Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко)
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут української мови НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Культура слова |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112346 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) / О. Задорожна // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 83-86. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-112346 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1123462017-01-21T03:02:27Z Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) Задорожна, О. Слово в художньому творі 2015 Article Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) / О. Задорожна // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 83-86. — укр. 0201-419X http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112346 uk Культура слова Інститут української мови НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі |
| spellingShingle |
Слово в художньому творі Слово в художньому творі Задорожна, О. Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) Культура слова |
| format |
Article |
| author |
Задорожна, О. |
| author_facet |
Задорожна, О. |
| author_sort |
Задорожна, О. |
| title |
Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) |
| title_short |
Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) |
| title_full |
Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) |
| title_fullStr |
Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) |
| title_full_unstemmed |
Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) |
| title_sort |
блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма давидового ліною костенко) |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Слово в художньому творі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/112346 |
| citation_txt |
Блажен той муж, воістину блажен… (лінгвостилістичний аналіз переспіву першого псалма Давидового Ліною Костенко) / О. Задорожна // Культура слова. — 2015. — Вип. 82. — С. 83-86. — укр. |
| series |
Культура слова |
| work_keys_str_mv |
AT zadorožnao blažentojmužvoístinublaženlíngvostilístičnijanalízperespívuperšogopsalmadavidovogolínoûkostenko |
| first_indexed |
2025-07-08T03:47:07Z |
| last_indexed |
2025-07-08T03:47:07Z |
| _version_ |
1837048977649827840 |
| fulltext |
Слово в художньому творі 83
бліді – ластів’ята у чорній воді (М. Савка). Семантика сло-
восполуки мокрий гербарій як метафоричного кореферента
волосся дисонує із кодифікованим у словнику значенням лек-
семи гербарій – ‘засушена рослина’ (СУМ, ІІ, 53) – через по-
єднання з епітетом мокрий.
Загалом у мові сучасної поезії словесний образ “волос-
ся” засвідчує розгалужену систему асоціативних зв’язків та
естетично-експресивних функцій, які розбудовують мовоописи
загального вигляду, кольору волосся, зачіски, епізодично – і
його одоративні характеристики.
Олександра Задорожна
БЛАЖЕН ТОЙ МУЖ, ВОІСТИНУ БЛАЖЕН …
(ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕСПІВУ
ПЕРШОГО ПСАЛМА ДАВИДОВОГО
ЛІНОЮ КОСТЕНКО)
Текст переспіву першого псалма Давидового Ліною Костен-
ко – це одна з численних стилізацій біблійного тексту. Відомі
класичні твори Тараса Шевченка та Івана Франка. Поезія
Ліни Костенко відзначена насамперед манерою нарації –
акцентування на деталях (специфіка фемінного світобачення
та світосприйняття), і, відповідно, більшим обсягом твору.
На нашу дмуку, у розгортанні біблійних мотивів поетеса дуже
близька до першоджерела.
Серед лексико-семантичних засобів привертає стилісти-
ка синонімів та антонімів, тавтології, паронімії, просторіччя,
старослов’янізмів.
Як і в тексті Святого Письма, у переспіві найбільшим є асо-
ціативно-образний ряд на позначення перешкод для блажен-
ства: бути блазнем, вужем; зміняти совість на харчі; збіго-
виська облудні; дорога зради; лукав; всіляким ідолам і владам
кадити херувимський ладан. Цей перелік – переважно стійкі
словосполучення.
Глибокий зміст у творчій долі самої поетеси має інтерпре-
тація другої заповіді Божої: Я Господь Бог твій. Нехай не буде
Культура слова №82’ 201584
в Тебе інших богів, окрім мене. У тексті переспіву йому відпо-
відає такий сакралізований поетичний образ: І хто всіляким
ідолам і владам ладен кадити херувимський ладан, той хоч
умре з набитим гаманцем, – душа у нього буде горобцем.
Для коректного декодування цих рядків зауважимо, що
вірш було написано в час «літературного мовчання» поетеси,
коли вона через безкомпромісну громадянську позицію понад
п’ятнадцять років «писала в шухляду». Громадянський мо-
тив у переспіві псалма ословлений у розгорнутій перифразі
служителів тоталітарного режиму – хто всіляким ідолам і вла-
дам ладен кадити херувимський ладан. Цей узагальнений Хто
в інших рядках твору конкретизований номінаціями із ряду
контекстуальних синонімів на позначення безвольної людини
блазень, ниций, зоонімами-персонафікаціями – вуж, горобець.
Езопова мова псалма дозволила письменниці загострити й
інші соціальні мотиви. Серед них – алюзія голодомору та часів
тотального дефіциту, закладена в афористичному висловленні
зміняє совість на харчі (йдеться про голодомор, а також про часи
глобальних дефіцитів перебудови, коли делікатеси були доступні
лише посадовцям). Надмір засідань, зокрема й партійних, у яких
«блаженний муж» не буде брати участі: котрий вовік ні в празни-
ки, ні в будні не піде на збіговиська облудні. Блаженний муж – це
той, хто вистоїть проти слави й образ: І вже йому ні слава, ні хула
не зможе вік надборкати крила.
