів
креолізації (тобто перемежовування тексту елементами інших
семіотичних систем) тощо. Крім того, мову інтернет-комуніка-
ції вирізняє наявність таких одиниць, як проффесор, зніміть
мене в Нацгвардію, два раби, візитка Яроша та ін. Такі слово-
сполучення зараз кваліфікують як інтернет-мем. Що це таке?
Як відомо, мова Всесвітньої мережі розкутіша порівняно з
літературною практикою. Це помічають самі інтернет-корис-
тувачі. Недотримання літературної норми, значна емоційна
насиченість тексту – виразні показники такої розкутості. Образ-
но кажучи, інтернет-автори ставляться до своїх текстів «несер-
йозно». Таку «несерйозність» мови М. М. Бахтін називав карна-
валізацією мови. Припускаючи, що інтернет-спілкування – це
Культура слова №82’ 2015114
вияв такої карнавалізації, а мова в Мережі є чимось на зразок
гри, можемо стверджувати, що одним із елементів такої гри
виступає інтернет-мем. Тобто з’являється певне поняття,
назву якого (слово, словосполучення) користувачі починають
уживати в емоційному, здебільшого – іронічному, контексті;
цей процес набуває масового характеру, і в інтернет-комуніка-
ції з’являється мем…
Джерелом їх появи є реальні явища суспільного жит-
тя. Напр., колишній президент України в анкеті написав не-
правильно своє наукове звання (проффесор), що активно
підхопили дотепники в Мережі: Ректор університету, в яко-
му викладав проффесор Янукович, став Героєм України; У
Міністерстві юстиції України з’явився черговий проффесор
(про людину, наукове знання якої викликає сумнів). Неправди-
ве повідомлення російської журналістки про те, що українців
знімають із поїздів і автобусів та відправляють у Національ-
ну гвардію, спричинило появу нового мема: Не катайся на
тролейбусі – в Нацгвардію знімуть; Усі, кого не знімуть в
Нацгвардію, будуть дивитися на розіп’ятого хлопчика. Через
російську пропаганду було поширено інформацію про те, що
українським бійцям за війну на Донбасі видають клаптик землі
і по два раби, що також викликало бурхливу емоційну реакцію
українського інтернет-товариства: Ой на горі два раби, ой на
горі два раби, ой на горі два раби, два раби, сам на свої заро-
би; Якщо не вистачить на всіх рабів, ми захопимо Кубань; Як
я малим збирався навесні піти у світ з двома свома рабами.
Ще один приклад: телебачення Росії повідомило про те, що на
місці одного з обстрілів блок-посту виявили візитні картки
лідера «Правого сектора» Д. Яроша. Це теж підхопили в Ін-
тернеті: На звороті Женевських угод знайшли візитку Яроша;
Вулицями захопленого міста йшли кілька тисяч молодчиків з
кулеметами і візитками Яроша.
Наведені приклади свідчать про мовну гру з назвами реалій,
яка, крім появи емоційно-оцінного компонента у слововживанні,
засвідчує, за Л. Вітгенштейном, «плюралізм смислів». Яка ж
природа цього комунікативного явища?
Поняття мем (з англ. meme) ввів британський учений-біолог
Р. Докінз 1976 року, називаючи цим терміном одиницю
Мова засобів масової комунікації 115
культурної інформації, яка здатна множитися так само, як
це робить ген. Тобто мем – це ідея, образ, об’єкт культури
(нерідко нематеріальної), який переймається та передається
багатьма членами співтовариства. Мемами можуть бути ме-
лодії, ідеї, модні слова, вирази, рецепти, способи будівництва
тощо. Так само, як гени поширюються в генофонді, змінюючи
один організм на інший, меми поширюються у свідомості лю-
дей шляхом імітації.
У широкому значенні мем розглядають як механізм пере-
давання та зберігання інформації. З розвитком інформаційних
технологій ідеї, образи, об’єкти культури стали виникати в
Мережі й поширюватися там. Так з’явився інтернет-мем –
одиниця інформації, об’єкт, який набув популярності в серед-
овищі, що обслуговується інформаційними технологіями.
Інтернет-меми можуть реалізовуватися різними знаковими
системами, зокрема за допомогою відео (відеоролики, де пока-
зано виконання нецензурної пісні про російського президента
В. Путіна), зображення (демотиваційні постери, або демотива-
тори – зображення, що складаються з картинки в рамці здебіль-
шого чорного кольору й напису, що коментує зображене). Крім
того, інтернет-мем може існувати і як певний текст («У мене є
мрія» – щоб усі отримали по заслугах).
Основна ознака інтернет-мема – відтворюваність, єдність
компонентів, їхня неподільність і цілісність, що створює
вислів, зворот, текст. Переважна більшість текстових інтер-
нет-мемів – це слова, словосполучення або речення, які мають
граматичні ознаки звороту, однак у інтернет-комунікації тра-
пляються текстові інтернет-меми більші за обсягом, зокрема
так звані «листи щастя»: Цей лист обійшов 445 разів навколо
світу і потрапив до Вас. При отриманні листа, його необхідно
відправити тому, кому бажаєте щастя, навіть якщо ви не ві-
рите в щастя паралельних світів. Все залежить від Вас.
Іноді визначити чіткі межі текстових інтернет-мемів
неможливо, оскільки в певних ситуаціях текстовий інтернет-
мем сприймається як суто явище культури, а не певний мовний
контекст. Це можемо спостерігати у так званій фофудії – сво-
єрідній мовній грі, у якій висміюється російський шовінізм,
неоімперіалізм, українофобія тощо (Воззрітє, братія, какоє
Культура слова №82’ 2015116
канонічноє вокально-інструмєнтальноє проізвєдєніє ісконно-
русскіх людєй обнаружіл я в своїх залєжах на твьордом кру-
гляшє своєго вичіслітєля). Таку специфічну «мову» викорис-
товують усі автори певного співтовариства в усіх контекстах.
Інтернет-меми як реалізатори української культури
обмежені віртуальним середовищем, проте можуть бути реалі-
зовані різними полікодовими системами. Часто інтернет-мем
виходить і за межі Мережі. Так, інтернет-мем російське вбиває,
широко представлений у віртуальному контексті (Бойкот на
заправках – хто, проти чого і чому російське вбиває?), в інших
дискурсах культури, наприклад, флеш-мобах. Відома зокрема
акція учасників руху проти купівлі російських товарів в укра-
їнських магазинах.
Інтернет-меми не завжди можуть відповідати загальній
літературній нормі. Натомість завдяки своїй емоційності, уве-
денню в комічну гру смислів стають живим елементом розмов-
ної мови. Інтернет-меми дуже швидко з’являються і недовго
живуть, оскільки вони – результат мовної моди, яка, як відомо,
швидкоплинна. Проте, якщо слово, словосполучення чи речен-
ня з Інтернету запам’ятається і закріпиться в лінгвокультурній
свідомості етносу, то воно, без сумніву, знайде своє місце у
фразеологічному словникові чи у словнику перифраз.
|