Від майдану до Майдану
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112343 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Від майдану до Майдану / В. Красавіна // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 102-108. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112343 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1123432017-01-21T03:02:26Z Від майдану до Майдану Красавіна, В. Мова засобів масової комунікації 2015 Article Від майдану до Майдану / В. Красавіна // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 102-108. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112343 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мова засобів масової комунікації Мова засобів масової комунікації |
| spellingShingle |
Мова засобів масової комунікації Мова засобів масової комунікації Красавіна, В. Від майдану до Майдану Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Красавіна, В. |
| author_facet |
Красавіна, В. |
| author_sort |
Красавіна, В. |
| title |
Від майдану до Майдану |
| title_short |
Від майдану до Майдану |
| title_full |
Від майдану до Майдану |
| title_fullStr |
Від майдану до Майдану |
| title_full_unstemmed |
Від майдану до Майдану |
| title_sort |
від майдану до майдану |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Мова засобів масової комунікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112343 |
| citation_txt |
Від майдану до Майдану / В. Красавіна // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 102-108. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT krasavínav vídmajdanudomajdanu |
| first_indexed |
2025-07-08T03:46:53Z |
| last_indexed |
2025-07-08T03:46:53Z |
| _version_ |
1837048962936209408 |
| fulltext |
Культура слова №82’ 2015102
місця духовним цінностям, національним ідеалам. Активіза-
ція негативнооцінного потенціалу мови програмувала відпо-
відні тенденції в суспільстві. Експресивність мовних одиниць
закономірно відбиває шкалу оцінок, цінностей конкретної
історичної епохи.
Валентина Красавіна
ВІД МАЙДАНУ ДО МАЙДАНУ
Мова – це своєрідний музей історії певного народу, в яко-
му зберігається його історична пам’ять, закодована у власних і
загальних назвах, фразеологізмах тощо. Кожна епоха залиши-
ла в нашій мові словесні знаки, що виструнчуються на часовій
вісі, зберігаючи у своїй внутрішній формі цілі згустки подій,
людських взаємин, етапи культурного поступу нації. Київська
Русь, козак, Запорозька Січ, Руїна, гайдамака, січові стрільці,
УПА, хрущовська відлига, Народний Рух ...
Буремні події початку ХХІ століття – Помаранчева революція
(2004 р.), Революція гідності (2013-2014 рр.), – ставши вже істо-
рією, збережуться в пам’яті багатьох поколінь не лише завдяки
підручникам, переказам, легендам, літературним творам, а й як
«мовні артефакти». Кожна із цих назв пов’язана зі словом май-
дан. Бо саме воно входить до назви центральної площі Києва,
де ці події відбувалися найактивніше, – Майдану Незалежності,
або Майдану. За часи історії незалежної України слово майдан
переросло в символ, увійшло до складу неолексем Євромайдан,
євромайданівець, автомайдан. За визначенням онлайн-словника
неологізмів та сленгу сучасної української мови «Мислово»
номінація Євромайдан стала словом 2013 року. У Польщі
«Gazeta Polska» назвала Людиною 2014 року весь Майдан.
Чи позначилася активність слова майдан на розвитку його
семантики?
Словники тлумачать слово майдан так: 1) велике незабудо-
ване місце в селі або місті; базарна площа; 2) те саме, що май-
данчик; 3) діал. лісова галявина; 4) діал. смолярня; 5) археол.
стародавня могила, розкопана згори (ВТССУМ, 504). Перші
Мова засобів масової комунікації 103
два значення вказують на нейтральність лексеми, інші – що
слово належить до пасивного запасу лексики, але всі вони не
розкривають таємниці сьогоднішньої популярності номінації.
Майдан – це соціально-історичний і мовний феномен, що
має свою традицію. У вітчизняній історії про часи козаччи-
ни читаємо: «Посередині Січі був майдан, де відбувалися
військові ради , навколо нього півколом стояли різні будівлі:
військова канцелярія, пушкарня, майстерні, курені, в яких
жили козаки» (Рибалка І. К. Історія України (частина перша)
// http://readbookz.com/books/200.html). Саме в такому значенні
це слово вживається в художніх історичних творах, наприклад
у І. Нечуя-Левицького: Де колись на майдані роєм гули на раді
запорожці, там тепер паслася німецька череда. Актуалізував
цю лексему в літературно-мовному вжитку, але на позначення
місця революційних подій початку ХХ ст., П. Тичина: прига-
даймо відомий вірш «На майдані коло церкви революція іде…».