Антонімія празники / будні; слава / хула увиразнює
полярність у словесному образі життєвого шляху людини,
акцентує увагу читача на можливості вибору: земне «царю-
вання» (примарне) чи Небесне Царство (істинна нагорода для
кожної людини).
Так само стилістично навантажена паронімія будні / облудні,
навіжений / блаженний, на півметра / напівмертва, владам
/ ладан. У кожній з цих пар є негативно конотована лексема
(облудні, навіжений, напівмертва). Співзвучне ж слово або
позитивно марковане (ладан, блаженний), або нейтральне (вла-
да, на півметра, будні). На нашу думку, у такий спосіб автор-
ка підкреслює, що в цьому світі маємо досить умовну межу
між добром і злом, що праведне і грішне дуже часто схожі між
собою і їх важко розрізнити.
Слово в художньому творі 85
Уживання старослов’янізмів (древо, блажен, празник) теж
стилістично виправдане. По-перше, вони посилюють алюзію
мови оригіналу. По-друге, надають тексту вірша піднесеності,
урочистості. По-третє, засвідчують повсякчасну актуальність
порушеної псалмоспівцем проблеми: і в часи царя Давида, і на
зорі слов’янської цивілізації, і сьогодні, у часи технологічного
прогресу. Уживання в тексті переспіву стилістично маркованої
лексеми воістину (СУМ, І, 725: ц.-с., уроч. Дійсно, справді), на
яку падає логічний наголос, є стилістичним прийомом вира-
ження протесту авторки проти тоталітарного режиму та під-
креслення аксіоматичності тверджень.
У тексті переспіву першого Давидового псалма Ліною
Костенко стилістичний повтор лексеми блаженний виконує
функцію наголошування на важливості дотримання
Божих законів для духовного життя християнина, на потребі
постійного пошуку шляхів самовдосконалення.
Стилістична роль граматичних засобів в аналізованому
переспіві також помітна. Зокрема виразне стилістичне наванта-
ження має останнє слово твору – западеться. Наголошуємо на
змістотворчій ролі постфікса -ся, який, як відомо, вказує на те,
що дія виконається сама по собі, без втручання ніякого суб’єкта.
Як бачимо, думка поетеси була пророчою – тоталітарна систе-
ма, так детально вибудувувана ідеологами, безслідно зникла.
У тексті переважають дієслова майбутнього часу запа-
деться, не піде, не зможе, розмиють, буде та ін., що ослов-
люють вірування християн у життя після смерті, у Божий Суд,
якого не мине ніхто. Дріб’язкове в житті людини – це ніщо
перед вічністю – Божим царством. Цей мотив підтримують
прислівники часу вовік, вік (у значенні ‘ніколи’).
В аналізованій поезії задіяно різні форми компаратив-
них конструкцій: сполучникові – порівняльні звороти (І між
людей не буде одиноким, стоятиме, як древо над потоком) і
безсполучникові – порівняння у формі орудного відмінка (душа
у нього буде горобцем). Частотність порівнянь допомагає кон-
кретизувати абстрактне, зробити його доступнішими для
сприйняття. Зіставлення у першоджерелі блаженного мужа та
дерева (стоятиме як древо над потоком), що стоїть при вито-
ках вод – задум псалмоспівця. Натомість порівняння людини,
Культура слова №82’ 201586
її душі, з горобцем має виразний етномаркований зміст: народ
уявляє собі душу як пару, хмарину, дихання, дим, вітерець або
як пташку (голубку, зозулю) чи як метелика, бджолу, мушку.
Порівняння змілілої душі з горобцевою підтверджує одне з
тверджень: у Галичині кажуть, що «горобець – дідьчин птах;
з осені на Семена горобців забирає до себе чорт, і їх восени і
взимку стає мало» (Жайворонок В. В. Знаки української етно-
культури: Словник-довідник. – К., 2006. – С. 146 – 147).
Ліна Костенко на повну силу задіює градацію: Блажен той
муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем.
Котрий вовік ні в празники, ні в будні не піде на збіговиська
облудні. І не схибнеться на дорогу зради, і у лукавих не спи-
та поради. І не зміняє совість на харчі, – душа його у Бога на
плечі. Логічно наголошена остання частина – душа його у Бога
на плечі, – що типово для висхідної градації.
Отже, у переспіві першого псалма Давидового Ліною
Костенко гармонійно поєдналося індивідуально-авторське умо-
тивування громадянських і соціальних та первинних біблійних
мотивів. Цей текст – зразок філософської лірики з увиразне-
ними завдяки сакральним образам історіографічними фактами.
|