Слово майдан як топонім засвідчене для найменування
19 сіл (і не лише в Україні), а також як складник власних назв
центральних площ у Харкові (майдан Свободи), Івано-Франків-
ську (майдан Шептицького), Луцьку (Театральний майдан).
Проте лексема майдан, маючи історичну традицію, останнім
часом обросла новими значеннями, конотаціями, увійшла в
стійкі словосполучення. Це слово, набувши вищого ступеня
узагальнення, лягло в основу не лише семантичних новотворів,
а й словотвірних, – метафоризувалося, метонімізувалося. За
ідеографічним словником нової лексики «Активні ресурси
сучасної української номінації» (автори: Є. А. Карпіловська,
Л. П. Кислюк, Н. Ф. Клименко, В. І. Критська, Т. К. Пуздирєва,
Ю. В. Романюк; К., 2013 – 416 с.; далі – АРСУН) слово майдан
стало основою для творення близько 20 нових слів – іменників,
прикметників, дієслів (С.173-177). Укладачі словника зафіксу-
вали ці мовні факти здебільшого за публікаціями в Інтернеті.
АРСУН подає дві нові дефініції: 1. Акція протесту, виступ про-
ти влади, режиму; 2. Дія, видовище, яке відбувається на Май-
дані Незалежності (АРСУН, 172).
У Вікіпедії слово майдан супроводжує близько 20 визна-
чень, серед яких найзагальніше – ‘поле, поле битви, парк або
площа’, а також найуживаніші похідні:
Культура слова №82’ 2015104
1) Майдан Незалежності (або просто Майдан) – ‘голо-
вна площа Києва, де відбуваються театралізовані, концертні
вистави, народні віче, зібрання, масштабні акції протесту’.
Наприклад: Журналіст Ігор Волосянкін згадує, як усе почина-
лося: «Ми оголошуємо початок революції!» – ці слова пролуна-
ли 1 грудня на Майдані у відповідь на побиття студентів під
стелою 30 листопада. Вже наступного дня на Майдані стоя-
ли кілька сотень тисяч людей» (Майданівці відмітили початок
Революції Гідності // http://ukrainka.org.ua/node/4993);
2) Майдан/майдан – ‘масовий, неформальний народно-
визвольний рух в Україні, зокрема проти антинародних режи-
мів Кучми, Януковича та за громадський контроль над вла-
дою; форма самоорганізації великої громади’. Зокрема, один з
репортажів журналістка Катерина Яковленко назвала ”Май-
дан – це місто у місті: “Ватикан” в українському “Римі”, “куди
можна прийти з роботи та з дому і відчути себе громадяни-
ном, де можна знайти рідних за духом людей, вчитись та роз-
виватись. В Україні такої інфраструктури вже давно немає,
куди можна було б приходити відпочивати та вчитись одно-
часно“ (Майдан – це місто у місті: “Ватикан” в українському
“Римі” // http://www.day.kiev.ua/uk/blog/suspilstvo/teritoriya-
spokoyu). Через кілька років цей феномен можна пояснити й
описово: Майдан/майдан – ‘феномен прямого народовладдя,
який демонстрував високий рівень дисципліни, структурова-
ності, організації своєрідної майданівської інфраструктури, на-
віть з елементами культурного дозвілля у вигляді відкритого
університету та майданівської бібліотеки’ (Там само).
Пор. також похідні Євромайдан – ‘масові протести в Укра-
їні, що розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на
рішення Кабінету Міністрів України про призупинення про-
цесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між
Україною та Євросоюзом’ (інша назва – Майдан), пор. у тексті:
Новотвір «Євромайдан» переріс поступово в «Майдан», але з
новим значенням, й охопив не лише Майдан Незалежності та
кілька прилеглих вулиць і площ в центрі Києва, а всю Україну
(http://uk.wikipedia.org/); автомайдан (інша назва – АвтоМай-
дан, Автомайдан, автоМайдан) – ‘автомобільний марш про-
тесту по Україні’ (АРСУН, 174, 177).
Мова засобів масової комунікації 105
Як засвідчують аналізовані текстові матеріали ЗМІ,
номінація майдан активізувалася ще під час протестного
руху під назвою ”Україна без Кучми“ 2000 року. Саме тоді
це слово уже вживалося на позначення ‘форми вираження не-
згоди суспільства з правлячою верхівкою чи протесту проти
певних законодавчих актів, що суперечили громадянській
позиції’. Згодом з’явився податковий майдан (‘масові
мітинги та протести в Україні проти ухвалення Верховною
Радою України проекту нового Податкового кодексу’, листо-
пад – грудень 2010 р.), бензиновий Майдан (березень 2011 р.),
кредитний майдан (‘вимоги громадян припинити спекуляції
з курсом гривні та створити справедливі умови для виконан-
ня кредитних зобов’язань перед банками’, з 2014 р.), мовний
майдан (‘протест проти прийняття законодавчих актів, що
обмежували функціонування української мови як державної’,
липень 2012 р.), фінансовий майдан (грудень 2015 р.). Отже,
основна сема усіх цих слововживань – ‘протест’, а саме слово
позначає ‘протестний рух’;
3) Майдан/майдан – ‘демонстранти на Майдані Неза-
лежності в Києві в період з 22 листопада 2004 року до кінця
грудня 2004 року, які брали участь у Помаранчевій револю-
ції, підтримуючи кандидата на посаду Президента України
Віктора Ющенка’; ‘учасник протестного руху’. Наприклад:
Апелює Майдан до силовиків і присягою, яку вони складали ”не
бандитській владі“, а народу України (Саботувати не можна
виконувати // Українська правда. – 2014. – 25 січня / http://www.
pravda.com.ua/articles/2014/01/26/7011309/).
Медійні засоби швидко активізували й ”залучили“ лек-
сему майдан на позначення віртуальних майданчиків для
спілкування в соціальних мережах. Наприклад, сайт «Май-
дан», «Газета Майдан», спільноти «ЄвроМайдан», «Майдан
закордонних справ», «Майдан-SOS!», «Культурний майдан»,
«Майдан-PRESS», «МайданАрт», «Відкритий Університет
Майдану», «Віртуальний Майдан» тощо. Учасники віртуальних
полів, площ групуються за суспільними поглядами, актив-
но дискутують, обговорюють гострі соціальні й економічні
проблеми, зорганізовують волонтерський рух, цілеспрямова-
ну матеріальну допомогу тощо. У такому вживанні основне
Культура слова №82’ 2015106
значення інтернет-майданів – ‘форма суспільного діалогу’,
‘соціальна група’.
Повертаючись до вживання слова майдан у значенні ‘масо-
вий, неформальний народно-визвольний рух в Україні’ (2 зна-
чення), наголошуємо на тому, що актуалізація в ньому протест-
ної семантики та асоціацій зі способами організації козаків у
Запорозькій Січі – сотні, стимулювали народження нових сло-
восполучень – самооборона Майдану, сотня Майдану, пор.: Ба-
зовою структурною одиницею “Самооборони Майдану“ є сот-
ня, що налічує від 70 до 150 осіб. Сотні можуть створюватись
за територіальним та за екстериторіальним (профільним)
принципом. Головна структурна одиниця сотні – десяток
(рій) 8-12 осіб, які в свою чергу можуть об’єднуватись у чоту
(3-4 рої) (Статут Майдану // http://diyaty.org/detailinfo/382). За
соціокультурними та рольовими ознаками під час так званого
другого Майдану створювалися численні угрупування жіноча
сотня, мистецька сотня, салатна сотня.
Скорботним символом Революції гідності стала група заги-
блих, розстріляних учасників протестних акції у січні-лютому
2014 року на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях, –
Небесна сотня.
Події останнього року значно розширили асоціативно-
образний ореол слова майдан. Актуалізовано вагомі цінності
національної свободи, незалежності, волі, права, гідності. Тому
в ряду символів другого Майдану (2013 – 2014 рр.) постало
ім’я Тараса Григоровича Шевченка та його заповітні рядки
”Борітеся – поборете!ˮ
Саме ж слово майдан стало вживатися у словосполученнях
з високо патетичною конотацією, пор.: Майдан нашої гідності,
нашої гордості, нашого болю, нашої пам’яті, нашої історії,
майдан наших душ та сердець, майдан нашого героїзму.
Як бачите, з часом конкретне просторове значення слова
майдан набуло статусу вторинної номінації системи мораль-
них цінностей – чемності, взаємоповаги, правової поведін-
ки, належного соціального рівня людини і под., наприклад:
У соціальних мережах поширюються картинки, на яких роз-
міщені заклики дотримуватися правил цивілізованої поведін-
ки. ”Майдан – це донести банку з-під “Pepsi” до смітника“,
Мова засобів масової комунікації 107
”Майдан – це прибрати за своїм собакою“, ”Майдан – це
паркуватися за правилами, навіть якщо не зручно“ та ін. По-
ширив їх у Фейсбуці київський журналіст і дизайнер Богдан
Гдаль. Саме це і є Майдан – кажуть їх автори. У коментарях
до замітки знаходимо підтримку цих гасел та їхнє продовжен-
ня в нових узагальненнях, що створюють бажаний ідеальний
образ суспільства України, яке формується: ”Майдан – це не
тільки європейські зарплати, а європейська продуктивність
праці! Майдан – це не давати хабарі за те, щоб ”на халяву“
отримати права. …Майдан – це не погоджуватись з робото-
давцем працювати по-чорному (нелегально), бо тобі особи-
сто це зовсім невигідно. Майдан – це власна відповідальність
за країну, це відповідальність і влади, і опозиції за стан в
країні. Майдан – це активна громадянська позиція, що здатна
домовлятися з владою, ставлячи конкретні вимоги, і
здійснюючи ретельний і послідовний громадський контроль за
роботою влади!!ˮ Інший коментар: Майдан – це, насамперед,
БУТИ ЛЮДИНОЮ, а не бидлом (http://www.volynpost.com/
news/25216-majdan--ce-prybraty-za-svoim-sobakoyu-ukrainciv-
vchat-pravyl-povedinky).
Як засвідчує мова ЗМІ, основа майдан стала одним із ком-
понентів у системі словотвірних неологізмів. Крім наведеного
вище Євромайдан (який перейшов у Майдан, а лексема стала
вже історизмом), це автомайдан (майдан ”на колесах“), еко-
майдан – ‘рух за бережливе ставлення до навколишнього при-
родного середовища’, антимайдан – ‘рух прибічників влади,
противників європейської інтеграції і соціальних змін у сус-
пільстві’. Від лексеми майдан утворено низку похідних слів на
позначення учасників протестного руху: майданівці, майданці
(асоціюється зі спартанці), майданники ‘учасники протестного
руху’; майданство збірн. ‘протестувальники’; майданування
‘перебування на майдані з метою відстояти свої права і свобо-
ди’. Зафіксовано також уживання субстантивованого прикмет-
ника із відтінком зневаги майданутий ‘той, хто занадто пере-
йнявся проблемами Майдану’.
Слово Майдан сьогодні вже стало інтернаціоналізмом. Пор.
у російських ЗМІ: Последнее время Майдан у всех ассоцииру-
ется с Украиной. Говорим Майдан, подразумеваем Украина,
Культура слова №82’ 2015108
говорим Украина, подразумеваем Майдан. И начавшийся
21 декабря 2013 Майдан не закончился и по сей день (https://
www.youtube.com/watch?v=AN51vZ-rDX4).
Отже, слово майдан переросло в узагальнений образ Май-
дану як символу боротьби України за власну свободу, незалеж-
ність, гідність, через його призму концептуалізувалися мораль-
но-духовні цінності українського народу. У мовній і суспільній
свідомості українців від часів козаччини до історичних подій
початку ХХ і ХХІ століть витворилася стійка асоціативно-
образна константа: майдан – це боротьба, протест, застережен-
ня про соціальну чи політичну небезпеку. Це слово перейшло із
розряду загальних назв, як воно засвідчене у тлумачних слов-
никах до 2004 року, у власну і набуло метафоричного та мето-
німічного значень.
Марина Навальна
ВІДОНІМНІ ЕКСПРЕСИВИ В МОВІ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПЕРІОДИКИ
Серед нових мовних явищ останніх десятиліть особливо
відчутні процеси утворення одиниць різного рівня від власних
назв. Поява відонімних утворень зумовлена прагненням мовців
образно назвати те чи те явище, дію, передати значеннєві від-
тінки або експресію, для вираження яких в українській літера-
турній мові немає спеціальних засобів.
Дослідники сучасної української лексики наголошують
на прагненні до оновлення й оживлення мовно-стилістичної
сфери, намаганні відійти від канонів спілкування радянської
доби в бік невимушеності, неофіційності, звичайно, з неми-
нучим при цьому суб’єктивізмом мовця і сумнівами щодо
доречності таких змін або й гострим їх неприйняттям у тих
чи тих випадках з боку слухача й читача. Одним із перших
помітних виявів прагнення до демократизації мовно-кому-
нікативної сфери стала активізація способів іменування
людей (Тараненко О. О. Колоквіалізація, субстандартизація
та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної
|